Стрипський Гіядор Миколайович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
категоризація
м вікіфікація
 
(Не показані 26 проміжних версій 13 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Письменник
{{Письменник
| bgcolour
| bgcolour
| Ім'я =
| Ім'я = Гіядор Стрипський
| Оригінал імені =
| Оригінал імені =
| Фото =Стрипський Гіядор.jpg
| Фото = Стрипський Гіядор.jpg
| Ширина =
| Ширина =
| Підпис =
| Підпис =
| Ім'я при народженні = Стрипський Гіядор Миколайович
| Ім'я при народженні = Стрипський Гіядор Миколайович
| Псевдоніми =
| Псевдоніми = ''Я. Біленький'', ''Ядор'', ''М. Миколаєнко'', ''Мікеш'', ''С. Новик'', ''Стороженко''
| Дата народження = 7.3.1875
| Дата народження = 7.3.1875
| Місце народження = с. Шелестове,<br>[[Березький комітат]], [[Угорське королівство]], {{AUT-HUN}}
| Місце народження = с. Шелестове, тепер частина села [[Кольчино]] [[Березький комітат]], [[Угорське королівство]], [[Австро-Угорщина]]
| Дата смерті = 9.3.1949
| Дата смерті = 9.3.1949
| Місце смерті = [[Будапешт]], [[Файл:Flag_of_Hungary_(1946-1949,_1956-1957).svg|20пкс]] [[Друга Угорська республіка|Угорська республіка]]
| Місце смерті = [[Будапешт]], [[Друга Угорська республіка]]
| Поховання =
| Поховання =
| Національність =
| Національність =
| Громадянство = {{AUT-HUN}} → [[Файл:Flag_of_Hungary_(1946-1949,_1956-1957).svg|20пкс]] [[Друга Угорська республіка|Угорська республіка]]
| Громадянство =
| Мова творів =
| Мова творів =
| Рід діяльності =
| Рід діяльності =
| Роки активності =
| Роки активності =
| Напрямок =
| Напрямок =
| Жанр =
| Жанр =
| Magnum opus =
| Magnum opus =
| Премії =
| Премії =
| Нагороди = <!-- {{{!}} style="background: transparent"
| Нагороди = <!-- {{(!}} style="background: transparent"
{{!}} {{шаблон_вищої_нагороди}}
{{!}} {{шаблон_вищої_нагороди}}
{{!}}}
{{!)}}
{{{!}} style="background: transparent"
{{(!}} style="background: transparent"
{{!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}}
{{!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}}
{{!}}-
{{!}}-
{{!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}}
{{!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}}
{{!}}} -->
{{!)}} -->
| Сайт =
| Сайт =
| Автограф = <!-- Підпис.jpg -->
| Автограф = <!-- Підпис.jpg -->
| Примітки =
| Примітки =
}}
}}


'''Стрипський Гіядор''' (псевдоніми: ''Я. Біленький'', ''Ядор'', ''М. Миколаєнко'', ''Мікеш'', ''С. Новик'', ''Стороженко'' та інші, {{ДН|7|3|1875}}, колишнє село Шелестове (нині смт. [[Кольчино]]) поблизу [[Мукачеве|Мукачевого]], тепер [[Закарпатська область|Закарпатської області]]&nbsp;— {{ДС|9|3|1949}}. в інших джерелах - 9 березня 1946, [[Будапешт]])&nbsp;— [[Закарпаття|закарпатський]] діяч, історик, філолог і етнограф, дійсний член [[НТШ]].
'''Гіядор Миколайович Стрипський''' ('''Др. Ядоръ Стрипський''', псевдоніми: ''Я. Біленький'', ''Ядор'', ''М. Миколаєнко'', ''Мікеш'', ''С. Новик'', ''Стороженко'' та інші, {{ДН|7|3|1875}}, с. Шелестове (нині частина смт. [[Кольчино]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]]&nbsp;— {{ДС|9|3|1949}}, в інших джерелах&nbsp;— [[9 березня]] [[1946]], [[Будапешт]])&nbsp;— [[Закарпаття|закарпатський]] діяч, історик, філолог і етнограф, дійсний член [[Наукове товариство імені Шевченка|Наукового товариства ім. Шевченка]] та член Румунської АН.


== Життєпис ==
⚫
Освіту здобув у Будапешті, [[Львів|Львові]] й [[Клуж]]і, співпрацював з [[Гнатюк Володимир Михайлович|Володимиром Гнатюком]] і [[Франко Іван Якович|Іваном Франком]], прихильник [[народовці|народовецької]] орієнтації закарпатського культурно-мовного розвитку; співробітничав з [[Волошин Авґустин|о. Августином Волошином]] у «Науці» і додатку «Село» ([[1907]]).
З родини греко-католицького священика. Окрім Гіядора, у родині було багато дітей; один із них, Мирон (мадярська форма імені&nbsp;— Елемер) Стрипський, був 11-м мером Унґвара ([[Ужгород]]а)<ref>https://ua-reporter.com/uk/news/malenkyy-vavylon-muzhgorod-ta-yogo-odynadcyatyy-mer-vladnyy-komisar-myron-strypskyy-foto</ref> та активістом «Просвіти».

Закінчив Ужгородську гімназію (1893). Вищу освіту здобував на філософських факультетах Будапештського (1893&nbsp;— осінь 1897), [[Львів]]ського (один семестр 1897&nbsp;р.) та Коложварського (1898—1900) університетів; у Коложварі отримав диплом доктора філософії і гімназійного професора<ref>Алла Галас. Гіядор Стрипський в історії українського мовознавства на Закарпатті // Науковий вісник УжНУ Серія: Філологія. Випуск 2(42)&nbsp;— 2019.&nbsp;— С. 29.</ref>.
⚫
Співпрацював із [[Гнатюк Володимир Михайлович|Володимиром Гнатюком]] і [[Франко Іван Якович|Іваном Франком]], прихильник [[народовці|народовецької]] орієнтації закарпатського культурно-мовного розвитку; співпрацював із [[Волошин Авґустин|о. Августином Волошином]] у «Науці» й додатку «Село» ([[1907]]).

Критикував москвофілів, але водночас дотримувався політики лояльності угорській державі. У 1913&nbsp;р. виступив із довгим дописом, де критикував як моксвофілів, так і проукраїнський рух, і підтримував розвиток на закарпатських землях літературної мови на базі місцевих діалектів (тобто пропагандував [[політичне русинство]])<ref>https://zakarpattya.net.ua/Blogs/90173-Iosyp-Kobal-Hiiador-Strypskyi-moskvofilizm-ukrainizm-i-vitchyzniani-rusnaky</ref>.

Був родичем Августина Штефана.

''<sup>«Часто бував у нас двоюрідний брат мами Гіядор Стрипський, який був учнем [[Іван Франко|Івана Франка]]. Мабуть він та галицькі [[священик]]и, що часто бували у нас, подали думку батькові 1897 року заложити в Скотарському читальню.»</sup>''

- писав у своїх спогадах [[Штефан Августин Омелянович|Августин Штефан]], парох Скотарського, батько першого Президента [[Карпатська Україна|Карпатської України]] [[Волошин Августин Іванович|Августина Волошина]].


Під час [[Перша світова війна|першої світової війни]] видавав журнал «[[Ukránia]]» у Будапешті, у [[1919]] редактор «Русько-Країнської Правди».
Під час [[Перша світова війна|першої світової війни]] видавав журнал «[[Ukránia]]» у Будапешті, у [[1919]] редактор «Русько-Країнської Правди».


У [[1920]] залишився в [[Королівство Угорщина (1920—1946)|Королівстві Угорщина]], де був міністерським радником і далі досліджував культуру й історію Закарпаття.
У [[1920]] залишився в [[Угорське королівство (1920—1946)|Угорському королівстві]], де був міністерським радником і далі досліджував культуру й історію Закарпаття.


У [[1941]]–[[1943]] провідний член «Подкарпатського Общества Наук», у видавництві якого багато друкувався.
У [[1941]]–[[1943]] провідний член «[[Підкарпатське товариство наук|Подкарпатського Общества Наук]]», у видавництві якого багато друкувався.


Писав також [[угорська мова|угорською]] і [[словацька мова|словацькою]] (псевдонім Belon Rusinský) мовами.
Писав також [[угорська мова|угорською]] і [[словацька мова|словацькою]] (псевдонім Belon Rusinský) мовами.

Після 2-ї світової війни практично вся родина Стрипських (найближчі родичі Гіядора, які ще залишалися в Ужгороді) емігрувала з Закарпаття до Угорщини.


== Праці ==
== Праці ==
Рядок 57: Рядок 72:
* «Найстаріший румунський друк латинкою»,
* «Найстаріший румунський друк латинкою»,
* «Пам'ятки русько-української мови і літератури» та ін.
* «Пам'ятки русько-української мови і літератури» та ін.
** Kossuth Lajos a ruthén népköltészetben. Bp., 1907. (Különnyomat az Ethnographiából)
** Zapiszki z Verhovini [Verhovinai útijegyzetek] H.n., 1907.
** Az erdélyi halászat ismeretéhez. Kolozsvár, 1908.
** Az erdélyi halastavak ismeretéhez. Régi és más halastavak. Uo., 1908.
** Sztojka pp. újonnan felfedezett antimensiója és az iskolai monostor. Ungvár, 1910.
** Szegedi Gergely énekeskv-e 16. századbeli román fordításban. Protestáns hatások a hazai románságra. Alexics Györggyel. Uo., 1911.
** Uhroruszki litopisznyi zapiszki. (Magyarorosz év szerinti feljegyzések) H.n., 1911.
** Adalékok Szabó Károly ["Régi magyar könyvtár" c.] munkájának I—II. kötetéhez. Pótlások és igazítások. Bp., 1912. (soksz.)
** Jegyzetek a görög kultúra Árpádkori nyomairól. Uo., 1913. Online
** A görög-katholikus magyarság utolsó kálvária-útja 1896—1912. Írta Szabó Jenő. (A szerző dolgozataiból és beszédeiből egybeállította, bevezetővel és jegyzetekkel kíséri Sztripszky Hiador.) Uo., 1913. Online
** Moskophilismus, ukrainizmus és a hazai rusznákok. Uo., [1913]. (Különnyomat a Budapesti Szemléből)
** Z sztarsoji piszmennosztyi Uhorszkoji Ruszi (Magyar Oroszország régebbi írásbeliségéből). h. n., 1914.
** Ének Igor hadairól és a palócokról. Ford. Varga Bálinttal. Bp., [1916] (Ukrán könyvtár 2.)
** Históriás énekek a rettenetes Iván czarrúl, ifiu testőrzőjérül és az vitéz kalmár Kalasnikovrul. Írta Lermontov Mikhál. [Ford.] Uo., 1924. [1923]
** Literarne makresy. H.n., 1942.
** Pocsatki drzckarsztva na Podkarpatyu. (A nyomdászat kezdetei Kárpátalján) h. n., 1942.
** Mivel tartozunk az orosz irodalomnak? [benne Puskin: Nulin gróf c. művének ford.] Szeged, 1949.

⚫
Перекладав угорською мовою українські літературні твори ([[Шевченко Тарас Григорович|Шевченка]], [[Франко Іван Якович|Франка]], [[Руданський Степан Васильович|Руданського]], [[Коцюбинський Михайло Михайлович|Коцюбинського]]), «[[Слово о полку Ігоревім]]».


== Примітки ==
⚫
Перекладав угорською мовою українські літературні твори ([[Тарас Шевченко|Шевченка]], [[Іван Франко|Франка]], [[Руданський Степан Васильович|Руданського]], [[Коцюбинський Михайло Михайлович|Коцюбинського]]), «[[Слово о полку Ігоревім]]».
{{reflist}}


== Література ==
== Література ==
* ''Галас Б. К., Галас Й''. Стрипський Гіядор Миколайович // {{УМ-2000}}
⚫
* ''[[Галас Кирило Йосипович|Галас К. Й]]''. Закарпатоукраїнський ономаст Гіядор Миколайович Стрипський // Onomastica. — Wrocław, 1971. — R. 16, zesz. 1—2. — S. 301—307.
* ''Держалюк М. С.'' [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Strypskyj_H] // {{ЕІУ|9|869}}
* {{ЕУ}}
* {{ЕУ}}
* ''Б. К. Галас, К. Й. Галас''. Стрипський Гіядор Миколайович // {{УМ-2000}}
* {{УМЕ15|частина=Стрипський Гіядор|сторінки=1851}}
⚫
* ''К. Й. Галас''. Закарпатоукраїнський ономаст Гіядор Миколайович Стрипський // Onomastica, 1971, r. 16, zesz. 1-2.


== Посилання ==
* {{ШевЕ-5|частина=Стрипський Гіядор Миколайович|сторінки =992}}
* [http://prozak.info/IIstoriya/Kim-e-dlya-Zakarpattya-Giyador-Strips-kij Тарас Гайдук. Ким є для Закарпаття Гіядор Стрипський / Історія&nbsp;— Прозак] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200321205630/http://prozak.info/IIstoriya/Kim-e-dlya-Zakarpattya-Giyador-Strips-kij |date=21 березня 2020 }}
* [http://www.biblioteka.uz.ua/zak/show.php?showFull=122 Стрипський Гіядор Миколайович // Комунальний заклад «Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Ф. Потушняка» Закарпатської обласної ради] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200502165216/http://www.biblioteka.uz.ua/zak/show.php?showFull=122 |date=2 травня 2020 }}
{{Bio-stub}}
{{Bio-stub}}
{{authority control}}
{{ВП-портали|Біографії|Освіта|Україна|Закарпаття|Угорщина}}


[[Категорія:Українські етнографи]]
[[Категорія:Українські етнографи]]
Рядок 71: Рядок 114:
[[Категорія:Українські перекладачі]]
[[Категорія:Українські перекладачі]]
[[Категорія:Діячі НТШ]]
[[Категорія:Діячі НТШ]]
[[Категорія:Уродженці Мукачівського району]]
[[Категорія:Уродженці Кольчина]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Члени Румунської академії]]
[[Категорія:Члени Румунської академії]]

Поточна версія на 11:29, 15 січня 2024

Гіядор Стрипський
Ім'я при народженніСтрипський Гіядор Миколайович
ПсевдонімЯ. Біленький, Ядор, М. Миколаєнко, Мікеш, С. Новик, Стороженко
Народився7 березня 1875(1875-03-07)
с. Шелестове, тепер частина села Кольчино Березький комітат, Угорське королівство, Австро-Угорщина
Помер9 березня 1949(1949-03-09) (74 роки)
Будапешт, Друга Угорська республіка
ПохованняФаркашреті[1]
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-Угорщина → Угорська республіка
Діяльністьжурналіст, поет, мовознавець, етнограф, історик, музеєзнавець
Сфера роботиісторія
Alma materКлузький університет (1909)
ЧленствоНаукове товариство імені Шевченка

Гіядор Миколайович Стрипський (Др. Ядоръ Стрипський, псевдоніми: Я. Біленький, Ядор, М. Миколаєнко, Мікеш, С. Новик, Стороженко та інші, 7 березня 1875(18750307), с. Шелестове (нині частина смт. Кольчино Закарпатської області — 9 березня 1949, в інших джерелах — 9 березня 1946, Будапешт) — закарпатський діяч, історик, філолог і етнограф, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка та член Румунської АН.

Життєпис

[ред. | ред. код]

З родини греко-католицького священика. Окрім Гіядора, у родині було багато дітей; один із них, Мирон (мадярська форма імені — Елемер) Стрипський, був 11-м мером Унґвара (Ужгорода)[2] та активістом «Просвіти».

Закінчив Ужгородську гімназію (1893). Вищу освіту здобував на філософських факультетах Будапештського (1893 — осінь 1897), Львівського (один семестр 1897 р.) та Коложварського (1898—1900) університетів; у Коложварі отримав диплом доктора філософії і гімназійного професора[3].

Співпрацював із Володимиром Гнатюком і Іваном Франком, прихильник народовецької орієнтації закарпатського культурно-мовного розвитку; співпрацював із о. Августином Волошином у «Науці» й додатку «Село» (1907).

Критикував москвофілів, але водночас дотримувався політики лояльності угорській державі. У 1913 р. виступив із довгим дописом, де критикував як моксвофілів, так і проукраїнський рух, і підтримував розвиток на закарпатських землях літературної мови на базі місцевих діалектів (тобто пропагандував політичне русинство)[4].

Був родичем Августина Штефана.

«Часто бував у нас двоюрідний брат мами Гіядор Стрипський, який був учнем Івана Франка. Мабуть він та галицькі священики, що часто бували у нас, подали думку батькові 1897 року заложити в Скотарському читальню.»

- писав у своїх спогадах Августин Штефан, парох Скотарського, батько першого Президента Карпатської України Августина Волошина.

Під час першої світової війни видавав журнал «Ukránia» у Будапешті, у 1919 редактор «Русько-Країнської Правди».

У 1920 залишився в Угорському королівстві, де був міністерським радником і далі досліджував культуру й історію Закарпаття.

У 1941–1943 провідний член «Подкарпатського Общества Наук», у видавництві якого багато друкувався.

Писав також угорською і словацькою (псевдонім Belon Rusinský) мовами.

Після 2-ї світової війни практично вся родина Стрипських (найближчі родичі Гіядора, які ще залишалися в Ужгороді) емігрувала з Закарпаття до Угорщини.

Праці

[ред. | ред. код]

Найвизначніші праці:

  • «Угро-руські літописні записки»,
  • «Старша руська письменність на Угорщині»,
  • «З старшої письменности угорської Руси»,
  • «Гді документи старшей історії Подкарпатской Руси?»,
  • «Етнографічний опис Угорської Русі»,
  • «Православно-грецькі культурні сліди поміж мадярами Арпадової доби»,
  • «Найстаріший румунський друк латинкою»,
  • «Пам'ятки русько-української мови і літератури» та ін.
    • Kossuth Lajos a ruthén népköltészetben. Bp., 1907. (Különnyomat az Ethnographiából)
    • Zapiszki z Verhovini [Verhovinai útijegyzetek] H.n., 1907.
    • Az erdélyi halászat ismeretéhez. Kolozsvár, 1908.
    • Az erdélyi halastavak ismeretéhez. Régi és más halastavak. Uo., 1908.
    • Sztojka pp. újonnan felfedezett antimensiója és az iskolai monostor. Ungvár, 1910.
    • Szegedi Gergely énekeskv-e 16. századbeli román fordításban. Protestáns hatások a hazai románságra. Alexics Györggyel. Uo., 1911.
    • Uhroruszki litopisznyi zapiszki. (Magyarorosz év szerinti feljegyzések) H.n., 1911.
    • Adalékok Szabó Károly ["Régi magyar könyvtár" c.] munkájának I—II. kötetéhez. Pótlások és igazítások. Bp., 1912. (soksz.)
    • Jegyzetek a görög kultúra Árpádkori nyomairól. Uo., 1913. Online
    • A görög-katholikus magyarság utolsó kálvária-útja 1896—1912. Írta Szabó Jenő. (A szerző dolgozataiból és beszédeiből egybeállította, bevezetővel és jegyzetekkel kíséri Sztripszky Hiador.) Uo., 1913. Online
    • Moskophilismus, ukrainizmus és a hazai rusznákok. Uo., [1913]. (Különnyomat a Budapesti Szemléből)
    • Z sztarsoji piszmennosztyi Uhorszkoji Ruszi (Magyar Oroszország régebbi írásbeliségéből). h. n., 1914.
    • Ének Igor hadairól és a palócokról. Ford. Varga Bálinttal. Bp., [1916] (Ukrán könyvtár 2.)
    • Históriás énekek a rettenetes Iván czarrúl, ifiu testőrzőjérül és az vitéz kalmár Kalasnikovrul. Írta Lermontov Mikhál. [Ford.] Uo., 1924. [1923]
    • Literarne makresy. H.n., 1942.
    • Pocsatki drzckarsztva na Podkarpatyu. (A nyomdászat kezdetei Kárpátalján) h. n., 1942.
    • Mivel tartozunk az orosz irodalomnak? [benne Puskin: Nulin gróf c. művének ford.] Szeged, 1949.

Перекладав угорською мовою українські літературні твори (Шевченка, Франка, Руданського, Коцюбинського), «Слово о полку Ігоревім».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://epa.oszk.hu/00000/00003/00030/fuggelek.html
  2. ↑ https://ua-reporter.com/uk/news/malenkyy-vavylon-muzhgorod-ta-yogo-odynadcyatyy-mer-vladnyy-komisar-myron-strypskyy-foto
  3. ↑ Алла Галас. Гіядор Стрипський в історії українського мовознавства на Закарпатті // Науковий вісник УжНУ Серія: Філологія. Випуск 2(42) — 2019. — С. 29.
  4. ↑ https://zakarpattya.net.ua/Blogs/90173-Iosyp-Kobal-Hiiador-Strypskyi-moskvofilizm-ukrainizm-i-vitchyzniani-rusnaky

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стрипський_Гіядор_Миколайович&oldid=41437891