Boeing 707: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
м виправлення посилання за допомогою AWB |
м уточнення |
||
(Не показані 18 проміжних версій 13 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Картка:Літальний апарат |
{{Картка:Літальний апарат |
||
| назва = Boeing 707 |
|||
| тип = [[вузькофюзеляжний літак|вузькофюзеляжний]] [[реактивний літак|реактивний]] [[пасажирський літак]] |
|||
| виробник = {{Прапор|США}} [[Boeing]] |
|||
| зображення = Зображення: Boeing 707-138B Qantas Jett Clipper Ella N707JT.jpg |
|||
| підпис = <center>Boeing 707-138B Джона Траволти (попередній власник [[Qantas]]) на [[Ле Бурже (Міжнародний авіасалон)|Паризькому авіашоу]]</center> |
|||
| країна походження = {{Прапор|США}}[[США]] |
|||
| розробник = {{Прапор|США}} [[Boeing Commercial Airplanes]] |
|||
| конструктор = |
|||
| перший політ = [[20 грудня]] [[1957]] <ref>[http://www.aviation-history.com/boeing/707.html "Boeing 707 Jet Transport."] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200424092635/http://www.aviation-history.com/boeing/707.html |date=24 квітня 2020 }} ''aviation-history.com''. Retrieved: December 27, 2009.</ref> |
|||
| початок експлуатації = [[26 жовтня]] [[1958]] ([[Pan American World Airways]]) |
|||
| початок експлуатації = [[26 жовтня]] [[1958]] ([[Pan American World Airways]]) |
|||
| кінець експлуатації = |
|||
| статус = обмежене використання |
|||
| основний експлуатант = [[Trans World Airlines]] |
|||
| інші експлуатанти = [[Continental Air Lines]] <br />[[Pan American World Airways|Pan Am]] <br />[[British Overseas Airways Corporation|BOAC]] |
| основний експлуатант = [[Trans World Airlines]] |
||
| інші експлуатанти = [[Continental Air Lines]] <br />[[Pan American World Airways|Pan Am]] <br />[[British Overseas Airways Corporation|BOAC]] |
|||
| роки виробництва = [[1958]]-[[1979]] |
|||
| випущено одиниць = 1 010<ref>{{cite web|title=707 Model Summary|publisher=Boeing Commercial Airplanes|url=http://active.boeing.com/commercial/orders/displaystandardreport.cfm?cboCurrentModel=707&optReportType=AllModels&cboAllModel=707&ViewReportF=View+Report|accessdate=2010-12-10|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ILPWZXLm?url=http://active.boeing.com/commercial/orders/displaystandardreport.cfm?cboCurrentModel=707|archivedate=2013-07-24|deadurl=no}}</ref> |
|||
| вартість розробки = |
|||
| вартість одиниці = 4,3 млн [[$]] (1955)<ref name="Bowers434">{{harvnb|Bowers|1989|p=434}}</ref> 36,5 млн $ (в перерахунку на 2012) |
|||
| базова модель = |
|||
| варіанти з окремими статтями = [[Boeing 720]] <br />[[Boeing C-137 Stratoliner]] <br /> [[Boeing E-3 Sentry|E-3 Sentry]] <br /> [[Boeing E-6 Mercury|E-6 Mercury]]<br /> [[Northrop Grumman E-8 Joint STARS|E-8 JSTARS]]<br /> [[Boeing KC-135 Stratotanker|KC-135 Stratotanker]]<br /> [[Shanghai Y-10]] |
|||
| категорія на Вікісховищі = Boeing 707 |
|||
}} |
}} |
||
'''Boeing 707''' |
'''Boeing 707''' — реактивний [[пасажирський літак]], спроектований на початку 1950-х років. Один з перших реактивних пасажирських літаків у світі, поряд з британським [[DH-106 Comet]], радянським [[Ту-104]] і французьким [[Sud Aviation Caravelle|Sud Aviacion Caravelle]]. |
||
Перший політ дослідного серійного |
Перший політ дослідного серійного 707—120 відбувся [[20 грудня]] [[1957]]. Всього з [[1958]] по [[1991]] роки було вироблено 1010 «Боїнгів-707». Комерційна експлуатація 707—120 почалася з авіакомпанії [[Pan American World Airways]] [[26 жовтня]] [[1958]]. Перший військово-транспортний літак/літак-заправник [[KC-135]], створений на базі 367-80 та деяких елементів конструкції 707 злетів [[31 серпня]] [[1956]] року, а поставки для [[Стратегічне авіаційне командування|Стратегічного авіаційного командування (SAC)]] [[Військово-повітряні сили США|ВПС США]] на авіабазу [[Касл]] в [[Каліфорнія|Каліфорнії]] почалися в червні 1957 року. На базі Boeing 707 та [[Boeing KC-135 Stratotanker|KC-135]] були створені їх різноманітні цивільні та військові модифікації: заправники, [[Розвідувальний літак|розвідувальні літаки,]] розвідники радіоелектронних засобів противника, погоди, літаки для наукових досліджень, [[Літак дального радіолокаційного стеження|літаки дального радіолокаційного стеження]], повітряні командні пункти керування та зв'язку зі стратегічними ядерними силами — [[Міжконтинентальна балістична ракета|МБР]], підводними човнами з [[Балістичні ракети підводних човнів|БРПЧ]], бомбардувальниками на випадок знищення наземних командних пунктів в ядерній війні, перевезення вищого керівництва (США та інших країн). |
||
Станом на сьогодні вантажні «Боїнги-707», його різні військові модифікації, а також літак KC-135 продовжують літати та перебуватимуть на службі ймовірно до [[2040|2040 року]]. Переважно вони використовуються в системі радіоелектронної розвідки [[Літак дального радіолокаційного стеження|AWACS]]. |
Станом на сьогодні вантажні «Боїнги-707», його різні військові модифікації, а також літак [[Boeing KC-135 Stratotanker|KC-135]] продовжують літати та перебуватимуть на службі ймовірно до [[2040|2040 року]]. Переважно вони використовуються в системі радіоелектронної розвідки [[Літак дального радіолокаційного стеження|AWACS]]. |
||
== Історія експлуатації == |
== Історія експлуатації == |
||
[[ |
[[Файл:Air France Boeing 707-300 Manteufel.jpg|thumb|250px|Boeing 707—328 авіакомпанії [[Air France]] в [[Ганновер (аеропорт)|аеропорту Ганновера]] (1972)]] |
||
[[ |
[[Файл:B707 Saha Airlines EP-SHV THR March 2011.jpg|thumb|250px|Boeing 707 авіакомпанії [[Saha Airlines]], останнього комерційного оператора Boeing 707 (2011)]] |
||
Найбільшими замовниками моделі 707 були американські [[Pan American World Airways]] та [[Trans World Airlines|TWA]], які завдяки цим [[лайнер]]ам, стрімко збільшили розміри своїх авіапарків та зробили міжнародні авіаперевезення масовими та популярними. Згодом до них приєдналися авіакомпанії [[Європа|Західної Європи]]. Масове виробництво Boeing 707 велося в 1960-і роки, коли замовники отримували щорічно десятки нових літаків. Конкуренцію Боїнгу складав [[DC-8]], спочатку більш успішний за рахунок кращої репутації виробника. Після доопрацювань, Boeing-707 став продаватися значно краще. |
Найбільшими замовниками моделі 707 були американські [[Pan American World Airways]] та [[Trans World Airlines|TWA]], які завдяки цим [[лайнер]]ам, стрімко збільшили розміри своїх авіапарків та зробили міжнародні авіаперевезення масовими та популярними. Згодом до них приєдналися авіакомпанії [[Європа|Західної Європи]]. Масове виробництво Boeing 707 велося в 1960-і роки, коли замовники отримували щорічно десятки нових літаків. Конкуренцію Боїнгу складав [[DC-8]], спочатку більш успішний за рахунок кращої репутації виробника. Після доопрацювань, Boeing-707 став продаватися значно краще. |
||
Рядок 38: | Рядок 39: | ||
== Сучасні оператори == |
== Сучасні оператори == |
||
Станом на початок [[2010]] року<ref> |
Станом на початок [[2010]] року<ref>{{Cite web |url=http://aerotransport.org/php/go.php |title=AeroTransport Data Bank |accessdate=29 вересня 2012 |archive-date=3 квітня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170403011828/http://aerotransport.org/php/go.php }}</ref> використовувалося 155 літаків типу B-707, практично всі у ВПС ряду країн (літаки [[Літак дального радіолокаційного стеження|AWACS]] та вантажні). Кілька літаків використовується цивільними вантажними авіакомпаніями, 8 — в урядового авіазагону. Єдиною авіакомпанією, що використовує Boeing 707 на регулярних рейсах є іранська [[Saha Airlines|Saha Air]], в експлуатації якої залишається 5 літаків, станом на 10 серпня 2010. Таким чином, Боїнг 707 — єдиний з реактивних лайнерів першого покоління, який експлуатується досі; інші «піонери» реактивної пасажирської авіації пішли в історію ще в [[1980-ті|80-х]]. |
||
== Модифікації == |
== Модифікації == |
||
[[ |
[[Файл:Turkish Airlines Boeing 707 at Zurich - April 1976.jpg|thumb|250px|Boeing 707-121B авіакомпанії [[Turkish Airlines]] (1976)]] |
||
[[Файл:Boac.707.arp.750pix.jpg|thumb|right|250px|«Боїнг-707» у Лондонському аеропорту [[Хітроу]]]] |
[[Файл:Boac.707.arp.750pix.jpg|thumb|right|250px|«Боїнг-707» у Лондонському аеропорту [[Хітроу]]]] |
||
Серійні та переобладнані літаки, збудовані «Боїнгом»: |
Серійні та переобладнані літаки, збудовані «Боїнгом»: |
||
* 367-80 |
* 367-80 |
||
* 707—120 |
|||
* 707-120 |
|||
* 707—220 |
|||
* 707-220 |
|||
* 707—227 |
|||
* 707-227 |
|||
* |
* 707—320 Інтерконтиненталь |
||
* 707-220B |
* 707-220B |
||
* 707-320B |
* 707-320B |
||
* 707-320B Advanced |
* 707-320B Advanced |
||
* 707-320C |
* 707-320C |
||
* 707—420 |
|||
* 707-420 |
|||
* 707—700 |
|||
* 707-700 |
|||
* 720 |
* 720 |
||
* 720B |
* 720B |
||
=== Літаки для перевезення вищого керівництва === |
=== Літаки для перевезення вищого керівництва === |
||
[[ |
[[Файл:Usaf.e3sentry.750pix.jpg|thumb|250px|[[Boeing E-3 Sentry|E-3 Sentry]] у польоті]] |
||
* [[VC-137]]C |
* [[VC-137]]C — модифікація «Боїнга-707-320Б» для [[Військово-повітряні сили США|ВПС США]], призначена для перевезення президентів [[Сполучені Штати Америки|США]]. Були побудовані 2 літаки — №SAM26000 в [[1962]] році і №SAM27000 в 1972 році. Носили спеціальне забарвлення. У службі керування повітряним рухом їм видавався код [[Air Force One]] — тому літаку, на [[борт]]у якого знаходився [[президент]]. Останнім часом обидва літаки замінені на 2 [[Air Force One|VC-25]] та 4 [[Learjet 35|C-32]] (для віце-президентів та інших держслужбовців адміністрації) та знаходяться в музеях. |
||
=== Військові модифікації, побудовані на базі планера 707 === |
=== Військові модифікації, побудовані на базі планера 707 === |
||
[[Файл:Tucson05 AMARCTailsMissing.jpg|thumb|right|250px|Відпрацьовані Boeing 707 без кілів, стабілізаторів, двигунів на [[ |
[[Файл:Tucson05 AMARCTailsMissing.jpg|thumb|right|250px|Відпрацьовані Boeing 707 без кілів, стабілізаторів, двигунів на [[Девіс-Монтен (авіабаза)|базі зберігання AMARC]], Тусон]] |
||
* [[Boeing E-3 Sentry|E-3 Sentry]] |
* [[Boeing E-3 Sentry|E-3 Sentry]] — серійний [[літак]] [[Літак дального радіолокаційного стеження|ДРЛС]], що має модернізований [[Планер (літального апарата)|планер]] «Боїнг 707—320» з обтічником з антеною радіолокатора, що обертається над фюзеляжем. Обтічник 9,1 м в діаметрі і 1,8 м в товщину встановлений на двох опорах на висоті 4,2 м над фюзеляжем. Низькі цілі можуть бути виявлені за 375 км, цілі над горизонтом — за 600 км від літака. 2 генератори на кожному з 4 двигунів виробляють 1 мегават електроенергії, споживаної локатором. |
||
* [[Boeing E-6 Mercury|E-6 Mercury]] |
* [[Boeing E-6 Mercury|E-6 Mercury]] — серійний [[повітряний командний пункт]] керування та зв'язку зі стратегічними ядерними силами — [[Міжконтинентальна балістична ракета|МБР]], підводними човнами з БРПЧ, створений на випадок знищення наземних командних пунктів в ядерній війні, що має модернізований [[Планер (літального апарата)|планер]] «Боїнг 707—320» і 4 двигуни «<nowiki/>[[General Electric|General Electric — SNECMA]]<nowiki/>» [[CFM International CFM56|CFM-56]]. Спочатку були побудовані в модифікації E-6A і служили лише для передачі команд на підводні човни з [[Балістичні ракети підводних човнів|БРПЧ]], що перебували в зануреному стані, за допомогою наддовгохвильових передавачів і 2 тросових антен (програма [[ТАКАМО]] ([[TACAMO]]) для заміни застарілих [[EC-130]]. До [[1992]] року не менше 2 літаків з 16 побудованих постійно перебували в повітрі, один над Атлантикою, інший над Тихим океаном. Останнім часом чергують на 4 базах в готовності до зльоту. З жовтня [[1998]] року переобладнувалися в варіант E-6B та виконують ще й функції повітряних командних пунктів («<nowiki/>[[Airborne Command Post]]<nowiki/>») (ABNCP) за програмою, названою «[[Looking Glass]]» (повітряна система, що відображає/повторює наземні системи) для керування пусками МБР з використанням системи [[ALCS]]. Літаки замінили зняті з чергування [[Lockheed EC-130|EC-135]]. |
||
* [[Boeing E-8 JSTARS|E-8 JSTARS]] |
* [[Boeing E-8 JSTARS|E-8 JSTARS]] — серійний літак радіолокаційної розвідки наземних цілей на полі бою і передачі інформації всім родам військ США в реальному часі, що має модернізований [[Планер (літального апарата)|планер]] «Боїнг 707—320» зі встановленим під фюзеляжем уздовж його передньої частини довгим обтічником з нерухомою антеною радіолокатора. Радіолокатор може виявити лише рухомі радіолокаційно-помітні цілі на відстані 250 км від напрямку польоту та на площі 50000 км² і має кут огляду 120°. Комп'ютери літака запам'ятовують та підсумовують інформацію про всі цілі, які коли-небудь рухалися на полі бою. У [[1991]] — [[2005|2005 роки]] побудовано 17 літаків. |
||
* [[З-18]] |
* [[З-18]] — військово-транспортна вантажна модифікація «Боїнг 707—320Б» для ВПС США. |
||
[[ |
[[Файл:Australian_air_force_707-368C_(code_A20-261)_Perth_International_Airport_Australia.jpg|thumb|250px|RAAF 707-368C в [[Перт (аеропорт)|аеропорту Перта]], [[Австралія]]]] |
||
[[ |
[[Файл:Ecuatoriana Boeing 707-321C Hoppe.jpg|thumb|250px|Boeing 707-321C авіакомпанії [[Ecuatoriana de Aviación]] (1987)]] |
||
* [[EC-18B]] |
* [[EC-18B]] — літаки для контролю та вимірювань при проведенні різноманітних випробувань крилатих, зенітних, балістичних ракет, боєголовок балістичних ракет та космічних апаратів, що входять в атмосферу, створені на основі модернізованих [[Планер (літального апарата)|планерів]] «Боїнга 707—320». Всі 8 EC-18B були побудовані починаючи з [[1982]] року з відпрацьованих цивільних літаків. Схожі EC-135N, EC-135E на базі [[Boeing KC-135 Stratotanker|KC-135]] почали службу раніше, в 1960—1970 роках. Літаки мали 2,1-метрову параболічну антену у великому помітному яйцеподібному обтічнику, встановленому перед кабіною пілотів по осі фюзеляжу, зміщеному вниз, щоб не загороджувати огляд пілотам. [[Антена]] служила для прийому телеметрії з випробовуваних апаратів. Малися оптичні засоби спостереження та фото- та кінозйомки випробовуваних боєголовок, що входять в атмосферу . Останнім часом використовуються 3 EC-18B. |
||
Інші військові та дослідницькі літаки, схожі на «Боїнг 707», створювалися на базі [[ |
Інші військові та дослідницькі літаки, схожі на «Боїнг 707», створювалися на базі планера [[Boeing KC-135 Stratotanker|KC-135]]. |
||
Безліч цивільних пасажирських «Боїнгів-707» після закінчення строку служби, перероблялися в вантажні, військові та дослідницькі літаки, а ті, що потрапили на бази зберігання служать зараз джерелом запчастин та двигунів для всіх працюючих |
Безліч цивільних пасажирських «Боїнгів-707» після закінчення строку служби, перероблялися в вантажні, військові та дослідницькі літаки, а ті, що потрапили на бази зберігання служать зараз джерелом запчастин та двигунів для всіх працюючих модифікацій 707 та [[Boeing KC-135 Stratotanker|KC-135]]. |
||
== Льотно-технічні характеристики == |
== Льотно-технічні характеристики == |
||
{|class="wikitable" style="border-collapse: collapse; text-align:center;" |
{|class="wikitable" style="border-collapse: collapse; text-align:center;" |
||
|- |
|- |
||
! |
! |
||
! 707-120B |
! 707-120B |
||
! 707-320B |
! 707-320B |
||
Рядок 88: | Рядок 89: | ||
|colspan=2| 3 (4 з навігатором під час надводних перельотів) |
|colspan=2| 3 (4 з навігатором під час надводних перельотів) |
||
|- |
|- |
||
! Пасажири (2 клас) |
! Пасажири (2 клас) |
||
|110 |
|110 |
||
|147 |
|147 |
||
|- |
|- |
||
! Пасажири (1 клас) |
! Пасажири (1 клас) |
||
|179 |
|179 |
||
|202 |
|202 |
||
|- |
|- |
||
|- |
|- |
||
! Максимальна злітна маса |
! Максимальна злітна маса |
||
|colspan="1"|116 570 кг |
|colspan="1"|116 570 кг |
||
|151 320 кг |
|151 320 кг |
||
|- |
|- |
||
! Маса порожнього |
! Маса порожнього |
||
|55 580 кг |
|55 580 кг |
||
|66 406 кг |
|66 406 кг |
||
|- |
|- |
||
! Максимальна дальність польоту |
! Максимальна дальність польоту |
||
|6 820 км |
|6 820 км |
||
|6 920 км |
|6 920 км |
||
|- |
|- |
||
! Крейсерська швидкість |
! Крейсерська швидкість |
||
|1000 км/год |
|1000 км/год |
||
|920 км/год |
|920 км/год |
||
|- |
|- |
||
! Довжина |
! Довжина |
||
|44,07 м |
|44,07 м |
||
|46,61 м |
|46,61 м |
||
|- |
|- |
||
! Розмах крил |
! Розмах крил |
||
|39,9 м |
|39,9 м |
||
|44,42 м |
|44,42 м |
||
|- |
|- |
||
! Висота хвоста |
! Висота хвоста |
||
|colspan="2"|12,93 м |
|colspan="2"|12,93 м |
||
|- |
|- |
||
! Ширина фюзеляжу |
! Ширина фюзеляжу |
||
|colspan=2|3,76 м |
|colspan=2|3,76 м |
||
|- |
|- |
||
! Двигуни |
! Двигуни |
||
|4×75,6 кН Pratt & Whitney JT3D-1 <br/> турбовентиляторні. |
|4×75,6 кН Pratt & Whitney JT3D-1 <br/> турбовентиляторні. |
||
|4×80 кН Pratt & Whitney JT3D-3s або <br/> 4×84,4 kN JT3D-7s. |
|4×80 кН Pratt & Whitney JT3D-3s або <br/> 4×84,4 kN JT3D-7s. |
||
|} |
|} |
||
== Катастрофи == |
== Катастрофи == |
||
[[ |
[[Файл:Boeing_707-321B_Pan_Am_Freer.jpg|thumb|250px|Boeing 707-320B авіакомпанії [[Pan American World Airways]] (1979)]] |
||
Всього було втрачено 194 літаки типу Boeing 707 (B-707, B-720, E-3 і |
Всього було втрачено 194 літаки типу Boeing 707 (B-707, B-720, E-3 і т. д.). Найбільша катастрофа сталася [[3 серпня]] [[1975]] року в [[Марокко]]. Літак [[Йорданія|йорданської]] авіакомпанії при заході на посадку зачепив крилом гору і розбився, всі 188 осіб на борту загинули.<ref>[http://aviation-safety.net/database/record.php?id=19750803-1 «Boeing 707-321C JY-AEE.»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170920011852/http://aviation-safety.net/database/record.php?id=19750803-1 |date=20 вересня 2017 }} ''Aviation-Safety.net''</ref> |
||
== Boeing-707 в масовій культурі == |
== Boeing-707 в масовій культурі == |
||
Літак згадувався у фільмах [[Аеропорт (фільм)|Аеропорт]] та [[Аероплан!]]. |
Літак згадувався у фільмах [[Аеропорт (фільм)|Аеропорт]] та [[Аероплан!]]. |
||
Відомий американський актор [[Джон Траволта]] має особистий Boeing-707-138B. Цей літак був побудований [[1964]] року для австралійської авіакомпанії [[Qantas]], де успішно експлуатувався до [[1969]] року. Потім літак кілька разів змінював власників, поки в [[1998]] його не купив Джон Траволта. Ставши його власником, Траволта змінив реєстрацію літака на N707JT, що можна розшифрувати як Boeing 707 John Travolta. На літаку відновлено історичний фірмовий стиль Qantas.<ref>[http://www.airliners.net/photo/Qantas- (John-Travolta) /Boeing-707-138B/1531069/L/ Photos: Boeing Boeing 707-138B Aircraft Pictures|Airliners.net]</ref> |
Відомий американський актор [[Джон Траволта]] має особистий Boeing-707-138B. Цей літак був побудований [[1964]] року для австралійської авіакомпанії [[Qantas]], де успішно експлуатувався до [[1969]] року. Потім літак кілька разів змінював власників, поки в [[1998]] його не купив Джон Траволта. Ставши його власником, Траволта змінив реєстрацію літака на N707JT, що можна розшифрувати як Boeing 707 John Travolta. На літаку відновлено історичний фірмовий стиль Qantas.<ref>[http://www.airliners.net/photo/Qantas- (John-Travolta) /Boeing-707-138B/1531069/L/ Photos: Boeing Boeing 707-138B Aircraft Pictures|Airliners.net]{{Недоступне посилання}}</ref> |
||
== Рекорди == |
== Рекорди == |
||
* Перший |
* Перший у світі [[реактивний літак|реактивний]] [[пасажирський літак]] з [[двигун]]ами в окремих мотогондолах. |
||
* Перший |
* Перший у світі [[реактивний літак|реактивний]] [[пасажирський літак]] з гондолами [[двигун]]ів підвішеними під крилами на пілонах. |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
Рядок 150: | Рядок 151: | ||
|див. також=<!-- інші споріднені статті на які немає посилання: --> |
|див. також=<!-- інші споріднені статті на які немає посилання: --> |
||
|схожі=<!-- проекти які були розроблені на основі ЛА: --> |
|схожі=<!-- проекти які були розроблені на основі ЛА: --> |
||
* [[Boeing 720]] |
|||
* [[Boeing 367-80]] |
* [[Boeing 367-80]] |
||
* [[KC-135 Stratotanker]] |
* [[KC-135 Stratotanker]] |
||
Рядок 156: | Рядок 158: | ||
* [[Boeing 737]] |
* [[Boeing 737]] |
||
|схожі ЛА=<!-- ЛА схожі за використанням, ерою і можливостями: --> |
|схожі ЛА=<!-- ЛА схожі за використанням, ерою і можливостями: --> |
||
* [[ |
* [[De Havilland Comet]] |
||
* [[Convair 880]] |
* [[Convair 880]] |
||
* [[Douglas DC-8]] |
* [[Douglas DC-8]] |
||
Рядок 172: | Рядок 174: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* [http://fas.org/nuke/guide/usa/c3i/ Communications, Command, Control and Intelligence United States Nuclear Forces] — Ядерні сили США, ВКП на базі 707 та інших пасажирських літаків. |
* [http://fas.org/nuke/guide/usa/c3i/ Communications, Command, Control and Intelligence United States Nuclear Forces] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150113045332/http://www.fas.org/nuke/guide/usa/c3i/ |date=13 січня 2015 }} — Ядерні сили США, ВКП на базі 707 та інших пасажирських літаків. |
||
{{ВП-портали|Авіація}} |
{{ВП-портали|Авіація}} |
||
{{Пасажирські літаки Boeing}} |
{{Пасажирські літаки Boeing}} |
||
{{Авіатехніка ВПС Ізраїлю}} |
|||
{{Бомбардування СРЮ}} |
|||
{{нк}} |
|||
⚫ | |||
[[Категорія:Boeing 707]] |
[[Категорія:Boeing 707]] |
||
⚫ |
Поточна версія на 06:47, 17 січня 2024
Boeing 707 | |
---|---|
Тип | вузькофюзеляжний реактивний пасажирський літак |
Країна походження | США |
Розробник | Boeing Commercial Airplanes |
Виробник | Boeing |
Перший політ | 20 грудня 1957 [1] |
Початок експлуатації | 26 жовтня 1958 (Pan American World Airways) |
Статус | обмежене використання |
Основні експлуатанти | Trans World Airlines Continental Air Lines Pan Am BOAC |
Роки виробництва | 1958-1979 |
Виготовлено | 1 010[2] |
Вартість одиниці | 4,3 млн $ (1955)[3] 36,5 млн $ (в перерахунку на 2012) |
Варіанти | Boeing 720 Boeing C-137 Stratoliner E-3 Sentry E-6 Mercury E-8 JSTARS KC-135 Stratotanker Shanghai Y-10 |
Boeing 707 у Вікісховищі |
Boeing 707 — реактивний пасажирський літак, спроектований на початку 1950-х років. Один з перших реактивних пасажирських літаків у світі, поряд з британським DH-106 Comet, радянським Ту-104 і французьким Sud Aviacion Caravelle.
Перший політ дослідного серійного 707—120 відбувся 20 грудня 1957. Всього з 1958 по 1991 роки було вироблено 1010 «Боїнгів-707». Комерційна експлуатація 707—120 почалася з авіакомпанії Pan American World Airways 26 жовтня 1958. Перший військово-транспортний літак/літак-заправник KC-135, створений на базі 367-80 та деяких елементів конструкції 707 злетів 31 серпня 1956 року, а поставки для Стратегічного авіаційного командування (SAC) ВПС США на авіабазу Касл в Каліфорнії почалися в червні 1957 року. На базі Boeing 707 та KC-135 були створені їх різноманітні цивільні та військові модифікації: заправники, розвідувальні літаки, розвідники радіоелектронних засобів противника, погоди, літаки для наукових досліджень, літаки дального радіолокаційного стеження, повітряні командні пункти керування та зв'язку зі стратегічними ядерними силами — МБР, підводними човнами з БРПЧ, бомбардувальниками на випадок знищення наземних командних пунктів в ядерній війні, перевезення вищого керівництва (США та інших країн).
Станом на сьогодні вантажні «Боїнги-707», його різні військові модифікації, а також літак KC-135 продовжують літати та перебуватимуть на службі ймовірно до 2040 року. Переважно вони використовуються в системі радіоелектронної розвідки AWACS.
Найбільшими замовниками моделі 707 були американські Pan American World Airways та TWA, які завдяки цим лайнерам, стрімко збільшили розміри своїх авіапарків та зробили міжнародні авіаперевезення масовими та популярними. Згодом до них приєдналися авіакомпанії Західної Європи. Масове виробництво Boeing 707 велося в 1960-і роки, коли замовники отримували щорічно десятки нових літаків. Конкуренцію Боїнгу складав DC-8, спочатку більш успішний за рахунок кращої репутації виробника. Після доопрацювань, Boeing-707 став продаватися значно краще.
Зі збільшенням обсягів пасажирських перевезень стало очевидно, що Boeing 707 морально застарілий. Для своєї дальності літак володів занадто малою місткістю, його двигуни були гучними та неекономічними. Модернізація лайнера із збільшенням місткості вимагала заміни планера. У підсумку компанія Boeing випустила на ринок 747, чим задовольнила попит на літаки великої місткості для дальніх перельотів.
До початку 1970-х число замовлень на Boeing 707 різко знизилося. Авіакомпанії розвинених країн виводили їх із парку, активність літаків даного типу перемістилася в країни Азії та Латинської Америки, а потім Африки. 1978 року серійне виробництво було припинено, в 1983 був закритий останній регулярний рейс Boeing 707 в США. Останнім великим оператором пасажирських був Ліван (до 1998). До початку 2000-х літак залишився в цивільній експлуатації (переважно вантажній) в бідних країнах Африки та Латинської Америки. Зараз основний парк Boeing 707 складають військові модифікації.
Станом на початок 2010 року[4] використовувалося 155 літаків типу B-707, практично всі у ВПС ряду країн (літаки AWACS та вантажні). Кілька літаків використовується цивільними вантажними авіакомпаніями, 8 — в урядового авіазагону. Єдиною авіакомпанією, що використовує Boeing 707 на регулярних рейсах є іранська Saha Air, в експлуатації якої залишається 5 літаків, станом на 10 серпня 2010. Таким чином, Боїнг 707 — єдиний з реактивних лайнерів першого покоління, який експлуатується досі; інші «піонери» реактивної пасажирської авіації пішли в історію ще в 80-х.
Серійні та переобладнані літаки, збудовані «Боїнгом»:
- 367-80
- 707—120
- 707—220
- 707—227
- 707—320 Інтерконтиненталь
- 707-220B
- 707-320B
- 707-320B Advanced
- 707-320C
- 707—420
- 707—700
- 720
- 720B
- VC-137C — модифікація «Боїнга-707-320Б» для ВПС США, призначена для перевезення президентів США. Були побудовані 2 літаки — №SAM26000 в 1962 році і №SAM27000 в 1972 році. Носили спеціальне забарвлення. У службі керування повітряним рухом їм видавався код Air Force One — тому літаку, на борту якого знаходився президент. Останнім часом обидва літаки замінені на 2 VC-25 та 4 C-32 (для віце-президентів та інших держслужбовців адміністрації) та знаходяться в музеях.
- E-3 Sentry — серійний літак ДРЛС, що має модернізований планер «Боїнг 707—320» з обтічником з антеною радіолокатора, що обертається над фюзеляжем. Обтічник 9,1 м в діаметрі і 1,8 м в товщину встановлений на двох опорах на висоті 4,2 м над фюзеляжем. Низькі цілі можуть бути виявлені за 375 км, цілі над горизонтом — за 600 км від літака. 2 генератори на кожному з 4 двигунів виробляють 1 мегават електроенергії, споживаної локатором.
- E-6 Mercury — серійний повітряний командний пункт керування та зв'язку зі стратегічними ядерними силами — МБР, підводними човнами з БРПЧ, створений на випадок знищення наземних командних пунктів в ядерній війні, що має модернізований планер «Боїнг 707—320» і 4 двигуни «General Electric — SNECMA» CFM-56. Спочатку були побудовані в модифікації E-6A і служили лише для передачі команд на підводні човни з БРПЧ, що перебували в зануреному стані, за допомогою наддовгохвильових передавачів і 2 тросових антен (програма ТАКАМО (TACAMO) для заміни застарілих EC-130. До 1992 року не менше 2 літаків з 16 побудованих постійно перебували в повітрі, один над Атлантикою, інший над Тихим океаном. Останнім часом чергують на 4 базах в готовності до зльоту. З жовтня 1998 року переобладнувалися в варіант E-6B та виконують ще й функції повітряних командних пунктів («Airborne Command Post») (ABNCP) за програмою, названою «Looking Glass» (повітряна система, що відображає/повторює наземні системи) для керування пусками МБР з використанням системи ALCS. Літаки замінили зняті з чергування EC-135.
- E-8 JSTARS — серійний літак радіолокаційної розвідки наземних цілей на полі бою і передачі інформації всім родам військ США в реальному часі, що має модернізований планер «Боїнг 707—320» зі встановленим під фюзеляжем уздовж його передньої частини довгим обтічником з нерухомою антеною радіолокатора. Радіолокатор може виявити лише рухомі радіолокаційно-помітні цілі на відстані 250 км від напрямку польоту та на площі 50000 км² і має кут огляду 120°. Комп'ютери літака запам'ятовують та підсумовують інформацію про всі цілі, які коли-небудь рухалися на полі бою. У 1991 — 2005 роки побудовано 17 літаків.
- З-18 — військово-транспортна вантажна модифікація «Боїнг 707—320Б» для ВПС США.
- EC-18B — літаки для контролю та вимірювань при проведенні різноманітних випробувань крилатих, зенітних, балістичних ракет, боєголовок балістичних ракет та космічних апаратів, що входять в атмосферу, створені на основі модернізованих планерів «Боїнга 707—320». Всі 8 EC-18B були побудовані починаючи з 1982 року з відпрацьованих цивільних літаків. Схожі EC-135N, EC-135E на базі KC-135 почали службу раніше, в 1960—1970 роках. Літаки мали 2,1-метрову параболічну антену у великому помітному яйцеподібному обтічнику, встановленому перед кабіною пілотів по осі фюзеляжу, зміщеному вниз, щоб не загороджувати огляд пілотам. Антена служила для прийому телеметрії з випробовуваних апаратів. Малися оптичні засоби спостереження та фото- та кінозйомки випробовуваних боєголовок, що входять в атмосферу . Останнім часом використовуються 3 EC-18B.
Інші військові та дослідницькі літаки, схожі на «Боїнг 707», створювалися на базі планера KC-135.
Безліч цивільних пасажирських «Боїнгів-707» після закінчення строку служби, перероблялися в вантажні, військові та дослідницькі літаки, а ті, що потрапили на бази зберігання служать зараз джерелом запчастин та двигунів для всіх працюючих модифікацій 707 та KC-135.
707-120B | 707-320B | |
---|---|---|
Екіпаж | 3 (4 з навігатором під час надводних перельотів) | |
Пасажири (2 клас) | 110 | 147 |
Пасажири (1 клас) | 179 | 202 |
Максимальна злітна маса | 116 570 кг | 151 320 кг |
Маса порожнього | 55 580 кг | 66 406 кг |
Максимальна дальність польоту | 6 820 км | 6 920 км |
Крейсерська швидкість | 1000 км/год | 920 км/год |
Довжина | 44,07 м | 46,61 м |
Розмах крил | 39,9 м | 44,42 м |
Висота хвоста | 12,93 м | |
Ширина фюзеляжу | 3,76 м | |
Двигуни | 4×75,6 кН Pratt & Whitney JT3D-1 турбовентиляторні. |
4×80 кН Pratt & Whitney JT3D-3s або 4×84,4 kN JT3D-7s. |
Всього було втрачено 194 літаки типу Boeing 707 (B-707, B-720, E-3 і т. д.). Найбільша катастрофа сталася 3 серпня 1975 року в Марокко. Літак йорданської авіакомпанії при заході на посадку зачепив крилом гору і розбився, всі 188 осіб на борту загинули.[5]
Літак згадувався у фільмах Аеропорт та Аероплан!.
Відомий американський актор Джон Траволта має особистий Boeing-707-138B. Цей літак був побудований 1964 року для австралійської авіакомпанії Qantas, де успішно експлуатувався до 1969 року. Потім літак кілька разів змінював власників, поки в 1998 його не купив Джон Траволта. Ставши його власником, Траволта змінив реєстрацію літака на N707JT, що можна розшифрувати як Boeing 707 John Travolta. На літаку відновлено історичний фірмовий стиль Qantas.[6]
- Перший у світі реактивний пасажирський літак з двигунами в окремих мотогондолах.
- Перший у світі реактивний пасажирський літак з гондолами двигунів підвішеними під крилами на пілонах.
- Схожі розробки
- Літальні апарати схожі за конфігурацією та ерою
- Схожі переліки
- ↑ "Boeing 707 Jet Transport." [Архівовано 24 квітня 2020 у Wayback Machine.] aviation-history.com. Retrieved: December 27, 2009.
- ↑ 707 Model Summary. Boeing Commercial Airplanes. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 10 грудня 2010.
- ↑ Bowers, 1989, с. 434
- ↑ AeroTransport Data Bank. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 29 вересня 2012.
- ↑ «Boeing 707-321C JY-AEE.» [Архівовано 20 вересня 2017 у Wayback Machine.] Aviation-Safety.net
- ↑ (John-Travolta) /Boeing-707-138B/1531069/L/ Photos: Boeing Boeing 707-138B Aircraft Pictures|Airliners.net[недоступне посилання]
- Communications, Command, Control and Intelligence United States Nuclear Forces [Архівовано 13 січня 2015 у Wayback Machine.] — Ядерні сили США, ВКП на базі 707 та інших пасажирських літаків.