Національний природний парк «Прип'ять-Стохід»: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
AHbot (обговорення | внесок) м заміна прапорців відповідно до Special:Diff/14961600 |
мНемає опису редагування |
||
| (Не показано 43 проміжні версії 24 користувачів) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
| name = Національний природний парк «Прип'ять-Стохід» |
| name = Національний природний парк «Прип'ять-Стохід» |
||
| категорія_мсоп = II |
| категорія_мсоп = II |
||
| image = Ріка Стохід, міст на околиці смт. Любешів.jpg |
|||
| image = Озеро Нобель.jpg |
|||
| зображення_підпис = |
| зображення_підпис = Річка Стохід на околиці смт Любешів |
||
| ширина_зображення = 300 px |
| ширина_зображення = 300 px |
||
| map = |
| map = |
||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
| локатор_x = |
| локатор_x = |
||
| локатор_y = |
| локатор_y = |
||
| розташування = {{UKR}}<br/>[[Волинська область]],<br/>[[ |
| розташування = {{UKR}}<br/>[[Волинська область]],<br/>[[Камінь-Каширський район]] |
||
| nearest_city = [[Любешів]] |
| nearest_city = [[Любешів]] |
||
|lat_degrees = 51 | lat_minutes = 49 | lat_seconds = 42 | lat_direction = N |
|lat_degrees = 51 | lat_minutes = 49 | lat_seconds = 42 | lat_direction = N |
||
|long_degrees = 25 | long_minutes = 16 | long_seconds = 57 | long_direction = E |
|long_degrees = 25 | long_minutes = 16 | long_seconds = 57 | long_direction = E |
||
| площа = 39315,5 [[гектар|га]] |
| площа = 39315,5 [[гектар|га]] |
||
| заснований = [[13 серпня]] [[2007]] |
| заснований = [[13 серпня]] [[2007]] р. |
||
| число_відвідувачів = |
| число_відвідувачів = |
||
| рік_відвідувачів = |
| рік_відвідувачів = |
||
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
|Карта розташування = Україна Волинська область |
|Карта розташування = Україна Волинська область |
||
}} |
}} |
||
| ⚫ | |||
{{не плутати|Прип'ять-Стохід (регіональний ландшафтний парк)|Регіональним ландшафтним парком «Прип'ять-Стохід» у Рівненській області||}} |
|||
| ⚫ | |||
== Історія == |
== Історія == |
||
У 1980-х роках на території Любешівського району була створена низка [[заказник]]ів. У [[1995]] році створений регіональний ландшафтний парк «Прип'ять-Стохід», який об'єднав частину даних територій. [[13 серпня]] [[2007]] року створений Національний природний парк «Прип'ять-Стохід», який об'єднав усі заповідні об'єкти Любешівського району. |
У 1980-х роках на території Любешівського району була створена низка [[заказник]]ів. У [[1995]] році створений регіональний ландшафтний парк «Прип'ять-Стохід», який об'єднав частину даних територій. [[13 серпня]] [[2007]] року створений Національний природний парк «Прип'ять-Стохід», який об'єднав усі заповідні об'єкти Любешівського району.{{Джерело?}} |
||
== Ресурси парку == |
== Ресурси парку == |
||
Загальна площа парку становить 39315,5 |
Загальна площа парку становить 39315,5 га, в тому числі 5961,93 га земель, що надаються йому в постійне користування. Північна межа парку проходить по кордону із республікою [[Білорусь]]. У структурі земель парку найбільше становлять болота — 43 %. Решта: ліси — 35 %, чагарники — 16 % і водний фонд — 6 %. |
||
== Фізико-географічні умови == |
|||
== Біота == |
|||
Рельєф Парку низовинний та плоский із переважанням акумулятивних поверхонь, клімат — помірно-континентальний з м'якою та вологою зимою і нежарким, із незначними опадами літом.<ref>{{Cite web|url=https://ecoregions2017.appspot.com/|website=ecoregions2017.appspot.com|accessdate=2022-07-28}}</ref> В заплавах Прип'яті та Стоходу переважають лучно-болотні й болотні ґрунти, в пониженнях надзаплавних терас — торфово-болотні й торфові, в межах моренно-зандрових рівнинних межиріч — дерново-слабкопідзолисті й дерново-піщані. Територія парку значно заболочена та має високий показник густоти річкової сітки. Русла найбільших річок — Прип'яті і Стоходу розгалужуються на численні «рукави», лабіринти, із заболоченими та піщаними островами. |
|||
== Флора == |
|||
[[Файл:Regional Landscape Park «Prypiat-Stokhid».png|міні|праворуч|Логотип парку]] |
|||
| ⚫ | Завдяки своєму географічному розташуванню та своєрідній історії формування ландшафтів, які об'єднують цінні природні комплекси лабіринтів річок [[Прип'ять|Прип'яті]] і [[Стохід|Стоходу]], тут сформувався своєрідний рослинний покрив, у якому переважає гідрофільний комплекс рослинності. На цій території зростає понад 550 видів вищих судинних рослин. |
||
[[Файл:Pseudoplectania nigrella (Pers.) Fuckel.jpg|thumb|right|300px|Pseudoplectania nigrella (Pers.) Fuckel]] |
|||
| ⚫ | Завдяки своєму географічному розташуванню та своєрідній історії формування ландшафтів, які об'єднують цінні природні комплекси лабіринтів річок [[Прип'ять|Прип'яті]] і [[Стохід|Стоходу]], тут сформувався своєрідний рослинний покрив, у якому переважає гідрофільний комплекс рослинності. На цій території зростає понад 550 видів вищих судинних рослин. Згідно з геоботанічним районуванням України територія НПП «Прип'ять-Стохід» належить до Ратнівсько-Любешівського (Верхньоприп'ятського) геоботанічного району Західнополіського округу соснових і дубово-соснових лісів та [[Низинне болото|евтрофних боліт]] Українського [[Полісся]]. |
||
[[Файл:Старе русло річки Прип'ять біля впадіння у озеро Люб'язь.jpg|thumb|right|300px|Старе русло річки Прип'ять біля впадіння у озеро Люб'язь]] |
|||
Згідно з геоботанічним районуванням України територія НПП «Прип'ять-Стохід» відноситься до Ратнівсько-Любешівського (Верхньоприп'ятського) геоботанічного району Західнополіського округу соснових і дубово-соснових лісів та [[Низинне болото|евтрофних боліт]] Українського [[Полісся]]. |
|||
| ⚫ | Внаслідок дуже високого рівня обводненості території водна рослинність є провідною у формуванні рослинного покриву. Так, у водах річок Прип'яті і Стоходу частими є угрупування з домінуванням [[Глечики жовті|глечиків жовтих]]. Як правило, в річках моновидовими є зарості [[Schoenoplectus lacustris|куги озерної]], у каналах часто домінують [[рдесник]]и, а в заводях — [[ряска|ряски]] та багатокорінника. На прибережних ділянках формуються зарості [[їжача голівка|їжачої голівки]]. Зрідка трапляються зарості [[Рогіз|рогозу]] та [[Водокрасові|жабурника]]. Трапляється на цій території [[латаття сніжно-біле]]. |
||
Прибережно-водна рослинність, що утворює густі і високі зарості у заплавах річок та по берегах озер представлена такими видами: [[очерет звичайний]], [[лепешняк великий]] та [[рогіз вузьколистий]]. Тут також трапляється [[верба попеляста]], [[плетуха звичайна]], [[паслін солодко-гіркий]], [[м'ята водяна]], [[чистець болотний]]. Окремими куртинами зростають [[плакун верболистий]], [[незабудка болотяна]], [[півники болотяні]], [[щавель прибережний]]. Зрідка трапляються [[цикута отруйна]], [[пухирник звичайний]], [[вовче тіло болотяне]]. |
|||
| ⚫ | Внаслідок дуже високого рівня обводненості території водна рослинність є провідною у формуванні рослинного покриву. Так, у водах річок Прип'яті і Стоходу частими є угрупування з домінуванням [[Глечики жовті|глечиків жовтих]]. Як правило, в річках моновидовими є зарості [[ |
||
[[Файл:Калюжниця болотна. Caltha palustris L.jpg|thumb|right|300px|Калюжниця болотна. Caltha palustris L.]] |
|||
| ⚫ | |||
У складі болотних угруповань домінують бореальні види осоки [[осока чорна|чорна]], [[осока здута|здута]], [[осока бліда|бліда]], [[осока пухирчаста|пухирчаста]], [[осока висока|висока]]. Звичайними видами є [[пухівка багатоколоскова]], [[теліптерис болотяний]]. Зрідка трапляються [[росичка круглолиста]], [[верба Старке]]. |
|||
| ⚫ | Лучна рослинність трапляється на перехідних ділянках між лісом та болотом, часто в долинах річок чи навколо озер. Трапляються дрібноосокові луки з перевагою осоки звичайної та [[Перстач гусячий|перстача гусячого]], а на прибережних підвищеннях угрупованням з перевагою [[щучка дерниста|щучки дернистої]]. Переважають торф'янисті луки, де домінують [[молінія блакитна]], [[медова трава шерстиста]]. Тут також трапляються ценози осок: [[осока чорна|чорної]], [[осока жовта|жовтої]], [[осока просоподібна|просоподібної]]. Менші площі підвищень заплав займають справжні луки, де зростають [[мітлиця тонка]], [[тонконіг лучний]], [[тимофіївка лучна]]. |
||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
У хвойних лісах зростають [[чорниця]], [[брусниця]], [[багно болотяне]], [[квасениця звичайна]]. Звичайними є бореальні види: [[одинарник європейський]], [[плаун булавоподібний]], [[сухоцвіт лісовий]], [[ожина шорстка]] та ін. |
|||
Рослинність відкритих трав'яних боліт, що сформувалися на межиріччях та навколо озер, часто представлена високотравними угрупованнями з перевагою [[очерет]]у, [[лепешняк великий|лепешняку великого]], очеретянки, [[суничник]]а сіруватого та участю болотного різнотрав'я, доля якого збільшується із посиленням рівня обводненості ділянок. |
|||
У листяних лісах поширені [[зірочник лісовий]], [[перлівка поникла]], [[горлянка повзуча]], [[купина багатоквіткова]], [[наперстянка великоквіткова]], [[дзвоники персиколисті]] та ефемероїди — анемони [[анемона дібровна|дібровна]] і [[анемона жовтецева|жовтецева]], рясти [[ряст ущільнений|ущільнений]] та [[ряст порожнистий|порожнистий]]. |
|||
| ⚫ | |||
| ⚫ | На території району серед боліт, лук та лісів зростає 21 вид рослин, що занесені до [[Червона книга України|Червоної книги України]]: [[щитолисник звичайний]], який ще донедавна вважався взагалі зниклим з території України, [[альдрованда пухирчаста]], [[сальвінія |
||
| ⚫ | На території району серед боліт, лук та лісів зростає 21 вид рослин, що занесені до [[Червона книга України|Червоної книги України]]: [[щитолисник звичайний]], який ще донедавна вважався взагалі зниклим з території України, [[альдрованда пухирчаста]], [[сальвінія плавуча]], [[пальчатокорінник м'ясочервоний|пальчатокорінники м'ясочервоний]], [[Пальчатокорінник травневий|травневий]] та [[Пальчатокорінник плямистий|плямистий]], [[плаун річний]], [[баранець звичайний]], [[лілія лісова]], [[булатка довголиста]], [[зозулині черевички справжні]], [[коручка темно-червона|коручки темно-червона]] та [[Коручка чемерникоподібна|чемерникоподібна]], [[гніздівка звичайна]], [[любка зеленоквіткова]], [[любка дволиста]], [[осока затінкова]] та [[береза низька]], а також близько 20-ти регіонально рідкісних видів рослин. |
||
| ⚫ | |||
| ⚫ | Загальна кількість зареєстрованих видів [[фауна|фауни]] становить 255 видів [[хребетні|хребетних]], з них [[Променепері|променеперих]] |
||
На сьогодні в НПП «Прип'ять-Стохід» зареєстровано 109 видів мохоподібних (Вірченко, 2014). Тут обстежені мохи евтрофних і мезотрофних боліт, вільшняків, дубово-грабових лісів, старих дотів. Особливе наукове значення мають в парку евтрофні карбонатні болота, на яких домінує центральноєвропейський вид осока Девелла, а з мохів ростуть дрепаноклади Зендтнера і багатодомний, каліергон гігантський, кампілій зірчастий та ін. З цікавих знахідок слід також відзначити гаматокауліс глянсуватий, занесений до Червоної книги мохоподібних Європи, а також сфагни великий та рожевий, що охороняються у Волинській області. |
|||
| ⚫ | На цій території водиться 28 видів фауни, занесених до [[Червона книга України|Червоної книги України]]: [[ропуха очеретяна]], [[лелека чорний]], [[казарка червоновола]], [[Гоголь (птах)|гоголь]], [[скопа]], [[лунь польовий]], [[шуліка рудий]], [[змієїд]], [[орел-карлик]], [[підорлик малий]], [[беркут]], [[орлан-білохвіст]], [[глушець]], [[журавель сірий]], [[кулик-сорока]], [[коловодник ставковий]], [[кульон великий]], [[крячок каспійський]], [[пугач звичайний|пугач]], [[дятел білоспинний]], [[сорокопуд сірий]], [[очеретянка прудка]], [[горностай]], [[норка європейська]], [[борсук]], [[видра річкова]], [[вусач мускусний]], [[махаон (метелик)|махаон]], [[контурниця пишна]], а також 8 видів, занесених до Європейського Червоного списку тварин, що перебувають під загрозою зникнення у світовому масштабі: [[казарка червоновола]], [[шуліка рудий]], [[орлан-білохвіст]], [[деркач (птах)|деркач]], [[очеретянка прудка]], [[вовк]], [[соня |
||
| ⚫ | |||
| ⚫ | Загальна кількість зареєстрованих видів [[фауна|фауни]] становить 255 видів [[хребетні|хребетних]], з них [[Променепері|променеперих]] риб — 24, саламандрових (хвостатих) — 2, безхвостих земноводних — 9, черепах — 1, [[плазуни|плазунів]] — 4, [[птахи|птахів]] — 186, [[ссавці]]в — 29 видів. Найбагатший тваринний світ водно-болотяних угідь. Тут на гніздуванні трапляється [[чапля сіра]], [[крижень]], [[лунь очеретяний]], [[курочка водяна]], [[лиска]], [[очеретянка велика]], [[гуска сіра]], [[мартин малий]], [[норець малий]], [[плиска жовтоголова]]. В лісах водяться [[гадюка звичайна]],[[шуліка чорний]], [[лось]], [[кабан]] дикий та інші тварини. Річки та озера парку багаті на рибу, серед якої найчастіше трапляється [[щука звичайна|щука]], [[плітка]], [[лин]], [[карась золотий]] та інші види цінних риб. Є також такий червонокнижний вид, як [[мінога українська]]. З земноводних і плазунів трапляється [[тритон звичайний]], [[жаба ставкова]], [[черепаха болотяна]], [[вуж звичайний]]. Місцями можна побачити [[бобер|бобрів]], проте вони тут не будують річкових загат. |
||
| ⚫ | На цій території водиться 28 видів фауни, занесених до [[Червона книга України|Червоної книги України]]: [[ропуха очеретяна]], [[лелека чорний]], [[казарка червоновола]], [[Гоголь (птах)|гоголь]], [[скопа]], [[лунь польовий]], [[шуліка рудий]], [[змієїд]], [[орел-карлик]], [[підорлик малий]], [[беркут]], [[орлан-білохвіст]], [[глушець]], [[журавель сірий]], [[кулик-сорока]], [[коловодник ставковий]], [[кульон великий]], [[крячок каспійський]], [[пугач звичайний|пугач]], [[дятел білоспинний]], [[сорокопуд сірий]], [[очеретянка прудка]], [[горностай]], [[норка європейська]], [[борсук]], [[видра річкова]], [[вусач мускусний]], [[махаон (метелик)|махаон]], [[контурниця пишна]], а також 8 видів, занесених до Європейського Червоного списку тварин, що перебувають під загрозою зникнення у світовому масштабі: [[казарка червоновола]], [[шуліка рудий]], [[орлан-білохвіст]], [[деркач (птах)|деркач]], [[очеретянка прудка]], [[вовк]], [[соня горішникова]] та [[видра річкова]] і 2 види, занесені до Червоної книги Міжнародного Союзу Охорони Природи ([[МСОП]]): [[ропуха очеретяна]] та [[орлан-білохвіст]]. Територія парку є єдиним місцем гніздування [[синиця біла|синиці білої]]. |
||
Крім того тут трапляється: 220 видів хребетних, віднесених до Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі; 49 видів птахів, віднесених до [[Угода AEWA|Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотяних птахів]]; 1 вид [[кажан]]ів, віднесених до Угоди про збереження кажанів в Європі; 27 видів хребетних, віднесених до [[Конвенція з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори|Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення]]. |
Крім того тут трапляється: 220 видів хребетних, віднесених до Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі; 49 видів птахів, віднесених до [[Угода AEWA|Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотяних птахів]]; 1 вид [[кажан]]ів, віднесених до Угоди про збереження кажанів в Європі; 27 видів хребетних, віднесених до [[Конвенція з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори|Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення]]. |
||
Територія парку є місцем масових сезонних міграцій птахів ( |
Територія парку є місцем масових сезонних міграцій птахів (120—150 тисяч особин). Частина території належить до водно-болотних угідь міжнародного значення. |
||
== Історичне значення == |
== Історичне значення == |
||
[[Файл:Національний природний парк.jpg|thumb|right|300px|Національний природний парк з висоти пташиного польоту]] |
|||
Національний природний парк «Прип'ять—Стохід» багатий також на історико-культурну спадщину. Згідно з археологічними знахідками перші поселення людини з'явились тут 20 тисяч років тому — в епоху |
Національний природний парк «Прип'ять—Стохід» багатий також на історико-культурну спадщину. Згідно з археологічними знахідками перші поселення людини з'явились тут 20 тисяч років тому — в епоху пізньої [[Кам'яна доба|кам'яної доби]]. Знаходили також поселення епохи [[мезоліт]]у, мідно-кам'яної доби, бронзи, заліза. Через цю територію в давні часи проходив водний [[торговий шлях]] «[[Із варяг у греки]]». |
||
Найвизначнішими історико-культурними спорудами, які збереглися до нашого часу на території НПП «Прип'ять-Стохід», є ворота садиби-замку (XVIII ст.), що були побудовані в стилі |
Найвизначнішими історико-культурними спорудами, які збереглися до нашого часу на території НПП «Прип'ять-Стохід», є ворота садиби-замку (XVIII ст.), що були побудовані в стилі бароко; колегія піярів, у якій навчалися багато видатних людей, серед яких найвиразнішою постаттю є польський національний герой [[Тадеуш Костюшко]]; а також кляштор і костел капуцинів. Є велика кількість храмів, переважно православних. В одному з них було видіння Божої Матері. |
||
=== Території ПЗФ у складі НПП «Прип'ять-Стохід» === |
|||
Нерідко, оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. В результаті, великий НПП фактично поглинає раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зазвичай зберігають. |
|||
До складу території національного природного парку «Прип'ять-Стохід» входять такі об'єкти ПЗФ України: |
|||
* Лісовий заказник місцевого значення «[[Дольський заказник|Дольський]]» |
|||
* Лісовий заказник місцевого значення «[[Білоозерський лісовий заказник|Білоозерський]]» |
|||
* Гідрологічний заказник місцевого значення «[[Рогізненський заказник|Рогізненський]]» |
|||
* Гідрологічний заказник місцевого значення «[[Цирський заказник|Цирський]]» |
|||
* Гідрологічний заказник місцевого значення «[[Великоглушанський заказник|Великоглушанський]]» |
|||
* Гідрологічний заказник місцевого значення «[[Ветлівський заказник|Ветлівський]]» |
|||
* Гідрологічний заказник місцевого значення «[[Бірківський заказник|Бірківський]]» |
|||
* Гідрологічний заказник місцевого значення «[[Прип'ятський-1]]» |
|||
* Гідрологічний заказник місцевого значення «[[Прип'ятський-2]]» |
|||
* Гідрологічний заказник місцевого значення «[[Прип'ятський-3]]» |
|||
* Гідрологічний заказник місцевого значення «Ямно» |
|||
* Гідрологічний заказник місцевого значення «[[Гірківський заказник|Гірківський]]» |
|||
* Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Група дубів-1» |
|||
* Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Група дубів-2» |
|||
* Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Ділянка лісу-1» |
|||
* Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Ділянка лісу-2» |
|||
== Освітньо-рекреаційне значення == |
== Освітньо-рекреаційне значення == |
||
| Рядок 66: | Рядок 100: | ||
== Будівництво у національному парку == |
== Будівництво у національному парку == |
||
| ⚫ | |||
[[Файл:Екскаваторм по національному парку.JPG|thumb|right|300px|Екскаватори у національному парку 8 жовтня 2011 р.]] |
[[Файл:Екскаваторм по національному парку.JPG|thumb|right|300px|Екскаватори у національному парку 8 жовтня 2011 р.]] |
||
| ⚫ | |||
{{Commonscat|Regional Landscape Park «Prypiat-Stokhid»}} |
|||
== Бібліографія == |
== Бібліографія == |
||
* 1000 днів роботи національного парку. Газ. «Нове життя», 27 листопада 2010 р., с. 6-7. |
* 1000 днів роботи національного парку. Газ. «Нове життя», 27 листопада 2010 р., с. 6-7. |
||
* Наумук С. Там, де живе цар-птиця. Газ. [[Волинь (газета, Луцьк)|Волинь]], 10 травня 2012 р., с. 12. |
* Наумук С. Там, де живе цар-птиця. Газ. [[Волинь (газета, Луцьк)|Волинь]], 10 травня 2012 р., с. 12. |
||
* П'ятирічний ювілей національного парку. Газ. «Нове життя», 11 серпня 2012 р., с. 6-7. |
* П'ятирічний ювілей національного парку. Газ. «Нове життя», 11 серпня 2012 р., с. 6-7. |
||
* Вірченко В. М. Мохоподібні природно-заповідних територій Українського Полісся. — Київ: ТОВ "НВП «Інтерсервіс», 2014. — 224 с. |
|||
== Примітки == |
|||
{{reflist}} |
|||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
{{Commonscat|Prypyat-Stokhid National Natural Park}} |
|||
* [http://pripyat-stohid.com.ua/ Офіційний вебсайт] |
* [http://pripyat-stohid.com.ua/ Офіційний вебсайт] |
||
* [http://www.youtube.com/watch?v=t3MHdmeIv3I Волинське телебачення про Любешівську дамбу] |
* [http://www.youtube.com/watch?v=t3MHdmeIv3I Волинське телебачення про Любешівську дамбу] |
||
* [http://eco.voladm.gov.ua/category/nacionalniy-prirodniy-park-pripyatstohid/ Національний природний парк «Прип'ять–Стохід»] |
|||
{{Природоохоронні території загальнодержавного значення в Україні}} |
{{Природоохоронні території загальнодержавного значення в Україні}} |
||
{{Природоохоронні території загальнодержавного значення Волинської області}} |
{{Природоохоронні території загальнодержавного значення Волинської області}} |
||
{{Природно-заповідний фонд Любешівського району}} |
|||
[[Категорія:Установи зі званням Національний в Україні]] |
|||
[[Категорія:Національні парки України]] |
[[Категорія:Національні парки України]] |
||
[[Категорія:Природно-заповідний фонд |
[[Категорія:Природно-заповідний фонд Любешівського району]] |
||
[[Категорія:Любешівський район]] |
|||
[[Категорія:Прип'ять]] |
[[Категорія:Прип'ять]] |
||
[[Категорія:Природоохоронні об'єкти, засновані 2007]] |
|||
[[Категорія:Території природно-заповідного фонду, що входять у Смарагдову мережу]] |
|||
[[Категорія:Рамсарські угіддя України]] |
|||
Поточна версія на 07:36, 15 листопада 2023
 Річка Стохід на околиці смт Любешів | |
| 51°49′41″ пн. ш. 25°16′57″ сх. д. / 51.82833333002777465° пн. ш. 25.28250000002777753° сх. д.Координати: 51°49′41″ пн. ш. 25°16′57″ сх. д. / 51.82833333002777465° пн. ш. 25.28250000002777753° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування | Україна Волинська область, Камінь-Каширський район |
| Найближче місто | Любешів |
| Площа | 39315,5 га |
| Засновано | 13 серпня 2007 р. |
| Вебсторінка | pripyat-stohid.com.ua |
  Національний природний парк «Прип'ять-Стохід» (Волинська область) | |
 | |
 Національний природний парк «Прип'ять-Стохід» у Вікісховищі | |
Націона́льний приро́дний парк «При́п'ять-Стохі́д» — природоохоронна територія в Україні. Розташований на території Камінь-Каширського району (раніше Любешівського району) Волинської області.
У 1980-х роках на території Любешівського району була створена низка заказників. У 1995 році створений регіональний ландшафтний парк «Прип'ять-Стохід», який об'єднав частину даних територій. 13 серпня 2007 року створений Національний природний парк «Прип'ять-Стохід», який об'єднав усі заповідні об'єкти Любешівського району.[джерело?]
Загальна площа парку становить 39315,5 га, в тому числі 5961,93 га земель, що надаються йому в постійне користування. Північна межа парку проходить по кордону із республікою Білорусь. У структурі земель парку найбільше становлять болота — 43 %. Решта: ліси — 35 %, чагарники — 16 % і водний фонд — 6 %.
Рельєф Парку низовинний та плоский із переважанням акумулятивних поверхонь, клімат — помірно-континентальний з м'якою та вологою зимою і нежарким, із незначними опадами літом.[1] В заплавах Прип'яті та Стоходу переважають лучно-болотні й болотні ґрунти, в пониженнях надзаплавних терас — торфово-болотні й торфові, в межах моренно-зандрових рівнинних межиріч — дерново-слабкопідзолисті й дерново-піщані. Територія парку значно заболочена та має високий показник густоти річкової сітки. Русла найбільших річок — Прип'яті і Стоходу розгалужуються на численні «рукави», лабіринти, із заболоченими та піщаними островами.
_Fuckel.jpg)
Завдяки своєму географічному розташуванню та своєрідній історії формування ландшафтів, які об'єднують цінні природні комплекси лабіринтів річок Прип'яті і Стоходу, тут сформувався своєрідний рослинний покрив, у якому переважає гідрофільний комплекс рослинності. На цій території зростає понад 550 видів вищих судинних рослин. Згідно з геоботанічним районуванням України територія НПП «Прип'ять-Стохід» належить до Ратнівсько-Любешівського (Верхньоприп'ятського) геоботанічного району Західнополіського округу соснових і дубово-соснових лісів та евтрофних боліт Українського Полісся.
Внаслідок дуже високого рівня обводненості території водна рослинність є провідною у формуванні рослинного покриву. Так, у водах річок Прип'яті і Стоходу частими є угрупування з домінуванням глечиків жовтих. Як правило, в річках моновидовими є зарості куги озерної, у каналах часто домінують рдесники, а в заводях — ряски та багатокорінника. На прибережних ділянках формуються зарості їжачої голівки. Зрідка трапляються зарості рогозу та жабурника. Трапляється на цій території латаття сніжно-біле.
Прибережно-водна рослинність, що утворює густі і високі зарості у заплавах річок та по берегах озер представлена такими видами: очерет звичайний, лепешняк великий та рогіз вузьколистий. Тут також трапляється верба попеляста, плетуха звичайна, паслін солодко-гіркий, м'ята водяна, чистець болотний. Окремими куртинами зростають плакун верболистий, незабудка болотяна, півники болотяні, щавель прибережний. Зрідка трапляються цикута отруйна, пухирник звичайний, вовче тіло болотяне.
У складі болотних угруповань домінують бореальні види осоки чорна, здута, бліда, пухирчаста, висока. Звичайними видами є пухівка багатоколоскова, теліптерис болотяний. Зрідка трапляються росичка круглолиста, верба Старке.
Лучна рослинність трапляється на перехідних ділянках між лісом та болотом, часто в долинах річок чи навколо озер. Трапляються дрібноосокові луки з перевагою осоки звичайної та перстача гусячого, а на прибережних підвищеннях угрупованням з перевагою щучки дернистої. Переважають торф'янисті луки, де домінують молінія блакитна, медова трава шерстиста. Тут також трапляються ценози осок: чорної, жовтої, просоподібної. Менші площі підвищень заплав займають справжні луки, де зростають мітлиця тонка, тонконіг лучний, тимофіївка лучна.
З лісової рослинності тут переважають соснові та вільхові в перемішку з березою ліси, зрідка трапляються чисті березняки, збереглися також фрагменти грабово-дубових насаджень, а на невеликих підвищеннях навколо чагарникових і трав'яних боліт трапляються похідні дубові ліси.
У хвойних лісах зростають чорниця, брусниця, багно болотяне, квасениця звичайна. Звичайними є бореальні види: одинарник європейський, плаун булавоподібний, сухоцвіт лісовий, ожина шорстка та ін. У листяних лісах поширені зірочник лісовий, перлівка поникла, горлянка повзуча, купина багатоквіткова, наперстянка великоквіткова, дзвоники персиколисті та ефемероїди — анемони дібровна і жовтецева, рясти ущільнений та порожнистий.
Чагарникова рослинність парку добре виражена і представлена заростями кущоподібних верб на болотах та зрідка — на безлісих піщаних грядах, серед яких домінантами виступають верби попеляста та пурпурова.
На території району серед боліт, лук та лісів зростає 21 вид рослин, що занесені до Червоної книги України: щитолисник звичайний, який ще донедавна вважався взагалі зниклим з території України, альдрованда пухирчаста, сальвінія плавуча, пальчатокорінники м'ясочервоний, травневий та плямистий, плаун річний, баранець звичайний, лілія лісова, булатка довголиста, зозулині черевички справжні, коручки темно-червона та чемерникоподібна, гніздівка звичайна, любка зеленоквіткова, любка дволиста, осока затінкова та береза низька, а також близько 20-ти регіонально рідкісних видів рослин.
На сьогодні в НПП «Прип'ять-Стохід» зареєстровано 109 видів мохоподібних (Вірченко, 2014). Тут обстежені мохи евтрофних і мезотрофних боліт, вільшняків, дубово-грабових лісів, старих дотів. Особливе наукове значення мають в парку евтрофні карбонатні болота, на яких домінує центральноєвропейський вид осока Девелла, а з мохів ростуть дрепаноклади Зендтнера і багатодомний, каліергон гігантський, кампілій зірчастий та ін. З цікавих знахідок слід також відзначити гаматокауліс глянсуватий, занесений до Червоної книги мохоподібних Європи, а також сфагни великий та рожевий, що охороняються у Волинській області.
Загальна кількість зареєстрованих видів фауни становить 255 видів хребетних, з них променеперих риб — 24, саламандрових (хвостатих) — 2, безхвостих земноводних — 9, черепах — 1, плазунів — 4, птахів — 186, ссавців — 29 видів. Найбагатший тваринний світ водно-болотяних угідь. Тут на гніздуванні трапляється чапля сіра, крижень, лунь очеретяний, курочка водяна, лиска, очеретянка велика, гуска сіра, мартин малий, норець малий, плиска жовтоголова. В лісах водяться гадюка звичайна,шуліка чорний, лось, кабан дикий та інші тварини. Річки та озера парку багаті на рибу, серед якої найчастіше трапляється щука, плітка, лин, карась золотий та інші види цінних риб. Є також такий червонокнижний вид, як мінога українська. З земноводних і плазунів трапляється тритон звичайний, жаба ставкова, черепаха болотяна, вуж звичайний. Місцями можна побачити бобрів, проте вони тут не будують річкових загат.
На цій території водиться 28 видів фауни, занесених до Червоної книги України: ропуха очеретяна, лелека чорний, казарка червоновола, гоголь, скопа, лунь польовий, шуліка рудий, змієїд, орел-карлик, підорлик малий, беркут, орлан-білохвіст, глушець, журавель сірий, кулик-сорока, коловодник ставковий, кульон великий, крячок каспійський, пугач, дятел білоспинний, сорокопуд сірий, очеретянка прудка, горностай, норка європейська, борсук, видра річкова, вусач мускусний, махаон, контурниця пишна, а також 8 видів, занесених до Європейського Червоного списку тварин, що перебувають під загрозою зникнення у світовому масштабі: казарка червоновола, шуліка рудий, орлан-білохвіст, деркач, очеретянка прудка, вовк, соня горішникова та видра річкова і 2 види, занесені до Червоної книги Міжнародного Союзу Охорони Природи (МСОП): ропуха очеретяна та орлан-білохвіст. Територія парку є єдиним місцем гніздування синиці білої.
Крім того тут трапляється: 220 видів хребетних, віднесених до Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі; 49 видів птахів, віднесених до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотяних птахів; 1 вид кажанів, віднесених до Угоди про збереження кажанів в Європі; 27 видів хребетних, віднесених до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення.
Територія парку є місцем масових сезонних міграцій птахів (120—150 тисяч особин). Частина території належить до водно-болотних угідь міжнародного значення.
Національний природний парк «Прип'ять—Стохід» багатий також на історико-культурну спадщину. Згідно з археологічними знахідками перші поселення людини з'явились тут 20 тисяч років тому — в епоху пізньої кам'яної доби. Знаходили також поселення епохи мезоліту, мідно-кам'яної доби, бронзи, заліза. Через цю територію в давні часи проходив водний торговий шлях «Із варяг у греки».
Найвизначнішими історико-культурними спорудами, які збереглися до нашого часу на території НПП «Прип'ять-Стохід», є ворота садиби-замку (XVIII ст.), що були побудовані в стилі бароко; колегія піярів, у якій навчалися багато видатних людей, серед яких найвиразнішою постаттю є польський національний герой Тадеуш Костюшко; а також кляштор і костел капуцинів. Є велика кількість храмів, переважно православних. В одному з них було видіння Божої Матері.
Нерідко, оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. В результаті, великий НПП фактично поглинає раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зазвичай зберігають.
До складу території національного природного парку «Прип'ять-Стохід» входять такі об'єкти ПЗФ України:
- Лісовий заказник місцевого значення «Дольський»
- Лісовий заказник місцевого значення «Білоозерський»
- Гідрологічний заказник місцевого значення «Рогізненський»
- Гідрологічний заказник місцевого значення «Цирський»
- Гідрологічний заказник місцевого значення «Великоглушанський»
- Гідрологічний заказник місцевого значення «Ветлівський»
- Гідрологічний заказник місцевого значення «Бірківський»
- Гідрологічний заказник місцевого значення «Прип'ятський-1»
- Гідрологічний заказник місцевого значення «Прип'ятський-2»
- Гідрологічний заказник місцевого значення «Прип'ятський-3»
- Гідрологічний заказник місцевого значення «Ямно»
- Гідрологічний заказник місцевого значення «Гірківський»
- Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Група дубів-1»
- Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Група дубів-2»
- Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Ділянка лісу-1»
- Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Ділянка лісу-2»
На території парку діють туристичні маршрути: сільський зелений туризм і водні туристичні маршрути.
У природоохоронній території національного парку (на річці Стохід) незважаючи на протести споруджена руйнівна для національного парку дамба.[джерело?]
- 1000 днів роботи національного парку. Газ. «Нове життя», 27 листопада 2010 р., с. 6-7.
- Наумук С. Там, де живе цар-птиця. Газ. Волинь, 10 травня 2012 р., с. 12.
- П'ятирічний ювілей національного парку. Газ. «Нове життя», 11 серпня 2012 р., с. 6-7.
- Вірченко В. М. Мохоподібні природно-заповідних територій Українського Полісся. — Київ: ТОВ "НВП «Інтерсервіс», 2014. — 224 с.
- ↑ ecoregions2017.appspot.com https://ecoregions2017.appspot.com/. Процитовано 28 липня 2022.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка)
- Природоохоронні території за алфавітом
- Природоохоронні об'єкти, засновані 2007
- Природоохоронні території загальнодержавного значення Волинської області
- Природно-заповідний фонд Любешівського району
- Установи зі званням Національний в Україні
- Національні парки України
- Прип'ять
- Території природно-заповідного фонду, що входять у Смарагдову мережу
- Рамсарські угіддя України