Руднєв Семен Васильович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Sstepenkin (обговорення | внесок)
 
(Не показані 9 проміжних версій 9 користувачів)
Рядок 9: Рядок 9:
| місце народження = {{Прапорець|RUSold}} с. [[Руднєве]] <br /> [[Російська імперія]]
| місце народження = {{Прапорець|RUSold}} с. [[Руднєве]] <br /> [[Російська імперія]]
| дата смерті = 4.8.1943
| дата смерті = 4.8.1943
| місце смерті = [[Заріччя (Надвірнянський район)|Заріччя]], [[Надвірнянський район (1940—2020)|Надвірнянський район]], [[Івано-Франківська область|Станіславська область]]
| місце смерті = {{ UA }} поблизу [[Делятин|Делятина]]
| прізвисько =
| прізвисько =
| приналежність =
| приналежність =
Рядок 33: Рядок 33:
[[Файл:Фото Пам'ятника Радію Руднєву.jpg|міні]]
[[Файл:Фото Пам'ятника Радію Руднєву.jpg|міні]]
{{Однофамільці|Руднєв}}
{{Однофамільці|Руднєв}}
'''Семе́н Васи́льович Ру́днєв''' ({{ДН|27|2|1899|15}}, хутір Мойсіївка, нині село [[Руднєве]] [[Путивльський район|Путивльського району]] [[Сумська область|Сумської області]] — [[4 серпня]] [[1943]], біля смт. [[Делятин]] [[Надвірнянський район|Надвірнянського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]) — активний діяч [[Радянські партизани|радянського партизанського руху]], комісар з'єднання під командуванням [[С. А. Ковпак]]а, [[генерал-майор]] ([[1943]]), [[Герой Радянського Союзу]] ([[1944]], посмертно). З вересня 1942 р. був членом підпільного ЦК КП(б)У.
'''Семе́н Васи́льович Ру́днєв''' ({{ДН|27|2|1899|15}}, хутір Мойсіївка, нині село [[Руднєве]] [[Путивльський район|Путивльського району]] [[Сумська область|Сумської області]] — [[4 серпня]] [[1943]], біля смт. [[Делятин]] [[Надвірнянський район|Надвірнянського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]) — активний діяч [[Радянські партизани|радянського партизанського руху]], комісар з'єднання під командуванням [[С. А. Ковпак]]а, [[генерал-майор]] ([[1943]]), [[Герой Радянського Союзу]] ([[1944]], посмертно<ref>[https://sun.tsu.ru/mminfo/2020/000462771/1944/1944_002.pdf Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза украинским партизанам» от 4 января 1944 года] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 13 января (№ 2 (262)). — С. 1</ref>). З вересня 1942 р. був членом підпільного ЦК КП(б)У.


== Біографія ==
== Біографія ==
Під час Української революції воював проти української армії. Потім був командиром Червоної
Під час Української революції воював проти української армії. Потім був командиром Червоної армії. У травні [[1938]] його обрали головою [[Путивльський район|Путивльської районної]] ради [[Тсоавіахім]]у.
армії. У травні [[1938]] його обрали головою [[Путивльський район|Путивльської районної]] ради [[Тсоавіахім]]у.


В 1938 році органи [[НКВС]] заарештували С. Руднєва, звинувативши його у шпигунстві, скоєнні диверсії та контрреволюційній діяльності. Однак після недовгого перебування в ув'язненні він у 1939 р. був звільнений. На пропозицію повернутися до [[Червона Армія|Червоної армії]] Руднєв відмовився, про що потім шкодував.
В 1938 році органи [[НКВС]] заарештували С. Руднєва, звинувативши його у шпигунстві, скоєнні диверсії та контрреволюційній діяльності. Однак після недовгого перебування в ув'язненні він у 1939 р. був звільнений. На пропозицію повернутися до [[Червона Армія|Червоної армії]] Руднєв відмовився, про що потім шкодував.


З початком [[Радянсько-німецька війна|Радянсько-німецької війни]] він організував на Сумщині місцевий партизанський загін. Згодом Руднєв став активним діячем [[Радянські партизани|радянського партизанського руху]], комісаром з'єднання іншого путивлянина — [[Ковпак Сидір|Сидора Ковпака]]. Як людина і як партизан в офіційних доповідях і приватних розмовах характеризувався дуже високо.
З початком [[Радянсько-німецька війна|Радянсько-німецької війни]] він організував на Сумщині місцевий партизанський загін. Згодом Руднєв став активним діячем [[Радянські партизани|радянського партизанського руху]], комісаром з'єднання іншого путивлянина — [[Ковпак Сидір|Сидора Ковпака]].


Дослідження стоденного Карпатського рейду 1943 року Сумського партизанського з'єднання під проводом генерал-майора Сидора Ковпака можна знайти в Посиланнях. Під час цього походу брав участь у бойових зіткненнях із загонами УПА.
Дослідження стоденного Карпатського рейду 1943 року Сумського партизанського з'єднання під проводом генерал-майора Сидора Ковпака можна знайти в Посиланнях. Під час цього походу брав участь у бойових зіткненнях із загонами УПА.


Відповідно до ранньої радянської офіційної версії, в бою під [[Делятин]]ом у вересні 1943 був тяжко поранений і за нез'ясованих обставин загинув разом зі своїм старшим сином Радієм. Згідно з пізнішими даними, відкритими під час "[[Гласність|Гласності]]" наприкінці 1980-х - на початку 1990-х років (газета "Правда"), Семена Руднєва, як недостатньо лояльного Москві, застрелила двома пострілами у [[Скроня|скроню]] радистка спецгрупи [[Вершигора Петро Петрович|П. Вершигори]] Анна Туркіна (Лаврухіна), яка мала персональне спецзавдання.
Відповідно до ранньої радянської офіційної версії, в бою біля [[Заріччя (Надвірнянський район)|Заріччя]]<ref>{{Citation|title=День партизанської слави|url=https://www.youtube.com/watch?v=Sr3V89qV6Cs|accessdate=2023-01-15|language=uk-UA}}</ref> у вересні 1943 був тяжко поранений і за нез'ясованих обставин загинув разом зі своїм старшим сином Радієм. Згідно з пізнішими даними, відкритими під час "[[Гласність|Гласності]]" наприкінці 1980-х - на початку 1990-х років (газета "Правда"), Семена Руднєва, як недостатньо лояльного Москві, застрелила двома пострілами у [[Скроня|скроню]] радистка спецгрупи [[Вершигора Петро Петрович|П. Вершигори]] Анна Туркіна (Лаврухіна), яка мала персональне спецзавдання.


[[Левко Лук'яненко]], хоч і не займався історичними дослідженнями з цієї теми, пише:<ref>[http://exlibris.org.ua/text/zhukov.html Маршал Жуков і українці у Другій світовій війні : відповідь генералові Іщенку] / Л.&nbsp;Г.&nbsp;Лук'яненко.&nbsp;— Київ : Козаки, 2002.&nbsp;— 48 сторінок&nbsp;— ISBN 966-514-038-8, сторінка 33</ref>{{Text|То може з новітньою історією Ви краще знайомі й знаєте, що комісара ковпаківського партизанського загону Руднєва чекісти в спину вбили за його намір домовитися з УПА про спільну боротьбу супроти фашистів?}}
[[Левко Лук'яненко]], хоч і не займався історичними дослідженнями з цієї теми, пише:<ref>[http://exlibris.org.ua/text/zhukov.html Маршал Жуков і українці у Другій світовій війні : відповідь генералові Іщенку] / Л.&nbsp;Г.&nbsp;Лук'яненко.&nbsp;— Київ : Козаки, 2002.&nbsp;— 48 сторінок&nbsp;— ISBN 966-514-038-8, сторінка 33</ref>{{Text|То може з новітньою історією Ви краще знайомі й знаєте, що комісара ковпаківського партизанського загону Руднєва чекісти в спину вбили за його намір домовитися з УПА про спільну боротьбу супроти фашистів?}}
Рядок 69: Рядок 68:
== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://novoross-73.livejournal.com/25944.html Карпатський рейд. Щоденник С.В.Руднєва]{{ref-ru}}
* [http://novoross-73.livejournal.com/25944.html Карпатський рейд. Щоденник С.В.Руднєва]{{ref-ru}}
* [https://archive.is/20121223013630/www.memory.gov.ua/ua/publication/content/1558.htm Дмитрий Веденеев "ПОСЛЕДНИЙ РЕЙД КОМИССАРА. Историко-документальное расследование гибели генерал-майора Семена Руднева"]{{ref-ru}}
* [https://archive.today/20121223013630/www.memory.gov.ua/ua/publication/content/1558.htm Дмитрий Веденеев "ПОСЛЕДНИЙ РЕЙД КОМИССАРА. Историко-документальное расследование гибели генерал-майора Семена Руднева"]{{ref-ru}}


{{bio-stub}}
{{bio-stub}}
Рядок 78: Рядок 77:
[[Категорія:Радянські партизани]]
[[Категорія:Радянські партизани]]
[[Категорія:Персоналії:Путивль]]
[[Категорія:Персоналії:Путивль]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо вулиці]]
[[Категорія:Україна в Другій світовій війні]]
[[Категорія:Україна в Другій світовій війні]]
[[Категорія:Померли в Надвірнянському районі]]
[[Категорія:Померли в Надвірнянському районі]]

Поточна версія на 09:35, 11 січня 2024

Семен Васильович Руднєв
Народження15 (27) лютого 1899(1899-02-27)
Російська імперія с. Руднєве
Російська імперія
Смерть4 серпня 1943(1943-08-04) (44 роки)
Заріччя, Надвірнянський район, Станіславська область
Країна Російська імперія, СРСР СРСР
Рід військпартизан
ОсвітаВійськово-політична академія імені Ленінаd
ПартіяКПРС
Звання Генерал-майор
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора
Орден Червоної Зірки Орден «Знак Пошани»
Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня
Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня

Семе́н Васи́льович Ру́днєв (15 (27) лютого 1899(18990227), хутір Мойсіївка, нині село Руднєве Путивльського району Сумської області4 серпня 1943, біля смт. Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області) — активний діяч радянського партизанського руху, комісар з'єднання під командуванням С. А. Ковпака, генерал-майор (1943), Герой Радянського Союзу (1944, посмертно[1]). З вересня 1942 р. був членом підпільного ЦК КП(б)У.

Біографія

[ред. | ред. код]

Під час Української революції воював проти української армії. Потім був командиром Червоної армії. У травні 1938 його обрали головою Путивльської районної ради Тсоавіахіму.

В 1938 році органи НКВС заарештували С. Руднєва, звинувативши його у шпигунстві, скоєнні диверсії та контрреволюційній діяльності. Однак після недовгого перебування в ув'язненні він у 1939 р. був звільнений. На пропозицію повернутися до Червоної армії Руднєв відмовився, про що потім шкодував.

З початком Радянсько-німецької війни він організував на Сумщині місцевий партизанський загін. Згодом Руднєв став активним діячем радянського партизанського руху, комісаром з'єднання іншого путивлянина — Сидора Ковпака.

Дослідження стоденного Карпатського рейду 1943 року Сумського партизанського з'єднання під проводом генерал-майора Сидора Ковпака можна знайти в Посиланнях. Під час цього походу брав участь у бойових зіткненнях із загонами УПА.

Відповідно до ранньої радянської офіційної версії, в бою біля Заріччя[2] у вересні 1943 був тяжко поранений і за нез'ясованих обставин загинув разом зі своїм старшим сином Радієм. Згідно з пізнішими даними, відкритими під час "Гласності" наприкінці 1980-х - на початку 1990-х років (газета "Правда"), Семена Руднєва, як недостатньо лояльного Москві, застрелила двома пострілами у скроню радистка спецгрупи П. Вершигори Анна Туркіна (Лаврухіна), яка мала персональне спецзавдання.

Левко Лук'яненко, хоч і не займався історичними дослідженнями з цієї теми, пише:[3]

То може з новітньою історією Ви краще знайомі й знаєте, що комісара ковпаківського партизанського загону Руднєва чекісти в спину вбили за його намір домовитися з УПА про спільну боротьбу супроти фашистів?

Версію про вбивство С.Руднєва висунув учасник партизанського руху, соратник С. Руднєва і С. Ковпака Герой Радянського Союзу – Петро Брайко, але не зміг навести жодних документальних доказів на її користь. Крім того, тих людей, які за твердженням П.Брайка, могли б підтвердити інформацію про вбивство С.Руднєва, немає серед живих. Доки ж вони були живі, П.Брайко чомусь не озвучував свою версію. Дмитро Веденєєв, заступник голови Українського інституту національної пам'яті, вважає що офіційна версія є правдивою.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза украинским партизанам» от 4 января 1944 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 13 января (№ 2 (262)). — С. 1
  2. День партизанської слави (укр.), процитовано 15 січня 2023
  3. Маршал Жуков і українці у Другій світовій війні : відповідь генералові Іщенку / Л. Г. Лук'яненко. — Київ : Козаки, 2002. — 48 сторінок — ISBN 966-514-038-8, сторінка 33

Посилання

[ред. | ред. код]