Трюгве Гальвдан Лі: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
→‎Біографія: Уточнення
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного
(Не показані 5 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 18: Рядок 18:
|місце народження = [[Осло]], [[Норвегія]]
|місце народження = [[Осло]], [[Норвегія]]
|дата смерті = 30.12.1968
|дата смерті = 30.12.1968
|місце смерті = Єйлу, [[Норвегія]]
|місце смерті = Ейлу (Geilo), [[Норвегія]]
|в шлюбі =
|в шлюбі =
|діти =
|діти =
Рядок 25: Рядок 25:
|мати =
|мати =
}}
}}
'''Трюгве Гальвдан Лі''' ({{lang-no|Trygve Halvdan Lie}}; [[16 липня]] [[1896]], [[Осло]], [[Норвегія]] — [[30 грудня]] [[1968]], [[Єйлу]], [[Норвегія]]) — норвезький [[політика|політичний]] діяч, у період з [[1946]] по [[1952]] роки — 1-й вибраний [[Генеральний секретар ООН]].
'''Трюгве Гальвдан Лі''' ({{lang-no|Trygve Halvdan Lie}}; [[16 липня]] [[1896]], [[Осло]], [[Норвегія]] — [[30 грудня]] [[1968]], Ейлу, [[Норвегія]]) — норвезький [[політика|політичний]] діяч, у період з [[1946]] по [[1952]] роки — 1-й вибраний [[Генеральний секретар ООН]].


== Біографія ==
== Біографія ==
Трюгве Лі народився в [[Осло]]. Його батько, Мартін Лі, був [[тесляр]]ем за професією. Він покинув сім'ю у [[1902]] році та емігрував у [[США]]. Його мати, Гільда, володіла пансіонатом у передмісті Осло. Вчився в [[Університет Осло|Університеті Осло]], де в [[1919]] році здобув диплом [[юрист]]а. У [[1911]] році вступив в молодіжну організацію [[Норвезька робітнича партія|Норвезької робітничої партії]]. З [[1919]] по [[1922]] рік був помічником секретаря Робітничої партії, а з [[1922]] по [[1935]] рік — юрисконсультом Норвезької федерації профспілок, а у [[1926]] році став національним виконавчим секретарем Робітничої партії. У період з 1919 по 1921 був головним редактором газети ''Det 20 århundre'' (21 століття).
Трюгве Лі народився в [[Осло]]. Його батько, Мартін Лі, був [[тесляр]]ем за професією. Він покинув сім'ю у [[1902]] році та емігрував у [[США]]. Його мати, Гільда, володіла пансіонатом у передмісті Осло. Вчився в 1[[Університет Осло|Університеті Осло]], де в [[1919]] році здобув диплом [[юрист]]а. У [[1911]] році вступив у молодіжну організацію [[Норвезька робітнича партія|Норвезької робітничої партії]]. З [[1919]] по [[1922]] рік був помічником секретаря Робітничої партії, а з [[1922]] по [[1935]] рік — юрисконсультом Норвезької федерації профспілок, а у [[1926]] році став національним виконавчим секретарем Робітничої партії. У період з 1919 по 1921 рік був головним редактором газети ''Det 20 århundre''.


У [[1937]] році був обраний у [[Стортинг|Парламент Норвегії]] від провінції [[Акерсгус]]. В уряді Робітничої партії з [[1935]] по [[1939]] рік обіймав посаду міністра юстиції, потім, з липня по вересень [[1939]] року, пост міністра торгівлі і промисловості. Лі, що свого часу підтримав [[Жовтневий переворот 1917|Жовтневу революцію]] та ще особисто розмовляв з [[Ленін Володимир Ілліч|Леніним]] та виступив за надання [[Троцький Лев Давидович|Леву Троцькому]] [[Політичний притулок|політичного притулку]] в Норвегії (1935).
У [[1937]] році був обраний у [[Стортинг|Парламент Норвегії]] від провінції [[Акерсгус]]. В уряді Робітничої партії з [[1935]] по [[1939]] рік обіймав посаду міністра юстиції, потім, з липня по вересень [[1939]] року, пост міністра торгівлі і промисловості. Лі, який свого часу підтримав [[Жовтневий переворот 1917|Жовтневий переворот]] та ще особисто розмовляв з [[Ленін Володимир Ілліч|Леніним]] й виступив за надання [[Троцький Лев Давидович|Леву Троцькому]] [[Політичний притулок|політичного притулку]] в Норвегії (1935).


З початком [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Лі був призначений міністром постачання та судноплавства. Під час [[Третій Рейх|німецького]] вторгнення за його наказом весь норвезький [[флот]] пішов в [[порт]]и [[Антигітлерівська коаліція|антигітлерівської коаліції]], щоб не стати здобиччю ворога. У [[червень|червні]] [[1940]] року, після окупації країни Німеччиною, виїхав до [[Велика Британія|Великої Британії]], оскільки норвезький уряд прийняв рішення звідти продовжувати боротьбу з Третім рейхом. У [[грудень|грудні]] був призначений виконуючим обов'язки міністра закордонних справ, а в лютому 1941 року — міністром закордонних справ Норвегії. У [[1945]] році переобраний до парламенту. [[12 червня]] [[1945]] року уряд, до складу якого входив Трюгве Лі, подав у відставку. Лі був призначений міністром закордонних справ тимчасового коаліційного кабінету та міністром закордонних справ в уряді Робітничої партії нового складу у жовтні 1945 року.
З початком [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Лі був призначений міністром постачання та судноплавства. Під час [[Третій Рейх|німецького]] вторгнення за його наказом весь норвезький [[флот]] пішов до [[порт]ів [[Антигітлерівська коаліція|антигітлерівської коаліції]], щоб не стати здобиччю ворога. У [[червень|червні]] [[1940]] року, після окупації країни Німеччиною, виїхав до [[Велика Британія|Великої Британії]], оскільки норвезький уряд ухвалив рішення звідти продовжувати боротьбу з Третім рейхом. У [[грудень|грудні]] був призначений виконувачем обов'язки міністра закордонних справ, а в лютому 1941 року — міністром закордонних справ Норвегії. У [[1945]] році переобраний до парламенту. [[12 червня]] [[1945]] року уряд, до складу якого входив Трюгве Лі, подав у відставку. Лі був призначений міністром закордонних справ тимчасового коаліційного кабінету та міністром закордонних справ в уряді Робітничої партії нового складу у жовтні 1945 року.


Лі очолював норвезьку делегацію на [[Сан-Франциско|Сан-Франциській]] конференції з питання про створення міжнародної організації [[Рада Безпеки ООН|Ради Безпеки ООН]], брав участь в підготовці [[Статут ООН|Статуту ООН]]. Очолював норвезьку делегацію на Генеральній асамблеї Об'єднаннях Націй де [[1 лютого]] [[1946]] року він був обраний першим [[Генеральний секретар ООН|Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй]]. [[1 листопада]] [[1950]] року Генеральна Асамблея продовжила його термін повноважень ще на три роки — починаючи з [[1 лютого]] [[1951]] року.
Лі очолював норвезьку делегацію на [[Сан-Франциско|Сан-Франциській]] конференції з питання про створення міжнародної організації [[Рада Безпеки ООН|Ради Безпеки ООН]], брав участь у підготовці [[Статут ООН|Статуту ООН]]. Очолював норвезьку делегацію на Генеральній асамблеї Об'єднаннях Націй, де [[1 лютого]] [[1946]] року був обраний першим [[Генеральний секретар ООН|Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй]]. [[1 листопада]] [[1950]] року Генеральна Асамблея продовжила його термін повноважень ще на три роки — починаючи з [[1 лютого]] [[1951]] року.


На посаді Генерального секретаря Лі прагнув зупинити назріваючі конфлікти такі як [[Корейська війна]], [[Поділ Берліна|Блокаду Західного Берліна]], кризу в [[Кашмір]]і), домогтися міжнародного визнання для [[Ізраїль|Ізраїлю]], [[Індонезія|Індонезії]] та [[КНР]], не дозволив увійти до складу ООН [[Франциско Франко|франкістській]] [[Іспанія|Іспанії]]. Піддавався запеклій критиці за нерішучість та під тиском як [[США]], так і [[СРСР]], Лі подав у відставку в [[листопад]]і [[1952]] року.
На посаді Генерального секретаря Лі прагнув зупинити конфлікти, що назрівали, такі як [[Корейська війна]], [[Поділ Берліна|Блокада Західного Берліна]], криза в [[Кашмір]]і), домогтися міжнародного визнання для [[Ізраїль|Ізраїлю]], [[Індонезія|Індонезії]] та [[КНР]], не дозволив увійти до складу ООН [[Франциско Франко|франкістській]] [[Іспанія|Іспанії]]. Піддавався запеклій критиці за нерішучість та під тиском як [[США]], так і [[СРСР]], Лі подав у відставку в [[листопад]]і [[1952]] року.


Після відставки з Організації Об'єднаних Націй Лі обіймав посади губернатора [[Акерсгус]]а та був головою Норвезької ради з енергетики. У [[1959]] році за дорученням короля [[Улаф V|Улафа V]] був посередником в процесі врегулювання територіальних суперечок [[Італія|Італії]] та [[Ефіопія|Ефіопії]] у [[Сомалі]].
Після відставки з Організації Об'єднаних Націй Лі обіймав посади губернатора [[Акерсгус]]а та був головою Норвезької ради з енергетики. У [[1959]] році за дорученням короля [[Улаф V|Улафа V]] був посередником в процесі врегулювання територіальних суперечок [[Італія|Італії]] та [[Ефіопія|Ефіопії]] у [[Сомалі]].

Версія за 17:13, 20 грудня 2023

Трюгве Гальвдан Лі
норв. Trygve Halvdan Lie
Трюгве Гальвдан Лі
Трюгве Гальвдан Лі
1-й Генеральний секретар ООН
2 лютого 1946 — 10 листопада 1952
Попередник: Гледвин Джебб (в. о.)
Наступник: Даґ Гаммаршельд
 
Ім'я при народженні: бук. Trygve Halvdan Lie
Народження: 16 липня 1896(1896-07-16)
Осло, Норвегія
Смерть: 30 грудня 1968(1968-12-30) (72 роки)
Ейлу (Geilo), Норвегія
Причина смерті: інфаркт міокарда
Країна: Норвегія
Релігія: лютеранство і Церква Норвегії
Освіта: Університет Осло
Партія: Норвезька робітнича партія
Шлюб: Hjørdis Jørgensend[1]
Діти: Sissel Lied
Автограф:
Нагороди:
Медаль «За видатні цивільні досягнення» кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа Орден Данеброг (Данія) Grand Cross of the Order of the Dannebrog

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Трюгве Гальвдан Лі (норв. Trygve Halvdan Lie; 16 липня 1896, Осло, Норвегія — 30 грудня 1968, Ейлу, Норвегія) — норвезький політичний діяч, у період з 1946 по 1952 роки — 1-й вибраний Генеральний секретар ООН.

Біографія

Трюгве Лі народився в Осло. Його батько, Мартін Лі, був теслярем за професією. Він покинув сім'ю у 1902 році та емігрував у США. Його мати, Гільда, володіла пансіонатом у передмісті Осло. Вчився в 1Університеті Осло, де в 1919 році здобув диплом юриста. У 1911 році вступив у молодіжну організацію Норвезької робітничої партії. З 1919 по 1922 рік був помічником секретаря Робітничої партії, а з 1922 по 1935 рік — юрисконсультом Норвезької федерації профспілок, а у 1926 році став національним виконавчим секретарем Робітничої партії. У період з 1919 по 1921 рік був головним редактором газети Det 20 århundre.

У 1937 році був обраний у Парламент Норвегії від провінції Акерсгус. В уряді Робітничої партії з 1935 по 1939 рік обіймав посаду міністра юстиції, потім, з липня по вересень 1939 року, пост міністра торгівлі і промисловості. Лі, який свого часу підтримав Жовтневий переворот та ще особисто розмовляв з Леніним й виступив за надання Леву Троцькому політичного притулку в Норвегії (1935).

З початком Другої світової війни Лі був призначений міністром постачання та судноплавства. Під час німецького вторгнення за його наказом весь норвезький флот пішов до [[порт]ів антигітлерівської коаліції, щоб не стати здобиччю ворога. У червні 1940 року, після окупації країни Німеччиною, виїхав до Великої Британії, оскільки норвезький уряд ухвалив рішення звідти продовжувати боротьбу з Третім рейхом. У грудні був призначений виконувачем обов'язки міністра закордонних справ, а в лютому 1941 року — міністром закордонних справ Норвегії. У 1945 році переобраний до парламенту. 12 червня 1945 року уряд, до складу якого входив Трюгве Лі, подав у відставку. Лі був призначений міністром закордонних справ тимчасового коаліційного кабінету та міністром закордонних справ в уряді Робітничої партії нового складу у жовтні 1945 року.

Лі очолював норвезьку делегацію на Сан-Франциській конференції з питання про створення міжнародної організації Ради Безпеки ООН, брав участь у підготовці Статуту ООН. Очолював норвезьку делегацію на Генеральній асамблеї Об'єднаннях Націй, де 1 лютого 1946 року був обраний першим Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй. 1 листопада 1950 року Генеральна Асамблея продовжила його термін повноважень ще на три роки — починаючи з 1 лютого 1951 року.

На посаді Генерального секретаря Лі прагнув зупинити конфлікти, що назрівали, такі як Корейська війна, Блокада Західного Берліна, криза в Кашмірі), домогтися міжнародного визнання для Ізраїлю, Індонезії та КНР, не дозволив увійти до складу ООН франкістській Іспанії. Піддавався запеклій критиці за нерішучість та під тиском як США, так і СРСР, Лі подав у відставку в листопаді 1952 року.

Після відставки з Організації Об'єднаних Націй Лі обіймав посади губернатора Акерсгуса та був головою Норвезької ради з енергетики. У 1959 році за дорученням короля Улафа V був посередником в процесі врегулювання територіальних суперечок Італії та Ефіопії у Сомалі.

Особисте життя

У 1921 році одружився. Мав трьох дочок: Сесіль, Гурі та Матте.

Примітки

  1. ↑ Norsk biografisk leksikon — Kunnskapsforlaget. — ISSN 2464-1502

Література

Посилання

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
BIBSYS: 90572751 · BNB: LieTrygve1896-1968 · BNF: 123811422 · CONOR.SI: 155125603 · CONOR.SR: 16328807 · FAST: 247754 · Freebase: /m/01jx9f · GND: 118779915 · GTAA: 126125, 126124 · ICCU: MILV093901 · ISNI: 0000000110229499 · J9U: 987007313172305171 · LCCN: n88263254 · LIBRIS: fcrtwgkz3wr4srv · MAK: 9810583556905606 · NKC: mzk20201094779 · NLI: 000200327 · NLP: a0000002162452 · NTA: 070670161 · NUKAT: n01719306 · SELIBR: 230069 · SHARE: 239271 · SUDOC: 032864272 · VIAF: 25398527
Попередник: Генеральний секретар ООН
2 лютого 1946 — 10 листопада 1952 		Наступник:
' Даг Хаммаршельд
Ліга Націй (1919—1945)

ООН
ООН (з 1945)
Велика Британія Гледвин Джебб (1945—1946) (в. о.)  • Норвегія Трюгве Гальвдан Лі (1946—1952) • Швеція Даґ Гаммаршельд (1953—1961) • М'янма У Тан (1961—1972) • Австрія Курт Вальдгайм (1972—1982) • Перу Хав'єр Перес де Куельяр (1982—1992) • Єгипет Бутрос Бутрос-Галі (1992—1997) • Гана Кофі Аннан (1997—2007) • Південна Корея Пан Гі Мун (2007—2016) • Португалія Антоніу Гутерреш (з 2017)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Трюгве_Гальвдан_Лі&oldid=41184940