Мельничук Євген Анатолійович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 9: Рядок 9:
| місце смерті = [[Новокатеринівка (Старобешівський район)|Новокатеринівка]]
| місце смерті = [[Новокатеринівка (Старобешівський район)|Новокатеринівка]]
| причина смерті =
| причина смерті =
| прізвисько =
| прізвисько = «Джекі Чан»
| країна = {{UKR}}
| країна = {{UKR}}
| вид збройних сил = {{fСВ ЗСУ}}
| вид збройних сил = {{fСВ ЗСУ}}
Рядок 20: Рядок 20:
* [[Іловайський котел]]
* [[Іловайський котел]]
| нагороди = {{(!}} style="background: transparent"
| нагороди = {{(!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден За мужність III ступеня}} {{Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП)}}
{{!}} {{Орден За мужність III ступеня}} {{Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП)}} {{Знак «За заслуги перед містом» (Кривий Ріг)}}
{{!)}}
{{!)}}
| університет = [[Криворізький національний університет]]
| університет = [[Криворізький національний університет]]
Рядок 27: Рядок 27:
}}
}}
{{Однофамільці|Мельничук}}
{{Однофамільці|Мельничук}}
'''Євге́н Анато́́лійович Мельничу́к''' ({{нар}} {{ДН|1|12|1985}} — {{пом}} {{ДС|28|8|2014}}) — солдат [[Збройні сили України|Збройних сил України]], учасник російсько-української війни.
'''Євге́н Анато́́лійович Мельничу́к''' ({{нар}} {{ДН|1|12|1985}} — {{пом}} {{ДС|28|8|2014}}) — солдат [[Збройні сили України|Збройних сил України]], учасник [[Російсько-українська війна (з 2014)|російсько-української війни]].


== Короткий життєпис ==
== Короткий життєпис ==
Закінчив криворізьку ЗОШ № 115, політехнічний технікум Криворізького національного університету, Криворізький національний університет. 10 років відпрацював у кар'єрі [[Південний гірничо-збагачувальний комбінат|ПАТ «Південний ГЗК»]].
Народився 1985 року в місті Кривий Ріг. Закінчив криворізьку ЗОШ № 115, політехнічний технікум Криворізького національного університету, Криворізький національний університет. 10 років відпрацював у кар'єрі [[Південний гірничо-збагачувальний комбінат|ПАТ «Південний ГЗК»]]. Був фанатом футбольного клубу «Кривбас».


Мобілізований як доброволець 4 червня, солдат, снайпер [[42-й окремий мотопіхотний батальйон «Рух Опору»|42-го батальйону територіальної оборони ЗС України Кіровоградської області «Рух Опору»]].
Мобілізований як доброволець 4 червня 2014 року, солдат, снайпер [[42-й окремий мотопіхотний батальйон «Рух Опору»|42-го батальйону територіальної оборони ЗС України Кіровоградської області «Рух Опору»]].


28 серпня військовики рухалися на вантажівці «Урал» та потрапили у засідку терористів між Новокатеринівкою та Ленінським; у бою загинули сержант 42-го БТРО [[Кириєнко Юрій Володимирович|Юрій Кириєнко]], солдати [[Ільгільдінов Дмитро Фарідович|Дмитро Ільгільдінов]], [[Лифар Анатолій Петрович|Анатолій Лифар]], [[Письмений Ілля Леонідович|Ілля Письменний]], дещо віддаленіше — Євген Мельничук, [[Татомир Володимир Степанович|Володимир Татомир]], [[Харченко Максим Борисович|Максим Харченко]].
28 серпня військовики рухалися на вантажівці «Урал» та потрапили у засідку терористів між Новокатеринівкою та Ленінським; у бою загинули сержант 42-го БТРО [[Кириєнко Юрій Володимирович|Юрій Кириєнко]], солдати [[Ільгільдінов Дмитро Фарідович|Дмитро Ільгільдінов]], [[Лифар Анатолій Петрович|Анатолій Лифар]], [[Письмений Ілля Леонідович|Ілля Письменний]], дещо віддаленіше — Євген Мельничук, [[Татомир Володимир Степанович|Володимир Татомир]], [[Харченко Максим Борисович|Максим Харченко]].
Рядок 48: Рядок 48:
* відзнакою міста Кривий Ріг «За заслуги перед містом» 3 ступеню (посмертно);
* відзнакою міста Кривий Ріг «За заслуги перед містом» 3 ступеню (посмертно);
* на будинку, у якому він проживав, встановлено меморіальну дошку його честі.
* на будинку, у якому він проживав, встановлено меморіальну дошку його честі.
* Його портрет розміщений на [[Стіна пам'яті загиблих за Україну|меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну»]] у Києві: секція 3, ряд 4, місце 19
* Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії<ref>
[https://www.mil.gov.ua/special/news.html?article=64102 Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня]</ref>
* Іловайський Хрест (посмертно)


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 54: Рядок 58:
== Джерела ==
== Джерела ==
* [http://memorybook.org.ua/16/melnichukevg.htm Мельничук Євген Анатолійович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170607035214/http://memorybook.org.ua/16/melnichukevg.htm |date=7 червня 2017 }}
* [http://memorybook.org.ua/16/melnichukevg.htm Мельничук Євген Анатолійович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170607035214/http://memorybook.org.ua/16/melnichukevg.htm |date=7 червня 2017 }}
* [https://www.standsofheroes.com/tribuna-geroev/ievgen-melnichuk Трибуна Героїв]
{{Учасники РУВ|загинув=так}}
{{Учасники РУВ|загинув=так}}
{{ukr-mil-bio-stub}}
{{ukr-mil-bio-stub}}

Поточна версія на 11:10, 6 грудня 2023

Мельничук Євген Анатолійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження1 грудня 1985(1985-12-01)
Кривий Ріг
Смерть28 серпня 2014(2014-08-28) (28 років)
Новокатеринівка
ПохованняКривий Ріг
Alma MaterКриворізький національний університет
Псевдо«Джекі Чан»
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»
Знак «За заслуги перед містом» (Кривий Ріг)
Знак «За заслуги перед містом» (Кривий Ріг)

Євге́н Анато́́лійович Мельничу́к (нар. 1 грудня 1985(19851201) — пом. 28 серпня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1985 року в місті Кривий Ріг. Закінчив криворізьку ЗОШ № 115, політехнічний технікум Криворізького національного університету, Криворізький національний університет. 10 років відпрацював у кар'єрі ПАТ «Південний ГЗК». Був фанатом футбольного клубу «Кривбас».

Мобілізований як доброволець 4 червня 2014 року, солдат, снайпер 42-го батальйону територіальної оборони ЗС України Кіровоградської області «Рух Опору».

28 серпня військовики рухалися на вантажівці «Урал» та потрапили у засідку терористів між Новокатеринівкою та Ленінським; у бою загинули сержант 42-го БТРО Юрій Кириєнко, солдати Дмитро Ільгільдінов, Анатолій Лифар, Ілля Письменний, дещо віддаленіше — Євген Мельничук, Володимир Татомир, Максим Харченко.

Вважався зниклим безвісти, знайдений пошуковою групою «Місія „Евакуація-200“» («Чорний тюльпан») 25 вересня; опізнаний за експертизою ДНК. 11 грудня 2014-го в Кривому Розі оголошено про день трауру та похорони воїна.

Без сина лишилась мама.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:

  • 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно);[1]
  • медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно);
  • відзнакою «За оборону рідної держави» (посмертно);
  • відзнакою міста Кривий Ріг «За заслуги перед містом» 3 ступеню (посмертно);
  • на будинку, у якому він проживав, встановлено меморіальну дошку його честі.
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 4, місце 19
  • Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]
  • Іловайський Хрест (посмертно)

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]