Которська затока: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Zvr (обговорення | внесок) |
Віхола (обговорення | внесок) Функція пропозицій посилань: додано 2 посилання. Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Завдання новачку Пропоноване: додати посилання |
||
(Не показані 80 проміжних версій 48 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Затока|mapframe_масштаб = 10}} |
|||
{| border="0" cellpadding="2" cellspacing="1" style="float:right; empty-cells:show; margin-left:1em; margin-bottom:0,5em; background:#EBE085;" |
|||
'''Которська затока''' ({{lang-sr|Бока которска / Boka kotorska}}, {{lang-hr|Boka kotorska}}, {{lang-it|Bocche di Cattaro}}) найбільша [[бухта]] на [[Адріатичне море|Адріатичному морі]], оточена територією [[Чорногорія|Чорногорії]], а також [[Хорватія|Хорватії]]. Інколи Которську затоку називають найпівденнішим [[фіорд]]ом Європи, проте це твердження неправильне: затока є [[ріа (географія)|ріею]], потонулим річковим [[каньйон]]ом річки [[Бокель]], що стікає з плато гори [[Ор'єн]]. |
|||
! colspan="2" align="center" | '''Maпа''' |
|||
|- bgcolor="#FFFFFF" |
|||
| colspan="2" style="text-align:center;" | |
|||
[[Image:Bay of Kotor maps.jpg|center|300px|]] |
|||
|- |
|||
! colspan="2" align=center bgcolor="#EBE085" | '''Iнформація''' |
|||
|-bgcolor="#FFFFFF" |
|||
| Назва: || '''Которська затока <br /> Бока которска<br />''Boka Kotorska''''' |
|||
|-bgcolor="#FFFFFF" |
|||
|Розтошування: || Південний захід [[Чорногорія|Чорногорії]] |
|||
|-bgcolor="#FFFFFF" |
|||
|Ріки: || [[Карстова гідрогеологія]], Сопот, Шкурда <br />глибоководні джерела |
|||
|-bgcolor="#FFFFFF" |
|||
|Місце: || [[Море]] |
|||
|-bgcolor="#FFFFFF" |
|||
|Міста: || [[Котор]], [[Херцег-Нові]],<br /> [[Тіват]], [[Рисан]] <br />[[Доброта]], [[Пераст]] |
|||
|-bgcolor="#FFFFFF" |
|||
|Records: || Найбільша бухта на Адріатиці <br /> затонулий річковий каньйон <br />відомий природний і історичний ансамбль |
|||
|-bgcolor="#FFFFFF" |
|||
|- |
|||
! colspan="2" align=center bgcolor="#EBE085" | '''Цифри''' |
|||
|-bgcolor="#FFFFFF" |
|||
|Площа водної поверхні: || 87 км² |
|||
|-bgcolor="#FFFFFF" |
|||
|Найбільша глибина: || 60 м |
|||
|-bgcolor="#FFFFFF" |
|||
|Середня глибина: || 27.3 м |
|||
|-bgcolor="#FFFFFF" |
|||
|Об'єм:||2412, 306 км³ (2,4 млрд м³) |
|||
|-bgcolor="#FFFFFF" |
|||
|Найвища точка: || [[Орен]] = 1894 м |
|||
|-bgcolor="#FFFFFF" |
|||
|Найнизша точка: || Рівень моря = 0 м |
|||
|-bgcolor="#FFFFFF" |
|||
| Довжина: || 28,13 км |
|||
|-bgcolor="#FFFFFF" |
|||
| Найширша відстань: || 7 км |
|||
|-bgcolor="#FFFFFF" |
|||
| Найвужча відстань: || 0.3 км |
|||
|-bgcolor="#FFFFFF" |
|||
| Гідрогеологічна система: || карстова гідрогеологія близько 4000 км² |
|||
|-bgcolor="#FFFFFF" |
|||
| Довжина берегової лінії: || 107.3 км |
|||
|- |
|||
!colspan="2" align=center bgcolor="#EBE085" | '''Зображення''' |
|||
|-bgcolor="#FFFFFF" |
|||
|colspan="2" style="text-align:center;" | <br /> [[Image:Bay of Kotor Orjen glacial traces.jpg|center|300px|]] |
|||
|} |
|||
'''Которська затока'''({{lang-sr|Бока которска}}; {{lang-hr|Boka Kotorska}}; {{lang-it|Bocche di Cattaro}}) найбільша бухта на [[Адріатичне море|Адріатичному морі]], оточена територією [[Чорногорія|Чорногорії]], а також [[Хорватія|Хорватії]]. Інколи Которський затоку називають найпівденнішим [[фьорд]]ом Європи, проте дане твердження невірне: затокою є річковий [[каньйон]], що занурився в море, річки Бокель, що зтікає з плато гори [[Орен]]. |
|||
Територія довкола Которської затоки була заселена ще з часів античності |
Територія довкола Которської затоки була заселена ще з часів античності та зберегла безліч середньовічних міст. Багато з них, такі як [[Котор]], [[Пераст]], [[Херцег-Нові]], є важливими туристичними пам'ятками країни. |
||
Місцевість має величезне культурне |
Місцевість має величезне культурне та історичне значення для [[чорногорці|чорногорського]] і [[хорвати|хорватського]] народів. Релігійне значення регіону також велике: на берегах Которської затоки знаходиться безліч старовинних [[Православ'я|православних]] і [[Католицизм|католицьких]] церков, деякі з яких є місцями [[паломництво|паломництва]]. |
||
Під регіоном Которської затоки |
Під регіоном Которської затоки — Боки Которська — прийнято розуміти три чорногорські муніципальні округи: Котор, Херцег-Нові та Тіват. |
||
Чорногорія планує побудувати міст через затоку Котор — [[Веригський міст]]. |
|||
Чорногорія планує побудувати [[міст]] через затоку Котор — {{нп|Веригський міст|||Verige bridge}}. |
|||
== Історія == |
== Історія == |
||
Найперше поселення на берегах Которської затоки виникло на місці сучасного |
Найперше поселення на берегах Которської затоки виникло на місці сучасного [[Рисан]]а; у [[229 до н. е.|229 році до н. е.]] [[Іллірія|іллірійське]] місто Різон (Rhizon) дало своє ім'я затоці — ''Rhizonicus Sinus''. Різон був захоплений [[Стародавній Рим|Римом]] у [[168 до н. е.|168 році до н. е.]], і в цьому ж році вперше був згаданий Аскрівіум (лат. Ascrivium або Ascruvium), нинішній Котор. |
||
У наступні роки саме Котор став центром Боки. Місто було укріплене на початку Середньовіччя, коли імператор [[Юстиніан I| |
У наступні роки саме Котор став центром Боки. Місто було укріплене на початку [[Середньовіччя]], коли імператор [[Юстиніан I|Юстиніан]] [[535]] року побудував фортецю над Аскрівіумом. Відтоді місто, відоме вже під італійською назвою Каттаро ({{lang-it|Cattaro}}), на довгі роки став значущим далматинським містом-державою. У [[1002]] році Каттаро був окупований [[Перше Болгарське царство|Першою Болгарською Імперією]], але роком пізніше Болгарія поступилася містом [[:Категорія:Правителі Сербії|царю Сербії]] [[Самуїл Сербський|Самуїлу]]. |
||
За часів |
За часів сербської влади місто стало напівнезалежною республікою, що займалося морською торгівлею. Після падіння Сербії в [[1389]] році місто з прилеглими землями було захоплене [[Венеційська республіка|Венеційською республікою]], а потім і [[Угорське королівство|Угорським королівством]], і в [[1420]] році попало під владу Венеції. |
||
У 1538 і 1657 роках Каттаро зазнав |
У [[1538]] і [[1657]] роках Каттаро зазнав навали [[Османська імперія|Османської імперії]], регіон також сильно постраждав при землетрусах [[1563]] і [[1667]] років. Володіючи потужним флотом, що налічував у XVIII столітті приблизно 300 кораблів, Боки Которська була могутнім суперником [[Дубровник]]а і Венеції. |
||
Згідно [[Кампо- |
Згідно з [[Кампо-Формійський мир|Кампо-Форнійським договором]] 1797 року, Боки Которська відійшла до [[Габсбурги|Габсбургів]], а в [[1805]] році за [[Пресбурзький мир|Прессбурським договором]] була передана [[Королівство Італія (Наполеонівське)|Італійському королівству]], залежного від наполеонівської Франції, попри фактичний захват [[:Категорія:Флот Російської імперії|російською ескадрою]] [[Сенявін Дмитро Миколайович|Дмитра Сенявіна]]. |
||
[[ |
[[Файл:Montenegro venezia.PNG|thumb|250px|right|[[Албанія Венетська]] область Чорногорії навколо Котору (1420—1797)]] |
||
У 1810 році, після того, як росіяни відступили, Бока Которська була приєднана до [[Іллірійські провінції|Іллірійських провінцій]] Франції. У 1815 році згідно із завершальним актом [[Віденський конгрес|Віденського конгресу]] регіон відійшов до [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]] (з 1867 |
У [[1810]] році, після того, як [[росіяни]] відступили, Бока Которська була приєднана до [[Іллірійські провінції|Іллірійських провінцій]] Франції. У [[1815]] році згідно із завершальним актом [[Віденський конгрес|Віденського конгресу]] регіон відійшов до [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]] (з 1867 — [[Австро-Угорщина]]), в складі якої був частиною [[Королівство Далмація|Королівства Далмація]]. |
||
З 1918 року, регіон увійшов до складу [[Королівство Сербів, Хорватів і Словенців|Королівства Сербів, Хорватів і Словенців]] (з 1929 року |
З [[1918]] року, регіон увійшов до складу [[Королівство Сербів, Хорватів і Словенців|Королівства Сербів, Хорватів і Словенців]] (з 1929 року — [[королівство Югославія]]), де до [[1922]] року був самостійним округом. У 1922 році Бока Которська стала частиною Зетської області, а в [[1929]] році — [[Зетська бановина|Зетської бановини]], де і залишалась аж до [[1941]] року — року розпаду першої Югославії. |
||
== Географія == |
== Географія == |
||
Которська затока складається з декількох просторих заток, сполучених між собою неширокими каналами |
Которська затока складається з декількох просторих заток, сполучених між собою неширокими каналами, що утворюють одну з найкращих природних гаваней Європи. Довгий час існувало переконання, що затокою є фьорд, завдяки чому за Бокой закріпилося і досі використовується, перш за все в туристичній сфері, назва «найпівденніший фьорд в Європі». |
||
[[ |
[[Файл:Austria-Hungary map ua.svg|thumb|right|300px| Которська затока [[Королівство Далмація]] в [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщині]]]] |
||
Проте згідно з сучасними науковими дослідженнями, вважається що Бока Которська є залишками колишнього річкового каньйону. Сильні тектонічні та карстові процеси привели до його поступового руйнування. |
|||
Безпосередньо у складі Боки заведено виділяти декілька складових її заток. Всі затоки названі на ім'я найбільших населених пунктів, розташованих на їх берегах. Так, якщо рухатися з боку моря, відкривати вхід буде Херцегновійська затока, далі, після проходження вузької протоки, праворуч розташована Тиватська затока. |
|||
Проте згідно з сучасними науковими дослідженнями, вважається що Бока Которська є залишками від того, колишнього річкового каньйону. Сильні тектонічні і карстові процеси привели до його поступового руйнування. |
|||
Після проходження останньої, найвужчої, протоки праворуч перед поглядом предстає Которська затока, ліворуч — компактніша Рисанська. |
|||
Безпосередньо у складі Боки прийнято виділяти декілька складових її заток. Всі затоки названі по імені найбільших населених пунктів, розташованих на їх берегах. Так, якщо рухатися з боку моря, відкривати вхід буде Херцегновійська затока, далі, після проходження вузької протоки, праворуч розташована Тиватська затока. |
|||
Після проходження останньої, найвужчої, протоки праворуч перед поглядом предстає Которська затока, ліворуч — компактніша Рисанська. |
|||
=== Течії === |
|||
У Которській затоці відсутні сформовані [[течія|течії]]. Ті, що існують, мають непостійний характер і залежать від часу припливів і відпливів. Влітку їх сила стає трохи сильнішою. На південній стороні входу в бухту присутній потік, рухомий на північний захід зі швидкістю 1 км/год. |
|||
===Течії=== |
|||
Сильна течія, здатна в протоках досягати швидкості 4 км/год, формується, перш за все, після сильних злив і рухається зсередини затоки в бік західного берега входу в затоку. |
|||
У Которській затоці відсутні сформовані течії. Ті, що існують носять непостійний характер і залежать від часу приливів і відливів. Влітку їх сила стає трохи сильнішою. На південній стороні входу в бухту присутній потік, рухомий на північний захід зі швидкістю в 1 км/год. |
|||
=== Населенні пункти === |
|||
Сильна течія, здатна в протоках досягати швидкості 4 км/год, формується, перш за все, після сильних злив і рухається зсередини затоки у бік західного берега входу в затоку. |
|||
Береги Которської затоки давно обжиті людьми, а тому на них розташована безліч поселень зі спорудами, що відноситься до різних епох. Найбільше місто на берегах Которської затоки — [[Херцег-Новий|Херцег-Нові]], з древніми спорудами, що збереглися, в яких проживає приблизно 12 тисяч осіб. |
|||
===Населенні пункти=== |
|||
Друге за величиною місто — [[Тиват]], забудоване в основному в період соціалістичної Югославії і в якому проживає приблизно 8 тисяч жителів. З моря видно чудову панораму третього за величиною міста — древнього [[Котор]]а з потужними фортифікаційними укріпленнями, що піднімаються від старого міста до фортеці Святого Івана. Виділяється також [[Рисан (Чорногорія)|Рисан]], [[Пераст]] з його високою дзвіницею, [[Доброта (Чорногорія)|Доброта]], [[Прчань]]. |
|||
Береги Которської затоки давно обжиті людьми, а тому на них розташована безліч поселень із спорудами, що відноситься до різних епох. Найбільше місто на берегах Которської затоки — Херцег-Нові, з древніми спорудами, що збереглися, в якому проживає порядка 12 тисяч чоловік. |
|||
== Галерея == |
|||
Друге за величиною місто — Тиват, забудоване в основному в період соціалістичної Югославії і в якому проживає порядка 8 тисяч жителів. З боку моря видно прекрасна панорама третього по величині міста — древнього Котора з потужними фортифікаційними укріпленнями, що піднімаються від старого міста до фортеці Святого Івана. Виділяється також Рісан, Пераст з його високою дзвіницею, Доброта, Прцань. |
|||
<gallery widths="230px" heights="170px" perrow="5"> |
|||
Kotor Boka.jpg|Бока Которська |
|||
==Галерея== |
|||
Бока Которска 1.jpeg|Бока Которська |
|||
{{commons|Категория:Которский залив}} |
|||
Бока Которска 2.JPG|Бока Которська |
|||
<gallery> |
|||
Cathedral Kotor.JPG|[[Собор Святого Трифона]] в [[Котор]]і |
|||
Church Perast.JPG|Церква в [[Пераст]]і |
|||
</gallery> |
</gallery> |
||
==Джерела== |
== Джерела == |
||
* Odjeci slavnih vremena — Tomislav Grgurević, |
|||
*[http://www.rastko.org.yu/rastko-bo Project Rastko - Boka] |
|||
* Boka kotorska: Etnički sastav u razdoblju austrijske uprave (1814.-1918. g.), Ivan Crkvenčić, Antun Schaller, Hrvatski geografski glasnik 68/1, 51-72 (2006), |
|||
*Odjeci slavnih vremena - Tomislav Grgurević, |
|||
*Boka kotorska: Etnički sastav u razdoblju austrijske uprave (1814.-1918. g.),Ivan Crkvenčić, Antun Schaller, Hrvatski geografski glasnik 68/1, 51-72 (2006), |
|||
*[http://www.discover-montenegro.com/Boka-Kotorska.htm Інформація і фотографії Боки Которської]] {{ref-en}} |
|||
*[http://rastko.users.cg.yu/boka_kotorska_census_2003.htm Перепис населення в Боке Которської в 2003 році]{{ref-en}} |
|||
*[http://www.discover-montenegro.com/Boka%20Kotorska%20Slideshow/index.html Фотографії Боки Которської]{{ref-en}} |
|||
*[http://www.hr/darko/etf/et111.html#boka/ Історія Боки Которської і прилеглих регіонів]{{ref-en}} |
|||
*[http://www.rastko.org.yu/rastko-bo Фонд підтримки культури і традицій Боки Которської «Project Rastko-Boka»]{{ref-en}} |
|||
*[http://www.srpskiglasboke.org Сербський голос Боки Которської]{{ref-sr}} |
|||
*[http://www.tivatonline.com Tivat] |
|||
{{coor title dm|42|26|N|18|38|E|}} |
|||
[[Категорія:Геопункти Ко]] |
|||
[[Категорія:Затоки]] |
|||
== Посилання == |
|||
[[bs:Boka Kotorska]] |
|||
{{commons category|Bay of Kotor}} |
|||
[[cs:Boka Kotorska]] |
|||
* [https://web.archive.org/web/20080926174816/http://www.rastko.org.yu/rastko-bo/ Project Rastko - Boka] |
|||
[[de:Bucht von Kotor]] |
|||
* [https://web.archive.org/web/20080317073155/http://www.discover-montenegro.com/Boka-Kotorska.htm Інформація і фотографії Боки Которської] {{ref-en}} |
|||
[[en:Bay of Kotor]] |
|||
* [https://web.archive.org/web/20080611055829/http://rastko.users.cg.yu/boka_kotorska_census_2003.htm Перепис населення в Боке Которської в 2003 році]{{ref-en}} |
|||
[[fi:Kotorinlahti]] |
|||
* [https://web.archive.org/web/20080509161815/http://www.discover-montenegro.com/Boka%20Kotorska%20Slideshow/index.html Фотографії Боки Которської]{{ref-en}} |
|||
[[fr:Bouches de Kotor]] |
|||
* [http://www.hr/darko/etf/et111.html#boka/ Історія Боки Которської і прилеглих регіонів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061001205049/http://www.hr/darko/etf/et111.html#boka/ |date=1 жовтня 2006 }}{{ref-en}} |
|||
[[he:מפרץ קוטור]] |
|||
* [https://web.archive.org/web/20080926174816/http://www.rastko.org.yu/rastko-bo/ Фонд підтримки культури і традицій Боки Которської «Project Rastko-Boka»]{{ref-en}} |
|||
[[hr:Boka kotorska]] |
|||
* [http://www.srpskiglasboke.org Сербський голос Боки Которської] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210211021339/http://www.srpskiglasboke.org/ |date=11 лютого 2021 }}{{ref-sr}} |
|||
[[hu:Kotori-öböl]] |
|||
{{Бібліоінформація}} |
|||
[[it:Bocche di Cattaro]] |
|||
{{mcat|cat}} |
|||
[[ja:コトル湾]] |
|||
[[Категорія:Затоки Адріатичного моря]] |
|||
[[lt:Kotoro įlanka]] |
|||
[[Категорія:Затоки Хорватії]] |
|||
[[nl:Baai van Kotor]] |
|||
[[Категорія:Затоки Чорногорії]] |
|||
[[nn:Kotorbukta]] |
|||
[[Категорія:Туризм у Чорногорії]] |
|||
[[no:Kotorbukta]] |
|||
[[Категорія:Кордон Хорватія — Чорногорія]] |
|||
[[pl:Zatoka Kotorska]] |
|||
[[ru:Которский залив]] |
|||
[[sh:Boka Kotorska]] |
|||
[[sl:Boka Kotorska]] |
|||
[[sr:Бока которска]] |
|||
[[sv:Kotorbukten]] |
|||
[[zh:科托尔湾]] |
Поточна версія на 09:51, 31 січня 2024
чорн. Boka kotorska | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
Карта | |
42°26′ пн. ш. 18°38′ сх. д. / 42.433° пн. ш. 18.633° сх. д.Координати: 42°26′ пн. ш. 18°38′ сх. д. / 42.433° пн. ш. 18.633° сх. д. | |
Частина від | Адріатичне море |
складники | Inner bay of Kotord, Veriged, Risanski Zalivd, Tivatski Zalivd, Hercegnovski Zalivd і Kumborski Tjesnacd |
Прибережні країни | ![]() |
Регіон | Чорногорія |
Максимальна глибина | 60 м |
ідентифікатори і посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r10171079 ·R |
![]() | |
![]() |
Которська затока (серб. Бока которска / Boka kotorska, хорв. Boka kotorska, італ. Bocche di Cattaro) найбільша бухта на Адріатичному морі, оточена територією Чорногорії, а також Хорватії. Інколи Которську затоку називають найпівденнішим фіордом Європи, проте це твердження неправильне: затока є ріею, потонулим річковим каньйоном річки Бокель, що стікає з плато гори Ор'єн.
Територія довкола Которської затоки була заселена ще з часів античності та зберегла безліч середньовічних міст. Багато з них, такі як Котор, Пераст, Херцег-Нові, є важливими туристичними пам'ятками країни.
Місцевість має величезне культурне та історичне значення для чорногорського і хорватського народів. Релігійне значення регіону також велике: на берегах Которської затоки знаходиться безліч старовинних православних і католицьких церков, деякі з яких є місцями паломництва.
Під регіоном Которської затоки — Боки Которська — прийнято розуміти три чорногорські муніципальні округи: Котор, Херцег-Нові та Тіват.
Чорногорія планує побудувати міст через затоку Котор — Веригський міст[en].
Найперше поселення на берегах Которської затоки виникло на місці сучасного Рисана; у 229 році до н. е. іллірійське місто Різон (Rhizon) дало своє ім'я затоці — Rhizonicus Sinus. Різон був захоплений Римом у 168 році до н. е., і в цьому ж році вперше був згаданий Аскрівіум (лат. Ascrivium або Ascruvium), нинішній Котор.
У наступні роки саме Котор став центром Боки. Місто було укріплене на початку Середньовіччя, коли імператор Юстиніан 535 року побудував фортецю над Аскрівіумом. Відтоді місто, відоме вже під італійською назвою Каттаро (італ. Cattaro), на довгі роки став значущим далматинським містом-державою. У 1002 році Каттаро був окупований Першою Болгарською Імперією, але роком пізніше Болгарія поступилася містом царю Сербії Самуїлу.
За часів сербської влади місто стало напівнезалежною республікою, що займалося морською торгівлею. Після падіння Сербії в 1389 році місто з прилеглими землями було захоплене Венеційською республікою, а потім і Угорським королівством, і в 1420 році попало під владу Венеції.
У 1538 і 1657 роках Каттаро зазнав навали Османської імперії, регіон також сильно постраждав при землетрусах 1563 і 1667 років. Володіючи потужним флотом, що налічував у XVIII столітті приблизно 300 кораблів, Боки Которська була могутнім суперником Дубровника і Венеції.
Згідно з Кампо-Форнійським договором 1797 року, Боки Которська відійшла до Габсбургів, а в 1805 році за Прессбурським договором була передана Італійському королівству, залежного від наполеонівської Франції, попри фактичний захват російською ескадрою Дмитра Сенявіна.
У 1810 році, після того, як росіяни відступили, Бока Которська була приєднана до Іллірійських провінцій Франції. У 1815 році згідно із завершальним актом Віденського конгресу регіон відійшов до Австрійської імперії (з 1867 — Австро-Угорщина), в складі якої був частиною Королівства Далмація.
З 1918 року, регіон увійшов до складу Королівства Сербів, Хорватів і Словенців (з 1929 року — королівство Югославія), де до 1922 року був самостійним округом. У 1922 році Бока Которська стала частиною Зетської області, а в 1929 році — Зетської бановини, де і залишалась аж до 1941 року — року розпаду першої Югославії.
Которська затока складається з декількох просторих заток, сполучених між собою неширокими каналами, що утворюють одну з найкращих природних гаваней Європи. Довгий час існувало переконання, що затокою є фьорд, завдяки чому за Бокой закріпилося і досі використовується, перш за все в туристичній сфері, назва «найпівденніший фьорд в Європі».
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5e/Austria-Hungary_map_ua.svg/300px-Austria-Hungary_map_ua.svg.png)
Проте згідно з сучасними науковими дослідженнями, вважається що Бока Которська є залишками колишнього річкового каньйону. Сильні тектонічні та карстові процеси привели до його поступового руйнування.
Безпосередньо у складі Боки заведено виділяти декілька складових її заток. Всі затоки названі на ім'я найбільших населених пунктів, розташованих на їх берегах. Так, якщо рухатися з боку моря, відкривати вхід буде Херцегновійська затока, далі, після проходження вузької протоки, праворуч розташована Тиватська затока.
Після проходження останньої, найвужчої, протоки праворуч перед поглядом предстає Которська затока, ліворуч — компактніша Рисанська.
У Которській затоці відсутні сформовані течії. Ті, що існують, мають непостійний характер і залежать від часу припливів і відпливів. Влітку їх сила стає трохи сильнішою. На південній стороні входу в бухту присутній потік, рухомий на північний захід зі швидкістю 1 км/год.
Сильна течія, здатна в протоках досягати швидкості 4 км/год, формується, перш за все, після сильних злив і рухається зсередини затоки в бік західного берега входу в затоку.
Береги Которської затоки давно обжиті людьми, а тому на них розташована безліч поселень зі спорудами, що відноситься до різних епох. Найбільше місто на берегах Которської затоки — Херцег-Нові, з древніми спорудами, що збереглися, в яких проживає приблизно 12 тисяч осіб.
Друге за величиною місто — Тиват, забудоване в основному в період соціалістичної Югославії і в якому проживає приблизно 8 тисяч жителів. З моря видно чудову панораму третього за величиною міста — древнього Котора з потужними фортифікаційними укріпленнями, що піднімаються від старого міста до фортеці Святого Івана. Виділяється також Рисан, Пераст з його високою дзвіницею, Доброта, Прчань.
-
Бока Которська
-
Бока Которська
-
Бока Которська
-
Церква в Перасті
- Odjeci slavnih vremena — Tomislav Grgurević,
- Boka kotorska: Etnički sastav u razdoblju austrijske uprave (1814.-1918. g.), Ivan Crkvenčić, Antun Schaller, Hrvatski geografski glasnik 68/1, 51-72 (2006),
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Которська затока |
- Project Rastko - Boka
- Інформація і фотографії Боки Которської (англ.)
- Перепис населення в Боке Которської в 2003 році(англ.)
- Фотографії Боки Которської(англ.)
- Історія Боки Которської і прилеглих регіонів [Архівовано 1 жовтня 2006 у Wayback Machine.](англ.)
- Фонд підтримки культури і традицій Боки Которської «Project Rastko-Boka»(англ.)
- Сербський голос Боки Которської [Архівовано 11 лютого 2021 у Wayback Machine.](серб.)
|