Професійна орієнтація: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Nenorm (обговорення | внесок) |
|||
| (Не показані 10 проміжних версій 5 користувачів) | |||
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
==Тести профорієнтації== |
==Тести профорієнтації== |
||
«Професійний |
«Професійний фототест» (1979) Мартін Ахтніх. |
||
==Рішення проблемі великої державної важливості - професійної орієнтації== |
|||
[[Ярмоленко Павло Андрійович]] розробив і втілив у навчальному цеху Харківського тракторного заводу та ін. систему профорієнтації учнів. За П.А. Ярмоленком, професійна орієнтація молоді- широкий соціально-педагогічний процес, де представлені різні аспекти: соціально - економічний, психолого-педагогічний, виробничо - професійний. Вчений відрізняв соціальну орієнтацію на працю і професійну орієнтацію на її види /2/. |
|||
Професійна орієнтація допомагала виявити схильності до профілей трудового навчання і інтереси учнів з урахуванням галузей народного господарства, свідомо і правильно вибрати професію, проаналізувати відповідності учня її вимогам і професійно самовизначитись. У профорієнтації розвязувалась задача ознайомлення школярів з професіями і їх групами, профілями трудового навчання, правильним їх вибором. Компоненти системи профорієнтації - інформування, консультування, відбір, професійне навчання, адаптація - розглядались вченим у якості певних етапів профорієнтаційної роботи /10.С.14-15/. |
|||
Вчений вивчив використання трудового навчання для апробування і розвитку схильностей учнів, ї професійних інтересів. У трудовому навчанні здійснювалось педагогічне керування процесом профорієнтації /10.С.147/. В навчальному цеху ХТЗ працював кабінет - зал професійної орієнтації, у якому були стенди з розповідями про підприємства, випускників, що працюють за спеціальністю, отриманної в навчальному цеху, виставка продукції, що вироблена учнями в процесі трудової підготовки, та літератури про перспективні професії виробничої і невиробничої галузей, у яких є потреба в народному господасртві, в галузях техніки, науки, культури; технічної і педагогічної літератури, та ін. /6.С.13,79-80/. Ознайомлення школярів з профілями трудового навчання в навчальному цеху починалось з 4 класу. У/1-й, підготовчий період у 4-7-х /зараз 4-8-х/ класах школярів поступово знайомили з різними видами трудової діяльності, які відображують політехнічні основи масових робітничих професій на навчально-виробничих дільницях, у лабораторіях і кабінетах міжшкільного центру /10.С.116,147/, різними видами праці, які широко представлені у регіоні і в них є потреба, і передбачаючих різні схильності, поглиблюючі уявлення про особливості кожного виду праці і суспільній важливості масових професій, розкриваючі зміст основних професій регіону, міста, використовуючі навчально-виробничі і виробничі умови /10.С.68,145,147/. |
|||
Виховувалась повага до людей праці. На цільових екскурсіях навчальні майстри поглиблювали уявлення учнів про види праці на машинобудівних, електротехнічних, радіотехнічних підприємствах і на транспорті, а також про особливості кожного виду роботи: про характер обладнання робочих місць, типові об"єкти праці, сировинні матеріали, оснащення робочого процесу інструментами, технічною документацією, способи кооперування з іншими видами праці, і самим процесом праці,- на прикладі навчального майстра або учнів старших класів. Враховуючі інтенсивний розвиток інтересу до професій, навчальний цех як навчально-виробничий комбінат і міжшкільний політехнічний центр профорієентації, у співдружності зі школами і підприємствами, готував учнів 7-8-х /зараз 7-9-х/ класів до вибору профіля трудового навчання. Школярам 8 /зараз 9/ класу пояснювали як проходить свідомий вибір напрямку трудового навчання у 9 /зараз 10/ класі. Проводились зустрічі з фахівцями і бесіди у навчальному цеху, і на підприємствах регіону. Вступаючих у професійні ліцеї і технікуми, коледжі інформували про правильний підхід до визначення майбутньої професії. ВВодилась цільова настановка, щоб у 9 /зараз 10/ класі співставити напрямки підготовки і свої схильності, вибрати роботу до душі. В учнів 9-10-х /зараз 10-12-х/ класів формували інтерес до праці на виробництві і у сфері обслуговування, пробуджували бажання оволодіти робітничою професією /10.С.109/. |
|||
Тест професійної орієнтації Мартіна Ахніха відноситься до проектних методик. Мартін Ахтніх продовжив дослідження Леопольда Сонді, акцентуючи увагу на рухових реакціях людини, що і визначає професійну схильність індивіда. Тест представлений в двох варіантах: чоловічий і жіночий, виходячи з поділу професій на жіночі і чоловічі<ref>{{cite web |
Тест професійної орієнтації Мартіна Ахніха відноситься до проектних методик. Мартін Ахтніх продовжив дослідження Леопольда Сонді, акцентуючи увагу на рухових реакціях людини, що і визначає професійну схильність індивіда. Тест представлений в двох варіантах: чоловічий і жіночий, виходячи з поділу професій на жіночі і чоловічі<ref>{{cite web |
||
|url = https://oleg-maltsev.com/ru/applied-history/depth-psychology/test-ahtniha/ |
|url = https://oleg-maltsev.com/ru/applied-history/depth-psychology/test-ahtniha/ |
||
|title = Тест Мартіна Ахтніха |
|title = Тест Мартіна Ахтніха |
||
|author = Мальцев О.В. |
|author = Мальцев О.В. |
||
|date = 11.08.2018 |
|date = 11.08.2018 |
||
|website = oleg-maltsev.com |
|website = oleg-maltsev.com |
||
|publisher = |
|publisher = |
||
|accessdate = 2018-12-16 |
|accessdate = 2018-12-16 |
||
|lang = ru |
|lang = ru |
||
|archive-date = 16 грудня 2018 |
|||
|archive-url = https://web.archive.org/web/20181216163503/https://oleg-maltsev.com/ru/applied-history/depth-psychology/test-ahtniha/ |
|||
}}</ref>. |
}}</ref>. |
||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* [http://www.medlinks.ru/sections.php?op=listarticles&secid=98 Профориентация в подготовке врачей] {{ref-ru}} |
* [http://www.medlinks.ru/sections.php?op=listarticles&secid=98 Профориентация в подготовке врачей] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141129123541/http://www.medlinks.ru/sections.php?op=listarticles&secid=98 |date=29 листопада 2014 }} {{ref-ru}} |
||
* [[Велика енциклопедія Кирила і Мефодія]], дев'яте видання {{ref-ru}} |
* [[Велика енциклопедія Кирила і Мефодія]], дев'яте видання {{ref-ru}} |
||
* [[Ярмоленко Павло Андрійович]] |
|||
==Джерела== |
|||
{{DEFAULTSORT:Професійна орієнтація}} |
{{DEFAULTSORT:Професійна орієнтація}} |
||
[[Категорія:Професії]] |
[[Категорія:Професії]] |
||
<references />2.Як обрати професію(поради). https://sites.google.com/view/saitsua-/головна-сторінка?authuser=1 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220319074558/https://sites.google.com/view/saitsua-/головна-сторінка?authuser=1 |date=19 березня 2022 }} |
|||
* 1. Ярмоленко П.А. Трудова політехнічна підготовка старшокласників //Рад. шк.-1969.-№4.-С.50-53. |
|||
* 2. Ярмоленко П.А. Як народжується покликання: "Престижність" професії і питання трудового виховання //Соц. Харківщина.-1977.-8 березня. |
|||
* 3. Ярмоленко П.А. Система трудовой политехнической подготовки старшеклассников в условиях учебного цеха: Автореф. дис. ... канд. пед. наук.М.,1971.-С.9,13. |
|||
* 4. Стеклянная дверь. Беседа с П.А. Ярмоленко кинорежиссера А. Караваева //Смена.-1972.-№20.-С.17. |
|||
* 5. Ярмоленко П.А. Из опыта работы учебного цеха //Сов. педагогика.-1972.-№8.-С.44. |
|||
* 6. Трудовое обучение школьников в межшкольных учебно-производственных комбинатах и цехах /П.Н. Андрианов, А.А. Васильев, М.А. Жиделев, В.А. Поляков, П.А. Ярмоленко и др./ Под ред. М.А. Жиделева, В.А. Полякова. М.:Высш.шк.,1975.-С.13,79-80. |
|||
* 7. Ярмоленко П.А. Трудовое воспитание старших школшьников в процессе производительного труда в условиях учебного цеха //Актуальные проблемы... воспитания молодежи: Материалы совместного коллоквиума Академий педагогических наук СССР и ГДР, г. Москва, 23-26 января 1973 г. /Под ред. Н.П. Кузина, А.И. Пискунова, Г.Н.Филонова. М.:Педагогика,1974. -С.148,198. |
|||
* 8. Гладков Т. Великий воспитатель - труд. //Наука и жизнь.-1977.-№4.-С.41. |
|||
* 9.Захарова Л. Готовя к жизни, к труду //Воспитание школьников.-1975.-№4.С.14. |
|||
* 10.Ярмоленко П.А. Педагогические проблемы обучения, воспитания старшеклассников в межшкольном центре профориентации: Монография.Харьков: Вища шк.,1977.-С. 14,15,66,68-69,109,116,117,145-148. |
|||
* 11.Ярмоленко П.А. Учебный цех - опыт, проблемы, перспективы /Утверждено Управлением школ Министерства просвещения УССР.К.:Рад.шк.,1977.-С.17,22,34,35,37,38,79. |
|||
Поточна версія на 16:15, 29 жовтня 2023
Професійна орієнтація, профорієнтація — заходи, спрямовані на ознайомлення людини з її здібностями й можливостями для того, щоб запропонувати їй вибрати одну з найбільш підходящих для неї професій з врахуванням потреб виробництва. Професійна орієнтація — це наукова дисципліна, яка допомагає людині обрати свою майбутню професію з урахуванням всіх її здібностей, потреб і бажань. Також професійна орієнтація містить технологію розвитку у людини позитивного ставлення до праці.
Раніше професійна орієнтація (в тому числі її психологічні аспекти) розглядалася з позицій тимчасової допомоги старшокласнику у його професійному самовизначенні, для вибору професії раз і на все життя.
Проте виявилось, що на практиці такий шлях часто не дає бажаних результатів. Адже коли поради і навіть вимоги профорієнтатора починав виконувати конкретний випускник з власними поглядами, певним досвідом, унікальним набором індивідуальних властивостей, прогнозованого позитивного результату досягти неможливо. Більше того, прагнення діяти відповідно до конкретних вимог може призвести до непередбаченої ситуації — професія ніби вибрана правильно, а в процесі навчанні з'являється незадоволення нею, що призводить до внутрішнього конфлікту особистості. Це тому, що людина постійно розвивається, і та професія, яка влаштовувала її три роки тому, може більше не задовольняти. Професійна орієнтація не закінчується вибором професії, вона актуальна протягом всього життя людини.
У процесі профорієнтації здійснюється робота профорієнтолога, до якої він залучає учнів на всіх етапах їхнього навчання. Робота з профорієнтації охоплює такі етапи: інформаційний (профосвіта); діагностичний; консультування; трудових спроб; співбесіди.
Перший етап — інформаційний. Перш ніж обрати професію, абітурієнти мають отримати максимум інформації про професії, їх зміст, статус на ринку праці, рівні освіти, перспективи працевлаштування, можливості продовження навчання.
Другий етап — діагностика. Для того, щоб обрати якусь конкретну професію, абітурієнт має визначити які у нього схильності, інтереси, чи усвідомлює він до кінця свій вибір.
Третій етап — консультування. Передбачається, що протягом консультацій кожен абітурієнт отримає індивідуальну консультативну допомогу у виборі професії з використанням професіограм і психограм. Також проводиться робота зі Схемою аналізу професій. У процесі професійної консультації може здійснюватися (відбуватися) переорієнтація абітурієнтів на іншу професію (спеціальність), якщо обрана ним професія є неактуальною або не відповідає здібностям абітурієнта, однак кінцевий вибір залишається за ним.
Четвертий етап — трудові спроби. На цьому етапі майстри виробничого навчання або педагоги проводять практику з абітурієнтами, які первинно визначилися з професією (спеціальністю), в лабораторіях і навчально-виробничих майстернях закладів професійного навчання. Під час трудових спроб абітурієнти знайомляться з робочими місцями, їх технічним оснащенням; порівнюють свої очікування з реальними умовами трудової діяльності; оцінюють свої можливості в обраній професії.
П'ятий етап — співбесіда. Адміністрація та роботодавці спілкуються індивідуально з кожним абітурієнтом. Мета співбесіди — визначити, чи готовий працювати абітурієнт, і в разі його готовності запропонувати йому певну вакансію.
Послуги профорієнтації зазвичай надаються фахівцями Державної служби зайнятості у міських чи обласних центрах зайнятості.
У сучасному розумінні професійний відбір бере початок від досліджень професора Кембріджського університету директора гальтоновської лабораторії євгеніки Карла Пірсона (1857–1936 рр.). Його книга «Вибір професії» відкриває список робіт з профвідбору. Пірсон створив перше бюро профорієнтації в Бостоні (США).
«Професійний фототест» (1979) Мартін Ахтніх.
Тест професійної орієнтації Мартіна Ахніха відноситься до проектних методик. Мартін Ахтніх продовжив дослідження Леопольда Сонді, акцентуючи увагу на рухових реакціях людини, що і визначає професійну схильність індивіда. Тест представлений в двох варіантах: чоловічий і жіночий, виходячи з поділу професій на жіночі і чоловічі[1].
- Профориентация в подготовке врачей [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Велика енциклопедія Кирила і Мефодія, дев'яте видання (рос.)
- ↑ Мальцев О.В. (11.08.2018). Тест Мартіна Ахтніха. oleg-maltsev.com (рос.). Архів оригіналу за 16 грудня 2018. Процитовано 16 грудня 2018.
2.Як обрати професію(поради). https://sites.google.com/view/saitsua-/головна-сторінка?authuser=1 [Архівовано 19 березня 2022 у Wayback Machine.]