Руднєв Семен Васильович: відмінності між версіями

Семен Васильович Руднєв
Семен Васильович Руднєв
Народження	15 (27) лютого 1899; с. Руднєве ; Російська імперія
Смерть	4 серпня 1943 (44 роки); Заріччя, Надвірнянський район, Станіславська область
Країна	Російська імперія, СРСР
Рід військ	партизан
Освіта	Військово-політична академія імені Ленінаd
Партія	КПРС
Звання	Генерал-майор
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди
	Руднєв Семен Васильович у Вікісховищі

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[неперевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 09:35, 11 січня 2024

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Руднєв.

Семе́н Васи́льович Ру́днєв (15 (27) лютого 1899(18990227), хутір Мойсіївка, нині село Руднєве Путивльського району Сумської області — 4 серпня 1943, біля смт. Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області) — активний діяч радянського партизанського руху, комісар з'єднання під командуванням С. А. Ковпака, генерал-майор (1943), Герой Радянського Союзу (1944, посмертно^[1]). З вересня 1942 р. був членом підпільного ЦК КП(б)У.

Біографія

Під час Української революції воював проти української армії. Потім був командиром Червоної армії. У травні 1938 його обрали головою Путивльської районної ради Тсоавіахіму.

В 1938 році органи НКВС заарештували С. Руднєва, звинувативши його у шпигунстві, скоєнні диверсії та контрреволюційній діяльності. Однак після недовгого перебування в ув'язненні він у 1939 р. був звільнений. На пропозицію повернутися до Червоної армії Руднєв відмовився, про що потім шкодував.

З початком Радянсько-німецької війни він організував на Сумщині місцевий партизанський загін. Згодом Руднєв став активним діячем радянського партизанського руху, комісаром з'єднання іншого путивлянина — Сидора Ковпака.

Дослідження стоденного Карпатського рейду 1943 року Сумського партизанського з'єднання під проводом генерал-майора Сидора Ковпака можна знайти в Посиланнях. Під час цього походу брав участь у бойових зіткненнях із загонами УПА.

Відповідно до ранньої радянської офіційної версії, в бою біля Заріччя^[2] у вересні 1943 був тяжко поранений і за нез'ясованих обставин загинув разом зі своїм старшим сином Радієм. Згідно з пізнішими даними, відкритими під час "Гласності" наприкінці 1980-х - на початку 1990-х років (газета "Правда"), Семена Руднєва, як недостатньо лояльного Москві, застрелила двома пострілами у скроню радистка спецгрупи П. Вершигори Анна Туркіна (Лаврухіна), яка мала персональне спецзавдання.

Левко Лук'яненко, хоч і не займався історичними дослідженнями з цієї теми, пише:^[3]

То може з новітньою історією Ви краще знайомі й знаєте, що комісара ковпаківського партизанського загону Руднєва чекісти в спину вбили за його намір домовитися з УПА про спільну боротьбу супроти фашистів?

Версію про вбивство С.Руднєва висунув учасник партизанського руху, соратник С. Руднєва і С. Ковпака Герой Радянського Союзу – Петро Брайко, але не зміг навести жодних документальних доказів на її користь. Крім того, тих людей, які за твердженням П.Брайка, могли б підтвердити інформацію про вбивство С.Руднєва, немає серед живих. Доки ж вони були живі, П.Брайко чомусь не озвучував свою версію. Дмитро Веденєєв, заступник голови Українського інституту національної пам'яті, вважає що офіційна версія є правдивою.

Нагороди

Література

Руднєв Семен Васильович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 9 : Поплужне — Салуїн. — 558, [2] с., [24] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. — С. 507.
Малий словник історії України. - Київ, 1997
Сергей Кокин. Кто убил генерала Руднева. Тайна гибели партизанского комиссара. - "В мире спецслужб", М., апрель 2004 г.[1]

Примітки

↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза украинским партизанам» от 4 января 1944 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 13 января (№ 2 (262)). — С. 1
↑ День партизанської слави (укр.), процитовано 15 січня 2023
↑ Маршал Жуков і українці у Другій світовій війні : відповідь генералові Іщенку / Л. Г. Лук'яненко. — Київ : Козаки, 2002. — 48 сторінок — ISBN 966-514-038-8, сторінка 33

Посилання

Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза украинским партизанам» от 4 января 1944 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 13 января (№ 2 (262)). — С. 1

[2] День партизанської слави (укр.), процитовано 15 січня 2023

[3] Маршал Жуков і українці у Другій світовій війні : відповідь генералові Іщенку / Л. Г. Лук'яненко. — Київ : Козаки, 2002. — 48 сторінок — ISBN 966-514-038-8, сторінка 33

[1]

[2]

[3]

@@ Рядок 9: / Рядок 9: @@
 | місце народження    = {{Прапорець|RUSold}} с. [[Руднєве]] <br /> [[Російська імперія]]
 | дата смерті         = 4.8.1943
+| місце смерті        = [[Заріччя (Надвірнянський район)|Заріччя]], [[Надвірнянський район (1940—2020)|Надвірнянський район]], [[Івано-Франківська область|Станіславська область]]
-| місце смерті        = {{ UA }} поблизу [[Делятин|Делятина]]
 | прізвисько          =
 | приналежність       =
@@ Рядок 33: / Рядок 33: @@
 [[Файл:Фото Пам'ятника Радію Руднєву.jpg|міні]]
 {{Однофамільці|Руднєв}}
-'''Семе́н Васи́льович Ру́днєв''' ({{ДН|27|2|1899|15}}, хутір Мойсіївка, нині село [[Руднєве]] [[Путивльський район|Путивльського району]] [[Сумська область|Сумської області]] — [[4 серпня]] [[1943]], біля смт. [[Делятин]] [[Надвірнянський район|Надвірнянського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]) — активний діяч [[Радянські партизани|радянського партизанського руху]], комісар з'єднання під командуванням [[С. А. Ковпак]]а, [[генерал-майор]] ([[1943]]), [[Герой Радянського Союзу]] ([[1944]], посмертно). З вересня 1942 р. був членом підпільного ЦК КП(б)У.
+'''Семе́н Васи́льович Ру́днєв''' ({{ДН|27|2|1899|15}}, хутір Мойсіївка, нині село [[Руднєве]] [[Путивльський район|Путивльського району]] [[Сумська область|Сумської області]] — [[4 серпня]] [[1943]], біля смт. [[Делятин]] [[Надвірнянський район|Надвірнянського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]) — активний діяч [[Радянські партизани|радянського партизанського руху]], комісар з'єднання під командуванням [[С. А. Ковпак]]а, [[генерал-майор]] ([[1943]]), [[Герой Радянського Союзу]] ([[1944]], посмертно<ref>[https://sun.tsu.ru/mminfo/2020/000462771/1944/1944_002.pdf Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза украинским партизанам» от 4 января 1944 года] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 13 января (№ 2 (262)). — С. 1</ref>). З вересня 1942 р. був членом підпільного ЦК КП(б)У.
 == Біографія ==
-Під час Української революції воював проти української армії. Потім був командиром Червоної
+Під час Української революції воював проти української армії. Потім був командиром Червоної армії. У травні [[1938]] його обрали головою [[Путивльський район|Путивльської районної]] ради [[Тсоавіахім]]у.
-армії. У травні [[1938]] його обрали головою [[Путивльський район|Путивльської районної]] ради [[Тсоавіахім]]у.
 В 1938 році органи [[НКВС]] заарештували С. Руднєва, звинувативши його у шпигунстві, скоєнні диверсії та контрреволюційній діяльності. Однак після недовгого перебування в ув'язненні він у 1939 р. був звільнений. На пропозицію повернутися до [[Червона Армія|Червоної армії]] Руднєв відмовився, про що потім шкодував.
-З початком [[Радянсько-німецька війна|Радянсько-німецької війни]] він організував на Сумщині місцевий партизанський загін. Згодом Руднєв став активним діячем [[Радянські партизани|радянського партизанського руху]], комісаром з'єднання іншого путивлянина — [[Ковпак Сидір|Сидора Ковпака]]. Як людина і як партизан в офіційних доповідях і приватних розмовах характеризувався дуже високо.
+З початком [[Радянсько-німецька війна|Радянсько-німецької війни]] він організував на Сумщині місцевий партизанський загін. Згодом Руднєв став активним діячем [[Радянські партизани|радянського партизанського руху]], комісаром з'єднання іншого путивлянина — [[Ковпак Сидір|Сидора Ковпака]].
 Дослідження стоденного Карпатського рейду 1943 року Сумського партизанського з'єднання під проводом генерал-майора Сидора Ковпака можна знайти в Посиланнях. Під час цього походу брав участь у бойових зіткненнях із загонами УПА.
-Відповідно до ранньої радянської офіційної версії, в бою під [[Делятин]]ом  у вересні 1943 був тяжко поранений і за нез'ясованих обставин загинув разом зі своїм старшим сином Радієм. Згідно з пізнішими даними, відкритими під час "[[Гласність|Гласності]]" наприкінці 1980-х - на початку 1990-х років (газета "Правда"), Семена Руднєва, як недостатньо лояльного Москві, застрелила двома пострілами у [[Скроня|скроню]] радистка спецгрупи [[Вершигора Петро Петрович|П. Вершигори]] Анна Туркіна (Лаврухіна), яка мала персональне спецзавдання.
+Відповідно до ранньої радянської офіційної версії, в бою біля [[Заріччя (Надвірнянський район)|Заріччя]]<ref>{{Citation|title=День партизанської слави|url=https://www.youtube.com/watch?v=Sr3V89qV6Cs|accessdate=2023-01-15|language=uk-UA}}</ref> у вересні 1943 був тяжко поранений і за нез'ясованих обставин загинув разом зі своїм старшим сином Радієм. Згідно з пізнішими даними, відкритими під час "[[Гласність|Гласності]]" наприкінці 1980-х - на початку 1990-х років (газета "Правда"), Семена Руднєва, як недостатньо лояльного Москві, застрелила двома пострілами у [[Скроня|скроню]] радистка спецгрупи [[Вершигора Петро Петрович|П. Вершигори]] Анна Туркіна (Лаврухіна), яка мала персональне спецзавдання.
 [[Левко Лук'яненко]], хоч і не займався історичними дослідженнями з цієї теми, пише:<ref>[http://exlibris.org.ua/text/zhukov.html Маршал Жуков і українці у Другій світовій війні : відповідь генералові Іщенку] / Л.&nbsp;Г.&nbsp;Лук'яненко.&nbsp;— Київ : Козаки, 2002.&nbsp;— 48 сторінок&nbsp;— ISBN 966-514-038-8, сторінка 33</ref>{{Text|То може з новітньою історією Ви краще знайомі й знаєте, що комісара ковпаківського партизанського загону Руднєва чекісти в спину вбили за його намір домовитися з УПА про спільну боротьбу супроти фашистів?}}
@@ Рядок 69: / Рядок 68: @@
 == Посилання ==
 * [http://novoross-73.livejournal.com/25944.html Карпатський рейд. Щоденник С.В.Руднєва]{{ref-ru}}
-* [https://archive.is/20121223013630/www.memory.gov.ua/ua/publication/content/1558.htm Дмитрий Веденеев "ПОСЛЕДНИЙ РЕЙД КОМИССАРА. Историко-документальное расследование гибели генерал-майора Семена Руднева"]{{ref-ru}}
+* [https://archive.today/20121223013630/www.memory.gov.ua/ua/publication/content/1558.htm Дмитрий Веденеев "ПОСЛЕДНИЙ РЕЙД КОМИССАРА. Историко-документальное расследование гибели генерал-майора Семена Руднева"]{{ref-ru}}
 {{bio-stub}}
@@ Рядок 78: / Рядок 77: @@
 [[Категорія:Радянські партизани]]
 [[Категорія:Персоналії:Путивль]]
-[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]
+[[Категорія:Люди, на честь яких названо вулиці]]
 [[Категорія:Україна в Другій світовій війні]]
 [[Категорія:Померли в Надвірнянському районі]]

Руднєв Семен Васильович: відмінності між версіями

Поточна версія на 09:35, 11 січня 2024

Зміст

Біографія

Нагороди

Література

Примітки

Посилання

Навігаційне меню

Руднєв Семен Васильович: відмінності між версіями

Поточна версія на 09:35, 11 січня 2024

Біографія

Нагороди

Література

Примітки

Посилання

Навігаційне меню

Пошук