Баттістелло Караччоло: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Lorry (обговорення | внесок) правопис |
Функція пропозицій посилань: додано 3 посилання. |
||
(Не показана 31 проміжна версія 13 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{в роботі}} |
|||
{{Художник |
{{Художник |
||
| Ім'я = Баттістелло Караччоло |
| Ім'я = Баттістелло Караччоло |
||
Рядок 10: | Рядок 9: | ||
| Місце народження = [[Неаполь]] |
| Місце народження = [[Неаполь]] |
||
| Дата смерті = 1635 |
| Дата смерті = 1635 |
||
| Місце смерті = [[]] |
| Місце смерті = [[Неаполь]] |
||
| Національність = італієць |
| Національність = італієць |
||
| Громадянство = Неаполітанське королівство, Папська держава |
| Громадянство = Неаполітанське королівство, Папська держава |
||
Рядок 26: | Рядок 25: | ||
}} |
}} |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
== Історія вивчення == |
== Історія вивчення == |
||
Рядок 35: | Рядок 32: | ||
==Життєпис== |
==Життєпис== |
||
Майбутній художник — |
Майбутній художник — уродженець Неаполя. Хрестини відбулися ''7 грудня 1578 року'', тобто він народився трохи раніше дня хрестин. Його батьки Чезре Караччоло та його дружина Єлена. Справжнє ім'я сина — Джованні Баттіста Караччоло, що повністю збіглося з іменем італійського [[математик]]а і [[професор]]а. В історію неаполітанського живопису і історію мистецтв митець увійшов під іменем Баттістелло Караччоло. |
||
Первіну художню освіту здобув у майстерні місцевого художника [[Фабріціо Сантафеде]] ( 1560–1635). Навчання у [[Франческо Імпарато]] (бл.1520 — 1570) неможливе, позаяк він помер до народження Баттістелло Караччоло. |
Первіну художню освіту здобув у майстерні місцевого художника [[Фабріціо Сантафеде]] ( 1560–1635). Навчання у [[Франческо Імпарато]] (бл.1520 — 1570) неможливе, позаяк він помер до народження Баттістелло Караччоло. |
||
== Впливи Караваджо == |
== Впливи Караваджо == |
||
Народження художньої манери самого Баттістелло відбулося після вимушених відвідин міста Неаполь Мікеланджело да Караваджо на зламі 1609-1610 рр. Новітня для митців Неаполя манера працювати з темними кольорами і яскравим бічним освітленням, без ясного відтворення перспективи і наближеними до глядача персонажами була швидко сприйнята найбільш обдарованими неаполітанськими художниками, серед котрих були [[Хосе де Рібера]], [[Массімо Станціоне]], [[Карло Селлітто]], Маттіа Преті на початку своєї |
Народження художньої манери самого Баттістелло відбулося після вимушених відвідин міста Неаполь [[Мікеланджело Буонарроті|Мікеланджело]] да Караваджо на зламі 1609-1610 рр. Новітня для митців Неаполя манера працювати з темними кольорами і яскравим бічним освітленням, без ясного відтворення перспективи і наближеними до глядача персонажами була швидко сприйнята найбільш обдарованими неаполітанськими художниками, серед котрих були [[Хосе де Рібера]] і його учень [[Лука Джордано]] (ранні твори), [[Массімо Станціоне]], [[Карло Селлітто]], Маттіа Преті на початку своєї художньої кар'єри, декілька майстрів неаполітанського жанру [[натюрморт]]. |
||
== Художня манера == |
== Художня манера == |
||
[[Файл:Church of Pietà dei Turchini Holy Family.jpg|міні|праворуч|200пкс|Баттістелло Караччоло. «Св. Родина під покровительством Бога»]] |
|||
Обдарування Баттістелло Караччоло виявилося дещо меншим, а колористичні здібності не такі яскраві, як у Караваджо. Тим не менше він зберіг прихильність і здатність до драматичних [[сюжет]]ів і до колористичних пошуків, що стане перевагою в створенні картин середнього періоду творчості. Він навіть матиме честь створити [[вівтар]]ний образ для |
Обдарування Баттістелло Караччоло виявилося дещо меншим, а колористичні здібності не такі яскраві, як у Караваджо. Тим не менше він зберіг прихильність і здатність до драматичних [[сюжет]]ів і до колористичних пошуків, що стане перевагою в створенні картин середнього періоду творчості. Він навіть матиме честь створити [[вівтар]]ний образ для неаполітанської церкви Піо Монте делла Мізерікордія, котру свого часу прикрасив сам Караваджо, створивши «[[Сім справ милосердя]]». Обидва твори розмістять неподалік один від одного. |
||
На декотрий період Баттістелло Караччоло перехопив художню ініціативу у Неаполі і практично посів місце відомого неаполітанського майстра. Серед караваджистів його генерації він виділявся як добрим опануванням технологій олійного живопису, так і технології [[Фреска|фресок]], чого не знав навіть уславлений Караваджо, практично автодидакт і особа, що мала пробіли у власній художній освіті через покинутість і жебрацьку юність. |
На декотрий період Баттістелло Караччоло перехопив художню ініціативу у Неаполі і практично посів місце відомого неаполітанського майстра. Серед караваджистів його генерації він виділявся як добрим опануванням технологій олійного живопису, так і технології [[Фреска|фресок]], чого не знав навіть уславлений Караваджо, практично автодидакт і особа, що мала пробіли у власній художній освіті через покинутість і жебрацьку юність. |
||
== Праця в інших містах Італії == |
== Праця в інших містах Італії == |
||
У період 1618-1622 років Баттістелло Караччоло відвідав папський [[Рим]], Флоренцію та [[Генуя|Геную]]. Двічі він відвідував і Рим — у [[1614]] та у [[1618]] роках. Як фаховий художник він цікавився творами митців, що вже попрацювали в папській столиці і твори котрих зробили її відомим центром барокового мистецтва в Західній Європі. На нього мали вплив твори братів Караччі і відтепер художник відходить від стилістики караваджизму і насичує власні твори знахідками світлих колористичних гам, характерних для болонських художників та їхніх римських прихильників. |
|||
У період 1618-1922 років Баттістелло Караччоло відвідав папський [[Рим]], Флоренцію та [[Генуя|Геную]]. |
|||
== Останні роки == |
|||
Серед творів останнього періоду творчості — фрески в неаполітанському монастирі Сан Мартино («<nowiki/>[[Христос]] миє ноги апостолам», 1622 р.), а також у церквах Санта Марія Нуова, Сан Дієго Алл Оспедалетто. |
|||
Художник помер у Неаполі [[1635]] року. |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
* «Лонгин сотник подає Христу губку з оцтовою водою на Голгофі», бл. 1610 р. |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
* « Адам і Єва оплакують убитого Авеля», приватна збірка |
* « Адам і Єва оплакують убитого Авеля», приватна збірка |
||
* « Відпочинок святої родини на шляху до Єгипту», [[1618]] |
* « Відпочинок святої родини на шляху до Єгипту», [[1618]] р., [[Палаццо Пітті]], [[Флоренція]] |
||
* « Сон Амура», Віндзорський палац, [[Велика Британія]] |
* « Сон Амура», Віндзорський палац, [[Велика Британія]] |
||
* |
* " Іван Хреститель в пустелі " |
||
* «Свята Родина з верховним Богом у небі» |
* «Свята Родина з верховним Богом у небі» |
||
* « Мадонна з немовлям і св. Анною», [[Художньо-історичний музей]], [[Відень]] |
* « Мадонна з немовлям і св. Анною», [[Художньо-історичний музей]], [[Відень]] |
||
* |
* " Знущання над Христом біля колони ", [[музей Каподімонте]], Неаполь |
||
* « Страта Івана Предтечі», [[1620]] |
* « Страта Івана Предтечі», [[1620]] р., [[Уффіці]], Флоренція |
||
* « Не торкайся мене» або «Христос садівник і Марія Магдалина», бл. [[1620]] |
* « Не торкайся мене» або «Христос садівник і Марія Магдалина», бл. [[1620]] р. |
||
* |
* " Христос миє ноги апостолам ", [[1622]] р. |
||
* |
* " Мучеництво св. Себастьяна ", [[1625]] р., [[Гарвардський художній музей]], [[Сполучені Штати]] |
||
* «Св.Онуфрій», [[1625]] |
* «Св. Онуфрій», [[1625]] р., [[Національна галерея старовинного мистецтва (Рим)]] |
||
* «Венера і Адоніс», [[1630]] |
* «Венера і Адоніс», [[1630]] р., [[музей Каподімонте]], Неаполь |
||
== Галерея обраних творів == |
== Галерея обраних творів == |
||
[[Файл:Madonna and Child by Battistello Caracciolo, c. 1630s.jpg|міні|праворуч|200пкс|«Мадонна з немовлям», 1630-і рр.]] |
|||
[[Файл:345 Battistello Caracciolo Noli me tangere ca 1620 museo civico Prato.jpg|міні|праворуч|200пкс|«Не торкайся мене», бл. [[1620]] р. Прато, міський музей]] |
|||
<gallery> |
<gallery> |
||
Рядок 89: | Рядок 88: | ||
File:Joseph and the wife of Potifar, by Battistello Caracciolo.jpg|«Йосип Прекрасний обриває залицяння дружини Потіфара» |
File:Joseph and the wife of Potifar, by Battistello Caracciolo.jpg|«Йосип Прекрасний обриває залицяння дружини Потіфара» |
||
File:Battistello Cristo y el angel 1615-17 Kunsthistorisches Museum Viena.jpg|«Моління про чашу ?», бл. [[1617]] р., [[Музей історії мистецтв]], [[Відень]] |
File:Battistello Cristo y el angel 1615-17 Kunsthistorisches Museum Viena.jpg|«Моління про чашу ?», бл. [[1617]] р., [[Музей історії мистецтв]], [[Відень]] |
||
File:Giovanni B. CARACCIOLO (called Battistello) - Two youths with grapes - Google Art Project.jpg|«Два підлітки з |
File:Giovanni B. CARACCIOLO (called Battistello) - Two youths with grapes - Google Art Project.jpg|«Два підлітки з виноградом», до 1610 р., Художня галерея Південної Австралії |
||
File:Battistello Martirio de San Sebastián Fogg Art Museum.jpg|«Св. Себастьян» |
File:Battistello Martirio de San Sebastián Fogg Art Museum.jpg|«Св. Себастьян». Художній музей Гарвардського університету, США |
||
File:BattistelloSalome.jpg|«Саломія з відрубаною головою Івана Хрестителя», Галерея Уффіці, [[Флоренція]] |
File:BattistelloSalome.jpg|«Саломія з відрубаною головою Івана Хрестителя», Галерея Уффіці, [[Флоренція]] |
||
File:Battistello Caracciolo - St Onophrius - WGA04067.jpg|«Св. Онуфрій», [[Національна галерея старовинного мистецтва (Рим)]] |
File:Battistello Caracciolo - St Onophrius - WGA04067.jpg|«Св. Онуфрій», [[Національна галерея старовинного мистецтва (Рим)]] |
||
Рядок 96: | Рядок 95: | ||
File:Battistello Caracciolo - Lamentation of Adam and Eve on the Dead Abel - WGA04064.jpg|«Адам і Єва оплакують смерть Авеля» |
File:Battistello Caracciolo - Lamentation of Adam and Eve on the Dead Abel - WGA04064.jpg|«Адам і Єва оплакують смерть Авеля» |
||
</gallery> |
</gallery> |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
Рядок 109: | Рядок 119: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
{{Портал|Бароко|Біографії}} |
{{Портал|Мистецтво|Бароко|Живопис|Біографії|Італія}} |
||
{{commonscat-inline|Battistello Caracciolo}} |
{{commonscat-inline|Battistello Caracciolo}} |
||
{{DEFAULTSORT:Караччоло Баттістелло}} |
|||
⚫ | |||
{{нк}} |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
* [[Релігійний живопис]] |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
* [[Бароко у Неаполі]] |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
[[Категорія:Неаполітанські художники]] |
[[Категорія:Неаполітанські художники]] |
||
[[Категорія:Художники епохи бароко]] |
|||
[[Категорія:Художники XVII століття]] |
[[Категорія:Художники XVII століття]] |
||
[[Категорія:Художники, чиї твори перебувають у суспільному надбанні]] |
|||
[[en:Battistello Caracciolo]] |
|||
⚫ |
Поточна версія на 08:41, 25 січня 2024
Баттістелло Караччоло | ||||
---|---|---|---|---|
Джованні Баттіста Караччоло (Баттістелло) | ||||
При народженні | Джованні Баттіста Караччоло | |||
Народження | 1578 Неаполь | |||
Смерть | 1635 | |||
Неаполь | ||||
Національність | італієць | |||
Країна | Неаполітанське королівство, Папська держава | |||
Жанр | побутовий жанр, портрет, вівтар | |||
Навчання | у Фабріціо Сантафеде | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | маньєризм, бароко | |||
Роки творчості | 1605-1634 | |||
Вплив | Караваджо і його послідовники, брати Карраччі | |||
Твори | побутовий жанр, портрет, релігійний живопис | |||
Роботи в колекції | Музей Прадо, Національний музей Швеції, Музей мистецтва Метрополітен[1], Quadreria dei Girolaminid, Galleria nazionale di Cosenzad, Palazzo Pretorio Museumd, Ермітаж, Музей історії мистецтв, Художня галерея Південної Австралії, Гарвардський художній музей, Художній музей Фогга[d], Берлінська картинна галерея, Музей Каподімонте, Museo Nazionale di San Martinod, Pio Monte della Misericordiad, Palazzo Abatellisd, Museum of the History of Franced, Галерея Уффіці, Музей Боуз і Королівський замок у Варшаві | |||
| ||||
Баттістелло Караччоло у Вікісховищі | ||||
Баттістелло Караччоло, або Джованні Баттіста Караччоло (Баттістелло) (італ. Battistello Caracciolo, 1578, Неаполь — 1635) — італійський художник доби раннього бароко.
Він був популярним у Неаполі послідовником Караваджо. Але найранні згадки про майстра знайдені у творі історіографа Бернардо де Домінічі, оприлюдненого 1742 року. Пройшло забагато часу після смерті художника, тому Домінічі вимушено подав не достовірні відомості, а перекази, котрі не збіглися з даними архівних матеріалів.
Майбутній художник — уродженець Неаполя. Хрестини відбулися 7 грудня 1578 року, тобто він народився трохи раніше дня хрестин. Його батьки Чезре Караччоло та його дружина Єлена. Справжнє ім'я сина — Джованні Баттіста Караччоло, що повністю збіглося з іменем італійського математика і професора. В історію неаполітанського живопису і історію мистецтв митець увійшов під іменем Баттістелло Караччоло.
Первіну художню освіту здобув у майстерні місцевого художника Фабріціо Сантафеде ( 1560–1635). Навчання у Франческо Імпарато (бл.1520 — 1570) неможливе, позаяк він помер до народження Баттістелло Караччоло.
Народження художньої манери самого Баттістелло відбулося після вимушених відвідин міста Неаполь Мікеланджело да Караваджо на зламі 1609-1610 рр. Новітня для митців Неаполя манера працювати з темними кольорами і яскравим бічним освітленням, без ясного відтворення перспективи і наближеними до глядача персонажами була швидко сприйнята найбільш обдарованими неаполітанськими художниками, серед котрих були Хосе де Рібера і його учень Лука Джордано (ранні твори), Массімо Станціоне, Карло Селлітто, Маттіа Преті на початку своєї художньої кар'єри, декілька майстрів неаполітанського жанру натюрморт.
Обдарування Баттістелло Караччоло виявилося дещо меншим, а колористичні здібності не такі яскраві, як у Караваджо. Тим не менше він зберіг прихильність і здатність до драматичних сюжетів і до колористичних пошуків, що стане перевагою в створенні картин середнього періоду творчості. Він навіть матиме честь створити вівтарний образ для неаполітанської церкви Піо Монте делла Мізерікордія, котру свого часу прикрасив сам Караваджо, створивши «Сім справ милосердя». Обидва твори розмістять неподалік один від одного.
На декотрий період Баттістелло Караччоло перехопив художню ініціативу у Неаполі і практично посів місце відомого неаполітанського майстра. Серед караваджистів його генерації він виділявся як добрим опануванням технологій олійного живопису, так і технології фресок, чого не знав навіть уславлений Караваджо, практично автодидакт і особа, що мала пробіли у власній художній освіті через покинутість і жебрацьку юність.
У період 1618-1622 років Баттістелло Караччоло відвідав папський Рим, Флоренцію та Геную. Двічі він відвідував і Рим — у 1614 та у 1618 роках. Як фаховий художник він цікавився творами митців, що вже попрацювали в папській столиці і твори котрих зробили її відомим центром барокового мистецтва в Західній Європі. На нього мали вплив твори братів Караччі і відтепер художник відходить від стилістики караваджизму і насичує власні твори знахідками світлих колористичних гам, характерних для болонських художників та їхніх римських прихильників.
Серед творів останнього періоду творчості — фрески в неаполітанському монастирі Сан Мартино («Христос миє ноги апостолам», 1622 р.), а також у церквах Санта Марія Нуова, Сан Дієго Алл Оспедалетто.
Художник помер у Неаполі 1635 року.
- " Мадонна з немовлям "
- " Шлях на Гологофу "
- " Христос і Кайяфа ", Ермітаж, Санкт-Петербург
- " Вивільнення апостола Петра із в'язниці ", до 1609 року, Неаполь
- «Лонгин сотник подає Христу губку з оцтовою водою на Голгофі», бл. 1610 р.
- " Святі Кузьма і Дем'ян ", Національний музей Прадо, Мадрид
- " Франциск Ассізький ", абатство Монсеррат, Іспанія
- « Адам і Єва оплакують убитого Авеля», приватна збірка
- « Відпочинок святої родини на шляху до Єгипту», 1618 р., Палаццо Пітті, Флоренція
- « Сон Амура», Віндзорський палац, Велика Британія
- " Іван Хреститель в пустелі "
- «Свята Родина з верховним Богом у небі»
- « Мадонна з немовлям і св. Анною», Художньо-історичний музей, Відень
- " Знущання над Христом біля колони ", музей Каподімонте, Неаполь
- « Страта Івана Предтечі», 1620 р., Уффіці, Флоренція
- « Не торкайся мене» або «Христос садівник і Марія Магдалина», бл. 1620 р.
- " Христос миє ноги апостолам ", 1622 р.
- " Мучеництво св. Себастьяна ", 1625 р., Гарвардський художній музей, Сполучені Штати
- «Св. Онуфрій», 1625 р., Національна галерея старовинного мистецтва (Рим)
- «Венера і Адоніс», 1630 р., музей Каподімонте, Неаполь
-
«Вивільнення апостола Петра із в'язниці», 1615 р., Піо Монте делла Мізерікордія, Неаполь
-
«Йосип Прекрасний обриває залицяння дружини Потіфара»
-
«Два підлітки з виноградом», до 1610 р., Художня галерея Південної Австралії
-
«Св. Себастьян». Художній музей Гарвардського університету, США
-
«Саломія з відрубаною головою Івана Хрестителя», Галерея Уффіці, Флоренція
-
«Св. Онуфрій», Національна галерея старовинного мистецтва (Рим)
-
«Йосип Прекрасний обриває залицяння дружини Потіфара», варіант 1618 р.
-
«Адам і Єва оплакують смерть Авеля»
- Караваджизм
- Живопис бароко
- Хосе де Рібера
- Лука Джордано
- Сальватор Роза
- Монсу Дезідеріо
- Неаполітанська художня школа
- Римська художня школа
- Бернардо де Домінічі
- Гос. Эрмитаж, каталог 1, «Западноевропейская живопись», Ленинград, «Аврора», 1976
- Bryan, Michael (1886). Robert Edmund Graves, ed. Dictionary of Painters and Engravers, Biographical and Critical (Volume I: A-K). York St. #4, Covent Garden, London; Original from Fogg Library, Digitized May 18, 2007: George Bell and Sons. p. 230.
- Benedict Nicolson, Caravaggism in Europe, Oxford, 1979, 2e ed., dl.I, p. 74-77
- Wittkower, Rudolf (1980). Art and Architecture Italy, 1600-1750. Penguin Books. pp. 356–358.
- Ferdinando Bologna (Herausgeber) Battistello Caracciolo e il primo naturalismo a Napoli, Ausstellungskatalog Castel San Elmo, Chiesa della Certosa di San Martino, 1991/92
- Causa, Rafaello (1950). "Aggiunte al Caracciolo" [Additions to Caracciolo]. Paragone (in Italian) I (9): 42–45.
- Stefano Causa Battistello Caracciolo: L'Opera Completa 1578-1635,Neapel 2000 (Causa promovierte über Battistello an der Universität Neapel: Ricerche su Battistello Caracciolo 1994/95)
- Nicola Spinosa u.a. Tres Siglos de Oro de la Pintura Napolitana. De Battistello Caracciolo a Giacinto Gigante, Ausstellungskatalog, Museum der Schönen Künste Valencia 2003/4, Ed. Caja Duero, 2003
- Longhi, Roberto (1915). "Battistello Caracciolo". L'Arte 18: 120–137.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Баттістелло Караччоло
|