Белина-Скупевський Степан Броніславович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показано 4 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{музикант}}
⚫
[[Файл:Белина-Скупевський Степан Броніславович.jpg|thumb|250px|Степан Белина-Скупевський в партії Рамадеса («Аїда», Дж. Верді).]]
'''Степан (Стефан) Броніславович Белина-Скупевський''' (справжнє прізвище ''Скупевський''; псевдоніми — ''Белин-Скупевський'', ''Belina-Skupiewski'', ''Stefano Bielena''; {{н}} {{ДН|4|9|1885|23|8}}, [[Київ]] — {{†}} {{ДС|2|9|1962}}, [[Гданськ]], Польща) — український і польський оперний співак (драматичний [[тенор]]), вокальний педагог і музичний громадський діяч. Виступав в оперному театрі «[[Ла-Скала]]», у 1914–1919 роках — на сценах Києва.
'''Степан (Стефан) Броніславович Белина-Скупевський''' (справжнє прізвище ''Скупевський''; псевдоніми — ''Белин-Скупевський'', ''Belina-Skupiewski'', ''Stefano Bielena''; {{ДН|4|9|1885|23|8}}, [[Київ]] — {{ДС|2|9|1962}}, [[Гданськ]], Польща) — український і польський оперний співак (драматичний [[тенор]]), вокальний педагог і музичний громадський діяч. Виступав в оперному театрі «[[Ла-Скала]]», у 1914—1919 роках — на сценах Києва.


== Біографія ==
== Біографія ==
Народився в Києві в польській родині інженера. Закінчив [[Музично-драматичне училище М. Лєсневич-Носової|Музично-драматичне училище М. К. Лєсневіч-Носової]] по класу фортепіано. Потім навчався в Інституті інженерів шляхів сполучення і у [[Університет Карлсруе|Вищій технічній школі в Карлсруе]] (Німеччина). Співу навчався приватно в [[Карлсруе]] і Монако;<ref>Мистецтво України. — Т. 1. — С. 175.</ref> брав уроки у Жака Штюкгольда, пізніше в Мюнхені підготував низку партій під керівництвом [[Фелікс Мотль|Ф. Мотля]]. Сценічне мистецтво і режисуру вивчав у [[Георг Фукс|Г. Фукса]].
Народився в Києві в польській родині інженера. Закінчив [[Музично-драматичне училище М. Лєсневич-Носової|Музично-драматичне училище М.&nbsp;К.&nbsp;Лєсневіч-Носової]] по класу фортепіано. Потім навчався в Інституті інженерів шляхів сполучення і у [[Університет Карлсруе|Вищій технічній школі в Карлсруе]] (Німеччина). Співу навчався приватно в [[Карлсруе]] і Монако;<ref>Мистецтво України.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 175.</ref> брав уроки у Жака Штюкгольда, пізніше в Мюнхені підготував низку партій під керівництвом [[Фелікс Мотль|Ф. Мотля]]. Сценічне мистецтво і режисуру вивчав у [[Георг Фукс|Г. Фукса]].


У 1908 році дебютував в швейцарському місті [[Санкт-Галлен]] в [[баритон]]овій партії Тоніо («Паяци» Р. Леонкавалло). Пізніше виконував [[тенор]]ові партії в оперних театрах Лейпцига (1909/10), Мюнхена (Hofoper, 1910/11, 1912), Одеси (1910/11, антреприза [[Багров Михайло Федорович|М. Ф. Багрова]]), Харкова, Катеринослава (тепер Дніпропетровськ), Миколаєва, Петрограда, Праги (Німецька королівська опера, 1912–1914), Інсбрука, Відня, Берліна. З 1914 року виступав у трупі Міського театру в Києві,<ref name="zvid">''М. Кальницький, Н. Коваленко, М. Чован.'' Житловий будинок початку 20 ст. // Звід пам'яток історії та культури України: Енцикл. вид.: У 28 т. — К.: «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. — Кн. 1. — Ч. 1. — Київ. — А — Л. — С. 494</ref> співав на сценах Одеси, Катеринослава, Миколаєва. У 1915 році з гастролями виступав в театрі «[[Ла Скала]]» (Мілан). До 1919 року продовжував виступати в Києві, де також брав участь у концертах-мітингах і масових культурних заходах. Мешкав в цей час по [[Костьольна вулиця|вул. Костьольна]], 8.<ref name="zvid" />
У 1908 році дебютував в швейцарському місті [[Санкт-Галлен]] в [[баритон]]овій партії Тоніо («Паяци» Р. Леонкавалло). Пізніше виконував [[тенор]]ові партії в оперних театрах Лейпцига (1909/10), Мюнхена (Hofoper, 1910/11, 1912), Одеси (1910/11, антреприза [[Багров Михайло Федорович|М.&nbsp;Ф.&nbsp;Багрова]]), Харкова, Катеринослава (тепер Дніпропетровськ), Миколаєва, Петрограда, Праги (Німецька королівська опера, 1912—1914), Інсбрука, Відня, Берліна. З 1914 року виступав у трупі Міського театру в Києві,<ref name="zvid">''М. Кальницький, Н. Коваленко, М. Чован.'' Житловий будинок початку 20 ст. // Звід пам'яток історії та культури України: Енцикл. вид.: У 28 т.&nbsp;— К.: «Українська Енциклопедія» ім. М.&nbsp;П.&nbsp;Бажана, 1999.&nbsp;— Кн. 1.&nbsp;— Ч. 1.&nbsp;— Київ.&nbsp;— А&nbsp;— Л.&nbsp;— С. 494</ref> співав на сценах Одеси, Катеринослава, Миколаєва. У 1915 році з гастролями виступав в театрі «[[Ла Скала]]» (Мілан). До 1919 року продовжував виступати в Києві, де також брав участь у концертах-мітингах і масових культурних заходах. Мешкав в цей час по [[Костьольна вулиця|вул. Костьольна]], 8.<ref name="zvid" />


У 1920 році виїхав за кордон і надалі виступав в театрах Європи і Америки. З 1923 року на запрошення [[Артуро Тосканіні|А. Тосканіні]] в «Ла Скала» виконував партії Трістана («[[Трістан та Ізольда]]» Р. Вагнера), Хозе ([[Кармен (опера)|«Кармен»]] Ж. Бізе) і Самозванця ([[Борис Годунов (опера)|«Борис Годунов»]] М. Мусоргського) під псевдонімом ''Stefano Bielena''. Гастролював в Барселоні (1922, театр «Лісі», 1928), Парижі (1922, театр «Гранд-Опера», 1927, театр З. Бернар), Варшаві (Велика опера, 1923 і 1924), Буенос-Айресі, Ріо-де-Жанейро, Сан Паоло і Монтевідео (1924), Мадриді (Театр Реал, 1925 і 1928), Львові (1925), Трієсті (Театр Верді, 1926), Белграді та Загребі (1927).
У 1920 році виїхав за кордон і надалі виступав в театрах Європи і Америки. З 1923 року на запрошення [[Артуро Тосканіні|А. Тосканіні]] в «Ла Скала» виконував партії Трістана&nbsp;(«[[Трістан та Ізольда]]» Р. Вагнера), Хозе&nbsp;([[Кармен (опера)|«Кармен»]] Ж. Бізе) і Самозванця ([[Борис Годунов (опера)|«Борис Годунов»]] М. Мусоргського) під псевдонімом ''Stefano Bielena''. Гастролював в Барселоні (1922, театр «Лісі», 1928), Парижі (1922, театр «Гранд-Опера», 1927, театр З. Бернар), Варшаві (Велика опера, 1923 і 1924), Буенос-Айресі, Ріо-де-Жанейро, Сан Паоло і Монтевідео (1924), Мадриді (Театр Реал, 1925 і 1928), Львові (1925), Трієсті (Театр Верді, 1926), Белграді та Загребі (1927).


У 1928 році покинув оперну сцену і переїхав до Польщі. ВУ 1946–1953 роках був художнім керівником Сілезької державної опери в Битомі, а з 1 липня 1953 року — вокальним директором Балтійської державної опери та філармонії в Гданську. З 1954 р. також викладав у Державній вищій музичній школі в Сопоті. У 1958 році отримав музичну премію міста Гданська. Удостоєний Державної премії.
У 1928 році покинув оперну сцену і переїхав до Польщі. Викладав спів у Вищих музичних школах у [[Варшава|Варшаві]] (1938–1939), [[Лодзь|Лодзі]] (1945), [[Катовіце|Катовіцах]] і в [[Сопот (Польща)|Сопоті]] (з 1953 року — професор). У 1953 році очолив Балтійську оперу в Гданську.


== Репертуар ==
== Репертуар ==
⚫
[[Файл:Белина-Скупевський Степан Броніславович.jpg|thumb|250px|Степан Белина-Скупевський в партії Рамадеса («Аїда», Дж. Верді)]]
Найкращими в репертруарі вважають оперні партії:
Найкращими в репертуарі вважають оперні партії:
{{col-begin}}
{{col-begin}}
{{col-2}}
{{col-2}}
* Таміно («[[Чарівна флейта]]» В. А. Моцарта)
* Таміно («[[Чарівна флейта]]» В.&nbsp;А.&nbsp;Моцарта)
* Ліонель («Марта, або Річмондський ринок» Ф. Флотова)
* Ліонель («Марта, або Річмондський ринок» Ф. Флотова)
* Фауст ([[Фауст (опера)|однойм. опера]] Ш. Ґуно)
* Фауст ([[Фауст (опера)|однойм. опера]] Ш. Ґуно)
* Гофман («Казки Гофмана» Ж. Оффенбаха)
* Гофман («Казки Гофмана» Ж. Оффенбаха)
* Елеазара («Юдейка», Ж. Ф. Галеві)
* Елеазара («Юдейка», Ж.&nbsp;Ф.&nbsp;Галеві)
* Йонтек ([[Галька (опера)|«Галька»]] С. Монюшка)
* Йонтек ([[Галька (опера)|«Галька»]] С. Монюшка)
* Надир («Шукачі перлів» Ж. Бізе)
* Надир («Шукачі перлів» Ж. Бізе)
Рядок 39: Рядок 40:
* Зіґмунд ([[Валькірія (опера)|«Валькірія»]] Р. Вагнера)
* Зіґмунд ([[Валькірія (опера)|«Валькірія»]] Р. Вагнера)
* Трістан («Трістан та Ізольда» Р. Вагнера)
* Трістан («Трістан та Ізольда» Р. Вагнера)
* в операх К. М. Вебера, Дж. Мейєрбера
* в операх К.&nbsp;М.&nbsp;Вебера, Дж. Мейєрбера
{{col-2}}
{{col-2}}
{{col-end}}
{{col-end}}

== Особисте життя ==
Двічі одружений. З 29 квітня 1948 року був чоловіком співачки Гелени Івоні-Ніти (1887–1961).

Похований на кладовищі Сребжиско в Гданську (район IV, розділ TAR II/2/71).

== Нагороди та відзнаки ==
Офіцерський хрест ордена Відродження Польщі (14 грудня 1955)

Лицарський хрест Ордена Відродження Польщі (22 липня 1952)

Золотий Хрест Заслуги (28 червня 1939)

Медаль 10-річчя ПНР (25 березня 1955)


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 47: Рядок 62:


== Література ==
== Література ==
* Лисенко І. Словник співаків України. — Київ. 1997. С. 25.
* Лисенко І. Словник співаків України.&nbsp;— Київ. 1997. С. 25.


== Джерела ==
== Джерела ==
* Пружанский А. М. Отечественные певцы. 1750–1917: Словарь. — Изд. 2-е испр. и доп., электронное. — М., 2008 {{ref-ru}}
* Пружанский А.&nbsp;М.&nbsp;Отечественные певцы. 1750—1917: Словарь.&nbsp;— Изд. 2-е испр. и доп., электронное.&nbsp;— М., 2008 {{ref-ru}}
* М. І. Кузьмін. Белина-Скупевський Степан Броніславович // Мистецтво України. — Т. 1. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана. — 1995. — С. 175.
* М.&nbsp;І.&nbsp;Кузьмін. Белина-Скупевський Степан Броніславович // Мистецтво України.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— К.: «Українська енциклопедія» ім. М.&nbsp;П.&nbsp;Бажана.&nbsp;— 1995.&nbsp;— С. 175.
{{Бібліоінформація}}

{{Opera-singer-stub}}
{{Opera-singer-stub}}


Рядок 59: Рядок 74:
[[Категорія:Польські оперні співаки]]
[[Категорія:Польські оперні співаки]]
[[Категорія:Тенори]]
[[Категорія:Тенори]]
[[Категорія:Співаки Національної опери України]]

Поточна версія на 20:48, 23 січня 2024

Белина-Скупевський Степан Броніславович
Основна інформація
Дата народження23 липня 1885(1885-07-23)[1]
Місце народженняКиїв, Російська імперія
Дата смерті2 серпня 1962(1962-08-02)[1] (77 років)
Місце смертіГданськ, Польська Народна Республіка
ПохованняЦвинтар Сребжиськоd
ГромадянствоРеспубліка Польща
Професіїпедагог, оперний співак
ОсвітаУніверситет Карлсруе
Співацький голостенор
Інструментивокал[d]
Жанриопера
Нагороди
золотий хрест Заслуги офіцерський хрест ордена Відродження Польщі Лицарський Хрест ордена Відродження Польщі
CMNS: Файли у Вікісховищі

Степан (Стефан) Броніславович Белина-Скупевський (справжнє прізвище Скупевський; псевдоніми — Белин-Скупевський, Belina-Skupiewski, Stefano Bielena; 23 серпня (4 вересня) 1885(18850904), Київ — 2 вересня 1962, Гданськ, Польща) — український і польський оперний співак (драматичний тенор), вокальний педагог і музичний громадський діяч. Виступав в оперному театрі «Ла-Скала», у 1914—1919 роках — на сценах Києва.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Києві в польській родині інженера. Закінчив Музично-драматичне училище М. К. Лєсневіч-Носової по класу фортепіано. Потім навчався в Інституті інженерів шляхів сполучення і у Вищій технічній школі в Карлсруе (Німеччина). Співу навчався приватно в Карлсруе і Монако;[2] брав уроки у Жака Штюкгольда, пізніше в Мюнхені підготував низку партій під керівництвом Ф. Мотля. Сценічне мистецтво і режисуру вивчав у Г. Фукса.

У 1908 році дебютував в швейцарському місті Санкт-Галлен в баритоновій партії Тоніо («Паяци» Р. Леонкавалло). Пізніше виконував тенорові партії в оперних театрах Лейпцига (1909/10), Мюнхена (Hofoper, 1910/11, 1912), Одеси (1910/11, антреприза М. Ф. Багрова), Харкова, Катеринослава (тепер Дніпропетровськ), Миколаєва, Петрограда, Праги (Німецька королівська опера, 1912—1914), Інсбрука, Відня, Берліна. З 1914 року виступав у трупі Міського театру в Києві,[3] співав на сценах Одеси, Катеринослава, Миколаєва. У 1915 році з гастролями виступав в театрі «Ла Скала» (Мілан). До 1919 року продовжував виступати в Києві, де також брав участь у концертах-мітингах і масових культурних заходах. Мешкав в цей час по вул. Костьольна, 8.[3]

У 1920 році виїхав за кордон і надалі виступав в театрах Європи і Америки. З 1923 року на запрошення А. Тосканіні в «Ла Скала» виконував партії Трістана («Трістан та Ізольда» Р. Вагнера), Хозе («Кармен» Ж. Бізе) і Самозванця («Борис Годунов» М. Мусоргського) під псевдонімом Stefano Bielena. Гастролював в Барселоні (1922, театр «Лісі», 1928), Парижі (1922, театр «Гранд-Опера», 1927, театр З. Бернар), Варшаві (Велика опера, 1923 і 1924), Буенос-Айресі, Ріо-де-Жанейро, Сан Паоло і Монтевідео (1924), Мадриді (Театр Реал, 1925 і 1928), Львові (1925), Трієсті (Театр Верді, 1926), Белграді та Загребі (1927).

У 1928 році покинув оперну сцену і переїхав до Польщі. ВУ 1946–1953 роках був художнім керівником Сілезької державної опери в Битомі, а з 1 липня 1953 року — вокальним директором Балтійської державної опери та філармонії в Гданську. З 1954 р. також викладав у Державній вищій музичній школі в Сопоті. У 1958 році отримав музичну премію міста Гданська. Удостоєний Державної премії.

Репертуар

[ред. | ред. код]
Степан Белина-Скупевський в партії Рамадеса («Аїда», Дж. Верді)

Найкращими в репертуарі вважають оперні партії:

  • Таміно («Чарівна флейта» В. А. Моцарта)
  • Ліонель («Марта, або Річмондський ринок» Ф. Флотова)
  • Фауст (однойм. опера Ш. Ґуно)
  • Гофман («Казки Гофмана» Ж. Оффенбаха)
  • Елеазара («Юдейка», Ж. Ф. Галеві)
  • Йонтек («Галька» С. Монюшка)
  • Надир («Шукачі перлів» Ж. Бізе)
  • Жульєн («Луїза» Г. Шарпантье)
  • Турідду («Сільська честь» П. Масканьї)
  • Каніо («Паяци» Р. Леонкавалло)
  • Самсон («Самсон і Даліла» К. Сен-Санса)
  • Герцог («Ріголетто» Дж. Верді)

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Двічі одружений. З 29 квітня 1948 року був чоловіком співачки Гелени Івоні-Ніти (1887–1961).

Похований на кладовищі Сребжиско в Гданську (район IV, розділ TAR II/2/71).

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]

Офіцерський хрест ордена Відродження Польщі (14 грудня 1955)

Лицарський хрест Ордена Відродження Польщі (22 липня 1952)

Золотий Хрест Заслуги (28 червня 1939)

Медаль 10-річчя ПНР (25 березня 1955)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б e-teatr.pl — 2004.
  2. ↑ Мистецтво України. — Т. 1. — С. 175.
  3. ↑ а б М. Кальницький, Н. Коваленко, М. Чован. Житловий будинок початку 20 ст. // Звід пам'яток історії та культури України: Енцикл. вид.: У 28 т. — К.: «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. — Кн. 1. — Ч. 1. — Київ. — А — Л. — С. 494

Література

[ред. | ред. код]
  • Лисенко І. Словник співаків України. — Київ. 1997. С. 25.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Пружанский А. М. Отечественные певцы. 1750—1917: Словарь. — Изд. 2-е испр. и доп., электронное. — М., 2008 (рос.)
  • М. І. Кузьмін. Белина-Скупевський Степан Броніславович // Мистецтво України. — Т. 1. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана. — 1995. — С. 175.
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
{{{alt}}} Це незавершена стаття про співака чи співачку опери.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Белина-Скупевський_Степан_Броніславович&oldid=41508556