Біб (плід): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Zlir'a (обговорення | внесок) м перейменував «Біб» на «Біб (плід)»: Словом також називають рослину Біб кінський |
Немає опису редагування |
||
(Не показані 17 проміжних версій 15 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[ |
{{unibox}}[[Файл:Heaps of beans.jpg|thumb|Зелені боби]] |
||
'''Біб''' |
'''Біб''' — тип [[плід|плоду]] [[Рослини|рослин]], одногніздий, утворений одним [[плодолисток|плодолистком]], розкривається від вершка до основи по черевному і спинному швах. Насінин кілька або багато, прикріплені вздовж черевного шва. Характерний для рослин роду бобових. |
||
Часто боби неправильно називають [[стручок|стручками]]. Стручок |
Часто боби неправильно називають [[стручок|стручками]]. Стручок — це сухий розкривний плід, утворений двома плодолистками, розкривається по двох стулках (наприклад у [[Зубниця бульбиста|зубниці бульбистої]]). |
||
Боби є геліотропними рослинами, їх листя вдень повертається за сонцем, а вночі скручується і «спить» у складеному стані. |
|||
== Історія == |
|||
Боби є однією з найдавніших рослин, що культивуються людьми. [[Біб кінський|Біб звичайний]], що також називається кінським, в своєму дикому вигляді має розмір з малий ніготь, і збирався в [[Афганістан]]і і передгір'ях Гімалаїв<ref>Kaplan, pp. 27 ff</ref>. В покращеному культивованому вигляді в порівнянні з природними різновидами, боби вирощувалися в Таїланді ще на початку сьомого тисячоліття до н. е., ще до появи кераміки<ref>{{cite journal|pmid=17742735|year=1969|last1=Gorman|first1=CF|title=Hoabinhian: A pebble-tool complex with early plant associations in southeast Asia|volume=163|issue=3868|pages=671–3|doi=10.1126/science.163.3868.671|journal=Science}}</ref>. Також вони знайдені в місцях захоронення померлих в [[Стародавній Єгипет|стародавньому Єгипті]]. Лише у другому тисячолітті до нашої ери культивовані великі зернові боби почали з'являтися у Егейській, Іберійській та трансальпійській Європі<ref>Daniel Zohary and Maria Hopf ''Domestication of Plants in the Old World'' Oxford University Press, 2012, {{ISBN|0199549060}}, p. 114</ref>. У ''[[Іліада|Іліаді]]'' (8 століття до н. е.) є згадка про боби і [[Нут (рослина)|нут]], що кидають на молотницю<ref>«And as in some great threshing-floor go leaping From a broad pan the black-skinned beans or peas.» (''Iliad'' xiii, 589)</ref>. |
|||
== Див. також == |
|||
* [[Біб кінський]] |
|||
* [[Боби]] |
|||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
== Примітки == |
|||
⚫ | |||
{{reflist}} |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
[[de:Bohne (Pflanze)]] |
|||
[[Категорія:Бобові]] |
|||
[[en:Bean]] |
|||
[[fr:Haricot]] |
|||
[[ko:콩]] |
|||
[[nl:Boon]] |
|||
[[ja:豆]] |
|||
[[pt:Feijão]] |
|||
[[ru:Бобы]] |
|||
[[sl:Fižol]] |
|||
[[zh:豆类]] |
Поточна версія на 21:34, 13 січня 2024
Біб | |
Вуглецевий слід | 1,4 кілограм еквівалента вуглекислого газу на кілограм[1] і 0,8 кілограм еквівалента вуглекислого газу на кілограм[2] |
---|---|
Водний слід | 4055 кубічний метр на тонну[3] і 5053 кубічний метр на тонну[4] |
Виробляється з | бобові |
![]() |
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a0/Heaps_of_beans.jpg/220px-Heaps_of_beans.jpg)
Біб — тип плоду рослин, одногніздий, утворений одним плодолистком, розкривається від вершка до основи по черевному і спинному швах. Насінин кілька або багато, прикріплені вздовж черевного шва. Характерний для рослин роду бобових.
Часто боби неправильно називають стручками. Стручок — це сухий розкривний плід, утворений двома плодолистками, розкривається по двох стулках (наприклад у зубниці бульбистої).
Боби є геліотропними рослинами, їх листя вдень повертається за сонцем, а вночі скручується і «спить» у складеному стані.
Боби є однією з найдавніших рослин, що культивуються людьми. Біб звичайний, що також називається кінським, в своєму дикому вигляді має розмір з малий ніготь, і збирався в Афганістані і передгір'ях Гімалаїв[5]. В покращеному культивованому вигляді в порівнянні з природними різновидами, боби вирощувалися в Таїланді ще на початку сьомого тисячоліття до н. е., ще до появи кераміки[6]. Також вони знайдені в місцях захоронення померлих в стародавньому Єгипті. Лише у другому тисячолітті до нашої ери культивовані великі зернові боби почали з'являтися у Егейській, Іберійській та трансальпійській Європі[7]. У Іліаді (8 століття до н. е.) є згадка про боби і нут, що кидають на молотницю[8].
- ↑ Teran T. D., Suckow T. So schmeckt Zukunft: Der kulinarische Kompass für eine gesunde Erde / Hrsg.: WWF Deutschland — 2021.
- ↑ Reinhardt G., Gärtner S., Wagner T. Ökologische Fußabdrücke von Lebensmitteln und Gerichten in Deutschland — Institut für Energie- und Umweltforschung Heidelberg, 2020. — S. 8.
- ↑ Hoekstra A. Y., Mekonnen M. M. Table 6 // The green, blue and grey water footprint of crops and derived crop products // Hydrology and Earth System Sciences — Copernicus Publications, 2011. — Vol. 15, Iss. 5. — P. 1577–1600. — ISSN 1027-5606; 1607-7938 — doi:10.5194/HESS-15-1577-2011
- ↑ Hoekstra A. Y., Mekonnen M. M. Table 3 // The green, blue and grey water footprint of crops and derived crop products // Hydrology and Earth System Sciences — Copernicus Publications, 2011. — Vol. 15, Iss. 5. — P. 1577–1600. — ISSN 1027-5606; 1607-7938 — doi:10.5194/HESS-15-1577-2011
- ↑ Kaplan, pp. 27 ff
- ↑ Gorman, CF (1969). Hoabinhian: A pebble-tool complex with early plant associations in southeast Asia. Science. 163 (3868): 671—3. doi:10.1126/science.163.3868.671. PMID 17742735.
- ↑ Daniel Zohary and Maria Hopf Domestication of Plants in the Old World Oxford University Press, 2012, ISBN 0199549060, p. 114
- ↑ «And as in some great threshing-floor go leaping From a broad pan the black-skinned beans or peas.» (Iliad xiii, 589)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.