Рудольф II: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Kredenzer (обговорення | внесок)
472 редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 20 проміжних версій 12 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{монарх
{{Монарх
| ім'я = Рудольф II Габсбург
| ім'я = Рудольф II
| титулатура = Divina favente dementia electus Romanorum imperator semper augustus, ac Germaniae, Hungariae, Bohemiae, Dalmatiae, Croatiae, Sclauoniae, Ramae, Serviae, Gallitiae, Lodomeriae, Cumaniae, Bulgariaeque etc. rex, archidux Austriae, dux Burgundiae, Brabantiae, Styriae, Carinthiae, Carniolae, marchio Moraviae, dux Lucemburgae, ac Superioris et Inferioris Silesiae, Wierthembergae et Thekae, princeps Sueuiae, comes Habspurgi, Tyrolis, Ferreti, Kyburgi et Goritiae, landgravius Alsatiae, marchio sacri Romani imperii supra Anasum Burgouiae, ac Superioris et Inferioris Lusatiae, dominus marchiae Sclauonicae, Portus Naonis et Salinarum etc.
| титул = [[Імператор Священної Римської імперії]]
| зображення = Joseph Heintz d. Ä. 002.jpg
| зображення = Joseph Heintz d. Ä. 002.jpg

| правління = [[1576]]-[[1612]]
| титул = [[Імператор Священної Римської імперії]]
| коронація =
| правління = [[1 листопада]] [[1575]] — [[20 січня]] [[1612]]
| інші титули = [[Король Німеччини]]<br/>[[Король Богемії]]<br/>[[Король Угорщини]]<br/>[[Королі Хорватії|Король Хорватії]]<br/>[[Король Русі|Король Галичини та Володимирії]]<br/>[[Список правителів Австрії|Ерцгерцог Австрії]]
| хрещення =
| дата народження = 18.8.1552
| місце народження = [[Відень]]
| дата смерті = 20.1.1612
| місце смерті = [[Прага]]
| місце поховання = [[Собор святого Віта (Прага)|Собор святого Віта]], [[Прага]], [[Чехія]]
| попередник = [[Максиміліан II Габсбург]]
| попередник = [[Максиміліан II Габсбург]]
| наступник = [[Матвій Габсбург]]
| наступник = [[Матвій Габсбург]]
| інші титули = [[Король Німеччини]]<br/>[[Король Богемії]]<br/>[[Король Угорщини і Хорватії]]<br/>Титулярний [[король Галичини та Володимирії]]<br/>[[Ерцгерцог Австрії]]
| дружина =

| діти =
| дата народження =
| династія = [[Габсбурги]]
| місце народження =
| батько = [[Максиміліан II Габсбург]]
| дата смерті =
| мати = [[Марія Австрійська (1528—1603)|Марія Австрійська]]
| місце смерті =
| герб = Rudolf II Arms-imperial.svg
| місце поховання =
| сигнатура =

| династія =
| батько =
| матір =
| дружина =
| діти =
| герб =
| сигнатура =
| громадянство =
| нагороди =
| віросповідання =
}}
}}

[[Файл:Vertumnus årstidernas gud målad av Giuseppe Arcimboldo 1591 - Skoklosters slott - 91503.tiff|thumb|right|200px|Худ. [[Арчімбольдо]]. [[Вертумн (картина)|Імператор Рудольф II у вигляді бога садів Вертумна]]]]
{{Otheruses|Рудольф}}
{{Otheruses|Рудольф}}


'''Рудольф II Габсбург''' ([[18 липня]] [[1552]], [[Відень]] — [[20 січня]] [[1612]], [[Прага]]) — імператор [[Священна Римська Імперія|Священної Римської імперії]] ([[1576]]-[[1612]]), король [[Угорщина|Угорщини]] ([[1572]]-[[1608]]), [[Королівство Галичини та Володимирії|Галичини та Володимирії]] ([[1572]]-[[1608]]), король [[Королівство Богемія|Богемії]] ([[1575]]-[[1611]]), німецький король ([[1575]]-[[1612]]).
'''Рудольф II Габсбург''' ([[18 липня]] [[1552]], [[Відень]] — [[20 січня]] [[1612]], [[Прага]]) — імператор [[Священна Римська Імперія|Священної Римської імперії]] (1576–1612), король [[Угорське королівство (1526—1867)|Угорщини]] (1572–1608), [[Королівство Галичини та Володимирії|Галичини та Володимирії]] (1572–1608), король [[Богемське королівство|Богемії]] (1575–1611), [[Список монархів Німеччини|німецький король]] (1575–1612).

== Родовід ==
{{Tree list}}
*{{Tree list/final branch}}[[Image:Simple silver crown.svg|15px]] ''[[Данило Романович|Данило І]] (1201—1264)'', Король Русі, Великий князь Київський
*{{Tree list/final branch}}[[Image:Simple silver crown.svg|15px]] ''[[Лев I Данилович]] (1228—1301)'', Король Русі, Великий князь Київський
*{{Tree list/final branch}}[[Image:Simple silver crown.svg|15px]] ''[[Юрій Львович|Юрій І Львович]] (1252—1308)'', Король Русі, Великий князь Київський
*{{Tree list/final branch}}[[Image:Simple silver crown.svg|15px]] ''[[Анастасія Галицька]]'', донька короля Русі Юрія І
*{{Tree list/final branch}}[[Image:Simple silver crown.svg|15px]] ''[[Ольгерд]] (1296—1377)'', Великий князь Литовський + ''[[Уляна Олександрівна]] (1325–1391)'', дочка Анастасії Юріївни (Галицької)
**{{Tree list/final branch}}[[Image:Simple silver crown.svg|15px]] '''[[Владислав II Ягайло]] (1362—1434)''', Король Польщі і Русі, Великий князь Литовський + ''[[Софія Гольшанська]]'', донька Великого князя Київського [[Андрій Гольшанський|А. Ольшанського]]
***{{Tree list/final branch}}[[Image:Simple silver crown.svg|15px]]''[[Владислав III Варненчик]] (1424–1444)'', Король Польщі (1434–1444) та Угорщини (1440–1444)
***{{Tree list/final branch}}[[Image:Simple silver crown.svg|15px]] ''[[Казимир IV Ягеллончик]] (1427–1492)'', Великий князь Литовський (1440–1492), Король Польщі (1447–1492) Володар і Спадкоємець Русі
****[[Image:Simple silver crown.svg|15px]] ''[[Владислав II Ягеллончик]] (1456–1516)'', король Чехії (1571–1516), король Угорщини (1506–1516)
*****''[[Анна I (королева Угорщини і Чехії)|Анна Ягеллонка]] (1503–1547)'', Королева Чехії, Угорщини + [[Фердинанд I (імператор Священної Римської імперії)|Фердинанд I Габсбурґ]]
******[[Image:Simple silver crown.svg|15px]] ''[[Максиміліан II|Максиміліан Габсбурґ-Ягеллон]] (1527–1576)'', Римський Імператор, король [[Королівство Богемія|Богемії]], [[Угорське королівство|Угорщини]], Король Далмації, Хорватії, Славонії, Рами, Сербії, Болгарії, Король Галичини і Володимерії, Великий Князь Руський. + [[Марія Австрійська (1528—1603)]]


== Біографія ==
== Біографія ==
Походив з династії Габсбургів. Син імператора [[Максиміліан II Габсбург|Максиміліана II]] та [[Марія Австрійська (1528—1603)|Марії Австрійської]]. Родинні зв'язки з іспанським королівським двором дали змогу отримати виховання в Іспанії при дворі Філіпа ІІ, троюрідного дядька майбутнього імператора Священної Римської Імперії. Вихованням керували єзуїти, що обумовило подальші смаки і політичні принципи Рудольфа: оріентація на [[католицизм]], боротьба з протестантизмом на підлеглих територіях, підтримка війни з [[Османська імперія|Османською імперією]].
[[Файл:Kaiser Rudolf II. (de Vries 1603).jpg|thumb|150px|[[Адріан де Вріс]]. [[Погруддя імператора Рудольфа II (де Вріс)|Погруддя імператора Рудольфа II]], 1603. [[Музей історії мистецтв]], [[Відень]]|ліворуч]]Походив з династії [[Габсбурги|Габсбургів]]. Син імператора [[Максиміліан II Габсбург|Максиміліана II]] та [[Марія Австрійська (1528—1603)|Марії Австрійської]]. Родинні зв'язки з іспанським королівським двором дали змогу отримати виховання в Іспанії при дворі [[Філіп II|Філіпа ІІ]], троюрідного дядька майбутнього імператора. Вихованням керували єзуїти, що обумовило подальші смаки і політичні принципи Рудольфа: орієнтація на [[католицизм]], боротьба з протестантизмом на підлеглих територіях, підтримка війни з [[Османська імперія|Османською імперією]].


=== Політична діяльність ===
=== Політична діяльність ===
До володінь Рудольфа II входили Верхня і Нижня Австрія, Богемія та Угорщина. Проводив політику, спрямовану на зміцнення впливу католицької церкви на землях австрійських Габсбургів. Намагався протистояти натиску Османської імперії в Європі. У [[1594]] році Рудольф ІІ відправив на [[Запорозька Січ|Запорозьку Січ]] із таємною дипломатичною місією [[Еріх Лясота|Еріха Лясоту]] з метою укладення воєнного союзу між Запорожжям і Священною Римською імперією для боротьби проти Османської імперії. За правління Рудольфа ІІ внаслідок повстання [[1604]]-[[1606]] років Угорщина здобула деякі політичні та релігійні права, а частина країни звільнилась з-під влади Габсбургів.
До володінь Рудольфа II входили Верхня і Нижня Австрія, Богемія та Угорщина. Проводив політику, спрямовану на зміцнення впливу католицької церкви на землях австрійських Габсбургів. Намагався протистояти натиску Османської імперії в Європі. У [[1594]] році Рудольф ІІ відправив на [[Запорозька Січ|Запорозьку Січ]] із таємною дипломатичною місією [[Еріх Лясота|Еріха Лясоту]] з метою укладення воєнного союзу між Запорожжям і Священною Римською імперією для боротьби проти Османської імперії. За правління Рудольфа ІІ внаслідок повстання 1604-1606 років Угорщина здобула деякі політичні та релігійні права, а частина країни звільнилась з-під влади Габсбургів.


=== Переїзд до Праги ===
=== Переїзд до Праги ===
Відсутність популярності в Відні і бажання відсторонитися від світу спонукали імператора перебратися в Прагу, що мимоволі стала другою столицею країни. Рудольф сприяв будівельним роботам у Празі, а також реконструкції [[Празький град|Празького Граду]] (міської фортеці з [[собор]]ом).
[[Файл:Rudolf II Thaler.jpg|thumb|200px|[[Талер]] з портретом Рудольфа ІІ|ліворуч]]Відсутність популярності в Відні і бажання відсторонитися від світу спонукали імператора перебратися в Прагу, що мимоволі стала другою столицею країни. Рудольф сприяв будівельним роботам у Празі, а також реконструкції [[Празький град|Празького Граду]] (міської фортеці з собором).


Рудольф II замовив у Яна Вермейена, одного із найбільших видатних ювелірів того часу, якого спеціально викликали для цього, [[Австрійська імператорська корона|імператорську корону]]. Він ознайомився з усіма наявними в Празі стародавніми коронами. Потім відвезли до Нюрнберґу, де продемонстрировали інші корони, в тому числі [[Корона Карла Великого|корону Карла Великого]].
Рудольф II замовив у Яна Вермейена, одного із найбільших видатних ювелірів того часу, якого спеціально викликали для цього, [[Австрійська імператорська корона|імператорську корону]]. Він ознайомився з усіма наявними в Празі стародавніми коронами. Потім відвезли до Нюрнберґу, де продемонстрували інші корони, в тому числі [[Корона Карла Великого|корону Карла Великого]]. За основу корони Рудольфа ІІ майстер взяв Богемську княжу корону Святого Вацлава. Корону було виготовлено 1602 року в Празі.
За основу корони Рудольфа ІІ майстер взяв Богемську княжу корону Святого Вацлава. Корону було виготовлено 1602 року в Празі.


=== Відомий меценат і рудольфінська Прага ===
=== Відомий меценат і рудольфінська Прага ===
[[Файл:Vertumnus årstidernas gud målad av Giuseppe Arcimboldo 1591 - Skoklosters slott - 91503.tiff|thumb|right|200px|Худ. [[Арчімбольдо]]. [[Вертумн (картина)|Імператор Рудольф II у вигляді бога садів Вертумна]]]]Хвороблива людина, слабкий політик, не досить вдалий вояк, імператор Рудольф II залишив значний слід в історії мистецтв як видатний [[меценат]]. За часів імператора, Прага і імператорський двір стають значним мистецьким осередком доби [[маньєризм]]у. При імператорському дворі працювали відомі художники і науковці


* [[Джузеппе Арчімбольдо|Арчімбольдо]]
[[Файл:Adriaen de Vries Herkules.jpg|thumb|right|200px|Скульптор [[Адріан де Вріс]], «Геркулес»]]

Хвороблива людина, слабкий політик, не досить вдалий вояк, імператор Рудольф II залишив значний слід в історії мистецтв як видатний [[меценат]]. За часів імператора, Прага і імператорський двір стають значним мистецьким осередком доби [[маньєризм]]у. При імператорському дворі працювали відомі художники і науковці

* [[Арчімбольдо]]
* [[Бартоломеус Шпрангер]]
* [[Бартоломеус Шпрангер]]
* [[Ганс фон Аахен]]
* [[Ганс фон Аахен]]
Рядок 71: Рядок 54:
* [[Йоган Кеплер]].
* [[Йоган Кеплер]].


Так, різниця в роках між імператором і художником Арчімбольдо сягала 25 років. В особі Рудольфа Арчімбольдо мав уже третього покровителя і мецената. І як і для попередників, виконував різноманітні доручення. За дорученням імператора у [[1582]] році художник мандрує по Баварії, де купує мистецькі вироби доби античності, предмети мистецтва і живих тварин для зоопарку Рудольфа. Різноманітні колекції Рудольфа стали родзинкою тогочасної Праги. Серед них — колекція рідкісних мінералів, ювелірні вироби, морські мушлі великих розмірів, зоопарк з птахами, навченими говорити.
Так, різниця в роках між імператором і художником Арчімбольдо сягала 25 років. В особі Рудольфа Арчімбольдо мав уже третього покровителя і мецената. І як і для попередників, виконував різноманітні доручення. За дорученням імператора у 1582 році художник мандрує по Баварії, де купує мистецькі вироби доби античності, предмети мистецтва і живих тварин для зоопарку Рудольфа. Різноманітні колекції Рудольфа стали родзинкою тогочасної Праги. Серед них — колекція рідкісних мінералів, ювелірні вироби, морські мушлі великих розмірів, зоопарк з птахами, навченими говорити.


=== Довірливий Рудольф ІІ ===
=== Довірливий Рудольф ІІ ===
[[Файл:Adriaen de Vries Herkules.jpg|thumb|right|200px|Скульптор [[Адріан де Вріс]], «Геркулес»]]Бажання мати у власній колекції дійсно рідкісні речі переважувало обережність і критичність імператора. Цим користувалась ціла низка шарлатанів, авантюристів, психопатів і навіть божевільних. Дивацтво поведінки і дивацтво ремесел однаково приваблювали Рудольфа ІІ. Як і більшість володарів кінця XVI століття, він заохочував пошуки [[алхімік]]ів для отримання золота з простих речей. На цьому та на якомусь знанні таємничих знань наполягав і авантюрист-англієць [[Едвард Келлі]]. За неблагодійні вчинки Келлі покарали ще в Англії, відрізавши одне вухо. Той емігрував на континент, приховуючи відсутнє вухо довгим волоссям та капелюхом. Довідавшись про зацікавлення імператора до незвичних речей та алхімії, прибув у Прагу і запропонував йому власні послуги алхіміка і знавця утаємничених знань. Іспити Едвард Келлі як алхімік був вимушений пройти, але авантюрист запобіжно і таємно проніс в кімнату маленький шматочок золота, який і продемонстрував імператорові після ворожінь з вогнем і колбами. Імператор таки прийняв його на власну службу.


Оточення авантюристів і напівбожевільних шукачів грошей кине тінь підозри навіть на справжніх віртуозів-митців, представників стилю [[маньєризм]], що теж працювали при дворі дивака-імператора. Але їх творчий доробок і дійсний внесок в мистецтво слугує своєрідним алібі і не має нічого спільного з профанаціями алхіміків чи авантюристів.
[[Файл:Kaiser Rudolf II. (de Vries 1603).jpg|thumb|right|150px|[[Адріан де Вріс]]. [[Погруддя імператора Рудольфа II (де Вріс)|Погруддя імператора Рудольфа II]], 1603. [[Музей історії мистецтв]], [[Відень]]]]

Бажання мати у власній колекції дійсно рідкісні речі переважувало обережність і критичність імператора. Цим користувалась ціла низка шарлатанів, авантюристів, психопатів і навіть божевільних. Дивацтво поведінки і дивацтво ремесел однаково приваблювали Рудольфа ІІ. Як і більшість володарів кінця [[XVI століття]], він заохочував пошуки [[алхімік]]ів для отримання золота з простих речей. На цьому та на якомусь знанні таємничих знань наполягав і авантюрист-англієць [[Едвард Келлі]]. За неблагодійні вчинки Келлі покарали ще в Англії, відрізавши одне вухо. Той емігрував на континент, приховуючи відсутнє вухо довгим волоссям та капелюхом. Довідавшись про зацікавлення імператора до незвичних речей та алхімії, прибув у Прагу і запропонував йому власні послуги алхіміка і знавця утаємничених знань. Іспити Едвард Келлі як алхімік був вимушений пройти, але [[авантюрист]] запобіжно і таємно проніс в кімнату маленький шматочок золота, який і продемонстрував імператорові після ворожінь з вогнем і [[колба]]ми. Імператор таки прийняв його на власну службу.

Оточення авантюристів і напівбожевільних шукачів грошей кине тінь підозри навіть на справжніх віртуозів-митців, представників стилю [[маньєризм]], що теж працювали при дворі дивака-імператора. Але їх творчий доробок і дійсний внесок в мистецтво слугує своєрідним [[алібі]] і не має нічого спільного з профанаціями алхіміків чи авантюристів.


Рудольф ІІ тоді купив одну з найзагадковіших книг світу — [[рукопис Войнича]] за 600 дукатів вважаючи її книгою [[Роджер Бекон|Роджера Бекона]].
Рудольф ІІ тоді купив одну з найзагадковіших книг світу — [[рукопис Войнича]] за 600 дукатів вважаючи її книгою [[Роджер Бекон|Роджера Бекона]].


=== Мистецька колекція імператора ===
=== Мистецька колекція імператора ===
Особливе захоплення викликала мистецька колекція Рудольфа ІІ: екзотичні предмети, вивезені з [[Індія|Індії]] та [[Америка|Америки]], картини сучасних і давніх майстрів, скульптури, вази з коштовного і напівкоштовного каміння, дивна колекція [[годинник]]ів. Окрасою колекції картин були ні на що не схожі картини [[Джузеппе Арчімбольдо]].
Особливе захоплення викликала мистецька колекція Рудольфа ІІ: екзотичні предмети, вивезені з [[Індія|Індії]] та [[Америка|Америки]], картини сучасних і давніх майстрів, скульптури, вази з коштовного і напівкоштовного каміння, дивна колекція годинників. Окрасою колекції картин були ні на що не схожі картини [[Джузеппе Арчімбольдо]].


Про колекцію імператора захоплено писав [[кардинал]] д'Есте, якому її показали. Так виник культурний феномен під назвою — рудольфінська Прага.
Про колекцію імператора захоплено писав кардинал д'Есте, якому її показали. Так виник культурний феномен під назвою — рудольфінська Прага.


=== Доля колекції ===
=== Доля колекції ===


У 1648 році вояки Швеції захопили і пограбували Прагу. Був пограбований і замок імператора. Тодішня королева Швеції Христина знала про скарби Рудольфа ІІ і побажала мати його колекцію у себе, яку визнавала військовою здобиччю. Розбещені війною і злочинами вояки вивезли лише те, що вважали за доцільне і здатне витримати довге транспортування. Вивіз організував генерал [[Карл-Густав Врангель]], що прихопив з обозу і декілька картин Арчімбольдо для себе.
[[Файл:Rudolf II Thaler.jpg|thumb|right|200px|Талер з портретом Рудольфа ІІ]]

У [[1648]] році вояки Швеції захопили і пограбували Прагу. Був пограбований і [[замок]] імператора. Тодішня королева Швеції Христина знала про скарби Рудольфа ІІ і побажала мати його колекцію у себе, яку визнавала військовою здобиччю. Розбещені війною і злочинами вояки вивезли лише те, що вважали за доцільне і здатне витримати довге транспортування. Вивіз організував [[генерал]] Карл Густав Врангель, що прихопив з обозу і декілька картин Арчімбольдо для себе.


Королева отримала колекцію картин і малюнків, монет і медалей, скульптури.
Королева отримала колекцію картин і малюнків, монет і медалей, скульптури.


=== Невдала боротьба за престол ===
=== Невдала боротьба за престол ===
Вів міжусобну боротьбу зі своїм братом [[Матвій Габсбург|Матвієм]] (Матьяшем). Під тиском місцевого дворянства змушений у [[1608]] році віддати Верхню і Нижню Австрію, Угорщину і Моравію володарю Відня, а в [[1611]] — зректися чеського престолу. Чеський престол посів його брат Матьяш, що пообіцяв протестантам Чехії пільги і отримав перемогу над Рудольфом. Останні роки життя неодружений Рудольф часто хворів. Він став останнім з імператорів, якого поховали в соборі міста Прага.
Вів міжусобну боротьбу зі своїм братом [[Матвій Габсбург|Матвієм]] (Матьяшем). Під тиском місцевого дворянства змушений у 1608 році віддати Верхню і Нижню Австрію, Угорщину і Моравію володарю Відня, а в 1611 — зректися чеського престолу. Чеський престол посів його брат Матьяш, що пообіцяв протестантам Чехії пільги і отримав перемогу над Рудольфом. Останні роки життя неодружений Рудольф часто хворів. Він став останнім з імператорів, якого поховали в [[Собор Святого Віта (Прага)|соборі міста Прага]].


== Посилання ==
== Родовід ==
{{ahnentafel-compact4
{{commons|Rudolf II, Holy Roman Emperor}}
|style=font-size: 90%; line-height: 110%;

|border=1
== Джерела ==
|boxstyle=padding-top: 0; padding-bottom: 0;
* Gindely, «Rudolf II» (Прага, 1868);
|boxstyle_1=background-color: #fcc;
* Bezold, «K. Rudolf II und die heilige Liga».
|boxstyle_2=background-color: #fb9;
|boxstyle_3=background-color: #ffc;
|boxstyle_4=background-color: #bfc;
|boxstyle_5=background-color: #9fe;
|1= '''Рудольф II''',<br/>імператор Священної Римської імперії
|2= [[Максиміліан II]],<br/>імператор Священної Римської імперії
|3= [[Марія Австрійська (1528—1603)|Марія Австрійська]]
|4= [[Фердинанд I (імператор Священної Римської імперії)|Фердинанд I]],<br/>імператор Священної Римської імперії
|5= [[Анна I (королева Угорщини і Чехії)|Анна I]],<br/>королева Угорщини і Чехії
|6= [[Карл V Габсбург|Карл V]],<br/>імператор Священної Римської імперії
|7= [[Ізабела Португальська (імператриця)|Ізабелла Португальська]],<br/>імператриця Священної Римської імперії
|8= [[Філіп I Вродливий]],</br>король Кастилії та Леону (= 12)
|9= [[Хуана I (королева Кастилії)|Хуана I]],</br>королева Кастилії (= 13)
|10= [[Владислав II Ягеллончик]],</br>король Угорщини
|11= [[Анна де Фуа]]
|12= [[Філіп I Вродливий]],</br>король Кастилії та Леону (= 8)
|13= [[Хуана I (королева Кастилії)|Хуана I]],</br>королева Кастилії (= 9)
|14= [[Мануел I]],</br>король Португалії
|15= [[Марія Арагонська, королева Португальська|Марія Арагонська]]
}}


== Див. також ==
== Див. також ==
Рядок 118: Рядок 116:
== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}

== Джерела ==
* Gindely, «Rudolf II» (Прага, 1868);
* Bezold, «K. Rudolf II und die heilige Liga».


{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:black; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"
{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:black; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"
Рядок 157: Рядок 159:
| width="25%" | Попередник<br/>[[Максиміліан II Габсбург]]<br/>оскаржувалося іншими претендентами
| width="25%" | Попередник<br/>[[Максиміліан II Габсбург]]<br/>оскаржувалося іншими претендентами
| width="10%" | [[Файл:Alex K Halych-Volhynia.svg|50px]]
| width="10%" | [[Файл:Alex K Halych-Volhynia.svg|50px]]
| width="20%" | '''[[Король Русі|Король Галичини та Володимирії]]'''<br/>титулярний<br/>[[1572]]-[[1608]]
| width="20%" | '''[[Король Галичини та Володимирії]]'''<br/>титулярний<br/>[[1572]]-[[1608]]
| width="10%" | [[Файл:Alex K Halych-Volhynia.svg|50px]]
| width="10%" | [[Файл:Alex K Halych-Volhynia.svg|50px]]
| width="25%" | Наступник<br/>[[Матвій Габсбург|Матвій II Габсбург]]<br/>оскаржувалося іншими претендентами
| width="25%" | Наступник<br/>[[Матвій Габсбург|Матвій II Габсбург]]<br/>оскаржувалося іншими претендентами
Рядок 169: Рядок 171:
|}
|}


{{Імператори Священної Римської імперії}}
{{Імператори Священної Римської імперії}}{{Королі Угорщини}}
{{бібліоінформація}}
{{бібліоінформація}}
[[Категорія:Імператори Священної Римської Імперії]]
[[Категорія:Імператори Священної Римської Імперії]]
Рядок 180: Рядок 182:
[[Категорія:Люди на марках]]
[[Категорія:Люди на марках]]
[[Категорія:Люди на монетах]]
[[Категорія:Люди на монетах]]
[[Категорія:Колекціонери XVII століття]]
[[Категорія:«Найвидатніший чех»]]

Поточна версія на 07:33, 23 лютого 2024

Рудольф II
нім. Rudolf II
нід. Rudolf II van Habsburg
Імператор Священної Римської імперії
Правління1 листопада 1575 — 20 січня 1612
ПопередникМаксиміліан II Габсбург
НаступникМатвій Габсбург
Інші титулиКороль Німеччини
Король Богемії
Король Угорщини і Хорватії
Титулярний король Галичини та Володимирії
Ерцгерцог Австрії
Біографічні дані
Релігіякатолицька церква
Народження18 липня 1552[1]
Відень, Габсбурзька монархія[2]
Смерть20 січня 1612(1612-01-20)[3][4][…] (59 років)
Прага, Землі Богемської Корони, Священна Римська імперія[2][6]
ПохованняСобор святого Віта
ДітиJulius d’Austriad, Ana Dorothea of Austriad, Caroline d'Autriched і Anna Dorothea von Österreichd
ДинастіяГабсбурги
БатькоМаксиміліан II Габсбург[7]
МатиМарія Австрійська (1528—1603)[7]
Нагороди
орден Підв'язки Орден Золотого руна
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Рудольф.

Рудольф II Габсбург (18 липня 1552, Відень — 20 січня 1612, Прага) — імператор Священної Римської імперії (1576–1612), король Угорщини (1572–1608), Галичини та Володимирії (1572–1608), король Богемії (1575–1611), німецький король (1575–1612).

Біографія

[ред. | ред. код]
Адріан де Вріс. Погруддя імператора Рудольфа II, 1603. Музей історії мистецтв, Відень

Походив з династії Габсбургів. Син імператора Максиміліана II та Марії Австрійської. Родинні зв'язки з іспанським королівським двором дали змогу отримати виховання в Іспанії при дворі Філіпа ІІ, троюрідного дядька майбутнього імператора. Вихованням керували єзуїти, що обумовило подальші смаки і політичні принципи Рудольфа: орієнтація на католицизм, боротьба з протестантизмом на підлеглих територіях, підтримка війни з Османською імперією.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

До володінь Рудольфа II входили Верхня і Нижня Австрія, Богемія та Угорщина. Проводив політику, спрямовану на зміцнення впливу католицької церкви на землях австрійських Габсбургів. Намагався протистояти натиску Османської імперії в Європі. У 1594 році Рудольф ІІ відправив на Запорозьку Січ із таємною дипломатичною місією Еріха Лясоту з метою укладення воєнного союзу між Запорожжям і Священною Римською імперією для боротьби проти Османської імперії. За правління Рудольфа ІІ внаслідок повстання 1604-1606 років Угорщина здобула деякі політичні та релігійні права, а частина країни звільнилась з-під влади Габсбургів.

Переїзд до Праги

[ред. | ред. код]
Талер з портретом Рудольфа ІІ

Відсутність популярності в Відні і бажання відсторонитися від світу спонукали імператора перебратися в Прагу, що мимоволі стала другою столицею країни. Рудольф сприяв будівельним роботам у Празі, а також реконструкції Празького Граду (міської фортеці з собором).

Рудольф II замовив у Яна Вермейена, одного із найбільших видатних ювелірів того часу, якого спеціально викликали для цього, імператорську корону. Він ознайомився з усіма наявними в Празі стародавніми коронами. Потім відвезли до Нюрнберґу, де продемонстрували інші корони, в тому числі корону Карла Великого. За основу корони Рудольфа ІІ майстер взяв Богемську княжу корону Святого Вацлава. Корону було виготовлено 1602 року в Празі.

Відомий меценат і рудольфінська Прага

[ред. | ред. код]
Худ. Арчімбольдо. Імператор Рудольф II у вигляді бога садів Вертумна

Хвороблива людина, слабкий політик, не досить вдалий вояк, імператор Рудольф II залишив значний слід в історії мистецтв як видатний меценат. За часів імператора, Прага і імператорський двір стають значним мистецьким осередком доби маньєризму. При імператорському дворі працювали відомі художники і науковці

Так, різниця в роках між імператором і художником Арчімбольдо сягала 25 років. В особі Рудольфа Арчімбольдо мав уже третього покровителя і мецената. І як і для попередників, виконував різноманітні доручення. За дорученням імператора у 1582 році художник мандрує по Баварії, де купує мистецькі вироби доби античності, предмети мистецтва і живих тварин для зоопарку Рудольфа. Різноманітні колекції Рудольфа стали родзинкою тогочасної Праги. Серед них — колекція рідкісних мінералів, ювелірні вироби, морські мушлі великих розмірів, зоопарк з птахами, навченими говорити.

Довірливий Рудольф ІІ

[ред. | ред. код]
Скульптор Адріан де Вріс, «Геркулес»

Бажання мати у власній колекції дійсно рідкісні речі переважувало обережність і критичність імператора. Цим користувалась ціла низка шарлатанів, авантюристів, психопатів і навіть божевільних. Дивацтво поведінки і дивацтво ремесел однаково приваблювали Рудольфа ІІ. Як і більшість володарів кінця XVI століття, він заохочував пошуки алхіміків для отримання золота з простих речей. На цьому та на якомусь знанні таємничих знань наполягав і авантюрист-англієць Едвард Келлі. За неблагодійні вчинки Келлі покарали ще в Англії, відрізавши одне вухо. Той емігрував на континент, приховуючи відсутнє вухо довгим волоссям та капелюхом. Довідавшись про зацікавлення імператора до незвичних речей та алхімії, прибув у Прагу і запропонував йому власні послуги алхіміка і знавця утаємничених знань. Іспити Едвард Келлі як алхімік був вимушений пройти, але авантюрист запобіжно і таємно проніс в кімнату маленький шматочок золота, який і продемонстрував імператорові після ворожінь з вогнем і колбами. Імператор таки прийняв його на власну службу.

Оточення авантюристів і напівбожевільних шукачів грошей кине тінь підозри навіть на справжніх віртуозів-митців, представників стилю маньєризм, що теж працювали при дворі дивака-імператора. Але їх творчий доробок і дійсний внесок в мистецтво слугує своєрідним алібі і не має нічого спільного з профанаціями алхіміків чи авантюристів.

Рудольф ІІ тоді купив одну з найзагадковіших книг світу — рукопис Войнича за 600 дукатів вважаючи її книгою Роджера Бекона.

Мистецька колекція імператора

[ред. | ред. код]

Особливе захоплення викликала мистецька колекція Рудольфа ІІ: екзотичні предмети, вивезені з Індії та Америки, картини сучасних і давніх майстрів, скульптури, вази з коштовного і напівкоштовного каміння, дивна колекція годинників. Окрасою колекції картин були ні на що не схожі картини Джузеппе Арчімбольдо.

Про колекцію імператора захоплено писав кардинал д'Есте, якому її показали. Так виник культурний феномен під назвою — рудольфінська Прага.

Доля колекції

[ред. | ред. код]

У 1648 році вояки Швеції захопили і пограбували Прагу. Був пограбований і замок імператора. Тодішня королева Швеції Христина знала про скарби Рудольфа ІІ і побажала мати його колекцію у себе, яку визнавала військовою здобиччю. Розбещені війною і злочинами вояки вивезли лише те, що вважали за доцільне і здатне витримати довге транспортування. Вивіз організував генерал Карл-Густав Врангель, що прихопив з обозу і декілька картин Арчімбольдо для себе.

Королева отримала колекцію картин і малюнків, монет і медалей, скульптури.

Невдала боротьба за престол

[ред. | ред. код]

Вів міжусобну боротьбу зі своїм братом Матвієм (Матьяшем). Під тиском місцевого дворянства змушений у 1608 році віддати Верхню і Нижню Австрію, Угорщину і Моравію володарю Відня, а в 1611 — зректися чеського престолу. Чеський престол посів його брат Матьяш, що пообіцяв протестантам Чехії пільги і отримав перемогу над Рудольфом. Останні роки життя неодружений Рудольф часто хворів. Він став останнім з імператорів, якого поховали в соборі міста Прага.

Родовід

[ред. | ред. код]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Філіп I Вродливий,
король Кастилії та Леону (= 12)
 
 
 
 
 
 
 
Фердинанд I,
імператор Священної Римської імперії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Хуана I,
королева Кастилії (= 13)
 
 
 
 
 
 
 
Максиміліан II,
імператор Священної Римської імперії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Владислав II Ягеллончик,
король Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
Анна I,
королева Угорщини і Чехії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анна де Фуа
 
 
 
 
 
 
 
Рудольф II,
імператор Священної Римської імперії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Філіп I Вродливий,
король Кастилії та Леону (= 8)
 
 
 
 
 
 
 
Карл V,
імператор Священної Римської імперії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Хуана I,
королева Кастилії (= 9)
 
 
 
 
 
 
 
Марія Австрійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Мануел I,
король Португалії
 
 
 
 
 
 
 
Ізабелла Португальська,
імператриця Священної Римської імперії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Арагонська
 
 
 
 
 
 

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118603701 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Рудольф II // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. ↑ Encyclopædia Britannica
  4. ↑ RKDartists
  5. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  6. ↑ The Fine Art Archive — 2003.
  7. ↑ а б Kindred Britain
  8. ↑ База даних малих космічних тіл JPL: Рудольф II (англ.) .

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Gindely, «Rudolf II» (Прага, 1868);
  • Bezold, «K. Rudolf II und die heilige Liga».
Попередник
Максиміліан II Габсбург 		Імператор Священної Римської імперії
1576-1612 		Наступник
Матвій Габсбург
Попередник
Максиміліан II Габсбург 		Король Богемії
1575-1611 		Наступник
Матвій II Габсбург
Попередник
Максиміліан II Габсбург 		Король Угорщини
1572-1608 		Наступник
Матвій II Габсбург
Попередник
Максиміліан II Габсбург 		Король Хорватії
1572-1608 		Наступник
Матвій II Габсбург
Попередник
Максиміліан II Габсбург 		Король Німеччини
1575-1612 		Наступник
Матвій Габсбург
Попередник
Максиміліан II Габсбург
оскаржувалося іншими претендентами 		Король Галичини та Володимирії
титулярний
1572-1608 		Наступник
Матвій II Габсбург
оскаржувалося іншими претендентами
Попередник
Максиміліан II Габсбург 		Ерцгерцог Австрії
1576-1608 		Наступник
Матвій II Габсбург
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рудольф_II&oldid=41826045