Карпівці (Житомирський район): відмінності між версіями

село Карпівці
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Житомирський район
Громада	Вільшанська сільська громада
Облікова картка	Карпівці
Основні дані
Засноване	1714
Населення	1537
Площа	7,941 км²
Густота населення	193,6 осіб/км²
Поштовий індекс	13235
Телефонний код	+380 4139
Географічні дані
Географічні координати	49°57′18″ пн. ш. 28°06′28″ сх. д. / 49.95500° пн. ш. 28.10778° сх. д.Координати: 49°57′18″ пн. ш. 28°06′28″ сх. д. / 49.95500° пн. ш. 28.10778° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	242 м
Водойми	р. Тетерів
Найближча залізнична станція	Чуднів-Волинський
Місцева влада
Адреса ради	13224, Житомирська обл., Житомирський р-н., с. Вільшанка, вул. Короченська, 2
Староста	Ковальчук Олексій Дмитрович
Карта
	Карпівці
	Карпівці
Мапа
	Карпівці у Вікісховищі

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[неперевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 06:11, 29 січня 2024

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Карпівці.

Ка́рпівці — село в Україні, у Вільшанській сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Населення становить 1537 осіб. Розташоване на обох берегах річки Тетерів.

Карпівці. Назва села пов'язана із заснуванням хутора Карпа, який був заснований на лівій притоці річки Тетерів — Закоща у 14 столітті.

Географія

У селі струмок Сивка впадає у річку Тетерів, праву притоку Дніпра.

Історія

Село Карпівці розміщене по обидва боки річки Тетерів. Навколо села в минулому росли великі дубові ліси, які знищені у 1920-х роках.

Першими поселенцями села Карпівці були землероби. Густі ліси й болота надійно захищали жителів села від нападу турків і татар. Першими відомими власниками Карповець були польські графи Карвіцькі, а саме генерал-майор, граф Ян, син Юзефа, Дунін-Карвіцький, який мав у своїй власності також села Волосівку і Бейзимівку. За архівними документами саме Ян Карвіцький дбав про облаштування місцевого кладовища, на його кошти була побудована у 1800 році кам'яна каплиця для богослужінь і інших відповідних потреб.

У 1810-му році, після смерті графа, його маєтності успадкував син — Станіслав Карвіцький. Разом із землями у його власність перейшли 672 селянина чоловічої статі, які були кріпаками, разом із своїми сім'ями. На той час у селі налічувалось 13 вільних осіб чоловічої статі.^[1]Молодий граф постійно позичав гроші, а заставою були кріпаки. Не спромігшись повернути борг, Станіслав Карвіцький змушений був віддати Бейзимівку. Досить часто в оренду на певний період віддавалися і Карпівці.

Пани утримували в селі Сестру Милосердя, яка надавала медичну, соціальну і фізичну допомогу найбільш стражденним і знедоленим. Щомісячно вона отримувала плату із графської казни. До 1861-го року жителі села були кріпаками пана Сініцького (пол. Sinickiego^[2]), (рос. Сеницкого^[3].)

XX століття

Станом на 1901 рік в селі налічувалося 435 жилих дворів у яких проживало 2550 осіб.

У 1913 році дворяни Емануїл та Андріан Сініцькі^[3] володіли землею у розмірах 1700,5 та 1493,5 десятин.

Станом на 1920 рік кількість дворів зросла до 558.

У 1911 році у селі було засновано однокласне училище. У ньому навчались 61 хлопчик і 21 дівчинка. На школу держава відпускала всього 255 карбованців, а община вносила ще 359 карбованців. В селі був один учитель — Табарук Володимир Абакумович.

З 1912 року навчання проходило в парафіяльній школі. В ній навчалося 63 учні, з них 20 дівчаток. Закінчили школу 10 хлопчиків і 2 дівчинки. У 1912 році держава відпускала на школу 700 карбованців, а община — 359. Навчання було платне. До 1917 року у школі викладали дворянин Сініцький, його дружина та син і священик. В період з 1917 по 1924 роки в селі школи не було.

На початку 1918-го року селяни почали боротьбу за землю. 5 січня 1918 року в селі відбувся розгром помістя пана Сініцького. Поміщицька земля стала поділена між селянами. В маєтку було утворено державне радгоспне господарство «Карпівці». Спочатку в радгоспі вирощували зернові культури, а пізніше, з 1924 року, почали вирощувати хміль. Господарством у якому було понад 5000 га землі керувати було важко. Тому радгосп розділили на 4 артілі. Кожна артіль мала своє окреме господарство.

Із встановленням радянської влади в селі розпочинає активну роботу комосередок та товариство «Просвіта», які створили бібліотеку, хату-читальню, театральний гурток. А також ці організації підняли питання про відновлення навчального процесу в Карпівцях.

У 1924 році було організовано роботу чотирьохкласної школи. До 1967 року заняття проводились у 5 пристосованих приміщеннях, а 1 вересня 1967-го року діти перейшли у нове приміщення, де навчалось близько 1000 учнів.

25 серпня 1941-го року село було окуповане німецькими військами, захоплено радянськими військами 6 січня 1944-го. Після Другої світової війни в Карпівцях залишилась братська могила, у якій поховано 154 червоноармійці. Братську могилу було насипано у 1944 році, після боїв за село. Пам'ятник у вигляді скульптури радянського воїна в касці, який стоїть навколішки і тримає в руках автомат, було встановлено у 1954 році. У 1975 році відбулась реставрація пам'ятника. За братською могилою доглядають учні із карповецької школи.

За період з 1946 по 1953 роки село було повністю відбудоване. Всі чотири колгоспи були з'єднані в радгосп.

Найбільше за кількістю населення село в Вільшанській громаді.

Наш час

У 1970-1990-х роках у селі було 4500 жителів, у часи незалежності їх чисельність зменшилась у 2 рази. Село очолює сільський голова Мельник Сергій Аркадійович. День села відзначається 26 липня.

Уродженці

Дишкант Віталій Іванович (1989—2022) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Кузніцов Михайло Анатолійович (1983—2022) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Примітки

↑ Архів:ДАЖО/118/14/24 — Вікіджерела. uk.wikisource.org (рос) . 28.08.1811. с. скан 646. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
↑ Slownik_geograficzny
↑ ^а ^б Список дворян Волынской губернии. — Житомир: Волын. губ. тип., 1906. — с. 459 / 504

Посилання

Karpowce, wś w pow. żytomirskim, należy do Sinickiego, ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 879. (пол.)
Karpowce, gmina Karpowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 61. (пол.)

Джерела

Список земледельцев и арендаторов Волынской губернии. — Житомир: Волын. губ. тип., 1913. — с. 16 / 140 (рос.)

[1] Архів:ДАЖО/118/14/24 — Вікіджерела. uk.wikisource.org (рос) . 28.08.1811. с. скан 646. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.

[Slownik_geograficzny-2] Slownik_geograficzny

[Список_дворян_Волынской_губернии._-_Житомир_:_Волын._губ._тип.,_1906._-_с._459_/_504-3] а ^б Список дворян Волынской губернии. — Житомир: Волын. губ. тип., 1906. — с. 459 / 504

[1]

[2]

[3]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-{{Otheruses|Карпівці}}
 {{Село України
- | назва           = Карпівці
+| назва           = Карпівці
- | область         = {{Жт}}
+| область         = [[Житомирська область]]
- | район           = [[Чуднівський район|Чуднівський]]
+| район           = [[Житомирський район]]
+| громада         = [[Вільшанська сільська громада (Житомирська область)|Вільшанська сільська громада]]
- | рада            = [[Карповецька сільська рада]]
- | код КОАТУУ      = 1825883201
+| код КОАТУУ      = 1825883201
- | розташування    =
+| розташування    =
- | mapx            =
+| mapx            =
- | mapy            =
+| mapy            =
- | засновано       = [[1714]]
+| засновано       = [[1714]]
- | населення       = 2037
+| населення       = 1537
- | територія       =
+| територія       =
- | ref-територія   =
+| ref-територія   =
- | площа           = 7,941
+| площа           = 7,941
- | ref-площа       =
+| ref-площа       =
- | щільність       = 256,52
+| щільність       = 193,6
- | поштовий індекс = 13235
+| поштовий індекс = 13235
- | телефонний код  = 4139
+| телефонний код  = 4139
- | координати      =  {{coord|49|57|18|N|28|6|28|E|scale:30000|display=inline,title}}
+| координати      = {{coord|49|57|18|N|28|6|28|E|scale:30000|display=inline,title}}
-   | lat_deg = 49 || lat_min = 57 || lat_sec = 18
+| lat_deg         = 49|
-   | lon_deg = 28 || lon_min = 6 || lon_sec = 28
+| lat_min         = 57|
- | висота          = 242
+| lat_sec         = 18
- | ref-висота      =
+| lon_deg         = 28|
+| lon_min         = 6|
- | водойма         = р. [[Тетерів (річка)|Тетерів]]
+| lon_sec         = 28
- | адреса          = 13235, с. Карпівці, вул. Леніна, 15; тел. 9-32-31
+| висота          = 242
- | облікова картка = [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=25.08.2012&rf7571=10885 Карпівці]
- | прапор          =
+| ref-висота      =
- | герб            =
+| водойма         = р. [[Тетерів]]
+| адреса          = 13224, Житомирська обл., Житомирський р-н., с. Вільшанка, вул. Короченська, 2
- | відстань о      =
+| староста        = Ковальчук Олексій Дмитрович
- | ref-відстань о  =
+| облікова картка = [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=25.08.2012&rf7571=10885 Карпівці]
- | відстань р      =
+| прапор          =
- | ref-відстань р  =
+| герб            =
- | станція         = [[Чуднів-Волинський]]
- | відстань ст     =
+| відстань о      =
+| ref-відстань о  =
- }}
+| відстань р      =
+| ref-відстань р  =
-'''Ка́рпівці''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], [[Чуднівський район|Чуднівському районі]] [[Житомирська область|Житомирської області]]. Населення становить 2037 осіб.
+| станція         = [[Чуднів-Волинський]]
+| відстань ст     =
+}}
+{{Otheruses|Карпівці}}
+'''Ка́рпівці''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], у [[Вільшанська сільська громада (Житомирська область)|Вільшанській сільській територіальній громаді]] [[Житомирський район|Житомирського району]] [[Житомирська область|Житомирської області]]. Населення становить 1537 осіб. Розташоване на обох берегах річки [[Тетерів]].
+Карпівці. Назва села пов'язана із заснуванням хутора Карпа, який був заснований на лівій притоці річки Тетерів — Закоща у 14 столітті.
-Розташоване на обох берегах річки [[Тетерів (річка)|Тетерів]].
+== Географія ==
-Карпівці.Назва села пов"язана із заснуванням хутора Карпа,який був заснований на лівій притоці річки Тетерів - Закоща у 14 столітті.
+У селі струмок [[Сивка (струмок)|Сивка]] впадає у річку [[Тетерів]], праву притоку [[Дніпро|Дніпра]].
+== Історія ==
-== Історичні відомості ==
+Село Карпівці розміщене по обидва боки річки Тетерів. Навколо села в минулому росли великі дубові ліси, які знищені у 1920-х роках.
-<!-- Село засноване в середині(за іншими даними в кінці) ХІХ століття. -->
+[[Файл:Млин в селі Карпівці 04.jpg|альт=Млин в селі Карпівці|ліворуч|міні|Млин в селі Карпівці]]
-Село Карпівці розміщене по обидва боки річки Тетерів.Навколо села в минулому росли великі дубові ліси,які були вирізані у 20-х роках ХХ століття.
+Першими поселенцями села Карпівці були землероби. Густі ліси й болота надійно захищали жителів села від нападу турків і татар. Першими відомими власниками Карповець були польські графи [[Дунін-Карвіцькі|Карвіцькі]], а саме генерал-майор, граф Ян, син [[Юзеф Каетан Дунін-Карвіцький|Юзефа]], Дунін-Карвіцький, який мав у своїй власності також села [[Волосівка (Житомирський район)|Волосівку]] і [[Бейзимівка|Бейзимівку]]. За архівними документами саме Ян Карвіцький дбав про облаштування місцевого кладовища, на його кошти була побудована у 1800 році кам'яна каплиця для богослужінь і інших відповідних потреб.
+У 1810-му році, після смерті графа, його маєтності успадкував син&nbsp;— Станіслав Карвіцький. Разом із землями у його власність перейшли 672 селянина чоловічої статі, які були кріпаками, разом із своїми сім'ями. На той час у селі налічувалось 13 вільних осіб чоловічої статі.<ref>{{Cite web|title=Архів:ДАЖО/118/14/24 — Вікіджерела|url=https://uk.wikisource.org/wiki/Архів:ДАЖО/118/14/24|website=uk.wikisource.org|accessdate=2022-01-07|language=рос|date=28.08.1811|page=скан 646|archive-date=7 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220107202518/https://uk.wikisource.org/wiki/Архів:ДАЖО/118/14/24}}</ref>Молодий граф постійно позичав гроші, а заставою були кріпаки. Не спромігшись повернути борг, Станіслав Карвіцький змушений був віддати [[Бейзимівка|Бейзимівку]]. Досить часто в оренду на певний період віддавалися і Карпівці.
-Першими поселенцями села Карпівці були землероби.Густі ліси й болота надійно захищали жителів села від нападу турків і татарів.  Першими відомими власниками Карповець були польські графи Карвіцькі,а саме Ян Карвіцький,який мав у своїй власності також села Волосівку і Бейзимівку.За архівними документами саме Ян Карвіцький дбав про облаштування місцевого кладовища,на його кошти була побудована у 1800 році кам"яна каплиця для богослужінь і інших відповідних потреб.
+Пани утримували в селі Сестру Милосердя, яка надавала медичну, соціальну і фізичну допомогу найбільш стражденним і знедоленим. Щомісячно вона отримувала плату із графської казни. До 1861-го року жителі села були кріпаками пана Сініцького ({{lang-pl|Sinickiego<ref name="Slownik_geograficzny">[http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_III/879 Slownik_geograficzny]</ref>}}), ({{lang-ru|Сеницкого<ref name="Список дворян Волынской губернии. - Житомир : Волын. губ. тип., 1906. - с. 459 / 504">[https://dlib.rsl.ru/viewer/01003739124#?page=459 Список дворян Волынской губернии.&nbsp;— Житомир: Волын. губ. тип., 1906.&nbsp;— с. 459 / 504]</ref>.}})
-У 1810-му році,після смерті графа,його маєтності успадкував син - Станіслав Карвіцький.Разом із землями у його власність перейшли 672 селянина чоловічої статі,які були кріпаками,разом із своїми сім"ями.Молодий граф постійно позичав гроші,а заставою були кріпаки.Не спромігшись повернути борг,Станіслав Карвіцький змушений був віддати Бейзимівку.Досить часто в оренду на певний період віддавалися і Карпівці.
+=== XX століття ===
-Деякий час,поки пан перебував у Кракові,в Карпівцях порядкувала його дружина - Вероніка Карвіцька.
+Станом на 1901 рік в селі налічувалося 435 жилих дворів у яких проживало 2550 осіб.
+У 1913 році дворяни Емануїл та Андріан Сініцькі<ref name="Список дворян Волынской губернии. - Житомир : Волын. губ. тип., 1906. - с. 459 / 504" /> володіли землею у розмірах 1700,5 та 1493,5 десятин.
-Пани утримували в селі Сестру Милосердя,яка надавала медичну,соціальну і фізичну допомогу найбільш страденним і обездоленим.Щомісячно вона отримувала плату із графської казни.
+Станом на 1920 рік кількість дворів зросла до 558.
-До речі,у ті часи Карпівці мали статус містечка,в той час як Волосівка і Бейзимівка - статус села.
+У 1911 році у селі було засновано однокласне училище. У ньому навчались 61 хлопчик і 21 дівчинка. На школу держава відпускала всього 255 карбованців, а община вносила ще 359 карбованців. В селі був один учитель — Табарук Володимир Абакумович.
-.До 1861-го року жителі села були кріпаками пана Сініцького.
+З 1912 року навчання проходило в парафіяльній школі. В ній навчалося 63 учні, з них 20 дівчаток. Закінчили школу 10 хлопчиків і 2 дівчинки. У 1912 році держава відпускала на школу 700 карбованців, а община — 359. Навчання було платне. До 1917 року у школі викладали дворянин Сініцький, його дружина та син і священик. В період з 1917 по 1924 роки в селі школи не було.
-На початку 1918-го року селяни почали боротьбу за землю.5 січня 1918 року в селі відбувся розгром помістя пана Сініцького.Поміщицька земля стала поділена між селянами.В поміщицькому маєтку було утворено державне радгоспне господарство "Карпівці".Спочатку в радгоспівирощували зернові культури,а пізніше,з 1924 року,почали вирощувати хміль.Господарством у якому було понад 5000 га землі керувати було важко.Тому радгосп розділили на 4 артілі: ім.1 травня,ім.Петровського,ім.Леніна,ім.Сталіна. Кожна артіль мала своє окреме господарство.Село змінилося,збирали великі врожаї.
+На початку 1918-го року селяни почали боротьбу за землю. 5 січня 1918 року в селі відбувся розгром помістя пана Сініцького. Поміщицька земля стала поділена між селянами. В маєтку було утворено державне радгоспне господарство «Карпівці». Спочатку в радгоспі вирощували зернові культури, а пізніше, з 1924 року, почали вирощувати хміль. Господарством у якому було понад 5000 га землі керувати було важко. Тому радгосп розділили на 4 артілі. Кожна артіль мала своє окреме господарство.
-серпня 1941-го року село було окуповане німецькими загарбниками.Все було разгромлено,розграбовано.Звільнили село радянські війська 6 січня 1944-го року.
+Із встановленням радянської влади в селі розпочинає активну роботу комосередок та товариство «Просвіта», які створили бібліотеку, хату-читальню, театральний гурток. А також ці організації підняли питання про відновлення навчального процесу в Карпівцях.
-Після перемоги карпівчани почали відбудову свого господарства.За період з 1946 по 1953 роки пово було повністю відбудоване.Всі чотири колгоспи були з"єднані в радгосп.Радгоспне господарство стало зразковим.У нього вчилися господарювати сусідні колгоспи.
+У 1924 році було організовано роботу чотирьохкласної школи. До 1967 року заняття проводились у 5 пристосованих приміщеннях, а 1 вересня 1967-го року діти перейшли у нове приміщення, де навчалось близько 1000 учнів.
-Щаслива доля випала доярці хмелерадгоспу "Карпівці" Лідії Федорівні Лихуші.За свою сумлінну працю вона була нагороджена орденом Леніна,орденом Дружби народів і удостоєна високого звання - Героя Соціалістичної Праці.
+серпня 1941-го року село було окуповане німецькими військами, захоплено радянськими військами 6 січня 1944-го. Після Другої світової війни в Карпівцях залишилась братська могила, у якій поховано 154 червоноармійці. Братську могилу було насипано у 1944 році, після боїв за село. Пам'ятник у вигляді скульптури радянського воїна в касці, який стоїть навколішки і тримає в руках автомат, було встановлено у 1954 році. У 1975 році відбулась реставрація пам'ятника. За братською могилою доглядають учні із карповецької школи.
-Станом на 1901 рік в елі налічувалося 435 жилих дворів у яких проживало 2550 осіб.
+За період з 1946 по 1953 роки село було повністю відбудоване. Всі чотири колгоспи були з'єднані в [[радгосп]].
-Станом на 1920 рік кількість дворів зросла до 558.
+Найбільше за кількістю населення село в [[Вільшанська сільська громада (Житомирська область)|Вільшанській громаді]].
-У 1911 році у селі було засновано однокласне училище. У ньому навчались 61 хлопчик і 21 дівчинка.На школу держава відпускала всього 255 карбованців,а община вносила ще 359 карбованців.В селі був один учитель - Табарук Володимир Абакумович.
+== Наш час ==
-З 1912 року навчання проходило в парафіяльній школі.В ній навчалося 63 учні,з них 20 дівчаток. Закінчили школу 10 хлопчиків і 2 дівчинки. У 1912 році держава відпускала на школу 700 карбованців,а община - 359.Навчання було платне. До 1917 року у школі викладали граф Сініцький,його дружина та син і священник.В період з 1917 по 1924- і роки в селі школи не було.
+У 1970-1990-х роках у селі було 4500 жителів, у часи незалежності їх чисельність зменшилась у 2 рази. Село очолює сільський голова Мельник Сергій Аркадійович. День села відзначається 26 липня.
+== Уродженці ==
-Із встановленням радянської влади в селі розпочинає активну роботу комосередок та товариство "Просвіта",які створили бібліотеку,хату-читальню,театральний гурток.А також ці організації підняли питання про відновлення навчального процесу в Карпівцях.
+* [[Дишкант Віталій Іванович]] (1989—2022) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
+* [[Кузніцов Михайло Анатолійович]] (1983—2022) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
-У 1924 році було організовано роботу чотирьохкласної школи.До 1967 року заняття проводились у 5 пристосованих приміщеннях,а 1 вересня 1967-го року діти перейшли у нове приміщення,де навчалось близько 1000 учнів.
-== Посилання ==
-* [http://weather.in.ua/ua/zhitomirskaja/10224 Погода в селі Карпівці]
 == Примітки ==
 {{reflist}}
+== Посилання ==
-{{Житомирський повіт}}
+* {{SgKP|III|879|Karpowce, wś w pow. żytomirskim, należy do Sinickiego, ...}}
-{{Чуднівський район}}
+* {{SgKP|XV_cz.2|61|Karpowce, gmina Karpowce}}
+== Джерела ==
+* Список земледельцев и арендаторов Волынской губернии. — Житомир: Волын. губ. тип., 1913. — с. 16 / 140 (рос.)
+{{Житомирський повіт}}
-{{Ukraine-geo-stub}}
+{{Вільшанська сільська громада (Житомирська область)}}
 [[Категорія:Села Житомирської області]]
-[[Категорія:Населені пункти, засновані 1714]]

Карпівці (Житомирський район): відмінності між версіями

Поточна версія на 06:11, 29 січня 2024

Зміст

Географія

Історія

XX століття

Наш час

Уродженці

Примітки

Посилання

Джерела

Навігаційне меню

Карпівці (Житомирський район): відмінності між версіями

Поточна версія на 06:11, 29 січня 2024

Географія

Історія

XX століття

Наш час

Уродженці

Примітки

Посилання

Джерела

Навігаційне меню

Пошук