Боснія: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
м r2.6.4) (робот змінив: ca:Bòsnia |
м вікіфікація |
||
(Не показано 42 проміжні версії 26 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Otheruses-2|Боснія (значення)|Рама (значення)}} |
|||
[[Файл:Bosna regija update.jpg|250px|thumb|right|Приблизні межі між Боснією (позначено темним) і Герцеговиною (позначено світлим)]] |
|||
'''Боснія''' — історичний і географічний регіон, що лежить у [[Динарські Альпи| |
[[Файл:Bosnija_ta_Gerzegovuna.png|250px|thumb|right|Приблизні межі між Боснією і [[Герцеговина|Герцеговиною]]]] |
||
'''Боснія''' ({{lang2|bs|hr|Bosna}}, {{lang2|sr|cnr|Босна}}) — історичний і географічний регіон, що лежить у [[Динарські Альпи|Динарських Альпах]], обмежений з півдня [[Паннонійська рівнина|Паннонійською рівниною]], з півночі та сходу річками [[Сава (річка)|Сава]] і [[Дрина]]. Південна, середземноморська, частина наразі зветься [[Герцеговина|Герцеговиною]]. |
|||
Площа Боснії становить близько 41 тис. км² і займає близько 80 % території сучасної держави [[Боснія і Герцеговина|Боснії і Герцеговини]]. Інші 20 % займає Герцеговина, яка лежить на південь від Боснії і має вихід до [[Адріатичне море | Адріатичного моря]]. Кордону між Боснією та Герцеговиною офіційно не існує, але зазвичай його визначають на південь від гірського хребта [[Іванська Планина]]. |
|||
Обидві частини Федерації Боснії і Герцеговини тісно пов'язані між собою ще з часів Середньовіччя, тому назва «Боснія» нерідко вживається для позначення в цілому Боснії і Герцеговини. Сучасна назва країни, яка складається з імен двох історичних регіонів — Боснія і Герцеговина — з'явилася лише наприкінці періоду османського правління, під час окупації країни [[Австро-Угорщина | Австро-Угорщиною]]. |
|||
== Назва == |
|||
[[Файл:Coat of arms of the Austro-Hungarian province of Bosnia 1890.png|150px|міні|Герб Рами-Боснії (1890)]] |
|||
* '''Ра́ма''' ({{lang-la|Rama}}) — історична назва Боснії в титулі угорських королів з XV ст.<ref>Engel, Pál; Ayton, Andrew; Pálosfalvi, Tamás. ''The realm of St. Stephen: a history of medieval Hungary, 895-1526''. I.B.Tauris, 2005, p. 50.</ref>. Зокрема, згадується у довгому титулі [[Сигізмунд Люксембург|Сигізмунда Люксембурзького]], короля Угорщини та імператора Священної Римської імперії. |
|||
== Історія == |
|||
Територія Боснії була населена слов'янськими племенами з VII століття, і свого часу різні її частини входили до складу різних [[серби | сербських]], [[хорвати | хорватських]] та незалежних боснійських держав. Першу боснійську державу, яка перебувала у васальній залежності від Візантії, заснував у 1180 року бан Кулин. Вона досягла свого найбільшого розквіту в другій половині XIV століття за часів правління бана [[Твртко I]]. До [[1370]] року він розширив територію Боснії до сучасних меж Боснії і Герцеговини, уклав союз з [[Угорщина | Угорщиною]], яка на той момент була головною загрозою незалежності Боснії, а також з [[Рагузька республіка|республікою Рагуза]]. З [[1377]] року Твртко І став також королем Сербії, а з 1390 року, після захоплення [[Іллірія |Іллірії]] та островів Адріатичного моря — королем [[Хорватія | Хорватії]] та [[Далмація | Далмації]]. У цей час Боснія відігравала роль регіональної наддержави на [[Балканський півострів|Балканах]], поступаючись за впливом лише [[Угорщина |Угорщині]] та [[Османська імперія | Османській імперії]]. |
|||
[[Файл:Medieval Bosnian State Expansion-en.svg|thumb|Етапи розширення [[Боснійське королівство|Боснійського королівства]]]] |
|||
[[Файл:Fojnica.PNG|thumb|left|Францисканський монастир у Фойниці]] |
|||
Твртку І вдавалося успішно стримувати напад турків, але після його смерті у державі почалися міжусобиці, внаслідок яких до 1463 року Боснія повністю втратила незалежність та увійшла до складу Османської імперії як її адміністративна одиниця (вілайєт). З 1853 року вілайєт мав назву Боснія і Герцеговина. |
|||
У 1878 році Боснію і Герцеговину окупувала Австрія, а в 1908 році вона була формально анексована. Приводом до Першої світової війни стало вбивство ерцгерцога Франца-Фердинанда у столиці Боснії Сараєво. Після Першої світової війни і розпаду Австро-Угорської імперії Боснія і Герцеговина увійшли до складу Королівства Югославія. |
|||
Під час [[Друга світова війна | Другої світової війни]], з [[1941]] по [[1945]] рік, Боснія входила до складу [[Незалежна Держава Хорватія|Незалежної держави Хорватії]], при цьому істотна частина її території контролювалася підрозділами партизанів і четників. Після війни Боснія разом з Герцеговиною були об'єднані у єдину республіку в складі соціалістичної Югославії. |
|||
У 1992 році в період розпаду Югославії Республіка Боснія і Герцеговина проголосила незалежність. Значна частина сербів і хорватів, які проживали у Республіці, не підтримали такого рішення, і на контрольованих ними територіях були проголошені [[Республіка Сербська]] і [[Хорватська республіка Герцег-Босна]]. Внаслідок цього розпочалася громадянська війна, в ході якої відбувались етнічні чистки усіма сторонами конфлікту. Війна завершилась у 1995 році укладенням [[Дейтонські угоди | Дейтонських угод]], за яким Боснія і Герцеговина стала складатися з двох рівноправних державних утворень: [[Федерація Боснії та Герцеговини | Федерації Боснії та Герцеговини]] і [[Республіка Сербська | Республіки Сербської]]. |
|||
== Міста == |
|||
Найбільшими містами в Боснії є: |
|||
* [[Сараєво]] — 400 000 |
|||
* [[Баня-Лука]] — 250 000 |
|||
* [[Зениця]] — 146 000 |
|||
* [[Тузла (місто)|Тузла]] — 132 000 |
|||
* [[Травник (місто)|Травник]] — 70 000 |
|||
* [[Бихач]] — 64 600 |
|||
* [[Какань]] — 46 500 |
|||
* [[Брчко]] — 38 000 |
|||
* [[Бієліна]] — 36 700 |
|||
* [[Бугойно]] — 35 700 |
|||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
Рядок 10: | Рядок 42: | ||
* [[Історія Боснії і Герцеговини]] |
* [[Історія Боснії і Герцеговини]] |
||
== Примітки == |
|||
⚫ | |||
{{reflist}} |
|||
== Джерела == |
|||
[[bg:Босна (област)]] |
|||
* ''Сорос Д.'' Боснія. Київ, 1992. |
|||
[[bs:Bosna (regija)]] |
|||
{{Боснія і Герцеговина в темах}} |
|||
[[ca:Bòsnia]] |
|||
[[cs:Bosna (historická země)]] |
|||
== Посилання == |
|||
[[de:Bosnien]] |
|||
{{ci}} |
|||
[[en:Bosnia (region)]] |
|||
{{ac}} |
|||
[[eo:Bosnio]] |
|||
⚫ | |||
[[es:Bosnia (región)]] |
|||
[[et:Bosnia]] |
|||
[[fi:Bosnia]] |
|||
[[fr:Bosnie (région)]] |
|||
[[he:בוסניה (אזור)]] |
|||
[[hr:Bosna]] |
|||
[[id:Bosnia (wilayah)]] |
|||
[[it:Bosnia]] |
|||
[[ja:ボスニア]] |
|||
[[ko:보스니아]] |
|||
[[lt:Bosnija]] |
|||
[[mk:Босна (регион)]] |
|||
[[ms:Bosnia (wilayah)]] |
|||
[[nl:Bosnië]] |
|||
[[nn:Bosnia]] |
|||
[[pl:Bośnia (region)]] |
|||
[[pt:Bósnia (região)]] |
|||
[[ro:Bosnia (regiune)]] |
|||
[[ru:Босния]] |
|||
[[sh:Bosna (regija)]] |
|||
[[sk:Bosna (historická krajina)]] |
|||
[[sl:Bosna]] |
|||
[[sq:Bosna (regjion)]] |
|||
[[sr:Босна]] |
|||
[[sv:Bosnien]] |
|||
[[ta:பொசுனியா (பிரதேசம்)]] |
|||
[[tr:Bosna]] |
|||
[[zh:波斯尼亞區]] |
Поточна версія на 15:47, 10 грудня 2023
Боснія (босн. і хорв. Bosna, серб. і чорн. Босна) — історичний і географічний регіон, що лежить у Динарських Альпах, обмежений з півдня Паннонійською рівниною, з півночі та сходу річками Сава і Дрина. Південна, середземноморська, частина наразі зветься Герцеговиною.
Площа Боснії становить близько 41 тис. км² і займає близько 80 % території сучасної держави Боснії і Герцеговини. Інші 20 % займає Герцеговина, яка лежить на південь від Боснії і має вихід до Адріатичного моря. Кордону між Боснією та Герцеговиною офіційно не існує, але зазвичай його визначають на південь від гірського хребта Іванська Планина.
Обидві частини Федерації Боснії і Герцеговини тісно пов'язані між собою ще з часів Середньовіччя, тому назва «Боснія» нерідко вживається для позначення в цілому Боснії і Герцеговини. Сучасна назва країни, яка складається з імен двох історичних регіонів — Боснія і Герцеговина — з'явилася лише наприкінці періоду османського правління, під час окупації країни Австро-Угорщиною.
- Ра́ма (лат. Rama) — історична назва Боснії в титулі угорських королів з XV ст.[1]. Зокрема, згадується у довгому титулі Сигізмунда Люксембурзького, короля Угорщини та імператора Священної Римської імперії.
Територія Боснії була населена слов'янськими племенами з VII століття, і свого часу різні її частини входили до складу різних сербських, хорватських та незалежних боснійських держав. Першу боснійську державу, яка перебувала у васальній залежності від Візантії, заснував у 1180 року бан Кулин. Вона досягла свого найбільшого розквіту в другій половині XIV століття за часів правління бана Твртко I. До 1370 року він розширив територію Боснії до сучасних меж Боснії і Герцеговини, уклав союз з Угорщиною, яка на той момент була головною загрозою незалежності Боснії, а також з республікою Рагуза. З 1377 року Твртко І став також королем Сербії, а з 1390 року, після захоплення Іллірії та островів Адріатичного моря — королем Хорватії та Далмації. У цей час Боснія відігравала роль регіональної наддержави на Балканах, поступаючись за впливом лише Угорщині та Османській імперії.
Твртку І вдавалося успішно стримувати напад турків, але після його смерті у державі почалися міжусобиці, внаслідок яких до 1463 року Боснія повністю втратила незалежність та увійшла до складу Османської імперії як її адміністративна одиниця (вілайєт). З 1853 року вілайєт мав назву Боснія і Герцеговина.
У 1878 році Боснію і Герцеговину окупувала Австрія, а в 1908 році вона була формально анексована. Приводом до Першої світової війни стало вбивство ерцгерцога Франца-Фердинанда у столиці Боснії Сараєво. Після Першої світової війни і розпаду Австро-Угорської імперії Боснія і Герцеговина увійшли до складу Королівства Югославія.
Під час Другої світової війни, з 1941 по 1945 рік, Боснія входила до складу Незалежної держави Хорватії, при цьому істотна частина її території контролювалася підрозділами партизанів і четників. Після війни Боснія разом з Герцеговиною були об'єднані у єдину республіку в складі соціалістичної Югославії.
У 1992 році в період розпаду Югославії Республіка Боснія і Герцеговина проголосила незалежність. Значна частина сербів і хорватів, які проживали у Республіці, не підтримали такого рішення, і на контрольованих ними територіях були проголошені Республіка Сербська і Хорватська республіка Герцег-Босна. Внаслідок цього розпочалася громадянська війна, в ході якої відбувались етнічні чистки усіма сторонами конфлікту. Війна завершилась у 1995 році укладенням Дейтонських угод, за яким Боснія і Герцеговина стала складатися з двох рівноправних державних утворень: Федерації Боснії та Герцеговини і Республіки Сербської.
Найбільшими містами в Боснії є:
- Сараєво — 400 000
- Баня-Лука — 250 000
- Зениця — 146 000
- Тузла — 132 000
- Травник — 70 000
- Бихач — 64 600
- Какань — 46 500
- Брчко — 38 000
- Бієліна — 36 700
- Бугойно — 35 700
- ↑ Engel, Pál; Ayton, Andrew; Pálosfalvi, Tamás. The realm of St. Stephen: a history of medieval Hungary, 895-1526. I.B.Tauris, 2005, p. 50.
- Сорос Д. Боснія. Київ, 1992.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Боснія