Діалекти болгарської мови: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Addbot (обговорення | внесок) м Вилучення 2 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q4996251 |
MonxBot (обговорення | внесок) м Шаблон:Книга -> Книга-ру |
||
(Не показані 10 проміжних версій 9 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Bulgarian dialects by Todor Bozhinov.png|thumb|300px|Розповсюдження болгарських діалектів на території [[Болгарія|Болгарії]]<ref>{{книга-ру|автор=[[Коряков, Юрий Борисович|Коряков Ю. Б.]]|часть=Приложение. Карты славянских языков. 3. Балкано-славянские языки|ссылка часть=|заглавие=[[Языки мира (серия книг)|Языки мира. Славянские языки]]|ответственный=|издание=|место={{М.}}|издательство=[[Academia]]|год=2005|том=|страницы=|isbn=5-87444-216-2|ref=}}</ref>]] |
|||
{{Болгари}} |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | Болгарська [[діалектологія]] як наукова галузь студіює болгарські діалекти, починаючи з 30-х років [[XIX |
||
== Загальні відомості == |
|||
⚫ | Болгарські діалекти є частиною [[південнослов'янські мови|південнослов'янського]] діалектного континууму, на заході вони пов'язані із [[сербська мова|сербськими]] діалектами, на півдні межують з [[албанська мова|албанськими]], [[грецька мова|грецькими]], [[турецька мова|турецькими]], на півночі |
||
⚫ | Болгарська [[діалектологія]] як наукова галузь студіює болгарські діалекти, починаючи з 30-х років [[XIX століття]]. Ці студії започаткував Неофіт Рильський своєю розвідкою ''Болгарска граматика'' (вийшла друком [[1835]] року в Крагуєваці). Іншими помітними дослідниками болгарських діалектів були Марин Дринов, Константин Іречек, [[Любомир Мілетич]], Александр Теодоров-Балан, Стойко Стойков. |
||
⚫ | Болгарські діалекти є частиною [[південнослов'янські мови|південнослов'янського]] діалектного континууму, на заході вони пов'язані із [[сербська мова|сербськими]] діалектами, на півдні межують з [[албанська мова|албанськими]], [[грецька мова|грецькими]], [[турецька мова|турецькими]], на півночі — з [[румунська мова|румунськими]]. |
||
⚫ | [[Македонська мова|Македонські]] діалекти традиційно класифікували як різновид (конкретний прояв) болгарських діалектів. З другої половини [[ХХ]] століття лінгвісти сприймають македонські діалекти як частину окремої македонської мови, ідучи за логікою кодифікації македонської літературної мови в межах [[Македонія|Македонії]]. |
||
⚫ | [[Македонська мова|Македонські]] діалекти традиційно класифікували як різновид (конкретний прояв) болгарських діалектів. З другої половини [[ХХ]] століття лінгвісти сприймають македонські діалекти як частину окремої македонської мови, ідучи за логікою кодифікації македонської літературної мови в межах [[Македонія (історична область)|Македонії]]. |
||
⚫ | Основною [[ізоглоса|ізоглосою]], котра розділяє болгарські діалекти на східні та західні, є так звана Ятева межа. Ця межа маркує відмінні рефлекси (зміни) давньоболгарського звука [[ять]] (ѣ, в українській мові перейшов у звук /і/), що вимовляються або як /я, ʲa/ чи /е, ɛ/ на захід від лінії (бял /бјал/, але множина бели) або чітко як /е, ɛ/ на схід від неї (бел, мн. бели). |
||
⚫ | Основною [[ізоглоса|ізоглосою]], котра розділяє болгарські діалекти на східні та західні, є так звана Ятева межа. Ця межа маркує відмінні рефлекси (зміни) давньоболгарського звука [[ять]] (ѣ, в українській мові перейшов у звук /і/), що вимовляються або як /я, ʲa/ чи /е, ɛ/ на захід від лінії (бял /бјал/, але множина бели) або чітко як /е, ɛ/ на схід від неї (бел, мн. бели). |
||
== Діалекти (говори) == |
== Діалекти (говори) == |
||
* '''Східні болгарські говори''' (на схід від ятевої межі) |
* '''Східні болгарські говори''' (на схід від ятевої межі) |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
** Балканські говори |
** Балканські говори |
||
** Рупські (південно-східні) говори |
** Рупські (південно-східні) говори |
||
* '''Західні болгарські говори''' (на захід від ятевої межі) |
* '''Західні болгарські говори''' (на захід від ятевої межі) |
||
** Північно-західні говори |
** Північно-західні говори |
||
** Південно-західні говори |
** Південно-західні говори |
||
* '''Болгарські говори переселенців за межі болгарської мовної території''' |
* '''Болгарські говори переселенців за межі болгарської мовної території''' |
||
** Болгарські говори в [[Україна|Україні]], [[Молдова|Молдові]] та інших територіях колишнього [[СРСР]] |
** Болгарські говори в [[Україна|Україні]], [[Молдова|Молдові]] та інших територіях колишнього [[СРСР]] |
||
** Болгарські говори в [[Румунія|Румунії]] |
** Болгарські говори в [[Румунія|Румунії]] |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
* [[Болгарська літературна мова]] |
|||
== Примітки == |
|||
⚫ | |||
{{reflist}} |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
{{Болгарія в темах}} |
|||
[[Категорія:Болгарська мова]] |
|||
⚫ | |||
[[Категорія:Болгаристика]] |
|||
⚫ |
Версія за 19:35, 15 січня 2024
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/12/Bulgarian_dialects_by_Todor_Bozhinov.png/300px-Bulgarian_dialects_by_Todor_Bozhinov.png)
Діалекти болгарської мови (болгарські діалекти, болгарські говірки) — регіональні різновиди болгарської мови.
Загальні відомості
Болгарська діалектологія як наукова галузь студіює болгарські діалекти, починаючи з 30-х років XIX століття. Ці студії започаткував Неофіт Рильський своєю розвідкою Болгарска граматика (вийшла друком 1835 року в Крагуєваці). Іншими помітними дослідниками болгарських діалектів були Марин Дринов, Константин Іречек, Любомир Мілетич, Александр Теодоров-Балан, Стойко Стойков.
Болгарські діалекти є частиною південнослов'янського діалектного континууму, на заході вони пов'язані із сербськими діалектами, на півдні межують з албанськими, грецькими, турецькими, на півночі — з румунськими.
Македонські діалекти традиційно класифікували як різновид (конкретний прояв) болгарських діалектів. З другої половини ХХ століття лінгвісти сприймають македонські діалекти як частину окремої македонської мови, ідучи за логікою кодифікації македонської літературної мови в межах Македонії.
Основною ізоглосою, котра розділяє болгарські діалекти на східні та західні, є так звана Ятева межа. Ця межа маркує відмінні рефлекси (зміни) давньоболгарського звука ять (ѣ, в українській мові перейшов у звук /і/), що вимовляються або як /я, ʲa/ чи /е, ɛ/ на захід від лінії (бял /бјал/, але множина бели) або чітко як /е, ɛ/ на схід від неї (бел, мн. бели).
Діалекти (говори)
- Східні болгарські говори (на схід від ятевої межі)
- Мізійські говори
- Балканські говори
- Рупські (південно-східні) говори
- Західні болгарські говори (на захід від ятевої межі)
- Північно-західні говори
- Південно-західні говори
- Болгарські говори переселенців за межі болгарської мовної території
- Болгарські говори в Україні, Молдові та інших територіях колишнього СРСР
- Болгарські говори в Румунії
- Болгарські говори в Малій Азії
Див. також
Примітки
- ↑ Коряков Ю. Б. Приложение. Карты славянских языков. 3. Балкано-славянские языки // Языки мира. Славянские языки. — М. : Academia, 2005. — ISBN 5-87444-216-2.
Покликання
- Болгарська діалектологія [Архівовано 27 травня 2010 у Wayback Machine.]
|