Аристократія (стан): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Aeou (обговорення | внесок) фактично ж повтор |
Немає опису редагування |
||
(Не показані 13 проміжних версій 10 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Оригінальне дослідження|дата=грудень 2023}} |
|||
⚫ | |||
{{Без джерел|дата=Грудень 2023}} |
|||
⚫ | |||
''' |
'''Аристокрáтичний стан, аристокрáтія''' (від {{lang-el|αριστοκρατία}}, {{lang-el2|ἀριστεύς}} — найкращий і {{lang-el2|κρατεῖν}} — правити, тобто влада найкращих) — привілейований прошарок населення або правлячої верхівки. Зазвичай це спадкове шляхетство, вищий стан, привілейована соціальна група, верства або прошарок традиційного [[Суспільство|суспільства]] з особливим статусом, котрий має виняткові права, переваги та можливості у порівнянні з іншими соціальними групами, верствами, прошарками. Часом термін аристократія використовується і для панівної верхівки сучасних суспільств, хоч переважно в негативному сенсі. |
||
== Загальна характеристика == |
|||
В сучасній мові під аристократією розуміють представників вищого [[Соціальна ієрархія|прошарку суспільства]], які успадкували багатство та знатність за походженням. В [[Рабовласницький лад|рабовласницькому]] суспільстві до аристократії належали багаті родини рабовласників. В епоху [[феодалізм]]у аристократія — титулована і багата верхівка панівного класу, [[знать|знаті]] ([[Князь|князі]], [[герцог]]и, [[лорд]]и, [[Граф (титул)|графи]], [[барон]]и, вищі церковні сановники, придворні кола дворянства). Після [[Буржуазна революція|буржуазних революцій]] в ряді європейських держав аристократія була усунута від влади; в деяких країнах, наприклад, в [[Англія|Англії]], вона зрослася з великою буржуазією і значною мірою зберегла свої земельні багатства, привілеї, титули і політичні права. |
В сучасній мові під аристократією розуміють представників вищого [[Соціальна ієрархія|прошарку суспільства]], які успадкували багатство та знатність за походженням. В [[Рабовласницький лад|рабовласницькому]] суспільстві до аристократії належали багаті родини рабовласників. В епоху [[феодалізм]]у аристократія — титулована і багата верхівка панівного класу, [[знать|знаті]] ([[Князь|князі]], [[герцог]]и, [[лорд]]и, [[Граф (титул)|графи]], [[барон]]и, вищі церковні сановники, придворні кола дворянства). Після [[Буржуазна революція|буржуазних революцій]] в ряді європейських держав аристократія була усунута від влади; в деяких країнах, наприклад, в [[Англія|Англії]], вона зрослася з великою буржуазією і значною мірою зберегла свої земельні багатства, привілеї, титули і політичні права. |
||
== Теорія Платона == |
== Теорія Платона == |
||
За [[Платон]]ом, аристократія |
За [[Платон]]ом, аристократія — ідеальна модель державного устрою. Головні риси аристократії за версією Платона: |
||
* основа устрою |
* основа устрою — праця [[раб]]ів; |
||
* державою керують [[філософ]]и; |
* державою керують [[філософ]]и; |
||
* наріжним каменем устрою держави є воїни та аристократи; |
* наріжним каменем устрою держави є воїни та аристократи; |
||
Рядок 19: | Рядок 22: | ||
* [[Соціальна ієрархія]] |
* [[Соціальна ієрархія]] |
||
* [[Шляхетство]] |
* [[Шляхетство]] |
||
=== Додаткова література === |
|||
* ''О. Траверсе ''. Аристократія // {{ПолЕ|сторінки =39}} |
|||
{{soc-stub}} |
{{soc-stub}} |
||
[[Категорія:Соціальні стани]] |
[[Категорія:Соціальні стани]] |
||
[[Категорія:Соціальний статус]] |
|||
[[Категорія:Аристократія]] |
[[Категорія:Аристократія]] |
||
[[Категорія:Соціальні класи]] |
|||
[[en:Aristocracy (class)]] |
|||
[[he:אריסטוקרטיה (מעמד)]] |
|||
[[ka:არისტოკრატი]] |
|||
[[ru:Знать]] |
Версія за 22:27, 13 грудня 2023
![]() | Ця стаття може містити оригінальне дослідження. (грудень 2023) |
Ця стаття не містить посилань на джерела. (Грудень 2023) |
Аристокрáтичний стан, аристокрáтія (від грец. αριστοκρατία, ἀριστεύς — найкращий і κρατεῖν — правити, тобто влада найкращих) — привілейований прошарок населення або правлячої верхівки. Зазвичай це спадкове шляхетство, вищий стан, привілейована соціальна група, верства або прошарок традиційного суспільства з особливим статусом, котрий має виняткові права, переваги та можливості у порівнянні з іншими соціальними групами, верствами, прошарками. Часом термін аристократія використовується і для панівної верхівки сучасних суспільств, хоч переважно в негативному сенсі.
Загальна характеристика
В сучасній мові під аристократією розуміють представників вищого прошарку суспільства, які успадкували багатство та знатність за походженням. В рабовласницькому суспільстві до аристократії належали багаті родини рабовласників. В епоху феодалізму аристократія — титулована і багата верхівка панівного класу, знаті (князі, герцоги, лорди, графи, барони, вищі церковні сановники, придворні кола дворянства). Після буржуазних революцій в ряді європейських держав аристократія була усунута від влади; в деяких країнах, наприклад, в Англії, вона зрослася з великою буржуазією і значною мірою зберегла свої земельні багатства, привілеї, титули і політичні права.
Теорія Платона
За Платоном, аристократія — ідеальна модель державного устрою. Головні риси аристократії за версією Платона:
- основа устрою — праця рабів;
- державою керують філософи;
- наріжним каменем устрою держави є воїни та аристократи;
- нижчу ланку займають ремісники;
- все населення поділене на три частини;
- філософи та військові не повинні мати приватну власність.
Див. також
Додаткова література
- О. Траверсе . Аристократія // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 39. — ISBN 978-966-611-818-2.
![]() |
Це незавершена стаття з соціології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |