Океанічний жолоб: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
(Не показана 41 проміжна версія 29 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Жолоб.JPG|thumb|400px|Жолоб океанічний |
[[Файл:Жолоб.JPG|thumb|400px|Жолоб океанічний]] |
||
[[Файл:Atlantic-trench.JPG|thumb|right| |
[[Файл:Atlantic-trench.JPG|thumb|right|400px|Вид у перспективі на дно Атлантичного океану і Карибського моря. Малі Антильські острови розташовані зліва знизу, а [[Флорида]] — праворуч зверху. Фіолетовий колір дна в центрі показує розташування жолоба Пуерто-Рико]] |
||
'''Океані́чні жо́лоби''' ( |
'''Океані́чні жо́лоби''' ({{lang-en|oceanic trench}}; {{lang-de|Tiefseegraben m, Tiefseerinne f}}) — [[западини]], довгі вузькі зниження дна [[океан]]ів з глибиною понад 6000 м (6 км). Є зоною [[субдукція|субдукції]], тобто зоною занурювання важчої океанічної [[тектонічні плити|тектонічної плити]] під легшу — [[материкова плита|материкову]]. |
||
Ширина їх |
Ширина їх 10—20 км, довжина 35 тис. км, глибина 5—11 км. |
||
Найбільші океанічні жолоби: |
|||
⚫ | |||
# [[Алеутський жолоб]] — глибина до 8109 м, |
|||
# [[Курило-Камчатський жолоб]] — 10 542 м, |
|||
# [[Японський жолоб]] — 9000 м, |
|||
# [[Ідзу-Оґасаварський жолоб]] — 9810 м, |
|||
# [[Філіппінський жолоб]] — 10 882 м, |
|||
# [[Маріанський жолоб]] — 11 034 м, |
|||
# [[Яванський жолоб]] — 7455 м, |
|||
# Бугенвільський жолоб — 8006 м, |
|||
# [[Тонга (жолоб)|Тонга]] — 10 882 м, |
|||
# [[Кермадек (жолоб)|Кермадек]] — 10 047 м, |
|||
# [[Кайман (жолоб)|Кайман]] — 7686 м, |
|||
# [[Пуерто-Рико (жолоб)|Пуерто-Рико]] — 8605 м, |
|||
# [[Центрально-Американський жолоб]] — 6662 м, |
|||
# [[Перуансько-Чилійський жолоб]] — 8065 м, |
|||
# [[Південно-Сандвічів жолоб|Південно-Сандвічський жолоб]] — 8428 м. |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
Останні дослідження океанічних западин виявили, що у западині накопичується біомаса, яка опускається туди з меншої глибини, і що бактерії на дні особливо активно розкладають сполуки вуглецю. Таким чином глибоководні западини відіграють диспропорційно більшу до своїх масштабів роль у регулюванні обсягів двоокису вуглецю, а отже й клімату<ref>[http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2011/01/110117_ocean_climate_is.shtml Кліматичні таємниці Маріанської западини]</ref>. |
|||
== Література == |
|||
⚫ | |||
== Примітки == |
|||
⚫ | |||
{{reflist}} |
|||
[[Категорія:Тектоніка]] |
|||
== Джерела == |
|||
[[ar:خنادق محيطية]] |
|||
⚫ | |||
[[ca:Fossa marina]] |
|||
[[da:Oceangrav]] |
|||
== Посилання == |
|||
[[de:Tiefseerinne]] |
|||
* |
|||
[[en:Oceanic trench]] |
|||
{{Природні зони Світового океану}} |
|||
[[eo:Profunda submara fosego]] |
|||
{{Форми рельєфу Землі}} |
|||
[[es:Fosa oceánica]] |
|||
{{Океанографія}} |
|||
[[et:Süvik]] |
|||
{{ac}} |
|||
[[eu:Ozeano fosa]] |
|||
{{Портали|Геоморфологія|Географія|Океанологія|Науки про Землю}} |
|||
[[fa:درازگودال]] |
|||
[[fi:Syvänmeren hauta]] |
|||
⚫ | |||
[[fr:Fosse océanique]] |
|||
[[Категорія:Западини та жолоби океану]] |
|||
[[gl:Fosa abisal]] |
|||
[[hi:महासागरीय गर्त]] |
|||
[[hu:Óceáni árok]] |
|||
[[id:Palung]] |
|||
[[it:Fossa oceanica]] |
|||
[[ja:海溝]] |
|||
[[ko:해구]] |
|||
[[mr:गर्ता]] |
|||
[[nl:Trog (geografie)]] |
|||
[[no:Dyphavsgrop]] |
|||
[[pl:Rów oceaniczny]] |
|||
[[pt:Fossa oceânica]] |
|||
[[ru:Жёлоб]] |
|||
[[sk:Hlbokomorská priekopa]] |
|||
[[sv:Djuphavsgrav]] |
|||
[[th:ร่องลึกก้นสมุทร]] |
|||
[[vi:Rãnh đại dương]] |
|||
[[zh:海沟]] |
Поточна версія на 12:38, 30 листопада 2023
Океані́чні жо́лоби (англ. oceanic trench; нім. Tiefseegraben m, Tiefseerinne f) — западини, довгі вузькі зниження дна океанів з глибиною понад 6000 м (6 км). Є зоною субдукції, тобто зоною занурювання важчої океанічної тектонічної плити під легшу — материкову.
Ширина їх 10—20 км, довжина 35 тис. км, глибина 5—11 км.
Найбільші океанічні жолоби:
- Алеутський жолоб — глибина до 8109 м,
- Курило-Камчатський жолоб — 10 542 м,
- Японський жолоб — 9000 м,
- Ідзу-Оґасаварський жолоб — 9810 м,
- Філіппінський жолоб — 10 882 м,
- Маріанський жолоб — 11 034 м,
- Яванський жолоб — 7455 м,
- Бугенвільський жолоб — 8006 м,
- Тонга — 10 882 м,
- Кермадек — 10 047 м,
- Кайман — 7686 м,
- Пуерто-Рико — 8605 м,
- Центрально-Американський жолоб — 6662 м,
- Перуансько-Чилійський жолоб — 8065 м,
- Південно-Сандвічський жолоб — 8428 м.
Максимальну глибину Світового океану (11 034 м) встановлено у Маріанському жолобі. Походження океанічних жолобів пов'язують зі зсувом та опусканням океанічної літосферної плити.
Для океанічних жолобів (за винятком жолоба Кайман) характерні висока сейсмічність і негативні аномалії сили тяжіння Фая, великі магнітні аномалії обох знаків і зниження значення теплового потоку.
Останні дослідження океанічних западин виявили, що у западині накопичується біомаса, яка опускається туди з меншої глибини, і що бактерії на дні особливо активно розкладають сполуки вуглецю. Таким чином глибоководні западини відіграють диспропорційно більшу до своїх масштабів роль у регулюванні обсягів двоокису вуглецю, а отже й клімату[1].
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
|
|
|