Горлиця садова: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Idioma-bot (обговорення | внесок)
Боти
20 301 редагування
м r2.7.3) (робот додав: et:Kaelus-turteltuvi
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5
 
(Не показані 36 проміжних версій 20 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{speciesbox
{{Taxobox
| name = Горлиця садова
| name = Горлиця садова
| status = LC
| status = LC
| status_system = IUCN3.1
| status_system = IUCN3.1
| image = Streptopelia decaocto -balcony -two-8.jpg
| image = Streptopelia decaocto -balcony -two-8.jpg
| image_width = 250px
| image_width = 270px
⚫
| genus = Streptopelia
| regnum = [[Тварини]] (Animalia)
| species = decaocto
| phylum = [[Хордові]] (Chordata)
| authority = ([[Імре Фрівальдський|Frivaldszky]], 1838)
| classis = [[Птахи]] (Aves)
| range_map = Streptopelia_decaocto_range_map.png
| ordo = [[Голубоподібні]] (Columbiformes)
| familia = [[Голубові]] (Columbidae)
| genus = [[Горлиця (рід)|Горлиця]] (''Streptopelia'')
| species = '''Горлиця садова'''
| binomial = ''Streptopelia decaocto''
| binomial_authority = ([[Frivaldszky]], 1838)
| wikispecies = Streptopelia decaocto
⚫
| commons = Streptopelia decaocto
| iucn = 106002509
| itis = 177139
| ncbi = 177147
| eol = 915275
}}
}}


'''Горлиця садова''' або '''горлиця кільчаста''' (''Streptopelia decaocto'')&nbsp;— птах родини [[голубові|голубових]]. Широко поширений в антропогенних ландшафтах [[Євразія|Євразії]]. В Україні звичайний [[осілі птахи|осілий]] вид<ref name="Фесенко, Бокотей">{{книга |автор =Фесенко Г. В., Бокотей А. А. |частина = |заголовок = Птахи фауни України (польовий визначник) |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = К. |видавництво = |рік = 2002 |том = |сторінки = |сторінок = 416 |серія = |isbn =966-7710-22-Х |тираж = }}</ref>.
'''Го́рлиця садо́ва'''<ref>{{ВНПС}}</ref>, або '''кі́льчаста''' (''Streptopelia decaocto'')&nbsp;— птах родини [[голубові|голубових]]. Широко поширений в антропогенних ландшафтах [[Євразія|Євразії]]. В Україні звичайний [[осілі птахи|осілий]] вид<ref name="Фесенко, Бокотей">{{книга |автор =Фесенко Г. В., Бокотей А. А. |частина = |заголовок = Птахи фауни України (польовий визначник) |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = К. |видавництво = |рік = 2002 |том = |сторінки = |сторінок = 416 |серія = |isbn =966-7710-22-Х |тираж = }}</ref>.


== Морфологічні ознаки ==
== Морфологічні ознаки ==
[[Файл:Collared Dove -upper body profile-8.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Профіль]]
[[Файл:Collared Dove -upper body profile-8.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Профіль]]
Голуб середнього розміру, приблизно як [[сизий голуб]]. Маса тіла близько 200 г, довжина тіла 31—33 см, розмах [[крило птахів|крил]] 47—55 см. [[Статевий диморфізм]] не виражений. Дорослий птах бурувато-сірий, з рожевим відтінком на волі і бурими першорядними [[Махове пір'я|маховими перами]]. Задню частину і боки шиї охоплює чорне на півкільце. [[Хвіст]] клиноподібний, зверху стернові пера, крім двох центральних, сіруваті, з білуватою верхівкою, зі споду стернові пера білі, з чорною основою. [[Восковиця]] сіра; [[дзьоб]] чорний; ноги червонуваті; [[райдужна оболонка]] ока темно-червона. Молодий птах подібний до дорослого, але чорне на півкільце на шиї виражене значно менше або його взагалі немає; в оперенні переважає сірий відтінок<ref name="Фесенко, Бокотей"></ref>.
Голуб середнього розміру, приблизно як [[сизий голуб]]. Маса тіла близько 200 г, довжина тіла 31—33&nbsp;см, розмах [[крило птахів|крил]] 47—55&nbsp;см. [[Статевий диморфізм]] не виражений. Дорослий птах бурувато-сірий, з рожевим відтінком на волі і бурими першорядними [[Махові пера|маховими перами]]. Задню частину і боки шиї охоплює чорне на півкільце. [[Хвіст]] клиноподібний, зверху стернові пера, крім двох центральних, сіруваті, з білуватою верхівкою, зі споду стернові пера білі, з чорною основою. [[Восковиця]] сіра; [[дзьоб]] чорний; ноги червонуваті; [[райдужна оболонка]] ока темно-червона. Молодий птах подібний до дорослого, але чорне півкільце на шиї виражене значно менше або його взагалі немає; в оперенні переважає сірий відтінок<ref name="Фесенко, Бокотей"/>.

== Голос ==
[[File:Кольчатая_Горлица.ogg|thumb|Зразок співу]]
Розрізняють два типи звуків, які може видавати горлиця. Перший&nbsp;— «кування». Схоже на кування [[зозуля звичайна|зозулі]], але воно трохи більш низьке за частотою і на відміну від зозулиного повторюється три рази, також довше тримає друге «ку». Виходить щось схоже на «ку-ку-у-ку». Його можна почути коли птах сидить на дереві або іншій присаді. Другий тип&nbsp;— крик, схожий на «ді-і» або «ґі-і». Його можна почути навпаки, коли птах летить, або готується до посадки.<ref>{{книга | автор = Смогоржевський Л.О. | частина = | заголовок = Пернаті друзі | посилання = https://collectedpapers.com.ua/category/feathered_friends | сторінок = 160 | серія = | isbn = | тираж = | archivedate = 2018-06-21 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20180621070042/https://collectedpapers.com.ua/category/feathered_friends }}</ref>


== Поширення та місця існування ==
== Поширення та місця існування ==
Кільчасті горлиця населяє південну частину [[Азія|Азії]], [[Європа|Європу]] та [[Африка|Африку]]. Починаючи з 1930-х років, розселилася з [[Передня Азія|Передньої Азії]] та [[Балкани|Балкан]] по всій Європі та [[Центральна Азія|Центральній Азії]]. В Україні розселення відбувалося з заходу на схід: вперше з'явилася в [[1944]]&nbsp;р. в [[Ужгород]]і, в [[1949]]&nbsp;р. – у [[Львів|Львові]], а в [[1955]]&nbsp;р.&nbsp;— в [[Київ|Києві]]<ref>{{книга |автор =Воїнственський М.А., Кістяківський О.Б. |частина = |заголовок = Визначник птахів УРСР |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = К. |видавництво = Радянська школа |рік = 1962 |том = |сторінки = |сторінок = 371 |серія = |isbn = |тираж = }}</ref>. На початку [[ХХ ст.]] в Україні поширена на всій території, крім високогір'я<ref name="">Фесенко, Бокотей</ref>.
Кільчаста горлиця населяє південну частину [[Азія|Азії]], [[Європа|Європу]] та [[Африка|Африку]]. Починаючи з 1930-х років, розселилася з [[Передня Азія|Передньої Азії]] та [[Балкани|Балкан]] по всій Європі та [[Центральна Азія|Центральній Азії]]. В Україні розселення відбувалося з заходу на схід: вперше з'явилася в [[1944]]&nbsp;р. в [[Ужгород]]і, в [[1949]]&nbsp;р. – у [[Львів|Львові]], а в [[1955]]&nbsp;р.&nbsp;— в [[Київ|Києві]]<ref>{{книга |автор =Воїнственський М.А., Кістяківський О.Б. |частина = |заголовок = Визначник птахів УРСР |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = К. |видавництво = Радянська школа |рік = 1962 |том = |сторінки = |сторінок = 371 |серія = |isbn = |тираж = }}</ref>. На початку [[ХХІ ст.|XXI&nbsp;ст.]] в Україні поширена на всій території, крім високогір'я<ref>Фесенко, Бокотей</ref>.


Мешкає виключно в населених пунктах — як у невеликих селах, так і великих містах. Заселяє ділянки з добре розвиненою деревною рослинністю. Частіше гніздиться в старих [[парк]]ах, на [[цвинтар]]ях, ділянках старої житлової забудови з дворовими насадженнями, вуличних алеях. У літньо-осінній період трапляється в сільськогосподарських угіддях. Взимку часто тримається [[зграя]]ми.
Мешкає виключно в населених пунктах — як у невеликих селах, так і великих містах. Заселяє ділянки з добре розвиненою деревною рослинністю. Частіше гніздиться в старих [[парк]]ах, на [[цвинтар]]ях, ділянках старої житлової забудови з дворовими насадженнями, вуличних алеях. У літньо-осінній період трапляється в сільськогосподарських угіддях. Взимку часто тримається [[зграя]]ми.


== Чисельність ==
== Чисельність ==
Чисельність в [[Європа|Європі]] оцінюється в 4,7—11&nbsp;млн. пар, в Україні&nbsp;— 280—435 тис. пар<ref>BirdLife&nbsp;International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status.&nbsp;— Cambridge, UK: BirdLife International, 2004.&nbsp;— 374&nbsp;pp. (BirdLife Conservation Series No.&nbsp;12).</ref>.
Чисельність в [[Європа|Європі]] оцінюється в 4,7—11&nbsp;млн пар, в Україні&nbsp;— 280—435 тис. пар<ref>BirdLife&nbsp;International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status.&nbsp;— Cambridge, UK: BirdLife International, 2004.&nbsp;— 374&nbsp;pp. (BirdLife Conservation Series No.&nbsp;12).</ref>.


== Гніздування ==
== Гніздування ==
Гніздяться, як правило, поодинокими парами. При високій чисельності гнізда можуть розміщувати у безпосередній близькості одне від одного (за 20—30 м). Гнізда влаштовує на деревах — як листяних ([[тополя]], [[липа]], [[каштан кінський]], [[клен]], [[ясен]] тощо), так і хвойних ([[ялина]]). Іноді [[гніздо птахів|гнізда]] влаштовують на спорудах людини — металевих вежах, будівлях тощо. Висота розташування гнізд не нижче 3 м, частіше 5—6 м і вище (до 12 м).
Гніздяться, як правило, поодинокими парами. При високій чисельності гнізда можуть розміщувати у безпосередній близькості одне від одного (за 20—30 м). Гнізда влаштовує на деревах — як листяних ([[тополя]], [[липа]], [[каштан кінський]], [[клен]], [[ясен]] тощо), так і хвойних ([[ялина]]). Іноді [[гніздо птахів|гнізда]] влаштовують на спорудах людини — металевих вежах, будівлях тощо. Висота розташування гнізд не нижче 3 м, частіше 5—6 м і вище (до 12 м).


Гніздова будівля виглядає недбалою, пухкою. Будівельний матеріал нечисленний, складається з гілочок. Кладка складається з 2 [[яйце птахів|яєць]]. Шкаралупа біла, дещо блискуча.
Гніздова будівля виглядає недбалою, пухкою. Будівельний матеріал нечисленний, складається з гілочок. Кладка складається з 2 [[яйце птахів|яєць]]. Шкаралупа біла, дещо блискуча.


Осілий птах. До гніздування приступає рано: у деяких пар відкладання яєць починається вже наприкінці березня. Гніздовий період розтягнутий, свіжі кладки з'являються навіть у квітня та травні. Пари гніздяться двічі на рік. Насиджують кладку самець та самка протягом 14—16 діб<ref>{{книга| автор = | частина = | заголовок = Птицы Белоруссии: Справочник-определитель гнезд и яиц |оригінал = |посилання = |відповідальний = М.Е. Никифоров, Б.В. Яминский, Л.П. Шкляров |видання = |місце = Минск |видавництво = Выш. шк |рік = 1989 | том = |сторінки = |сторінок = 479 |серія = |isbn = 5-339-00209-8 |тираж = }}</ref>.
[[Осілі птахи|Осілий птах]]. До гніздування приступає рано: у деяких пар відкладання яєць починається вже наприкінці березня. Гніздовий період розтягнутий, свіжі кладки з'являються навіть у квітні та травні. Пари гніздяться двічі на рік. Насиджують кладку самець та самка протягом 14—16 діб<ref>{{книга| автор = | частина = | заголовок = Птицы Белоруссии: Справочник-определитель гнезд и яиц |оригінал = |посилання = |відповідальний = М.Е. Никифоров, Б.В. Яминский, Л.П. Шкляров |видання = |місце = Минск |видавництво = Выш. шк |рік = 1989 |том = |сторінки = |сторінок = 479 |серія = |isbn = 5-339-00209-8 |тираж =}}</ref>.


== Джерела ==
== Джерела ==
{{reflist}}
{{reflist}}


{{Taxonbar|from=Q54696}}
⚫
[[Категорія:Тварини, описані 1838]]

[[Категорія:Голубові]]
[[Категорія:Голубові]]
⚫
[[Категорія:Птахи, описані 1838]]
[[Категорія:Птахи України]]
[[Категорія:Птахи України]]
[[Категорія:Птахи Європи]]
[[Категорія:Птахи Європи]]
[[Категорія:Птахи Азії]]
[[Категорія:Птахи Азії]]
[[Категорія:Птахи Африки]]
[[Категорія:Птахи Африки]]
[[Категорія:Види-вселенці]]
[[Категорія:Птахи Куби]]

[[ar:القمري]]
[[az:Yaxalıqlı qurqur]]
[[bg:Гугутка]]
[[br:Turzhunell durk]]
[[ca:Tórtora turca]]
[[cs:Hrdlička zahradní]]
[[cy:Turtur Dorchog]]
[[da:Tyrkerdue]]
[[de:Türkentaube]]
[[el:Δεκαοχτούρα]]
[[en:Eurasian Collared Dove]]
[[eo:Turka turto]]
[[es:Streptopelia decaocto]]
[[et:Kaelus-turteltuvi]]
[[eu:Turkiar usapal]]
[[fa:قمری (پرنده)]]
[[fi:Turkinkyyhky]]
[[fo:Turkadúgva]]
[[fr:Tourterelle turque]]
[[he:תור צווארון]]
[[hr:Gugutka]]
[[hu:Balkáni gerle]]
[[it:Streptopelia decaocto]]
[[ja:シラコバト]]
[[ku:Tivîlk]]
[[lt:Pietinis purplelis]]
[[mk:Гугутка]]
[[nl:Turkse tortel]]
[[nn:Tyrkardue]]
[[no:Tyrkerdue]]
[[pl:Sierpówka]]
[[pms:Streptopelia decaocto]]
[[pnb:کالر آلا کبوتر]]
[[pt:Rola-turca]]
[[ro:Guguștiuc]]
[[ru:Кольчатая горлица]]
[[sk:Hrdlička záhradná]]
[[sl:Turška grlica]]
[[sr:Гугутка]]
[[sv:Turkduva]]
[[tr:Kumru]]
[[zea:Turkse tortel]]
[[zh:灰斑鸠]]

Поточна версія на 21:53, 16 січня 2024

Горлиця садова
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Голубоподібні (Columbiformes)
Родина: Голубові (Columbidae)
Рід: Горлиця (Streptopelia)
Вид:
Горлиця садова (S. decaocto)
Біноміальна назва
Streptopelia decaocto
(Frivaldszky, 1838)

Го́рлиця садо́ва[1], або кі́льчаста (Streptopelia decaocto) — птах родини голубових. Широко поширений в антропогенних ландшафтах Євразії. В Україні звичайний осілий вид[2].

Морфологічні ознаки

[ред. | ред. код]
Профіль

Голуб середнього розміру, приблизно як сизий голуб. Маса тіла близько 200 г, довжина тіла 31—33 см, розмах крил 47—55 см. Статевий диморфізм не виражений. Дорослий птах бурувато-сірий, з рожевим відтінком на волі і бурими першорядними маховими перами. Задню частину і боки шиї охоплює чорне на півкільце. Хвіст клиноподібний, зверху стернові пера, крім двох центральних, сіруваті, з білуватою верхівкою, зі споду стернові пера білі, з чорною основою. Восковиця сіра; дзьоб чорний; ноги червонуваті; райдужна оболонка ока темно-червона. Молодий птах подібний до дорослого, але чорне півкільце на шиї виражене значно менше або його взагалі немає; в оперенні переважає сірий відтінок[2].

Голос

[ред. | ред. код]
Зразок співу

Розрізняють два типи звуків, які може видавати горлиця. Перший — «кування». Схоже на кування зозулі, але воно трохи більш низьке за частотою і на відміну від зозулиного повторюється три рази, також довше тримає друге «ку». Виходить щось схоже на «ку-ку-у-ку». Його можна почути коли птах сидить на дереві або іншій присаді. Другий тип — крик, схожий на «ді-і» або «ґі-і». Його можна почути навпаки, коли птах летить, або готується до посадки.[3]

Поширення та місця існування

[ред. | ред. код]

Кільчаста горлиця населяє південну частину Азії, Європу та Африку. Починаючи з 1930-х років, розселилася з Передньої Азії та Балкан по всій Європі та Центральній Азії. В Україні розселення відбувалося з заходу на схід: вперше з'явилася в 1944 р. в Ужгороді, в 1949 р. – у Львові, а в 1955 р. — в Києві[4]. На початку XXI ст. в Україні поширена на всій території, крім високогір'я[5].

Мешкає виключно в населених пунктах — як у невеликих селах, так і великих містах. Заселяє ділянки з добре розвиненою деревною рослинністю. Частіше гніздиться в старих парках, на цвинтарях, ділянках старої житлової забудови з дворовими насадженнями, вуличних алеях. У літньо-осінній період трапляється в сільськогосподарських угіддях. Взимку часто тримається зграями.

Чисельність

[ред. | ред. код]

Чисельність в Європі оцінюється в 4,7—11 млн пар, в Україні — 280—435 тис. пар[6].

Гніздування

[ред. | ред. код]

Гніздяться, як правило, поодинокими парами. При високій чисельності гнізда можуть розміщувати у безпосередній близькості одне від одного (за 20—30 м). Гнізда влаштовує на деревах — як листяних (тополя, липа, каштан кінський, клен, ясен тощо), так і хвойних (ялина). Іноді гнізда влаштовують на спорудах людини — металевих вежах, будівлях тощо. Висота розташування гнізд не нижче 3 м, частіше 5—6 м і вище (до 12 м).

Гніздова будівля виглядає недбалою, пухкою. Будівельний матеріал нечисленний, складається з гілочок. Кладка складається з 2 яєць. Шкаралупа біла, дещо блискуча.

Осілий птах. До гніздування приступає рано: у деяких пар відкладання яєць починається вже наприкінці березня. Гніздовий період розтягнутий, свіжі кладки з'являються навіть у квітні та травні. Пари гніздяться двічі на рік. Насиджують кладку самець та самка протягом 14—16 діб[7].

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. ↑ а б Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.
  3. ↑ Смогоржевський Л.О. Пернаті друзі. — 160 с. Архівовано з джерела 21 червня 2018
  4. ↑ Воїнственський М.А., Кістяківський О.Б. Визначник птахів УРСР. — К. : Радянська школа, 1962. — 371 с.
  5. ↑ Фесенко, Бокотей
  6. ↑ BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
  7. ↑ Птицы Белоруссии: Справочник-определитель гнезд и яиц / М.Е. Никифоров, Б.В. Яминский, Л.П. Шкляров. — Минск : Выш. шк, 1989. — 479 с. — ISBN 5-339-00209-8.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Горлиця_садова&oldid=41450450