Левчук Дмитро: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: Левчук Дмитро (1900-1977) – публіцист, журналіст. Псевдоніми – Дмитро Гирський, Дмитро Боло-...
 
Немає опису редагування
 
(Не показані 13 проміжних версій 10 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Письменник}}
Левчук Дмитро (1900-1977) –
{{othernames|Левчук}}
публіцист, журналіст. Псевдоніми
Дмитро Гирський, Дмитро Боло-
'''Левчук Дмитро''' (1900—1977) — український публіцист, журналіст. Псевдоніми — ''Дмитро Гирський'', ''Дмитро Болотюк''.

тюк. Народ. 28 травня 1900 р. в
== З біографії ==
глухому селі на Кобринщині в ба-
Народ. [[28 травня]] [[1900]] р. в селі [[Болота (село)|Болота]] на Кобринщині в багатодітній родині. Навчався у [[Кобринь|Кобрині]], потім у [[Саратовська губернія|Саратовській губернії]], куди була вивезена родина в роки Першої світової війни. Закінчив юридичний факультет Київського університету, працював адвокатом. У роки Другої світової війни був мобілізований до війська, поранений. Повернувся до Києва під час німецької окупації. У 1943 р. перебрався до Львова, потім до [[Братислава|Братислави]], згодом до Німеччини.
гатодітній родині. Навчався у Коб-

рині, потім у Саратовській губернії,
У 1951 р. виїхав до США. Спочатку заробляв фізичною працею. Друкувався у [[Визвольний шлях|«Визвольному шляху»]] (Лондон), щоденнику «Америка», двотижневику «Батьківщина» (Торонто); був членом дирекції Інституту В. Липинського. 18 липня 1977 р. помер після автомобільної катастрофи.
куди була вивезена родина в роки

Першої світової війни. Закінчив
== Твори ==
юридичний факультет Київського
* Гирський Д. Дивні способи виправдання антидержавної політики. — Торонто: Батьківщина, 1973. — 182 с.
університету, працював адвока-

том. У роки Другої світової війни
== Література ==
був мобілізований до війська, по-
* Дмитро Левчук. Життя і праця. — Філадельфія, 1978. — 186 с.
ранений. Повернувся до Києва під
* Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
час німецької окупації. У 1943 р.

перебрався до Львова, потім до
[[Категорія:Уродженці Білорусі]]
Братислави, згодом до Німеччини.
[[Категорія:Випускники Київського університету]]
У 1951 р. виїхав до США. Спо-
[[Категорія:Українські письменники]]
чатку заробляв фізичною працею.
[[Категорія:Учасники Другої світової війни]]
Друкувався у „Визвольному шля-
[[Категорія:Українська діаспора]]
ху” (Лондон), щоденнику „Амери-
ка”, двотижневику „Батьківщина”
(Торонто); був членом дирекції
Інституту В. Липинського. 18 лип-
ня 1977 р. помер після автомоб-
ільної катастрофи.

Поточна версія на 08:03, 20 листопада 2023

Левчук Дмитро
Народився28 травня 1900(1900-05-28)
Білорусь
Помер1977
Діяльністьписьменник
Alma materКНУ імені Тараса Шевченка

Левчук Дмитро (1900—1977) — український публіцист, журналіст. Псевдоніми — Дмитро Гирський, Дмитро Болотюк.

З біографії

[ред. | ред. код]

Народ. 28 травня 1900 р. в селі Болота на Кобринщині в багатодітній родині. Навчався у Кобрині, потім у Саратовській губернії, куди була вивезена родина в роки Першої світової війни. Закінчив юридичний факультет Київського університету, працював адвокатом. У роки Другої світової війни був мобілізований до війська, поранений. Повернувся до Києва під час німецької окупації. У 1943 р. перебрався до Львова, потім до Братислави, згодом до Німеччини.

У 1951 р. виїхав до США. Спочатку заробляв фізичною працею. Друкувався у «Визвольному шляху» (Лондон), щоденнику «Америка», двотижневику «Батьківщина» (Торонто); був членом дирекції Інституту В. Липинського. 18 липня 1977 р. помер після автомобільної катастрофи.

Твори

[ред. | ред. код]
  • Гирський Д. Дивні способи виправдання антидержавної політики. — Торонто: Батьківщина, 1973. — 182 с.

Література

[ред. | ред. код]
  • Дмитро Левчук. Життя і праця. — Філадельфія, 1978. — 186 с.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.