Жозефіна-Шарлотта Бельгійська: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м replaced: в якості → як, В кінці → Наприкінці, removed: за допомогою AWB
вікіфікація, стиль
 
(Не показані 20 проміжних версій 14 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Правитель
{{Правитель
|посада = велика герцогиня-консорт
|посада = велика герцогиня-консорт [[Люксембург]]у
|країна = [[Люксембург]]у
|ім'я = Жозефіна-Шарлотта Бельгійська
|ім'я = Жозефіна-Шарлотта Бельгійська
|оригінал імені = Joséphine-Charlotte de Belgique
|оригінал імені = Joséphine-Charlotte de Belgique
|порядок =
|порядок-жін = 8
|порядок-жін = 8
|зображення = Joséphine-Charlotte vun der Belsch.jpg
|зображення = Joséphine-Charlotte vun der Belsch.jpg
Рядок 19: Рядок 17:
|місце народження = [[Брюссель]], [[Бельгія]]
|місце народження = [[Брюссель]], [[Бельгія]]
|дата смерті = 10.1.2005
|дата смерті = 10.1.2005
|місце смерті = [[Фішбах (комуна)|Фішбах]], [[Люксембург]]
|місце смерті = [[Фішбах (Люксембург)|Фішбах]], [[Люксембург]]
|в шлюбі = [[Жан (великий герцог Люксембургу)|Жан Люксембурзький]]
|в шлюбі = [[Жан (великий герцог Люксембургу)|Жан Люксембурзький]]
|діти =
|діти =
Рядок 26: Рядок 24:
|мати = [[Астрід Шведська]]
|мати = [[Астрід Шведська]]
}}
}}
⚫
'''Жозефіна-Шарлотта Бельгійська''' ({{lang-fr|Joséphine-Charlotte de Belgique}}, {{lang-de|Joséphine Charlotte von Belgien}}), повне ім'я '''Жозефіна-Шарлотта Стефанія Інгеборга Єлизавета Марія Жозе Маргарита Астрід Бельгійська''' ({{lang-fr|Joséphine-Charlotte Stéphanie Ingeborg Elisabeth Marie José Marguerite Astrid de Belgique}}; [[11 жовтня]] [[1927]] — [[10 січня]] [[2005]]) — [[Бельгія|бельгійська]] принцеса із Саксен-Кобург-Готської династії, донька короля [[Бельгія|Бельгії]] [[Леопольд III (король Бельгії)|Леопольда III]] та [[Швеція|шведської]] принцеси [[Астрід Шведська|Астрід]], дружина великого герцога [[Люксембург]]у [[Жан (великий герцог Люксембургу)|Жана]], матір правлячого великого герцога [[Анрі (великий герцог Люксембургу)|Анрі]].

⚫
'''Жозефіна-Шарлотта Бельгійська''' ({{lang-fr|Joséphine-Charlotte de Belgique}}, {{lang-de|Joséphine Charlotte von Belgien}}), повне ім'я '''Жозефіна-Шарлотта Стефанія Інгеборга Єлизавета Марія Жозе Маргарита Астрід Бельгійська''' ({{lang-fr|Joséphine-Charlotte Stéphanie Ingeborg Elisabeth Marie José Marguerite Astrid de Belgique}}), ({{н|1}} [[11 жовтня]] [[1927]] — {{†|1}} [[10 січня]] [[2005]]) — [[Бельгія|бельгійська]] принцеса із Саксен-Кобург-Готської династії, донька короля [[Бельгія|Бельгії]] [[Леопольд III (король Бельгії)|Леопольда III]] та [[Швеція|шведської]] принцеси [[Астрід Шведська|Астрід]], дружина великого герцога [[Люксембург]]у [[Жан (великий герцог Люксембургу)|Жана]], матір правлячого великого герцога [[Анрі (великий герцог Люксембургу)|Анрі]].


== Біографія ==
== Біографія ==


=== Дитинство та юність ===
=== Дитинство та юність ===
Жозефіна-Шарлотта народилась [[11 жовтня]] [[1927]] року у Королівському палаці [[Брюссель|Брюсселя]]. Вона стала первістком в родині кронпринца [[Бельгія|Бельгії]] [[Леопольд III (король Бельгії)|Леопольда]] та його першої дружини [[Астрід Шведська|Астрід Шведської]], народившись за одинадцять місяців після весілля батьків. Під час вагітності матір подорожувала [[Бельгія|Бельгією]], а також читала біографію [[Жозефіна Богарне|Жозефіни де Богарне]], що приходилася їй пра-пра-прабабкою. Тож, перше ім'я дівчинка отримала на її честь, друге&nbsp;— на честь хресної матері [[Шарлотта (велика герцогиня Люксембургу)|Шарлотти Люксембурзької]]. З приводу народження королівської доньки був дан двадцять один гарматний залп.<ref name="ЖЗ">Жозефіна-Шарлотта [http://users.skynet.be/retour_aux_sources/jochar.htm] {{ref-fr}}</ref>Хрестини відбулися у церкві Saint Jacques-sur-Coudenberg.<ref name="ВГ">Велика герцогиня Жозефіна-Шарлотта [http://familleroyalebelge.blogspot.com/2012/09/la-grande-duchesse-josephine-charlotte.html] {{ref-fr}}</ref>
Жозефіна-Шарлотта народилась 11 жовтня 1927 року у Королівському палаці [[Брюссель|Брюсселя]]. Вона стала первістком в родині кронпринца [[Бельгія|Бельгії]] [[Леопольд III (король Бельгії)|Леопольда]] та його першої дружини [[Астрід Шведська|Астрід Шведської]], народившись за одинадцять місяців після весілля батьків. Під час вагітності матір подорожувала [[Бельгія|Бельгією]], а також читала біографію [[Жозефіна Богарне|Жозефіни де Богарне]], що приходилася їй пра-пра-прабабкою. Тож, перше ім'я дівчинка отримала на її честь, друге&nbsp;— на честь хресної матері [[Шарлотта (велика герцогиня Люксембургу)|Шарлотти Люксембурзької]]. З приводу народження королівської доньки був дан двадцять один гарматний залп.<ref name="ЖЗ">Жозефіна-Шарлотта [http://users.skynet.be/retour_aux_sources/jochar.htm] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304194248/http://users.skynet.be/retour_aux_sources/jochar.htm|date=4 березня 2016}} {{ref-fr}}</ref>Хрестини відбулися у церкві Saint Jacques-sur-Coudenberg.<ref name="ВГ">Велика герцогиня Жозефіна-Шарлотта [http://familleroyalebelge.blogspot.com/2012/09/la-grande-duchesse-josephine-charlotte.html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305040710/http://familleroyalebelge.blogspot.com/2012/09/la-grande-duchesse-josephine-charlotte.html|date=5 березня 2016}} {{ref-fr}}</ref>


До шести років Жозефіна-Шарлотта росла в [[:fr:Château du Stuyvenberg|замку Стювенберг]] в [[Лакен]]і. Літом кілька тижнів проводила з батьками на віллі Фрідхем у [[Швеція|Швеції]].<ref name="ВГ"></ref>
До шести років Жозефіна-Шарлотта росла в {{iw|Château du Stuyvenberg|замку Стювенберг|fr}} в [[Лакен]]і. Літом кілька тижнів проводила з батьками на віллі Фрідхем у [[Швеція|Швеції]].<ref name="ВГ"/>


Країною в той час правив її дід [[Альберт I (король Бельгії)|Альберт I]]. У лютому [[1934]] він загинув, зірвавшись зі скелі під час альпіністського сходження. Трон успадкував [[Леопольд III (король Бельгії)|Леопольд]].
Країною в той час правив її дід [[Альберт I (король Бельгії)|Альберт I]]. У лютому 1934 він загинув, зірвавшись зі скелі під час альпіністського сходження. Трон успадкував [[Леопольд III (король Бельгії)|Леопольд]].


Влітку [[1935]], коли доньці йшов восьмий рік, батьки взяли її із молодшим братом [[Бодуен I|Бодуеном]] на відпочинок до [[Швейцарія|Швейцарії]]. В кінці серпня дітей відправили назад до [[Брюссель|Брюсселя]]. А наступного ранку матір загинула у автокатастрофі, що трапилася на берегу [[Фірвальдштетське озеро|Фірвальдштетського озера]]. Наступні кілька місяців за Жозефіною-Шарлоттою та її братами приглядала тітка [[Маргарита Шведська|Маргарита]],<ref>Маргарита Датська. [http://trondni.blogspot.com/2009/12/late-royals-princess-margaretha-of.html]</ref> що терміново прибула з [[Данія|Данії]].
Влітку 1935, коли доньці йшов восьмий рік, батьки взяли її із молодшим братом [[Бодуен I|Бодуеном]] на відпочинок до [[Швейцарія|Швейцарії]]. Наприкінці серпня дітей відправили назад до [[Брюссель|Брюсселя]]. А наступного ранку матір загинула у автокатастрофі, що трапилася на берегу [[Фірвальдштетське озеро|Фірвальдштетського озера]]. Наступні кілька місяців за Жозефіною-Шарлоттою та її братами приглядала тітка [[Маргарита Шведська|Маргарита]],<ref>Маргарита Датська. [http://trondni.blogspot.com/2009/12/late-royals-princess-margaretha-of.html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120314043036/http://trondni.blogspot.com/2009/12/late-royals-princess-margaretha-of.html|date=14 березня 2012}}</ref> що терміново прибула з [[Данія|Данії]].


Першу освіту юна принцеса отримувала у школі при палаці, а У [[1940]]&nbsp;— її відправили до інтернату. [[10 травня]] [[1940]], після вторгнення нацистських військ на територію Бельгії, королівські діти були переправлені спочатку до [[Франція|Франції]]. а потім&nbsp;— до [[Іспанія|Іспанії]]. Леопольд відмовився залишити країну і очолити уряд у вигнанні. Проте, також він відмовився підписувати капітуляцію і затверджувати склад колабораціоністського уряду. король залишився у добровільному полоні і перебував під домашнім арештом у [[Лакенський палац|Лакенському палаці]]. Три місяці діти нічого не знали про долю батька, так само, як і він&nbsp;— про їхню.<ref name="БКР"></ref>
Першу освіту юна принцеса отримувала у школі при палаці, а У 1940&nbsp;— її відправили до інтернату. [[10 травня]] 1940, після вторгнення нацистських військ на територію Бельгії, королівські діти були переправлені спочатку до [[Франція|Франції]]. а потім&nbsp;— до [[Іспанія|Іспанії]]. Леопольд відмовився залишити країну і очолити уряд у вигнанні. Проте, також він відмовився підписувати капітуляцію і затверджувати склад колабораціоністського уряду. король залишився у добровільному полоні і перебував під домашнім арештом у [[Лакенський палац|Лакенському палаці]]. Три місяці діти нічого не знали про долю батька, так само, як і він&nbsp;— про їхню.<ref name="БКР"/>


Наприкінці [[1941]] року він таємно вступив у другий шлюб із донькою губернатора [[Західна Фландрія|Західної Фландрії]] Анрі Баелса, Ліліан.
Наприкінці 1941 року він таємно вступив у другий шлюб із донькою губернатора [[Західна Фландрія|Західної Фландрії]] Анрі Баелса, Ліліан.


У [[1942]] Жозефіна-Шарлотта навчалася шляхом приватних уроків з репетиторами,<ref>Біографія Жозефіни-Шарлотти. [http://www.gouvernement.lu/salle_presse/actualite/2005/01/10gd/cv_gd/index.html] {{ref-fr}}</ref> а Ліліан Баелс стала турботливою та люблячою мачухою їй та її братам. Жили вони в [[Лакенський палац|Лакенському палаці]] та [[:en:Ciergnon Castle|замку Сьєрнон]] в [[Арденни|Арденнах]].<ref>Замок Сьєрнон [http://royalementblog.blogspot.com/2011/08/le-chateau-de-ciergnon.html] {{ref-fr}}</ref>
У 1942 Жозефіна-Шарлотта навчалася шляхом приватних уроків з репетиторами,<ref>Біографія Жозефіни-Шарлотти. [http://www.gouvernement.lu/salle_presse/actualite/2005/01/10gd/cv_gd/index.html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130522131514/http://www.gouvernement.lu/salle_presse/actualite/2005/01/10gd/cv_gd/index.html|date=22 травня 2013}} {{ref-fr}}</ref> а Ліліан Баелс стала турботливою та люблячою мачухою їй та її братам. Жили вони в [[Лакенський палац|Лакенському палаці]] та {{iw|Ciergnon Castle|замку Сьєрнон|en}} в [[Арденни|Арденнах]].<ref>Замок Сьєрнон [http://royalementblog.blogspot.com/2011/08/le-chateau-de-ciergnon.html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131221224550/http://royalementblog.blogspot.com/2011/08/le-chateau-de-ciergnon.html|date=21 грудня 2013}} {{ref-fr}}</ref>


[[7 червня]] [[1944]] королівська родина була депортована до Німеччини. До [[6 березня]] [[1945]] її тримали у [[:de:Schloss Hirschstein|замку Хірштайн]] в [[Вільна держава Саксонія|Саксонії]].<ref>Історія замку Хірштайн, [http://www.hirschstein.de/texte/seite.php?id=21358] {{ref-de}}</ref> а після цього&nbsp;— перевезли до [[Штробль-ам-Вольфгангзеє]] у [[Австрія|Австрії]]. Звільнення прийшло від американських військ [[7 травня]] [[1945]]. Після цього сім'я переїхала до [[Швейцарія|Швейцарії]], де оселилася на віллі «Le Reposoir» у Преньї,<ref name="БКР">Бельгійська королівська родина [https://archive.is/20130209203210/personales.ya.com/fororeal/enfrbel.htm] {{ref-en}}</ref> поблизу [[Женева|Женеви]], оскільки уряд заборонив Леопольду повертатися до Бельгії, звинувачуючи його у співпраці з нацистами.
7 червня 1944 королівська родина була депортована до Німеччини. До 6 березня 1945 її тримали у {{iw|Schloss Hirschstein|замку Хірштайн|de}} в [[Вільна держава Саксонія|Саксонії]].<ref>Історія замку Хірштайн, [http://www.hirschstein.de/texte/seite.php?id=21358] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130512093941/http://www.hirschstein.de/texte/seite.php?id=21358|date=12 травня 2013}} {{ref-de}}</ref> а після цього&nbsp;— перевезли до [[Штробль-ам-Вольфгангзеє]] у [[Австрія|Австрії]]. Звільнення прийшло від американських військ 7 травня 1945. Після цього сім'я переїхала до [[Швейцарія|Швейцарії]], де оселилася на віллі «Le Reposoir» у Преньї,<ref name="БКР">Бельгійська королівська родина [https://archive.today/20130209203210/personales.ya.com/fororeal/enfrbel.htm] {{ref-en}}</ref> поблизу [[Женева|Женеви]], оскільки уряд заборонив Леопольду повертатися до Бельгії, звинувачуючи його у співпраці з нацистами.


У Швейцарії Жозефіна-Шарлотта продовжила своє навчання. Вона відвідувала ''«Ecole Supérieure de Jeunes Filles»'', а згодом прослухала курс дитячої психології у [[Женевський університет|Женевському університеті]], який викладав [[Жан Піаже]].
У Швейцарії Жозефіна-Шарлотта продовжила своє навчання. Вона відвідувала ''«Ecole Supérieure de Jeunes Filles»'', а згодом прослухала курс дитячої психології у [[Женевський університет|Женевському університеті]], який викладав [[Жан Піаже]].


У [[1949]] принцеса відвідала батьківщину. Її візит тривав з [[11 квітня|11]] по [[16 квітня]]. Бельгійці були вражені її схожістю із улюбленою королевою [[Астрід Шведська|Астрід]].<ref name="ЖЗ"></ref>
У [[1949]] принцеса відвідала батьківщину. Її візит тривав з 11 по 16 квітня. Бельгійці були вражені її схожістю із улюбленою королевою [[Астрід Шведська|Астрід]].<ref name="ЖЗ"/>


В [[Бельгія|Бельгії]] у [[1950]] був проведений референдум, за результатами якого королю було дозволено повернутися до країни та відновити правління. Звинувачення у колабораціонізмі були зняті за чотири роки до цього. Проте, володарювання її батька виявилось зовсім нетривалим. Почалися зіткнення на політичному та національному ґрунті, страйки, виникла загроза громадянської війни. [[Леопольд III (король Бельгії)|Леопольд III]] в напруженій обстановці зрікся престолу на користь старшого сина [[Бодуен I|Бодуена]]. Принцеса Жозефіна-Шарлотта, окрім звичайних службових обов'язків як представника королівської сім'ї, активно займалася питаннями соціальної сфери та мистецтва.
У [[Бельгія|Бельгії]] 1950 року проведено референдум, за результатами якого королю було дозволено повернутися до країни та відновити правління. Звинувачення у колабораціонізмі були зняті за чотири роки до цього. Проте, володарювання її батька виявилось зовсім нетривалим. Почалися зіткнення на політичному та національному ґрунті, страйки, виникла загроза громадянської війни. [[Леопольд III (король Бельгії)|Леопольд III]] в напруженій обстановці зрікся престолу на користь старшого сина [[Бодуен I|Бодуена]]. Принцеса Жозефіна-Шарлотта, окрім звичайних службових обов'язків як представника королівської сім'ї, активно займалася питаннями соціальної сфери та мистецтва.


=== Заміжжя ===
=== Шлюб ===
[[7 листопада]] [[1952]] було оголошено про заручини принцеси [[Бельгія|Бельгії]] Жозефіни-Шарлотти із спадкоємцем люксембурзького престолу [[Жан (великий герцог Люксембургу)|Жаном Бенуа Гійомом]], старшим сином правлячої великої герцогині [[Шарлотта (велика герцогиня Люксембургу)|Шарлотти]]. Весілля відбулося [[9 квітня]] [[1953]] у [[Собор Люксембурзької Богоматері|Соборі Люксембурзької Богоматері]]. Нареченій було 25 років, нареченому&nbsp;— 32. Національний банк Бельгії Société Générale як весільний подарунок презентував принцесі діамантову тіару.<ref>Бельгійська тіара [http://orderofsplendor.blogspot.com/2011/09/tiara-thursday-belgian-scroll-tiara.html] {{ref-en}}</ref> Після медового місяця, влітку [[1953]] молодята оселилися у [[:en:Betzdorf Castle|замку Бецдорф]], що на сході крайни. Він залишався їхньою резиденцією наступні одинадцять років. Політично мотивований, шлюб виявився щасливим.
7 листопада 1952 було оголошено про заручини принцеси [[Бельгія|Бельгії]] Жозефіни-Шарлотти із спадкоємцем люксембурзького престолу [[Жан (великий герцог Люксембургу)|Жаном Бенуа Гійомом]], старшим сином правлячої великої герцогині [[Шарлотта (велика герцогиня Люксембургу)|Шарлотти]]. Весілля відбулося 9 квітня 1953 у [[Собор Люксембурзької Богоматері|Соборі Люксембурзької Богоматері]]. Нареченій було 25 років, нареченому&nbsp;— 32. Національний банк Бельгії Société Générale як весільний подарунок презентував принцесі діамантову тіару.<ref>Бельгійська тіара [http://orderofsplendor.blogspot.com/2011/09/tiara-thursday-belgian-scroll-tiara.html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121023002001/http://orderofsplendor.blogspot.com/2011/09/tiara-thursday-belgian-scroll-tiara.html|date=23 жовтня 2012}} {{ref-en}}</ref> Після медового місяця, влітку 1953 молодята оселилися у {{iw|Betzdorf Castle|замку Бецдорф|en}}, що на сході крайни. Він залишався їхньою резиденцією наступні одинадцять років. Політично мотивований, шлюб виявився щасливим.
У подружжя народилося п'ятеро дітей:
У подружжя народилося п'ятеро дітей:
* '''[[Марія-Астрід Люксембурзька|Марія-Астрід]]''' (нар.[[1954]]) — дружина ерцгерцога Австрійського Карла Крістіана, має трьох синів та двох доньок;
* [[Марія-Астрід Люксембурзька|Марія-Астрід]] (нар.1954) — дружина ерцгерцога Австрійського Карла Крістіана, має трьох синів та двох доньок;
* '''[[Анрі (великий герцог Люксембургу)|Анрі]]''' (нар.[[1955]]) — великий герцог [[Люксембург]]а з [[2000]] року, одружений із Марією-Терезою Местре, має п'ятьох дітей;
* [[Анрі (великий герцог Люксембургу)|Анрі]] (нар.1955) — великий герцог [[Люксембург]]а з 2000 року, одружений із Марією-Терезою Местре, має п'ятьох дітей;
* '''[[Жан Люксембурзький|Жан]]''' (нар.[[1957]]) — був двічі морганатично одружений, має трьох синів та доньку;
* [[Жан Люксембурзький|Жан]] (нар.1957) — був двічі морганатично одружений, має трьох синів та доньку;
* '''[[Маргарита Люксембурзька|Маргарита]]''' (нар.[[1957]]) — дружина принца [[Ліхтенштейн]]ського Ніколауса, має трьох дітей;
* [[Маргарита Люксембурзька|Маргарита]] (нар.1957) — дружина принца [[Ліхтенштейн]]ського Ніколауса, має трьох дітей;
* '''[[Гійом Люксембурзький|Гійом]]''' (нар.[[1963]]) — одружений із Сибіллою Вайллер, має трьох синів та доньку.
* [[Гійом Люксембурзький|Гійом]] (нар.1963) — одружений із Сибіллою Вайллер, має трьох синів та доньку.


=== Велика герцогиня ===
=== Велика герцогиня ===
У квітні [[1961]] її чоловік став намісником держави, під його наглядом вирішувались поточні державні справи. А у листопаді [[1964]] велика герцогиня Шарлотта зреклася трону на його користь. [[Жан (великий герцог Люксембургу)|Жан]] офіційно став правителем [[Люксембург]]у.
У квітні 1961 її чоловік став намісником держави, під його наглядом вирішувались поточні державні справи. А у листопаді 1964 велика герцогиня Шарлотта зреклася трону на його користь. [[Жан (великий герцог Люксембургу)|Жан]] офіційно став правителем [[Люксембург]]у.


Жозефіна-Шарлотта займалася соціальними питаннями, що стосувалися проблем здоров'я, дитинства та сім'ї. Була патроном кількох благодійних та філантропічних організацій, зокрема, Союзу добровільних донорів крові та Люксембурзького педітричного товариства.
Жозефіна-Шарлотта займалася соціальними питаннями, що стосувалися проблем здоров'я, дитинства та сім'ї. Була патроном кількох благодійних та філантропічних організацій, зокрема, Союзу добровільних донорів крові та Люксембурзького педітричного товариства.
Із [[1969]] очолювала Бельгійську організацію [[Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця|Червоного Хреста]].
Із 1969 очолювала Бельгійську організацію [[Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця|Червоного Хреста]].


Також покровительствовала мистецтвам. Була почесним президентом [[Люксембурзький філармонічний оркестр|Люксембурзького філармонічного оркестра]]. Під її наглядом у [[1991]]—[[1996]] проходила реставрація [[Палац великих герцогів (Люксембург)|Палацу великих герцогів]]. В замку Кольмар-Берг Жозефіна-Шарлотта зібрала чудову колекцію сучасного мистецтва, яка вперше була виставлена у [[2003]] році в Національному музеї історії та мистецтва.
Також покровительствовала мистецтвам. Була почесним президентом [[Люксембурзький філармонічний оркестр|Люксембурзького філармонічного оркестра]]. Під її наглядом у 1991—1996 проходила реставрація [[Палац великих герцогів (Люксембург)|Палацу великих герцогів]]. В замку Кольмар-Берг Жозефіна-Шарлотта зібрала чудову колекцію сучасного мистецтва, яка вперше була виставлена у 2003 році в Національному музеї історії та мистецтва.


У вільний час велика герцогиня займалася садівництвом, вирощуванням квітів та спортом, у тому числі, його водними видами та катанням на лижах. Полюбляла полювання та риболовлю. Вікенди часто проводила із дружинами своїх братів, Паолою і Фабіолою у замку Сьєрнон.<ref name="ВГ"></ref>
У вільний час велика герцогиня займалася садівництвом, вирощуванням квітів та спортом, у тому числі, його водними видами та катанням на лижах. Полюбляла полювання та риболовлю. Вікенди часто проводила із дружинами своїх братів, Паолою і Фабіолою у замку Сьєрнон.<ref name="ВГ"/>


=== Останні роки ===
=== Останні роки ===
Після зречення чоловіка проживала з ним у замку Фішбах.
Після зречення чоловіка проживала з ним у замку Фішбах.


У [[2002]] Жозефіна-Шарлотта здивувала свою родину, погодившись знятися у данському документальному фільмі про нащадків короля Крістіана IX.<ref>Стаття у газеті «The Telegraph» від 11.01.2005 [http://www.telegraph.co.uk/news/obituaries/1480872/Grand-Duchess-Josephine-Charlotte-of-Luxembourg.html] {{ref-en}}</ref>
У 2002 Жозефіна-Шарлотта здивувала свою родину, погодившись знятися у данському документальному фільмі про нащадків короля Крістіана IX.<ref>Стаття у газеті «The Telegraph» від 11.01.2005 [http://www.telegraph.co.uk/news/obituaries/1480872/Grand-Duchess-Josephine-Charlotte-of-Luxembourg.html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121216025316/http://www.telegraph.co.uk/news/obituaries/1480872/Grand-Duchess-Josephine-Charlotte-of-Luxembourg.html|date=16 грудня 2012}} {{ref-en}}</ref>


[[2003]] було оголошено, що велика герцогиня страждає від онкозахворювання. Лікування проходило у Брюссельському інституті Борде.
2003 року було оголошено, що велика герцогиня страждає від онкозахворювання. Лікування проходило у Брюссельському інституті Борде.


Померла [[10 січня]] [[2005]] у віці 77 років від [[рак (захворювання)|раку легень]] в замку Фішбах в оточенні своєї родини. Згідно з останньою волею, тіло Жозефіни-Шарлотти було кремоване. Урна з прахом покоїться у склепі герцогської родини в [[Собор Люксембурзької Богоматері|Соборі Люксембурзької Богоматері]].
Померла 10 січня 2005 у віці 77 років від [[рак (захворювання)|раку легень]] у замку Фішбах в оточенні своєї родини. Згідно з останньою волею, тіло Жозефіни-Шарлотти було кремоване. Урна з прахом покоїться у склепі герцогської родини в [[Собор Люксембурзької Богоматері|Соборі Люксембурзької Богоматері]].


[[2006]]-го діти великої герцогині мали намір виставити на [[аукціон]]і [[Сотбі]] близько 150 ювелірних виробів, що їй належали. Проте, у зв'язку з широкою критикою, продаж був скасований, щоб не кинути тінь на образ династії.
2006-го року діти великої герцогині мали намір виставити на [[аукціон]]і [[Сотбі]] близько 150 ювелірних виробів, що їй належали. Проте, у зв'язку з широкою критикою, продаж скасовано, щоб не кинути тінь на образ династії.


== Цікаві факти ==
== Цікаві факти ==
* Велика герцогиня висловлювала не схвалювала шлюбу свого сина [[Анрі (великий герцог Люксембургу)|Анрі]] із простолюдинкою Марією-Терезою Местре. А із своїх 22 онуків ближчі відносини у неї складалися з тими, хто був народжений від династичних союзів.<ref name="ВГ"></ref>
* Велика герцогиня висловлювала не схвалювала шлюбу свого сина [[Анрі (великий герцог Люксембургу)|Анрі]] із простолюдинкою Марією-Терезою Местре. А із своїх 22 онуків ближчі відносини у неї складалися з тими, хто був народжений від династичних союзів.<ref name="ВГ"/>


== Генеалогія ==
== Генеалогія ==
{{familytree/start|style={{{style|}}}}}
{{familytree/start|style={{{style|}}}}}
<!-- SLF = self FAT = father MOT = mother FAF = father's father FAM = father's mother FFF= father's father's father etc -->
<!-- SLF = self FAT = father MOT = mother FAF = father's father FAM = father's mother FFF= father's father's father etc -->
{{familytree| FFF |y| FFM | | FMF |y| FMM | | MFF |y| MFM | | MMF |y| MMM |FFF=[[Філіп Бельгійський|Філіп Фландрський]]<br/>[[Файл:De Graaf van Vlaanderen.jpg|50пкс|]]|FFM=[[Марія Гогенцоллерн-Зігмарінген]]<br/>[[Файл:Maria Luise von Hohenzollern-Sigmaringen.jpg|50пкс|]]|FMF=[[Карл Теодор (герцог Баварський)|Карл Теодор Баварський]]<br/>[[Файл:Duke Karl-Theodor in Bavaria.jpg|50пкс|]]|FMM=[[Марія Жозе Португальська]]<br/>[[Файл:Herzoeginmariejose.jpg|50пкс|]]|MFF=[[Оскар II]] <br />[[Файл:250 KingOscar2.jpg|50пкс]]|MFM=[[Софія Нассауська]]<br />[[Файл:Sofia of Sweden (1857) c 1872 (2).jpg|50пкс]]||MMF=[[Фредерік VIII (король Данії)|Фредерік VIII]]<br/>[[Файл:Frederic8-(1863-1868).jpeg|50пкс|]]|MMM=[[Луїза Шведська]]<br/>[[Файл:Drottning Lovisa av Danmark 1851-1926 av Amalia Lindegren.jpg|50пкс|]]}}
{{familytree| FFF |y| FFM | | FMF |y| FMM | | MFF |y| MFM | | MMF |y| MMM |FFF=[[Філіп Бельгійський|Філіп Фландрський]]<br/>[[Файл:De Graaf van Vlaanderen.jpg|50пкс|]]|FFM=[[Марія Гогенцоллерн-Зігмарінген]]<br/>[[Файл:Maria Luise von Hohenzollern-Sigmaringen.jpg|50пкс|]]|FMF=[[Карл Теодор (герцог Баварський)|Карл Теодор Баварський]]<br/>[[Файл:Duke Karl-Theodor in Bavaria.jpg|50пкс|]]|FMM=[[Марія Жозе Португальська]]<br/>[[Файл:Herzoeginmariejose.jpg|50пкс|]]|MFF=[[Оскар II]] <br />[[Файл:King Oscar II.jpg|50пкс]]|MFM=[[Софія Нассауська]]<br />[[Файл:Sofia of Sweden (1857) c 1872 (2).jpg|50пкс]]||MMF=[[Фредерік VIII (король Данії)|Фредерік VIII]]<br/>[[Файл:Frederic8-(1863-1868).jpeg|50пкс|]]|MMM=[[Луїза Шведська]]<br/>[[Файл:Drottning Lovisa av Danmark 1851-1926 av Amalia Lindegren.jpg|50пкс|]]}}
{{familytree| | | |!| | | | | | | |!| | | | | | | |!| | | | | | | |!| | | |}}
{{familytree| | | |!| | | | | | | |!| | | | | | | |!| | | | | | | |!| | | |}}
{{familytree| | | FAF |~|~|y|~|~| FAM | | | | | | MOF |~|~|y|~|~| MOM | | |FAF=[[Альберт I]]<br />[[Файл:Albert I Koning der Belgen.jpg|50пкс]]|FAM=Єлизавета Баварська<br/>[[Файл:ElisabethofBelgium.jpg|50пкс]]|MOF=[[Карл Шведський]]<br />[[Файл:Carl of Sweden (1861) 1929.jpg|50пкс]]|MOM=[[Інгеборга Датська]]<br />[[Файл:Ingeborg of Sweden.jpg|50пкс]]}}
{{familytree| | | FAF |~|~|y|~|~| FAM | | | | | | MOF |~|~|y|~|~| MOM | | |FAF=[[Альберт I]]<br />[[Файл:Albert I Koning der Belgen.jpg|50пкс]]|FAM=[[Єлизавета Баварська (королева Бельгії)|Єлизавета Баварська]]<br/>[[Файл:ElisabethofBelgium.jpg|50пкс]]|MOF=[[Карл Шведський]]<br />[[Файл:Carl of Sweden (1861) 1929.jpg|50пкс]]|MOM=[[Інгеборга Данська (1878—1958)|Інгеборга Датська]]<br />[[Файл:Ingeborg of Sweden.jpg|50пкс]]}}
{{familytree| | | | | | | |!| | | | | | | | | | | | | | | |!| | | | | | | |}}
{{familytree| | | | | | | |!| | | | | | | | | | | | | | | |!| | | | | | | |}}
{{familytree| | | | | | | FAT |~|~|~|~|~|~|y|~|~|~|~|~|~| MOT | | | | | | |FAT=[[Леопольд III (король Бельгії)|Леопольд III]]<br />[[Файл:Leopold III w 1926.JPG|50пкс|]]|MOT=[[Астрід Шведська]]<br/>[[Файл:Crown princess Astrid 1926.jpg|50пкс]]}}
{{familytree| | | | | | | FAT |~|~|~|~|~|~|y|~|~|~|~|~|~| MOT | | | | | | |FAT=[[Леопольд III (король Бельгії)|Леопольд III]]<br />[[Файл:Leopold III w 1926.JPG|50пкс|]]|MOT=[[Астрід Шведська]]<br/>[[Файл:Crown princess Astrid 1926.jpg|50пкс]]}}
{{familytree| | | | | | | | | | | | | | | |!| | | | | | | | | | | | | | | |}}
{{familytree| | | | | | | | | | | | | | | |!| | | | | | | | | | | | | | | |}}
{{familytree| | | | | | | | | | | | | | | SLF | | | | | | | | | | | | | | |SLF='''Жозефіна-Шарлотта'''}}
{{familytree| | | | | | | | | | | | | | | SLF | | | | | | | | | | | | | | |SLF='''Жозефіна-Шарлотта'''}}
{{familytree/end}}<noinclude>
{{familytree/end}}


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 103: Рядок 100:


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://1.bp.blogspot.com/_-u0Eh4ImE-g/SigqccshjRI/AAAAAAAABY4/u_-dCgjNOAo/s1600/HRHH1.jpg Жан і Жозефіна Шарлотта. Фото]
* [http://1.bp.blogspot.com/_-u0Eh4ImE-g/SigqccshjRI/AAAAAAAABY4/u_-dCgjNOAo/s1600/HRHH1.jpg Жан і Жозефіна Шарлотта. Фото] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150809051413/http://1.bp.blogspot.com/_-u0Eh4ImE-g/SigqccshjRI/AAAAAAAABY4/u_-dCgjNOAo/s1600/HRHH1.jpg |date=9 серпня 2015 }}
* [http://www.gouvernement.lu/publications/download/grandducalfamily.pdf Офіційний сайт герцогської родини Люксембурга] {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20060630101240/http://www.gouvernement.lu/publications/download/grandducalfamily.pdf Офіційний сайт герцогської родини Люксембурга] {{ref-en}}
* [http://www.spiegel.de/panorama/trauer-in-luxemburg-grossherzogin-josephine-charlotte-verstorben-a-336194.html Стаття у журналі «Der Spiegel» від 10.01.2005] {{ref-de}}
* [http://www.spiegel.de/panorama/trauer-in-luxemburg-grossherzogin-josephine-charlotte-verstorben-a-336194.html Стаття у журналі «Der Spiegel» від 10.01.2005] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140425114334/http://www.spiegel.de/panorama/trauer-in-luxemburg-grossherzogin-josephine-charlotte-verstorben-a-336194.html |date=25 квітня 2014 }} {{ref-de}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Уродженці Брюсселя]]
[[Категорія:Уродженці Брюсселя]]
[[Категорія:Нагороджені хрестом «За заслуги перед Церквою і Папою»]]
[[Категорія:Померли від раку легень]]
[[Категорія:Померли від раку легень]]
[[Категорія:Кавалери Великого Хреста особливого ступеня ордена За заслуги перед ФРН]]
[[Категорія:Дворянство Святого Престолу]]
[[Категорія:Нагороджені ювілейною медаллю 2500-річчя заснування Перської імперії]]
[[Категорія:Принцеси Саксен-Кобург-Готські]]

Поточна версія на 13:50, 23 лютого 2024

Жозефіна-Шарлотта Бельгійська
Joséphine-Charlotte de Belgique
Жозефіна-Шарлотта Бельгійська
Жозефіна-Шарлотта Бельгійська
Жозефіна-Шарлотта у 1976
8-а велика герцогиня-консорт Люксембургу
Початок правління:12 листопада 1964
Кінець правління:7 жовтня 2000
Попередник:Феліче Бурбон-Пармський
Наступник:Марія-Тереза Местре
Дата народження:11 жовтня 1927(1927-10-11)
Місце народження:Брюссель, Бельгія
Дата смерті:10 січня 2005(2005-01-10) (77 років)
Місце смерті:Фішбах, Люксембург
ПохованняСобор Люксембурзької Богоматері
Дружина:Жан Люксембурзький
Династія:Саксен-Кобург-Готська
Батько:Леопольд III
Мати:Астрід Шведська
Нагороди:
орден Ізабелли Католички Хрест «За заслуги перед Церквою і Папою» Великий хрест особливого ступеня ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» Knight Grand Cross of the Order of the Falcon Grand Cross with Collar of the Order of the White Rose of Finland

Жозефіна-Шарлотта Бельгійська (фр. Joséphine-Charlotte de Belgique, нім. Joséphine Charlotte von Belgien), повне ім'я Жозефіна-Шарлотта Стефанія Інгеборга Єлизавета Марія Жозе Маргарита Астрід Бельгійська (фр. Joséphine-Charlotte Stéphanie Ingeborg Elisabeth Marie José Marguerite Astrid de Belgique; 11 жовтня 1927 — 10 січня 2005) — бельгійська принцеса із Саксен-Кобург-Готської династії, донька короля Бельгії Леопольда III та шведської принцеси Астрід, дружина великого герцога Люксембургу Жана, матір правлячого великого герцога Анрі.

Біографія

[ред. | ред. код]

Дитинство та юність

[ред. | ред. код]

Жозефіна-Шарлотта народилась 11 жовтня 1927 року у Королівському палаці Брюсселя. Вона стала первістком в родині кронпринца Бельгії Леопольда та його першої дружини Астрід Шведської, народившись за одинадцять місяців після весілля батьків. Під час вагітності матір подорожувала Бельгією, а також читала біографію Жозефіни де Богарне, що приходилася їй пра-пра-прабабкою. Тож, перше ім'я дівчинка отримала на її честь, друге — на честь хресної матері Шарлотти Люксембурзької. З приводу народження королівської доньки був дан двадцять один гарматний залп.[1]Хрестини відбулися у церкві Saint Jacques-sur-Coudenberg.[2]

До шести років Жозефіна-Шарлотта росла в замку Стювенберг[fr] в Лакені. Літом кілька тижнів проводила з батьками на віллі Фрідхем у Швеції.[2]

Країною в той час правив її дід Альберт I. У лютому 1934 він загинув, зірвавшись зі скелі під час альпіністського сходження. Трон успадкував Леопольд.

Влітку 1935, коли доньці йшов восьмий рік, батьки взяли її із молодшим братом Бодуеном на відпочинок до Швейцарії. Наприкінці серпня дітей відправили назад до Брюсселя. А наступного ранку матір загинула у автокатастрофі, що трапилася на берегу Фірвальдштетського озера. Наступні кілька місяців за Жозефіною-Шарлоттою та її братами приглядала тітка Маргарита,[3] що терміново прибула з Данії.

Першу освіту юна принцеса отримувала у школі при палаці, а У 1940 — її відправили до інтернату. 10 травня 1940, після вторгнення нацистських військ на територію Бельгії, королівські діти були переправлені спочатку до Франції. а потім — до Іспанії. Леопольд відмовився залишити країну і очолити уряд у вигнанні. Проте, також він відмовився підписувати капітуляцію і затверджувати склад колабораціоністського уряду. король залишився у добровільному полоні і перебував під домашнім арештом у Лакенському палаці. Три місяці діти нічого не знали про долю батька, так само, як і він — про їхню.[4]

Наприкінці 1941 року він таємно вступив у другий шлюб із донькою губернатора Західної Фландрії Анрі Баелса, Ліліан.

У 1942 Жозефіна-Шарлотта навчалася шляхом приватних уроків з репетиторами,[5] а Ліліан Баелс стала турботливою та люблячою мачухою їй та її братам. Жили вони в Лакенському палаці та замку Сьєрнон[en] в Арденнах.[6]

7 червня 1944 королівська родина була депортована до Німеччини. До 6 березня 1945 її тримали у замку Хірштайн[de] в Саксонії.[7] а після цього — перевезли до Штробль-ам-Вольфгангзеє у Австрії. Звільнення прийшло від американських військ 7 травня 1945. Після цього сім'я переїхала до Швейцарії, де оселилася на віллі «Le Reposoir» у Преньї,[4] поблизу Женеви, оскільки уряд заборонив Леопольду повертатися до Бельгії, звинувачуючи його у співпраці з нацистами.

У Швейцарії Жозефіна-Шарлотта продовжила своє навчання. Вона відвідувала «Ecole Supérieure de Jeunes Filles», а згодом прослухала курс дитячої психології у Женевському університеті, який викладав Жан Піаже.

У 1949 принцеса відвідала батьківщину. Її візит тривав з 11 по 16 квітня. Бельгійці були вражені її схожістю із улюбленою королевою Астрід.[1]

У Бельгії 1950 року проведено референдум, за результатами якого королю було дозволено повернутися до країни та відновити правління. Звинувачення у колабораціонізмі були зняті за чотири роки до цього. Проте, володарювання її батька виявилось зовсім нетривалим. Почалися зіткнення на політичному та національному ґрунті, страйки, виникла загроза громадянської війни. Леопольд III в напруженій обстановці зрікся престолу на користь старшого сина Бодуена. Принцеса Жозефіна-Шарлотта, окрім звичайних службових обов'язків як представника королівської сім'ї, активно займалася питаннями соціальної сфери та мистецтва.

Шлюб

[ред. | ред. код]

7 листопада 1952 було оголошено про заручини принцеси Бельгії Жозефіни-Шарлотти із спадкоємцем люксембурзького престолу Жаном Бенуа Гійомом, старшим сином правлячої великої герцогині Шарлотти. Весілля відбулося 9 квітня 1953 у Соборі Люксембурзької Богоматері. Нареченій було 25 років, нареченому — 32. Національний банк Бельгії Société Générale як весільний подарунок презентував принцесі діамантову тіару.[8] Після медового місяця, влітку 1953 молодята оселилися у замку Бецдорф[en], що на сході крайни. Він залишався їхньою резиденцією наступні одинадцять років. Політично мотивований, шлюб виявився щасливим. У подружжя народилося п'ятеро дітей:

  • Марія-Астрід (нар.1954) — дружина ерцгерцога Австрійського Карла Крістіана, має трьох синів та двох доньок;
  • Анрі (нар.1955) — великий герцог Люксембурга з 2000 року, одружений із Марією-Терезою Местре, має п'ятьох дітей;
  • Жан (нар.1957) — був двічі морганатично одружений, має трьох синів та доньку;
  • Маргарита (нар.1957) — дружина принца Ліхтенштейнського Ніколауса, має трьох дітей;
  • Гійом (нар.1963) — одружений із Сибіллою Вайллер, має трьох синів та доньку.

Велика герцогиня

[ред. | ред. код]

У квітні 1961 її чоловік став намісником держави, під його наглядом вирішувались поточні державні справи. А у листопаді 1964 велика герцогиня Шарлотта зреклася трону на його користь. Жан офіційно став правителем Люксембургу.

Жозефіна-Шарлотта займалася соціальними питаннями, що стосувалися проблем здоров'я, дитинства та сім'ї. Була патроном кількох благодійних та філантропічних організацій, зокрема, Союзу добровільних донорів крові та Люксембурзького педітричного товариства. Із 1969 очолювала Бельгійську організацію Червоного Хреста.

Також покровительствовала мистецтвам. Була почесним президентом Люксембурзького філармонічного оркестра. Під її наглядом у 1991—1996 проходила реставрація Палацу великих герцогів. В замку Кольмар-Берг Жозефіна-Шарлотта зібрала чудову колекцію сучасного мистецтва, яка вперше була виставлена у 2003 році в Національному музеї історії та мистецтва.

У вільний час велика герцогиня займалася садівництвом, вирощуванням квітів та спортом, у тому числі, його водними видами та катанням на лижах. Полюбляла полювання та риболовлю. Вікенди часто проводила із дружинами своїх братів, Паолою і Фабіолою у замку Сьєрнон.[2]

Останні роки

[ред. | ред. код]

Після зречення чоловіка проживала з ним у замку Фішбах.

У 2002 Жозефіна-Шарлотта здивувала свою родину, погодившись знятися у данському документальному фільмі про нащадків короля Крістіана IX.[9]

2003 року було оголошено, що велика герцогиня страждає від онкозахворювання. Лікування проходило у Брюссельському інституті Борде.

Померла 10 січня 2005 у віці 77 років від раку легень у замку Фішбах в оточенні своєї родини. Згідно з останньою волею, тіло Жозефіни-Шарлотти було кремоване. Урна з прахом покоїться у склепі герцогської родини в Соборі Люксембурзької Богоматері.

2006-го року діти великої герцогині мали намір виставити на аукціоні Сотбі близько 150 ювелірних виробів, що їй належали. Проте, у зв'язку з широкою критикою, продаж скасовано, щоб не кинути тінь на образ династії.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Велика герцогиня висловлювала не схвалювала шлюбу свого сина Анрі із простолюдинкою Марією-Терезою Местре. А із своїх 22 онуків ближчі відносини у неї складалися з тими, хто був народжений від династичних союзів.[2]

Генеалогія

[ред. | ред. код]
Філіп Фландрський
 
Марія Гогенцоллерн-Зігмарінген
 
Карл Теодор Баварський
 
Марія Жозе Португальська
 
Оскар II
 
Софія Нассауська
 
Фредерік VIII
 
Луїза Шведська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Альберт I
 
 
 
 
 
Єлизавета Баварська
 
 
 
 
 
Карл Шведський
 
 
 
 
 
Інгеборга Датська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леопольд III
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Астрід Шведська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Жозефіна-Шарлотта
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Жозефіна-Шарлотта [1] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (фр.)
  2. ↑ а б в г Велика герцогиня Жозефіна-Шарлотта [2] [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (фр.)
  3. ↑ Маргарита Датська. [3] [Архівовано 14 березня 2012 у Wayback Machine.]
  4. ↑ а б Бельгійська королівська родина [4] (англ.)
  5. ↑ Біографія Жозефіни-Шарлотти. [5] [Архівовано 22 травня 2013 у Wayback Machine.] (фр.)
  6. ↑ Замок Сьєрнон [6] [Архівовано 21 грудня 2013 у Wayback Machine.] (фр.)
  7. ↑ Історія замку Хірштайн, [7] [Архівовано 12 травня 2013 у Wayback Machine.] (нім.)
  8. ↑ Бельгійська тіара [8] [Архівовано 23 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  9. ↑ Стаття у газеті «The Telegraph» від 11.01.2005 [9] [Архівовано 16 грудня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
BNF: 17800178q · Freebase: /m/016l_5 · GND: 133510387 · ISNI: 0000000022776644 · LCCN: no2021053844 · MAK: 9810571711705606 · NLP: a0000003653750 · NTA: 239336917 · SUDOC: 253194962 · VIAF: 30729388 · WorldCat: viaf-30729388
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жозефіна-Шарлотта_Бельгійська&oldid=41828505