Станіслав Вигура: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного
 
(Не показані 5 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 57: Рядок 57:
|примітки =
|примітки =
}}
}}
'''Станіслав Вигура''' - городничий Києва, засновник [[Вигурівщина|Вигурівщини]].
'''Станіслав Вигура''' — городничий Києва, засновник [[Вигурівщина|Вигурівщини]].

== Життєпис ==
== Життєпис ==
Походить з шляхетного православного роду, що володів селом [[Вигуричі]] на Волині.
Походить з шляхетного православного роду, що володів селом [[Вигуричі]] на Волині.


30 травня 1607 року король [[Сигізмунд III Ваза]] надав Станіславові Вигурі посаду упровителя королівського замку в Києві.<ref>{{Cite web|title=Додаток 1. Довідка Інституту історії Польської академії наук щодо С. Вигури|url=https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Kyiv/Islands/Appendices/Stanis322aw-Wigura.html|website=www.myslenedrevo.com.ua|accessdate=2022-12-16}}</ref>
30 травня 1607 року король [[Сигізмунд III Ваза]] надав Станіславові Вигурі посаду упровителя королівського замку в Києві.<ref>{{Cite web|title=Додаток 1. Довідка Інституту історії Польської академії наук щодо С. Вигури|url=https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Kyiv/Islands/Appendices/Stanis322aw-Wigura.html|website=www.myslenedrevo.com.ua|accessdate=2022-12-16}}</ref>


Селище [[Милославичі]] на лівому березі Дніпра належало до київського староства, доходи з якого йшли київському воєводі. Після нападу [[Теодор Фрідрих Тишкевич|Фрідріха Тишкевича з Лагойска]] на Милославичі вони були дотла знищені. Вигура поскаржився на це до коронного трибуналу у Любліні і відновив поселення, заснувавши там садибу (фільварок). Оскільки попереднє село було знищено, король видав у 1613 році новий привілей Вигурі і його дружині Полонії Черемівні на довічне володіння Милославичами і [[Муромець|островом Муромцем]] разом з правом виходу в річку [[Супій (притока Дніпра)|Супій]]. В 1628 р. землі перейшли у користування племінникові Семенові Вигурі.
Селище [[Милославичі]] на лівому березі Дніпра належало до київського староства, доходи з якого йшли [[Київський воєвода|київському воєводі]]. Після нападу [[Теодор Фрідрих Тишкевич|Фрідріха Тишкевича з Лагойска]] на Милославичі вони були дотла знищені. Вигура поскаржився на це до коронного трибуналу у Любліні і відновив поселення, заснувавши там садибу ([[фільварок]]). Оскільки попереднє село було знищено, король видав у 1613 році новий привілей Вигурі і його дружині Полонії Черемівні на довічне володіння Милославичами і [[Муромець|островом Муромцем]] разом з правом виходу в річку [[Супій (притока Дніпра)|Супій]]. В 1628 р. землі перейшли у користування племінникові Семенові Вигурі.


Після смерті Станіслава Вигури 1638 року посада київським управителем став йогоСемен Вигура.
Після смерті Станіслава Вигури 1638 року київським управителем став Семен Вигура.


== Герб ==
== Герб ==
Зберігся відбиток печатки з гербом. В полі печатки іспанський щит, на якому підкова кінцями додолу в супроводі двх хрестиків. Над щитом три страусові пера, навколо щита намет (герб Люба), згори літери SW.<ref>Алфьоров О., Однороженко О. Українські особові печатки XV-XVII століття за матеріалами київських архівосховищ. - Харків, 2008. - 200 с. - С.20</ref>
Зберігся відбиток печатки з гербом. В полі печатки іспанський щит, на якому підкова кінцями додолу в супроводі двох хрестиків. Над щитом три страусові пера, навколо щита намет (герб Люба), згори літери SW.<ref>Алфьоров О., Однороженко О. Українські особові печатки XV—XVII століття за матеріалами київських архівосховищ.&nbsp;— Харків, 2008.&nbsp;— 200 с.&nbsp;— С.20</ref>


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 74: Рядок 75:
[[Категорія:Персоналії:Київ]]
[[Категорія:Персоналії:Київ]]
[[Категорія:Київські городничі]]
[[Категорія:Київські городничі]]
[[Категорія:ключники]]

Поточна версія на 04:31, 1 листопада 2023

Станіслав Вигура
Помер1638(1638)
ДіяльністьГородничий Києва
Суспільний станшляхта
РідВигура
Герб
Герб

Печатка з гербом Київського городничого Станіслава Вигури

Станіслав Вигура — городничий Києва, засновник Вигурівщини.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походить з шляхетного православного роду, що володів селом Вигуричі на Волині.

30 травня 1607 року король Сигізмунд III Ваза надав Станіславові Вигурі посаду упровителя королівського замку в Києві.[1]

Селище Милославичі на лівому березі Дніпра належало до київського староства, доходи з якого йшли київському воєводі. Після нападу Фрідріха Тишкевича з Лагойска на Милославичі вони були дотла знищені. Вигура поскаржився на це до коронного трибуналу у Любліні і відновив поселення, заснувавши там садибу (фільварок). Оскільки попереднє село було знищено, король видав у 1613 році новий привілей Вигурі і його дружині Полонії Черемівні на довічне володіння Милославичами і островом Муромцем разом з правом виходу в річку Супій. В 1628 р. землі перейшли у користування племінникові Семенові Вигурі.

Після смерті Станіслава Вигури 1638 року київським управителем став Семен Вигура.

Герб

[ред. | ред. код]

Зберігся відбиток печатки з гербом. В полі печатки іспанський щит, на якому підкова кінцями додолу в супроводі двох хрестиків. Над щитом три страусові пера, навколо щита намет (герб Люба), згори літери SW.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Додаток 1. Довідка Інституту історії Польської академії наук щодо С. Вигури. www.myslenedrevo.com.ua. Процитовано 16 грудня 2022.
  2. ↑ Алфьоров О., Однороженко О. Українські особові печатки XV—XVII століття за матеріалами київських архівосховищ. — Харків, 2008. — 200 с. — С.20
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Станіслав_Вигура&oldid=40821979