Протиотрути: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Джерела: уточнення
 
(Не показані 16 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 12: Рядок 12:
а) [[Глюкоза]] — антидот при отруєнні [[Ціаніди|ціанідами]], [[Синильна кислота|синильною кислотою]];
а) [[Глюкоза]] — антидот при отруєнні [[Ціаніди|ціанідами]], [[Синильна кислота|синильною кислотою]];


б) [[Унітіол]] — антидот при отруєнні [[Ртуть|ртуттю]], [[Золото|золотом]], [[Вісмут|вісмутом]], [[Талій|талієм]], [[Сурма|сурмою]], [[Мідь|міддю]], серцевими глікозидами;
б) [[Унітіол]] — антидот при отруєнні [[Ртуть|ртуттю]], [[золото]]м, [[вісмут]]ом, [[Талій|талієм]], [[Стибій|сурмою (Sb)]], [[Мідь|міддю]], серцевими глікозидами;


в) [[Тетацин-кальцій]] — антидот при отруєнні солями [[Свинець|свинецю]], [[Кобальт|кобальту]], [[Кадмій|кадмію]], [[Уран (хімічний елемент)|урану]];
в) [[Тетацин-кальцій]] — антидот при отруєнні солями [[Свинець|свинецю]], [[кобальт]]у, [[Кадмій|кадмію]], [[Уран (хімічний елемент)|урану]];


г) [[Метиленовий синій]] — антидот при отруєнні [[Синильна кислота|синильною кислотою]], [[Нітрогліцерин|нітрогліцерином]]
г) [[Метиленовий синій]] — антидот при отруєнні [[Синильна кислота|синильною кислотою]], [[нітрогліцерин]]ом


д) [[Натрій тіосульфат]] — антидот при отруєнні препаратами [[Йод|йоду]], [[Фенол|фенолами]], [[Серцеві глікозиди|серцевими глікозидами]].
д) [[Натрій тіосульфат]] — антидот при отруєнні препаратами [[йод]]у, [[фенол]]ами, [[Серцеві глікозиди|серцевими глікозидами]].


=== Функціонувальні антагоністи  ===
=== Функціонувальні антагоністи  ===
Це препарати, які впливають на органи і системи протилежно до дії отрути.
Це препарати, які впливають на органи і системи протилежно до дії отрути.


а) ''Налорфіну гідрохлориду, [[налоксон]] -'' при отруєнні прапаратами [[Опій|опію]];
а) ''Налорфіну гідрохлориду'', [[налоксон]] — при отруєнні препаратами [[Опій|опію]];


б) [[Бемегрид]] — при легких отруєннях засобами для [[Наркоз|наркозу]], снодійними;
б) [[Бемегрид]] — при легких отруєннях засобами для [[наркоз]]у, снодійними;


в) [[Атропін]]у [[Сульфат|сульфату]] — при отруєннями [[М-холіномінетиками]], [[антихолінестаразними]] засобами;
в) [[Атропін]]у [[сульфат]]у — при отруєнні [[М-холіномінетиками]], [[антихолінестаразними]] засобами;


г) [[Протаміни|Протаміну]] [[сульфат]] — при передозуванні [[Гепарин|гепарином]];
г) [[Протаміни|Протаміну]] сульфат — при передозуванні [[гепарин]]ом;


д) [[Глюкоза]] в [[Гіпертонічний розчин|гіпертонічному розчині]] — при передозуванні [[Інсулін|інсуліну]];
д) [[Глюкоза]] в [[Гіпертонічний розчин|гіпертонічному розчині]] — при передозуванні [[інсулін]]у;


е) [[Антикоагулянти]] непряиої дії — при передозуванні [[Вікасол|вікасолу]];
е) [[Антикоагулянти]] непрямої дії — при передозуванні [[вікасол]]у;


є) [[Прозерин]] — при отруєнні [[міорелаксант]]ами периферичної дії;
є) [[Прозерин]] — при отруєнні [[Міорелаксанти|міорелаксантами]] периферичної дії;


ж) Реактиватори [[холінестерази]] (дипіроксин, алоксим, ізонітрозин) — при отруєнні ФОС та антихолінестеразними препаратами.
ж) Реактиватори [[холінестерази]] ([[тримедоксиму бромід]], [[алоксим]], [[ізонітрозин]], [[диетиксим]], [[токсогонін]]) — при отруєнні [[ФОС]] та антихолінестеразними препаратами.


== Механізм дії ==
== Механізм дії ==
Рядок 46: Рядок 46:


За механізмом дії протиотрути поділяють на групи. В практиці широко застосовують комбіновану [[Антидотна терапія|антидотну терапію]] разом з іншими засобами ([[штучне дихання]], масаж серця, [[переливання крові]], протишокова терапія, [[реанімація]] тощо).
За механізмом дії протиотрути поділяють на групи. В практиці широко застосовують комбіновану [[Антидотна терапія|антидотну терапію]] разом з іншими засобами ([[штучне дихання]], масаж серця, [[переливання крові]], протишокова терапія, [[реанімація]] тощо).

== Див. також ==
* [[Токсикологія]]
* [[Метаболізм]]
* [[Антитоксини]]


== Джерела ==
== Джерела ==
* Фармакологія: підручник / І. В. Нековаль, Т. В. Казанюк. — 4-е вид., виправл. — К.: ВСВ «Медицина», — 2011. — 520 с. (С.62,?)
* Фармакологія: підручник / І. В. Нековаль, Т. В. Казанюк. — 4-е вид., виправл. — К.: ВСВ «Медицина», — 2011. — 520 с. (С.433-439)
* {{УРЕ}}
* {{УРЕ}} (С.?)
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2822/antidoti АНТИДОТИ] [[Фармацевтична енциклопедія]]
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2822/antidoti АНТИДОТИ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160310123711/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2822/antidoti |date=10 березня 2016 }} | [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1002/protiotruta ПРОТИОТРУТА] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160624003934/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1002/protiotruta |date=24 червня 2016 }} //[[Фармацевтична енциклопедія]]
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1002/protiotruta ПРОТИОТРУТА] //[[Фармацевтична енциклопедія]]


==Література==
==Література==
* Отрути та протиотрути : навч. посіб. для студентів IV, V курсів денної форми навчання фар мац. факультету / О. І. Панасенко, В. П. Буряк, В. В. Парченко [та ін.] ; за ред. М. Д. Василеги-Дерибаса. – Запоріжжя : [ЗДМУ], 2014. – 177 с. [http://dspace.zsmu.edu.ua/bitstream/123456789/1359/1/14Otrut_ta_prot.pdf Ел.джерело]
* Отрути та протиотрути : навч. посіб. для студентів IV, V курсів денної форми навчання фар мац. факультету / О. І. Панасенко, В. П. Буряк, В. В. Парченко [та ін.] ; за ред. М. Д. Василеги-Дерибаса. – Запоріжжя : [ЗДМУ], 2014. – 177 с. [http://dspace.zsmu.edu.ua/bitstream/123456789/1359/1/14Otrut_ta_prot.pdf Ел.джерело] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190712152359/http://dspace.zsmu.edu.ua/bitstream/123456789/1359/1/14Otrut_ta_prot.pdf |date=12 липня 2019 }}
* Екологічна токсикологія : навчально-методичний посібник / Мирослава Петровська. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2014. – 116 с.
* Клінічна фармакологія : Підручник для студентів і лікарів / Абдуєва Ф. М., Бичкова О. Ю., Бондаренко І. О. та ін.; за загальною редакцією М. І. Яблучанського та В. М. Савченка. – Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2011. – 405 с. (С.190,350)
* Клінічна фармакологія : Підручник для студентів і лікарів / Абдуєва Ф. М., Бичкова О. Ю., Бондаренко І. О. та ін.; за загальною редакцією М. І. Яблучанського та В. М. Савченка. – Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2011. – 405 с. (С.190,350)
* Токсикологічна хімія харчових продуктів та косметичних засобів: підручник / С.А. Воронов, Ю.Б. Стецишин, Ю.В. Панченко, В.П. Васильєв; за ред. проф. С.А. Воронова. - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2010. - 316 с
* {{Безуглий_фармхімія}} (С.94,107,108,111,116,147,151,455)
* {{Безуглий_фармхімія|94,107,108,111,116,147,151,455}}
* Lheureux P., Even-Adin D., Askenasi R. (1990) Current status of antidotal therapies in acute human intoxications. Acta. Clin. Belg. Suppl., 13: 29–47.
* Rumack BH (editor): POISINDEX. Denver, CO 80204. A computerized and microfiche information system. Revised quarterly.


{{Бібліоінформація}}
{{Бібліоінформація}}

Поточна версія на 14:54, 27 січня 2024

Про́тиотру́ти або антидо́ти — лікувальні засоби, які застосовують для лікування отруєнь. Антидоти знешкоджують отруту шляхом хімічної реакції і виводить її з організму. Одні протиотрути, які запобігають надходженню отрути в кров або уповільнюють цей процес, діють в шлунку, на шкірі, слизових оболонках очей, носа, ротової порожнини (наприклад, активоване вугілля, сода тощо). Інші протиотрути, які усувають токсичні реакції після надходження отрути в організм, вводяться всередину, в пряму кишку, підшкірно, внутрішньо-м'язово, внутрішньовенно, внутрішньосерцево (наприклад, атропін, дипіроксим, унітіол тощо).

Види протиотрут

[ред. | ред. код]

Антидоти, що запобігають всмоктуванню отрут, забезпечують їх зв'язування, нейтралізацію і виведення з організму

[ред. | ред. код]

а) неспецифічні антидоти контактної дії — активоване вугілля, карболен, ентеросгель;

б) специфічні хімічні атидоти.

Антидоти, що прискорюють біотрансформацію отрут у нетоксичні продукти розпаду

[ред. | ред. код]

а) Глюкоза — антидот при отруєнні ціанідами, синильною кислотою;

б) Унітіол — антидот при отруєнні ртуттю, золотом, вісмутом, талієм, сурмою (Sb), міддю, серцевими глікозидами;

в) Тетацин-кальцій — антидот при отруєнні солями свинецю, кобальту, кадмію, урану;

г) Метиленовий синій — антидот при отруєнні синильною кислотою, нітрогліцерином

д) Натрій тіосульфат — антидот при отруєнні препаратами йоду, фенолами, серцевими глікозидами.

Функціонувальні антагоністи 

[ред. | ред. код]

Це препарати, які впливають на органи і системи протилежно до дії отрути.

а) Налорфіну гідрохлориду, налоксон — при отруєнні препаратами опію;

б) Бемегрид — при легких отруєннях засобами для наркозу, снодійними;

в) Атропіну сульфату — при отруєнні М-холіномінетиками, антихолінестаразними засобами;

г) Протаміну сульфат — при передозуванні гепарином;

д) Глюкоза в гіпертонічному розчині — при передозуванні інсуліну;

е) Антикоагулянти непрямої дії — при передозуванні вікасолу;

є) Прозерин — при отруєнні міорелаксантами периферичної дії;

ж) Реактиватори холінестерази (тримедоксиму бромід, алоксим, ізонітрозин, диетиксим, токсогонін) — при отруєнні ФОС та антихолінестеразними препаратами.

Механізм дії

[ред. | ред. код]

В основі дії протиотрути лежать складні, ще не до кінця розкриті механізми:

За механізмом дії протиотрути поділяють на групи. В практиці широко застосовують комбіновану антидотну терапію разом з іншими засобами (штучне дихання, масаж серця, переливання крові, протишокова терапія, реанімація тощо).

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Отрути та протиотрути : навч. посіб. для студентів IV, V курсів денної форми навчання фар мац. факультету / О. І. Панасенко, В. П. Буряк, В. В. Парченко [та ін.] ; за ред. М. Д. Василеги-Дерибаса. – Запоріжжя : [ЗДМУ], 2014. – 177 с. Ел.джерело [Архівовано 12 липня 2019 у Wayback Machine.]
  • Екологічна токсикологія : навчально-методичний посібник / Мирослава Петровська. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2014. – 116 с.
  • Клінічна фармакологія : Підручник для студентів і лікарів / Абдуєва Ф. М., Бичкова О. Ю., Бондаренко І. О. та ін.; за загальною редакцією М. І. Яблучанського та В. М. Савченка. – Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2011. – 405 с. (С.190,350)
  • Токсикологічна хімія харчових продуктів та косметичних засобів: підручник / С.А. Воронов, Ю.Б. Стецишин, Ю.В. Панченко, В.П. Васильєв; за ред. проф. С.А. Воронова. - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2010. - 316 с
  • Фармацевтична хімія : [арх. 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — С. 94,107,108,111,116,147,151,455. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9.
  • Lheureux P., Even-Adin D., Askenasi R. (1990) Current status of antidotal therapies in acute human intoxications. Acta. Clin. Belg. Suppl., 13: 29–47.
  • Rumack BH (editor): POISINDEX. Denver, CO 80204. A computerized and microfiche information system. Revised quarterly.