Вулиця Петра Сагайдачного (Київ): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Bot Gluck (обговорення | внесок)
м вилучення невидимого м’якого переносу, removed: ­ (4) за допомогою AWB
Вилучив файл Sculpture_group_Zaporozhtsi_Kyiv.jpg, оскільки він був вилучений з Wikimedia Commons користувачем Minorax. Причина: per c:Commons:Deletion requests/File:Sculpture group Zaporozhtsi Kyiv.jpg.
 
(Не показані 37 проміжних версій 17 користувачів)
Рядок 6: Рядок 6:
|район = [[Подільський район (Київ)|Подільський]]
|район = [[Подільський район (Київ)|Подільський]]
|на карті =
|на карті =
|фото = Kyiv Petra Sahaidachnoho Street.jpg
|фото = Petra Sahaidachnoho Street, Kiev (1).jpg
|розмір_фото =
|розмір_фото =
|підпис = Вид на вулицю Сагайдачного з боку [[Контрактова площа|Контрактової площі]]
|підпис = Вид на вулицю Сагайдачного<br/>з боку [[Контрактова площа|Контрактової площі]]
|назва на честь = [[Петро Конашевич Сагайдачний|Петра Сагайдачного]]
|назва на честь = гетьмана [[Петро Конашевич-Сагайдачний|Петра Сагайдачного]]
|колишні назви = Олександрівська, Революції, Кірова, Володимирський узвіз, Жданова
|колишні назви = ''Олександрівська, Революції, Кірова, Володимирський узвіз, Жданова''
|протяжність = 554 м
|протяжність = 554 м
|координати п = {{Coord|50|24|33|N|30|31|27|E|scale:3000|display=inline,title}}
|координати п = {{Coord|50|24|33|N|30|31|27|E|scale:3000|display=inline,title}}
|координати к = {{Coord|50|27|46|N|30|31|8|E|scale:3000}}
|координати к = {{Coord|50|27|46|N|30|31|8|E|scale:3000}}
|покриття = [[Асфальт|асфальтне]]
|покриття = [[асфальт]]не
|рух = двосторонній
|рух = двосторонній від Поштової пл. до вул Андріївської, пішохідний від вул. Андріївської до Контрактової пл.
|індекс = 04070
|індекс = 04070
|телефони =
|телефони =
|метро = {{лкм|2}}«{{м|Поштова площа}}»<br />{{лкм|2}}«{{м|Контрактова площа}}»
|метро = {{лкм|2}} «{{м|Поштова площа}}»<br/>{{лкм|2}}«{{м|Контрактова площа}}»
|автобус = {{ка}}62, 115
|автобус = {{ка}} 62, 115 (на вул. Сковороди);<br/>119 (на [[Контрактова площа|Контрактовій площі]]);<br/>62, 114 на Поштовій пл.
|трамвай = {{ктм}}11, 12, 14, 18, 19 (на Контрактовій площі)
|трамвай = {{ктм}} 11, 12, 14, 16, 18, 19 (на [[Контрактова площа|Контрактовій площі]])
|тролейбус =
|тролейбус =
|залізниця =
|залізниця =
|маршрутні таксі = {{мт}}238
|маршрутні таксі = 587 (на [[Контрактова площа|Контрактовій площі]])
|фунікулер = [[Київський фунікулер|«Поштова площа»]]
|фунікулер = [[Файл:Kiev Funicular logo.svg|16px|link=Київський фунікулер]] [[Київський фунікулер|Нижня станція]]
|зупинки = «Андріївська вулиця»
|зупинки =
|будівлі =
|будівлі =
|архітектурні пам'ятки =
|архітектурні пам'ятки =
Рядок 40: Рядок 40:
|підприємства =
|підприємства =
|парки =
|парки =
|mapframe_широта = 50.46108
|mapframe_довгота = 30.52176
|mapframe_масштаб = 15
}}
}}


Рядок 47: Рядок 50:


== Історія ==
== Історія ==
Вулиця була прокладена у 1810-х роках, внаслідок перепланування та забудови Подолу після [[Подільська пожежа|пожежі 1811 року]], та отримала назву на честь імператора [[Олександр І (російський імператор)|Олександра І]] — ''Олександрівська''{{sfn|Рибаков|1997|с=42, 43, 127, 128.}}. Вона складала єдину вулицю разом з нинішніми [[Володимирський узвіз (Київ)|Володимирським узвозом]] і [[Вулиця Михайла Грушевського (Київ)|вулицею Михайла Грушевського]]. З березня [[1919]] року — частина ''вулиці Революції''{{рвкмр2|1919}}{{рвкмр2|1920}}, з грудня [[1934]] року — ''вулиці Кірова''{{рвкмр2|3900}}. З [[1944]] року становила частину [[Володимирський узвіз|''Володимирського узвозу'']]{{рвкмр2|286b}}. Забудована та впорядкована в 30–40-х роках [[XIX століття]]. У [[1955]] році її було виділено в самостійну вулицю і названо ''вулиця Жданова''{{рвкмр2|857}}, на честь радянського партійного і державного діяча [[Жданов Андрій Олександрович|А. О. Жданова]]. Сучасна назва на честь козацького гетьмана [[Петро Конашевич Сагайдачний|Петра Конашевича-Сагайдачного]] — з [[1989]] року{{рвкмр2|78}}.
Вулиця була прокладена у 1810-х роках, внаслідок перепланування та забудови Подолу після [[Подільська пожежа|пожежі 1811 року]], та отримала назву на честь імператора [[Олександр І|Олександра І]] — ''Олександрівська''{{sfn|Рибаков|1997|с=42, 43, 127, 128.}}. Вона складала єдину вулицю разом з нинішніми [[Володимирський узвіз|Володимирським узвозом]] і [[Вулиця Михайла Грушевського (Київ)|вулицею Михайла Грушевського]]. З березня [[1919]] року — частина ''вулиці Революції''{{рвкмр2|1919}}{{рвкмр2|1920}}, з грудня [[1934]] року — ''вулиці Кірова''{{рвкмр2|3900}}. З [[1944]] року становила частину [[Володимирський узвіз|''Володимирського узвозу'']]{{рвкмр2|286b}}. Забудована та впорядкована в 1830–1840-х роках. У [[1955]] році її було виділено в самостійну вулицю - ''вулицю Жданова''{{рвкмр2|857}}, на честь радянського партійного і державного діяча [[Жданов Андрій Олександрович|А. О. Жданова]]. Сучасна назва на честь козацького гетьмана [[Петро Конашевич-Сагайдачний|Петра Конашевича-Сагайдачного]] — з [[1989]] року{{рвкмр2|78}}.


== Історичні будівлі та пам'ятки архітектури ==
== Історичні будівлі та пам'ятки архітектури ==
Вулицю було прокладено після [[Подільська пожежа|пожежі 1811 року]], частково на місці старої ''Різдвяної вулиці'', на якій у свої чергу розташовувалась [[Кірха Святої Катерини (Поділ)|кірха Святої Катерини]].
На розі вулиці Сагайдачного і Поштової площі міститься [[Церква Різдва Христового (Київ)|церква Різдва]] (1810–1814, архітектор [[Меленський Андрій Іванович|А. І. Меленський]]); поряд — [[Поштова площа (станція метро)|станція метро «Поштова площа»]], [[Київський фунікулер|фунікулер]]. У будинку № 4 (колишній готель «Сербія»; не зберігся) 1894–1896 жив російський письменник [[Купрін Олександр Іванович|О. І. Купрін]]; тут була встановлена йому меморіальна дошка. Збереглося багато будинків XVIII–XIX ст. Серед них — будинки заможних київських міщан Балабух (№ 27а, 27б; кінець XVIII — 1930-ті рр.), будинок майстра-золотаря [[Коробка Федір Михайлович|Коробки Федора]] (№ 20; 1830; архітектор [[Людовік Станзані]]), будинок київського купця П. Дехтярьова (№ 16/5; 1830), № 21, 23, 25/3, 27, 29, 31, 35, 37, 41 (XIX ст.). У [[1896|1896 році]] вулицею пішов перший у [[Російська імперія|Російській імперії]] трамвай, який зв'язав центр міста з Подолом. Колію знято 1977 року. Проїзну частину вулиці реставровано 1977 року.


На розі вулиці Сагайдачного і Поштової площі розташована [[Церква Різдва Христового (Київ)|церква Різдва]] (1810—1814, архітектор [[Меленський Андрій Іванович|А. І. Меленський]]); поруч — [[Поштова площа (станція метро)|станція метро «Поштова площа»]], [[Київський фунікулер|фунікулер]].
Сучасний вигляд вулиці майже не відрізняється від початкової забудови XIX століття. Вулиця забудована переважно двоповерховими будинками. Перед [[Гостиний двір (Київ)|Гостиним двором]] встановлено пам'ятник Петру Сагайдачному. У [[2004|2004 році]] була відбудована церква Різдва.


У будинку № 4 (колишній готель «Дніпровський порт» (за іншими даними готель «Сербія»); не зберігся) 1894—1896 жив російський письменник [[Купрін Олександр Іванович|О. І. Купрін]]. Тут він готував свою першу книгу — збірку начерків «Київські типи».<ref>{{Cite web|title=Цивільна забудова Подолу 1850-1917 рр.|url=https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Kyiv/Islands/History/kyiv-capitalism-1850-1917/kyiv-podil-1850-1917/podil-architecture-1850-1917.html|website=www.myslenedrevo.com.ua|accessdate=2019-08-15|archive-date=15 серпня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190815150330/https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Kyiv/Islands/History/kyiv-capitalism-1850-1917/kyiv-podil-1850-1917/podil-architecture-1850-1917.html}}</ref> Будинок було відновлено у 1981-82 роках за первісним проектом<ref>{{Cite web|title=Сагайдачного {{!}} Звід Історії Памяток Києва|url=http://pamyatky.kiev.ua/streets/sagaydachnogo|website=pamyatky.kiev.ua|accessdate=2019-08-15|language=ru-RU|archive-date=1 квітня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190401080742/http://pamyatky.kiev.ua/streets/sagaydachnogo}}</ref>. Будинок Г-подібний в плані, наріжний, цегляний, тинькований, 3-поверховий, з проїздом на подвір'я. Дах двосхилий, з металевим покриттям. Фасади потиньковані, пофарбовані. У 1985 тут була встановлена  меморіальна дошка з [[барельєф]]ним портретом письменника (ск. А. Кущ, арх. П. Купрій). Наразі в будівлі розташовується [[Державна аудиторська служба України]].
== Цікаві факти ==

Вулицю було прокладено після [[Подільська пожежа|пожежі 1811 року]], частково на місці старої ''Різдвяної вулиці'', на якій у свої чергу знаходилася [[Кірха Св.Катерини (Поділ)|кірха]].
Збереглося багато будинків XVIII—XIX ст. Серед них — [[Садиба на Сагайдачного, 27|будинки заможних київських міщан Балабух]] (№ 27а, 27б; кінець XVIII — 1830-ті рр.), [[Садиба на Сагайдачного, 20/2|будинок майстра-золотаря]] [[Коробка Федір Михайлович|Коробки Федора]] (№ 20; 1830; архітектор [[Станзані Людвік Вікентійович|Людвік Станзані]]), будинок київського купця П. Дехтярьова (№ 16/5; 1830), [[Сагайдачного, 22/1‎|кам'яниця № 22/1]], № 21, 23, 25/3, 27, 29, 31, 35, 37, 41 (XIX ст.). З [[1896|1896 року]] вулицею курсував перший у [[Російська імперія|Російській імперії]] трамвай, що сполучив центр міста з Подолом. Колію демонтовано 1977 року. Проїзну частину вулиці реставровано 1977 року.

У травні 1982 року з нагоди [[Святкування 1500-річчя Києва|1500-річчя від заснування Києва]] у приміщенні старого [[Садиба на Сагайдачного, 27|особняка Балабух]] відкрили кав'ярню «Запоріжжя». Кам'яниця належала родині купців Балабух, кілька поколінь якої займалися виробництвом відомого у ХІХ — на початку ХХ сторіччя «київського [[Сухе варення|сухого варення]]» ([[Цукати|цукатів]]).

Кав'ярня було подарунком до свята від [[Запоріжжя]]. Запорізькі художники розробили одяг для [[офіціант]]ів і [[Метрдотель|метрдотелів]], дизайн [[Серветка|серветок]], [[Скатертина|скатертин]], [[посуд]]у і [[гобелен]]ів («Старий Київ», «Козак Мамай»). «Запоріждерев» виготовив для кав'ярні комоди, різьблені стільці, столи. Біля входу встановили скульптурну скульптурну групу «Запорожці».

Сучасний вигляд вулиці майже не відрізняється від початкової забудови XIX століття. Вулиця забудована переважно двоповерховими будинками. Перед [[Гостиний двір (Київ)|Гостиним двором]] встановлено пам'ятник Петру Сагайдачному. У [[2004|2004 році]] була відбудована церква Різдва.


== Зображення ==
== Зображення ==
<gallery widths=180>
<gallery widths=180 heights=180>
Сагайдачного (1905).jpg|Уздовж вулиці пролягала трамвайна колія
АД Сагайдачний.JPG|Анотаційна дошка на будинку № 41
АД Сагайдачний.JPG|Анотаційна дошка на будинку № 41
Церква Різдва Христового.JPG|[[Церква Різдва Христового (Київ)|Церква Різдва Христового]]
Церква Різдва Христового.JPG|[[Церква Різдва Христового (Київ)|Церква Різдва Христового]]
Елеватор Бродського.JPG|Будинок готелю «Дніпровський порт», в якому у 1894—1896 рр. мешкав письменник [[Купрін Олександр Іванович|О. І. Купрін]] (зліва)
Елеватор Бродського.JPG|Будинок готелю «Дніпровський порт», в якому у 1894—1896 рр. мешкав письменник [[Купрін Олександр Іванович|О. І. Купрін]] (зліва)
Сагайдачного, 8 (20200718).jpg|[[Сагайдачного, 8|Будинок на Сагайдачного, 8]]
Сагайдачного, 10 (18-07-2020).jpg|[[Сагайдачного, 10/5|Будинок на Сагайдачного, 10/5]]
Споруда магазину Миколи Демідова.JPG|Споруда магазину Миколи Демідова
Споруда магазину Миколи Демідова.JPG|Споруда магазину Миколи Демідова
Будинок житловий (заїжджий двір).JPG|Садиба Балабух
Сагайдачного 27 (20201011).jpg|[[Садиба на Сагайдачного, 27|Садиба Балабух]]
</gallery>
</gallery>


Рядок 70: Рядок 83:


== Джерела ==
== Джерела ==
{{век|http://wek.kiev.ua/uk/Сагайдачного_Петра_вулиця|Сагайдачного Петра вулиця}}
{{Вікіпосилання|Портал=Київ|Портал-зображення=Flag of Kyiv Kurovskyi.svg}}
{{вк75|60|Жданова вул.}}
{{век|http://wek.kiev.ua/uk/Сагайдачного_Петра_вулиця}}
{{вк79|87|Жданова вул.}}
{{вк75|С=60}}
{{вк95|С=193–194}}
{{вк95|193–194|Сагайдачного Петра вулиця}}
{{вк15|222|Сагайдачного Петра вулиця}}
{{кед82|С=178}}
{{кед82|178|Жданова улица}}
{{Галайба-фотоспомин|s-01}}
{{Галайба-фотоспомин|s-01|Вулиця Петра Сагайдачного}}
* {{h|Рибаков|1997}}[[Рибаков Михайло Олександрович|''Рибаков М. О.'']] Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва. — {{К.}}: Кий, 1997. — 374 с., іл. — {{s|ISBN 966-7161-15-3.}}
* {{h|Рибаков|1997}}[[Рибаков Михайло Олександрович|''Рибаков М. О.'']] Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва. — {{К.}} : Кий, 1997. — 374 с., іл. — {{s|ISBN 966-7161-15-3.}}


{{кв-нзв}}
{{кв-нзв}}
{{Вулиця Сагайдачного (Київ)}}
{{Поділ}}
{{Поділ}}
{{1500-річчя Києва}}
{{Портали|Київ}}


{{DEFAULTSORT:Сагайдачного Петра вулиця}}
{{DEFAULTSORT:Сагайдачного Петра вулиця}}
[[Категорія:Вулиці Подільського району Києва]]
[[Категорія:Вулиці Подільського району Києва]]
[[Категорія:Вулиці Петра Сагайдачного|Київ]]
[[Категорія:Вулиця Петра Сагайдачного (Київ)| ]]
[[Категорія:Вулиці Києва, названі на честь людей]]
[[Категорія:Пішохідні вулиці]]

Поточна версія на 07:12, 17 грудня 2023

Вулиця Петра Сагайдачного
Київ
Вид на вулицю Сагайдачного з боку Контрактової площі
Вид на вулицю Сагайдачного
з боку Контрактової площі
Вид на вулицю Сагайдачного
з боку Контрактової площі
МісцевістьПоділ
РайонПодільський
Назва на честьгетьмана Петра Сагайдачного
Колишні назви
Олександрівська, Революції, Кірова, Володимирський узвіз, Жданова
Загальні відомості
Протяжність554 м
Координати початку50°24′33″ пн. ш. 30°31′27″ сх. д. / 50.40917° пн. ш. 30.52417° сх. д. / 50.40917; 30.52417Координати: 50°24′33″ пн. ш. 30°31′27″ сх. д. / 50.40917° пн. ш. 30.52417° сх. д. / 50.40917; 30.52417
Координати кінця50°27′46″ пн. ш. 30°31′08″ сх. д. / 50.46278° пн. ш. 30.51889° сх. д. / 50.46278; 30.51889
поштові індекси04070
Транспорт
Найближчі станції метро  «Поштова площа»
 «Контрактова площа»
АвтобусиА  62, 115 (на вул. Сковороди);
119 (на Контрактовій площі);
62, 114 на Поштовій пл.
ТрамваїТ  11, 12, 14, 16, 18, 19 (на Контрактовій площі)
Маршрутні таксі587 (на Контрактовій площі)
Фунікулер Нижня станція
Рухдвосторонній від Поштової пл. до вул Андріївської, пішохідний від вул. Андріївської до Контрактової пл.
Покриттяасфальтне
Зовнішні посилання
Код у реєстрі11480
У проєкті OpenStreetMapr356499
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Петра Сагайдачного у Вікісховищі

Ву́лиця Петра́ Сагайда́чного — вулиця у Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Пролягає від Поштової до Контрактової площі.

Прилучаються Боричів узвіз, вулиці Ігорівська, Андріївська і Борисоглібська.

Історія

[ред. | ред. код]

Вулиця була прокладена у 1810-х роках, внаслідок перепланування та забудови Подолу після пожежі 1811 року, та отримала назву на честь імператора Олександра І — Олександрівська[1]. Вона складала єдину вулицю разом з нинішніми Володимирським узвозом і вулицею Михайла Грушевського. З березня 1919 року — частина вулиці Революції[2][3], з грудня 1934 року — вулиці Кірова[4]. З 1944 року становила частину Володимирського узвозу[5]. Забудована та впорядкована в 1830–1840-х роках. У 1955 році її було виділено в самостійну вулицю - вулицю Жданова[6], на честь радянського партійного і державного діяча А. О. Жданова. Сучасна назва на честь козацького гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного — з 1989 року[7].

Історичні будівлі та пам'ятки архітектури

[ред. | ред. код]

Вулицю було прокладено після пожежі 1811 року, частково на місці старої Різдвяної вулиці, на якій у свої чергу розташовувалась кірха Святої Катерини.

На розі вулиці Сагайдачного і Поштової площі розташована церква Різдва (1810—1814, архітектор А. І. Меленський); поруч — станція метро «Поштова площа», фунікулер.

У будинку № 4 (колишній готель «Дніпровський порт» (за іншими даними готель «Сербія»); не зберігся) 1894—1896 жив російський письменник О. І. Купрін. Тут він готував свою першу книгу — збірку начерків «Київські типи».[8] Будинок було відновлено у 1981-82 роках за первісним проектом[9]. Будинок Г-подібний в плані, наріжний, цегляний, тинькований, 3-поверховий, з проїздом на подвір'я. Дах двосхилий, з металевим покриттям. Фасади потиньковані, пофарбовані. У 1985 тут була встановлена  меморіальна дошка з барельєфним портретом письменника (ск. А. Кущ, арх. П. Купрій). Наразі в будівлі розташовується Державна аудиторська служба України.

Збереглося багато будинків XVIII—XIX ст. Серед них — будинки заможних київських міщан Балабух (№ 27а, 27б; кінець XVIII — 1830-ті рр.), будинок майстра-золотаря Коробки Федора (№ 20; 1830; архітектор Людвік Станзані), будинок київського купця П. Дехтярьова (№ 16/5; 1830), кам'яниця № 22/1, № 21, 23, 25/3, 27, 29, 31, 35, 37, 41 (XIX ст.). З 1896 року вулицею курсував перший у Російській імперії трамвай, що сполучив центр міста з Подолом. Колію демонтовано 1977 року. Проїзну частину вулиці реставровано 1977 року.

У травні 1982 року з нагоди 1500-річчя від заснування Києва у приміщенні старого особняка Балабух відкрили кав'ярню «Запоріжжя». Кам'яниця належала родині купців Балабух, кілька поколінь якої займалися виробництвом відомого у ХІХ — на початку ХХ сторіччя «київського сухого варення» (цукатів).

Кав'ярня було подарунком до свята від Запоріжжя. Запорізькі художники розробили одяг для офіціантів і метрдотелів, дизайн серветок, скатертин, посуду і гобеленів («Старий Київ», «Козак Мамай»). «Запоріждерев» виготовив для кав'ярні комоди, різьблені стільці, столи. Біля входу встановили скульптурну скульптурну групу «Запорожці».

Сучасний вигляд вулиці майже не відрізняється від початкової забудови XIX століття. Вулиця забудована переважно двоповерховими будинками. Перед Гостиним двором встановлено пам'ятник Петру Сагайдачному. У 2004 році була відбудована церква Різдва.

Зображення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Рибаков, 1997, с. 42, 43, 127, 128..
  2. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
  3. Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
  4. Про заходи до увічнення пам'яті тов. Кірова С. М. на Україні // Пролетарська правда. — 1934. — № 298 (3900). — 28 грудня. — С. 1. [Архівовано з першоджерела 17 листопада 2013.]
  5. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  6. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 796. Арк. 123–149. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.] [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]
  7. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 1 лютого 1989 року № 78 «Про перейменування вулиці Жданова на вулицю Петра Сагайдачного» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 3613. Арк. 133. [Архівовано з першоджерела 19 жовтня 2013.]
  8. Цивільна забудова Подолу 1850-1917 рр. www.myslenedrevo.com.ua. Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 15 серпня 2019.
  9. Сагайдачного | Звід Історії Памяток Києва. pamyatky.kiev.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 15 серпня 2019.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Жданова вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 60.
  • Жданова вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — 2-ге вид., випр. — К. : Реклама, 1979. — С. 87.