Антропологія: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[перевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 00:28, 26 грудня 2023

Антрополо́гія (грец. ανθρωπος — людина, λογος — наука) — біологічна наука, що вивчає тілесну природу людини, її походження і подальший розвиток, близько стоїть до суспільних наук, також наука про походження й еволюцію людини, утворення людських рас і про нормальні варіації фізичної будови людини. У західній науковій традиції антропологія — це сукупність наук, пов’язаних із людиною та її діяльністю: біологічна антропологія (власне антропологія), соціальна антропологія (етнографія) тощо^[1]. Як самостійна наука сформувалася в середині XIX століття.

Антропологічні дані мають перевагу перед іншими етногенетичними джерелами — археологічними, етнографічними, лінгвістичними, оскільки мова та культура можуть поширюватися шляхом запозичення у той час як антропологічні ознаки відіграють роль своєрідних «біологічних міток». Ці маркери зберігають свою інформацію, включно віддалені історичні епохи, через консервативність спадкових рис людства^[2].

Антропологічні риси зберігаються більш надійно аніж ознаки культури. Навіть у випадку декількох поколінь метисації можливо виявляти вихідні антропологічні типи, тоді як культура, мова, традиційне господарство, релігія та мистецтво можуть зникнути або кардинально змінюватися протягом життя навіть лише одного покоління.^[3]

Генеза

Назва антропології з'явилася ще в Давній Греції, але в сучасному розумінні антропологія як наука сформувалась у XIX столітті. Тоді ж до антропології часто відносили психологію, етнографію і археологію. В США й Великій Британії до антропології і тепер відносять етнографію.

Напрямки і розділи

Напрямки антропології

Більшість університетів на Заході розділяють антропологію на чотири основних напрямки:

Біологічна або фізична антропологія — займається розумінням людського тіла, користуючись теоріями еволюції, адаптації, популяційної генетики.
Соціальна або соціокультурна антропологія — вивчення культурної організації окремих етносів та суспільств (їх звичаїв, мови, економічного та політичного ладу, родинних звичаїв, стосунків, розподілу праці, релігії, міфології та ін.). Сучасні принципи соціальної антропології закладені Францом Боасом та Броніславом Маліновським на межі 19-го та 20-го століть, і полягають в культурному релятивізмі, міжкультурних порівняннях і наголосі на довгостроковому вивченні суспільства шляхом якомога повної інтеграції в нього.
Лінгвістична або мовна антропологія — вивчення соціальної комунікації у різних суспільствах шляхом вивчення історії та зміни мов, а також взаємозв'язку мови та культури. Наскільки варіації мови вказують на місце людини в суспільстві? Як мова визначає та віддзеркалює наш світогляд та ментальність?
Археологія — висвітлює історію людського суспільства на основі вивчення пам'яток кам'яної, мідної (бронзової) та залізної доби і почасти пізніших часів.

Розділи антропології

Основні розділи антропології: морфологія людини, вчення про антропогенез, расознавство. З середини 20 століття посилено розвивається комплекс дисциплін, об'єднаних спільною назвою біологія людини (вивчення фізіологічних, біохімічних і генетичних факторів, що впливають на варіації будови і розвитку людського організму).

Напрями в самій антропології ще далеко не усталені. Здебільшого розрізняють:

Практично в антропології можна розрізняти два основні напрями:

1) соматичну антропологію;
2) палеоантропологію.

Соматична антропологія досліджує в першу чергу тіло живих людей, застосовуючи для цього спеціальні антропометричні інструменти і прилади (див. Антропометрія). Описовий метод соматичної антропології полягає у ваговій характеристиці тіла та його частин окремо (голови, носа, очей, губ, грудей), волосяного покриву, кольору шкіри, у визначенні зросту і таке інше. Методами анатомії досліджуються особливості будови внутрішніх органів, методами ембріології — утробний розвиток людини, серологічними методами — склад крові. Соматична антропологія має значення в питаннях визначення реальних показників і співвідношень зросту різних груп населення (для взуттєвої, пошивної та ін. промисловості). Розділ соматичної антропології — криміналістична антропологія — використовує спеціальні методи, зокрема дактилоскопію, для точного встановлення особи та ін.

Палеоантропологія досліджує викопних людей і є основою для розв'язання багатьох питань антропогенезу. Крім краніометрії та остеометрії, палеоантропологія певною мірою використовує методи палеонтології, геології і археології.

Антропологія в Україні

Серед українських антропологів, що працювали в дожовтневий період, найзмістовнішими були дослідження Хведора Вовка (1847–1918). З радянських антропологів українського походження значні дослідження провели В. Д. Дяченко, А. 3. Носов (Носів) і Л. П. Ніколаєв. В УРСР впродовж 1928—1930 рр. виходив щорічник Кабінету антропології АН УРСР «Антропологія».

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Антропологія

Примітки

↑ О. С. Петриківська. КУЛЬТУРНА АНТРОПОЛОГІЯ. Навчально-методичний посібник (PDF).
↑ Сегеда С. Антропологічний склад українського народу: етногенетичний аспект Видавництво ім. Олени Теліги 2001 256 ст. (3 ст.) ISBN 966-7601-34-Х
↑ Алексеева Т. И. (ред.), Богатенков Д. В., Дробышевский С. В. Антропология: Учебно-методический комплекс Антропология: Учебно-методический комплекс — 2004 (152 с.)

Література

С. П. Сегеда. Антропологія [Архівовано 16 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
Сегеда Сергій. Антропологія // Спеціальні історичні дисципліни. Довідник: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Редкол.: В. А. Смолій (гол. ред.); І. Н. Войцехівська (кер. авт. кол.), В. В. Томазов, М. Ф. Дмитрієнко та ін. – К.: Либідь, 2008. – C. 13–21. – 520 с. ISBN 978-966-06-0538-1.
Дяченко В. Д. Антропологія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Сегеда С. П. Антропологія: Навчальний посібник. — К.: Либідь, 2001. — 336 с.
Антропологія: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М. Ф. Юрій. — К.: Дакор, 2008. — 421 с.
Поправко О. В. Антропологія: навчальний посібник [Архівовано 24 січня 2020 у Wayback Machine.]. — Мелітополь: Вид-во МДПУ ім. Богдана Хмельницького, 2016. — 285 с.
Антропологія. Річник Кабінету ім. Ф. К. Вовка, випуски 1-4. — К., 1928—30.
Підоплічко І. Г. Походження людини в світлі науки. — К., 1958.
Махній М. М. Незвичайна антропологія: Науково-популярний курс. [Архівовано 20 червня 2015 у Wayback Machine.] — Чернігів: Вид-во Чернігівського національного педагогічного університету, 2011.
Соціально-історична антропологія : навч. посіб. / О. В. Борисова ; Луган. нац. пед. ун-т ім. Тараса Шевченка. — Луганськ : Альма-матер, 2007. — 326 с. : табл. ; 20 см. —Бібліогр.: с. 320—325. — 1 000 пр. — ISBN 978-966-617-176-7
(рос.) Бунак В. В., Нестурх М. Ф., Рогинский Я. Я. Антропология. — М., 1941.
(рос.) Культурная антропология: Учебное пособие / Под ред. Ю. Н. Емельянова, Н. Г. Скворцова. — СПб., 1996.
(рос.) Леви-Стросс К. Структурная антропология. — М., 1983.
(рос.) Рогинский Я. Я., Левин М. Г. Основы антропологий. — М., 1955.
(рос.) Хрисанфонова Е. Н., Перевозчиков И. В. Антропология. — М., 1991.

Посилання

(рос.) Антропогенез.ру [Архівовано 18 травня 2012 у WebCite] — портал про еволюцію людини.
(рос.) Антропология [Архівовано 15 червня 2015 у Wayback Machine.] — збірка літератури з антропології.
(англ.) Anthropology [Архівовано 30 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // «Encyclopaedia Britannica»

Портал «Антропологія» Портал «Філософія»

[1] О. С. Петриківська. КУЛЬТУРНА АНТРОПОЛОГІЯ. Навчально-методичний посібник (PDF).

[2] Сегеда С. Антропологічний склад українського народу: етногенетичний аспект Видавництво ім. Олени Теліги 2001 256 ст. (3 ст.) ISBN 966-7601-34-Х

[3] Алексеева Т. И. (ред.), Богатенков Д. В., Дробышевский С. В. Антропология: Учебно-методический комплекс Антропология: Учебно-методический комплекс — 2004 (152 с.)

[1]

[2]

[3]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 {{Антропологія |image=Vitruvian-Icon.png |caption=}}
-'''Антрополо́гія''' ({{lang-el|ανθρωπος}} — ''[[людина]]'', {{lang-el2|λογος}} — ''[[наука]]'') — [[Біологія|біологічна наука]], що вивчає тілесну природу [[людина|людини]], її походження і подальший розвиток, близько стоїть до [[Соціальні науки|суспільних наук]], також [[наука]] про походження й [[еволюція|еволюцію]] людини, утворення людських [[раса|рас]] і про нормальні варіації фізичної будови людини. Як самостійна наука сформувалася в середині [[19 століття]].
+'''Антрополо́гія''' ({{lang-el|ανθρωπος}}&nbsp;— ''[[людина]]'', {{lang-el2|λογος}}&nbsp;— ''[[наука]]'')&nbsp;— [[Біологія|біологічна наука]], що вивчає тілесну природу [[людина|людини]], її походження і подальший розвиток, близько стоїть до [[Соціальні науки|суспільних наук]], також [[наука]] про походження й [[еволюція|еволюцію]] людини, утворення людських [[раса|рас]] і про нормальні варіації фізичної будови людини. У західній науковій традиції антропологія — це сукупність наук, пов’язаних із людиною та її діяльністю: біологічна антропологія (власне антропологія), соціальна антропологія (етнографія) тощо<ref>{{Cite web|url=http://dspace.onu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/26371/1/kulturna%20antropolohiya.pdf|title=КУЛЬТУРНА АНТРОПОЛОГІЯ. Навчально-методичний посібник|last=О. С. Петриківська}}</ref>. Як самостійна наука сформувалася в середині [[19 століття|XIX століття]].
-Антропологічні дані мають перевагу перед іншими [[Етногенез|етногенетичними]] джерелами&nbsp;— археологічними, етнографічними, лінгвістичними, оскільки мова та культура можуть поширюватися шляхом запозичення у той час як антропологічні ознаки відіграють роль своєрідних ''«біологічних міток»''. Ці маркери зберігають свою інформацію, включно віддалені історичні епохи, через консервативність [[Спадковість|спадкових рис]] людства<ref>''Сегеда С.'' Антропологічний склад українського народу: етногенетичний аспект Видавництво ім. Олени Теліги 2001 256 ст. (3 ст.) ISBN 966-7601-34-Х</ref>.
+Антропологічні дані мають перевагу перед іншими [[Етногенез|етногенетичними]] джерелами&nbsp;— археологічними, етнографічними, лінгвістичними, оскільки мова та культура можуть поширюватися шляхом запозичення у той час як антропологічні ознаки відіграють роль своєрідних ''«біологічних міток»''. Ці маркери зберігають свою інформацію, включно віддалені історичні епохи, через консервативність [[Спадковість|спадкових рис]] людства<ref>''Сегеда С.'' [https://archive.org/stream/segeda2002#page/n1/mode/2up Антропологічний склад українського народу: етногенетичний аспект] Видавництво ім. Олени Теліги 2001 256 ст. (3 ст.) ISBN 966-7601-34-Х</ref>.
 Антропологічні риси зберігаються більш надійно аніж ознаки культури. Навіть у випадку декількох поколінь [[Метисація|метисації]] можливо виявляти вихідні антропологічні типи, тоді як культура, мова, традиційне господарство, релігія та мистецтво можуть зникнути або кардинально змінюватися протягом життя навіть лише одного покоління.<ref>Алексеева Т. И. (ред.), Богатенков Д. В., Дробышевский С.&nbsp;В.&nbsp;Антропология: Учебно-методический комплекс Антропология: Учебно-методический комплекс&nbsp;— 2004 (152 с.)</ref>
-== Генеза. Напрями і розділи ==
+== Генеза ==
-Назва антропології з'явилася ще в [[Стародавня Греція|Давній Греції]], але в сучасному розумінні антропологія як [[наука]] сформувалась у [[19 століття|19 столітті]]. Тоді ж до антропології часто відносили [[Психологія|психологію]], [[Етнографія|етнографію]] і [[археологія|археологію]]. В [[США]] й [[Велика Британія|Великій Британії]] до антропології і тепер відносять етнографію.
+Назва антропології з'явилася ще в [[Стародавня Греція|Давній Греції]], але в сучасному розумінні антропологія як [[наука]] сформувалась у [[19 століття|XIX столітті]]. Тоді ж до антропології часто відносили [[Психологія|психологію]], [[Етнографія|етнографію]] і [[археологія|археологію]]. В [[Сполучені Штати Америки|США]] й [[Велика Британія|Великій Британії]] до антропології і тепер відносять етнографію.
+== Напрямки і розділи ==
-=== Радянська антропологія ===
-[[Радянські антропологи]] чітко розмежовують названі науки.
+=== Напрямки антропології ===
+Більшість [[університет]]ів на [[Захід|Заході]] розділяють антропологію на чотири основних напрямки:
+* '''Біологічна''' або '''фізична антропологія''' — займається розумінням людського тіла, користуючись [[теорія]]ми [[еволюція|еволюції]], [[адаптація|адаптації]], [[популяційна генетика|популяційної генетики]].
+* '''[[Соціальна антропологія|Соціальна]]''' або '''соціокультурна антропологія''' — вивчення культурної організації окремих [[етнос]]ів та [[суспільство|суспільств]] (їх [[звичаї]]в, [[мова|мови]], економічного та [[Політичний устрій|політичного ладу]], родинних звичаїв, стосунків, розподілу [[праця|праці]], [[релігія|релігії]], [[міфологія|міфології]] та ін.). Сучасні принципи соціальної антропології закладені [[Франц Боас|Францом Боасом]] та [[Броніслав Малиновський|Броніславом Маліновським]] на межі 19-го та [[20 ст.|20-го століть]], і полягають в [[культурний релятивізм|культурному релятивізмі]], міжкультурних порівняннях і наголосі на довгостроковому вивченні суспільства шляхом якомога повної [[інтеграція|інтеграції]] в нього.
+* '''[[Лінґвістична антропологія|Лінгвістична]]''' або '''мовна антропологія''' — вивчення [[соціальна комунікація|соціальної комунікації]] у різних суспільствах шляхом вивчення історії та зміни [[Мова|мов]], а також взаємозв'язку мови та [[культура|культури]]. Наскільки варіації мови вказують на місце людини в суспільстві? Як мова визначає та віддзеркалює наш [[світогляд]] та [[ментальність]]?
+* '''[[Археологія]]''' — висвітлює історію людського суспільства на основі вивчення пам'яток [[кам'яна доба|кам'яної]], [[Мідна доба|мідної]] ([[Бронзова доба|бронзової]]) та [[залізна доба|залізної доби]] і почасти пізніших часів.
+=== Розділи антропології ===
+'''Основні розділи антропології''': [[морфологія людини]], вчення про [[антропогенез]], [[расознавство]]. З середини [[20 століття]] посилено розвивається комплекс дисциплін, об'єднаних спільною назвою ''[[біологія людини]]'' (вивчення [[фізіологія|фізіологічних]], [[біохімія|біохімічних]] і генетичних факторів, що впливають на варіації будови і розвитку людського [[організм]]у).
 Напрями в самій антропології ще далеко не усталені. Здебільшого розрізняють:
@@ Рядок 25: / Рядок 35: @@
 '''''Палеоантропологія''''' досліджує викопних людей і є основою для розв'язання багатьох питань антропогенезу. Крім [[краніометрія|краніометрії]] та [[остеометрія|остеометрії]], палеоантропологія певною мірою використовує методи [[палеонтологія|палеонтології]], [[геологія|геології]] і [[археологія|археології]].
+<!--'''''Прогресивна антропологія''''' довела [[генетика|генетичну]] єдність людей, походження їх від одного виду [[Людиноподібні|людиноподібних]] (Hominoidea). Вивчаючи тілесну природу людей, радянські антропологи показували не тільки певну відмінність їхніх зовнішніх ознак, але й загальну спорідненість людських [[раса|рас]] і [[народ]]ів.{{Fact}}-->
+== Антропологія в Україні ==
-<!--'''''Прогресивна антропологія''''' довела [[генетика|генетичну]] єдність людей, походження їх від одного виду [[Людиноподібні|людиноподібних]] (Hominoidea). Вивчаючи тілесну природу людей, радянські антропологи показували не тільки певну відмінність їхніх зовнішніх ознак, але й загальну спорідненість людських [[раса|рас]] і [[народ]]ів.{{Fact}}-->
+Серед українських антропологів, що працювали в дожовтневий період, найзмістовнішими були дослідження [[Вовк Хведір Кіндратович|Хведора Вовка]] ([[1847]]–[[1918]]). З радянських антропологів українського походження значні дослідження провели [[Дяченко Василь Дмитрович|В. Д. Дяченко]], [[Носов Анатолій Зіновійович|А. 3. Носов (Носів)]] і [[Ніколаєв Лев Петрович|Л. П. Ніколаєв]]. В УРСР впродовж 1928—1930 рр. виходив щорічник [[Кабінет антропології АН УРСР|Кабінету антропології АН УРСР]] «[[Антропологія (щорічник)|Антропологія]]».
-=== Антропологія в Росії і сателітах ===
-Серед прогресивних антропологів [[Росія|Росії]] визначне місце посідають [[Богданов Анатолій Петрович|А. П. Богданов]] ([[1834]]–[[1896]]), [[Миклухо-Маклай Микола Миколайович|М. М. Міклухо-Маклай]] ([[1846]]–[[1888]]) і [[Анучин Дмитро Миколайович|Д. М. Анучин]] ([[1843]]–[[1923]]). Широкі антропологічні [[дослідження]] провадили радянські антропологи. При [[МДУ|Московському державному університеті]] був Інститут антропології і Антропологічний музей, очолювані В. П. Якимовим. Цей [[інститут]] видавав [[журнал]] «Советская антропология». Серед українських антропологів, що працювали в дожовтневий період, найбільш змістовними були дослідження [[Вовк Хведір Кіндратович|Хведора Вовка]] ([[1847]]–[[1918]]). З радянських антропологів українського походження значні дослідження провели [[Дяченко Василь Дмитрович|В. Д. Дяченко]], [[Носов Анатолій Зіновійович|А. 3. Носов (Носів)]] і [[Ніколаєв Лев Петрович|Л. П. Ніколаєв]]. В УРСР впродовж 1928—1930 рр. виходив щорічник [[Кабінет антропології АН УРСР|Кабінету антропології АН УРСР]] «[[Антропологія (щорічник)|Антропологія]]».
-== Напрямки і розділи «на Заході» ==
-=== Напрямки антропології ===
-Більшість [[університет]]ів на [[Захід|Заході]] розділяють антропологію на чотири основних напрямки:
-* '''Біологічна''' або '''фізична антропологія''' — займається розумінням людського тіла, користуючись [[теорія]]ми [[еволюція|еволюції]], [[адаптація|адаптації]], [[популяційна генетика|популяційної генетики]].
-* '''[[Соціальна антропологія|Соціальна]]''' або '''соціокультурна антропологія''' — вивчення культурної організації окремих [[етнос]]ів та [[суспільство|суспільств]] (їх [[звичаї]]в, [[мова|мови]], економічного та [[Політичний устрій|політичного ладу]], родинних звичаїв, стосунків, розподілу [[праця|праці]], [[релігія|релігії]], [[міфологія|міфології]] та ін.). Сучасні принципи соціальної антропології закладені [[Франц Боас|Францем Боасом]] та [[Броніслав Малиновський|Броніславом Маліновським]] на межі 19-го та [[20 ст.|20-го століть]], і полягають в [[культурний релятивізм|культурному релятивізмі]], міжкультурних порівняннях і наголосі на довгостроковому вивченні суспільства шляхом якомога повної [[інтеграція|інтеграції]] в нього.
-* '''[[Лінґвістична антропологія|Лінгвістична]]''' або '''мовна антропологія''' — вивчення [[соціальна комунікація|соціальної комунікації]] у різних суспільствах шляхом вивчення історії та зміни [[Мова|мов]], а також взаємозв'язку мови та [[культура|культури]]. Наскільки варіації мови вказують на місце людини в суспільстві? Як мова визначає та віддзеркалює наш [[світогляд]] та [[ментальність]]?
-* '''[[Археологія]]''' — висвітлює історію людського суспільства на основі вивчення пам'яток [[кам'яна доба|кам'яної]], [[Мідна доба|мідної]] ([[Бронзова доба|бронзової]]) та [[залізна доба|залізної доби]] і почасти пізніших часів.
-=== Розділи антропології ===
-'''Основні розділи антропології''': [[морфологія людини]], вчення про [[антропогенез]], [[расознавство]]. З середини [[20 століття]] посилено розвивається комплекс дисциплін, об'єднаних спільною назвою ''[[біологія людини]]'' (вивчення [[фізіологія|фізіологічних]], [[біохімія|біохімічних]] і генетичних факторів, що впливають на варіації будови і розвитку людського [[організм]]у).
 == Див. також ==
@@ Рядок 54: / Рядок 47: @@
 * [[Євгеніка]]
 * [[Антропологія (щорічник)]]
+* [[Антропогенія]]
 == Примітки ==
@@ Рядок 59: / Рядок 53: @@
 == Література ==
-* ''С.&nbsp;П.&nbsp;Сегеда''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=43059 Антропологія] // {{ЕСУ}}
+* ''[[Сегеда Сергій Петрович|С.&nbsp;П.&nbsp;Сегеда]]''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=43059 Антропологія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170816015224/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=43059 |date=16 серпня 2017 }} // {{ЕСУ}}
+* ''Сегеда Сергій''. [https://archive.org/stream/dovidnyk2008#page/n13/mode/2up Антропологія] // Спеціальні історичні дисципліни. Довідник: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Редкол.: [[Смолій Валерій Андрійович|В. А. Смолій]] (гол. ред.); [[Войцехівська Ірина Нінелівна|І. Н. Войцехівська]] (кер. авт. кол.), [[Томазов Валерій В'ячеславович|В. В. Томазов]], [[Дмитрієнко Марія Федорівна|М. Ф. Дмитрієнко]] та ін. – К.: [[Либідь (видавництво)|Либідь]], 2008. – C. 13–21. – 520 с. ISBN 978-966-06-0538-1.
-* {{УРЕ}}
+* ''[[Дяченко Василь Дмитрович|Дяченко В. Д.]]'' [https://archive.org/stream/urents/t_1#page/n237/mode/2up Антропологія] // {{УРЕ}}
+* ''Сегеда С. П.'' [https://archive.org/stream/segeda2001#mode/2up Антропологія: Навчальний посібник]. — К.: Либідь, 2001. — 336 с.
 * Антропологія: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М. Ф. Юрій. — К.: Дакор, 2008. — 421 с.
+* ''Поправко О. В.'' [http://eprints.mdpu.org.ua/id/eprint/1950/ Антропологія: навчальний посібник] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200124004230/http://eprints.mdpu.org.ua/id/eprint/1950/ |date=24 січня 2020 }}. — Мелітополь: Вид-во [[Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького|МДПУ ім. Богдана Хмельницького]], 2016. — 285 с.
 * Антропологія. Річник Кабінету ім. Ф. К. Вовка, випуски 1-4. — К., 1928—30.
 * ''[[Підоплічко Іван Григорович|Підоплічко І. Г.]]'' Походження людини в світлі науки. — К., 1958.
-* ''Махній М. М.'' [http://uadocs.exdat.com/docs/index-187009.html Незвичайна антропологія: Науково-популярний курс.] — Чернігів: Вид-во Чернігівського національного педагогічного університету, 2011.
+* ''Махній М. М.'' [http://uadocs.exdat.com/docs/index-187009.html Незвичайна антропологія: Науково-популярний курс.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150620025750/http://uadocs.exdat.com/docs/index-187009.html |date=20 червня 2015 }}&nbsp;— Чернігів: Вид-во Чернігівського національного педагогічного університету, 2011.
+* Соціально-історична антропологія : навч. посіб. / О. В. Борисова ; Луган. нац. пед. ун-т ім. Тараса Шевченка. — Луганськ : Альма-матер, 2007. — 326 с. : табл. ; 20 см. —Бібліогр.: с. 320—325. — 1 000 пр. — ISBN 978-966-617-176-7
-* {{ref-ru}} ''Бунак В. В., Нестурх М. Ф., Рогинский Я. Я.'' Антропология. — М., 1941.
+* {{ref-ru}} ''Бунак В. В., Нестурх М. Ф., Рогинский Я.&nbsp;Я.''&nbsp;[https://archive.org/stream/1941_20200122#mode/2up Антропология].&nbsp;— М., 1941.
 * {{ref-ru}} Культурная антропология: Учебное пособие / Под ред. Ю.&nbsp;Н.&nbsp;Емельянова, Н.&nbsp;Г.&nbsp;Скворцова.&nbsp;— СПб., 1996.
 * {{ref-ru}} ''Леви-Стросс К.'' Структурная антропология. — М., 1983.
 * {{ref-ru}} ''Рогинский Я. Я., Левин М. Г.'' Основы антропологий. — М., 1955.
-* {{ref-ru}} ''Орлова Э. А.'' Введение в социальную и культурную антропологию. — М., 1994.
 * {{ref-ru}} ''Хрисанфонова Е. Н., Перевозчиков И. В.'' Антропология. — М., 1991.
 == Посилання ==
-* {{ref-ru}} [http://antropogenez.ru/ Антропогенез.ру]&nbsp;— портал про еволюцію людини.
+* {{ref-ru}} [http://antropogenez.ru/ Антропогенез.ру] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/67lFTZJvo?url=http://antropogenez.ru/ |date=18 травня 2012 }}&nbsp;— портал про еволюцію людини.
-* {{ref-ru}} [http://filosof.historic.ru/books/c0001_1.shtml Антропология]&nbsp;— збірка літератури з антропології.
+* {{ref-ru}} [http://filosof.historic.ru/books/c0001_1.shtml Антропология] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150615204438/http://filosof.historic.ru/books/c0001_1.shtml |date=15 червня 2015 }}&nbsp;— збірка літератури з антропології.
-* {{ref-en}} [https://www.britannica.com/science/anthropology Anthropology]&nbsp;// [[Британська енциклопедія|«Encyclopaedia Britannica»]]
+* {{ref-en}} [https://www.britannica.com/science/anthropology Anthropology] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161030210125/https://www.britannica.com/science/anthropology |date=30 жовтня 2016 }}&nbsp;// [[Британська енциклопедія|«Encyclopaedia Britannica»]]
 {{ВП-портали|Антропологія|Філософія}}
+{{Бібліоінформація}}
 {{DEFAULTSORT:Антропологія}}
 [[Категорія:Антропологія| ]]
-[[Категорія:Надпопулярні статті]]
+[[Категорія:Міждисциплінарні науки]]
 [[Категорія:Суспільні науки]]
+[[Категорія:Поведінкові науки]]
+[[Категорія:Гуманітарні науки]]
+[[Категорія:Людина]]
+[[Категорія:Надпопулярні статті]]

Антропологія: відмінності між версіями

Поточна версія на 00:28, 26 грудня 2023

Зміст

Генеза

Напрямки і розділи

Напрямки антропології

Розділи антропології

Антропологія в Україні

Див. також

Примітки

Література

Посилання

Навігаційне меню

Антропологія: відмінності між версіями

Поточна версія на 00:28, 26 грудня 2023

Генеза

Напрямки і розділи

Напрямки антропології

Розділи антропології

Антропологія в Україні

Див. також

Примітки

Література

Посилання

Навігаційне меню

Пошук