Манфред Вернер: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Створена сторінка: {{Державний діяч |українське ім'я = Манфред Герман Вернер |оригінальне ім'я = Manfred H...
 
Мітки: УВАГА! Можливий вандалізм! Візуальний редактор
 
(Не показані 20 проміжних версій 13 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Othernames|Вернер (прізвище)|Вернер}}
{{Державний діяч
{{Державний діяч
|українське ім'я = Манфред Герман Вернер
|українське ім'я = Манфред Герман Вернер
|оригінальне ім'я = Manfred Hermann Wörner
|оригінальне ім'я = Manfred Hermann Wörner
|order = [[List of NATO Secretaries General|7th]]
|order = [[List of NATO Secretaries General|7th]]
|портрет = Verteidigungsminister Dr.Manfred Wörner (4909819218).jpg
|портрет = Verteidigungsminister Dr.Manfred Wörner (4909819218).jpg
| ширина портрета =
| ширина портрета =
| підпис =
| підпис =
| герб =
| герб =
|титул = 7-й [[Генеральний секретар НАТО]]
|титул = 7-й [[Генеральний секретар НАТО]]
|прапор = NATO flag.svg
|прапор = NATO flag.svg
|періодпочаток = [[1 червня]] [[1988]]
|періодпочаток = [[1 червня]] [[1988]]
|періодкінець = [[13 серпня]] [[1994]]
|періодкінець = [[13 серпня]] [[1994]]
|попередник = [[Пітер Карінгтон]]
|попередник = [[Пітер Карінгтон]]
|спадкоємець = [[Серджіо Баланціно]], в.о.
|спадкоємець = [[Серджіо Баланціно]], в.о.
|титул_2 = Міністр оборони Німеччини
|титул_2 = {{Прапорець|GER}} [[Міністр оборони Німеччини]]
|періодпочаток_2 = [[4 жовтня]] [[1982]]
|прапор _2 = Flag of Germany.svg
|періодпочаток_2 = [[4 жовтня]] [[1982]]
|періодкінець_2 = [[17 травня]] [[1988]]
|періодкінець_2 = [[17 травня]] [[1988]]
|попередник_2 = [[Ганс Апель]]
|попередник_2 = [[Ганс Апель]]
|спадкоємець_2 = [[Руперт Шольц]]
⚫
| віросповідання = [[Протестантизм|Протестант]]
|спадкоємець_2 = [[Руперт Шольц]]
⚫
| віросповідання = [[Протестантизм|Протестант]]
|партія = [[Християнсько-демократичний союз (Німеччина)|Християнсько-демократичний союз]]
|партія = [[Християнсько-демократичний союз (Німеччина)|Християнсько-демократичний союз]]
|дата народження = 24.9.1934
|дата народження = 24.9.1934
|місце народження = {{місце народження|Штутгарт|в Штутгарті }}, [[Німеччина]]
|місце народження = [[Штутгарт]], [[Німеччина]]
|дата смерті = 13.8.1994
|дата смерті = 13.8.1994
|місце смерті = {{місце смерті|Брюсель|в Брюселі}}, [[Бельгія]]
|місце смерті = [[Брюссель]], [[Бельгія]]
| освіта= Гейдельберзький університет</br>Паризький університет</br>Доктор філософії Мюнхенський університет
| освіта = Гейдельберзький університет<br/>Паризький університет<br/>Доктор філософії Мюнхенський університет
| дружина =Анна-Марія Касар (1972-1982)</br> Ельфрі Хартвіг Райнш (1982-1994)
| дружина = Анна-Марія Касар (1972—1982)<br/> Ельфрі Хартвіг Райнш (1982—2006)
| діяльність = [[Політик]]<br/>[[Дипломат]]<br/>[[Державна служба|Державний діяч]]
| діяльність = [[Політик]]<br/>[[Дипломат]]<br/>[[Державна служба|Державний діяч]]
}}
}}
'''Манфред Герман Вернер''' ({{lang-de|Manfred Hermann Wörner}}; [[24 вересня]] [[1934]], [[Штутгарт]] — [[13 серпня]] [[1994]], [[Брюссель]]<ref>{{cite web|url=http://www.wdr.de/themen/kultur/stichtag/2004/08/13.jhtml|date=2004-08-13|accessdate=2006-01-18|publisher=[[Westdeutscher Rundfunk]]|title=Vor 10 Jahren: Manfred Wörner stirbt|archiveurl=https://web.archive.org/web/20050914143500/http://www.wdr.de/themen/kultur/stichtag/2004/08/13.jhtml|archivedate=2005-09-14|deadurl=no}}</ref>) видатний німецький політик і дипломат. Перебував на посаді міністра оборони Німеччини в період з 1982 по 1988 рік. Потім обіймав посаду сьомого Генерального секретаря [[НАТО]] з 1988 по 1994. Під час свого перебування на посту Генерального секретаря побачив кінець [[Холодна війна|холодної війни]] і возз'єднання Німеччини. Під час проходження служби на даній посаді, лікарі у нього діагностували [[Рак (хвороба)|рак]], але не зважаючи на тяжку хворобу, продовжував працювати до останніх днів.

== Сім'я ==
Він виріс в будинку свого діда у Штутгарті. Навчався в гімназії Йоханнес-Кеплер. Був двічі одружений: спочатку на Анні Касар, а потім з Ельфрою Вернер, котра була засновником та активним учасником декількох німецьких благодійних армійських організацій, 4 липня 2006 року через пухлину головного мозку померла.

== Освіта ==
Після закінчення гімназії та складання випускних іспитів в 1953 році починає вивчати право в [[Гейдельберг|Гейдельберзі]], [[Париж]]і і [[Мюнхен]]і. Отримав свій перший диплом у 1957, а другий у 1961. Отримав ступінь доктора юридичних наук у 1961 році за роботу присвячену [[Міжнародне право|міжнародному праву]]. Після цього працював в адміністрації області [[Баден-Вюртемберг]], що на півдні Німеччини. Був членом парламенту Баден-Вюртемберг від округу [[Геппінген (район)|Геппінген]] до 1965.

== Політична кар'єра ==
Вернер був обраний від [[Християнсько-демократичний союз (Німеччина)|Християнсько-демократичного союзу]] до [[Бундестаг|німецького парламенту]], як представник [[Геппінген (район)|Геппінгену]].

4 жовтня 1982 призначений федеральним міністром оборони, в уряді [[Гельмут Коль|Гельмут Коля]]. Вернер відігравав важливу роль у впровадженні рішення [[НАТО]] по розгортанню [[Балістична ракета|балістичних ракет]] середньої дальності, після невдалих переговорів щодо скорочення озброєнь з [[СРСР|Радянським Союзом]], для протидії розгортання радянської ракети [[РСД-10]].

У 1983 році Вернер зіткнувся з критикою у зв'язку зі скандалом навколо німецького генерала Гюнтера Кісслінга. Німецька військова розвідка звинуватила Кісслінга в гомосексуальності. Як потім з'ясувалося інформація виявилася помилковою. Вернер наказав Кісслінгу достроково вийти на пенсію, оскільки гомосексуальність, становив серйозну загрозу безпеці в той час. Кісслінг наполягав на дисциплінарних процедурах проти самого себе і врешті-решт домігся свого відновлення. Вернер прийняв політичну відповідальність і станом на 18 травня 1984 подав у відставку, однак канцлер Німеччини [[Гельмут Коль]] відхилив прохання.

[[Файл:Stamp of Moldova 302.gif|thumb|Підписання угоди між Молдовою та НАТО]]У грудні 1987 року шістнадцять членів [[НАТО]] обрали Генеральним секретарем Вернера. Він був першим німецьким громадянином, призначеним на цю посаду. Чимало часу зайняло переоформлення з посади в уряді Німеччини, тому він вступив на посаду 1 липня 1988. Не переставав виконувати свої обов'язки, попри важку хворобу аж до своєї смерті від раку в 1994 році.

== Нагороди ==
[[Файл:Woerner-Monument.jpg|thumb|right|Дружина Елфрі біля монументу чоловіка в Південному парку, [[Софія]], [[Болгарія]]]]

З 1996 року Міністерство оборони Німеччини щорічно нагороджує медаллю '''Манфреда Вернера''' громадських діячів за особливі здобутки у справі миру і свободи в Європі.

З того часу відзнаку отримали:

* 1996 [[Річард Голбрук]] ({{lang-en|Richard Holbrooke}}), американський дипломат і спеціальний представник в [[Боснія і Герцеговина|Боснії і Герцеговині]] та [[Косово]]
* 1997 [[Евальд-Генріх фон Клейст-Шменцін]] ({{lang-de|Ewald-Heinrich von Kleist-Schmenzin}}), видавець та ініціатор [[Мюнхенська конференція з безпеки|Мюнхенської конференції з безпеки]]
* 1998 Доктор [[Герд Вагнер]] ({{lang-de|Gerd Wagner]}}) (посмертно), за реалізацію [[Дейтонські угоди|Дейтонської угоди]]
* 1999 Доктор [[Януш Онишкевич]] ({{lang-pl|Janusz Onyszkiewicz}}, Міністр оборони [[Польща|Польщі]]
* 2000 [[Елізабет Понд]] ({{lang-en|Elizabeth Pond}}), Американська журналістка
* 2001 [[Карстен Фойгт]] ({{lang-de|Karsten Voigt}}), координатор в німецького Державного департаменту з питань німецько-американської співпраці
* 2002 [[Хав'єр Солана]] ({{lang-en|Javier Solana}}), представник [[Європейський союз|ЄС]] з зовнішньої політики і колишній генеральний секретар [[НАТО]]
* 2003 Професор [[Катерина МакАрдл Келлехер]] ({{lang-en|Catherine McArdle Kelleher}}), голова Військово-морського коледжу США та колишня голова Аспенського інституту в [[Берлін]]і
* 2005 [[Ганс Кошнік]] ({{lang-de|Hans Koschnick}})
* 2006 [[Крістіан Шварц-Шиллінг]] ({{lang-de|Christian Schwarz-Schilling}})
* 2007 [[Мартті Ахтісаарі]] ({{lang-en|Martti Ahtisaari}})
* 2009 [[Йорг Шьонбом]] ({{lang-de|Jörg Schönbohm}})
* 2011 [[Ханс-Фрідріх фон Плетц]] ({{lang-de|Hans-Friedrich von Ploetz}}), німецький дипломат

На честь доктора Вернера на острові [[Лівінгстон]] ([[Південні Шетландські острови]], [[Антарктика]]) названий каньйон, в знак визнання його внеску в процес об'єднання Європи.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* ''В. І. Головченко''. Вернер Манфред // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760 с. ISBN 966-316-039-X
{{НАТО}}
{{Генсеки НАТО}}
{{Генсеки НАТО}}
{{Бібліоінформація}}
{{DEFAULTSORT:Вернер Манфред}}
[[Категорія:Уродженці Штутгарта]]
[[Категорія:Померли у Брюсселі]]
[[Категорія:Міністри оборони Німеччини]]
[[Категорія:Члени бундестагу Німеччини]]
[[Категорія:Члени Християнсько-демократичного союзу Німеччини]]

Поточна версія на 18:28, 22 лютого 2024

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вернер.
Манфред Герман Вернер
Manfred Hermann Wörner
Манфред Герман Вернер
Манфред Герман Вернер
Прапор
Прапор
 7-й Генеральний секретар НАТО
1 червня 1988 — 13 серпня 1994
Попередник: Пітер Карінгтон
Спадкоємець: Серджіо Баланціно, в.о.
Німеччина Міністр оборони Німеччини
4 жовтня 1982 — 17 травня 1988
Попередник: Ганс Апель
Спадкоємець: Руперт Шольц
 
Ім'я при народженні: нім. Manfred Hermann Wörner
Народження: 24 вересня 1934(1934-09-24)
Штутгарт, Німеччина
Смерть: 13 серпня 1994(1994-08-13) (59 років)
Брюссель, Бельгія
Причина смерті: колоректальний рак
Поховання: Hohenstaufend
Країна: Німеччина
Релігія: Протестант
Освіта: Гейдельберзький університет
Паризький університет
Доктор філософії Мюнхенський університет
Ступінь: доктор праваd (1961)
Партія: Християнсько-демократичний союз
Шлюб: Анна-Марія Касар (1972—1982)
Ельфрі Хартвіг Райнш (1982—2006)
Автограф:
Нагороди:
Grand Cross 1st class of the Order of Merit of the Federal Republic of Germany Кавалер Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» Order of Merit of Baden-Württemberg

премія Еріка Варбургаd (1994)

почесний громадянин[d] (1994)

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Манфред Герман Вернер (нім. Manfred Hermann Wörner; 24 вересня 1934, Штутгарт — 13 серпня 1994, Брюссель[1]) видатний німецький політик і дипломат. Перебував на посаді міністра оборони Німеччини в період з 1982 по 1988 рік. Потім обіймав посаду сьомого Генерального секретаря НАТО з 1988 по 1994. Під час свого перебування на посту Генерального секретаря побачив кінець холодної війни і возз'єднання Німеччини. Під час проходження служби на даній посаді, лікарі у нього діагностували рак, але не зважаючи на тяжку хворобу, продовжував працювати до останніх днів.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Він виріс в будинку свого діда у Штутгарті. Навчався в гімназії Йоханнес-Кеплер. Був двічі одружений: спочатку на Анні Касар, а потім з Ельфрою Вернер, котра була засновником та активним учасником декількох німецьких благодійних армійських організацій, 4 липня 2006 року через пухлину головного мозку померла.

Освіта

[ред. | ред. код]

Після закінчення гімназії та складання випускних іспитів в 1953 році починає вивчати право в Гейдельберзі, Парижі і Мюнхені. Отримав свій перший диплом у 1957, а другий у 1961. Отримав ступінь доктора юридичних наук у 1961 році за роботу присвячену міжнародному праву. Після цього працював в адміністрації області Баден-Вюртемберг, що на півдні Німеччини. Був членом парламенту Баден-Вюртемберг від округу Геппінген до 1965.

Політична кар'єра

[ред. | ред. код]

Вернер був обраний від Християнсько-демократичного союзу до німецького парламенту, як представник Геппінгену.

4 жовтня 1982 призначений федеральним міністром оборони, в уряді Гельмут Коля. Вернер відігравав важливу роль у впровадженні рішення НАТО по розгортанню балістичних ракет середньої дальності, після невдалих переговорів щодо скорочення озброєнь з Радянським Союзом, для протидії розгортання радянської ракети РСД-10.

У 1983 році Вернер зіткнувся з критикою у зв'язку зі скандалом навколо німецького генерала Гюнтера Кісслінга. Німецька військова розвідка звинуватила Кісслінга в гомосексуальності. Як потім з'ясувалося інформація виявилася помилковою. Вернер наказав Кісслінгу достроково вийти на пенсію, оскільки гомосексуальність, становив серйозну загрозу безпеці в той час. Кісслінг наполягав на дисциплінарних процедурах проти самого себе і врешті-решт домігся свого відновлення. Вернер прийняв політичну відповідальність і станом на 18 травня 1984 подав у відставку, однак канцлер Німеччини Гельмут Коль відхилив прохання.

Підписання угоди між Молдовою та НАТО

У грудні 1987 року шістнадцять членів НАТО обрали Генеральним секретарем Вернера. Він був першим німецьким громадянином, призначеним на цю посаду. Чимало часу зайняло переоформлення з посади в уряді Німеччини, тому він вступив на посаду 1 липня 1988. Не переставав виконувати свої обов'язки, попри важку хворобу аж до своєї смерті від раку в 1994 році.

Нагороди

[ред. | ред. код]
Дружина Елфрі біля монументу чоловіка в Південному парку, Софія, Болгарія

З 1996 року Міністерство оборони Німеччини щорічно нагороджує медаллю Манфреда Вернера громадських діячів за особливі здобутки у справі миру і свободи в Європі.

З того часу відзнаку отримали:

На честь доктора Вернера на острові Лівінгстон (Південні Шетландські острови, Антарктика) названий каньйон, в знак визнання його внеску в процес об'єднання Європи.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Vor 10 Jahren: Manfred Wörner stirbt. Westdeutscher Rundfunk. 13 серпня 2004. Архів оригіналу за 14 вересня 2005. Процитовано 18 січня 2006.

Література

[ред. | ред. код]
Країни-члени
Офіційна емблема НАТО
Керівництво
Особи
Підрозділи
СК ОЗС в Європі • ACO • Командування ОЗС з питань трансформації • IMS • ОК ОЗС Брюнсюм • ОК ОЗС Неаполь • ОК ОЗС Лісабон • Військовий комітет • ОЗС НАТО • KFOR • SFOR • IFOR • ISAF • NRF • RDC • Ударні військово-морські сили • Система ПРО • NATINADS • LANDCOM • Друге об'єднане тактичне авіаційне командування • Четверте об'єднане тактичне авіаційне командування • Медична служба НАТО • Капеланство НАТО • Засоби стратегічних авіаперевезень • Кіберцентр НАТО • Агентство стандартизації • NCI • Організація наукових досліджень і технологій • Центр аналізу та накопиченого досвіду • Центр аналізу інформації про безпеку боєприпасів • Дослідницько-експериментальний морський центр • Євроатлантичний координаційний центр реагування на природні лиха та катастрофи • Агентство з управління розробкою, розвитком, виробництвом • ACCS • Агенція з підтримки та постачання • ДРЛВіУ • Агентство консультацій, командування й управління • Союзне командування Мобільними Силами Європа • БАЛТРОН • Авіабаза Рамштайн
Операції
Операції та місії • Активні зусилля • Обдумана сила • Орел охоронець • Союзницький захисник • Океанський щит • Союзницький постачальник • Окаб • Червоний кинджал • Перс • Патруль над Ісландією • Денай флайт • Ектів індевор • Ахіллес • Іглс самміт • Шарп ґард • Скай монітор • Денай флайт • Карез • Маритайм гард • Дизель • Септентріон • Шахі тандар • Гірська лють • Елайд гарвест • Харекате Йоло • Есеншал харвест • Молот • Маритайм монітор • Маритайм ґард • Страйкбек • Гладіо • Патрулювання над країнами Балтії • Тренувальна місія в Іраку • Допомога Африканському Союзу в Дарфурі • Есеншал гарвест • Конфлікт у Південній Сербії • Пікакс-гендл • Криптоніт • «Елайд хармоні» • Гнів Кобри
 
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Манфред_Вернер&oldid=41823275