Битва під Кресенбрунном: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Створена сторінка: {{Infobox Military Conflict |conflict= Битва під Кресенбрунном |partof= Війна за Штирію |image= [[Image:Battle of Kressenbrunn T... |
м шаблон |
||
(Не показані 11 проміжних версій 8 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Infobox Military Conflict |
{{Infobox Military Conflict |
||
|conflict= Битва під Кресенбрунном |
|conflict = Битва під Кресенбрунном |
||
|partof= Війна за Штирію |
|partof = Війна за Штирію |
||
|image= |
|image = Battle of Kressenbrunn Thuróczy.JPG |
||
|size = 300px |
|||
|caption= <small> Король [[Бела IV]] та король Богемії [[Пржемисл Отакар II]] під час битви під Кресенбрунном. <br /> Ілюстрація з книги ''Chronica Hungarorum'', бл. 1488 </small> |
|caption = <small> Король [[Бела IV]] та король Богемії [[Пржемисл Отакар II]] під час битви під Кресенбрунном. <br /> Ілюстрація з книги ''Chronica Hungarorum'', бл. 1488 </small> |
||
|date= [[12 липня]] [[1260]] року |
|||
|place= поблизу селища Кресенбрунн (нині [[Гройсенбрунн]], [[Австрія]]) |
|date = [[12 липня]] [[1260]] року |
||
|place = поблизу селища Кресенбрунн (нині [[Гройсенбрунн]], [[Австрія]]) |
|||
|result= перемога богемських військ |
|result = перемога богемських військ |
||
|combatant1= [[ |
|combatant1 = [[Угорське королівство]] |
||
|combatant2= [[ |
|combatant2 = [[Богемське королівство]] |
||
|commander1= [[Image:Coat of Arms of Hungary.svg|20px]] [[Бела IV]] |
|commander1 = [[Image:Coat of Arms of Hungary.svg|20px]] [[Бела IV]] |
||
|commander2= [[Image:Wappen Königreich Böhmen.png|33px]] [[Пржемисл Отакар II]] |
|commander2 = [[Image:Wappen Königreich Böhmen.png|33px]] [[Пржемисл Отакар II]] |
||
|strength1= близько 140000 |
|strength1 = близько 140000 |
||
|strength2= близько 100000 |
|strength2 = близько 100000 |
||
|casualties1= 32000 (14000 потонуло під час втечі) |
|casualties1 = 32000 (14000 потонуло під час втечі) |
||
|casualties2= невідомо |
|casualties2 = невідомо |
||
}} |
}} |
||
'''Битва під Кресенбрунном''' — вирішальна битва між Богемським і Угорським королівствами за володіння [[Штирія (герцогство)|Штирією]] і [[Австрія|Австрійським герцогством]], що відбулась в липні |
'''Битва під Кресенбрунном''' — вирішальна битва між [[Богемське королівство|Богемським]] і [[Угорське королівство (1000—1301)|Угорським]] королівствами за володіння [[Штирія (герцогство)|Штирією]] і [[Австрія|Австрійським герцогством]], що відбулась в липні 1260 року. Проводирем чеських військ був король [[Пржемисл Отакар II]], а угорських — король [[Бела IV]]. |
||
== Передумови == |
== Передумови == |
||
1250 року, бажаючи врегулювати питання спадкування престолу, австрійські дворяни обрали герцогом Австрії Пржемисла Отакара II. Отакар II вступив до [[Відень|Відню]] й у лютому 1252 року одружився з похилою вже Маргаритою Бабенберг, старшою сестрою останнього австрійського герцога й вдовою німецького короля [[Генріх VII Гогенштауфен|Генріха VII Гогенштауфена]]. Однак Гертруда, племінниця Маргарити, що також мала права на австрійський престол, вийшла того ж року заміж за Романа, сина [[Данило Галицький|Данила Галицького]], якого підтримував угорський король. В результаті почалась тривала війна за престол між Чехією та Угорщиною. Війська Данила Галицького вторглись до Чехії, а угорська армія – до Штирії. Пржемисла Отакара II було розбито під Опавою, однак Данило Галицький невдовзі вийшов з війни. У 1254 році між Чехією й Угорщиною було укладено мирну угоду, що передбачала визнання Отакара II герцогом Австрії й передавала Штирію Угорщині. |
|||
1260 року стани Штирії повстали проти угорської влади, чим і вирішив скористатись король Отакар II, щоб здобути владу над Штирією. |
1260 року стани Штирії повстали проти угорської влади, чим і вирішив скористатись король Отакар II, щоб здобути владу над Штирією. |
||
== Дві версії битви == |
== Дві версії битви == |
||
Військо Отакара II складалось із [[чехи|чехів]], [[німці]]в, [[поляки|поляків]], а також сил Штирії та [[Каринтія (герцогство)|Каринтії]]. Склад армії Бели IV був наступним: [[угорці]] і [[секеї]], [[половці]], [[Галичина|галичани]], [[ |
Військо Отакара II складалось із [[чехи|чехів]], [[німці]]в, [[поляки|поляків]], а також сил Штирії та [[Каринтія (герцогство)|Каринтії]]. Склад армії Бели IV був наступним: [[угорці]] і [[секеї]], [[половці]], [[Галичина|галичани]], [[русини]], [[булгари]], [[боснійці]], [[серби]], [[волохи]] й [[печеніги]]. |
||
Супротивники зустрілись на річці [[Морава]], перебуваючи на різних берегах. Ніхто не наважувався перейти річку. Отакар запропонував Белі, що богемське військо відійде від берега, а в цей час угорці переправляться через річку. Подальші події описуються по-різному, в залежності від того, на чиєму боці було джерело. |
Супротивники зустрілись на річці [[Морава]], перебуваючи на різних берегах. Ніхто не наважувався перейти річку. Отакар запропонував Белі, що богемське військо відійде від берега, а в цей час угорці переправляться через річку. Подальші події описуються по-різному, в залежності від того, на чиєму боці було джерело. |
||
* Чеський варіант. |
* Чеський варіант. |
||
У той час, як чеські війська відступали, а угорські переправлялись через річку, син Бели [[Іштван V|Іштван]] розпочав атаку табору легкої кавалерії богемців, сподіваючись захопити армію Отакара зненацька. Тяжка піхота чехів під |
У той час, як чеські війська відступали, а угорські переправлялись через річку, син Бели [[Іштван V|Іштван]] розпочав атаку табору легкої кавалерії богемців, сподіваючись захопити армію Отакара зненацька. Тяжка піхота чехів під проводом Яроша з Подегуса відбила атаку Іштвана, а основні сили богемців, що підійшли, повернули армію Бели, яка форсувала Мораву, у втечу. |
||
* Угорський варіант. |
* Угорський варіант. |
||
Отакар II не дотримався своєї обіцянки про перемир’я й напав на угорців, що переправлялись, у прибережній зоні, легко здобув перемогу й примусив їх тікати. |
Отакар II не дотримався своєї обіцянки про перемир’я й напав на угорців, що переправлялись, у прибережній зоні, легко здобув перемогу й примусив їх тікати. |
||
Часопис битви, скоріше за все, оперує перебільшеними цифрами учасників битви ( 100000 чоловік з боку Отакара II і 140000 з боку Бели IV), але, ймовірно, це дійсно була одна з найбільших середньовічних битв. |
Часопис битви, скоріше за все, оперує перебільшеними цифрами учасників битви ( 100000 чоловік з боку Отакара II і 140000 з боку Бели IV), але, ймовірно, це дійсно була одна з найбільших середньовічних битв. |
||
== Наслідки == |
== Наслідки == |
||
Рядок 39: | Рядок 40: | ||
[[Категорія:Битви XIII століття]] |
[[Категорія:Битви XIII століття]] |
||
[[Категорія:1260 |
[[Категорія:1260 у Європі]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Середньовічна Чехія]] |
||
[[Категорія:Конфлікти в 1260]] |
|||
[[Категорія:Битви Чехії]] |
|||
[[cs:Bitva u Kressenbrunnu]] |
|||
[[de:Schlacht bei Kressenbrunn]] |
|||
[[en:Battle of Kressenbrunn]] |
|||
[[es:Batalla de Kressenbrunn]] |
|||
[[hu:Kroissenbrunni csata]] |
|||
[[it:Battaglia di Kressenbrunn]] |
|||
[[ja:クレッセンブルンの戦い]] |
|||
[[pl:Bitwa pod Kressenbrunn]] |
|||
[[ru:Битва под Кресенбрунном]] |
|||
[[sk:Bitka pri Kressenbrunne]] |
Поточна версія на 09:47, 14 грудня 2023
Битва під Кресенбрунном | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Війна за Штирію | |||||||
Король Бела IV та король Богемії Пржемисл Отакар II під час битви під Кресенбрунном. Ілюстрація з книги Chronica Hungarorum, бл. 1488 | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Угорське королівство | Богемське королівство | ||||||
Командувачі | |||||||
Бела IV | Пржемисл Отакар II | ||||||
Військові сили | |||||||
близько 140000 | близько 100000 | ||||||
Втрати | |||||||
32000 (14000 потонуло під час втечі) | невідомо |
Битва під Кресенбрунном — вирішальна битва між Богемським і Угорським королівствами за володіння Штирією і Австрійським герцогством, що відбулась в липні 1260 року. Проводирем чеських військ був король Пржемисл Отакар II, а угорських — король Бела IV.
1250 року, бажаючи врегулювати питання спадкування престолу, австрійські дворяни обрали герцогом Австрії Пржемисла Отакара II. Отакар II вступив до Відню й у лютому 1252 року одружився з похилою вже Маргаритою Бабенберг, старшою сестрою останнього австрійського герцога й вдовою німецького короля Генріха VII Гогенштауфена. Однак Гертруда, племінниця Маргарити, що також мала права на австрійський престол, вийшла того ж року заміж за Романа, сина Данила Галицького, якого підтримував угорський король. В результаті почалась тривала війна за престол між Чехією та Угорщиною. Війська Данила Галицького вторглись до Чехії, а угорська армія – до Штирії. Пржемисла Отакара II було розбито під Опавою, однак Данило Галицький невдовзі вийшов з війни. У 1254 році між Чехією й Угорщиною було укладено мирну угоду, що передбачала визнання Отакара II герцогом Австрії й передавала Штирію Угорщині.
1260 року стани Штирії повстали проти угорської влади, чим і вирішив скористатись король Отакар II, щоб здобути владу над Штирією.
Військо Отакара II складалось із чехів, німців, поляків, а також сил Штирії та Каринтії. Склад армії Бели IV був наступним: угорці і секеї, половці, галичани, русини, булгари, боснійці, серби, волохи й печеніги. Супротивники зустрілись на річці Морава, перебуваючи на різних берегах. Ніхто не наважувався перейти річку. Отакар запропонував Белі, що богемське військо відійде від берега, а в цей час угорці переправляться через річку. Подальші події описуються по-різному, в залежності від того, на чиєму боці було джерело.
- Чеський варіант.
У той час, як чеські війська відступали, а угорські переправлялись через річку, син Бели Іштван розпочав атаку табору легкої кавалерії богемців, сподіваючись захопити армію Отакара зненацька. Тяжка піхота чехів під проводом Яроша з Подегуса відбила атаку Іштвана, а основні сили богемців, що підійшли, повернули армію Бели, яка форсувала Мораву, у втечу.
- Угорський варіант.
Отакар II не дотримався своєї обіцянки про перемир’я й напав на угорців, що переправлялись, у прибережній зоні, легко здобув перемогу й примусив їх тікати.
Часопис битви, скоріше за все, оперує перебільшеними цифрами учасників битви ( 100000 чоловік з боку Отакара II і 140000 з боку Бели IV), але, ймовірно, це дійсно була одна з найбільших середньовічних битв.
Внаслідок Угорщина відмовилась від прав на Штирію (перший Пресбурзький мир, 1671 рік), а Бела IV навіть видав заміж за Отакара II свою онуку Кунігунду Ростиславну, однак спадкоємці угорського короля не полишили претензій на землі Богемії.