Семен Мелешкович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Haida (обговорення | внесок) |
м →Життєпис: clean up, replaced: Київа → Києва за допомогою AWB |
||
(Не показані 14 проміжних версій 5 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Картка:Лідер |
|||
{{особа |
|||
|ім'я =Семен Мелешкович |
|||
|оригінал імені = |
|||
|інші імена = |
|||
|псевдонім = |
|||
|прізвисько = |
|||
|жінка =<!-- будь-яке значення, якщо жінка --> |
|||
|зображення = |
|||
|розмір = |
|||
|опис = |
|||
|ім'я при народженні = |
|||
|дата народження =невідомо |
|||
|місце народження = |
|||
|дата смерті =між [[1563]] та [[1572]] |
|||
|місце смерті = |
|||
|причина смерті = |
|||
|поховання = |
|||
|місце проживання = |
|||
|підданство =[[Велике князівство Литовське]] |
|||
|громадянство = |
|||
|національність =українець |
|||
|alma mater = |
|||
|відомий = |
|||
|суспільний стан = міщанин |
|||
|діяльність = |
|||
|титул = |
|||
|посада =війт Києва |
|||
|військове звання = |
|||
|платня = |
|||
|статки = |
|||
|термін =1548—1550, 1555/1157—1563, 1569—1570 роки |
|||
|попередник = |
|||
|наступник = |
|||
|партія = |
|||
|головував_(-ла) = |
|||
|конфесія =православ'я |
|||
|батько = |
|||
|мати = |
|||
|рід =[[Мелешковичі (рід)|Мелешковичі]] |
|||
|родичі = |
|||
|дружина =Устинья<br/>Анастасія Пацкевич |
|||
|чоловік = |
|||
|діти =2 доньки |
|||
|автограф = |
|||
|розмір автографа = |
|||
|підпис = |
|||
|нагороди = |
|||
|сайт = |
|||
|зріст = |
|||
|вага = |
|||
|герб = |
|||
|підпис герба = |
|||
|примітки = |
|||
}} |
|||
'''Семен Мелешкович''' (д/н — між [[1563]] та [[1572]]) — [[війт]] [[Київ|Києва]] часів [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]]. |
|||
| зображення = COA of Kiev 1480.png |
|||
== Життєпис == |
|||
| розмір_зображення = 150пкс |
|||
Походив з заможного київського міщанського роду [[Мелешковичі (рід)|Мелешковичів]]. Про батьків та дату народження замало відомостей. Вперше згадується 1552 року (разом з братами Яковом, Степаном і Григорієм) у згадується в ревізії Київського замку як власник двору. До того у 1548 році встиг стати війтом Києва. на цій посаді перебував до 1550 року, коли поступив війтиством [[Максиму Хонич]]у. Після деякої перерви знову стає війтом Київа десь між 1555 та 1558 роками. |
|||
| посада = [[Війт Києва]] |
|||
Привілеєм від 12 квітня 1558 року король Сигізмунд II Авґуст підтвердив йому право на володіння селом Юр'ївці над річкою Віта, купленим за 50 кіп грошей литовських у київських [[зем'яни|зем'ян]] Богдана Дублянського та Федори |
|||
| початок_терміну = 1548 |
|||
Золотушної, а також на острів і село Чатанове над Десною, набутих від Льва Волковича і Марини Борисівни за 60 кіп грошей литовських. |
|||
| кінець_терміну = 1550 |
|||
| попередник = [[Ян Дхоревський]] |
|||
| наступник = [[Максим Хонич]] |
|||
| початок_терміну2 = 1555/1558 |
|||
Пізніше Мелешкович придбав ще два села — Підгірці і Вишеньки. У 1563 році через слабке здоров'я або старість Максиму Хоничу. Тоді ж склав свій заповіт. В подальшому опікувався господрськими справами, збільшуючи статки та маєтності. |
|||
| кінець_терміну2 = 1563 |
|||
| попередник2 = [[Максим Хонич]] |
|||
| наступник2 = [[Богуш Ленкевич]] |
|||
| поховання = |
|||
Дата смерті Мелешковича викликає деякі суперечності. Є згадки, що він короткий час (декілька місяців) у 1569—1570 роках був знову війтом (але це все ще залишається дискусійним). Можливо помер під час мору чуми 1572 року. Але за іншими гіпотезами — 1563 року. Усі села заповів монастирям, ввом донькам із зятями залишив у спадок свій будинок з двором та усіма рухомими речами. |
|||
| підданство = [[Велике князівство Литовське]] |
|||
| рід = [[Мелешковичі (рід)|Мелешковичі]] |
|||
== Родина == |
|||
| мати = |
|||
1. Дружина — Устинья |
|||
| батько = |
|||
| дружина = Устинья<br/>Анастасія Пацкевич |
|||
| чоловік = |
|||
| діти = дві доньки |
|||
| родичі = |
|||
| брати = |
|||
| професія = |
|||
| звання = |
|||
| релігія = |
|||
| особистий підпис = |
|||
}} |
|||
'''Семен Мелешкович''' (? — бл. [[1563]]) — [[війт Києва]] часів [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]]. |
|||
== Життєпис == |
|||
Діти: |
|||
Походив з заможного київського міщанського роду [[Мелешковичі (рід)|Мелешковичів]]. Про батьків та дату народження замало відомостей. Вперше згадується 1552 року (разом з братами Яковом, Степаном і Григорієм) згадується в ревізії Київського замку як власник двору. До того у 1548 році встиг стати війтом Києва. На цій посаді перебував до 1550 року, коли поступив війтиством [[Максим Хонич|Максиму Хонич]]у. Після деякої перерви знову стає війтом Києва десь між 1555 та 1558 роками. |
|||
* Галшка, дружина купця і райці Андрія Кошколдейовича |
|||
Привілеєм від 12 квітня 1558 року король [[Сигізмунд II Август]] підтвердив йому право на володіння селом Юр'ївці над річкою Віта, купленим за 50 кіп грошей литовських у київських [[зем'яни|зем'ян]] Богдана Дублянського та Федори Золотушної, а також на острів і село Чатанове над Десною, набутих від Льва Волковича і Марини Борисівни за 60 кіп грошей литовських. |
|||
2. Дружина — Анастасія, донька Василя Пацкевича, київського намісника |
|||
Пізніше Мелешкович придбав ще два села — Підгірці і Вишеньки. У 1563 році через слабке здоров'я або старість поступився війтівством. Тоді ж склав свій заповіт. Надалі опікувався господарськими справами, збільшуючи статки та маєтності. на початку 1563 року зрікся посади. Новим війтом став [[Богуш Ленкевич]]. |
|||
Діти: |
|||
* Василиса, дружина райці Матвія Черевчейовича |
|||
Дата смерті Мелешковича викликає деякі суперечності. Найімовірніше помер 1563 року. Усі села заповів монастирям, двом донькам із зятями залишив у спадок свій будинок з двором та усіма рухомими речами. Згодом спадок став об'єктом боротьбу Черевчеїв, Кошколдеїв та Ходик. |
|||
== Родина == |
|||
* Дружина (перша) — Устинья. Дочка — Гальшка, дружина купця і райці Андрія Кошколдейовича. |
|||
* Дружина (друга) — Анастасія, донька Василя Пацкевича, київського намісника. Дочка — Василиса, дружина райці Матвія Черевчейовича. |
|||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* ''Білоус Н.'' [http://chtyvo.org.ua/authors/Bilous_Nataliia/Kyiv_naprykintsi_XV__u_pershii_polovyni_XVII_stolittia_Miska_vlada_i_samovriaduvannia/ Київ наприкінці XV — у першій половині XVII ст. Міська влада і самоврядування.] — Київ, 2008. — C. 100. |
|||
* Метрыка Вялікага Княства Літоўскаго. Кніга 43 (1523—1560). Падрыхтаваў В. С. Мянжынскі. Мінск, 2003. № 43. С. 97–98 |
|||
* ''Білоус Н.'' [http://chtyvo.org.ua/authors/Bilous_Nataliia/Testamenty_kyian_seredyny_XVI__pershoi_polovyny_XVII_st/ Тестаменти киян середини XVI — першої половини XVII ст.] — Київ, 2011. — C. 45–46. |
|||
* Білоус Н. Київ наприкінці ХV — у першій половині ХVІІ ст. Міська влада і самоврядування. Київ, 2008. C. 100. |
|||
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Lytovska_metryka/Lytovskaia_metryka_Knyha_N_043_1523-1560/ Метрыка Вялікага Княства Літоўскаго. Кніга 43 (1523—1560)] / падрыхтаваў В. С. Мянжынскі. — Мінск, 2003. — № 43. — С. 97–98. — {{s|ISBN 985-08-0542-0.}} {{ref-by}} |
|||
* Білоус Н. тестаменти киян середини XVI — першої половини XVII ст. Київ, 2011. C. 45-46. |
|||
{{Очільники міської влади Києва}} |
|||
{{Портали|Біографії|Київ}} |
|||
[[Категорія: |
[[Категорія:Історія Києва]] |
||
[[Категорія:Війти Києва]] |
Поточна версія на 07:34, 8 лютого 2024
Семен Мелешкович | |
---|---|
![]() | |
Війт Києва | |
1548 — 1550 | |
Попередник | Ян Дхоревський |
Наступник | Максим Хонич |
1555/1558 — 1563 | |
Попередник | Максим Хонич |
Наступник | Богуш Ленкевич |
Народився | невідомо |
Помер | не раніше 1563 і не пізніше 1572 |
Підданство | Велике князівство Литовське |
Рід Мелешковичі | |
У шлюбі з | Устинья Анастасія Пацкевич |
Діти | дві доньки |
Семен Мелешкович (? — бл. 1563) — війт Києва часів Великого князівства Литовського.
Походив з заможного київського міщанського роду Мелешковичів. Про батьків та дату народження замало відомостей. Вперше згадується 1552 року (разом з братами Яковом, Степаном і Григорієм) згадується в ревізії Київського замку як власник двору. До того у 1548 році встиг стати війтом Києва. На цій посаді перебував до 1550 року, коли поступив війтиством Максиму Хоничу. Після деякої перерви знову стає війтом Києва десь між 1555 та 1558 роками.
Привілеєм від 12 квітня 1558 року король Сигізмунд II Август підтвердив йому право на володіння селом Юр'ївці над річкою Віта, купленим за 50 кіп грошей литовських у київських зем'ян Богдана Дублянського та Федори Золотушної, а також на острів і село Чатанове над Десною, набутих від Льва Волковича і Марини Борисівни за 60 кіп грошей литовських.
Пізніше Мелешкович придбав ще два села — Підгірці і Вишеньки. У 1563 році через слабке здоров'я або старість поступився війтівством. Тоді ж склав свій заповіт. Надалі опікувався господарськими справами, збільшуючи статки та маєтності. на початку 1563 року зрікся посади. Новим війтом став Богуш Ленкевич.
Дата смерті Мелешковича викликає деякі суперечності. Найімовірніше помер 1563 року. Усі села заповів монастирям, двом донькам із зятями залишив у спадок свій будинок з двором та усіма рухомими речами. Згодом спадок став об'єктом боротьбу Черевчеїв, Кошколдеїв та Ходик.
- Дружина (перша) — Устинья. Дочка — Гальшка, дружина купця і райці Андрія Кошколдейовича.
- Дружина (друга) — Анастасія, донька Василя Пацкевича, київського намісника. Дочка — Василиса, дружина райці Матвія Черевчейовича.
- Білоус Н. Київ наприкінці XV — у першій половині XVII ст. Міська влада і самоврядування. — Київ, 2008. — C. 100.
- Білоус Н. Тестаменти киян середини XVI — першої половини XVII ст. — Київ, 2011. — C. 45–46.
- Метрыка Вялікага Княства Літоўскаго. Кніга 43 (1523—1560) / падрыхтаваў В. С. Мянжынскі. — Мінск, 2003. — № 43. — С. 97–98. — ISBN 985-08-0542-0. (біл.)