Гарвардська бібліотека давнього українського письменства: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 13 проміжних версій 7 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Harvard Library of Early Ukrainian Literature in NaUKMA library.jpg|міні|Вигляд видань корпусу ]]
[[Файл:Harvard Library of Early Ukrainian Literature in NaUKMA library.jpg|міні|Вигляд видань корпусу ]]
'''Гарвардська Бібліотека Давнього Українського Письменства''' ({{lang-en|Harvard Library of Early Ukrainian Literature}}) видавнича серія [[Український науковий інститут Гарвардського університету|Українського наукового інституту Гарвардського університету]], що стала складовою [[Гарвардський проект|«Гарвардського проекту»]], присвяченого [[Тисячоліття хрещення Русі|1000-літтю хрещення України-Русі]]. Ініціював проект [[Омелян Пріцак|Омелян Пріцак]] у 2-й половині 1980-х років, фінансувався з пожертвувань української діаспори [[Північна Америка|Північної Америки]] <ref>{{Cite web|title=Омелян Пріцак. Передмова Головного редактора|url=http://litopys.org.ua/hrushukr/hrush601.htm|website=litopys.org.ua|accessdate=2019-01-26}}</ref>. Вчений був переконаний, що це є справою національної гідності, яку nовинна здійснити вся українська спільнота в діаспорі у зв'язку з тисячолітнім ювілеєм <ref>{{Cite news|title=До історії відзначення тисячоліття хрещення Русі-України: за матеріалами архіву Омеляна Пріцака|url=http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/2341|date=2013|accessdate=2019-01-26|language=uk|first=Таїсія|last=Сидорчук}}</ref>.
'''Гарвардська Бібліотека Давнього Українського Письменства''' ({{lang-en|Harvard Library of Early Ukrainian Literature}})&nbsp;— видавнича серія [[Український науковий інститут Гарвардського університету|Українського наукового інституту Гарвардського університету]], що стала складовою [[Гарвардський проєкт|«Гарвардського проекту»]], присвяченого відзначенню [[Тисячоліття хрещення Русі|1000-ліття хрещення України-Русі]]. Ініціював проєкт [[Омелян Пріцак]] у середині 1980-х років. Проєкт фінансувався з пожертвувань української діаспори [[Північна Америка|Північної Америки]]<ref>{{Cite web|title=Омелян Пріцак. Передмова Головного редактора до видання "Історія української літератури" Михайла Грушевського|url=http://litopys.org.ua/hrushukr/hrush601.htm|website=litopys.org.ua|accessdate=2019-01-26|archive-date=27 січня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190127034939/http://litopys.org.ua/hrushukr/hrush601.htm}}</ref>. Вчений був переконаний, що це є справою національної гідності, яку повинна здійснити вся українська спільнота в діаспорі у зв'язку з тисячолітнім ювілеєм<ref>{{Cite news|title=До історії відзначення тисячоліття хрещення Русі-України: за матеріалами архіву Омеляна Пріцака|url=http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/2341|date=2013|accessdate=2019-01-26|language=uk|first=Таїсія|last=Сидорчук|archive-date=25 січня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180125020228/http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/2341}}</ref>.


Видання мали охопити основні твори українського середньовічного і ранньо-модерного письменства та духовної культури. Була запланована в трьох підсеріях: корпус текстів (переважно [[Факсиміле|факсимільні видання]]), корпус перекладів англійською мовою із науковими вступами та коментарями, переклади сучасною українською мовою. У первісному варіанті кожна із підсерій була розпланована на 40 томів <ref>{{Cite news|title=Ранньонова історія України в археографічній роботі Гарвардського центру україністики|url=http://dspace.nbuv.gov.ua/xmlui/handle/123456789/95331|date=2014|accessdate=2019-01-26|language=uk|first=Ю.|last=Кудінов}}</ref>, але було видано не всі.
Видання мали охопити основні твори українського середньовічного і ранньо-модерного письменства та духовної культури. Була запланована в трьох підсеріях: [[корпус текстів]] (переважно [[Факсиміле|факсимільні видання]]), корпус перекладів англійською мовою, переклади сучасною українською мовою із науковими вступами та коментарями. У первісному варіанті кожна із підсерій була запланована на 40 томів<ref>{{Cite news|title=Ранньонова історія України в археографічній роботі Гарвардського центру україністики|url=http://dspace.nbuv.gov.ua/xmlui/handle/123456789/95331|date=2014|accessdate=2019-01-26|language=uk|first=Ю.|last=Кудінов|archive-date=27 січня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190127035058/http://dspace.nbuv.gov.ua/xmlui/handle/123456789/95331}}</ref>, але було видано не всі.


У корпусі текстів видано:
У корпусі текстів видано:
* 1-й т.&nbsp;— «Зібрані твори [[Мелетій Смотрицький|Мелетія Смотрицького]]<nowiki/>»

* 1-й т. «Зібрані твори Мелетія Смотрицького»
* 2-й т. — «Євангеліє учительноє» [[Мелетій Смотрицький|Мелетія Смотрицького]]
* 3-й т. — факсимільні «Obrona jedności cerkiewnej…» Л. Кревзи і «Палінодія…» [[Захарія Копистенський|З. Копистенського]]
* 2-й т. «Євангеліє учительноє» Мелетія Смотрицького
* 4-й т. — факсимільні «Патерикон…» [[Сильвестр Косів|Сильвестра Косова]] і «Τερατουργημα…» [[Атанасій Кальнофойський|Атанасія Кальнофойського]]
* 3-й т. факсимільні «Obrona jedności cerkiewnej...» Л. Кревзи і «Палінодія...» З. Копистенського
* 5-й і 6-й т.&nbsp;— «„Діаріюш подружни“ і інші писання [[Пилип Орлик|Пилипа Орлика]]<nowiki/>»
* 4-й т. – факсимільні «Патерикон...» С. Косова і «Τερατουργημα...» А. Кальнофойського
* 8-й т. — «Київський і [[Галицько-Волинський літопис|Галицько-волинський]] літописи»
* 5-й і 6-й т. «“Діаріюш подружни” і інші писання Пилипа Орлика»
* 9-й т. — «[[Літопис Граб'янки]]»
* 8-й т. «Київський і Галицько-волинський літописи»
* 10-й т.&nbsp;— «<nowiki/>[[Повість временних літ]], зведення і парадосіс» (у 3-х книгах)
* 9-й т. «Літопис Григорія Грабянки»
* 10-й т. «“Повість временних літ”, зведення і парадосіс» (у 3-х книгах)


У корпусі англомовних перекладів видано 7 томів:
У корпусі англомовних перекладів видано 7 томів:
* 1-й т. — [[Києво-Печерський патерик|«Києво-Печерський патерик»]] (1989)
* 2-й т. — «Агіографія Київської Русі» (1992)
* 3-й т. — «Льва Кревзи „Оборона церковної єдності“ (1617) і [[Копистенський Захарій|Захарія Копистенського]] „Палінодія“ (1620—1623)» (1995)
* 4-й т.&nbsp;— «Житіє [[Паїсій Величковський|Паїсія Величковського]]<nowiki/>» (1989)
* 5-й т. — «Проповіді і риторика Київської Русі» (1991)
* 6-й т. — «Повчальна проза Київської Русі» (1994)
* 7-й т. — «Вибрані твори Мелетія Смотрицького» (2005)
У серії перекладів сучасною українською мовою вийшли лише твори [[Сковорода Григорій Савич|Григорія Сковороди]] у 2-х томах (Київ, 1994).


У підготовці до друку текстів, написанні вступних статей та бібліографій взяли участь Девід Фрік, П.Левін, [[Орест Субтельний]], [[Струмінський Борис Володимирович|Борис Струмінський]], Юрій Луценко, а також Омелян Пріцак, який поряд з виконанням функцій головного редактора цієї серії підготував її 4 томи<ref>Сидорчук Т.&nbsp;М.&nbsp;Омелян Пріцак та видавнича діяльність Українського наукового інституту Гарвардського університету в 1970-1990-х роках //Славістична збірка. Вип. IV /Інститут української археографії та джерелознавства НАН України.&nbsp;— К., 2018.&nbsp;— С.125-137.</ref>.&nbsp; &nbsp;
* 1-й т. «Києво-Печерський патерик» (1989)
* 2-й т. «Агіографія Київської Русі» (1992)
* 3-й т. «Льва Кревзи “Оборона церковної єдності” (1617) і Захарія Копистенського “Палінодія” (1620– 1623)» (1995)
* 4-й т. «Житіє Паїсія Величковського» (1989)
* 5-й т. «Проповіді і риторика Київської Русі» (1991)
* 6-й т. «Повчальна проза Київської Русі» (1994)
* 7-й т. «Вибрані твори Мелетія Смотрицького» (2005)

У підготовці до друку текстів, написанні вступних статей та бібліографій взяли участь Девід Фрік, П.Левін, [[Орест Субтельний]], [[Струмінський Борис Володимирович|Борис Струмінський]], Юрій Луценко, а також Омелян Пріцак, який поряд з виконанням функцій головного редактора цієї серії підготував її 4 томи <ref>Сидорчук Т.М. Омелян Пріцак та видавнича діяльність Українського наукового інституту Гарвардського університету в 1970-1990-х роках //Славістична збірка. Вип. IV /Інститут української археографії та джерелознавства НАН України. К., 2018. С.125-137.</ref>.   


== Див. також ==
== Див. також ==
Рядок 34: Рядок 33:


== Джерела ==
== Джерела ==
* {{Cite web|title=Harvard Library of Early Ukrainian Literature|url=https://www.huri.harvard.edu/pubs/publications-catalog/harvard-library-of-early-ukrainian-literature.html|website=www.huri.harvard.edu|accessdate=2019-01-26}}
* {{Cite web|title=Harvard Library of Early Ukrainian Literature|url=https://www.huri.harvard.edu/pubs/publications-catalog/harvard-library-of-early-ukrainian-literature.html|website=www.huri.harvard.edu|accessdate=2019-01-26|archive-date=27 січня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190127035049/https://www.huri.harvard.edu/pubs/publications-catalog/harvard-library-of-early-ukrainian-literature.html}}
* {{ЕСУ|5||Грабович Г.|Гарвардська бібліотека давнього українського писменства}}

{{Бібліоінформація}}
{{Дослідження історії України}}
{{Портали|Українська література|Історія України}}


<br />
[[Категорія:Книги з історії України]]
[[Категорія:Книги з історії України]]
[[Категорія:Давня українська література]]
[[Категорія:Давня українська література]]
[[Категорія:Книжкові серії США]]
[[Категорія:Книги США]]
[[Категорія:Україномовні книжкові серії]]
[[Категорія:Книги, перекладені українською мовою]]

Поточна версія на 15:26, 3 грудня 2023

Вигляд видань корпусу

Гарвардська Бібліотека Давнього Українського Письменства (англ. Harvard Library of Early Ukrainian Literature) — видавнича серія Українського наукового інституту Гарвардського університету, що стала складовою «Гарвардського проекту», присвяченого відзначенню 1000-ліття хрещення України-Русі. Ініціював проєкт Омелян Пріцак у середині 1980-х років. Проєкт фінансувався з пожертвувань української діаспори Північної Америки[1]. Вчений був переконаний, що це є справою національної гідності, яку повинна здійснити вся українська спільнота в діаспорі у зв'язку з тисячолітнім ювілеєм[2].

Видання мали охопити основні твори українського середньовічного і ранньо-модерного письменства та духовної культури. Була запланована в трьох підсеріях: корпус текстів (переважно факсимільні видання), корпус перекладів англійською мовою, переклади сучасною українською мовою із науковими вступами та коментарями. У первісному варіанті кожна із підсерій була запланована на 40 томів[3], але було видано не всі.

У корпусі текстів видано:

У корпусі англомовних перекладів видано 7 томів:

  • 1-й т. — «Києво-Печерський патерик» (1989)
  • 2-й т. — «Агіографія Київської Русі» (1992)
  • 3-й т. — «Льва Кревзи „Оборона церковної єдності“ (1617) і Захарія Копистенського „Палінодія“ (1620—1623)» (1995)
  • 4-й т. — «Житіє Паїсія Величковського» (1989)
  • 5-й т. — «Проповіді і риторика Київської Русі» (1991)
  • 6-й т. — «Повчальна проза Київської Русі» (1994)
  • 7-й т. — «Вибрані твори Мелетія Смотрицького» (2005)

У серії перекладів сучасною українською мовою вийшли лише твори Григорія Сковороди у 2-х томах (Київ, 1994).

У підготовці до друку текстів, написанні вступних статей та бібліографій взяли участь Девід Фрік, П.Левін, Орест Субтельний, Борис Струмінський, Юрій Луценко, а також Омелян Пріцак, який поряд з виконанням функцій головного редактора цієї серії підготував її 4 томи[4].   

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Омелян Пріцак. Передмова Головного редактора до видання "Історія української літератури" Михайла Грушевського. litopys.org.ua. Архів оригіналу за 27 січня 2019. Процитовано 26 січня 2019.
  2. Сидорчук, Таїсія (2013). До історії відзначення тисячоліття хрещення Русі-України: за матеріалами архіву Омеляна Пріцака (укр.). Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 26 січня 2019.
  3. Кудінов, Ю. (2014). Ранньонова історія України в археографічній роботі Гарвардського центру україністики (укр.). Архів оригіналу за 27 січня 2019. Процитовано 26 січня 2019.
  4. Сидорчук Т. М. Омелян Пріцак та видавнича діяльність Українського наукового інституту Гарвардського університету в 1970-1990-х роках //Славістична збірка. Вип. IV /Інститут української археографії та джерелознавства НАН України. — К., 2018. — С.125-137.

Джерела

[ред. | ред. код]