Долина нарцисів: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Флора: виправлено посилання, видалено зайві латинські назви
(Не показані 35 проміжних версій 22 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Заповідна зона
{{Картка:Природоохоронна територія
| name = Долина нарцисів
| name = Долина нарцисів
| зображення = 0705 Zakarpatie-237.jpg
| зображення = 0705 Zakarpatie-237.jpg
| зображення_підпис = Долина у травні
| зображення_підпис = Долина у травні
| ширина_зображення = 300px
| ширина_зображення = 300px
| мапа = Shema Valley of Narcissi.jpg
| мапа = Shema Valley of Narcissi.jpg
| підпис = Карта-схема масиву «Долина нарцисів»
| підпис = Карта-схема масиву «Долина нарцисів»
| ширина_мапи = 250px
| ширина_мапи = 250px
| локатор_x =
| локатор_x =
| локатор_y =
| локатор_y =
| розташування = {{UKR}}<br/>[[Закарпатська область]],<br/>[[Хустський район]]
| розташування = {{UKR}}<br/>[[Закарпатська область]],<br/>[[Хустський район]]
| nearest_city = [[Хуст]]
| nearest_city = [[Хуст]]
| lat_degrees = 48
| lat_degrees = 48
| lat_minutes = 10
| lat_minutes = 10
| lat_seconds = 42
| lat_seconds = 42
| lat_direction = N
| lat_direction = N
| long_degrees = 23
| long_degrees = 23
| long_minutes = 20
| long_minutes = 20
| long_seconds = 59
| long_seconds = 59
| long_direction = E
| long_direction = E
| площа = 256,5 га
| площа = 256,5 га
| заснований = [[1979]]
| заснований = [[1979]]
| число_відвідувачів =
| число_відвідувачів =
| рік_відвідувачів =
| рік_відвідувачів =
| керуюча_організація = [[Карпатський біосферний заповідник]]
| керуюча_організація = [[Карпатський біосферний заповідник]]
| ССЮ_назва =
| ССЮ_назва =
| ССЮ_країна =
| ССЮ_країна =
| ССЮ_тип =
| ССЮ_тип =
| ССЮ_критерії =
| ССЮ_критерії =
| ССЮ_ідентфікатор =
| ССЮ_ідентфікатор =
| ССЮ_регіон =
| ССЮ_регіон =
| ССЮ_рік =
| ССЮ_рік =
| ССЮ_сессія =
| ССЮ_сессія =
| WHS_Extension = <!--тимчасово не імплементовано-->
| WHS_Extension = <!--тимчасово не імплементовано-->
| ССЮ_загроза =
| ССЮ_загроза =
| ССЮ_посилання =
| ССЮ_посилання =
|Карта розташування = Україна Закарпатська область
}}
}}
'''«Доли́на нарци́сів»'''&nbsp;— [[заповідник|заповідний масив]], що розташований в [[Урочище|урочищі]] [[Кіреші]], за 4&nbsp;км на схід від міста [[Хуст]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]]. З [[1992]]&nbsp;року — у складі [[Карпатський біосферний заповідник|Карпатського біосферного заповідника]], що входить до міжнародної мережі [[Світова мережа біосферних заповідників|біосферних резерватів ЮНЕСКО]]<ref>{{cite web|url=http://www.unesco.org/mabdb/br/brdir/directory/biores.asp?mode=all&code=UKR+03|title=Carpathian Biosphere Reserve Information|date=2007-02-28|accessdate=2008-04-15|work=UNESCO.org|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080308234047/http://www.unesco.org/mabdb/br/brdir/directory/biores.asp?code=UKR+03&mode=all|archivedate=2008-03-08|deadurl=yes}}</ref>.
{{commonscat|Valley of Narcissi}}
'''«Доли́на нарци́сів»'''&nbsp;— [[заповідник|заповідний масив]], що розташований в урочищі [[Кіреші]], за 4&nbsp;км від міста [[Хуст]]а [[Закарпатська область|Закарпатської області]]. З [[1992]]&nbsp;р. у складі [[Карпатський біосферний заповідник|Карпатського біосферного заповідника]] входить до міжнародної мережі [[Світова мережа біосферних заповідників|біосферних резерватів ЮНЕСКО]]<ref>{{cite web|url=http://www.unesco.org/mabdb/br/brdir/directory/biores.asp?mode=all&code=UKR+03|title=Carpathian Biosphere Reserve Information|date=2007-02-28|accessdate=2008-04-15|work=UNESCO.org|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HfKmxigl|archivedate=2013-06-26}}</ref>.


Площа 256,5 га. Статус — з 1992 року. Керуюча організація — Карпатський біосферний заповідник.
Площа масиву — 256,5 га. Статус — з 1992 року. Керівна організація — Карпатський біосферний заповідник.


== Розташування ==
== Розташування ==
Заповідник розташований на висоті 180–200 м над рівнем моря, в північно-західній частині [[Хустсько-Солотвинська улоговина|Хустсько-Солотвинської улоговини]], на стародавній терасі [[Тиса|Тиси]]. Заповідна територія займає рівнинну ділянку в заплаві річки [[Хустець (ріка)|Хустець]]. Поряд з природніми водотоками на території масиву розташовані штучні — канали [[меліоративна система|меліоративноі системи]].
Заповідник розташований на висоті 180–200 м над рівнем моря, в північно-західній частині [[Верхньотисинська улоговина|Хустсько-Солотвинської улоговини]], на стародавній терасі [[Тиса|Тиси]]. Заповідна територія займає рівнинну ділянку в заплаві річки [[Хустець (річка)|Хустець]]. Поряд з природними водотоками на території масиву розташовані штучні — канали [[меліоративна система|меліоративної системи]].


== Історія заповідника ==
== Історія заповідника ==
Поява закарпатської реліктової Долини нарцисів пов'язана з [[льодовиковий період|льодовиковим періодом]]. Деякі вчені вважають, що тоді сталися певні геологічні катаклізми і з гір сповз величезний шмат землі разом з унікальними рослинами. Після сходу льоду з гір стікало багато води, що сприяло [[акліматизація|акліматизації]], цвітінню і розповсюдженню нарциса вузьколистого. З часом в низовині від сучасного [[Мукачево|Мукачева]] до Хуста, де росли нарциси, з'явилися дубові ліси. Після того, як на цих землях стали здійснювати господарську діяльність, площа зростання нарцисів зменшувалася.
Поява закарпатської реліктової Долини нарцисів пов'язана з [[Льодовикова ера|льодовиковим періодом]]. Деякі вчені вважають, що тоді сталися певні геологічні катаклізми й з гір сповз величезний шмат землі разом з унікальними рослинами. Після сходу льоду з гір стікало багато води, що сприяло [[акліматизація|акліматизації]], цвітінню і розповсюдженню [[Нарцис вузьколистий|нарциса вузьколистого]]. З часом, в низовині від сучасного [[Мукачево|Мукачева]] до Хуста, де росли нарциси, з'явилися дубові ліси. Після того, як на цих землях стали здійснювати господарську діяльність, площа зростання нарцисів зменшувалася.


За часів [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] урочище Кіреші належало до лісництва і пильно охоронялося. Було тут багато лікарських рослин, якими місцеві медики лікували хворих. Коли територія Закарпаття відійшла до [[Чехословаччина|Чехословаччини]], частину цих земель продали жителям Хуста. Тодішні місцеві мешканці ставилися до природи з великим розумінням. Випасати худобу на заповідних землях їм дозволялося до [[Юр'їв день|Юрія]], а господарювати знову можна було тільки з 14 жовтня.
За часів [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] урочище Кіреші належало до лісництва і пильно охоронялося. На його території росли [[Лікарська рослина|лікарські рослини]], якими місцеві медики лікували хворих. Коли територія Закарпаття відійшла до [[Чехословаччина|Чехословаччини]], частину цих земель продали жителям Хуста. Тодішні місцеві мешканці ставилися до природи з великим розумінням. Випасати худобу на заповідних землях їм дозволялося до [[Юрій Весняний|Юрія]], а господарювати знову можна було тільки з 14 жовтня.


За радянських часів долину хотіли переорати, щоб вирощувати [[Культурні рослини|сільськогосподарські культури]]. У 1980-х рр. на території заповіднику здійснювалися осушувальні роботи, внаслідок яких суттєво змінився рослинний покрив<ref name="Ust1">{{cite web|url=http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/UBJ/2007/Bot_4_2007_553-564.pdf|title=Карта рослинності заповідного масиву «Долина нарцисів» (Закарпатська обл.)|author=Дубина Д.В.|coauthors=Устименко П.М.|date=2007|work=Український ботанічний журнал|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HfKo1TYz|archivedate=2013-06-26}}</ref>. Після того, як було знищено 50 га нарцисів, оранку припинили і передали територію з нарцисами заповідному масиву Карпатського біосферного заповідника<ref name="Kolyba">{{cite web|url=http://www.kolyba.org.ua/content/view/1283/67/|title=Сезон цвітіння нарцисів закінчується|date=2007|accessdate=2008-04-13|work=КОЛИБА: портал про Закарпаття|deadurl=404}}</ref>. Значний особистий внесок у справу збереження та відтворення «Долини нарцисів» зробив професор [[Комендар Василь Іванович|В.&nbsp;І.&nbsp;Комендар]] (який, власне, і дав цю назву долині)<ref>{{cite web|url=http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/UBJ/2006/Botan2006_6_856-859.pdf|title=Василь Іванович Комендар (до 80-річчя від дня народження)|date=2006|work=Український ботанічний журнал|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HfKopwGN|archivedate=2013-06-26}}</ref>.
За радянських часів долину хотіли переорати, щоб вирощувати [[Культурні рослини|сільськогосподарські культури]]. У 1980-х рр. на території заповідника здійснювалися осушувальні роботи, внаслідок яких суттєво змінився рослинний покрив<ref name="Ust1">{{cite web|url=http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/UBJ/2007/Bot_4_2007_553-564.pdf|title=Карта рослинності заповідного масиву «Долина нарцисів» (Закарпатська обл.)|author=Дубина Д.В.|coauthors=Устименко П.М.|date=2007|work=Український ботанічний журнал|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HfKo1TYz?url=http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/UBJ/2007/Bot_4_2007_553-564.pdf|archivedate=2013-06-26|accessdate=2009-02-21|deadurl=no}}</ref>. Після того, як було знищено 50 га нарцисів, оранку припинили та передали територію з нарцисами заповідному масиву Карпатського біосферного заповідника<ref name="Kolyba">{{cite web|url=http://www.kolyba.org.ua/content/view/1283/67/|title=Сезон цвітіння нарцисів закінчується|date=2007|accessdate=2008-04-13|work=КОЛИБА: портал про Закарпаття|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080125034833/http://www.kolyba.org.ua/content/view/1283/67/|archivedate=2008-01-25}}</ref>. Значний особистий внесок у справу збереження та відтворення «Долини нарцисів» зробив професор [[Комендар Василь Іванович|В.&nbsp;І.&nbsp;Комендар]] (який, власне, і дав цю назву долині)<ref>{{cite web|url=http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/UBJ/2006/Botan2006_6_856-859.pdf|title=Василь Іванович Комендар (до 80-річчя від дня народження)|date=2006|work=Український ботанічний журнал|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HfKopwGN?url=http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/UBJ/2006/Botan2006_6_856-859.pdf|archivedate=2013-06-26|accessdate=2009-02-21|deadurl=no}}</ref>.


== Наукове значення ==
== Наукове значення ==
[[Файл:Narcissus angustifolius.jpg|thumb|250px|left|[[Нарцис вузьколистий]] з Долини нарцисів]]
[[Файл:Narcissus angustifolius.jpg|thumb|250px|left|[[Нарцис вузьколистий]] з Долини нарцисів]]
«Долина нарцисів»&nbsp;— унікальний ботанічний об'єкт, в якому охороняється найбільший у Середній [[Європа|Європі]] осередок ''[[нарцис вузьколистий|нарцису вузьколистого]]'' (''Narcissus angustifolius'')<ref name="KBZsite">{{cite web|url=http://cbr.nature.org.ua/new_u.htm|title=Заповідний масив «Долина нарцисів»|accessdate=2008-04-13|work=Веб-сайт Карпатського біосферного заповіднику|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HfKpWOe5|archivedate=2013-06-26}}</ref>. Цей середньоєвропейський високогірний вид поширений в [[Альпи|Альпах]], на [[Балкани|Балканах]] i в [[Карпати|Карпатах]] на висотах 1100–2060&nbsp;м. Популяція в цьому рівнинному локалітеті збереглася з післяльодовикового періоду і має [[Реліктові|реліктовий]] характер. У [[1980]]&nbsp;році ''нарцис вузьколистий'' занесено до [[Червона книга України|Червоної книги України]]<ref>{{cite web|url=http://www.redbook.iatp.org.ua/1996/k0174.htm|title=Нарцис вузьколистий|accessdate=2008-04-13|work=Червона книга України|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HfKqQVHr|archivedate=2013-06-26}}</ref>.
«Долина нарцисів»&nbsp;— унікальний ботанічний об'єкт, в якому охороняється найбільший у Середній [[Європа|Європі]] осередок ''[[нарцис вузьколистий|нарцису вузьколистого]]'' (''Narcissus angustifolius'')<ref name="KBZsite">{{cite web|url=http://cbr.nature.org.ua/new_u.htm|title=Заповідний масив «Долина нарцисів»|accessdate=2008-04-13|work=Вебсайт Карпатського біосферного заповіднику|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080423060608/http://cbr.nature.org.ua/new_u.htm|archivedate=2008-04-23|deadurl=yes}}</ref>. Цей середньоєвропейський високогірний вид поширений в [[Альпи|Альпах]], на [[Балканський півострів|Балканах]] і в [[Карпати|Карпатах]] на висотах 1100–2060&nbsp;м. Популяція в цьому рівнинному локалітеті збереглася з післяльодовикового періоду і має [[Реліктові види|реліктовий]] характер. У [[1980]]&nbsp;році ''нарцис вузьколистий'' занесено до [[Червона книга України|Червоної книги України]]<ref>{{cite web|url=http://www.redbook.iatp.org.ua/1996/k0174.htm|title=Нарцис вузьколистий|accessdate=2008-04-13|work=Червона книга України|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080212140844/http://www.redbook.iatp.org.ua/1996/k0174.htm|archivedate=2008-02-12|deadurl=yes}}</ref>.


== Туристична привабливість ==
== Туристична привабливість ==
Разом з величезним науковим значенням «Долина нарцисів» становить і значну естетичну цінність. У період масового цвітіння (друга&nbsp;— початок третьої декади травня) «Долина» вкривається майже суцільним білим килимом квітучих нарцисів, помилуватися яким приїжджають звідусіль<ref>{{cite web|url=http://cbr.nature.org.ua/ecotur_u.htm|title=Туристична привабливість Карпатського біосферного заповідника|accessdate=2008-04-13|work=Веб-сайт Карпатського біосферного заповіднику|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HfKr80fl|archivedate=2013-06-26}}</ref>.
Разом з величезним науковим значенням «Долина нарцисів» становить і значну естетичну цінність. У період масового цвітіння (друга&nbsp;— початок третьої декади травня) «Долина» вкривається майже суцільним білим килимом квітучих нарцисів, [[Милування квітами|помилуватися]] яким приїжджають звідусіль<ref>{{cite web|url=http://cbr.nature.org.ua/ecotur_u.htm|title=Туристична привабливість Карпатського біосферного заповідника|accessdate=2008-04-13|work=Вебсайт Карпатського біосферного заповіднику|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080423060602/http://cbr.nature.org.ua/ecotur_u.htm|archivedate=2008-04-23|deadurl=yes}}</ref>.


== Рельєф ==
== Рельєф ==
Станом на [[2013]] рік на території заповідного масиву було 164 га справжніх [[Лука (рослинність)|лук]], 54 га [[болотна лука|болотних лук]], 32 га [[болото|боліт]]. Решту площі займають адміністративні будівлі, русло річки [[Хустець (річка)|Хустець]], канави, дороги тощо. Рельєф лівобережної частини території переважно рівнинний з окремими грядово-горбистими підвищеннями та зниженнями різноманітних форм, правобережної&nbsp;— грядово-горбистий з рівнинними ділянками у прирусловій частині<ref name="Ust">{{cite web|url=http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/UBJ/2007/Bot_2_2007_195-205.pdf|title=Рослинність заповідного масиву «Долина нарцисів»: сучасний стан та динамічні тенденції|author=Устименко П.М.|coauthors=Дубина Д.В., Гамор Ф.Д.|date=2007|work=Український ботанічний журнал|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HfKrt0M1|archivedate=2013-06-26}}</ref>.
Станом на [[2013]] рік на території заповідного масиву було 164 га справжніх [[Лука (рослинність)|лук]], 54 га [[болотна лука|болотних лук]], 32 га [[болото|боліт]]. Решту площі займають адміністративні будівлі, річище річки [[Хустець (річка)|Хустець]], канави, дороги тощо. [[Рельєф]] лівобережної частини території переважно рівнинний з окремими грядо-горбистими підвищеннями та зниженнями різноманітних форм, правобережної&nbsp;— грядо-горбистий з рівнинними ділянками у прирусловій частині<ref name="Ust">{{cite web|url=http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/UBJ/2007/Bot_2_2007_195-205.pdf|title=Рослинність заповідного масиву «Долина нарцисів»: сучасний стан та динамічні тенденції|author=Устименко П.М.|coauthors=Дубина Д.В., Гамор Ф.Д.|date=2007|work=Український ботанічний журнал|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HfKrt0M1?url=http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/UBJ/2007/Bot_2_2007_195-205.pdf|archivedate=2013-06-26|accessdate=2008-04-12|deadurl=no}}</ref>.


== Флора ==
== Флора ==
Рослинність масиву «Долина нарцисів» на 90% представлена різнотравними та злаково-різнотравними угрупованнями серед яких переважають [[костриця червона]], [[щучник пучковий]], [[лисохвіст лучний]], [[бромус м'який]]. У місцях з підвищеною зволоженістю поширені види [[Осока|осок]] (''Carex acutiformis'', ''C. acuta'', ''C. vulpina'') та [[ситник розлогий]]<ref name="KBZsite1">{{cite web|url=http://cbr.nature.org.ua/bio_u.htm|title=Флора Карпатського біосферного заповідника|accessdate=2008-04-18|work=Веб-сайт Карпатського біосферного заповіднику|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HfKsYcjm|archivedate=2013-06-26}}</ref>.
Рослинність масиву «Долина нарцисів» на 90% представлена різнотравними та злаково-різнотравними угрупованнями серед яких переважають [[костриця червона]], [[щучник дернистий]], [[китник лучний]], [[стоколос м'який]]. У місцях з підвищеною зволоженістю поширені види [[Осока|осок]] (''Carex acutiformis'', ''C. acuta'', ''C. vulpina'') та [[ситник розлогий]]<ref name="KBZsite1">{{cite web|url=http://cbr.nature.org.ua/bio_u.htm|title=Флора Карпатського біосферного заповідника|accessdate=2008-04-18|work=Вебсайт Карпатського біосферного заповіднику|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080423042502/http://cbr.nature.org.ua/bio_u.htm|archivedate=2008-04-23|deadurl=yes}}</ref>.


Загалом у «Долині нарцисів» представлено 498 видів різних рослин, зокрема 15 видів квітів, які занесені до Червоної книги України, 16 видів орхідей<ref name="Kolyba"/>. Серед рідкісних рослин заповідника: [[деревій верболистий]], [[пальчатокорінник Фукса]], [[пальчатокорінник травневий]], [[еритроній собачий зуб]], [[Тирлич|тирлич звичайний]], [[билинець найзапашніший]], [[півники сибірські]], [[зозулинець шоломоносний]], [[зозулинець рідкоквітковий]], [[перстач білий]] та ін.<ref name="KBZsite1"/>
Загалом у «Долині нарцисів» представлено 498 видів різних рослин, зокрема 15 видів квітів, які занесені до Червоної книги України, 16 видів орхідей<ref name="Kolyba"/>. Серед рідкісних рослин заповідника: [[деревій хрящуватий]], [[зозульки Фукса]], [[зозульки травневі]], [[еритроній собачий зуб]], [[тирлич вузьколистий]], [[билинець найзапашніший]], [[півники сибірські]], [[зозулинець шоломоносний]], [[плодоріжка рідкоквіткова]], [[перстач білий]] та ін.<ref name="KBZsite1"/>


Унікальною особливістю цієї заповідної ділянки є зростання тут однієї з найбільших рівнинних популяцій рідкісного виду нарцису вузьколистого (загальна площа&nbsp;— 85 га)<ref name="Ust1"/>. У період свого масового цвітіння (друга половина травня) ''Narcissus angustifolius Curt.'' співдомінує, а на третині його площ домінує у травостої<ref name="Ust"/>. Зростає в декількох угрупуваннях:
Унікальною особливістю цієї заповідної ділянки є зростання тут однієї з найбільших рівнинних популяцій рідкісного виду нарцису вузьколистого (загальна площа&nbsp;— 85 га)<ref name="Ust1"/>. У період свого масового цвітіння (друга половина травня) ''Narcissus angustifolius Curt.'' співдомінує, а на третині його площ домінує у травостої<ref name="Ust"/>. Зростає в декількох угрупуваннях:
* '''Нарцис вузьколистий''' + [[Родовик лікарський]] + [[Пахуча трава звичайна]];
* '''[[Нарцис вузьколистий]]''' + [[Родовик лікарський]] + [[Пахуча трава звичайна]];
* '''Нарцис вузьколистий''' + [[Костриця лучна]] + [[Бухарник пухнастий]];
* '''[[Нарцис вузьколистий]]''' + [[Костриця лучна]] + [[медова трава шерстиста]];
* [[Ситник скупчений]] + [[Гадючник шестипелюстковий]] + '''Нарцис вузьколистий'''.
*[[Ситник купчастий]] + [[Гадючник звичайний]] + '''[[Нарцис вузьколистий]]'''.


== Фауна ==
== Фауна ==
За своїм фауністичним складом «Долина нарцисів» різко відрізняється від інших заповідних ділянок Карпатського біосферного заповідника<ref name="KBZsite"/>. Тут представлені тварини заплавних лук Закарпатської рівнини.
За своїм фауністичним складом «Долина нарцисів» різко відрізняється від інших заповідних ділянок Карпатського біосферного заповідника<ref name="KBZsite"/>. Тут представлені тварини заплавних лук Закарпатської рівнини.


[[Фауна]] [[ссавці]]в представлена [[полівка звичайна|звичайною полівкою]], [[Житник пасистий|житником пасистим]], [[Мишка лучна|мишкою лучною]], [[ондатра|ондатрою]], [[заєць сірий|зайцем сірим]] та іншими видами, не властивими для гірських масивів заповідника<ref name="KBZsite"/>.
=== Теріофауна ===
Фауна [[ссавці]]в представлена [[полівка звичайна|звичайною полівкою]] (''Microtus arvalis''), [[миша польова|польовою мишою]] (''Apodemus agrarius''), [[миша маленька|мишою маленькою]] (''Micromys minutus''), [[ондатра|ондатрою]] (''Ondatra zibethica''), [[заєць сірий|зайцем-русаком]] (''Lepus europaeus'') та іншими видами, не властивими для гірських масивів заповідника<ref name="KBZsite"/>.


Всього в Долині нарцисів нараховується 104 види [[птахи|птахів]]<ref name="Kolyba"/>. Серед них переважають [[Трав'янка лучна|лучні трав'янки]], [[вівсянка звичайна|звичайні вівсянки]] та [[кропив'янка сіра|сірі кропив'янки]]. У більш зволожених місцях звичайними є [[Деркач (птах)|деркачі]] та [[очеретянка лучна|лучні очеретянки]]. У чагарниках вздовж річки Хустця трапляється [[фазан звичайний|фазан]]. Дуже рідко тут можна зустріти і [[Ремез|ремеза]].
=== Орнітофауна ===
Всього в Долині нарцисів нараховується 104 види [[птах]]ів<ref name="Kolyba"/>. Серед них переважають [[Лучна трав'янка|лучні трав'янки]] (''Saxicola rubetra''), [[вівсянка звичайна|звичайні вівсянки]] (''Emberiza citrinella'') та [[кропив'янка сіра|сірі кропив'янки]] (''Silvia communis''). У більш зволожених місцях звичайними є [[Деркач (птах)|деркачі]] (''Crex crex'') та [[очеретянка лучна|лучні очеретянки]] (''Acrocephalus schoenobaenus''). У чагарниках вздовж річки Хустця трапляється [[фазан звичайний|фазан]] (''Phasianus colchicus''). Дуже рідко тут можна зустріти i [[ремез звичайний|ремеза]] (''Remiz pendulinus'').


Долині нарцисів притаманні такі види [[Земноводні|земноводних]] як [[Жаба ставкова|ставкова жаба]], [[Ропуха звичайна|звичайна ропуха]], [[Тритон звичайний|звичайний]] і [[Тритон гребінчастий|гребінчастий тритони]]. З [[Плазуни|плазунів]] трапляються [[вуж звичайний]] і [[Ящірка прудка|прудка ящірка]]<ref name="Kolyba"/>.
=== Герпетофауна ===
Характерними [[земноводні|земноводними]] Долини нарцисів є [[ставкова жаба]] (''Rana lessonae''), [[звичайна ропуха]] (''Bufo bufo''), [[звичайний тритон|звичайний]] (''Triturus vulgaris'') i [[гребінчастий тритон|гребінчастий]] (''T. cristatus'') [[Великий тритон|тритони]]. З [[плазуни|плазунів]] трапляються [[вуж звичайний]] (''Natrix natrix'') i [[прудка ящірка]] (''Lacerta agilis'')<ref name="Kolyba"/>.


Багата [[іхтіофауна]] річки Хустець нараховує близько 20 видів [[риби|риб]].
=== Іхтіофауна ===
Багата [[риби|іхтіофауна]] річки Хустця нараховує близько 20 видів риб.


== Екологічний стан заповідника ==
== Екологічний стан заповідника ==
Вчені відзначають значні зміни рослинного покрову впродовж останніх 25 років, зокрема, зменшення площ справжніх лук<ref name="Ust"/>. Колись гостролистий нарцис вкривав сотні гектарів землі, тепер щороку площа його зростання меншає. Наукові дослідження, спрямовані на покращення охорони цінних екосистем, стали можливими завдяки проекту [[Світовий банк|Світового банку]] «Збереження біорізноманіття Карпат» (1993–1997&nbsp;рр.; [[Долар США|$]] 500 000). 2006&nbsp;року науковці, що досліджують цей куток природи, вдарили на сполох&nbsp;— нарциси почали висихати від недостатньої вологості ґрунту. Виявляється, останніми роками змінився гідрологічний режим ґрунтів, і квітам не вистачає вологи. Задля збереження долини екологи пропонують заборонити проїжджати тут автомобілями, зняти довкола асфальт, насадити дерева і зволожити землю (збудувати шлюзи і воду штучно підняти)<ref>{{cite web|url=http://www.1plus1.tv/tsn_news/tsn_archive/?date=2006-05-22|title=Архів новин ТСН|publisher=ТРК "Студія 1+1"|date=2006-05-22|accessdate=2008-04-13|deadurl=404}}</ref>. Нарцисам буде добре, але виникає інша проблема&nbsp;— від підвищення вологості розростаються верби. Аби зберегти квіти, дерева вирубують<ref name="Kolyba"/>.
Вчені відзначають значні зміни рослинного покрову впродовж останніх 25 років, зокрема, зменшення лук площа справжнього<ref name="Ust"/>. Колись гостролистий нарцис вкривав сотні гектарів землі, тепер щороку площа його зростання меншає. Наукові дослідження, спрямовані на покращення охорони цінних екосистем, стали можливими завдяки проєкту [[Світовий банк|Світового банку]] «Збереження біорізноманіття Карпат» (1993–1997&nbsp;рр.; [[Долар США|$]] 500 000). 2006&nbsp;року науковці, що досліджують цей куток природи, вдарили на сполох&nbsp;— нарциси почали висихати від недостатньої вологості ґрунту. Виявляється, останніми роками змінився гідрологічний режим ґрунтів, і квітам не вистачає вологи. Задля збереження долини екологи пропонують заборонити проїжджати тут автомобілями, зняти довкола асфальт, насадити дерева й зволожити землю (збудувати шлюзи і воду штучно підняти)<ref>{{cite web|url=http://www.1plus1.tv/tsn_news/tsn_archive/?date=2006-05-22|title=Архів новин ТСН|publisher=ТРК "Студія 1+1"|date=2006-05-22|accessdate=2008-04-13|deadurl=404}}{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Нарцисам буде добре, але виникає інша проблема&nbsp;— від підвищення вологості розростаються верби. Аби зберегти квіти, дерева вирубують<ref name="Kolyba"/>.


Іншою серйозною проблемою для екологічного стану заповідної ділянки є масовий наплив туристів у сезон цвітіння нарцисів та варварське ставлення до квітів. У період масового цвітіння квітів «Долина нарцисів» приймає в середньому по 4—5 тис. відвідувачів на добу. На території масиву прокладені дороги, збудовані спеціальні майданчики для спостереження за квітами; у період цвітінння нарцисів охорона заповідної ділянки підсилюється лісниками з інших масивів області, але все одно цінні квіти масово зриваються та витоптуються туристами<ref>{{cite web|url=http://www.radiosvoboda.org/content/article/1622417.html|title=Долина нарцисів на Закарпатті під загрозою|author=Петрів Н.|publisher=Радіо Свобода|date=2009-06-05|accessdate=2009-08-01|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HfKtKuFx|archivedate=2013-06-26}}</ref>.
Іншою серйозною проблемою для екологічного стану заповідної ділянки є масовий наплив туристів у сезон цвітіння нарцисів та варварське ставлення до квітів. У період масового цвітіння квітів «Долина нарцисів» приймає в середньому по 4—5 тис. відвідувачів на добу. На території масиву прокладені дороги, збудовані спеціальні майданчики для спостереження за квітами; у період цвітіння нарцисів охорона заповідної ділянки підсилюється лісниками з інших масивів області, але все одно цінні квіти масово зриваються та витоптуються туристами<ref>{{cite web|url=http://www.radiosvoboda.org/content/article/1622417.html|title=Долина нарцисів на Закарпатті під загрозою|author=Петрів Н.|publisher=Радіо Свобода|date=2009-06-05|accessdate=2009-08-01|archiveurl=https://web.archive.org/web/20100407215342/http://www.radiosvoboda.org/content/article/1622417.html|archivedate=2010-04-07|deadurl=yes}}</ref>.


== Місцеві легенди ==
== Місцеві легенди ==
Легенда розповідає, що саме у дзеркальних водах річки Хустець грецький бог [[Наркіс|Нарцис]] побачив своє відображення: він закохався в себе і помер на березі від туги<ref name="Kolyba"/>.
Легенда розповідає, що саме у дзеркальних водах річки Хустець грецький бог [[Нарцис (міфологія)|Нарцис]] побачив своє зображення: він закохався в себе і помер на березі від туги<ref name="Kolyba"/>.


За іншою легендою, колись у сиву давнину в [[Хустський замок|Хустському замку]] жили князь, княгиня та їхня красуня-донька Руся. На околиці міста проводив життя гончар Іванко. На день Русиного повноліття до замку прийшло багато сановитих візитерів та городян з дорогими гостинцями. Іванкові кортіло теж зробити подарунок — це була дивна ваза, на якій, наче живі, мерехтіли квіти граціозного білого нарциса. У цю мить Іванко та Руся закохались одне в одного. Після того вони стали крадькома зустрічатися у мальовничій долині. Та одного разу князь довідався і так ошаленів, що схопив Іванкову вазу і жбурнув з княжої гори.
За іншою легендою, колись у сиву давнину в [[Хустський замок|Хустському замку]] жили князь, княгиня та їхня красуня-донька Руся. На околиці міста проводив життя гончар Іванко. На день Русиного повноліття до замку прийшло багато сановитих візитерів та містян з дорогими гостинцями. Іванкові кортіло теж зробити подарунок — це була дивовижна ваза, на якій, наче живі, мерехтіли квіти граціозного білого нарциса. У цю мить Іванко та Руся закохались одне в одного. Після того вони стали крадькома зустрічатися у мальовничій долині. Та одного разу князь довідався і так зшаленів, що схопив Іванкову вазу і жбурнув з княжої гори.


Ваза розбилася об скелину та розсипалась по долині дрібним дощем. Коли зійшло сонце, то всі побачили, що придолинок вкритий біло-зеленим нарцисовим килимом<ref name="Kolyba"/>.
Ваза розбилася об скелину та розсипалась по долині дрібним дощем. Коли зійшло сонце, то всі побачили, що придолинок вкритий біло-зеленим нарцисовим килимом<ref name="Kolyba"/>.


Популярна народна легенда, за якою поява унікальної Долини нарцисів пов'язана з історією [[Нанківська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці|Нанківської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці]]. За цією легендою у [[серпень|серпні]] [[1690]] року в селі [[Нанково]] у місцевості, що має назву «Полянки», з'явився образ [[Діва Марія|Діви Марії]]. Місцева громада звернулася до господаря поля, на якому відбулося явлення, з пропозицією побудувати на цьому місці [[храм]] або [[каплиця|каплицю]], як цього вимагала християнська традиція. Землевласник відмовив громаді, ікону поставили на підводу, запряжену волами, і спробували вивести. Але воли не рушили з місця, оскільки ікона не хотіла покидати вибраного місця. Господарю довелося підганяли волів батогами, і мимохіть він влучив батогом в ікону. Від удару на лику Богородиці з'явився шрам, а з очей потекли сльози. За [[святотатство]] рід землевласника був покараний, а ікону все ж вивезли по долині вздовж річки Хустець. За переданням, уздовж шляху, яким вивозили ікону, зростали нарциси<ref>{{cite web|url=http://ua-reporter.com/novosti/5765/|title=Хуст. Нанківська ікона Божої Матері занесена в святці Православної Церкви|date=2004-03-14|accessdate=2009-02-21|publisher=UA-REPORTER.com|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HfKv7OPd|archivedate=2013-06-26}}</ref>.
Популярна народна легенда, за якою поява унікальної Долини нарцисів пов'язана з історією [[Нанківська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці|Нанківської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці]]. За цією легендою, у [[серпень|серпні]] [[1690]] року в селі [[Нанково]], у місцевості, що має назву «Полянки», з'явився образ [[Діва Марія|Діви Марії]]. Місцева громада звернулася до господаря поля, на якому відбулося явлення, з пропозицією побудувати на цьому місці [[храм]] або [[каплиця|каплицю]], як цього вимагала християнська традиція. Землевласник відмовив громаді, ікону поставили на підводу, запряжену волами, і спробували вивезти. Але воли не рушили з місця, оскільки ікона не хотіла покидати його. Господарю довелося підганяти волів батогами, і, мимохіть, він влучив батогом в ікону. Від удару на лику Богородиці з'явився шрам, а з очей потекли сльози. За [[Блюзнірство|святотатство]] рід землевласника був покараний, а ікону все ж вивезли по долині вздовж річки Хустець. За переданням, уздовж шляху, яким вивозили ікону, зростали нарциси<ref>{{cite web|url=http://ua-reporter.com/novosti/5765/|title=Хуст. Нанківська ікона Божої Матері занесена в святці Православної Церкви|date=2004-03-14|accessdate=2009-02-21|publisher=UA-REPORTER.com|archiveurl=https://web.archive.org/web/20081122050741/http://www.ua-reporter.com/novosti/5765|archivedate=2008-11-22|deadurl=yes}}</ref>.


Кажуть також, що, коли вороги захопили Хустський замок, мешканці міста принесли їм у дар [[подушка|подушки]], набиті нарцисами, буцімто як знак покори і пошани до переможців. Вражі вояки не знали, що нарциси&nbsp;— отруйні квіти, а отже, заснувши на «нарцисовій» подушці, людина може і не прокинутися<ref>{{cite web|url=http://www.ji.lviv.ua/n44texts/lylyo2.htm|title=Закарпаття – екскурс краєзнавчий|author=Лильо Ігор|date=2006|work=«Ї»: незалежний культурологічний часопис. - №44|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HfKwhob0|archivedate=2013-06-26}}</ref>.
Кажуть також, що коли вороги захопили Хустський замок, мешканці міста принесли їм у дар [[подушка|подушки]], набиті нарцисами, буцімто як знак покори і пошани до переможців. Вражі вояки не знали, що нарциси&nbsp;— отруйні квіти, а отже, заснувши на «нарцисовій» подушці, людина може і не прокинутися<ref>{{cite web|url=http://www.ji.lviv.ua/n44texts/lylyo2.htm|title=Закарпаття – екскурс краєзнавчий|author=Лильо Ігор|date=2006|work=«Ї»: незалежний культурологічний часопис. - №44|archiveurl=https://web.archive.org/web/20081018172920/http://www.ji.lviv.ua/n44texts/lylyo2.htm|archivedate=2008-10-18|accessdate=2009-02-21|deadurl=yes}}</ref>.

== Велика панорама заповідника ==
{{wide image|Долина Нарциссов на фоне гор Выгорлат-Гутинской гряды.jpg|1273px|Велика панорама знаменитої заповідної нарцисової долини}}

{{commonscat|Valley of Narcissi}}

== Див. також ==
* [[Дуброви (заповідне урочище)]]
* [[Милування квітами]]


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 106: Рядок 111:


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://www.naturalist.if.ua/?p=4407 Долина нарцисів] {{ref-uk}}
* [http://www.naturalist.if.ua/?p=4407 Долина нарцисів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141106195317/http://www.naturalist.if.ua/?p=4407 |date=6 листопада 2014 }} {{ref-uk}}
* [http://guide.karpaty.ua/uk/places/dolyna-narzysiv Цікава інформація про Долину Нарцисів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160314172744/http://guide.karpaty.ua/uk/places/dolyna-narzysiv |date=14 березня 2016 }}

{{Природоохоронні території загальнодержавного значення в Україні}}
{{Природоохоронні території загальнодержавного значення Закарпатської області}}
{{Природно-заповідний фонд Хустського району}}
[[Категорія:Карпатський біосферний заповідник]]
[[Категорія:Карпатський біосферний заповідник]]
[[Категорія:Природоохоронні території України]]
[[Категорія:Природно-заповідний фонд Хустського району]]
[[Категорія:Хустський район]]
[[Категорія:Рамсарські угіддя України]]

Версія за 18:10, 15 листопада 2023

Долина нарцисів
Долина у травні
Долина у травні
Долина у травні
48°10′53″ пн. ш. 23°21′26″ сх. д. / 48.18146761391597721° пн. ш. 23.35734405844243611° сх. д. / 48.18146761391597721; 23.35734405844243611Координати: 48°10′53″ пн. ш. 23°21′26″ сх. д. / 48.18146761391597721° пн. ш. 23.35734405844243611° сх. д. / 48.18146761391597721; 23.35734405844243611
Країна Україна
РозташуванняУкраїна Україна
Закарпатська область,
Хустський район
Найближче містоХуст
Площа256,5 га
Засновано1979
ОператорКарпатський біосферний заповідник
Карта-схема масиву «Долина нарцисів»
Карта-схема масиву «Долина нарцисів»
Долина нарцисів. Карта розташування: Закарпатська область
Долина нарцисів
Долина нарцисів (Закарпатська область)
Мапа

CMNS: Долина нарцисів у Вікісховищі

«Доли́на нарци́сів» — заповідний масив, що розташований в урочищі Кіреші, за 4 км на схід від міста Хуст Закарпатської області. З 1992 року — у складі Карпатського біосферного заповідника, що входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО[1].

Площа масиву — 256,5 га. Статус — з 1992 року. Керівна організація — Карпатський біосферний заповідник.

Розташування

Заповідник розташований на висоті 180–200 м над рівнем моря, в північно-західній частині Хустсько-Солотвинської улоговини, на стародавній терасі Тиси. Заповідна територія займає рівнинну ділянку в заплаві річки Хустець. Поряд з природними водотоками на території масиву розташовані штучні — канали меліоративної системи.

Історія заповідника

Поява закарпатської реліктової Долини нарцисів пов'язана з льодовиковим періодом. Деякі вчені вважають, що тоді сталися певні геологічні катаклізми й з гір сповз величезний шмат землі разом з унікальними рослинами. Після сходу льоду з гір стікало багато води, що сприяло акліматизації, цвітінню і розповсюдженню нарциса вузьколистого. З часом, в низовині від сучасного Мукачева до Хуста, де росли нарциси, з'явилися дубові ліси. Після того, як на цих землях стали здійснювати господарську діяльність, площа зростання нарцисів зменшувалася.

За часів Австро-Угорщини урочище Кіреші належало до лісництва і пильно охоронялося. На його території росли лікарські рослини, якими місцеві медики лікували хворих. Коли територія Закарпаття відійшла до Чехословаччини, частину цих земель продали жителям Хуста. Тодішні місцеві мешканці ставилися до природи з великим розумінням. Випасати худобу на заповідних землях їм дозволялося до Юрія, а господарювати знову можна було тільки з 14 жовтня.

За радянських часів долину хотіли переорати, щоб вирощувати сільськогосподарські культури. У 1980-х рр. на території заповідника здійснювалися осушувальні роботи, внаслідок яких суттєво змінився рослинний покрив[2]. Після того, як було знищено 50 га нарцисів, оранку припинили та передали територію з нарцисами заповідному масиву Карпатського біосферного заповідника[3]. Значний особистий внесок у справу збереження та відтворення «Долини нарцисів» зробив професор В. І. Комендар (який, власне, і дав цю назву долині)[4].

Наукове значення

Нарцис вузьколистий з Долини нарцисів

«Долина нарцисів» — унікальний ботанічний об'єкт, в якому охороняється найбільший у Середній Європі осередок нарцису вузьколистого (Narcissus angustifolius)[5]. Цей середньоєвропейський високогірний вид поширений в Альпах, на Балканах і в Карпатах на висотах 1100–2060 м. Популяція в цьому рівнинному локалітеті збереглася з післяльодовикового періоду і має реліктовий характер. У 1980 році нарцис вузьколистий занесено до Червоної книги України[6].

Туристична привабливість

Разом з величезним науковим значенням «Долина нарцисів» становить і значну естетичну цінність. У період масового цвітіння (друга — початок третьої декади травня) «Долина» вкривається майже суцільним білим килимом квітучих нарцисів, помилуватися яким приїжджають звідусіль[7].

Рельєф

Станом на 2013 рік на території заповідного масиву було 164 га справжніх лук, 54 га болотних лук, 32 га боліт. Решту площі займають адміністративні будівлі, річище річки Хустець, канави, дороги тощо. Рельєф лівобережної частини території переважно рівнинний з окремими грядо-горбистими підвищеннями та зниженнями різноманітних форм, правобережної — грядо-горбистий з рівнинними ділянками у прирусловій частині[8].

Флора

Рослинність масиву «Долина нарцисів» на 90% представлена різнотравними та злаково-різнотравними угрупованнями серед яких переважають костриця червона, щучник дернистий, китник лучний, стоколос м'який. У місцях з підвищеною зволоженістю поширені види осок (Carex acutiformis, C. acuta, C. vulpina) та ситник розлогий[9].

Загалом у «Долині нарцисів» представлено 498 видів різних рослин, зокрема 15 видів квітів, які занесені до Червоної книги України, 16 видів орхідей[3]. Серед рідкісних рослин заповідника: деревій хрящуватий, зозульки Фукса, зозульки травневі, еритроній собачий зуб, тирлич вузьколистий, билинець найзапашніший, півники сибірські, зозулинець шоломоносний, плодоріжка рідкоквіткова, перстач білий та ін.[9]

Унікальною особливістю цієї заповідної ділянки є зростання тут однієї з найбільших рівнинних популяцій рідкісного виду нарцису вузьколистого (загальна площа — 85 га)[2]. У період свого масового цвітіння (друга половина травня) Narcissus angustifolius Curt. співдомінує, а на третині його площ домінує у травостої[8]. Зростає в декількох угрупуваннях:

Фауна

За своїм фауністичним складом «Долина нарцисів» різко відрізняється від інших заповідних ділянок Карпатського біосферного заповідника[5]. Тут представлені тварини заплавних лук Закарпатської рівнини.

Фауна ссавців представлена звичайною полівкою, житником пасистим, мишкою лучною, ондатрою, зайцем сірим та іншими видами, не властивими для гірських масивів заповідника[5].

Всього в Долині нарцисів нараховується 104 види птахів[3]. Серед них переважають лучні трав'янки, звичайні вівсянки та сірі кропив'янки. У більш зволожених місцях звичайними є деркачі та лучні очеретянки. У чагарниках вздовж річки Хустця трапляється фазан. Дуже рідко тут можна зустріти і ремеза.

Долині нарцисів притаманні такі види земноводних як ставкова жаба, звичайна ропуха, звичайний і гребінчастий тритони. З плазунів трапляються вуж звичайний і прудка ящірка[3].

Багата іхтіофауна річки Хустець нараховує близько 20 видів риб.

Екологічний стан заповідника

Вчені відзначають значні зміни рослинного покрову впродовж останніх 25 років, зокрема, зменшення лук площа справжнього[8]. Колись гостролистий нарцис вкривав сотні гектарів землі, тепер щороку площа його зростання меншає. Наукові дослідження, спрямовані на покращення охорони цінних екосистем, стали можливими завдяки проєкту Світового банку «Збереження біорізноманіття Карпат» (1993–1997 рр.; $ 500 000). 2006 року науковці, що досліджують цей куток природи, вдарили на сполох — нарциси почали висихати від недостатньої вологості ґрунту. Виявляється, останніми роками змінився гідрологічний режим ґрунтів, і квітам не вистачає вологи. Задля збереження долини екологи пропонують заборонити проїжджати тут автомобілями, зняти довкола асфальт, насадити дерева й зволожити землю (збудувати шлюзи і воду штучно підняти)[10]. Нарцисам буде добре, але виникає інша проблема — від підвищення вологості розростаються верби. Аби зберегти квіти, дерева вирубують[3].

Іншою серйозною проблемою для екологічного стану заповідної ділянки є масовий наплив туристів у сезон цвітіння нарцисів та варварське ставлення до квітів. У період масового цвітіння квітів «Долина нарцисів» приймає в середньому по 4—5 тис. відвідувачів на добу. На території масиву прокладені дороги, збудовані спеціальні майданчики для спостереження за квітами; у період цвітіння нарцисів охорона заповідної ділянки підсилюється лісниками з інших масивів області, але все одно цінні квіти масово зриваються та витоптуються туристами[11].

Місцеві легенди

Легенда розповідає, що саме у дзеркальних водах річки Хустець грецький бог Нарцис побачив своє зображення: він закохався в себе і помер на березі від туги[3].

За іншою легендою, колись у сиву давнину в Хустському замку жили князь, княгиня та їхня красуня-донька Руся. На околиці міста проводив життя гончар Іванко. На день Русиного повноліття до замку прийшло багато сановитих візитерів та містян з дорогими гостинцями. Іванкові кортіло теж зробити подарунок — це була дивовижна ваза, на якій, наче живі, мерехтіли квіти граціозного білого нарциса. У цю мить Іванко та Руся закохались одне в одного. Після того вони стали крадькома зустрічатися у мальовничій долині. Та одного разу князь довідався і так зшаленів, що схопив Іванкову вазу і жбурнув з княжої гори.

Ваза розбилася об скелину та розсипалась по долині дрібним дощем. Коли зійшло сонце, то всі побачили, що придолинок вкритий біло-зеленим нарцисовим килимом[3].

Популярна народна легенда, за якою поява унікальної Долини нарцисів пов'язана з історією Нанківської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці. За цією легендою, у серпні 1690 року в селі Нанково, у місцевості, що має назву «Полянки», з'явився образ Діви Марії. Місцева громада звернулася до господаря поля, на якому відбулося явлення, з пропозицією побудувати на цьому місці храм або каплицю, як цього вимагала християнська традиція. Землевласник відмовив громаді, ікону поставили на підводу, запряжену волами, і спробували вивезти. Але воли не рушили з місця, оскільки ікона не хотіла покидати його. Господарю довелося підганяти волів батогами, і, мимохіть, він влучив батогом в ікону. Від удару на лику Богородиці з'явився шрам, а з очей потекли сльози. За святотатство рід землевласника був покараний, а ікону все ж вивезли по долині вздовж річки Хустець. За переданням, уздовж шляху, яким вивозили ікону, зростали нарциси[12].

Кажуть також, що коли вороги захопили Хустський замок, мешканці міста принесли їм у дар подушки, набиті нарцисами, буцімто як знак покори і пошани до переможців. Вражі вояки не знали, що нарциси — отруйні квіти, а отже, заснувши на «нарцисовій» подушці, людина може і не прокинутися[13].

Велика панорама заповідника

Велика панорама знаменитої заповідної нарцисової долини


Див. також

Примітки

  1. Carpathian Biosphere Reserve Information. UNESCO.org. 28 лютого 2007. Архів оригіналу за 8 березня 2008. Процитовано 15 квітня 2008.
  2. а б Дубина Д.В.; Устименко П.М. (2007). Карта рослинності заповідного масиву «Долина нарцисів» (Закарпатська обл.) (PDF). Український ботанічний журнал. Архів (PDF) оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 21 лютого 2009.
  3. а б в г д е ж Сезон цвітіння нарцисів закінчується. КОЛИБА: портал про Закарпаття. 2007. Архів оригіналу за 25 січня 2008. Процитовано 13 квітня 2008.
  4. Василь Іванович Комендар (до 80-річчя від дня народження) (PDF). Український ботанічний журнал. 2006. Архів (PDF) оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 21 лютого 2009.
  5. а б в Заповідний масив «Долина нарцисів». Вебсайт Карпатського біосферного заповіднику. Архів оригіналу за 23 квітня 2008. Процитовано 13 квітня 2008.
  6. Нарцис вузьколистий. Червона книга України. Архів оригіналу за 12 лютого 2008. Процитовано 13 квітня 2008.
  7. Туристична привабливість Карпатського біосферного заповідника. Вебсайт Карпатського біосферного заповіднику. Архів оригіналу за 23 квітня 2008. Процитовано 13 квітня 2008.
  8. а б в Устименко П.М.; Дубина Д.В., Гамор Ф.Д. (2007). Рослинність заповідного масиву «Долина нарцисів»: сучасний стан та динамічні тенденції (PDF). Український ботанічний журнал. Архів (PDF) оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 12 квітня 2008.
  9. а б Флора Карпатського біосферного заповідника. Вебсайт Карпатського біосферного заповіднику. Архів оригіналу за 23 квітня 2008. Процитовано 18 квітня 2008.
  10. Архів новин ТСН. ТРК "Студія 1+1". 22 травня 2006. Процитовано 13 квітня 2008. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)[недоступне посилання з квітня 2019]
  11. Петрів Н. (5 червня 2009). Долина нарцисів на Закарпатті під загрозою. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 7 квітня 2010. Процитовано 1 серпня 2009.
  12. Хуст. Нанківська ікона Божої Матері занесена в святці Православної Церкви. UA-REPORTER.com. 14 березня 2004. Архів оригіналу за 22 листопада 2008. Процитовано 21 лютого 2009.
  13. Лильо Ігор (2006). Закарпаття – екскурс краєзнавчий. «Ї»: незалежний культурологічний часопис. - №44. Архів оригіналу за 18 жовтня 2008. Процитовано 21 лютого 2009.

Посилання