Ляхівці: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
 
(Не показана 31 проміжна версія 15 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Село
{{Село
| назва = Ляхівці
| назва = Ляхівці
| область = [[Закарпатська область]]
| область = [[Закарпатська область]]
| район = [[Ужгородський район]]
| район = [[Ужгородський район]]
| громада = Середнянська селищна громада
| рада = Худлівська сільська рада
| код КОАТУУ = 2124887604
| код КОАТУУ = 2124887604
| зображення = Село з висоти.jpg
⚫
| облікова картка = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=27.12.2008&rf7571=11781 Ляхівці]
| зображення_розмір = 300px
⚫
| розташування = Uzhhorod Raion.svg
| зображення_підпис = Село Ляхівці
| опис розташування = Ляхівці на мапі Ужгородського району
⚫
| облікова картка = на сайті ВРУ [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=27.12.2008&rf7571=11781 с.Ляхівці]
⚫
| mapx = 190
⚫
| розташування = Uzhhorod Raion.svg
⚫
| mapy = 182
| засновано =
| mapx = 190
⚫
| mapy = 182
⚫
| перша згадка =[[1407]]
| населення =430
| засновано =
⚫
| перша згадка = [[1407]]
⚫
| територія =<!--Територія села + землі що йому належать у квадратних кілометрах -->
| населення = 430 осіб
| ref-територія =
(за переписом 2001 р.)
⚫
| площа =0,6<!--Площа де проживають мешканці у квадратних кілометрах -->
⚫
| територія = <!--Територія села + землі що йому належать у квадратних кілометрах -->
⚫
| ref-площа =
⚫
| площа = 0,6<!--Площа де проживають мешканці у квадратних кілометрах -->
⚫
| щільність =
⚫
| ref-площа =
⚫
| поштовий індекс =89452
⚫
| щільність =
| телефонний код = (312) 722
⚫
| поштовий індекс = 89452
| Інтернет сторінка = http://lyahivtsi.pp.ua
⚫
| координати = {{coord|48|33|40|N|22|28|41|E|scale:100000|display=inline,title}}
| катайконіми =
| lat_deg = 48
⚫
| координати = {{coord|48|33|40|N|22|28|41|E|scale:100000|display=inline,title}}
| lat_deg = 48 || lat_min = 33 || lat_sec = 40
| lat_min = 33
| lon_deg = 22 || lon_min = 28 || lon_sec = 41
| lat_sec = 40
| lon_deg = 22
| висота =147<ref>[http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/14251 Ляхівці]</ref>
| ref-висота =
| lon_min = 28
| водойма =
| lon_sec = 41
| висота = 147
| адреса =89415,с. Худльово, вул. Антонівська, 3
| ref-висота =
| сільський голова=
| прапор =
| водойма =
| сільський голова = Чорнак Руслан Васильович -Голова територіальної громади
⚫
| герб =
| відстань о =
| прапор =
⚫
| герб =
⚫
| ref-відстань о =
| відстань р =
| відстань о =
| ref-відстань р =
| ref-відстань о =
| станція =
| відстань р =
| відстань ст =
| ref-відстань р =
| схема =
| станція =
⚫
| відстань ст =
⚫
}}{{Otheruses|Ляхівці (значення)}}
⚫
| схема =
⚫
'''Ляхі́вці''' — село в [[Ужгородський район|Ужгородському районі]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]] на річці [[Віолла]].
}}
⚫
{{Otheruses|Ляхівці (значення)}}
⚫
'''Ляхі́вці'''— село в [[Ужгородський район|Ужгородському районі]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]] на річці [[В'єла (річка)|В'єла.]]

Входить до складу [[Середнянська селищна громада|Середнянської селищної громади (Середнянської ОТГ- об'єднаної територіальної громади)]], до якої також входять села: [[Андріївка (Ужгородський район)|Андріївка (Андрашовці)]], [[Анталовці]], [[Верхня Солотвина]], [[Вовкове (Ужгородський район)|'''Вовкове́''',]] [[Гайдош]], [[Дубрівка (Ужгородський район)|Дубрівка]], [[Ірлява]], [[Кибляри]], [[Лінці]], [[Пацканьово|Пацканьово,]] [[Худльово]], [[Чабанівка (Ужгородський район)|Чабанівка]], [[Чертеж (Ужгородський район)|Чертеж]] та центр громади- [[Середнє (селище)|селище Середнє]].


== Назва ==
== Назва ==
[[Файл:Село з висоти.jpg|thumb|ліворуч|Село Ляхівці]] Колишня назва — Лемківці. В джерелах XV ст. село відоме під мадярською назвою "Lengenfalua, ", що в перекладі означає «Польське село». В XVI ст. його назва — «Lagocz». Виходячи з назви, треба думати, що його заснували вихідці з Польщі на основі німецького права.
[[Файл:Околиці села.jpg|thumb|ліворуч|Околиці села]] Колишня назва— ''Лемківці''. В джерелах XVст. село відоме під мадярською назвою "Lengyelfalva", що в перекладі означає «Польське село». В XVIст. його назва— «Lagocz». Виходячи з назви, ймовірно, що його заснували вихідці з Польщі ([[Лемківщина|Лемківщини]]) ([[лемки]]) на основі німецького права.


== Історія ==
== Історія ==
Перша письмова згадка про село відноситься до [[1407]] року, де йдеться про крадіжку вівса підданими Ляхівців із [[Чертеж|Чертізького хотаря]]. З цього можна констатувати, що село виникло раніше згаданого часу.
Перша письмова згадка про село відноситься до [[1407]] року, де йдеться про крадіжку вівса підданими Ляхівців із [[Чертеж (Ужгородський район)|Чертізького хотаря]]. З цього можна констатувати, що село виникло раніше згаданого часу.


В податкових списках [[1427]] року Ляхівці не зафіксовані, бо, можливо, були засновані перед цим роком. В XV—XVI ст. Ляхівці належали шляхтичам із [[Палло (Україна)|Палло]], родині [[Добо]] з [[Руське (Мукачівський район)|Руського]], землевласникам із [[Сюрте]], [[Середнє (смт)|Середнянському замку]].
В податкових списках [[1427]] року Ляхівці не зафіксовані, бо, можливо, були засновані перед цим роком. В XV—XVIст. Ляхівці належали шляхтичам із [[Палло (Україна)|Палло]], родині [[Іштван Добо|Добо]] з [[Руська (Словаччина)|Руського]], землевласникам із [[Сюрте]], [[Середнє (смт)|Середнянському замку]].


В [[1567]] році в Ляхівцях було оподатковано 2 селянські господарства, що володіли двома портами. Тоді ж у селі проживали і три желярські родини. В [[1588]] р. оподатковано 5 селянських господарств від 3,5 порти. В кінці XVI ст. в село прибули нові переселенці, що збільшило кількість мешканців.
В [[1567]] році в Ляхівцях було оподатковано 2 селянські господарства, що володіли двома портами. Тоді ж у селі проживали і три желярські родини. В [[1588]]<nowiki/>р. оподатковано 5 селянських господарств від 3,5 порти. В кінці XVIст. в село прибули нові переселенці, що збільшило кількість мешканців.


В [[1599]] році в Ляхівцях нараховувалось 19 селянських домогосподарств, будинки [[шолтейс]]а, священика і православна церква (не московського патріархату).
В [[1599]] році в Ляхівцях нараховувалось 19 селянських домогосподарств, будинки [[шолтейс]]а, священика і православна церква.


Ляхівці вважалися середнім за величиною селом. Таким воно залишилося в XVII — на початку XVIII ст. В [[1715]] році в селі нараховувалося 18 домогосподарств, в тому числі 13 залежних селянських і 5 желярських, які, окрім ріллі, обробляли панські виноградники. Джерела XVIII ст. відносять Ляхівці до [[русини|руських]] (русинських) сіл.
Ляхівці вважалися середнім за величиною селом. Таким воно залишилося в XVII— на початку XVIIIст. В [[1715]] році в селі нараховувалося 18 домогосподарств, у тому числі 13 залежних селянських і 5 желярських, які, окрім ріллі, обробляли панські виноградники. Джерела XVIIIст. відносять Ляхівці до [[Русини (етнографічна група)|руських (русинських)]] сіл.


=== Церква в с. Ляхівці ===
=== Церква в с. Ляхівці ===


[[Файл:Церква Зіслання Святого Духа.jpg|thumb|ліворуч|Церква Зіслання Святого Духа, с. Ляхівці]] Після укладення Ужгородської Унії в 1646 р. церква в с. Ляхівці стає греко-католицькою.
[[Файл:Церква Зіслання Святого Духа.jpg|thumb|ліворуч|Церква Зіслання Святого Духа, с. Ляхівці]] Після укладення Ужгородської Унії в 1646р. церква в с. Ляхівці стає греко-католицькою.
Після приходу комуністичних сил в село, церква стає православною з пдпорядкуванням Московсьому Патріархату.
Так тривало до 90-х років XX столття. На початку 90 в селі розпочалася активна боротьба між представниками греко-католицької та «лже православної» громад.
Зрештою греко-католицька громада не бажаючи вступати в чвари, які принижують людську гідність, з окремими представниами «православної церкви Московського Патріархату» пішли на поступки.
Так в селі по ініціативі «окремих» продовжила своє існування православна церква Московського Патріархату.


'''Церква зіслання св. Духа. (1796).'''
Так в селі Ляхівці «відстояли російську православну церкву», яка з давніх-давен абсолютно не мала відношення до конфесій нашого краю, забувши про найголовніше — історію розвитку церкви на Закарпатті та віру своїх предків.


У 1751р. за пароха Федора Копчанія в селі була дерев'яна церква в доброму стані, покрита шинґлами, з трьома дзвонами, присвячена св. Козмі і Даміану, освячена єпископом Георгієм Бізанцієм. Філії були в Середньому та у [[Вовкове (Ужгородський район)|с. Вовкове.]]
'''Будівництво нової церкви.'''
[[File:Церква Пресвятої Трійці МГКЄ.jpg|thumb|ліворуч|Церква Пресвятої Трійці в с. Ляхівці]]Осінню 2015 року, після довгих років очікування на вирішення конфесіонального питання, члени греко-католицької громади с. Ляхівці вирішили побудувати нову Церкву Пресвятої Трійці. 5 грудня 2015 року греко-католицький єпископ Мукачівський Мілан Шашік освятив наріжний камінь під будівництво нової церкви. Вперше за багато років у греко-католиків села Ляхівці з'явилась надія нарешті отримати змогу віддавати похвалу Богу у власному обряді.


Через 45 років збудували теперішню муровану церкву (на камені над входом вирізано 1804р.— можливо, це дата закінчення будівництва). Це типова базилічна споруда, яка, однак, має певні переваги перед іншими подібними церквами: церкву ще не встигли поштукатурити мармуровою крихтою і вона зберігає привабливість старих фарбованих стін, барокове завершення вежі вкрито фарбованою бляхою. Довкола церкви був кам'яний мур, але Василь Луцьо розібрав той мур і поставив дротяну сітку на бетонних стовпчиках. У 1933р. впродовж 6 місяців розмалювали інтер'єр храму. У 1969 р. провели зовнішній ремонт, а останнє малювання всередині церкви виконав місцевий художник Федір Решетар. У зв'язку зі спорудженням церкви розповідають історію про сина майстра, який упав з вежі при встановленні хреста. Очевидно, це відголосок трагічної події, що справді сталася в Глибокому.


У 1933р. за священика о. Євгена Петрика та куратора Качура збудували дзвіницю: нижній ярус мурований, верхній— каркасний дерев'яний під шатровим дахом. Дзвони виготовив Ф. Еґрі. До церкви за радянських часів перенесли хрест, що його поставив на своєму полі Баб'як за гроші, зароблені в Америці. Інший мурований хрест поставили у 1903 році.


У часи радянської влади та заборони і переслідувань греко-католицької церкви храм передали православним. Так тривало до 90-тих років XX століття. На початку 90-тих років у селі мало місце протистояння між греко-католицькою та православною громадами. На сьогоднішній час у селі продовжують функціонувати як православна, так і греко-католицька громади.


'''Будівництво нової греко-католицької церкви'''[[Файл:Церква Пресвятої Трійці МГКЄ.jpg|thumb|ліворуч|Церква Пресвятої Трійці в с. Ляхівці]]Восени 2015 року, після довгих років очікування на вирішення конфесійного питання греко-католицька громада с. Ляхівці вирішили побудувати новий храм Пресвятої Трійці.


5 грудня 2015 року єпископ [[Мукачівська греко-католицька єпархія|Мукачівської греко-католицької єпархії]] [[Мілан (Шашік)|Мілан Шашік]] освятив наріжний камінь під будівництво нової церкви. Вперше за багато років у греко-католиків села Ляхівці з'явилась надія нарешті отримати змогу відправляти богослужіння у власному храмі.


== Туристичні, цікаві місця ==
- храм св. Духа (1796)


- [[В'єла (річка)|річка В'єла]] (Веля)


== Інтернет ресурси ==
== Інтернет ресурси ==


*17 вересня 2013 року офіційно стартувала інтернет-сторінка села. Всі охочі можуть відвідати її за адресою: http://lyaxivtsi.pp.ua.
* 17 вересня 2013 року стартувала інтернет-сторінка села: http://lyahivtsi.pp.ua {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160131211546/http://cerkva.lyahivtsi.pp.ua/ |date=31 січня 2016 }}.
*З 24 квітня 2017 року запрацювала веб-камера села. Її адреса: http://lyaxivtsi.pp.ua/camera/.
* З 24 квітня 2017 року запрацювала вебкамера села. Її адреса: http://lyahivtsi.pp.ua/camera/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191027100523/http://lyahivtsi.pp.ua/camera/ |date=27 жовтня 2019 }}.
*З 22 жовтня 2017 року запрацювало радіо (http://lyaxivtsi.pp.ua/radio/player.php).
* З 22 жовтня 2017 року запрацювало інтернет ю-радіо (http://lyahivtsi.pp.ua/radio/radio.M3U {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191027100523/http://lyahivtsi.pp.ua/radio/radio.M3U |date=27 жовтня 2019 }}).
*З 23 серпня 2018 року можна переглянути панораму села з висоти пташиного польоту (http://lyaxivtsi.pp.ua/video/).
* З 23 серпня 2018 року можна переглянути панораму села з висоти пташиного польоту (http://lyahivtsi.pp.ua/video/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191027100524/http://lyahivtsi.pp.ua/video/ |date=27 жовтня 2019 }}).
* [http://lyahivtsi.pp.ua/ Інтернет-сторінка села Ляхівці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160131211546/http://cerkva.lyahivtsi.pp.ua/ |date=31 січня 2016 }}

⚫
* [http://cerkva.lyahivtsi.pp.ua/ Сторінка Парафії Пресвятої Трійці села Ляхівці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160131211546/http://cerkva.lyahivtsi.pp.ua/ |date=31 січня 2016 }}
== Посилання ==
* [http://lyaxivtsi.pp.ua/ Інтернет-сторінка села Ляхівці]
* [http://lyahivtsi.pp.ua/camera/ Web камера села Ляхівці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191027100523/http://lyahivtsi.pp.ua/camera/ |date=27 жовтня 2019 }}
* [http://lyahivtsi.pp.ua/radio/radio.m3u Радіо села Ляхівці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191027100523/http://lyahivtsi.pp.ua/radio/radio.M3U |date=27 жовтня 2019 }}
⚫
* [http://cerkva.lyaxivtsi.pp.ua/ Сторінка Парафії Пресвятої Трійці села Ляхівці]
* [http://lyaxivtsi.pp.ua/camera/ Web камера села Ляхівці]
* [http://lyahivtsi.pp.ua/video/ Панорама села Ляхівці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191027100524/http://lyahivtsi.pp.ua/video/ |date=27 жовтня 2019 }}
* [http://lyaxivtsi.pp.ua/radio/player.php Радіо села Ляхівці]
* [http://lyaxivtsi.pp.ua/video/ Панорама села Ляхівці]


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}


{{Середнянська селищна громада}}
{{Ужгородський район}}


[[Категорія:Закарпатська область]]
[[Категорія:Села України]]
[[Категорія:Села Закарпатської області]]
[[Категорія:Села Закарпатської області]]
[[Категорія:Перейменовані населені пункти]]
[[Категорія:Перейменовані населені пункти]]

Поточна версія на 18:26, 21 лютого 2024

село Ляхівці
Село Ляхівці
Село Ляхівці
Село Ляхівці
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Ужгородський район
Громада Середнянська селищна громада
Код КАТОТТГ UA21100150110015950
Облікова картка на сайті ВРУ с.Ляхівці 
Основні дані
Перша згадка 1407
Населення 430 осіб

(за переписом 2001 р.)

Площа 0,6 км²
Поштовий індекс 89452
Географічні дані
Географічні координати 48°33′40″ пн. ш. 22°28′41″ сх. д. / 48.56111° пн. ш. 22.47806° сх. д. / 48.56111; 22.47806Координати: 48°33′40″ пн. ш. 22°28′41″ сх. д. / 48.56111° пн. ш. 22.47806° сх. д. / 48.56111; 22.47806
Середня висота
над рівнем моря 		147 м
Місцева влада
Сільський голова Чорнак Руслан Васильович -Голова територіальної громади
Карта
Ляхівці. Карта розташування: Україна
Ляхівці
Ляхівці
Ляхівці. Карта розташування: Закарпатська область
Ляхівці
Ляхівці
Мапа
Мапа

CMNS: Ляхівці у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ляхівці (значення).

Ляхі́вці— село в Ужгородському районі Закарпатської області на річці В'єла.

Входить до складу Середнянської селищної громади (Середнянської ОТГ- об'єднаної територіальної громади), до якої також входять села: Андріївка (Андрашовці), Анталовці, Верхня Солотвина, Вовкове́, Гайдош, Дубрівка, Ірлява, Кибляри, Лінці, Пацканьово, Худльово, Чабанівка, Чертеж та центр громади- селище Середнє.

Назва

[ред. | ред. код]
Околиці села

Колишня назва— Лемківці. В джерелах XVст. село відоме під мадярською назвою "Lengyelfalva", що в перекладі означає «Польське село». В XVIст. його назва— «Lagocz». Виходячи з назви, ймовірно, що його заснували вихідці з Польщі (Лемківщини) (лемки) на основі німецького права.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка про село відноситься до 1407 року, де йдеться про крадіжку вівса підданими Ляхівців із Чертізького хотаря. З цього можна констатувати, що село виникло раніше згаданого часу.

В податкових списках 1427 року Ляхівці не зафіксовані, бо, можливо, були засновані перед цим роком. В XV—XVIст. Ляхівці належали шляхтичам із Палло, родині Добо з Руського, землевласникам із Сюрте, Середнянському замку.

В 1567 році в Ляхівцях було оподатковано 2 селянські господарства, що володіли двома портами. Тоді ж у селі проживали і три желярські родини. В 1588р. оподатковано 5 селянських господарств від 3,5 порти. В кінці XVIст. в село прибули нові переселенці, що збільшило кількість мешканців.

В 1599 році в Ляхівцях нараховувалось 19 селянських домогосподарств, будинки шолтейса, священика і православна церква.

Ляхівці вважалися середнім за величиною селом. Таким воно залишилося в XVII— на початку XVIIIст. В 1715 році в селі нараховувалося 18 домогосподарств, у тому числі 13 залежних селянських і 5 желярських, які, окрім ріллі, обробляли панські виноградники. Джерела XVIIIст. відносять Ляхівці до руських (русинських) сіл.

Церква в с. Ляхівці

[ред. | ред. код]
Церква Зіслання Святого Духа, с. Ляхівці

Після укладення Ужгородської Унії в 1646р. церква в с. Ляхівці стає греко-католицькою.

Церква зіслання св. Духа. (1796).

У 1751р. за пароха Федора Копчанія в селі була дерев'яна церква в доброму стані, покрита шинґлами, з трьома дзвонами, присвячена св. Козмі і Даміану, освячена єпископом Георгієм Бізанцієм. Філії були в Середньому та у с. Вовкове.

Через 45 років збудували теперішню муровану церкву (на камені над входом вирізано 1804р.— можливо, це дата закінчення будівництва). Це типова базилічна споруда, яка, однак, має певні переваги перед іншими подібними церквами: церкву ще не встигли поштукатурити мармуровою крихтою і вона зберігає привабливість старих фарбованих стін, барокове завершення вежі вкрито фарбованою бляхою. Довкола церкви був кам'яний мур, але Василь Луцьо розібрав той мур і поставив дротяну сітку на бетонних стовпчиках. У 1933р. впродовж 6 місяців розмалювали інтер'єр храму. У 1969 р. провели зовнішній ремонт, а останнє малювання всередині церкви виконав місцевий художник Федір Решетар. У зв'язку зі спорудженням церкви розповідають історію про сина майстра, який упав з вежі при встановленні хреста. Очевидно, це відголосок трагічної події, що справді сталася в Глибокому.

У 1933р. за священика о. Євгена Петрика та куратора Качура збудували дзвіницю: нижній ярус мурований, верхній— каркасний дерев'яний під шатровим дахом. Дзвони виготовив Ф. Еґрі. До церкви за радянських часів перенесли хрест, що його поставив на своєму полі Баб'як за гроші, зароблені в Америці. Інший мурований хрест поставили у 1903 році.

У часи радянської влади та заборони і переслідувань греко-католицької церкви храм передали православним. Так тривало до 90-тих років XX століття. На початку 90-тих років у селі мало місце протистояння між греко-католицькою та православною громадами. На сьогоднішній час у селі продовжують функціонувати як православна, так і греко-католицька громади.

Будівництво нової греко-католицької церкви

Церква Пресвятої Трійці в с. Ляхівці

Восени 2015 року, після довгих років очікування на вирішення конфесійного питання греко-католицька громада с. Ляхівці вирішили побудувати новий храм Пресвятої Трійці.

5 грудня 2015 року єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії Мілан Шашік освятив наріжний камінь під будівництво нової церкви. Вперше за багато років у греко-католиків села Ляхівці з'явилась надія нарешті отримати змогу відправляти богослужіння у власному храмі.

Туристичні, цікаві місця

[ред. | ред. код]

- храм св. Духа (1796)

- річка В'єла (Веля)

Інтернет ресурси

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Смт
Села
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ляхівці&oldid=41816689