Стадник Андрій Андрійович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Створена сторінка: {{Військовик2 | ім'я = Андрій Андрійович Стадник | оригінал імені = | портрет...
 
м бот, заміна посилання: «Псевдо» → «Псевдо діячів ОУН та УПА» (див. Обговорення:Псевдо)
 
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 24: Рядок 24:
}}{{Othernames|Стадник}}
}}{{Othernames|Стадник}}


'''Андрій Андрійович Ста́дник''' ([[псевдо]]: '''«Бистрий», «Чорт»''') ([[12 грудня]] [[1914]], с. [[Побук]] [[Сколівський район|Сколівського району]] [[Львівська область|Львівської області]] — [[11 травня]] [[1946]], біля с. [[Луги (Рожнятівський район)|Луги]], [[Рожнятівський район]], [[Івано-Франківська область]]) — [[поручник]] [[УПА]], командир сотні «Рисі».
'''Андрій Андрійович Ста́дник''' ([[Псевдо діячів ОУН та УПА|псевдо]]: '''«Бистрий», «Чорт»''') ([[12 грудня]] [[1914]], с. [[Побук]] [[Сколівський район|Сколівського району]] [[Львівська область|Львівської області]] — [[11 травня]] [[1946]], біля с. [[Луги (Рожнятівський район)|Луги]], [[Рожнятівський район]], [[Івано-Франківська область]]) — командир сотні [[УПА]] «Бистриця».


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Рядок 31: Рядок 31:
У 1933-1937 рр. служив у Польському війську біля Познані, отримав звання [[капрал]]а. У 1937 році повернувся до Підгірок і вступив до місцевого осередку [[ОУН]]. У 1942 р. брат Василь був забраний німцями в Німеччину на [[Остарбайтери|примусові роботи]], Андрія ж забрали до [[Баудінст|бавдінсту]] в [[Ясень (село)|Ясені]], де рік працював на лісозаготівлі. В 1943 р. за завданням ОУН пішов на службу в поліцію там же в Ясені. Після Покрови того ж року разом іншими поліцаями Ясеня допоміг прибулому відділу УНС захопити тартак і гуральню, після чого разом зі зброєю пішов із повстанцями. Очолив боївку Служби Безпеки з 17 стрільців, яка контролювала район Ясеня і [[Перегінське|Перегінська]]. Влітку 1944 р. був ройовим у вишкільній чоті «Богдана». 16 січня 1945 р. у Станіславській тюрмі московські окупанти розстріляли сестру Ірину (була зв'язковою підпілля).
У 1933-1937 рр. служив у Польському війську біля Познані, отримав звання [[капрал]]а. У 1937 році повернувся до Підгірок і вступив до місцевого осередку [[ОУН]]. У 1942 р. брат Василь був забраний німцями в Німеччину на [[Остарбайтери|примусові роботи]], Андрія ж забрали до [[Баудінст|бавдінсту]] в [[Ясень (село)|Ясені]], де рік працював на лісозаготівлі. В 1943 р. за завданням ОУН пішов на службу в поліцію там же в Ясені. Після Покрови того ж року разом іншими поліцаями Ясеня допоміг прибулому відділу УНС захопити тартак і гуральню, після чого разом зі зброєю пішов із повстанцями. Очолив боївку Служби Безпеки з 17 стрільців, яка контролювала район Ясеня і [[Перегінське|Перегінська]]. Влітку 1944 р. був ройовим у вишкільній чоті «Богдана». 16 січня 1945 р. у Станіславській тюрмі московські окупанти розстріляли сестру Ірину (була зв'язковою підпілля).


В лютому 1945 р. на зустрічі з провідниками «Нечаєм» і «Хмарою» отримав завдання організувати сотню УПА, яка отримала назву «Бистриця» (пізніше — відділ 85). Основою стала боївка СБ. 2 березня прибуло поповнення і почалась підготовка. Два роки сотня рейдувала Прикарпаттям і вела партизанську війну. Загинув навесні [[1947]] року в бою проти більшовиків біля с. [[Луги (Рожнятівський район)|Луги]], [[Рожнятівський район]], [[Івано-Франківська область|Станіславська область]], прикриваючи удвох зі стрільцем «Марком» відхід сотні.
В лютому 1945 р. на зустрічі з провідниками [[Лаврів Іван Васильович|«Нечаєм»]] і [[Мельник Петро Васильович|«Хмарою»]] отримав завдання організувати сотню УПА, яка отримала назву «Бистриця» (пізніше — відділ 85). Основою стала боївка СБ. 2 березня прибуло поповнення і почалась підготовка. Два роки сотня рейдувала Прикарпаттям і вела партизанську війну. Загинув навесні [[1947]] року в бою проти більшовиків біля с. [[Луги (Рожнятівський район)|Луги]], [[Рожнятівський район]], [[Івано-Франківська область|Станіславська область]], прикриваючи удвох зі стрільцем «Марком» відхід сотні.


== Вшанування ==
== Вшанування ==
У жовтні 1997&nbsp;р. жителі села Луги на могилі п'яти повстанців встановили березовий хрест з написом: «Тут лежать герої, які полягли за волю України. Вічна їм слава».<ref>[http://www.upa-pereginsk.if.ua/?p=2870 ''Шкіль Олег.'' Інтерактивна карта “Рожнятівщина. Слідами нескорених”. Поховання 31.]</ref>
У жовтні 1997&nbsp;р. жителі села Луги на могилі п'яти повстанців встановили березовий хрест з написом: «Тут лежать герої, які полягли за волю України. Вічна їм слава».<ref>[http://www.upa-pereginsk.if.ua/?p=2870 ''Шкіль Олег.'' Інтерактивна карта “Рожнятівщина. Слідами нескорених”. Поховання 31.]</ref>
== Див. також ==
* [[Файл:Organization_of_Ukrainian_Nationalists-M.svg|20px]] [[Файл:OUN-B-01.svg|20px]] † [[Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА|<span style="color:#CD9B1D">'''Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА'''</span>]] † [[Файл:UPA-Zaslugy1.png|20пкс]] [[Файл:OUN-r Flag 1941.svg|25пкс]]
* [[Файл:UPA-Zaslugy1.png|20пкс]] [[Командири УПА|<span style="color:#698B22">'''Командири УПА'''</span>]] [[Файл:OUN-r Flag 1941.svg|25пкс]]


== Примітки ==
== Примітки ==

Поточна версія на 12:26, 20 лютого 2024

Андрій Андрійович Стадник
Загальна інформація
Народження12 грудня 1914
с. Побук, Сколівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Смерть1947(1947)
біля с. Луги, Рожнятівський район, Івано-Франківська область
Псевдо«Бистрий», «Чорт»
Військова служба
Роки служби1943-1947
Приналежність Українська держава (1941)
ОУН
Вид ЗС УПА
Командування
командир сотні «Бистриця»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стадник.

Андрій Андрійович Ста́дник (псевдо: «Бистрий», «Чорт») (12 грудня 1914, с. Побук Сколівського району Львівської області — 11 травня 1946, біля с. Луги, Рожнятівський район, Івано-Франківська область) — командир сотні УПА «Бистриця».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 12 грудня 1914 року в селі Побук Сколівського повіту Королівства Галичини та Володимирії (тепер Сколівського району Львівської області) у родині священика. Дитинство проходило в с. Завій Калуського повіту, де батько був парохом. Після смерті батька в 1921 р. мати забрала чотирьох дітей і переїхала в с. Підгірки до свого батька — місцевого пароха. Тут Андрій закінчив школу, в Калуші — курси пекарів і працював у пекарні Пакіса. У Підгірках Андрій брав активну участь в роботі «Просвіти», грав у духовому оркестрі та співав у хорі.

У 1933-1937 рр. служив у Польському війську біля Познані, отримав звання капрала. У 1937 році повернувся до Підгірок і вступив до місцевого осередку ОУН. У 1942 р. брат Василь був забраний німцями в Німеччину на примусові роботи, Андрія ж забрали до бавдінсту в Ясені, де рік працював на лісозаготівлі. В 1943 р. за завданням ОУН пішов на службу в поліцію там же в Ясені. Після Покрови того ж року разом іншими поліцаями Ясеня допоміг прибулому відділу УНС захопити тартак і гуральню, після чого разом зі зброєю пішов із повстанцями. Очолив боївку Служби Безпеки з 17 стрільців, яка контролювала район Ясеня і Перегінська. Влітку 1944 р. був ройовим у вишкільній чоті «Богдана». 16 січня 1945 р. у Станіславській тюрмі московські окупанти розстріляли сестру Ірину (була зв'язковою підпілля).

В лютому 1945 р. на зустрічі з провідниками «Нечаєм» і «Хмарою» отримав завдання організувати сотню УПА, яка отримала назву «Бистриця» (пізніше — відділ 85). Основою стала боївка СБ. 2 березня прибуло поповнення і почалась підготовка. Два роки сотня рейдувала Прикарпаттям і вела партизанську війну. Загинув навесні 1947 року в бою проти більшовиків біля с. Луги, Рожнятівський район, Станіславська область, прикриваючи удвох зі стрільцем «Марком» відхід сотні.

Вшанування

[ред. | ред. код]

У жовтні 1997 р. жителі села Луги на могилі п'яти повстанців встановили березовий хрест з написом: «Тут лежать герої, які полягли за волю України. Вічна їм слава».[1]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Шкіль Олег. Інтерактивна карта “Рожнятівщина. Слідами нескорених”. Поховання 31.

Посилання

[ред. | ред. код]
ВО-2 «Буг»
(з 1.09.1944 вкл. ВО-1 «Башта»)
ВО-3 «Лисоня»
ВО-4 «Говерла»
(з … вкл. ВО-5 «Маківка»)
ВО-6 «Сян»
(з 11.1944 до 04.1945 входила до ВО-2 «Буг»)
Інше
УПА-Захід-Карпати (тимчасова: 08-09.1944) • ВО-7 «Сучава» (запланована) • ВО-8 «Срібна» (запланована)
УПА на Західних Українських Землях (ЗУЗ) (липень 1943 — осінь 1949)
(Галичина, Буковина, Закарпаття, Закерзоння)
 
1.1. (травень-листопад 1943) Українська Народна Самооборона – командир «Андрієнко» (Луцький Олександр)
Тернопільська область
Командири: «Чугайстер» (Лютий Ілярій)
; «Остап» (Омелян Польовий)
.
Станиславівська область
Командир: «Дзвінчук» (Белейович Іван)

Курінь УНС «Гайдамаки» – кур. «Хмель» (Фрасуляк Степан)
Курінь УНС «Чорні чорти» – кур. «Липей» (Рачок Ілля), «Гуцул» (Бутковський Іван)

Відділ особливого призначення УНС «Змії» – чот. «Різун» (Василь Андрусяк)
Дрогобицька область
Командири: «Вовк» (Павлишин Лука);
«Орел» (Богдан Вільшинський)
Курінь УНС "ім. Кривоноса" – кур. «Омелян» (Шкітак Антін)
 
1.2. (грудень 1943-1944) УПА-Захід – командир групи «Андрієнко»(Луцький Олександр) (грудень 1943-серпень 1944, з перервою);
командир групи «Іван Чорнота» (Гасин-Лицар Олекса)(початок 1944);
командир групи «Шелест» (Сидор-Шелест Василь)(з вересня 1944)
ВО-1 «Башта» (м. Львів, Розточчя, полігон) –
Командир: «Хмара» (Харків Віктор)

Львівський курінь «Холодноярці» – кур. «Град» (Маговський Олександр)

Яворівський курінь «Переяслави» – кур. «Бахмач»
ВО-2 «Буг» (Львівська область і Холмщина) –
Командири:
«Ярема» (Линда Остап) (12.1943 - 06.1944);
«Вороний» (Левкович Василь) (06.1944 - арешт 17.12.1946);

Грубешівський курінь «Гайдамаки» – кур. «Юрченко»
Золочівський курінь «Дружинники» – кур. «Шугай» (Котельницький Григорій)
Золочівський курінь «Романовичі» – кур. «Вартовий», кур. «Ткаченко»
Любачівський курінь «Месники» – кур. «Залізняк» (Шпонтак Іван)
Миколаївський курінь «Журби» – кур. «Дир»?

Рава-Руський курінь «Галайда» – кур. «Євшан» (Пелип Дмитро) († 07.11.1944), кур. «Перемога» (Василяшко Василь)
ВО-3 «Лисоня» (Тернопільська область) –
Командири:
«Остап» (Омелян Польовий) (до поранення 27.09.1944);
«Бондаренко» (Якубовський Володимир)

Бережанський курінь – кур. «Остап» (Омелян Польовий)
Бережанський курінь – кур. «Бондаренко» (Якубовський Володимир), кур. «Крук» (Богдан Федик)
Рогатинський курінь – кур. «Роман», кур. «Яструб» (Карпенко Дмитро) († 17.12.1944)
Тернопільський курінь – кур. «Чугайстер» (Лютий Ілярій)

Чортківський курінь – кур. «Гордієнко» (Твердохліб Іван), кур. «Бистрий» (Хамчук Петро)
ВО-4 «Говерла» (Станиславівська обл.) –
Командири:
«Гуцул» (Бутковський Іван);
(з другої половини 1944) КГ «Грім» (Твердохліб Микола)

Буковинський курінь «?» – кур. «Перебийніс» (Данилюк Назарій)
Калуський курінь «Загроза»? – кур. «Ромко» (Мончаківський Роман)
Калуський курінь «Промінь» – кур. «Журавель» (Юсип Ярослав)
Коломийський курінь «Гайдамаки» – кур. «Скуба» (Гах Дмитро), кур. «Чорногора» (Скляновський-Гордієнко Іван)
Коломийський курінь «Гуцульський» – кур. «Книш» (Горнякевич Дмитро)
Коломийський курінь «Карпатський» – кур. «Лісовий»
Коломийський курінь «Перемога» – кур. «Степовий»

Станиславівський курінь «Бескид» – кур. «Довбуш-1» (Гринішак Лука)
Станиславівський курінь «Довбуш» – кур. «Гамалія» (Ґонта Іван)
Станиславівський курінь «Сивуля» – кур. «Іскра» (Дячишин Ігор)
Станиславівський курінь «Скажені» – кур. «Різун» (Андрусяк Василь)

Станиславівський курінь «Смертоносці» – сот. «Благий» (Химинець Олекса)
ВО-5 «Маківка» (Дрогобицька обл.)
Командири: «Орел» (Богдан Вільшинський), «Дзвінчук» (Белейович Іван)
.
ВО-6 «Сян»(Перемиська область і Лемківщина)

Командир: «Ударник» (Чорній Яків) (†23.12.1944)
Нач.штабу:

«Пік» (Павлик Володимир) (03.1944 — 12.1944)

Лемківський курінь «Лемківщина» – кур. «Рен» (Мізерний Василь)

Перемиський курінь «Лютий»? – кур. «Євген»
ВО7/Група «Сучава» (Буковина) – не призначено КГ
.
ВО8/Група «Срібна» (Закарпаття) – не призначено КГ
.
 
1.3. (1945-1949) УПА-Захід – крайовий командир полк. «Шелест» (Сидор Василь) († 14(17).04.1949)
ВО-2 «Буг»(Львівський край)
Командири:
«Вороний» (Левкович Василь) (полон 17.12.1946);
«Червень» (Тершаковець Зиновій) — в.о.(поч.1947 - †4.11.1948)

(До складу ввійшла ВО1)
Тактичні відтинки ВО-2 «Буг» (літо 1945 — літо 1947):

ТВ-11 «Пліснисько» (Золочівський) – Командири: «Шугай» (Котельницький Григорій) (осінь 1944 — 09.1945); «Чайчук» (Грицина Михайло) (09.1945 — †19.12.1945); «Іванко» (Котула Іван) (1946)

  • Відділ ?? «Витязі» – сот. «Оверко» (Федорків Володимир)
  • Відд. ?? «Дружинники» – сот. «Свобода», сот. «Козак»
  • Відд. ?? «Непоборні» – сот. «Малиновий»
  • Відд. ?? «Русичі» – сот. «Павленко»; сот. «Оверко» (Федорків Володимир)

ТВ-12 «Климів» (Сокальський) – Командири: «Летун» (Сенюк Василь), «Лис» (Хвалібота Михайло); «Перемога» (Василяшко Василь) († 16.02.1946)

ТВ-13 «Розточчя» (Львівський) – Командири: «Град» (Маговський Олександр); «Тиміш» (Саляк Юліян); «Угринович»

  • 1-ий курінь «Холодноярці» – кур. «Град» (Маговський Олександр), кур. «Тиміш» (Саляк Юліян), кур. «Глухий» (Гуль Володимир)
    • Відд. ?? «Холодноярці-1» – сот. «Кобзаренко», сот. «Мрія», сот. «Сагайдачний» (Боднар Роман)
    • Відд. ?? «Холодноярці-2» – сот. «Глухий» (Гуль Володимир), сот. «Чорнота»
    • Відд. ?? «Холодноярці-3» – сот. «Грізний», сот. «Дон», сот. «Гонта», сот. «Довбня», сот. «Зорян»
  • 2-й курінь «Переяслави» – кур...?, кур. «Угринович»
    • Відд. ?? «Переяслави-1» – сот. «Бриль» (Гамела Ярослав), сот. «Сагайдачний» (Боднар Роман)
    • Відд. ?? «Переяслави-2» – сот. «Петренко», сот. «Гамалія»
    • Відд. ?? «Переяслави-3» – сот. «Сян»

ТВ-14 «Асфальт» (Городоцький) – Командири: ..?; «Грабенко» (Сколоздра Василь)

  • Відд. ?? «Жубри-1» – сот. «Крутіж», сот. «Осика» (Коростіль Володимир)
  • Відд. ?? «Жубри-2» – сот. «Громовий» (Лагода Петро), сот. «Стрибожич», сот. «Гайдук»
  • Відд. ?? «Наддніпрянці» – сот. ?
  • Відд. ?? «Наддністрянці» – сот. ?

ТВ-15 «Яструб» (Рогатинський) – Командири: ..?; «Білоус» (Шульган Мар’ян), «Шугай» (Котельницький Григорій), «Буря» (Браницький Мирон)

ВО-3 «Лисоня» (Подільський край) –
Командири:
«Бондаренко» (Якубовський Володимир) († 17.06.1947);
«Остап» (Безпалько Осип) (17.06.1947 - †3.08.1947)

Тактичні відтинки ВО-3 «Лисоня» (літо 1945 – літо 1947):

ТВ-16 «Серет» (Тернопільський) – Командири: «Крук» (Федик Іван), «Чорний» (Шепета Василь)

ТВ-17 «Бережани» (Бережанський) – Командир: «Левко»

ТВ-18 «Стрипа» (Чортківський) ? – Командири: «Крук» (Богдан Федик) (01.05.1945 — †7.05.1945); «Бистрий» (Хамчук Петро) (05.1945 — †21.01.1947)

  • Відд. ?? «Сірі вовки» – сот. «Хмель»
  • Відд. ?? «Чорноморці» – сот. «Ростислав»; сот. «Чародій» (Щикульський Іван) (05.1945-09.1945)

ТВ-19 «Камінець» (Кам'янець-Подільський) – Командир: «Довбня» (Кедюлич Іван) (01.1945 - †1.08.1945)

ВО-4 «Говерла»(Карпатський край)

Командир:
«Грім» (Твердохліб Микола) († 17.05.1954)
Нач.штабу:

«Хмель» (Фрасуляк Степан) (15.05.1944 — до 1948)

(До складу ввійшли ВО5,ВО7,ВО8)
Тактичні відтинки ВО-4 «Говерла» (літо 1945 – осінь 1949):

ТВ-20 «Чернівці» (Чернівецький) – Командир: «Недобитий»? (Матвіїв Юліан)

  • (без відділів)

ТВ-21 «Гуцульщина» (Коломийський) – Командири: «Степовий» (коротко — †17.01.1945); «Козак» (Яворський Микола) (01.1945 — †01.1946); «Хмара-1» (Мельник Петро) (01.1946 - 09.1949)(†27.04.1953)

ТВ-22 «Чорний ліс» (Станіславський) – Командири: «Грегіт» (Андрусяк Василь) (25.04.1945 — †24.02.1946); «Дунай» (Трач Богдан) (09.1946 - демобілізація 09.1949)

ТВ-23 «Магура» (Калуський) – Командири: «Вухо»; «Хмель» (Фрасуляк Степан); «Сокіл» (Костянтин Петер); «Колчак» (Королюс Федір); «Байрак» (Ярослав Косарчин)

ТВ-24 «Маківка» (Дрогобицький) – Командири: «Андрієнко» (Дмитро Вітовський) (05.1945 — полон 28.03.1946); «Богдан»; «Хрін» (Стебельський Степан)(15.08.1947 - † 9.09.1949)

  • Курінь «Бойки» – кур. «Трясило» (Бобанич Михайло)
    • Відд. 89 «імені Вітовського» – сот. «Моряк», сот. «Бродич»
    • Відд. 90 «імені Хмельницького» – сот. «Буйтур», сот. «Грузин» (Горчин Михайло)
  • Самостійні сотні?
    • Відд. 91 «Басейн» – сот. «Біль», сот. «Мирон», сот. «Тараско» (Ступка Василь), сот. «Ромко», сот. «Чорняк», сот. «Оріх» (Ґудзик Василь)
    • Відд. 92 «Булава» – сот. «Павук» (Фединський Василь), сот. «Зелений», сот. «Мирон», сот. «Орленко»
    • Відд. 93 «Вовки» – сот. «Кармелюк»

ТВ-25 «Закарпаття» (Закарпатський) — Командир: «Довбня» (Кедюлич Іван) (призначений 07.1945 - не заступив †1.08.1945)

  • (без відділів)
ВО-6 «Сян» (Закерзонський край)
Командир: «Орест» (Онишкевич Мирослав (†6.07.1950)

(від листопада 1944 до квітня 1945 входила до ВО2)
Тактичні відтинки ВО-6 «Сян» (осінь 1945 – літо 1947):

ТВ-26 «Лемко» (Лемківський) – Командир: «Рен» (Мізерний Василь) (11.1945 - літо 1947)(†24.08.1949)

ТВ-27 «Бастіон» (Любачівський) – Командир: «Залізняк» (Шпонтак Іван) (осінь 1945 - літо 1947)

ТВ-28 «Данилів» (Холмський) – Командири: «Ягода» (Лукасевич Мар'ян ); «Прірва» (Штендера Євген); «Беркут» (Володимир Сорочак)


Відзнака вояка УПА Це незавершена стаття про вояка або воячку УПА.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Емблема ОУНР Це незавершена стаття про діяча або діячку ОУНР.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стадник_Андрій_Андрійович&oldid=41805421