Семен Мелешкович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Життєпис: clean up, replaced: Київа → Києва за допомогою AWB
 
(Не показані 12 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Картка:Лідер
{{особа

|підданство = [[Велике князівство Литовське]]
| зображення = COA of Kiev 1480.png
|посада = Війт Києва
| розмір_зображення = 150пкс
|термін = 1548—1550, 1555/1157—1563, 1569—1570

|рід = [[Мелешковичі (рід)|Мелешковичі]]
| посада = [[Війт Києва]]
|дружина = Устинья<br/>Анастасія Пацкевич
| початок_терміну = 1548
|діти = дві доньки
| кінець_терміну = 1550
| попередник = [[Ян Дхоревський]]
| наступник = [[Максим Хонич]]

| початок_терміну2 = 1555/1558
| кінець_терміну2 = 1563
| попередник2 = [[Максим Хонич]]
| наступник2 = [[Богуш Ленкевич]]

| поховання =
| підданство = [[Велике князівство Литовське]]

| рід = [[Мелешковичі (рід)|Мелешковичі]]
| мати =
| батько =
| дружина = Устинья<br/>Анастасія Пацкевич
| чоловік =
| діти = дві доньки
| родичі =
| брати =
| професія =
| звання =
| релігія =
| особистий підпис =
}}
}}
'''Семен Мелешкович''' (? — між [[1563]] та [[1572]]) — [[війт]] [[Київ|Києва]] часів [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]].
'''Семен Мелешкович''' (? — бл. [[1563]]) — [[війт Києва]] часів [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]].


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Походив з заможного київського міщанського роду [[Мелешковичі (рід)|Мелешковичів]]. Про батьків та дату народження замало відомостей. Вперше згадується 1552 року (разом з братами Яковом, Степаном і Григорієм) у згадується в ревізії Київського замку як власник двору. До того у 1548 році встиг стати війтом Києва. на цій посаді перебував до 1550 року, коли поступив війтиством [[Максиму Хонич]]у. Після деякої перерви знову стає війтом Київа десь між 1555 та 1558 роками.
Походив з заможного київського міщанського роду [[Мелешковичі (рід)|Мелешковичів]]. Про батьків та дату народження замало відомостей. Вперше згадується 1552 року (разом з братами Яковом, Степаном і Григорієм) згадується в ревізії Київського замку як власник двору. До того у 1548 році встиг стати війтом Києва. На цій посаді перебував до 1550 року, коли поступив війтиством [[Максим Хонич|Максиму Хонич]]у. Після деякої перерви знову стає війтом Києва десь між 1555 та 1558 роками.


Привілеєм від 12 квітня 1558 року король Сигізмунд II Авґуст підтвердив йому право на володіння селом Юр'ївці над річкою Віта, купленим за 50 кіп грошей литовських у київських [[зем'яни|зем'ян]] Богдана Дублянського та Федори Золотушної, а також на острів і село Чатанове над Десною, набутих від Льва Волковича і Марини Борисівни за 60 кіп грошей литовських.
Привілеєм від 12 квітня 1558 року король [[Сигізмунд II Август]] підтвердив йому право на володіння селом Юр'ївці над річкою Віта, купленим за 50 кіп грошей литовських у київських [[зем'яни|зем'ян]] Богдана Дублянського та Федори Золотушної, а також на острів і село Чатанове над Десною, набутих від Льва Волковича і Марини Борисівни за 60 кіп грошей литовських.


Пізніше Мелешкович придбав ще два села — Підгірці і Вишеньки. У 1563 році через слабке здоров'я або старість Максиму Хоничу. Тоді ж склав свій заповіт. В подальшому опікувався господрськими справами, збільшуючи статки та маєтності.
Пізніше Мелешкович придбав ще два села — Підгірці і Вишеньки. У 1563 році через слабке здоров'я або старість поступився війтівством. Тоді ж склав свій заповіт. Надалі опікувався господарськими справами, збільшуючи статки та маєтності. на початку 1563 року зрікся посади. Новим війтом став [[Богуш Ленкевич]].


Дата смерті Мелешковича викликає деякі суперечності. Є згадки, що він короткий час (декілька місяців) у 1569—1570 роках був знову війтом (але це все ще залишається дискусійним). Можливо помер під час мору чуми 1572 року. Але за іншими гіпотезами — 1563 року. Усі села заповів монастирям, ввом донькам із зятями залишив у спадок свій будинок з двором та усіма рухомими речами.
Дата смерті Мелешковича викликає деякі суперечності. Найімовірніше помер 1563 року. Усі села заповів монастирям, двом донькам із зятями залишив у спадок свій будинок з двором та усіма рухомими речами. Згодом спадок став об'єктом боротьбу Черевчеїв, Кошколдеїв та Ходик.


== Родина ==
== Родина ==
* Дружина (перша) — Устинья. Дочка — Галшка, дружина купця і райці Андрія Кошколдейовича.
* Дружина (перша) — Устинья. Дочка — Гальшка, дружина купця і райці Андрія Кошколдейовича.
* Дружина (друга) — Анастасія, донька Василя Пацкевича, київського намісника. Дочка — Василиса, дружина райці Матвія Черевчейовича.
* Дружина (друга) — Анастасія, донька Василя Пацкевича, київського намісника. Дочка — Василиса, дружина райці Матвія Черевчейовича.


== Джерела ==
== Джерела ==
* ''Білоус Н.'' [http://chtyvo.org.ua/authors/Bilous_Nataliia/Kyiv_naprykintsi_XV__u_pershii_polovyni_XVII_stolittia_Miska_vlada_i_samovriaduvannia/ Київ наприкінці ХV — у першій половині ХVІІ ст. Міська влада і самоврядування.] — Київ, 2008. — C. 100.
* ''Білоус Н.'' [http://chtyvo.org.ua/authors/Bilous_Nataliia/Kyiv_naprykintsi_XV__u_pershii_polovyni_XVII_stolittia_Miska_vlada_i_samovriaduvannia/ Київ наприкінці XV — у першій половині XVII ст. Міська влада і самоврядування.] — Київ, 2008. — C. 100.
* ''Білоус Н.'' [http://chtyvo.org.ua/authors/Bilous_Nataliia/Testamenty_kyian_seredyny_XVI__pershoi_polovyny_XVII_st/ Тестаменти киян середини XVI — першої половини XVII ст.] — Київ, 2011. — C. 45–46.
* ''Білоус Н.'' [http://chtyvo.org.ua/authors/Bilous_Nataliia/Testamenty_kyian_seredyny_XVI__pershoi_polovyny_XVII_st/ Тестаменти киян середини XVI — першої половини XVII ст.] — Київ, 2011. — C. 45–46.
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Lytovska_metryka/Lytovskaia_metryka_Knyha_N_043_1523-1560/ Метрыка Вялікага Княства Літоўскаго. Кніга 43 (1523—1560)] / Падрыхтаваў В. С. Мянжынскі. — Мінск, 2003. — № 43. — С. 97–98. — {{s|ISBN 985-08-0542-0.}} {{ref-by}}
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Lytovska_metryka/Lytovskaia_metryka_Knyha_N_043_1523-1560/ Метрыка Вялікага Княства Літоўскаго. Кніга 43 (1523—1560)] / падрыхтаваў В. С. Мянжынскі. — Мінск, 2003. — № 43. — С. 97–98. — {{s|ISBN 985-08-0542-0.}} {{ref-by}}
{{Очільники міської влади Києва}}

{{Портали|Біографії|Київ}}
{{ukr-bio-stub}}
{{Голови міської влади Києва}}


[[Категорія:Історія Києва]]
[[Категорія:Історія Києва]]

Поточна версія на 07:34, 8 лютого 2024

Семен Мелешкович
Семен Мелешкович
Семен Мелешкович
Війт Києва
1548 — 1550
ПопередникЯн Дхоревський
НаступникМаксим Хонич
1555/1558 — 1563
ПопередникМаксим Хонич
НаступникБогуш Ленкевич

Народивсяневідомо
Померне раніше 1563 і не пізніше 1572
ПідданствоВелике князівство Литовське
Рід Мелешковичі
У шлюбі зУстинья
Анастасія Пацкевич
Дітидві доньки

Семен Мелешкович (? — бл. 1563) — війт Києва часів Великого князівства Литовського.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з заможного київського міщанського роду Мелешковичів. Про батьків та дату народження замало відомостей. Вперше згадується 1552 року (разом з братами Яковом, Степаном і Григорієм) згадується в ревізії Київського замку як власник двору. До того у 1548 році встиг стати війтом Києва. На цій посаді перебував до 1550 року, коли поступив війтиством Максиму Хоничу. Після деякої перерви знову стає війтом Києва десь між 1555 та 1558 роками.

Привілеєм від 12 квітня 1558 року король Сигізмунд II Август підтвердив йому право на володіння селом Юр'ївці над річкою Віта, купленим за 50 кіп грошей литовських у київських зем'ян Богдана Дублянського та Федори Золотушної, а також на острів і село Чатанове над Десною, набутих від Льва Волковича і Марини Борисівни за 60 кіп грошей литовських.

Пізніше Мелешкович придбав ще два села — Підгірці і Вишеньки. У 1563 році через слабке здоров'я або старість поступився війтівством. Тоді ж склав свій заповіт. Надалі опікувався господарськими справами, збільшуючи статки та маєтності. на початку 1563 року зрікся посади. Новим війтом став Богуш Ленкевич.

Дата смерті Мелешковича викликає деякі суперечності. Найімовірніше помер 1563 року. Усі села заповів монастирям, двом донькам із зятями залишив у спадок свій будинок з двором та усіма рухомими речами. Згодом спадок став об'єктом боротьбу Черевчеїв, Кошколдеїв та Ходик.

Родина

[ред. | ред. код]
  • Дружина (перша) — Устинья. Дочка — Гальшка, дружина купця і райці Андрія Кошколдейовича.
  • Дружина (друга) — Анастасія, донька Василя Пацкевича, київського намісника. Дочка — Василиса, дружина райці Матвія Черевчейовича.

Джерела

[ред. | ред. код]