Ромашка Демид Остапович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Ser GoDo (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Mazij (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
 
(Не показані 29 проміжних версій 7 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Otheruses|Ромашка}}
{{Otheruses|Ромашка}}
{{Стиль|дата=січень 2013}}
{{Стиль|дата=січень 2013}}
{{особа}}
'''Ромашка Демид Остапович''' (?, с. [[Ярославка|(Бобровицький район)Ярославка]], [[Козелецький повіт]], [[Чернігівська губернія]] — [[8 липня]] [[1920]], с. [[Піски (Бахмацький район)|Піски]], [[Козелецький повіт]], [[Чернігівська губернія]]) — повстанський отаман.
'''Деми́д Оста́пович Рома́шка''' (?, с. [[Ярославка (Бобровицький район)|Ярославка]], [[Козелецький повіт]], [[Чернігівська губернія]] — [[8 липня]] [[1920]], с. [[Піски (Бахмацький район)|Піски]], [[Козелецький повіт]], [[Чернігівська губернія]]) — повстанський отаман.


== З життєпису ==
[[1919]] року очолив селянське повстання на півдні [[Чернігівська губернія|Чернігівської губернії]] проти [[Біла армія|Білої армії]] генерала [[Денікін Антон Іванович|Денікіна]]. Станом на [[23 серпня]] [[1919]] року у загоні Демида Ромашки нараховувалося 2500 осіб, мав 4 [[кулемет]]и.
[[1919]] року очолив селянське повстання на півдні [[Чернігівська губернія|Чернігівської губернії]] проти [[Біла армія|Білої армії]] генерала [[Денікін Антон Іванович|Денікіна]]. Станом на [[23 серпня]] [[1919]] року у загоні Демида Ромашки нараховувалося 2500 осіб, мав 4 [[кулемет]]и.


Після відступу денікінців розпочав боротьбу уже проти радянської влади. Сферою впливу та дій отамана Ромашки були південь нинішньої [[Чернігівська область|Чернігівської області]] і прилегла до неї лівобережна [[Київська область|Київщина]] — сучасні [[Остерський район|Остерський]], [[Козелецький район|Козелецький]], [[Бобровицький район|Бобровицький]], [[Броварський район]]и.
Після відступу денікінців розпочав боротьбу уже проти радянської влади. Сферою впливу та дій отамана Ромашки були південь нинішньої [[Чернігівська область|Чернігівської області]] і прилегла до неї лівобережна [[Київська область|Київщина]] — сучасні [[Остерський район|Остерський]], [[Козелецький район|Козелецький]], [[Бобровицький район|Бобровицький]], [[Броварський район]]и.


Згідно з «Протоколом огляду Демида Остаповича Ромашки, уродженця с. Ярославки Козелецького повіту», який зберігається у [[Державний архів Чернігівської області|Державному архіві Чернігівської області]] (Ф. 5080, оп. 1, спр. 3) Д. О. Ромашка загинув 8 липня 1920 року, отримавши «дві наскрізні рани від куль у голову і лице, несумісні з життям».
Згідно з «Протоколом огляду Демида Остаповича Ромашки, уродженця с. Ярославки Козелецького повіту», який зберігається у [[Державний архів Чернігівської області|Державному архіві Чернігівської області]] (Ф. 5080, оп. 1, спр. 3), Д. О. Ромашка загинув 8 липня 1920 року, отримавши «дві наскрізні рани від куль у голову і лице, несумісні з життям».
Проте, є свідчення, що отаман насправді не загинув і продовжив боротьбу.
Проте є свідчення, що отаман насправді не загинув і продовжив боротьбу.
Так, газета [[Свобода (газета)|«Свобода»]], що виходила у [[Нью-Джерсі]] ([[США]]) від 21 вересня [[1920]] року згадує серед повстанських загонів, що діяли на той час в [[Україна|Україні]] «батальйон Шевченка» під командою прапорщика Ромашка.
Так, газета [[Свобода (газета)|«Свобода»]], що виходила у [[Нью-Джерсі]] ([[США]]), від 21 вересня [[1920]] року згадує серед повстанських загонів, що діяли на той час в [[Україна|Україні]], «батальйон Шевченка» під командою прапорщика Ромашка.


У розвідчому звіті [[Другий зимовий похід|Партизансько-повстанського штабу]] від [[22 вересня]] [[1921]] року зазначається: "25 серпня в районі [[Ніжин]] — [[Носівка]] оперував повстанчий відділ полковника Ромашки (до 3 тисяч). Відділ перервав сполучення між [[Київ|Києвом]] і [[Бахмач]]ем. Один із більшовицьких полків, посланий для його ліквідації, у повному складі перейшов на бік повстанців. [[28 серпня]] відділ Ромашки захопив ст. [[Кобижча]], а біля ст. [[Бобровиця]] висадив міст, повстанці захопили бронепотяг «Другий червоний командир» з 4 гарматами, 10 кулеметами і різним військовим спорядженням. За останні дні загін значно збільшився й існує під назвою «Друга дика дивізія».
У розвідчому звіті [[Другий зимовий похід|Партизансько-повстанського штабу]] від [[22 вересня]] [[1921]] року зазначається: "25 серпня в районі [[Ніжин]] — [[Носівка]] оперував повстанчий відділ полковника Ромашки (до 3 тисяч). Відділ перервав сполучення між [[Київ|Києвом]] і [[Бахмач]]ем. Один із більшовицьких полків, посланий для його ліквідації, у повному складі перейшов на бік повстанців. [[28 серпня]] відділ Ромашки захопив ст. [[Кобижча]], а біля ст. [[Бобровиця]] висадив міст, повстанці захопили бронепотяг «Другий червоний командир» з 4 гарматами, 10 кулеметами і різним військовим спорядженням. За останні дні загін значно збільшився й існує під назвою «Друга дика дивізія».


[[Червона армія]], як і [[СРСР]] називали отамана бандитом, і розповідали, що Ромашка зі своєю бандою заважав працювати в [[Бровари|Броварах]] та тероризував населення містечка.
[[Червона армія]], як і [[СРСР]], називали отамана бандитом і розповідали, що Ромашка зі своєю бандою заважав працювати в [[Бровари|Броварах]] та тероризував населення містечка.


== Згадки про отамана ==
== Згадки про отамана ==


[[Файл:Плакат3.jpg|міні|праворуч|200пкс|''Плакат [[1920-ті|1920-х]] років де у вірші згадується Ромашка'']]
[[Файл:Плакат3.jpg|міні|праворуч|200пкс|''Плакат [[1920-ті|1920-х]] років, де у вірші згадується Ромашка'']]


Про Ромашку згадується у вірші невідомого автора «Куркуль та бандит», де отамана порівнюють з такими діячами Повстанської Армії України як [[Махно]] і [[Тютюнник]].
Про Ромашку згадується у вірші невідомого автора «Куркуль та бандит», де отамана порівнюють з такими діячами Повстанської Армії України, як [[Махно Нестор Іванович|Махно]] і [[Тютюнник Юрій Йосипович|Тютюнник]].


{{Цитата|''Ви чували про Ромашку,''
{{Цитата|''Ви чували про Ромашку,''
Рядок 29: Рядок 31:
''І стоятимем в одно.''}}
''І стоятимем в одно.''}}


Про отамана Демида Ромашку також розповідається у книзі Володимира Гузія «Золота очеретина».
Про отамана Демида Ромашку також розповідається в книжці Володимира Гузія «Золота очеретина».


{{Цитата|''Цьому рухові властива партизанська тактика лісової війни, зв'язки з петлюрівським керівництвом, сувора дисципліна. Сферою впливу та дій отамана Ромашки стали Остерщина, Козелеччина, Басанщина, Броварщина.''
{{Цитата|''Цьому рухові властива партизанська тактика лісової війни, зв'язки з петлюрівським керівництвом, сувора дисципліна. Сферою впливу та дій отамана Ромашки стали Остерщина, Козелеччина, Басанщина, Броварщина.''
Рядок 52: Рядок 54:
* [http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/02/28/28210/ Ясенчук О. Лівобережні повстанці Київщини і Чернігівщини: їх порівнювали з Махном]
* [http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/02/28/28210/ Ясенчук О. Лівобережні повстанці Київщини і Чернігівщини: їх порівнювали з Махном]


[[Категорія:Народились 5 липня]]
[[Категорія:Персоналії:Бровари]]
[[Категорія:Персоналії:Бровари]]
[[Категорія:Вояки Армії УНР]]
[[Категорія:Вояки Армії УНР]]
[[Категорія:Уродженці Бобровицького району]]
[[Категорія:Уродженці Козелецького повіту]]
[[Категорія:Повстанські отамани]]
[[Категорія:Померли 8 липня]]
[[Категорія:Померли 1920]]
[[Категорія:Загинули в боях за незалежну Україну]]

Поточна версія на 15:06, 28 жовтня 2023

Ромашка Демид Остапович
Народився
Ярославка
Діяльністьвійськовослужбовець

Деми́д Оста́пович Рома́шка (?, с. Ярославка, Козелецький повіт, Чернігівська губернія — 8 липня 1920, с. Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія) — повстанський отаман.

З життєпису

[ред. | ред. код]

1919 року очолив селянське повстання на півдні Чернігівської губернії проти Білої армії генерала Денікіна. Станом на 23 серпня 1919 року у загоні Демида Ромашки нараховувалося 2500 осіб, мав 4 кулемети.

Після відступу денікінців розпочав боротьбу уже проти радянської влади. Сферою впливу та дій отамана Ромашки були південь нинішньої Чернігівської області і прилегла до неї лівобережна Київщина — сучасні Остерський, Козелецький, Бобровицький, Броварський райони.

Згідно з «Протоколом огляду Демида Остаповича Ромашки, уродженця с. Ярославки Козелецького повіту», який зберігається у Державному архіві Чернігівської області (Ф. 5080, оп. 1, спр. 3), Д. О. Ромашка загинув 8 липня 1920 року, отримавши «дві наскрізні рани від куль у голову і лице, несумісні з життям». Проте є свідчення, що отаман насправді не загинув і продовжив боротьбу. Так, газета «Свобода», що виходила у Нью-Джерсі (США), від 21 вересня 1920 року згадує серед повстанських загонів, що діяли на той час в Україні, «батальйон Шевченка» під командою прапорщика Ромашка.

У розвідчому звіті Партизансько-повстанського штабу від 22 вересня 1921 року зазначається: "25 серпня в районі Ніжин — Носівка оперував повстанчий відділ полковника Ромашки (до 3 тисяч). Відділ перервав сполучення між Києвом і Бахмачем. Один із більшовицьких полків, посланий для його ліквідації, у повному складі перейшов на бік повстанців. 28 серпня відділ Ромашки захопив ст. Кобижча, а біля ст. Бобровиця висадив міст, повстанці захопили бронепотяг «Другий червоний командир» з 4 гарматами, 10 кулеметами і різним військовим спорядженням. За останні дні загін значно збільшився й існує під назвою «Друга дика дивізія».

Червона армія, як і СРСР, називали отамана бандитом і розповідали, що Ромашка зі своєю бандою заважав працювати в Броварах та тероризував населення містечка.

Згадки про отамана

[ред. | ред. код]
Плакат 1920-х років, де у вірші згадується Ромашка

Про Ромашку згадується у вірші невідомого автора «Куркуль та бандит», де отамана порівнюють з такими діячами Повстанської Армії України, як Махно і Тютюнник.

Ви чували про Ромашку,

Про Тютюнника, Махно?

Ми зійдемся всі до купи

І стоятимем в одно.

Про отамана Демида Ромашку також розповідається в книжці Володимира Гузія «Золота очеретина».

Цьому рухові властива партизанська тактика лісової війни, зв'язки з петлюрівським керівництвом, сувора дисципліна. Сферою впливу та дій отамана Ромашки стали Остерщина, Козелеччина, Басанщина, Броварщина.

У 1920 році більшовицькі газети скаржилися, що на Басанщині не міг з'явитися жоден представник радянської влади. Ромашківців було багато, але діяли вони підпільно, як і махновці.

На початку 1920 року загін Ромашки напав на Броварі, Гоголів, Русанів. На весні 1920 року, перед початком повстань у Зазим'ї, Літках, Требухові проти Ромашки було кинуто регулярні частини Червоної Армії.

Ймовірне припущення, що саме землякові Ромашці присвятив Павло Тичина свій знаменитий вірш

На майдані коло церкви

революція іде.

Хай чабан!

усі гукнули,

за отамана буде.

Джерела

[ред. | ред. код]