Діалекти болгарської мови: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
вікіфікація
MonxBot (обговорення | внесок)
Боти
23 376 редагувань
(Не показані 8 проміжних версій 7 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Bulgarian dialects by Todor Bozhinov.png|thumb|300px|Розповсюдження болгарських діалектів на території [[Болгарія|Болгарії]]<ref>{{книга-ру|автор=[[Коряков, Юрий Борисович|Коряков Ю. Б.]]|часть=Приложение. Карты славянских языков. 3. Балкано-славянские языки|ссылка часть=|заглавие=[[Языки мира (серия книг)|Языки мира. Славянские языки]]|ответственный=|издание=|место={{М.}}|издательство=[[Academia]]|год=2005|том=|страницы=|isbn=5-87444-216-2|ref=}}</ref>]]
⚫
'''Діалекти болгарської мови''' (болгарські діалекти, болгарські говірки) - регіональні різновиди [[болгарська мова|болгарської]] мови.


⚫
'''Діалекти болгарської мови''' (болгарські діалекти, болгарські говірки) — регіональні різновиди [[болгарська мова|болгарської]] мови.
⚫
Болгарська [[діалектологія]] як наукова галузь студіює болгарські діалекти, починаючи з 30-х років [[XIX]] століття. Ці студії започаткував Неофіт Рильський своєю розвідкою ''Болгарска граматика'' (вийшла друком [[1835]] року в Крагуєваці). Іншими помітними дослідниками болгарських діалектів були Марин Дринов, Константин Іречек, Любомир Мілетич, Александр Теодоров-Балан, Стойко Стойков.


== Загальні відомості ==
⚫
Болгарські діалекти є частиною [[південнослов'янські мови|південнослов'янського]] діалектного континууму, на заході вони пов'язані із [[сербська мова|сербськими]] діалектами, на півдні межують з [[албанська мова|албанськими]], [[грецька мова|грецькими]], [[турецька мова|турецькими]], на півночі - з [[румунська мова|румунськими]].
⚫
Болгарська [[діалектологія]] як наукова галузь студіює болгарські діалекти, починаючи з 30-х років [[XIX століття]]. Ці студії започаткував Неофіт Рильський своєю розвідкою ''Болгарска граматика'' (вийшла друком [[1835]] року в Крагуєваці). Іншими помітними дослідниками болгарських діалектів були Марин Дринов, Константин Іречек, [[Любомир Мілетич]], Александр Теодоров-Балан, Стойко Стойков.

⚫
Болгарські діалекти є частиною [[південнослов'янські мови|південнослов'янського]] діалектного континууму, на заході вони пов'язані із [[сербська мова|сербськими]] діалектами, на півдні межують з [[албанська мова|албанськими]], [[грецька мова|грецькими]], [[турецька мова|турецькими]], на півночі — з [[румунська мова|румунськими]].


[[Македонська мова|Македонські]] діалекти традиційно класифікували як різновид (конкретний прояв) болгарських діалектів. З другої половини [[ХХ]] століття лінгвісти сприймають македонські діалекти як частину окремої македонської мови, ідучи за логікою кодифікації македонської літературної мови в межах [[Македонія (історична область)|Македонії]].
[[Македонська мова|Македонські]] діалекти традиційно класифікували як різновид (конкретний прояв) болгарських діалектів. З другої половини [[ХХ]] століття лінгвісти сприймають македонські діалекти як частину окремої македонської мови, ідучи за логікою кодифікації македонської літературної мови в межах [[Македонія (історична область)|Македонії]].


Основною [[ізоглоса|ізоглосою]], котра розділяє болгарські діалекти на східні та західні, є так звана Ятева межа. Ця межа маркує відмінні рефлекси (зміни) давньоболгарського звука [[ять]] (ѣ, в українській мові перейшов у звук /і/), що вимовляються або як /я, ʲa/ чи /е, ɛ/ на захід від лінії (бял /бјал/, але множина бели) або чітко як /е, ɛ/ на схід від неї (бел, мн. бели).
Основною [[ізоглоса|ізоглосою]], котра розділяє болгарські діалекти на східні та західні, є так звана Ятева межа. Ця межа маркує відмінні рефлекси (зміни) давньоболгарського звука [[ять]] (ѣ, в українській мові перейшов у звук /і/), що вимовляються або як /я, ʲa/ чи /е, ɛ/ на захід від лінії (бял /бјал/, але множина бели) або чітко як /е, ɛ/ на схід від неї (бел, мн. бели).



== Діалекти (говори) ==
== Діалекти (говори) ==

* '''Східні болгарські говори''' (на схід від ятевої межі)
* '''Східні болгарські говори''' (на схід від ятевої межі)
⚫
** [[Мізійські говори]]

⚫
** Мізійські говори

** Балканські говори
** Балканські говори

** Рупські (південно-східні) говори
** Рупські (південно-східні) говори




* '''Західні болгарські говори''' (на захід від ятевої межі)
* '''Західні болгарські говори''' (на захід від ятевої межі)

** Північно-західні говори
** Північно-західні говори

** Південно-західні говори
** Південно-західні говори




* '''Болгарські говори переселенців за межі болгарської мовної території'''
* '''Болгарські говори переселенців за межі болгарської мовної території'''

** Болгарські говори в [[Україна|Україні]], [[Молдова|Молдові]] та інших територіях колишнього [[СРСР]]
** Болгарські говори в [[Україна|Україні]], [[Молдова|Молдові]] та інших територіях колишнього [[СРСР]]

** Болгарські говори в [[Румунія|Румунії]]
** Болгарські говори в [[Румунія|Румунії]]
⚫
** Болгарські говори в [[Мала Азія|Малій Азії]]


⚫
== Див. також ==
⚫
** Болгарські говори в [[Мала Азія|Малій Азії]]
⚫
* [[Болгарська мова]]
* [[Болгарська літературна мова]]


== Примітки ==
⚫
==Дивіться також==
{{reflist}}
⚫
* [[Болгарська мова]]

⚫
== Покликання ==
⚫
* [http://www.promacedonia.org/jchorb/st/index.htm Болгарська діалектологія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100527164802/http://www.promacedonia.org/jchorb/st/index.htm |date=27 травня 2010 }}


{{Болгарія в темах}}
⚫
==Покликання==
⚫
* [http://www.promacedonia.org/jchorb/st/index.htm Болгарська діалектологія]


[[Категорія:Болгарська мова]]
[[Категорія:Болгарська мова]]
[[Категорія:Болгаристика]]

Версія за 19:35, 15 січня 2024

Розповсюдження болгарських діалектів на території Болгарії[1]

Діалекти болгарської мови (болгарські діалекти, болгарські говірки) — регіональні різновиди болгарської мови.

Загальні відомості

Болгарська діалектологія як наукова галузь студіює болгарські діалекти, починаючи з 30-х років XIX століття. Ці студії започаткував Неофіт Рильський своєю розвідкою Болгарска граматика (вийшла друком 1835 року в Крагуєваці). Іншими помітними дослідниками болгарських діалектів були Марин Дринов, Константин Іречек, Любомир Мілетич, Александр Теодоров-Балан, Стойко Стойков.

Болгарські діалекти є частиною південнослов'янського діалектного континууму, на заході вони пов'язані із сербськими діалектами, на півдні межують з албанськими, грецькими, турецькими, на півночі — з румунськими.

Македонські діалекти традиційно класифікували як різновид (конкретний прояв) болгарських діалектів. З другої половини ХХ століття лінгвісти сприймають македонські діалекти як частину окремої македонської мови, ідучи за логікою кодифікації македонської літературної мови в межах Македонії.

Основною ізоглосою, котра розділяє болгарські діалекти на східні та західні, є так звана Ятева межа. Ця межа маркує відмінні рефлекси (зміни) давньоболгарського звука ять (ѣ, в українській мові перейшов у звук /і/), що вимовляються або як /я, ʲa/ чи /е, ɛ/ на захід від лінії (бял /бјал/, але множина бели) або чітко як /е, ɛ/ на схід від неї (бел, мн. бели).

Діалекти (говори)

  • Східні болгарські говори (на схід від ятевої межі)
  • Західні болгарські говори (на захід від ятевої межі)
    • Північно-західні говори
    • Південно-західні говори
  • Болгарські говори переселенців за межі болгарської мовної території

Див. також

Примітки

  1. ↑ Коряков Ю. Б. Приложение. Карты славянских языков. 3. Балкано-славянские языки // Языки мира. Славянские языки. — М. : Academia, 2005. — ISBN 5-87444-216-2.

Покликання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Діалекти_болгарської_мови&oldid=41442408