Данило Єловицький: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Taras Hodun (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
м вилучено Категорія:Войські за допомогою HotCat
 
(Не показані 10 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Державний діяч|ім'я=Данило Єловицький|герб=POL COA Jełowicki.svg|ширина герба=80px|дата смерті=після 1652|діти=Маріанна, Андрій, Ганна, Яків|династія=[[Яловицькі]]|підпис герба=Герб Єловицьких|шлюб=Софія Вороничова, Барбара Чолганська|звання=|титул_2=|віросповідання=[[католицизм]]|підданство=[[Річ Посполита]], [[Корона Польська]]|місце поховання=|посада=Кременецький [[Кременецький повіт (ВКЛ і I Річ Посполита)#Войський кременецький|войський]], [[Підкоморій кременецький|підкоморій]]}}'''Дани́ло Са́винович Єлови́цький''' (до [[1623 в Україні|1623]] — після [[1652 в Україні|1652]]) — [[Русини|руський]] (український) [[Шляхта|шляхтич]] з роду [[Яловицькі|Єловицьких]] (також Яловицьких) власного г[[Яловицькі|ербу Єловицьких]]. Землевласник, державний діяч у [[Волинське воєводство (1566—1795)|Волинському воєводстві]], [[Річ Посполита|Речі Посполитої]].
{{Державний діяч|ім'я=Данило Єловицький|герб=POL COA Jełowicki.svg|ширина герба=80px|дата смерті=після 1652|діти=Маріанна Єловицька, [[Андрій Єловицький]], Ганна Єловицька, [[Яків Боженець-Єловицький]]|династія=[[Яловицькі]]|підпис герба=Герб Єловицьких|шлюб=Софія Вороничова, Барбара Чолганська|звання=|титул_2=|віросповідання=[[католицизм]]|підданство=[[Річ Посполита]], [[Корона Польська]]|місце поховання=|посада=Кременецький [[Кременецький повіт (ВКЛ і I Річ Посполита)#Войський кременецький|войський]], [[Підкоморій кременецький|підкоморій]]}}'''Дани́ло Са́винович Єлови́цький''' (? — після [[1652 в Україні|1652]]) — [[Русини|руський]] (український) [[Шляхта|шляхтич]] з роду [[Яловицькі|Єловицьких]] (також Яловицьких) власного г[[Яловицькі|ербу Єловицьких]]. Землевласник у [[Кременецький повіт (ВКЛ і I Річ Посполита)|Кременецькому]] та [[Луцький повіт (Річ Посполита)|Луцькому]] повітах [[Волинське воєводство (1566—1795)|Волинського воєводства]] [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]. Державний та військовий діяч.


== Відомості ==
== Відомості ==
Данило (Даніель) Єловицький син багатолітнього кременецького войського та земського підсудка Савина (Сави) Гнівошевича Єловицького.<ref>{{Cite book
Данило (Даніель) Єловицький син багатолітнього кременецького земського підсудка, войського кременецького Савина (Сави) Гнівошевича Єловицького.<ref>{{Cite book
|title=Від коріння до корони
|title=Від коріння до корони
|last=Собчук В.Д.
|last=Собчук В.Д.
Рядок 9: Рядок 9:
|pages=318
|pages=318
|language=українська
|language=українська
}}</ref> Походив з давнього руського роду Єловицьких згадки на про який виринають на письмі у ХV ст. Назва прізвища від родового гнізда – села [[Яловичі]] або ще Єловичі у [[Луцький повіт (Річ Посполита)|Луцькому повіті]] Волинського воєводства. Згодом село [[Ланівці]] [[Кременецький повіт (ВКЛ і I Річ Посполита)|Кременецького повіту]] Волинського воєводства.
}}</ref> Походив з давнього руського роду Єловицьких згадки на про який виринають на письмі у XV ст. Назва прізвища від родового гнізда – села [[Яловичі]] або ще Єловичі у [[Луцький повіт (Річ Посполита)|Луцькому повіті]] Волинського воєводства. Згодом село [[Ланівці]] [[Кременецький повіт (ВКЛ і I Річ Посполита)|Кременецького повіту]] Волинського воєводства.


Відомо, що на [[1634]] рік Данило Єловицький [[Кременецький повіт (ВКЛ і I Річ Посполита)#Войський кременецький|войський кременецький]], згодом [[кременецький підкоморій]] (1641 - 1652). Згідно подимного перепису, на 1629 рік у володінні Данила Єловицького перебувало 10 сіл (295 димів). Основні відомі володіння: [[Ланівці]], Забороль, [[Мильча]], [[Городище (Рівненський район)|Городище]], [[Мирогоща Друга|Мирогоща]], Плоска, [[Стадники (Острозький район)|Стадники]], [[Оженин]], [[Михлин]], [[Торговище (Ковельський район)|Торговище]]. <ref>{{Cite book
Відомо, що на [[1634]] рік Данило Єловицький [[Кременецький повіт (ВКЛ і I Річ Посполита)#Войський кременецький|войський кременецький]], згодом [[кременецький підкоморій]] (1641 - 1652). Згідно подимного перепису, на [[1629]] рік у володінні Данила Єловицького перебувало 10 сіл (295 димів). Основні відомі населені пункти: [[Ланівці]], Забороль, [[Мильча]], [[Городище (Білокриницька сільська громада)|Городище]], [[Мирогоща Друга|Мирогоща]], Плоска, [[Стадники (Острозький район)|Стадники]], [[Оженин]], [[Михлин]], [[Торговище (Ковельський район)|Торговище]]. <ref>{{Cite book
|title=«Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна»
|title=«Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна»
|last=Яковенко Н.М.
|last=Яковенко Н.М.
Рядок 20: Рядок 20:
}}</ref>
}}</ref>


Учасник [[Хмельниччина|Хмельниччини]] під час якої повстанцями було спустошено більшість його володінь. Зокрема [[1648 в Україні|1648]] року рівненськими покозаченими міщанами було спалено його маєток у [[Городище (Рівненський район)|Городищі]]. Також [[Оженин]], Плоску і [[Стадники (Острозький район)|Стадники]] острозькими міщанами та хорівськими селянами.<ref>{{Cite book
Учасник [[Хмельниччина|Хмельниччини]] під час якої повстанцями було спустошено більшість його володінь. Зокрема [[1648 в Україні|1648]] року рівненськими покозаченими міщанами було спалено його маєток у [[Городище (Білокриницька сільська громада)|Городищі]]. Також [[Оженин]], Плоску і [[Стадники (Острозький район)|Стадники]] острозькими міщанами та хорівськими селянами.<ref>{{Cite book
|title=Національно-визвольна війна в Україні. 1648-1657. Збірник за документами актових книг / ЦДІАК України.
|title=Національно-визвольна війна в Україні. 1648-1657. Збірник за документами актових книг / ЦДІАК України.
|last=Музичук О. В. Сухих Л. А. Страшко В. В.
|last=Музичук О. В. Сухих Л. А. Страшко В. В.
Рядок 30: Рядок 30:


== Сім'я ==
== Сім'я ==
У шлюбі із Софією Вороничовою з [[Пилява (Хмельницький район)|Пилявець]] (на 1623). Наступний шлюб з Барбарою Чолганською, від якої мав доньку Маріанну. Відомо, що 16 грудня 1634 року Даніель Єловицький записував дружині Барбарі Чолганській - кременецькій підкоморині 10 000 золотих та частину добр у селах Оженин та Стадники. Маріанна Єловицька у шлюбі за кременецьким земським суддею Мартином Ледуховським. Він учасник [[Корсунська битва|битви під Корсунем]] у лавах коронного війська. Потрапив там у полон і пробув у [[Кримське ханство|Криму]] два роки. <ref>{{Cite book
У шлюбі із Софією Вороничовою з [[Пилява (Хмельницький район)|Пилявець]] (на 1623). Наступний шлюб з Барбарою Чолганською, від якої мав доньку Маріанну. Відомо, що 16 грудня 1634 року Даніель Єловицький записував дружині Барбарі Чолганській кременецькій підкоморині 10 000 золотих та частину добр у селах Оженин та Стадники. Маріанна Єловицька у шлюбі за кременецьким земським суддею Мартином Ледуховським. Останній, учасник [[Корсунська битва|битви під Корсунем]] у лавах коронного війська. Потрапив там у полон і пробув у полоні в [[Кримське ханство|Криму]] два роки. <ref>{{Cite book
|title=Від коріння до корони
|title=Від коріння до корони
|last=Собчук В.Д.
|last=Собчук В.Д.
Рядок 41: Рядок 41:
Інші відомі діти Даніеля Єловицького:
Інші відомі діти Даніеля Єловицького:


Андрій Єловицький на Кам‘яниці - войський луцький, у шлюбі з Олександрою Бабинською. У 1648 році обіймав посаду поборці подимного збору з євреїв Волинського воєводства. Відомо, що разом з дружиною Олександрою кілька років перебував у татарському полоні в Криму.
[[Андрій Єловицький]] на Кам‘яниці войський луцький, у шлюбі з Олександрою Бабинською. У 1648 році обіймав посаду поборці подимного збору з євреїв Волинського воєводства. Відомо, що разом з дружиною Олександрою кілька років перебував у татарському полоні в [[Крим]]у.


Ганна Єловицька, у шлюбі за Гієронімом-Литавором Хребтовичем-Богуринським. По його смерті вдруге взяла шлюб з [[Миколай Бабинський|Миколаєм Бабинським]].
Ганна Єловицька, у шлюбі за Гієронімом-Литавором Хребтовичем-Богуринським. По його смерті вдруге взяла шлюб з [[Миколай Бабинський|Миколаєм Бабинським]].


Яків (Якуб) Єловицький - кременецький [[земський писар]]. У шлюбі з Ганною Больбошівною Ростоцькою. Перший серед представників роду Єловицьких фігурує як – Боженець-Єловицький. Його нащадки уживали надалі цю форму прізвища.
[[Яків Боженець-Єловицький|Яків (Якуб-Станіслав) Боженець-Єловицький]] кременецький [[земський писар]]. У шлюбі з Ганною Болбосівною Розтоцькою. Перший серед представників роду Єловицьких фігурує як – Боженець-Єловицький. Його нащадки надалі уживали форму прізвища з цим прикметником.


4 листопада 1652 року Даніель Єловицький склав тестамент у селі Торговище, де поміж іншого зазначив, що: ''«Наперед перед Творцем моїм і світом усім декларую, що у вірі святій католицькій'' [живу] ''і за неї померти хочу і прагну»''. Також просив щоб поховали його ''«в костелі отців францисканців»''.<ref>{{Cite book
4 листопада 1652 року Даніель Єловицький склав тестамент у селі Торговище, де поміж іншого зазначив, що: ''«Наперед перед Творцем моїм і світом усім декларую, що у вірі святій католицькій'' [живу] ''і за неї померти хочу і прагну»''. Також просив щоб поховали його ''«в костелі отців францисканців»''.<ref>{{Cite book
Рядок 66: Рядок 66:
[[Категорія:Українська шляхта]]
[[Категорія:Українська шляхта]]
[[Категорія:Кременецький повіт]]
[[Категорія:Кременецький повіт]]
[[Категорія:Войські]]
[[Категорія:Кременець]]
[[Категорія:Кременецькі підкоморії]]
[[Категорія:Кременецькі підкоморії]]
[[Категорія:Луцький повіт]]
[[Категорія:Луцький повіт]]
[[Категорія:Волинське воєводство]]
[[Категорія:Волинське воєводство]]
<references />
[[Категорія:Хмельниччина]]
[[Категорія:Єловицькі]]
[[Категорія:Кременецькі войські]]

Поточна версія на 18:42, 20 лютого 2024

Данило Єловицький
Данило Єловицький
Герб Єловицьких
Кременецький войський, підкоморій
 
Смерть: після 1652
Поховання: Межиріцький монастир[1]
Підданство: Річ Посполита, Корона Польська
Країна: Річ Посполита
Релігія: католицизм
Рід: Яловицькі
Батько: Q113403651?
Шлюб: Софія Вороничова, Барбара Чолганська
Діти: Маріанна Єловицька, Андрій Єловицький, Ганна Єловицька, Яків Боженець-Єловицький

Дани́ло Са́винович Єлови́цький (? — після 1652) — руський (український) шляхтич з роду Єловицьких (також Яловицьких) власного гербу Єловицьких. Землевласник у Кременецькому та Луцькому повітах Волинського воєводства Речі Посполитої. Державний та військовий діяч.

Відомості

[ред. | ред. код]

Данило (Даніель) Єловицький син багатолітнього кременецького земського підсудка, войського кременецького Савина (Сави) Гнівошевича Єловицького.[2] Походив з давнього руського роду Єловицьких згадки на про який виринають на письмі у XV ст. Назва прізвища від родового гнізда – села Яловичі або ще Єловичі у Луцькому повіті Волинського воєводства. Згодом село Ланівці Кременецького повіту Волинського воєводства.

Відомо, що на 1634 рік Данило Єловицький — войський кременецький, згодом кременецький підкоморій (1641 - 1652). Згідно подимного перепису, на 1629 рік у володінні Данила Єловицького перебувало 10 сіл (295 димів). Основні відомі населені пункти: Ланівці, Забороль, Мильча, Городище, Мирогоща, Плоска, Стадники, Оженин, Михлин, Торговище. [3]

Учасник Хмельниччини під час якої повстанцями було спустошено більшість його володінь. Зокрема 1648 року рівненськими покозаченими міщанами було спалено його маєток у Городищі. Також Оженин, Плоску і Стадники острозькими міщанами та хорівськими селянами.[4]

Сім'я

[ред. | ред. код]

У шлюбі із Софією Вороничовою з Пилявець (на 1623). Наступний шлюб з Барбарою Чолганською, від якої мав доньку Маріанну. Відомо, що 16 грудня 1634 року Даніель Єловицький записував дружині Барбарі Чолганській — кременецькій підкоморині 10 000 золотих та частину добр у селах Оженин та Стадники. Маріанна Єловицька у шлюбі за кременецьким земським суддею Мартином Ледуховським. Останній, учасник битви під Корсунем у лавах коронного війська. Потрапив там у полон і пробув у полоні в Криму два роки. [5]

Інші відомі діти Даніеля Єловицького:

Андрій Єловицький на Кам‘яниці — войський луцький, у шлюбі з Олександрою Бабинською. У 1648 році обіймав посаду поборці подимного збору з євреїв Волинського воєводства. Відомо, що разом з дружиною Олександрою кілька років перебував у татарському полоні в Криму.

Ганна Єловицька, у шлюбі за Гієронімом-Литавором Хребтовичем-Богуринським. По його смерті вдруге взяла шлюб з Миколаєм Бабинським.

Яків (Якуб-Станіслав) Боженець-Єловицький — кременецький земський писар. У шлюбі з Ганною Болбосівною Розтоцькою. Перший серед представників роду Єловицьких фігурує як – Боженець-Єловицький. Його нащадки надалі уживали форму прізвища з цим прикметником.

4 листопада 1652 року Даніель Єловицький склав тестамент у селі Торговище, де поміж іншого зазначив, що: «Наперед перед Творцем моїм і світом усім декларую, що у вірі святій католицькій [живу] і за неї померти хочу і прагну». Також просив щоб поховали його «в костелі отців францисканців».[6]

Джерела

[ред. | ред. код]

Собчук В.Д. «Від коріння до корони». Кременець 2014 р. – 506 ст. Ст. 318, 324.

Національно-визвольна війна в Україні. 1648-1657. Збірник за документами актових книг / Музичук О. В. Сухих Л. А. Страшко В. В. ЦДІАК України, м. Київ. 2008. – 1011 с. Cт. 53, 54, 56, 68, 85, 109, 161, 167, 231, 261, 454.

Яковенко Н.М. «Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» Київ. 2008р. 409 ст. Ст. 153-154.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. WolskiKórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 52. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
  2. Собчук В.Д. (2014). Від коріння до корони (українська) . Кременець. с. 318.
  3. Яковенко Н.М. (2008). «Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» (українська) . Київ. с. 154.
  4. Музичук О. В. Сухих Л. А. Страшко В. В. (2008). Національно-визвольна війна в Україні. 1648-1657. Збірник за документами актових книг / ЦДІАК України (українська) . Київ. с. 53, 54.
  5. Собчук В.Д. (2014). Від коріння до корони (українська) . Кременець. с. 324.
  6. Музичук О. В. Сухих Л. А. Страшко В. В. (2008). Національно-визвольна війна в Україні. 1648-1657. Збірник за документами актових книг / ЦДІАК України (українська) . київ. с. 261.