Стрипський Гіядор Миколайович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [очікує на перевірку] |
OPbot (обговорення | внесок) м Задання 17 Г-Е Обговорення користувача:OPbot |
м вікіфікація |
||
(Не показані 40 проміжних версій 25 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Письменник |
|||
'''Стрипський Гіядор''' (''Ядор''; [[1875]] — [[1949]]), закарп. діяч, історик, філолог і етнограф, дійсний член НТШ. Родом з с. Шелестова, освіту здобув у Будапешті, Львові й Клужі, співпрацював з В. Гнатюком і [[Франко Іван Якович|І. Франко]]м, прихильник народовецької орієнтації закарп. культ.-мовного розвитку; співробітничав з [[Волошин Авґустин|о. А. Волошин]]ом у «Науці» і додатку «Село» (1907). Під час першої світової війни видавав ж. «[[Ukránia]]» у Будапешті, у 1919 ред. «Русько-Країнської Правди». У 1920 залишився на Угорщині, де був міністерським радником і далі досліджував культуру й історію Закарпаття. У 1941 — 43 провідний чл. «Подкарпатського Общества Наук», у вид. якого багато друкувався. Писав також угор. і словацькою (псевд. Belon Rusinský) мовами. Найвизначніші праці: «Угро-руські літописні записки», «Старша руська письменність на Угорщині», «З старшої письменности угорської Руси», «Гді документи старшей історії Подкарпатской Руси?», «Етногр. опис Угорської Русі», «Правос.-грец. культурні сліди поміж мадярами Арпадової доби», «Найстаріший рум. друк латинкою», «Пам'ятки русько-української мови і літератури» та ін. Перекладав угор. мовою укр. літ. твори (Шевченка, Франка, Руданського, Коцюбинського), «Слово о полку Ігореві». |
|||
| bgcolour |
|||
| Ім'я = Гіядор Стрипський |
|||
| Оригінал імені = |
|||
| Фото = Стрипський Гіядор.jpg |
|||
| Ширина = |
|||
| Підпис = |
|||
| Ім'я при народженні = Стрипський Гіядор Миколайович |
|||
| Псевдоніми = ''Я. Біленький'', ''Ядор'', ''М. Миколаєнко'', ''Мікеш'', ''С. Новик'', ''Стороженко'' |
|||
| Дата народження = 7.3.1875 |
|||
| Місце народження = с. Шелестове, тепер частина села [[Кольчино]] [[Березький комітат]], [[Угорське королівство]], [[Австро-Угорщина]] |
|||
| Дата смерті = 9.3.1949 |
|||
| Місце смерті = [[Будапешт]], [[Друга Угорська республіка]] |
|||
| Поховання = |
|||
| Національність = |
|||
| Громадянство = {{AUT-HUN}} → [[Файл:Flag_of_Hungary_(1946-1949,_1956-1957).svg|20пкс]] [[Друга Угорська республіка|Угорська республіка]] |
|||
| Мова творів = |
|||
| Рід діяльності = |
|||
| Роки активності = |
|||
| Напрямок = |
|||
| Жанр = |
|||
| Magnum opus = |
|||
| Премії = |
|||
| Нагороди = <!-- {{(!}} style="background: transparent" |
|||
{{!}} {{шаблон_вищої_нагороди}} |
|||
{{!)}} |
|||
{{(!}} style="background: transparent" |
|||
{{!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} |
|||
{{!}}- |
|||
{{!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} |
|||
{{!)}} --> |
|||
| Сайт = |
|||
| Автограф = <!-- Підпис.jpg --> |
|||
| Примітки = |
|||
}} |
|||
'''Гіядор Миколайович Стрипський''' ('''Др. Ядоръ Стрипський''', псевдоніми: ''Я. Біленький'', ''Ядор'', ''М. Миколаєнко'', ''Мікеш'', ''С. Новик'', ''Стороженко'' та інші, {{ДН|7|3|1875}}, с. Шелестове (нині частина смт. [[Кольчино]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]] — {{ДС|9|3|1949}}, в інших джерелах — [[9 березня]] [[1946]], [[Будапешт]]) — [[Закарпаття|закарпатський]] діяч, історик, філолог і етнограф, дійсний член [[Наукове товариство імені Шевченка|Наукового товариства ім. Шевченка]] та член Румунської АН. |
|||
{{Bio-stub}} |
|||
== Життєпис == |
|||
З родини греко-католицького священика. Окрім Гіядора, у родині було багато дітей; один із них, Мирон (мадярська форма імені — Елемер) Стрипський, був 11-м мером Унґвара ([[Ужгород]]а)<ref>https://ua-reporter.com/uk/news/malenkyy-vavylon-muzhgorod-ta-yogo-odynadcyatyy-mer-vladnyy-komisar-myron-strypskyy-foto</ref> та активістом «Просвіти». |
|||
Закінчив Ужгородську гімназію (1893). Вищу освіту здобував на філософських факультетах Будапештського (1893 — осінь 1897), [[Львів]]ського (один семестр 1897 р.) та Коложварського (1898—1900) університетів; у Коложварі отримав диплом доктора філософії і гімназійного професора<ref>Алла Галас. Гіядор Стрипський в історії українського мовознавства на Закарпатті // Науковий вісник УжНУ Серія: Філологія. Випуск 2(42) — 2019. — С. 29.</ref>. |
|||
===Література=== |
|||
Співпрацював із [[Гнатюк Володимир Михайлович|Володимиром Гнатюком]] і [[Франко Іван Якович|Іваном Франком]], прихильник [[народовці|народовецької]] орієнтації закарпатського культурно-мовного розвитку; співпрацював із [[Волошин Авґустин|о. Августином Волошином]] у «Науці» й додатку «Село» ([[1907]]). |
|||
Критикував москвофілів, але водночас дотримувався політики лояльності угорській державі. У 1913 р. виступив із довгим дописом, де критикував як моксвофілів, так і проукраїнський рух, і підтримував розвиток на закарпатських землях літературної мови на базі місцевих діалектів (тобто пропагандував [[політичне русинство]])<ref>https://zakarpattya.net.ua/Blogs/90173-Iosyp-Kobal-Hiiador-Strypskyi-moskvofilizm-ukrainizm-i-vitchyzniani-rusnaky</ref>. |
|||
* {{ЕУ}} |
|||
Був родичем Августина Штефана. |
|||
''<sup>«Часто бував у нас двоюрідний брат мами Гіядор Стрипський, який був учнем [[Іван Франко|Івана Франка]]. Мабуть він та галицькі [[священик]]и, що часто бували у нас, подали думку батькові 1897 року заложити в Скотарському читальню.»</sup>'' |
|||
- писав у своїх спогадах [[Штефан Августин Омелянович|Августин Штефан]], парох Скотарського, батько першого Президента [[Карпатська Україна|Карпатської України]] [[Волошин Августин Іванович|Августина Волошина]]. |
|||
Під час [[Перша світова війна|першої світової війни]] видавав журнал «[[Ukránia]]» у Будапешті, у [[1919]] редактор «Русько-Країнської Правди». |
|||
У [[1920]] залишився в [[Угорське королівство (1920—1946)|Угорському королівстві]], де був міністерським радником і далі досліджував культуру й історію Закарпаття. |
|||
У [[1941]]–[[1943]] провідний член «[[Підкарпатське товариство наук|Подкарпатського Общества Наук]]», у видавництві якого багато друкувався. |
|||
Писав також [[угорська мова|угорською]] і [[словацька мова|словацькою]] (псевдонім Belon Rusinský) мовами. |
|||
Після 2-ї світової війни практично вся родина Стрипських (найближчі родичі Гіядора, які ще залишалися в Ужгороді) емігрувала з Закарпаття до Угорщини. |
|||
== Праці == |
|||
Найвизначніші праці: |
|||
* «Угро-руські літописні записки», |
|||
* «Старша руська письменність на Угорщині», |
|||
* «З старшої письменности угорської Руси», |
|||
* «Гді документи старшей історії Подкарпатской Руси?», |
|||
* «Етнографічний опис Угорської Русі», |
|||
* «Православно-грецькі культурні сліди поміж мадярами Арпадової доби», |
|||
* «Найстаріший румунський друк латинкою», |
|||
* «Пам'ятки русько-української мови і літератури» та ін. |
|||
** Kossuth Lajos a ruthén népköltészetben. Bp., 1907. (Különnyomat az Ethnographiából) |
|||
** Zapiszki z Verhovini [Verhovinai útijegyzetek] H.n., 1907. |
|||
** Az erdélyi halászat ismeretéhez. Kolozsvár, 1908. |
|||
** Az erdélyi halastavak ismeretéhez. Régi és más halastavak. Uo., 1908. |
|||
** Sztojka pp. újonnan felfedezett antimensiója és az iskolai monostor. Ungvár, 1910. |
|||
** Szegedi Gergely énekeskv-e 16. századbeli román fordításban. Protestáns hatások a hazai románságra. Alexics Györggyel. Uo., 1911. |
|||
** Uhroruszki litopisznyi zapiszki. (Magyarorosz év szerinti feljegyzések) H.n., 1911. |
|||
** Adalékok Szabó Károly ["Régi magyar könyvtár" c.] munkájának I—II. kötetéhez. Pótlások és igazítások. Bp., 1912. (soksz.) |
|||
** Jegyzetek a görög kultúra Árpádkori nyomairól. Uo., 1913. Online |
|||
** A görög-katholikus magyarság utolsó kálvária-útja 1896—1912. Írta Szabó Jenő. (A szerző dolgozataiból és beszédeiből egybeállította, bevezetővel és jegyzetekkel kíséri Sztripszky Hiador.) Uo., 1913. Online |
|||
** Moskophilismus, ukrainizmus és a hazai rusznákok. Uo., [1913]. (Különnyomat a Budapesti Szemléből) |
|||
** Z sztarsoji piszmennosztyi Uhorszkoji Ruszi (Magyar Oroszország régebbi írásbeliségéből). h. n., 1914. |
|||
** Ének Igor hadairól és a palócokról. Ford. Varga Bálinttal. Bp., [1916] (Ukrán könyvtár 2.) |
|||
** Históriás énekek a rettenetes Iván czarrúl, ifiu testőrzőjérül és az vitéz kalmár Kalasnikovrul. Írta Lermontov Mikhál. [Ford.] Uo., 1924. [1923] |
|||
** Literarne makresy. H.n., 1942. |
|||
** Pocsatki drzckarsztva na Podkarpatyu. (A nyomdászat kezdetei Kárpátalján) h. n., 1942. |
|||
** Mivel tartozunk az orosz irodalomnak? [benne Puskin: Nulin gróf c. művének ford.] Szeged, 1949. |
|||
Перекладав угорською мовою українські літературні твори ([[Шевченко Тарас Григорович|Шевченка]], [[Франко Іван Якович|Франка]], [[Руданський Степан Васильович|Руданського]], [[Коцюбинський Михайло Михайлович|Коцюбинського]]), «[[Слово о полку Ігоревім]]». |
|||
== Примітки == |
|||
{{reflist}} |
|||
== Література == |
|||
* ''Галас Б. К., Галас Й''. Стрипський Гіядор Миколайович // {{УМ-2000}} |
|||
* ''[[Галас Кирило Йосипович|Галас К. Й]]''. Закарпатоукраїнський ономаст Гіядор Миколайович Стрипський // Onomastica. — Wrocław, 1971. — R. 16, zesz. 1—2. — S. 301—307. |
|||
* ''Держалюк М. С.'' [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Strypskyj_H] // {{ЕІУ|9|869}} |
|||
* {{ЕУ}} |
|||
* {{УМЕ15|частина=Стрипський Гіядор|сторінки=1851}} |
|||
== Посилання == |
|||
* {{ШевЕ-5|частина=Стрипський Гіядор Миколайович|сторінки =992}} |
|||
* [http://prozak.info/IIstoriya/Kim-e-dlya-Zakarpattya-Giyador-Strips-kij Тарас Гайдук. Ким є для Закарпаття Гіядор Стрипський / Історія — Прозак] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200321205630/http://prozak.info/IIstoriya/Kim-e-dlya-Zakarpattya-Giyador-Strips-kij |date=21 березня 2020 }} |
|||
* [http://www.biblioteka.uz.ua/zak/show.php?showFull=122 Стрипський Гіядор Миколайович // Комунальний заклад «Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Ф. Потушняка» Закарпатської обласної ради] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200502165216/http://www.biblioteka.uz.ua/zak/show.php?showFull=122 |date=2 травня 2020 }} |
|||
{{Bio-stub}} |
|||
{{authority control}} |
|||
{{ВП-портали|Біографії|Освіта|Україна|Закарпаття|Угорщина}} |
|||
[[Категорія: |
[[Категорія:Українські етнографи]] |
||
[[Категорія:Українські історики]] |
|||
[[Категорія:Українські перекладачі]] |
|||
[[Категорія:Діячі НТШ]] |
|||
[[Категорія:Уродженці Кольчина]] |
|||
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]] |
|||
[[Категорія:Члени Румунської академії]] |
Поточна версія на 11:29, 15 січня 2024
Гіядор Стрипський | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Стрипський Гіядор Миколайович | |||
Псевдонім | Я. Біленький, Ядор, М. Миколаєнко, Мікеш, С. Новик, Стороженко | |||
Народився | 7 березня 1875 с. Шелестове, тепер частина села Кольчино Березький комітат, Угорське королівство, Австро-Угорщина | |||
Помер | 9 березня 1949 (74 роки) Будапешт, Друга Угорська республіка | |||
Поховання | Фаркашреті[1] | |||
Громадянство | Австро-Угорщина → Угорська республіка | |||
Діяльність | журналіст, поет, мовознавець, етнограф, історик, музеєзнавець | |||
Сфера роботи | історія | |||
Alma mater | Клузький університет (1909) | |||
Членство | Наукове товариство імені Шевченка | |||
| ||||
Гіядор Миколайович Стрипський (Др. Ядоръ Стрипський, псевдоніми: Я. Біленький, Ядор, М. Миколаєнко, Мікеш, С. Новик, Стороженко та інші, 7 березня 1875, с. Шелестове (нині частина смт. Кольчино Закарпатської області — 9 березня 1949, в інших джерелах — 9 березня 1946, Будапешт) — закарпатський діяч, історик, філолог і етнограф, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка та член Румунської АН.
З родини греко-католицького священика. Окрім Гіядора, у родині було багато дітей; один із них, Мирон (мадярська форма імені — Елемер) Стрипський, був 11-м мером Унґвара (Ужгорода)[2] та активістом «Просвіти».
Закінчив Ужгородську гімназію (1893). Вищу освіту здобував на філософських факультетах Будапештського (1893 — осінь 1897), Львівського (один семестр 1897 р.) та Коложварського (1898—1900) університетів; у Коложварі отримав диплом доктора філософії і гімназійного професора[3].
Співпрацював із Володимиром Гнатюком і Іваном Франком, прихильник народовецької орієнтації закарпатського культурно-мовного розвитку; співпрацював із о. Августином Волошином у «Науці» й додатку «Село» (1907).
Критикував москвофілів, але водночас дотримувався політики лояльності угорській державі. У 1913 р. виступив із довгим дописом, де критикував як моксвофілів, так і проукраїнський рух, і підтримував розвиток на закарпатських землях літературної мови на базі місцевих діалектів (тобто пропагандував політичне русинство)[4].
Був родичем Августина Штефана.
«Часто бував у нас двоюрідний брат мами Гіядор Стрипський, який був учнем Івана Франка. Мабуть він та галицькі священики, що часто бували у нас, подали думку батькові 1897 року заложити в Скотарському читальню.»
- писав у своїх спогадах Августин Штефан, парох Скотарського, батько першого Президента Карпатської України Августина Волошина.
Під час першої світової війни видавав журнал «Ukránia» у Будапешті, у 1919 редактор «Русько-Країнської Правди».
У 1920 залишився в Угорському королівстві, де був міністерським радником і далі досліджував культуру й історію Закарпаття.
У 1941–1943 провідний член «Подкарпатського Общества Наук», у видавництві якого багато друкувався.
Писав також угорською і словацькою (псевдонім Belon Rusinský) мовами.
Після 2-ї світової війни практично вся родина Стрипських (найближчі родичі Гіядора, які ще залишалися в Ужгороді) емігрувала з Закарпаття до Угорщини.
Найвизначніші праці:
- «Угро-руські літописні записки»,
- «Старша руська письменність на Угорщині»,
- «З старшої письменности угорської Руси»,
- «Гді документи старшей історії Подкарпатской Руси?»,
- «Етнографічний опис Угорської Русі»,
- «Православно-грецькі культурні сліди поміж мадярами Арпадової доби»,
- «Найстаріший румунський друк латинкою»,
- «Пам'ятки русько-української мови і літератури» та ін.
- Kossuth Lajos a ruthén népköltészetben. Bp., 1907. (Különnyomat az Ethnographiából)
- Zapiszki z Verhovini [Verhovinai útijegyzetek] H.n., 1907.
- Az erdélyi halászat ismeretéhez. Kolozsvár, 1908.
- Az erdélyi halastavak ismeretéhez. Régi és más halastavak. Uo., 1908.
- Sztojka pp. újonnan felfedezett antimensiója és az iskolai monostor. Ungvár, 1910.
- Szegedi Gergely énekeskv-e 16. századbeli román fordításban. Protestáns hatások a hazai románságra. Alexics Györggyel. Uo., 1911.
- Uhroruszki litopisznyi zapiszki. (Magyarorosz év szerinti feljegyzések) H.n., 1911.
- Adalékok Szabó Károly ["Régi magyar könyvtár" c.] munkájának I—II. kötetéhez. Pótlások és igazítások. Bp., 1912. (soksz.)
- Jegyzetek a görög kultúra Árpádkori nyomairól. Uo., 1913. Online
- A görög-katholikus magyarság utolsó kálvária-útja 1896—1912. Írta Szabó Jenő. (A szerző dolgozataiból és beszédeiből egybeállította, bevezetővel és jegyzetekkel kíséri Sztripszky Hiador.) Uo., 1913. Online
- Moskophilismus, ukrainizmus és a hazai rusznákok. Uo., [1913]. (Különnyomat a Budapesti Szemléből)
- Z sztarsoji piszmennosztyi Uhorszkoji Ruszi (Magyar Oroszország régebbi írásbeliségéből). h. n., 1914.
- Ének Igor hadairól és a palócokról. Ford. Varga Bálinttal. Bp., [1916] (Ukrán könyvtár 2.)
- Históriás énekek a rettenetes Iván czarrúl, ifiu testőrzőjérül és az vitéz kalmár Kalasnikovrul. Írta Lermontov Mikhál. [Ford.] Uo., 1924. [1923]
- Literarne makresy. H.n., 1942.
- Pocsatki drzckarsztva na Podkarpatyu. (A nyomdászat kezdetei Kárpátalján) h. n., 1942.
- Mivel tartozunk az orosz irodalomnak? [benne Puskin: Nulin gróf c. művének ford.] Szeged, 1949.
Перекладав угорською мовою українські літературні твори (Шевченка, Франка, Руданського, Коцюбинського), «Слово о полку Ігоревім».
- ↑ https://epa.oszk.hu/00000/00003/00030/fuggelek.html
- ↑ https://ua-reporter.com/uk/news/malenkyy-vavylon-muzhgorod-ta-yogo-odynadcyatyy-mer-vladnyy-komisar-myron-strypskyy-foto
- ↑ Алла Галас. Гіядор Стрипський в історії українського мовознавства на Закарпатті // Науковий вісник УжНУ Серія: Філологія. Випуск 2(42) — 2019. — С. 29.
- ↑ https://zakarpattya.net.ua/Blogs/90173-Iosyp-Kobal-Hiiador-Strypskyi-moskvofilizm-ukrainizm-i-vitchyzniani-rusnaky
- Галас Б. К., Галас Й. Стрипський Гіядор Миколайович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
- Галас К. Й. Закарпатоукраїнський ономаст Гіядор Миколайович Стрипський // Onomastica. — Wrocław, 1971. — R. 16, zesz. 1—2. — S. 301—307.
- Держалюк М. С. [1] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 869. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Стрипський Гіядор // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1851. — 1000 екз.
- Стрипський Гіядор Миколайович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 992.
- Тарас Гайдук. Ким є для Закарпаття Гіядор Стрипський / Історія — Прозак [Архівовано 21 березня 2020 у Wayback Machine.]
- Стрипський Гіядор Миколайович // Комунальний заклад «Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Ф. Потушняка» Закарпатської обласної ради [Архівовано 2 травня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |