Тулен-Тимур: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Haida (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
|||
(Не показано 3 проміжні версії 3 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{ |
{{Особа |
||
| ім'я = Тулен-Тимур |
| ім'я = Тулен-Тимур |
||
| місце_проживання = |
| місце_проживання = |
||
Рядок 34: | Рядок 34: | ||
== Життєпис == |
== Життєпис == |
||
Походив з династії Чингизідів, роду Тукамитуриди. Син Куншака (Кішика), онука [[Уран-Тимур]]а. Про молоді роки обмаль відомостей. 1298 року після повалення [[Ногай|Ногаєм]] улусбека [[Ачік]]а (двоюрідного діда Тулен-Тимура) |
Походив з династії Чингизідів, роду Тукамитуриди. Син Куншака (Кішика), онука [[Уран-Тимур]]а. Про молоді роки обмаль відомостей. 1298 року після повалення [[Ногай|Ногаєм]] улусбека [[Ачік]]а (двоюрідного діда Тулен-Тимура) призначається 1298 року намісником Криму. 1299 року перейшов на бік хана [[Токта|Токти]], сприявши поразці Ногая. 1300 року затверджений Токтою правителем Кримського улуса. |
||
Підтримав хана [[Узбек-хан|Узбека]], |
Підтримав хана [[Узбек-хан|Узбека]], з яким мав спорідненість. Останній також залишив за Тукатимуридами їхулуси (Булгар і Хаджи-Тархан). Жо 1312 року сприяв карбуванню в Солхаті срібних дирхемів. 1314 року за наказом Тулен-Тимура в [[Солхат]]і було зведено [[Мечеть хана Узбека|мечеть Узбека]]. |
||
З 1320 року |
З 1320 року починається протистояння з генуезьцями в Криму з приводу збільшення податків. 1322 року війська Тулен-Тимура завдають удару по [[Судак (місто)|Сугдеї]], грабуючи католицькі костели. У відповідь папа римський [[Іоанн XXII]] відправляє скаргу хану Узбеку. В цей час з невідомих обставин діяльність монетного двору припиняється. У 1327 і 1328 роках Тулен-Тимур здійснив нові напади на Сугдею. |
||
Разом з тим активно сприяв ісламізації та розвитку міст. 1333 року на кошти його дружини — Інджибей-хатун — в Солхаті було зведено медресе. На |
Разом з тим активно сприяв ісламізації та розвитку міст. 1333 року на кошти його дружини — Інджибей-хатун — в Солхаті було зведено медресе. На думку дослідників саме в цей час Солхат перетворюється на значне місто. Його 1334 року відвідав [[Ібн Баттута]], який ймовірно також спілкувався з Тулен-Тимуром. Згідно повідомлення Азакський тумен в цей час підпорядковувався улусбеку Тулен-Тимуру, а Кримський півострів і [[Азов|Азак]] поєднувало ямів (поштових станцій). |
||
Помер Тулен-Тимур 1341 року. Його замінив син або брат. |
Помер Тулен-Тимур 1341 року. Його замінив син або брат. |
||
Рядок 49: | Рядок 49: | ||
[[Категорія:Кримський улус]] |
[[Категорія:Кримський улус]] |
||
[[Категорія:Чингізиди]] |
[[Категорія:Чингізиди]] |
||
[[Категорія:Правителі Європи XIII століття]] |
|||
[[Категорія:Правителі Європи XIV століття]] |
Поточна версія на 10:05, 22 січня 2024
Тулен-Тимур | |
---|---|
Народився | невідомо |
Помер | 1341 |
Національність | монгол |
Посада | улусбек Криму |
Термін | 1298—1341 |
Попередник | Ачік |
Наступник | ? |
Конфесія | іслам |
Рід | Тукатимуриди |
Батько | Куншак |
У шлюбі з | Інджибей-хатун |
Тулен-Тимур (*д/н — 1341) — політичний та військовий діяч Золотої Орди.
Походив з династії Чингизідів, роду Тукамитуриди. Син Куншака (Кішика), онука Уран-Тимура. Про молоді роки обмаль відомостей. 1298 року після повалення Ногаєм улусбека Ачіка (двоюрідного діда Тулен-Тимура) призначається 1298 року намісником Криму. 1299 року перейшов на бік хана Токти, сприявши поразці Ногая. 1300 року затверджений Токтою правителем Кримського улуса.
Підтримав хана Узбека, з яким мав спорідненість. Останній також залишив за Тукатимуридами їхулуси (Булгар і Хаджи-Тархан). Жо 1312 року сприяв карбуванню в Солхаті срібних дирхемів. 1314 року за наказом Тулен-Тимура в Солхаті було зведено мечеть Узбека.
З 1320 року починається протистояння з генуезьцями в Криму з приводу збільшення податків. 1322 року війська Тулен-Тимура завдають удару по Сугдеї, грабуючи католицькі костели. У відповідь папа римський Іоанн XXII відправляє скаргу хану Узбеку. В цей час з невідомих обставин діяльність монетного двору припиняється. У 1327 і 1328 роках Тулен-Тимур здійснив нові напади на Сугдею.
Разом з тим активно сприяв ісламізації та розвитку міст. 1333 року на кошти його дружини — Інджибей-хатун — в Солхаті було зведено медресе. На думку дослідників саме в цей час Солхат перетворюється на значне місто. Його 1334 року відвідав Ібн Баттута, який ймовірно також спілкувався з Тулен-Тимуром. Згідно повідомлення Азакський тумен в цей час підпорядковувався улусбеку Тулен-Тимуру, а Кримський півострів і Азак поєднувало ямів (поштових станцій).
Помер Тулен-Тимур 1341 року. Його замінив син або брат.
- Крамаровский М. Г. Джучиды и Крым: XIII—XV вв.// Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии: Сб. научн. тр. — 2003. — Вып. X. — С. 506—532.