Океанічний жолоб: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 17 проміжних версій 11 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Жолоб.JPG|thumb|400px|Жолоб океанічний.JPG]]
[[Файл:Жолоб.JPG|thumb|400px|Жолоб океанічний]]
[[Файл:Atlantic-trench.JPG|thumb|right|400px|Вид в перспективі на дно Атлантичного океану і Карибського моря. Малі Антильські острови розташовані зліва знизу, а [[Флорида]] — праворуч зверху. Фіолетовий колір дна в центрі показує розташування жолоба Пуерто-Ріко]]
[[Файл:Atlantic-trench.JPG|thumb|right|400px|Вид у перспективі на дно Атлантичного океану і Карибського моря. Малі Антильські острови розташовані зліва знизу, а [[Флорида]] — праворуч зверху. Фіолетовий колір дна в центрі показує розташування жолоба Пуерто-Рико]]
'''Океані́чні жо́лоби''' ({{lang-en|oceanic trench}}, {{lang-de|Tiefseegraben m, Tiefseerinne f}}{{lang-ru|желоб океанический}}) — [[западини]], довгі вузькі зниження дна [[океан]]ів з глибиною більше 6000 [[метр|м]]. Є зоною [[субдукція|субдукції]], тобто зоною занурювання важчої океанічної [[тектонічні плити|тектонічної плити]] під легшу — [[материкова плита|материкову]].
'''Океані́чні жо́лоби''' ({{lang-en|oceanic trench}}; {{lang-de|Tiefseegraben m, Tiefseerinne f}}) — [[западини]], довгі вузькі зниження дна [[океан]]ів з глибиною понад 6000 м (6 км). Є зоною [[субдукція|субдукції]], тобто зоною занурювання важчої океанічної [[тектонічні плити|тектонічної плити]] під легшу — [[материкова плита|материкову]].


Ширина їх 10-20 км, довжина 35 тис. км, глибина 5-11 км.
Ширина їх 10—20 км, довжина 35 тис. км, глибина 5—11 км.


Найбільші океанічні жолоби:
Найбільші океанічні жолоби:
# [[Алеутська западина]] — глибина до 8109 м,
# [[Алеутський жолоб]] — глибина до 8109 м,
# [[Курило-Камчатська западина]] — 10542 м,
# [[Курило-Камчатський жолоб]] — 10 542 м,
# [[Японська западина]] — 9000 м,
# [[Японський жолоб]] — 9000 м,
# Ізу-Огасаварська западина — 9810 м,
# [[Ідзу-Оґасаварський жолоб]] — 9810 м,
# Філіпінська западина — 10882 м,
# [[Філіппінський жолоб]] — 10 882 м,
# [[Маріанська западина]] — 11033 м,
# [[Маріанський жолоб]] — 11 034 м,
# Яванська западина — 7455 м,
# [[Яванський жолоб]] — 7455 м,
# Бугенвільська западина — 8006 м,
# Бугенвільський жолоб — 8006 м,
# Тонгська западина — 10882 м,
# [[Тонга (жолоб)|Тонга]] — 10 882 м,
# Кермадекська западина — 10047 м,
# [[Кермадек (жолоб)|Кермадек]] — 10 047 м,
# Кайманська западина — 7686 м,
# [[Кайман (жолоб)|Кайман]] — 7686 м,
# Пуерто-Риканська западина — 8605 м,
# [[Пуерто-Рико (жолоб)|Пуерто-Рико]] — 8605 м,
# Центрально-Американська западина — 6662 м,
# [[Центрально-Американський жолоб]] — 6662 м,
# Перу-Чилійська западина — 8065 м,
# [[Перуансько-Чилійський жолоб]] — 8065 м,
# Південно-Сандвічська западина — 8428 м.
# [[Південно-Сандвічів жолоб|Південно-Сандвічський жолоб]] — 8428 м.


Максимальну глибину Світового океану (11033 м) встановлено у [[Маріанський жолоб|Маріанському жолобі]]. Походження океанічних жолобів пов'язують зі зсувом та опусканням [[океан]]ічної [[літосферна плита|літосферної плити]].
Максимальну глибину Світового океану (11 034 м) встановлено у [[Маріанський жолоб|Маріанському жолобі]]. Походження океанічних жолобів пов'язують зі зсувом та опусканням [[океан]]ічної [[літосферна плита|літосферної плити]].


Для океанічних жолобів (за винятком жолоба Кайман) характерні висока [[сейсмічність]] і негативні аномалії сили тяжіння [[Ерве Фай|Фая]], великі [[магнітна аномалія|магнітні аномалії]] обох знаків і зниження значення теплового потоку.
Для океанічних жолобів (за винятком жолоба Кайман) характерні висока [[сейсмічність]] і негативні аномалії сили тяжіння [[Ерве Фай|Фая]], великі [[магнітна аномалія|магнітні аномалії]] обох знаків і зниження значення теплового потоку.
Рядок 31: Рядок 31:
{{reflist}}
{{reflist}}


== Література ==
== Джерела ==
* {{МГЕ|nocat=1}}
* {{МГЕ|nocat=1}}


== Посилання ==
*
{{Природні зони Світового океану}}
{{Природні зони Світового океану}}
{{Форми рельєфу Землі}}
{{Океанографія}}
{{ac}}
{{Портали|Геоморфологія|Географія|Океанологія|Науки про Землю}}


[[Категорія:Тектоніка]]
[[Категорія:Субдукція]]
[[Категорія:Западини та жолоби океану]]
[[Категорія:Западини та жолоби океану]]

Поточна версія на 12:38, 30 листопада 2023

Жолоб океанічний
Вид у перспективі на дно Атлантичного океану і Карибського моря. Малі Антильські острови розташовані зліва знизу, а Флорида — праворуч зверху. Фіолетовий колір дна в центрі показує розташування жолоба Пуерто-Рико

Океані́чні жо́лоби (англ. oceanic trench; нім. Tiefseegraben m, Tiefseerinne f) — западини, довгі вузькі зниження дна океанів з глибиною понад 6000 м (6 км). Є зоною субдукції, тобто зоною занурювання важчої океанічної тектонічної плити під легшу — материкову.

Ширина їх 10—20 км, довжина 35 тис. км, глибина 5—11 км.

Найбільші океанічні жолоби:

  1. Алеутський жолоб — глибина до 8109 м,
  2. Курило-Камчатський жолоб — 10 542 м,
  3. Японський жолоб — 9000 м,
  4. Ідзу-Оґасаварський жолоб — 9810 м,
  5. Філіппінський жолоб — 10 882 м,
  6. Маріанський жолоб — 11 034 м,
  7. Яванський жолоб — 7455 м,
  8. Бугенвільський жолоб — 8006 м,
  9. Тонга — 10 882 м,
  10. Кермадек — 10 047 м,
  11. Кайман — 7686 м,
  12. Пуерто-Рико — 8605 м,
  13. Центрально-Американський жолоб — 6662 м,
  14. Перуансько-Чилійський жолоб — 8065 м,
  15. Південно-Сандвічський жолоб — 8428 м.

Максимальну глибину Світового океану (11 034 м) встановлено у Маріанському жолобі. Походження океанічних жолобів пов'язують зі зсувом та опусканням океанічної літосферної плити.

Для океанічних жолобів (за винятком жолоба Кайман) характерні висока сейсмічність і негативні аномалії сили тяжіння Фая, великі магнітні аномалії обох знаків і зниження значення теплового потоку.

Останні дослідження океанічних западин виявили, що у западині накопичується біомаса, яка опускається туди з меншої глибини, і що бактерії на дні особливо активно розкладають сполуки вуглецю. Таким чином глибоководні западини відіграють диспропорційно більшу до своїх масштабів роль у регулюванні обсягів двоокису вуглецю, а отже й клімату[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Кліматичні таємниці Маріанської западини

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
На дні
У товщі води
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Океанічний_жолоб&oldid=41037811