Гедж-фонд: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [очікує на перевірку] |
м r2.7.2+) (робот додав: jv:Pengelola investasi global |
→Ідея гедж-фонду: Помилка Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
| (Не показано 43 проміжні версії 27 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Гедж-фонд''' ({{lang-en|hedge fund}}) — приватний [[інвестиційний фонд]] з використанням об'єднаних коштів, який керує капіталом таким чином, аби максимально примножити кошти з чітко обумовленим або плинним ризиком<ref>{{Cite web |url=http://www.railwayhub.in.ua/2017/10/1.html |title=Кому і за що платять великі зарплати на американських залізницях. Ч.1. |accessdate=11 травня 2019 |archive-date=11 травня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190511142014/http://www.railwayhub.in.ua/2017/10/1.html }}</ref>. Вирізняється особливою структурою винагороди за управління активами<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/2195400.html Євросоюз домовився про суворіші правила для гедж-фондів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190511142015/https://www.radiosvoboda.org/a/2195400.html |date=11 травня 2019 }} «Радіо Свобода» 19 Жовтень 2010</ref>. Геджові фонди можуть бути агресивно керовані або використовувати похідні та кредитні ресурси як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках, з метою отримання високої віддачі. Зазвичай гедж-фонди доступні лише для акредитованих інвесторів, оскільки до них застосовується менше обмежень SEC, ніж щодо інших фондів. Один із аспектів, який окреслив індустрію гедж-фондів, полягає в тому, що гедж-фонди стикаються з меншим регулюванням, ніж взаємні фонди та інші інвестиційні кошти<ref>[https://politkrytyka.org/2018/11/01/nova-astrologiya/ Алан Джей Левіновіц. Нова астрологія. ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190511142016/https://politkrytyka.org/2018/11/01/nova-astrologiya/ |date=11 травня 2019 }} 1 листопада 2018</ref>. Цей тип інвестування був відкритий завдяки {{нп|Альфред Вінслоу Джонс|Альфреду Вінслову Джонсу|en|Alfred Winslow Jones}}. |
|||
'''Фонд хеджува́ння''' ({{lang-en|Hedge fund}}) — це [[інвестиційний фонд]] відкритий до обмеженого кола [[інвестор]]ів якому дозволено здійснювати ширше коло інвестиційної та торговельної діяльності за інші інвестиційні фонди і який виплачує [[Заохочувальна премія|заохочувальні премії]] своєму [[Інвестиційний менеджер|інвестиційному менеджерові]]. Кожний фонд має свою власну стратегію, яка визначає тип інвестицій та методи інвестування, здійснювані фондом. Загалом, хедж-фонди інвестують у широке коло об'єктів, включаючи акції, облігації, сировинні матеріали і т.і. |
|||
Американські гедж-фонди згідно із законом мають право обслуговувати тільки кваліфікованих інвесторів ({{lang-en|qualified investors}}) з початковим внеском не менше 5 млн доларів США для приватних інвесторів та 25 млн доларів — для інституційних кваліфікованих інвесторів. Необмеженість нормативним регулюванням означає нелімітованість стратегії і нелімітованість маржинального плеча ({{lang-en|leverage}}). |
|||
| ⚫ | |||
Професійні фонди в офшорних юрисдикціях пропонують більш спрощені умови (капітал для інвестування від 100 000 доларів і немає обмеження за власним капіталом провідної компанії). |
|||
== Ідея гедж-фонду == |
|||
Колишній письменник та соціолог Альфред Вінслов Джонс, компанія А.В. Jones & Co. запустив перший гедж-фонд у 1949 році. Це було під час написання статті про поточні інвестиційні тенденції в 1948 році. Він зібрав 100 000 доларів США (у тому числі 40 000 доларів США з власної кишені) і висловив намір мінімізувати ризик утримання довгострокових позицій на біржі шляхом короткострокового продажу інших акцій. Це інноваційне інвестування тепер називається класичною моделлю довгих / коротких акцій. Джонс також використовував важелі для підвищення прибутку. |
|||
У 1952 році Джонс змінив структуру свого інвестиційного інструменту, перетворивши його з загального товариства на товариство з обмеженим доступом, і включивши плату в розмірі 20% як компенсацію для керівного партнера. Популярність гедж-фондів почала значно випереджати більшість взаємних фондів у 1960-х роках та в подальшому зросла ще більше. |
|||
Однак тенденції гедж-фондів еволюціонували і, з метою максимізації віддачі, багато фондів відмовилися від стратегії Джонса, яка зосереджена на виборі акцій у поєднанні з геджуванням, натомість почали брати участь у ризикованіших стратегіях. Така тактика призвела до значних втрат у 1969-70 рр., після чого відбулося закриття ряду гедж-фондів на ринку у 1973-1974 рр. |
|||
Промисловість була відносно тихою протягом більш як двох десятиліть, поки 1986 року гедж-фонд Джуліана Робертсона не продемонстрував двозначну продуктивність. Гедж-фонд у черговий раз захопив увагу громадськості. На жаль, історія повторилася наприкінці 1990-х років і на початку 2000-х років: лише низці висококваліфікованих гедж-фондів, у тому числі Робертсона, вдалося досягнути позитивних результатів. |
|||
Відтоді індустрія гедж-фондів суттєво зросла. Сьогодні в галузі геджевих фондів величезні загальні активи, що перебувають в управлінні, оцінюють у розмірі понад 3,2 трильйона доларів США відповідно до звіту 2016 року «Global Hedge Fund»<ref>{{Cite web |url=http://www.investopedia.com/terms/h/hedgefund.asp |title=Архівована копія |accessdate=29 жовтня 2017 |archive-date=28 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140728062639/http://www.investopedia.com/terms/h/hedgefund.asp }}</ref>. На Кайманових островах зосереджено близько 5% усіх світових гедж-фондів<ref>[https://www.dw.com/uk/фінансовий-саміт-у-лондоні-як-відбудувати-пошкоджене-кризою/a-4140179 Фінансовий саміт у Лондоні: як відбудувати пошкоджене кризою] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190511142017/https://www.dw.com/uk/фінансовий-саміт-у-лондоні-як-відбудувати-пошкоджене-кризою/a-4140179 |date=11 травня 2019 }} «Німецька хвиля»</ref>. |
|||
== Основні характеристики гедж-фондів== |
|||
# Вони можуть бути відкриті тільки для «акредитованих» або кваліфікованих інвесторів: гедж-фонди можуть брати гроші лише з "кваліфікованих" інвесторів-фізичних осіб із річним доходом, який перевищує 200 000 дол США протягом останніх двох років або чистий капітал перевищує 1 мільйон доларів США, виключаючи їх основне місце проживання. Таким чином, Комісія з цінних паперів та бірж вважає, що кваліфіковані інвестори можуть визначити потенційні ризики, пов'язані з ширшим мандатом на здійснення інвестицій. |
|||
# Вони пропонують ширші інвестиційні можливості, ніж інші фонди. Інвестиційний світ гедж-фонду обмежений лише своїм мандатом. Гедж-фонд може зазвичай інвестувати у будь-що — землю, нерухомість, акції, валюти. Взаємні фонди, натомість, зазвичай інвестують в акції або облігації, і, як правило, тільки довго. |
|||
# Вони часто використовують кредити: гедж-фонди часто використовують запозичені кошти, щоб збільшити свої прибутки. Як ми бачили під час фінансової кризи 2008 року, важелі також можуть знищити геджові фонди. |
|||
# Структура плати: Замість того, щоб стягувати лише співвідношення витрат, гедж-фонди платять як співвідношення витрат, так і плату за виконання. Така структура плати відома як «Два та двадцять» — це 2% комісія з управління активами, а потім — 20% скорочення будь-яких прибутків.<ref>{{Cite web |url=http://www.investopedia.com/terms/h/hedgefund.asp |title=Hedge Fund |accessdate=29 жовтня 2017 |archive-date=28 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140728062639/http://www.investopedia.com/terms/h/hedgefund.asp }}</ref> |
|||
| ⚫ | |||
* [[Фонд фондів]] |
* [[Фонд фондів]] |
||
* [[ |
* [[Геджування]] |
||
== Джерела == |
|||
* [[Ніл Ферґюсон]], ''[[Еволюція грошей. Фінансова історія світу]]'' / пер. з англ. Катерина Диса. — К.: Наш Формат, 2017. — 384 с. — ISBN 978-617-7388-89-9. |
|||
== Примітки == |
|||
{{reflist}} |
|||
== Посилання == |
|||
* {{Банківська енциклопедія|Гедж-фонд}} |
|||
* [http://www.investopedia.com/terms/h/hedgefund.asp Hedge Fund - визначення та розвиток] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140728062639/http://www.investopedia.com/terms/h/hedgefund.asp |date=28 липня 2014 }} |
|||
* [http://grafkellerinvestor.com/fondy/xedj-fond/ Гедж-фонд — значення]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} |
|||
* [http://news.finance.ua/ua/news/-/405196/5-najbilshyh-hedzh-fondiv-u-sviti 5 найбільших гедж-фондів у світі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170701033218/http://news.finance.ua/ua/news/-/405196/5-najbilshyh-hedzh-fondiv-u-sviti |date=1 липня 2017 }} ''finance.ua'', 28.06.2017 |
|||
| ⚫ | |||
{{Фінустанови}} |
{{Фінустанови}} |
||
| ⚫ | |||
{{Бібліоінформація}} |
|||
[[Категорія:Інвестиційна діяльність]] |
[[Категорія:Інвестиційна діяльність]] |
||
[[Категорія:Фонди]] |
[[Категорія:Фонди]] |
||
[[Категорія:Фінансова термінологія]] |
[[Категорія:Фінансова термінологія]] |
||
[[Категорія:Інвестиційні фонди]] |
|||
[[Категорія:Інституційні інвестори]] |
|||
[[ar:محفظة وقائية]] |
|||
[[Категорія:Гедж-фонди| ]] |
|||
[[bg:Хедж фонд]] |
|||
[[ca:Fons d'inversió lliure]] |
|||
[[cs:Hedge fond]] |
|||
[[da:Hedgefond]] |
|||
[[de:Hedgefonds]] |
|||
[[el:Αντισταθμιστικό κεφάλαιο (Hedge Fund)]] |
|||
[[en:Hedge fund]] |
|||
[[eo:Hedgefonds]] |
|||
[[es:Fondo de inversión libre]] |
|||
[[et:Hedge-fond]] |
|||
[[fa:صندوق سرمایهگذاری]] |
|||
[[fi:Hedgerahasto]] |
|||
[[fr:Gestion alternative]] |
|||
[[he:קרן גידור]] |
|||
[[hr:Hedge fond]] |
|||
[[hu:Hedge fund]] |
|||
[[id:Pengelola investasi global]] |
|||
[[is:Vogunarsjóður]] |
|||
[[it:Fondi speculativi]] |
|||
[[ja:ヘッジファンド]] |
|||
[[jv:Pengelola investasi global]] |
|||
[[km:ហិចហ្វាន់]] |
|||
[[ko:헤지 펀드]] |
|||
[[lt:Apribotos rizikos fondas]] |
|||
[[nds:Hedgefonds]] |
|||
[[nl:Hedgefonds]] |
|||
[[no:Hedgefond]] |
|||
[[pl:Fundusz hedgingowy]] |
|||
[[pt:Fundo de cobertura]] |
|||
[[ro:Fond hedge]] |
|||
[[ru:Хедж-фонд]] |
|||
[[sr:Хеџ фонд]] |
|||
[[sv:Hedgefond]] |
|||
[[ta:ஹெட்ஜ் நிதி]] |
|||
[[th:กองทุนบริหารความเสี่ยง]] |
|||
[[vi:Quỹ tự bảo hiểm rủi ro]] |
|||
[[zh:对冲基金]] |
|||
Поточна версія на 08:27, 26 грудня 2023
Гедж-фонд (англ. hedge fund) — приватний інвестиційний фонд з використанням об'єднаних коштів, який керує капіталом таким чином, аби максимально примножити кошти з чітко обумовленим або плинним ризиком[1]. Вирізняється особливою структурою винагороди за управління активами[2]. Геджові фонди можуть бути агресивно керовані або використовувати похідні та кредитні ресурси як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках, з метою отримання високої віддачі. Зазвичай гедж-фонди доступні лише для акредитованих інвесторів, оскільки до них застосовується менше обмежень SEC, ніж щодо інших фондів. Один із аспектів, який окреслив індустрію гедж-фондів, полягає в тому, що гедж-фонди стикаються з меншим регулюванням, ніж взаємні фонди та інші інвестиційні кошти[3]. Цей тип інвестування був відкритий завдяки Альфреду Вінслову Джонсу[en].
Американські гедж-фонди згідно із законом мають право обслуговувати тільки кваліфікованих інвесторів (англ. qualified investors) з початковим внеском не менше 5 млн доларів США для приватних інвесторів та 25 млн доларів — для інституційних кваліфікованих інвесторів. Необмеженість нормативним регулюванням означає нелімітованість стратегії і нелімітованість маржинального плеча (англ. leverage).
Професійні фонди в офшорних юрисдикціях пропонують більш спрощені умови (капітал для інвестування від 100 000 доларів і немає обмеження за власним капіталом провідної компанії).
Колишній письменник та соціолог Альфред Вінслов Джонс, компанія А.В. Jones & Co. запустив перший гедж-фонд у 1949 році. Це було під час написання статті про поточні інвестиційні тенденції в 1948 році. Він зібрав 100 000 доларів США (у тому числі 40 000 доларів США з власної кишені) і висловив намір мінімізувати ризик утримання довгострокових позицій на біржі шляхом короткострокового продажу інших акцій. Це інноваційне інвестування тепер називається класичною моделлю довгих / коротких акцій. Джонс також використовував важелі для підвищення прибутку.
У 1952 році Джонс змінив структуру свого інвестиційного інструменту, перетворивши його з загального товариства на товариство з обмеженим доступом, і включивши плату в розмірі 20% як компенсацію для керівного партнера. Популярність гедж-фондів почала значно випереджати більшість взаємних фондів у 1960-х роках та в подальшому зросла ще більше.
Однак тенденції гедж-фондів еволюціонували і, з метою максимізації віддачі, багато фондів відмовилися від стратегії Джонса, яка зосереджена на виборі акцій у поєднанні з геджуванням, натомість почали брати участь у ризикованіших стратегіях. Така тактика призвела до значних втрат у 1969-70 рр., після чого відбулося закриття ряду гедж-фондів на ринку у 1973-1974 рр.
Промисловість була відносно тихою протягом більш як двох десятиліть, поки 1986 року гедж-фонд Джуліана Робертсона не продемонстрував двозначну продуктивність. Гедж-фонд у черговий раз захопив увагу громадськості. На жаль, історія повторилася наприкінці 1990-х років і на початку 2000-х років: лише низці висококваліфікованих гедж-фондів, у тому числі Робертсона, вдалося досягнути позитивних результатів.
Відтоді індустрія гедж-фондів суттєво зросла. Сьогодні в галузі геджевих фондів величезні загальні активи, що перебувають в управлінні, оцінюють у розмірі понад 3,2 трильйона доларів США відповідно до звіту 2016 року «Global Hedge Fund»[4]. На Кайманових островах зосереджено близько 5% усіх світових гедж-фондів[5].
- Вони можуть бути відкриті тільки для «акредитованих» або кваліфікованих інвесторів: гедж-фонди можуть брати гроші лише з "кваліфікованих" інвесторів-фізичних осіб із річним доходом, який перевищує 200 000 дол США протягом останніх двох років або чистий капітал перевищує 1 мільйон доларів США, виключаючи їх основне місце проживання. Таким чином, Комісія з цінних паперів та бірж вважає, що кваліфіковані інвестори можуть визначити потенційні ризики, пов'язані з ширшим мандатом на здійснення інвестицій.
- Вони пропонують ширші інвестиційні можливості, ніж інші фонди. Інвестиційний світ гедж-фонду обмежений лише своїм мандатом. Гедж-фонд може зазвичай інвестувати у будь-що — землю, нерухомість, акції, валюти. Взаємні фонди, натомість, зазвичай інвестують в акції або облігації, і, як правило, тільки довго.
- Вони часто використовують кредити: гедж-фонди часто використовують запозичені кошти, щоб збільшити свої прибутки. Як ми бачили під час фінансової кризи 2008 року, важелі також можуть знищити геджові фонди.
- Структура плати: Замість того, щоб стягувати лише співвідношення витрат, гедж-фонди платять як співвідношення витрат, так і плату за виконання. Така структура плати відома як «Два та двадцять» — це 2% комісія з управління активами, а потім — 20% скорочення будь-яких прибутків.[6]
- Ніл Ферґюсон, Еволюція грошей. Фінансова історія світу / пер. з англ. Катерина Диса. — К.: Наш Формат, 2017. — 384 с. — ISBN 978-617-7388-89-9.
- ↑ Кому і за що платять великі зарплати на американських залізницях. Ч.1. Архів оригіналу за 11 травня 2019. Процитовано 11 травня 2019.
- ↑ Євросоюз домовився про суворіші правила для гедж-фондів [Архівовано 11 травня 2019 у Wayback Machine.] «Радіо Свобода» 19 Жовтень 2010
- ↑ Алан Джей Левіновіц. Нова астрологія. [Архівовано 11 травня 2019 у Wayback Machine.] 1 листопада 2018
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 29 жовтня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Фінансовий саміт у Лондоні: як відбудувати пошкоджене кризою [Архівовано 11 травня 2019 у Wayback Machine.] «Німецька хвиля»
- ↑ Hedge Fund. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 29 жовтня 2017.
- Гедж-фонд // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. І. Міщенко, С. В. Науменкова. — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — ISBN 978-966-346-923-2.
- Hedge Fund - визначення та розвиток [Архівовано 28 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Гедж-фонд — значення[недоступне посилання з липня 2019]
- 5 найбільших гедж-фондів у світі [Архівовано 1 липня 2017 у Wayback Machine.] finance.ua, 28.06.2017
| ||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з фінансів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
