Стадник Андрій Андрійович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Створена сторінка: {{Військовик2 | ім'я = Андрій Андрійович Стадник | оригінал імені = | портрет... |
м бот, заміна посилання: «Псевдо» → «Псевдо діячів ОУН та УПА» (див. Обговорення:Псевдо) |
||
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів) | |||
Рядок 24: | Рядок 24: | ||
}}{{Othernames|Стадник}} |
}}{{Othernames|Стадник}} |
||
'''Андрій Андрійович Ста́дник''' ([[псевдо]]: '''«Бистрий», «Чорт»''') ([[12 грудня]] [[1914]], с. [[Побук]] [[Сколівський район|Сколівського району]] [[Львівська область|Львівської області]] — [[11 травня]] [[1946]], біля с. [[Луги (Рожнятівський район)|Луги]], [[Рожнятівський район]], [[Івано-Франківська область]]) — |
'''Андрій Андрійович Ста́дник''' ([[Псевдо діячів ОУН та УПА|псевдо]]: '''«Бистрий», «Чорт»''') ([[12 грудня]] [[1914]], с. [[Побук]] [[Сколівський район|Сколівського району]] [[Львівська область|Львівської області]] — [[11 травня]] [[1946]], біля с. [[Луги (Рожнятівський район)|Луги]], [[Рожнятівський район]], [[Івано-Франківська область]]) — командир сотні [[УПА]] «Бистриця». |
||
== Життєпис == |
== Життєпис == |
||
Рядок 31: | Рядок 31: | ||
У 1933-1937 рр. служив у Польському війську біля Познані, отримав звання [[капрал]]а. У 1937 році повернувся до Підгірок і вступив до місцевого осередку [[ОУН]]. У 1942 р. брат Василь був забраний німцями в Німеччину на [[Остарбайтери|примусові роботи]], Андрія ж забрали до [[Баудінст|бавдінсту]] в [[Ясень (село)|Ясені]], де рік працював на лісозаготівлі. В 1943 р. за завданням ОУН пішов на службу в поліцію там же в Ясені. Після Покрови того ж року разом іншими поліцаями Ясеня допоміг прибулому відділу УНС захопити тартак і гуральню, після чого разом зі зброєю пішов із повстанцями. Очолив боївку Служби Безпеки з 17 стрільців, яка контролювала район Ясеня і [[Перегінське|Перегінська]]. Влітку 1944 р. був ройовим у вишкільній чоті «Богдана». 16 січня 1945 р. у Станіславській тюрмі московські окупанти розстріляли сестру Ірину (була зв'язковою підпілля). |
У 1933-1937 рр. служив у Польському війську біля Познані, отримав звання [[капрал]]а. У 1937 році повернувся до Підгірок і вступив до місцевого осередку [[ОУН]]. У 1942 р. брат Василь був забраний німцями в Німеччину на [[Остарбайтери|примусові роботи]], Андрія ж забрали до [[Баудінст|бавдінсту]] в [[Ясень (село)|Ясені]], де рік працював на лісозаготівлі. В 1943 р. за завданням ОУН пішов на службу в поліцію там же в Ясені. Після Покрови того ж року разом іншими поліцаями Ясеня допоміг прибулому відділу УНС захопити тартак і гуральню, після чого разом зі зброєю пішов із повстанцями. Очолив боївку Служби Безпеки з 17 стрільців, яка контролювала район Ясеня і [[Перегінське|Перегінська]]. Влітку 1944 р. був ройовим у вишкільній чоті «Богдана». 16 січня 1945 р. у Станіславській тюрмі московські окупанти розстріляли сестру Ірину (була зв'язковою підпілля). |
||
В лютому 1945 р. на зустрічі з провідниками «Нечаєм» і «Хмарою» отримав завдання організувати сотню УПА, яка отримала назву «Бистриця» (пізніше — відділ 85). Основою стала боївка СБ. 2 березня прибуло поповнення і почалась підготовка. Два роки сотня рейдувала Прикарпаттям і вела партизанську війну. Загинув навесні [[1947]] року в бою проти більшовиків біля с. [[Луги (Рожнятівський район)|Луги]], [[Рожнятівський район]], [[Івано-Франківська область|Станіславська область]], прикриваючи удвох зі стрільцем «Марком» відхід сотні. |
В лютому 1945 р. на зустрічі з провідниками [[Лаврів Іван Васильович|«Нечаєм»]] і [[Мельник Петро Васильович|«Хмарою»]] отримав завдання організувати сотню УПА, яка отримала назву «Бистриця» (пізніше — відділ 85). Основою стала боївка СБ. 2 березня прибуло поповнення і почалась підготовка. Два роки сотня рейдувала Прикарпаттям і вела партизанську війну. Загинув навесні [[1947]] року в бою проти більшовиків біля с. [[Луги (Рожнятівський район)|Луги]], [[Рожнятівський район]], [[Івано-Франківська область|Станіславська область]], прикриваючи удвох зі стрільцем «Марком» відхід сотні. |
||
== Вшанування == |
== Вшанування == |
||
У жовтні 1997 р. жителі села Луги на могилі п'яти повстанців встановили березовий хрест з написом: «Тут лежать герої, які полягли за волю України. Вічна їм слава».<ref>[http://www.upa-pereginsk.if.ua/?p=2870 ''Шкіль Олег.'' Інтерактивна карта “Рожнятівщина. Слідами нескорених”. Поховання 31.]</ref> |
У жовтні 1997 р. жителі села Луги на могилі п'яти повстанців встановили березовий хрест з написом: «Тут лежать герої, які полягли за волю України. Вічна їм слава».<ref>[http://www.upa-pereginsk.if.ua/?p=2870 ''Шкіль Олег.'' Інтерактивна карта “Рожнятівщина. Слідами нескорених”. Поховання 31.]</ref> |
||
== Див. також == |
|||
* [[Файл:Organization_of_Ukrainian_Nationalists-M.svg|20px]] [[Файл:OUN-B-01.svg|20px]] † [[Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА|<span style="color:#CD9B1D">'''Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА'''</span>]] † [[Файл:UPA-Zaslugy1.png|20пкс]] [[Файл:OUN-r Flag 1941.svg|25пкс]] |
|||
* [[Файл:UPA-Zaslugy1.png|20пкс]] [[Командири УПА|<span style="color:#698B22">'''Командири УПА'''</span>]] [[Файл:OUN-r Flag 1941.svg|25пкс]] |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
Поточна версія на 12:26, 20 лютого 2024
Андрій Андрійович Стадник | |
---|---|
Загальна інформація | |
Народження | 12 грудня 1914 с. Побук, Сколівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, ![]() |
Смерть | 1947 біля с. Луги, Рожнятівський район, Івано-Франківська область |
Псевдо | «Бистрий», «Чорт» |
Військова служба | |
Роки служби | 1943-1947 |
Приналежність | ![]() ![]() |
Вид ЗС | ![]() |
Командування | |
командир сотні «Бистриця» | |
Андрій Андрійович Ста́дник (псевдо: «Бистрий», «Чорт») (12 грудня 1914, с. Побук Сколівського району Львівської області — 11 травня 1946, біля с. Луги, Рожнятівський район, Івано-Франківська область) — командир сотні УПА «Бистриця».
Народився 12 грудня 1914 року в селі Побук Сколівського повіту Королівства Галичини та Володимирії (тепер Сколівського району Львівської області) у родині священика. Дитинство проходило в с. Завій Калуського повіту, де батько був парохом. Після смерті батька в 1921 р. мати забрала чотирьох дітей і переїхала в с. Підгірки до свого батька — місцевого пароха. Тут Андрій закінчив школу, в Калуші — курси пекарів і працював у пекарні Пакіса. У Підгірках Андрій брав активну участь в роботі «Просвіти», грав у духовому оркестрі та співав у хорі.
У 1933-1937 рр. служив у Польському війську біля Познані, отримав звання капрала. У 1937 році повернувся до Підгірок і вступив до місцевого осередку ОУН. У 1942 р. брат Василь був забраний німцями в Німеччину на примусові роботи, Андрія ж забрали до бавдінсту в Ясені, де рік працював на лісозаготівлі. В 1943 р. за завданням ОУН пішов на службу в поліцію там же в Ясені. Після Покрови того ж року разом іншими поліцаями Ясеня допоміг прибулому відділу УНС захопити тартак і гуральню, після чого разом зі зброєю пішов із повстанцями. Очолив боївку Служби Безпеки з 17 стрільців, яка контролювала район Ясеня і Перегінська. Влітку 1944 р. був ройовим у вишкільній чоті «Богдана». 16 січня 1945 р. у Станіславській тюрмі московські окупанти розстріляли сестру Ірину (була зв'язковою підпілля).
В лютому 1945 р. на зустрічі з провідниками «Нечаєм» і «Хмарою» отримав завдання організувати сотню УПА, яка отримала назву «Бистриця» (пізніше — відділ 85). Основою стала боївка СБ. 2 березня прибуло поповнення і почалась підготовка. Два роки сотня рейдувала Прикарпаттям і вела партизанську війну. Загинув навесні 1947 року в бою проти більшовиків біля с. Луги, Рожнятівський район, Станіславська область, прикриваючи удвох зі стрільцем «Марком» відхід сотні.
У жовтні 1997 р. жителі села Луги на могилі п'яти повстанців встановили березовий хрест з написом: «Тут лежать герої, які полягли за волю України. Вічна їм слава».[1]
- Зіновій БОЙЧУК. Розстрільна стаття для «зрадниці батьківщини» «Рути». — «Вікна», 2017.01.04.
- Микола Когут. Герої не вмирають. Книга 2 — Калуш: ПП «Артекс», 2002. — С. 60-67.
- Микола Когут. Герої не вмирають. Книга 5 — Калуш: ПП «Артекс», 2003. — С. 85-86..
|
|
![]() |
Це незавершена стаття про вояка або воячку УПА. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
![]() |
Це незавершена стаття про діяча або діячку ОУНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |