Колони Ашоки: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 7; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8
Немає опису редагування
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
 
Рядок 4: Рядок 4:


== Загальний опис ==
== Загальний опис ==
[[Едикти Ашоки|Написи на колонах]], виконані на [[брахмі]] і розшифровані [[Джеймс Прінсеп|Дж. Прінсепом]] в 1837 році. Вони є найдавнішими прикладами індійської писемності<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com/books/about/Abhidharma_Buddhism_to_150_A_D.html?id=pH8ZCCIZ8McC|назва=Abhidharma Buddhism to 150 A.D.|ім'я1=Sibajiban|прізвище1=Bhattacharyya|видавець=Motilal Banarsidass Publ.|дата=1970|мертвий-url=no|дата-доступу=3 червня 2021|archive-date=23 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210423235713/https://books.google.com/books/about/Abhidharma_Buddhism_to_150_A_D.html?id=pH8ZCCIZ8McC}} {{ref-en}}</ref>. На вершинах колон спочатку були розміщені скульптурні групи з зображеннями священних тварин. Також їх прикрашали зображення [[дхармачакра|колеса дхарми]] і [[Свастика|свастики]].
[[Едикти Ашоки|Написи на колонах]], виконані на [[брахмі]] і розшифровані [[Джеймс Прінсеп|Дж. Прінсепом]] в 1837 році. Вони є найдавнішими прикладами індійської писемності<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com/books/about/Abhidharma_Buddhism_to_150_A_D.html?id=pH8ZCCIZ8McC|назва=Abhidharma Buddhism to 150 A.D.|ім'я1=Sibajiban|прізвище1=Bhattacharyya|видавець=Motilal Banarsidass Publ.|дата=1970|мертвий-url=no|дата-доступу=3 червня 2021|archive-date=23 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210423235713/https://books.google.com/books/about/Abhidharma_Buddhism_to_150_A_D.html?id=pH8ZCCIZ8McC}} {{ref-en}}</ref>. На вершинах колон спочатку були розміщені скульптурні групи з зображеннями священних тварин. Також їх прикрашали зображення [[дхармачакра|колеса дгарми]] і [[Свастика|свастики]].


Колони діляться на малі і великі; останні мають 12-15 метрів у висоту і важать близько 50 тонн. Колони встановлювалися в людних місцях, іноді віддалених на сотні миль від того місця, де їх виготовили. Поруч з кожним монументом стояв служитель, що роз'яснював зміст написи неписьменному населенню. Установка таких колон була ефективним засобом державної [[Пропаганда|пропаганди]]<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com/books/about/Class_and_Religion_in_Ancient_India.html?id=gwUF11NRyT4C|назва=Class and Religion in Ancient India|ім'я1=Jayantanuja|прізвище1=Bandyopadhyaya|видавець=Anthem Press|дата=2007|мертвий-url=no|дата-доступу=3 червня 2021|archive-date=2 вересня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210902052534/https://books.google.com/books/about/Class_and_Religion_in_Ancient_India.html?id=gwUF11NRyT4C}} {{ref-en}}</ref>.
Колони діляться на малі і великі; останні мають 12-15 метрів у висоту і важать близько 50 тонн. Колони встановлювалися в людних місцях, іноді віддалених на сотні миль від того місця, де їх виготовили. Поруч з кожним монументом стояв служитель, що роз'яснював зміст написи неписемнному населенню. Установка таких колон була ефективним засобом державної [[Пропаганда|пропаганди]]<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com/books/about/Class_and_Religion_in_Ancient_India.html?id=gwUF11NRyT4C|назва=Class and Religion in Ancient India|ім'я1=Jayantanuja|прізвище1=Bandyopadhyaya|видавець=Anthem Press|дата=2007|мертвий-url=no|дата-доступу=3 червня 2021|archive-date=2 вересня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210902052534/https://books.google.com/books/about/Class_and_Religion_in_Ancient_India.html?id=gwUF11NRyT4C}} {{ref-en}}</ref>.


Колони Ашоки стали предметом наслідування для наступних індійських правителів. За межами Індії їх копіював в XIII столітті [[сіам]]ський цар [[Менграй Великий|Менграй]].
Колони Ашоки стали предметом наслідування для наступних індійських правителів. За межами Індії їх копіював в XIII столітті [[сіам]]ський цар [[Менграй Великий|Менграй]].
Рядок 12: Рядок 12:
Оскільки [[іслам|мусульманські]] правителі Індії систематично знищували статуї тварин, до нашого часу дійшли фрагменти тільки 19 колон і тільки шість скульптурних груп. Очевидно, в давнину їх було набагато більше. Повалені колони були реконструйовані в XIX столітті британськими колоніальними властями.
Оскільки [[іслам|мусульманські]] правителі Індії систематично знищували статуї тварин, до нашого часу дійшли фрагменти тільки 19 колон і тільки шість скульптурних груп. Очевидно, в давнину їх було набагато більше. Повалені колони були реконструйовані в XIX столітті британськими колоніальними властями.


Краще за інших наверш збереглася так звана [[левова капітель]] в [[Сарнатх]]у, чиє стилізоване зображення було оголошено в 1950 році національною [[емблема Індії|емблемою Індії]]. Цю капітель виявив в 1851 році британський археолог [[Александр Каннінгем|А. Каннінгем]], якому належить також честь відкриття колони в [[Санчі]].
Краще за інших наверш збереглася так звана [[Левова капітель]] в [[Сарнатх]]у, чиє стилізоване зображення було оголошено в 1950 році національною [[емблема Індії|Емблемою Індії]]. Цю капітель виявив в 1851 році британський археолог [[Александр Каннінгем|А. Каннінгем]], якому належить також честь відкриття колони в [[Санчі]].


Єратичні зображення тварин на колонах відзначені впливом мистецтва [[імперія Ахеменідів|Ахеменідів]]<ref>'' Gardner's Art through the Ages '' (ed. Fred Kleiner). 15th edition. ISBN 9781305544918. Page 441.</ref>. Це найдавніші шедеври індійської скульптури. До теперішнього часу вони перенесені в музеї, а на колонах їх замінили копії.
Єратичні зображення тварин на колонах відзначені впливом мистецтва [[імперія Ахеменідів|Ахеменідів]]<ref>'' Gardner's Art through the Ages '' (ed. Fred Kleiner). 15th edition. ISBN 9781305544918. Page 441.</ref>. Це найдавніші шедеври індійської скульптури. До теперішнього часу вони перенесені в музеї, а на колонах їх замінили копії.

Поточна версія на 15:04, 7 листопада 2023

Колона Ашоки в Аллахабаді на фотографії 1870 року

Колони (стовпи) Ашоки — кам'яні монументи в формі окремого вертикального стовпа, встановлені в середині III століття до н. е. за наказом індійського царя Ашоки в ключових центрах держави Маур'їв.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Написи на колонах, виконані на брахмі і розшифровані Дж. Прінсепом в 1837 році. Вони є найдавнішими прикладами індійської писемності[1]. На вершинах колон спочатку були розміщені скульптурні групи з зображеннями священних тварин. Також їх прикрашали зображення колеса дгарми і свастики.

Колони діляться на малі і великі; останні мають 12-15 метрів у висоту і важать близько 50 тонн. Колони встановлювалися в людних місцях, іноді віддалених на сотні миль від того місця, де їх виготовили. Поруч з кожним монументом стояв служитель, що роз'яснював зміст написи неписемнному населенню. Установка таких колон була ефективним засобом державної пропаганди[2].

Колони Ашоки стали предметом наслідування для наступних індійських правителів. За межами Індії їх копіював в XIII столітті сіамський цар Менграй.

Оскільки мусульманські правителі Індії систематично знищували статуї тварин, до нашого часу дійшли фрагменти тільки 19 колон і тільки шість скульптурних груп. Очевидно, в давнину їх було набагато більше. Повалені колони були реконструйовані в XIX столітті британськими колоніальними властями.

Краще за інших наверш збереглася так звана Левова капітель в Сарнатху, чиє стилізоване зображення було оголошено в 1950 році національною Емблемою Індії. Цю капітель виявив в 1851 році британський археолог А. Каннінгем, якому належить також честь відкриття колони в Санчі.

Єратичні зображення тварин на колонах відзначені впливом мистецтва Ахеменідів[3]. Це найдавніші шедеври індійської скульптури. До теперішнього часу вони перенесені в музеї, а на колонах їх замінили копії.

Список колон

[ред. | ред. код]

Два китайських середньовічних мандрівники у своїх записах зафіксували існування декількох колон, які тепер зникли: Фасянь описав шість, а Сюаньцзан п'ятнадцять, з яких тільки п'ять можуть бути ідентифіковані з уцілілих стовпах. Список місцезнаходження вцілілих колон:[4][5]

Географія відомих колон Ашоки

Список капітелей

[ред. | ред. код]

Відомо в цілому сім вцілілих капітелей, п'ять із зображенням левів, одна зі слоном і одна з зебу. Одна з них, чотири леви із Сарнатху, став Державним Гербом Індії.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bhattacharyya, Sibajiban (1970). Abhidharma Buddhism to 150 A.D. Motilal Banarsidass Publ. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 3 червня 2021. (англ.)
  2. Bandyopadhyaya, Jayantanuja (2007). Class and Religion in Ancient India. Anthem Press. Архів оригіналу за 2 вересня 2021. Процитовано 3 червня 2021. (англ.)
  3. Gardner's Art through the Ages (ed. Fred Kleiner). 15th edition. ISBN 9781305544918. Page 441.
  4. Mahajan V.D. (1960, reprint 2007). Ancient India, S.Chand & Company, New Delhi, ISBN 81-219-0887-6, pp.350-3
  5. Singh, Upinder (2008). A History of Ancient and Early Medieval India: From the Stone Age to the 12th Century. New Delhi: Pearson Education. с. 358. ISBN 978-81-317-1677-9. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 9 листопада 2016.

Література

[ред. | ред. код]
  • Ashoka, Emperor, Edicts of Ashoka, eds. N. A. Nikam, Richard P. McKeon, 1978, University of Chicago Press, ISBN 0226586111, 9780226586113, google books [Архівовано 7 квітня 2022 у Wayback Machine.]
  • «Companion»: Brown, Rebecca M., Hutton, Deborah S., eds., A Companion to Asian Art and Architecture, Volume 3 of Blackwell companions to art history, 2011, John Wiley & Sons, 2011, ISBN 1444396323, 9781444396324, google books
  • Harle, J.C., The Art and Architecture of the Indian Subcontinent, 2nd edn. 1994, Yale University Press Pelican History of Art, ISBN 0300062176
  • Krishnaswamy, C.S., Sahib, Rao, and Ghosh, Amalananda, «A Note on the Allahabad Pillar of Aśoka», The Journal of the Royal Asiatic Society of Great Britain and Ireland, No. 4 (Oct., 1935), pp. 697–706, Royal Asiatic Society of Great Britain and Ireland, JSTOR [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.]
  • Falk, H. Asokan Sites and Artefacts: a A Source-book with Bibliography, 2006, Volume 18 of Monographien zur indischen Archäologie, Kunst und Philologie, Von Zabern, ISSN 0170-8864

Посилання

[ред. | ред. код]