Альтернативна історія (фантастика): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
доповнення, прибрано неробоче посилання
 
(Не показано 23 проміжні версії 6 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Альтернативна історія''' — [[жанр]] [[Фантастика|фантастики]], присвячений зображенню реальності, яка могла б настати, якби [[історія]], в один зі своїх переломних моментів (точок біфуркації або точок розвилки) пішла іншим шляхом.
[[Файл:Man High Castle (TV Series) map.png|міні|США альтернативних 1960-х у романі «[[Людина у високому замку]]»]]'''Альтернативна історія''' — [[жанр]] [[Фантастика|фантастики]], присвячений зображенню реальності, яка могла б настати, якби [[історія]], в один зі своїх переломних моментів ([[Точка біфуркації|точок біфуркації]] або точок розвилки) пішла іншим шляхом.


== Особливості жанру ==
== Особливості жанру ==
Для творів альтернативної історії необхідні три умови: 1) точка розбіжності з історичними подіями до часу пови твору; 2) зміна, яка спрямувала історію в інакшому від відмого напрямку; і 3) аналіз наслідків цієї зміни. Твори не можуть вважатися альтернативною історією, якщо свого часу описували майбутнє, що реалізувалося інакше<ref>{{Cite web|title=Time Travel - ID:5c127b5c88f6f|url=https://docu.tips/documents/time-travel-5c127b5c88f6f|website=docu.tips|accessdate=2022-06-30|language=en}}</ref>.
Для творів альтернативної історії необхідні три умови: 1) точка розбіжності з історичними подіями до часу появи твору; 2) зміна, яка спрямувала історію в інакшому від відомого напрямку; і 3) аналіз наслідків цієї зміни. Твори не можуть вважатися альтернативною історією, якщо свого часу описували майбутнє, що реалізувалося інакше<ref>{{Cite web|title=Time Travel - ID:5c127b5c88f6f|url=https://docu.tips/documents/time-travel-5c127b5c88f6f|website=docu.tips|accessdate=2022-06-30|language=en}}</ref>.


Згідно з українською дослідницею Ольгою Поліщук, до створення альтернативно-історичних творів спонукають:
Згідно з українською дослідницею Ольгою Поліщук, до створення альтернативно-історичних творів спонукають:
Рядок 19: Рядок 19:


== Піджанри і споріднені жанри ==
== Піджанри і споріднені жанри ==
* Псевдоальтернативна історія - в якій відхилення від відомого перебігу подій виникло через втручання сторонніх осіб або магії (а не закономірного розвитку суспільства чи випадковості);
* Псевдоальтернативна історія — в якій відхилення від відомого перебігу подій виникло через втручання сторонніх осіб або магії (а не закономірного розвитку суспільства чи випадковості);
* криптоісторія - описує приховані або неявні розвилки історії, що призвели до сучасного історичного розвитку, або події, які лишилися невідомими;
* [[криптоісторія]] — описує приховані або неявні розвилки історії, що призвели до сучасного історичного розвитку, або події, які лишилися невідомими;
* перспективна історія - можливий сценарій історичного розвитку майбутнього за тієї умови, що розвилка відбувається в сучасності;
* перспективна історія — можливий сценарій історичного розвитку майбутнього за тієї умови, що розвилка відбувається в сучасності;
* історична фантастика (історичне фентезі) - сценарії розвитку паралельних світів та інших планет;
* історична фантастика (історичне фентезі) — сценарії розвитку паралельних світів та інших планет;
* альтернативна еволюція - можливий сценарій біологічного розвитку нашої чи іншої планети;
* альтернативна еволюція — можливий сценарій біологічного розвитку нашої чи іншої планети;
* постапокаліптика - опис цивілізації після катаклізму;
* постапокаліптика — опис цивілізації після катаклізму;
* ретропанк - альтернативний розвиток людства, зумовлений перевагою певної технології в минулому, як-от [[Стимпанк|стімпанк]]<ref>{{Cite web|title=Слон, що кукурікає: як розібратися у жанрах фантастики|url=https://archive.chytomo.com/blogs/slon-shho-kukurikaye-yak-rozibratisya-u-zhanrax-fantastiki|website=Читомо|date=2018-04-06|accessdate=2022-06-30|language=uk}}</ref><ref>{{Cite book
* ретропанк&nbsp;— альтернативний розвиток людства, зумовлений перевагою певної технології в минулому, як-от [[Стимпанк|стімпанк]]<ref>{{Cite web|title=Слон, що кукурікає: як розібратися у жанрах фантастики|url=https://archive.chytomo.com/blogs/slon-shho-kukurikaye-yak-rozibratisya-u-zhanrax-fantastiki|website=Читомо|date=2018-04-06|accessdate=2022-06-30|language=uk}}</ref><ref>{{Cite book
|title=Альтернативна історія у сучасній українській фантастиці: реалії видавничого ринку та перспективи розвитку жанру
|title=Альтернативна історія у сучасній українській фантастиці: реалії видавничого ринку та перспективи розвитку жанру
|year=2018
|year=2018
Рядок 31: Рядок 31:
|pages=10-12
|pages=10-12
}}</ref>.
}}</ref>.
* метаісторія - твори, в яких реалізуються декілька альтерантивних перебігів подій<ref>{{Cite book
* метаісторія&nbsp;— твори, в яких реалізуються декілька альтерантивних перебігів подій<ref>{{Cite book
|title=Альтерантивна історія як метажанр української та зарубіжної прози: компаративна генологія та поетика
|title=Альтерантивна історія як метажанр української та зарубіжної прози: компаративна генологія та поетика
|last=Аністратенко
|last=Аністратенко
Рядок 39: Рядок 39:
|pages=57
|pages=57
}}</ref>.
}}</ref>.

== Розвиток жанру ==
Найперший приклад альтернативної історії можна знайти в «<nowiki/>[[Історія від заснування міста|Ab Urbe Condita Libri]]<nowiki/>» [[Тіт Лівій|Лівія]], де автор міркував що сталося б з Римом, якби [[Александр Македонський]] вижив і почав запланований похід на захід<ref name="Livy">{{cite book
|url=http://mcadams.posc.mu.edu/txt/ah/Livy/Livy09.html
|title=The History of Rome, Book 9
|author=Titus Livius (Livy)
|publisher=[[Marquette University]]
|archive-url=https://web.archive.org/web/20070228233052/http://mcadams.posc.mu.edu/txt/ah/Livy/Livy09.html
|archive-date=2007-02-28
|url-status=dead
|author-link=Livy
}}</ref><ref name="roads">{{cite book
|title=Roads Not Taken: Tales of Alternate History
|url=https://archive.org/details/roadsnottakental0000unse
|last1=Dozois
|first1=Gardner
|last2=Schmidt
|first2=Stanley
|year=1998
|publisher=Del Rey
|location=New York
|pages=[https://archive.org/details/roadsnottakental0000unse/page/1 1]–5
|isbn=0-345-42194-9
|author-link=Gardner Dozois
|author2-link=Stanley Schmidt
}}</ref><ref>{{cite book
|url=https://archive.org/details/bestalternatehis00newy
|title=The Best Alternate History Stories of the 20th Century
|last1=Turtledove
|first1=Harry
|last2=Greenberg
|first2=Martin H.
|year=2001
|publisher=Del Rey
|location=New York
|pages=1–5
|isbn=978-0-345-43990-1
|author-link=Harry Turtledove
|url-access=registration
|author2-link=Martin H. Greenberg
}}</ref> Лівій дійшов висновку, що римляни, швидше за все, перемогли б Александра<ref name="Livy" /><ref>{{cite journal|last=Morello|first=Ruth|year=2002|title=Livy's Alexander Digression (9.17–19): Counterfactuals and Apologetics|journal=[[Journal of Roman Studies]]|volume=92|pages=62–85|doi=10.2307/3184860|jstor=3184860|s2cid=162588619}}</ref><ref>{{cite journal|last=Overtoom|first=Nikolaus|year=2012|title=A Roman tradition of Alexander the Great counterfactual history|journal=Acta Antiqua Academiae Scientiarum Hungaricae|volume=52|issue=3|pages=203–212|doi=10.1556/AAnt.52.2012.3.2}}</ref>.

Кардинал і доктор Церкви Пітер Даміан в XI столітті в праці «De Divina Omnipotentia» розглядав питання, пов'язані з межами божественної влади, включаючи питання про те, чи може Бог змінити минуле<ref>{{Cite book
|url=https://plato.stanford.edu/archives/win2016/entries/peter-damian/
|title=The Stanford Encyclopedia of Philosophy
|last=Holopainen
|first=Toivo J.
|date=2016
|editor-last=Zalta
|editor-first=Edward N.
|publisher=Metaphysics Research Lab, Stanford University
|edition=Winter 2016
}}</ref>, наприклад, зробити так, щоби Рим ніколи не був заснований<ref>{{Cite book
|title=Petrus Damianus
|last=Migne
|first=Jacques-Paul
|year=1853
|publisher=Ateliers catholiques du Petit-Montrouge
|volume=145
|location=Paris
|pages=595–622
|chapter=De divina omnipotentia in reparatione, et factis infectis redendis
|language=la
|chapter-url=http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k5503029m
|work=Patrologia Latina
|author-link=Jacques Paul Migne
}}</ref><ref>{{Cite book
|title=Lettre sur la toute-puissance divine. Introduction, texte critique, traduction et notes
|last=Damien
|first=Pierre
|year=1972
|publisher=Les Éditions du Cerf
|volume=191
|location=Paris
|language=fr
}}</ref><ref>{{Cite book
|title=Letters of Peter Damian 91-120.
|last=Damian
|first=Pierre
|date=2013
|series=The Fathers of the Church. Mediaeval Continuation
|publisher=Catholic University of America Press
|location=Washington, DC
|pages=344–386
|isbn=978-0813226392
|oclc=950930030
}}</ref>.

Найдавнішим прикладом альтернативно-історичного художнього роману можуть вважатися «Дивовижній історії про Алроя» [[Бенджамін Дізраелі|Бенджаміна Дізраелі]] (1833), в якій описується світова імперія дванадцятого століття, створена в Багдаді месією-самозванцем<ref name=":02">{{Cite web|title=SFE: Alternate History|url=https://sf-encyclopedia.com/entry/alternate_history|website=sf-encyclopedia.com|accessdate=2022-07-04}}</ref>. Проте першим масовим твором альтернативної історії може бути «Історія всесвітньої монархії: Наполеон і завоювання світу» (1812—1832) Луї Жоффруа, у якому розповідається про перемогу [[Наполеон|Наполеона]] під час вторгнення в Росію в 1812 році та подальше вторгнення в Англію в 1814 році, що об'єднує світ під владою Бонапарта<ref name="roads2">{{cite book
|title=Roads Not Taken: Tales of Alternate History
|url=https://archive.org/details/roadsnottakental0000unse
|last1=Dozois
|first1=Gardner
|last2=Schmidt
|first2=Stanley
|year=1998
|publisher=Del Rey
|location=New York
|pages=[https://archive.org/details/roadsnottakental0000unse/page/1 1]–5
|isbn=0-345-42194-9
|author-link=Gardner Dozois
|author2-link=Stanley Schmidt
}}</ref>. Інші ранні приклади включають утопічні переосмислення ранніх років США в книгах «Арістопія: романтична історія Нового Світу» (1895) [[Кастелло Голфорд|Кастелло Н. Голфорда]], «Це ще може трапитися: розповідь про вторгнення Бонапарта в Англію» Едмунда Лоуренса (1899), «Кульмінація: або, що могло бути: роман про Велику Республіку» Чарльз Фелтона Підгіна (1902) та «Що могло бути: історія громадянської війни» (1907) Ернеста Брамага. Альтернативні історії використовуються сатирично такими письменниками, як Р. Егертон Свартаут у «Це могло статися» (1934) та Марганіта Ласкі в «Небі Торі» (1948)<ref name=":02" />.

Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] поштовх альтернативно-історичній фантастиці дали есе, написані для журналу «Look»: «Якби Південь виграв громадянську війну» (1960) Мак-Кінлі Кантора та «Якби Гітлер виграв Другу світову війну» (1961) Вільяма Л. Ширера. Традиція була продовжена в «<nowiki/>[[Людина у високому замку]]<nowiki/>» (1962) [[Філіп Дік|Філіпа Діка]], «Це сталося тут» (1963), «Гітлер переміг» Фредеріка Малаллі (1975) і «SS-GB» (1978) Лена Дейтона. Крім перемоги/поразки Гітлера, важливою поворотною точкою історії розглядалося створення [[Ядерна бомба|атомної бомби]]. В романі Рональда В. Кларка: «Бомба королеви Вікторії» (1967) атомна бомба розробляється набагато раніше, а в «Бомба, яка зазнала збою» (1969) її поява на історичній сцені затримується. Постійну популярність альтернативних історій серед мейнстримних письменників додатково ілюструють «Білий лотос» Джона Герсі (1965), «Ада» Володимира Набокова (1969), «Індіанці перемогли» Мартіна Круза Сміта (1970), «Умовно минуле минуле» Гвідо Морселлі (1975)<ref name=":02" />.

На початку двадцятого століття [[Маррі Лайнстер|Мюррей Лейнстер]] представив ідею альтернативних світів у «Побічно в часі» (1934). Стенлі Дж. Вайнбаум реалізував альтернативно-історичний сюжет у комедії «Світ „Якщо“» (1935); але першою серйозною спробою побудувати історію альтернативних багатьох світів в науково-фантастичному антуражі стала книга [[Лайон Спрег де Кемп|Лайона Спрег де Кемпа]] «Напад темряви» (1939), де мандрівник у часі намагається усунути чи пом'якшити минулі скрутні часи. В «Колесах Якщо» (1940) де Камп показав Америку, що могла виникнути в результаті колонізації скандинавами в десятому столітті. В «Щоб не впала темрява» та «Агент Візантії» (збірка 1986) Гаррі Тертлдова описується 1500 років Римської імперії, котра простояла до сьогодення<ref name=":02" />.

Контроль альтернативних історій зображений у романі [[Айзек Азімов|Айзека Азімова]] «<nowiki/>[[Кінець Вічності|Кінець вічності]]<nowiki/>» (1955). Одна з найперших «поліцій часу», організацій, що захищає історію від втручань у її перебіг, представлена ​​в «Домі багатьох світів» Сема Мервіна-молодшого (1951) і «Три обличчя часу» (1953) та «Подорож до Мізенуму» (1955). Найвідоміша серія творів цього спрямування&nbsp;— «<nowiki/>[[Патруль часу]]<nowiki/>» [[Пол Андерсон|Пола Андерсона]]<ref name=":02" />.

В романі «Осама» (2011) Лаві Тідара зображено світ, де глобальний тероризм ніколи не виник, а [[Осама бен Ладен|Осама бін Ладен]] з його терактами є персонажем книги. Подібного ефекту в нефантастичному контексті досягає [[Ієн Мак'юен]] у «Спокуті» (2001), де значна частина оповіді виявляється частиною роману одного з персонажів, а також Пітер Страуб у «Загублений хлопець, загублена дівчина» (2003) і «В нічній кімнаті» (2004), де перший роман виявляється цілком вигадкою в контексті другого<ref name=":02" />.

У 2010-і роки та на початку 2020-х альтернативна історія набула найбільшого розквіту, зокрема на телебаченні. Серіали «<nowiki/>[[Людина у високому замку (телесеріал)|Людина у високому замку]]<nowiki/>» (2015-2019), «<nowiki/>[[SS-GB]]<nowiki/>» (2017), «<nowiki/>[[Змова проти Америки (серіал)|Змова проти Америки]]<nowiki/>» (2020) та «<nowiki/>[[Мисливці (телесеріал, 2020)|Мисливці]]<nowiki/>» (2020) зображали актуальні проблеми глобальної фінансової кризи, занепокоєння щодо імміграції, зростання правого популізму, занепокоєння змінами клімату через образ німецького нацизму, що панує в альтернативному світі чи прагне до панування за обставин, відмінних від історичних. До тривог західного світу додалася тема ісламського тероризму, конкуренції з боку Китаю та зростання впливу Росії — і відповідно загострили невпевненість у сьогоденні та майбутньому<ref>{{Cite news|title=Perspective {{!}} Why alternate histories have overtaken pop culture|url=https://www.washingtonpost.com/outlook/2019/02/20/why-alternate-histories-have-overtaken-pop-culture/|work=Washington Post|accessdate=2022-07-07|issn=0190-8286|language=en-US}}</ref>.


== Альтернативна історія в українській фантастиці ==
== Альтернативна історія в українській фантастиці ==
Василь Кожелянко в романі «<nowiki/>[[Дефіляда (роман)|Дефіляда в Москві]]<nowiki/>» (2000) описує інакший перебіг Другої світової війни, де Україна виборює незалежність і після спільної перемоги з Німеччиною над Росією, планує продовжити боротьбу вже проти Гітлера<ref name=":0">{{Cite web|title=А все могло бути інакше: Альтернативна історія України у 5-ти книжках|url=https://chytomo.com/a-vse-mohlo-buty-inakshe-alternatyvna-istoriia-ukrainy-u-4-kh-knyzhkakh/|website=chytomo.com|date=2022-06-21|accessdate=2022-06-30|language=uk}}</ref>.
Василь Кожелянко в романі «<nowiki/>[[Дефіляда (роман)|Дефіляда в Москві]]<nowiki/>» (2000) описує інакший перебіг Другої світової війни, де Україна виборює незалежність і після спільної перемоги з Німеччиною над Росією, планує продовжити боротьбу вже проти Гітлера<ref name=":0">{{Cite web|title=А все могло бути інакше: Альтернативна історія України у 5-ти книжках|url=https://chytomo.com/a-vse-mohlo-buty-inakshe-alternatyvna-istoriia-ukrainy-u-4-kh-knyzhkakh/|website=chytomo.com|date=2022-06-21|accessdate=2022-06-30|language=uk}}</ref>.


Сатирична антиутопія Олександра Ірванеця «<nowiki/>[[Рівне/Ровно|Рівне/Ровно (Стіна)]]<nowiki/>» (2006) описує місто Рівне, яке розділила схожа на Берлінську Стіна. Події його ж книги «<nowiki/>[[Харків 1938]]<nowiki/>» (2017) відбуваються в світі, де Україна не стала частиною СРСР, а існує як Українська Робітничо-Селянська Республіка<ref name=":0" />.
Сатирична антиутопія Олександра Ірванця «<nowiki/>[[Рівне/Ровно|Рівне/Ровно (Стіна)]]<nowiki/>» (2006) описує місто [[Рівне]], яке розділила схожа на [[Берлінський мур|Берлінську]] Стіна. Події його ж книги «<nowiki/>[[Харків 1938]]<nowiki/>» (2017) відбуваються в світі, де Україна не стала частиною СРСР, а існує як Українська Робітничо-Селянська Республіка<ref name=":0" />.

Петро Яценко в романі «<nowiki/>[[Нечуй. Немов. Небач: кінороман]]<nowiki/>» (2017) зосереджується на альтернативній біографії [[Нечуй-Левицький Іван Семенович|Івана Нечуя-Левицького]], що живе в світі розвинених механічних технологій<ref name=":0" />.


У книзі [[Павло Дерев'янко (письменник)|Павла Дерев'янка]] «Аркан вовків» (2019) йдеться про альтернативний 1845 рік, де [[Гетьманщина]] лишилася незалежною від [[Московське царство|Московського царства]] внаслідок втручання товариства [[Козак-характерник|козаків-характерників]] у прийняття [[Переяславська рада|Переяславської угоди]]<ref>{{Cite web|url=https://suspilne.media/208434-so-pocitati-pavlo-derevanko-arkan-vovkiv/|title=Що почитати? Павло Дерев’янко "Аркан вовків"|last=Рекун|first=Ксенія|date=21.05.2022|website=Суспільне: Культура|accessdate=04.12.2022}}</ref><ref>{{Cite web|title=Аркан Вовків (1 частина трилогії «Litopys Siroho Ordenu») НОВИЙ наклад - КНИГИ - Видавництво «Дім Химер»|url=https://chimeraspublisher.com.ua/books/arkan-vovkiv.html|website=chimeraspublisher.com.ua|accessdate=2022-12-04}}</ref>. Дія її продовження «Тенета війни» (2020) відбувається в 1852 році<ref>{{Cite web|title=Павло Дерев’янко - БЕСТІАРІЙ - Видавництво «Дім Химер»|url=https://chimeraspublisher.com.ua/avtor/pavlo-derevyanko.html|website=chimeraspublisher.com.ua|accessdate=2022-12-04}}</ref>.
Петро Яценко в романі «<nowiki/>[[Нечуй. Немов. Небач: кінороман]]<nowiki/>» (2017) зосереджується на альтерантивній біографії [[Нечуй-Левицький Іван Семенович|Івана Нечуя-Левицького]], що живе в світі розвинених механічних технологій<ref name=":0" />.


До альтернативної історії належать також фільм «<nowiki/>[[Безславні кріпаки]]<nowiki/>» (2020) - альтерантивна біографія [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]], що зустрівся з японським самураєм, і комікс «<nowiki/>[[Воля (комікс)|Воля]]<nowiki/>» (2017-), в якому УНР протистоїть більшовицькій Росії в світі містики та фантастичних технологій<ref name=":0" />.
До альтернативної історії належать також фільм «<nowiki/>[[Безславні кріпаки]]<nowiki/>» (2020)&nbsp;— альтернативна біографія [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]], що зустрівся з японським самураєм, і комікс «<nowiki/>[[Воля (комікс)|Воля]]<nowiki/>» (2017-), в якому [[Українська Народна Республіка|УНР]] протистоїть [[Більшовизм|більшовицькій]] Росії в світі містики та фантастичних технологій<ref name=":0" />.


== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Альтернативна історія (наука)|Альтерантивна історія (наука)]]
* [[:en:List of alternate history fiction|Перелік альтернативно-історичних творів]]
* [[Історичний ревізіонізм]]
* [[Наукова фантастика]]
* [[Ефект метелика (математика)|Ефект метелика]]
* [[Постапокаліпсис]]
* [[Паралельний світ]]
* [[Стімпанк]]
* [[Історія майбутнього]]
* [[Альтернативна географія]]
* [[Перемога у Другій світовій війні країн «осі» (альтернативна історія)]]
* [[Всесвіти: сходи безкінечностей]]


== Примітки ==
== Примітки ==
{{примітки}}
<references />


== Посилання ==
== Посилання ==
Рядок 64: Рядок 179:
* [https://www.alternatehistory.com/forum/ www.alternatehistory.com] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210511165642/https://www.alternatehistory.com/forum/ |date=11 травня 2021 }}
* [https://www.alternatehistory.com/forum/ www.alternatehistory.com] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210511165642/https://www.alternatehistory.com/forum/ |date=11 травня 2021 }}
* [https://www.goodreads.com/list/show/300.Best_Alternate_History_Novels_and_Stories Best Alternate History Novels and Stories] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210501125240/https://www.goodreads.com/list/show/300.Best_Alternate_History_Novels_and_Stories |date=1 травня 2021 }}
* [https://www.goodreads.com/list/show/300.Best_Alternate_History_Novels_and_Stories Best Alternate History Novels and Stories] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210501125240/https://www.goodreads.com/list/show/300.Best_Alternate_History_Novels_and_Stories |date=1 травня 2021 }}
* [https://althistory.fandom.com/wiki/Alternative_History:List_of_Althists Alternative History:List of Althists] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210516120803/https://althistory.fandom.com/wiki/Alternative_History:List_of_Althists |date=16 травня 2021 }}
* [https://althistory.fandom.com/wiki/Alternative_History:List_of_Althists Alternative History: List of Althists] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210516120803/https://althistory.fandom.com/wiki/Alternative_History:List_of_Althists |date=16 травня 2021 }}
* [https://kubg.edu.ua/images/stories/Departaments/nmc.nd/konkurs-stud/2019/roboty/07.pdf АЛЬТЕРНАТИВНА ІСТОРІЯ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ФАНТАСТИЦІ: РЕАЛІЇ ВИДАВНИЧОГО РИНКУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЖАНРУ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210916144924/https://kubg.edu.ua/images/stories/Departaments/nmc.nd/konkurs-stud/2019/roboty/07.pdf |date=16 вересня 2021 }}
* [https://kubg.edu.ua/images/stories/Departaments/nmc.nd/konkurs-stud/2019/roboty/07.pdf АЛЬТЕРНАТИВНА ІСТОРІЯ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ФАНТАСТИЦІ: РЕАЛІЇ ВИДАВНИЧОГО РИНКУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЖАНРУ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210916144924/https://kubg.edu.ua/images/stories/Departaments/nmc.nd/konkurs-stud/2019/roboty/07.pdf |date=16 вересня 2021 }}
{{Фантастика}}
{{Фантастика}}

Поточна версія на 04:39, 1 грудня 2023

США альтернативних 1960-х у романі «Людина у високому замку»

Альтернативна історія — жанр фантастики, присвячений зображенню реальності, яка могла б настати, якби історія, в один зі своїх переломних моментів (точок біфуркації або точок розвилки) пішла іншим шляхом.

Особливості жанру

[ред. | ред. код]

Для творів альтернативної історії необхідні три умови: 1) точка розбіжності з історичними подіями до часу появи твору; 2) зміна, яка спрямувала історію в інакшому від відомого напрямку; і 3) аналіз наслідків цієї зміни. Твори не можуть вважатися альтернативною історією, якщо свого часу описували майбутнє, що реалізувалося інакше[1].

Згідно з українською дослідницею Ольгою Поліщук, до створення альтернативно-історичних творів спонукають:

  • Глибоке розчарування в навколишньому світі, за якого обраний історичний шлях розглядається як не єдино можливий, а значить існували й інші шляхи вибору, з певних причин нереалізовані.
  • Прагнення виправити події, що, на погляд авторів, були історичною помилкою чи несправедливістю.
  • Прагнення позбутися комплексу меншовартості своєї нації. Цей мотив притаманний письменникам тих країн, які тривалий час перебували під гнітом інших. У їхніх творах, як правило, пригноблена країна розвивається за докорінно іншим сценарієм[2].

Піджанри і споріднені жанри

[ред. | ред. код]
  • Псевдоальтернативна історія — в якій відхилення від відомого перебігу подій виникло через втручання сторонніх осіб або магії (а не закономірного розвитку суспільства чи випадковості);
  • криптоісторія — описує приховані або неявні розвилки історії, що призвели до сучасного історичного розвитку, або події, які лишилися невідомими;
  • перспективна історія — можливий сценарій історичного розвитку майбутнього за тієї умови, що розвилка відбувається в сучасності;
  • історична фантастика (історичне фентезі) — сценарії розвитку паралельних світів та інших планет;
  • альтернативна еволюція — можливий сценарій біологічного розвитку нашої чи іншої планети;
  • постапокаліптика — опис цивілізації після катаклізму;
  • ретропанк — альтернативний розвиток людства, зумовлений перевагою певної технології в минулому, як-от стімпанк[3][4].
  • метаісторія — твори, в яких реалізуються декілька альтерантивних перебігів подій[5].

Розвиток жанру

[ред. | ред. код]

Найперший приклад альтернативної історії можна знайти в «Ab Urbe Condita Libri» Лівія, де автор міркував що сталося б з Римом, якби Александр Македонський вижив і почав запланований похід на захід[6][7][8] Лівій дійшов висновку, що римляни, швидше за все, перемогли б Александра[6][9][10].

Кардинал і доктор Церкви Пітер Даміан в XI столітті в праці «De Divina Omnipotentia» розглядав питання, пов'язані з межами божественної влади, включаючи питання про те, чи може Бог змінити минуле[11], наприклад, зробити так, щоби Рим ніколи не був заснований[12][13][14].

Найдавнішим прикладом альтернативно-історичного художнього роману можуть вважатися «Дивовижній історії про Алроя» Бенджаміна Дізраелі (1833), в якій описується світова імперія дванадцятого століття, створена в Багдаді месією-самозванцем[15]. Проте першим масовим твором альтернативної історії може бути «Історія всесвітньої монархії: Наполеон і завоювання світу» (1812—1832) Луї Жоффруа, у якому розповідається про перемогу Наполеона під час вторгнення в Росію в 1812 році та подальше вторгнення в Англію в 1814 році, що об'єднує світ під владою Бонапарта[16]. Інші ранні приклади включають утопічні переосмислення ранніх років США в книгах «Арістопія: романтична історія Нового Світу» (1895) Кастелло Н. Голфорда, «Це ще може трапитися: розповідь про вторгнення Бонапарта в Англію» Едмунда Лоуренса (1899), «Кульмінація: або, що могло бути: роман про Велику Республіку» Чарльз Фелтона Підгіна (1902) та «Що могло бути: історія громадянської війни» (1907) Ернеста Брамага. Альтернативні історії використовуються сатирично такими письменниками, як Р. Егертон Свартаут у «Це могло статися» (1934) та Марганіта Ласкі в «Небі Торі» (1948)[15].

Після Другої світової війни поштовх альтернативно-історичній фантастиці дали есе, написані для журналу «Look»: «Якби Південь виграв громадянську війну» (1960) Мак-Кінлі Кантора та «Якби Гітлер виграв Другу світову війну» (1961) Вільяма Л. Ширера. Традиція була продовжена в «Людина у високому замку» (1962) Філіпа Діка, «Це сталося тут» (1963), «Гітлер переміг» Фредеріка Малаллі (1975) і «SS-GB» (1978) Лена Дейтона. Крім перемоги/поразки Гітлера, важливою поворотною точкою історії розглядалося створення атомної бомби. В романі Рональда В. Кларка: «Бомба королеви Вікторії» (1967) атомна бомба розробляється набагато раніше, а в «Бомба, яка зазнала збою» (1969) її поява на історичній сцені затримується. Постійну популярність альтернативних історій серед мейнстримних письменників додатково ілюструють «Білий лотос» Джона Герсі (1965), «Ада» Володимира Набокова (1969), «Індіанці перемогли» Мартіна Круза Сміта (1970), «Умовно минуле минуле» Гвідо Морселлі (1975)[15].

На початку двадцятого століття Мюррей Лейнстер представив ідею альтернативних світів у «Побічно в часі» (1934). Стенлі Дж. Вайнбаум реалізував альтернативно-історичний сюжет у комедії «Світ „Якщо“» (1935); але першою серйозною спробою побудувати історію альтернативних багатьох світів в науково-фантастичному антуражі стала книга Лайона Спрег де Кемпа «Напад темряви» (1939), де мандрівник у часі намагається усунути чи пом'якшити минулі скрутні часи. В «Колесах Якщо» (1940) де Камп показав Америку, що могла виникнути в результаті колонізації скандинавами в десятому столітті. В «Щоб не впала темрява» та «Агент Візантії» (збірка 1986) Гаррі Тертлдова описується 1500 років Римської імперії, котра простояла до сьогодення[15].

Контроль альтернативних історій зображений у романі Айзека Азімова «Кінець вічності» (1955). Одна з найперших «поліцій часу», організацій, що захищає історію від втручань у її перебіг, представлена ​​в «Домі багатьох світів» Сема Мервіна-молодшого (1951) і «Три обличчя часу» (1953) та «Подорож до Мізенуму» (1955). Найвідоміша серія творів цього спрямування — «Патруль часу» Пола Андерсона[15].

В романі «Осама» (2011) Лаві Тідара зображено світ, де глобальний тероризм ніколи не виник, а Осама бін Ладен з його терактами є персонажем книги. Подібного ефекту в нефантастичному контексті досягає Ієн Мак'юен у «Спокуті» (2001), де значна частина оповіді виявляється частиною роману одного з персонажів, а також Пітер Страуб у «Загублений хлопець, загублена дівчина» (2003) і «В нічній кімнаті» (2004), де перший роман виявляється цілком вигадкою в контексті другого[15].

У 2010-і роки та на початку 2020-х альтернативна історія набула найбільшого розквіту, зокрема на телебаченні. Серіали «Людина у високому замку» (2015-2019), «SS-GB» (2017), «Змова проти Америки» (2020) та «Мисливці» (2020) зображали актуальні проблеми глобальної фінансової кризи, занепокоєння щодо імміграції, зростання правого популізму, занепокоєння змінами клімату через образ німецького нацизму, що панує в альтернативному світі чи прагне до панування за обставин, відмінних від історичних. До тривог західного світу додалася тема ісламського тероризму, конкуренції з боку Китаю та зростання впливу Росії — і відповідно загострили невпевненість у сьогоденні та майбутньому[17].

Альтернативна історія в українській фантастиці

[ред. | ред. код]

Василь Кожелянко в романі «Дефіляда в Москві» (2000) описує інакший перебіг Другої світової війни, де Україна виборює незалежність і після спільної перемоги з Німеччиною над Росією, планує продовжити боротьбу вже проти Гітлера[18].

Сатирична антиутопія Олександра Ірванця «Рівне/Ровно (Стіна)» (2006) описує місто Рівне, яке розділила схожа на Берлінську Стіна. Події його ж книги «Харків 1938» (2017) відбуваються в світі, де Україна не стала частиною СРСР, а існує як Українська Робітничо-Селянська Республіка[18].

Петро Яценко в романі «Нечуй. Немов. Небач: кінороман» (2017) зосереджується на альтернативній біографії Івана Нечуя-Левицького, що живе в світі розвинених механічних технологій[18].

У книзі Павла Дерев'янка «Аркан вовків» (2019) йдеться про альтернативний 1845 рік, де Гетьманщина лишилася незалежною від Московського царства внаслідок втручання товариства козаків-характерників у прийняття Переяславської угоди[19][20]. Дія її продовження «Тенета війни» (2020) відбувається в 1852 році[21].

До альтернативної історії належать також фільм «Безславні кріпаки» (2020) — альтернативна біографія Тараса Шевченка, що зустрівся з японським самураєм, і комікс «Воля» (2017-), в якому УНР протистоїть більшовицькій Росії в світі містики та фантастичних технологій[18].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Time Travel - ID:5c127b5c88f6f. docu.tips (англ.). Процитовано 30 червня 2022.
  2. ↑ Поліщук, О. (2016). Альтернативна історія у новітньому літературному процесі: дис. Старобільськ. с. 22—24.
  3. ↑ Слон, що кукурікає: як розібратися у жанрах фантастики. Читомо (укр.). 6 квітня 2018. Процитовано 30 червня 2022.
  4. ↑ Альтернативна історія у сучасній українській фантастиці: реалії видавничого ринку та перспективи розвитку жанру. Київський університет імені Бориса Грінченка. 2018. с. 10—12.
  5. ↑ Аністратенко, Антоніна (2020). Альтерантивна історія як метажанр української та зарубіжної прози: компаративна генологія та поетика. Інститут літератури імені Тараса Григоровича Шевченка. с. 57.
  6. ↑ а б Titus Livius (Livy). The History of Rome, Book 9. Marquette University. Архів оригіналу за 28 лютого 2007.
  7. ↑ Dozois, Gardner; Schmidt, Stanley (1998). Roads Not Taken: Tales of Alternate History. New York: Del Rey. с. 1–5. ISBN 0-345-42194-9.
  8. ↑ Turtledove, Harry; Greenberg, Martin H. (2001). The Best Alternate History Stories of the 20th Century. New York: Del Rey. с. 1—5. ISBN 978-0-345-43990-1.
  9. ↑ Morello, Ruth (2002). Livy's Alexander Digression (9.17–19): Counterfactuals and Apologetics. Journal of Roman Studies. 92: 62—85. doi:10.2307/3184860. JSTOR 3184860. S2CID 162588619.
  10. ↑ Overtoom, Nikolaus (2012). A Roman tradition of Alexander the Great counterfactual history. Acta Antiqua Academiae Scientiarum Hungaricae. 52 (3): 203—212. doi:10.1556/AAnt.52.2012.3.2.
  11. ↑ Holopainen, Toivo J. (2016). Zalta, Edward N. (ред.). The Stanford Encyclopedia of Philosophy (вид. Winter 2016). Metaphysics Research Lab, Stanford University.
  12. ↑ Migne, Jacques-Paul (1853). De divina omnipotentia in reparatione, et factis infectis redendis. Petrus Damianus (лат.). Т. 145. Paris: Ateliers catholiques du Petit-Montrouge. с. 595—622. {{cite book}}: Проігноровано |work= (довідка)
  13. ↑ Damien, Pierre (1972). Lettre sur la toute-puissance divine. Introduction, texte critique, traduction et notes (фр.). Т. 191. Paris: Les Éditions du Cerf.
  14. ↑ Damian, Pierre (2013). Letters of Peter Damian 91-120. The Fathers of the Church. Mediaeval Continuation. Washington, DC: Catholic University of America Press. с. 344—386. ISBN 978-0813226392. OCLC 950930030.
  15. ↑ а б в г д е SFE: Alternate History. sf-encyclopedia.com. Процитовано 4 липня 2022.
  16. ↑ Dozois, Gardner; Schmidt, Stanley (1998). Roads Not Taken: Tales of Alternate History. New York: Del Rey. с. 1–5. ISBN 0-345-42194-9.
  17. ↑ Perspective | Why alternate histories have overtaken pop culture. Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 7 липня 2022.
  18. ↑ а б в г А все могло бути інакше: Альтернативна історія України у 5-ти книжках. chytomo.com (укр.). 21 червня 2022. Процитовано 30 червня 2022.
  19. ↑ Рекун, Ксенія (21.05.2022). Що почитати? Павло Дерев’янко "Аркан вовків". Суспільне: Культура. Процитовано 04.12.2022.
  20. ↑ Аркан Вовків (1 частина трилогії «Litopys Siroho Ordenu») НОВИЙ наклад - КНИГИ - Видавництво «Дім Химер». chimeraspublisher.com.ua. Процитовано 4 грудня 2022.
  21. ↑ Павло Дерев’янко - БЕСТІАРІЙ - Видавництво «Дім Химер». chimeraspublisher.com.ua. Процитовано 4 грудня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Наукова
фантастика
М'яка
фантастика
Фентезі та
альтернативна
фантастика
Фантастика
жахів
та суміжні
жанри
Пов'язані
жанри
Категорія
Загальні терміни та поняття
Часові парадокси
Паралельні лінії часу
Філософія простору-часу
Простір-час у ЗТВ, який може
містити замкнуті часоподібні лінії
Міські легенди про подорожі у часі
Сабреддіт (англ.)
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Fandom (англ.) · вікі Fandom (англ.)
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Альтернативна_історія_(фантастика)&oldid=41045284