Симфонія № 6 (Бетховен): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
доповнення про частини симфонії, додано джерела
мНемає опису редагування
 
(Не показані 16 проміжних версій 10 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Музична композиція}}
'''Симфо́нія №&nbsp;6 «Пасторальна» ор.68''' [[фа мажор]], написана в той сам період, що й [[Симфонія №5 (Бетховен)|П'ята]]<ref name="альшванг">{{книга|назва=Людвиг ван Бетховен. Очерк жизни и творчества. Изд. третье|автор=А. Альшванг|видавець=Издательство «Музыка»|місце=Москва|рік=1966}}</ref>, і вперше виконана на одному концерті з П'ятою симфонією у грудні 1808 р.<ref name="guardian">{{cite web/uk|назва=Symphony guide: Beethoven's Sixth ('Pastoral')|видавець=guardian.com|автор=Tom Service|url=http://www.theguardian.com/music/tomserviceblog/2014/jul/22/symphony-guide-beethovens-sixth-pastoral-tom-service|дата=22-06-2014}}</ref>. Симфонія складається з 5-ти частин, кожна з яких має підзаголовок:
'''Симфо́нія №&nbsp;6 «Пасторальна» ор.&nbsp;68''' [[фа мажор]], написана в той самий період, що й [[Симфонія №5 (Бетховен)|П'ята]]<ref name="альшванг">{{книга|назва=Людвиг ван Бетховен. Очерк жизни и творчества. Изд. третье|автор=А. Альшванг|видавець=Издательство «Музыка»|місце=Москва|рік=1966}}</ref>, і вперше виконана на одному концерті з П'ятою симфонією у грудні 1808&nbsp;р.<ref name="guardian">{{cite web/uk|назва=Symphony guide: Beethoven's Sixth ('Pastoral')|видавець=guardian.com|автор=Tom Service|url=http://www.theguardian.com/music/tomserviceblog/2014/jul/22/symphony-guide-beethovens-sixth-pastoral-tom-service|дата=22-06-2014|accessdate=5 листопада 2014|archive-date=5 листопада 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20141105155708/http://www.theguardian.com/music/tomserviceblog/2014/jul/22/symphony-guide-beethovens-sixth-pastoral-tom-service}}</ref>. Симфонія складається з 5-ти частин, кожна з яких має підзаголовок:
# Allegro ma non troppo. ''«Пробудження радісних відчуттів від прибуття у село»''
# Allegro ma non troppo. ''«Пробудження радісних відчуттів від прибуття у село»''
# Andante molto mosso. ''«Сцена біля струмка»''
# Andante molto mosso. ''«Сцена біля струмка»''
Рядок 5: Рядок 6:
# Allegro. ''«Гроза, буря»''
# Allegro. ''«Гроза, буря»''
# Allegretto. ''«Пісня пастуха. Відчуття радості і вдячності після закінчення бурі»''
# Allegretto. ''«Пісня пастуха. Відчуття радості і вдячності після закінчення бурі»''
Третя, четверта і п'ята частини виконуються без перерви<ref name="guardian" />.


⚫
Хоча Бетховен дав частинам симфонії [[програмна музика|програмні]] назви, він стверджував, що музика симфонії не змальовує конкретні події чи картини, а передає відчуття, пов'язані із сільською природою<ref name="альшванг" />. '''Перша частина''' симфонії, на відміну від типового для Бетховена динамічного розгортання, наповнена «спогляданням»<ref name="guardian" /> і «безтурботним щастям», а музична структура побудована на багаторазовому повторенні мотивів<ref name="альшванг" />. '''Друга''', повільна частина під назвою «Сцена біля струмка», у певному місці імітує спів пташок та дзюркотіння струмка<ref name="guardian" />. '''Третя частина''', Скерцо, побудована на танцювальних мотивах, але в певний момент переривається «Грозою»&nbsp;— '''четвертою частиною''' симфонії, яка передає відчуття остраху перед бурею. Втім, спокій і «відчуття радості і вдячності» повертається у '''п'ятій частині''' симфонії, «Пісні пастуха».
При тому 4-та частина переходить у 5-ту без перерви.


Написана для подвійного складу [[симфонічний оркестр|симфонічного оркестру]] з двома тромбонами та флейтою-піколо. Тривалість&nbsp;— близько 42&nbsp;хв. Шоста симфонія, як і П'ята, була присвячена двом меценатам Бетховена: сину останнього гетьмана України&nbsp;— графу [[Розумовський Андрій Кирилович|Андрію Розумовському]] та князю Францу Йозефу Максимільяну Лобковіцу<ref>{{стаття|журнал=Мистецтвознавчі записки|видавництво=Міленіум|місце=Київ|рік=2012|автор=Рудчук Юрій Антонович|назва=Світліший князь Андрій Розумовський — видатний державний діяч, протектор мистецтва, талановитий музикант|сторінки=11—18|url=http://nakkkim.edu.ua/sites/default/files/documents/page/%5Bsite-date-dd%5D-%5Bsite-date-mm%5D-%5Bsite-date-yy%5D/%5Buser-id%5D/MZ_22.pdf#page=11|accessdate=2014-11-23|archivedate=2014-11-29|archiveurl=https://web.archive.org/web/20141129184853/http://nakkkim.edu.ua/sites/default/files/documents/page/%5Bsite-date-dd%5D-%5Bsite-date-mm%5D-%5Bsite-date-yy%5D/%5Buser-id%5D/MZ_22.pdf#page=11}}</ref><ref name=npr>{{cite web|title=Beethoven's Symphony No. 6 in F Major, Op. 68|url=http://www.npr.org/templates/story/story.php?storyId=5478661|work=NPR music|date=12-06-2006|quote=Not only did both have the same period of genesis and the same dedicatees (Count Razumovsky and Prince Lobkowitz), but they were also published within weeks of one another in the spring of 1809 and premiered together (in reverse order and with their numbers switched).|accessdate=24 листопада 2014|archive-date=22 квітня 2010|archive-url=https://web.archive.org/web/20100422005510/http://www.npr.org/templates/story/story.php?storyId=5478661}}</ref><ref name=belcanto>{{cite web|title=Бетховен. Симфония No. 6 («Пасторальная»)|url=http://www.belcanto.ru/s_beethoven_6.html|work=belcanto.ru|author=А. Кенигсберг|quote=Как и до-минорная, Пасторальная симфония посвящена покровителю Бетховена, венскому меценату князю Ф. И. Лобковицу и русскому посланнику в Вене графу А. К. Разумовскому.|accessdate=24 листопада 2014|archive-date=27 лютого 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150227225832/http://belcanto.ru/s_beethoven_6.html}}</ref>.
⚫
Хоча Бетховен дає частинам симфонії [[програмна музика|програмні]] назви, він стверджував, що музика симфонії не змальовує конкретні події чи картини, а передає відчуття, пов'язані з сільською природою<ref name="альшванг" />. '''Перша частина''' симфонії, на відміну від типового для Бетховена динамічного розгортання, наповнена «спогладянанням»<ref name="guardian" /> і «безтурботним щастям», а музична структура побудована на багаторазовому повторенні мотивів<ref name="альшванг" />. '''Друга''', повільна частина під назвою «Сцена біля струмка» у певному місці фактично «цитує» спів пташок та імітує струмок<ref name="guardian" />. '''Третя частина''', Скерцо, побудована на танцювальних мотивах, але в певний момент переривається «Грозою» — ''четвертою частиною'' симфонії, яка передає відчуття остраху перед бурею. Втім, спокій і «відчуття радості і вдячності» повертається у '''п'ятій частині''' симфонії, «Пісні пастуха».

Написана для подвійного складу [[симфонічний оркестр|симфонічного оркестру]] із включенням 2-х тромбонів та флейти-піколо. Тривалість — близько 42 хв. Шоста симфонія, як і П'ята була присвячена другу і меценату Бетховена, сину останнього гетьмана України, графу [[Розумовський Андрій Кирилович|Андрію Розумовському]]{{джерело?}}.


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 16: Рядок 16:


{{Симфонії Бетховена}}
{{Симфонії Бетховена}}

{{music-stub}}
{{music-stub}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Твори 1800-х років]]
[[Категорія:Музичні твори 1800-х]]

Поточна версія на 17:50, 11 січня 2024

Симфонія № 6
нім. Sinfonie Nr. 6 F-Dur
КомпозиторЛюдвіг ван Бетховен
Створено1808[1]
Видано1809[1]
Тональністьфа мажор
Інструментуваннясимфонічний оркестр
Прем'єра
Дата22 грудня 1808
МісцеАн дер Вінd
CMNS: Симфонія № 6 у Вікісховищі

Симфо́нія № 6 «Пасторальна» ор. 68 фа мажор, написана в той самий період, що й П'ята[2], і вперше виконана на одному концерті з П'ятою симфонією у грудні 1808 р.[3]. Симфонія складається з 5-ти частин, кожна з яких має підзаголовок:

  1. Allegro ma non troppo. «Пробудження радісних відчуттів від прибуття у село»
  2. Andante molto mosso. «Сцена біля струмка»
  3. Allegro. «Веселе зібрання сільського люду»
  4. Allegro. «Гроза, буря»
  5. Allegretto. «Пісня пастуха. Відчуття радості і вдячності після закінчення бурі»

Третя, четверта і п'ята частини виконуються без перерви[3].

Хоча Бетховен дав частинам симфонії програмні назви, він стверджував, що музика симфонії не змальовує конкретні події чи картини, а передає відчуття, пов'язані із сільською природою[2]. Перша частина симфонії, на відміну від типового для Бетховена динамічного розгортання, наповнена «спогляданням»[3] і «безтурботним щастям», а музична структура побудована на багаторазовому повторенні мотивів[2]. Друга, повільна частина під назвою «Сцена біля струмка», у певному місці імітує спів пташок та дзюркотіння струмка[3]. Третя частина, Скерцо, побудована на танцювальних мотивах, але в певний момент переривається «Грозою» — четвертою частиною симфонії, яка передає відчуття остраху перед бурею. Втім, спокій і «відчуття радості і вдячності» повертається у п'ятій частині симфонії, «Пісні пастуха».

Написана для подвійного складу симфонічного оркестру з двома тромбонами та флейтою-піколо. Тривалість — близько 42 хв. Шоста симфонія, як і П'ята, була присвячена двом меценатам Бетховена: сину останнього гетьмана України — графу Андрію Розумовському та князю Францу Йозефу Максимільяну Лобковіцу[4][5][6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Grove Music Online — OUP. — doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.40026
  2. ↑ а б в А. Альшванг. Людвиг ван Бетховен. Очерк жизни и творчества. Изд. третье. — Москва, 1966.
  3. ↑ а б в г Tom Service (22-06-2014). Symphony guide: Beethoven's Sixth ('Pastoral'). guardian.com. Архів оригіналу за 5 листопада 2014. Процитовано 5 листопада 2014.
  4. ↑ Рудчук Юрій Антонович. Світліший князь Андрій Розумовський — видатний державний діяч, протектор мистецтва, талановитий музикант // Мистецтвознавчі записки. — Київ : Міленіум, 2012. — С. 11—18. Архівовано з джерела 29 листопада 2014. Процитовано 2014-11-23.
  5. ↑ Beethoven's Symphony No. 6 in F Major, Op. 68. NPR music. 12-06-2006. Архів оригіналу за 22 квітня 2010. Процитовано 24 листопада 2014. Not only did both have the same period of genesis and the same dedicatees (Count Razumovsky and Prince Lobkowitz), but they were also published within weeks of one another in the spring of 1809 and premiered together (in reverse order and with their numbers switched).
  6. ↑ А. Кенигсберг. Бетховен. Симфония No. 6 («Пасторальная»). belcanto.ru. Архів оригіналу за 27 лютого 2015. Процитовано 24 листопада 2014. Как и до-минорная, Пасторальная симфония посвящена покровителю Бетховена, венскому меценату князю Ф. И. Лобковицу и русскому посланнику в Вене графу А. К. Разумовскому.
Симфонії Людвіга ван Бетховена
№ 1 До мажор op. 21 | № 2 Ре мажор op. 36 | № 3 Мі-бемоль мажор op. 55 «Героїчна» | № 4 Сі-бемоль мажор op. 60 | № 5 до мінор op. 67
№ 6 Фа мажор op. 68 «Пасторальна» | № 7 Ля мажор op. 92 | № 8 Фа мажор op. 93 | № 9 ре мінор op. 125


музика Це незавершена стаття про музику.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Симфонія_№_6_(Бетховен)&oldid=41411094