Франко Тарас Іванович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
м категоризація |
|||
(Не показано 32 проміжні версії 22 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{вікіфікувати}} |
|||
{{othernames|Франко}} |
{{othernames|Франко}} |
||
{{Письменник |
{{Письменник |
||
| |
|Ім'я = Тарас Іванович Франко |
||
| |
|Фото = Тарас Франко.jpg |
||
| |
|Ширина = 220пкс |
||
| |
|Підпис = Тарас Франко, 1936 р. |
||
| |
|Псевдоніми = |
||
| |
|Дата народження = 9.3.1889 |
||
| |
|Місце народження = [[Львів]], [[Королівство Галичини та Володимирії]], [[Австро-Угорська імперія]] |
||
| |
|Дата смерті = 13.11.1971 |
||
| |
|Місце смерті = [[Київ]], [[Українська РСР]], [[СРСР]] |
||
| |
|Поховання = [[Байкове кладовище]] |
||
| |
|Національність = [[українці|українець]] |
||
| |
|Підданство = |
||
| |
|Громадянство = {{AUT-HUN}} → {{ZUNR}} → {{POL 2RP}} → {{USSR}} |
||
| |
|Мова творів = |
||
| |
|Рід діяльності = |
||
| |
|Роки активності = |
||
| |
|Напрямок = |
||
| |
|Жанр = |
||
| |
|Magnum opus = |
||
| |
|Премії = |
||
| |
|Нагороди = |
||
| |
|Сайт = |
||
| |
|Signature = <!-- Підпис.jpg --> |
||
|Батько=[[Франко Іван Якович]]|Мати=[[Франко Ольга Федорівна (Хоружинська)|Франко Ольга Федорівна]] |
|Батько = [[Франко Іван Якович]] |
||
|Мати = [[Франко Ольга Федорівна (Хоружинська)|Франко Ольга Федорівна]] |
|||
|Діти = [[Франко Зиновія Тарасівна]] , [[Франко Роланд Тарасович]] |
|||
⚫ | '''Тара́с Іва́нович Франко́''' ([[9 березня]] [[1889]], [[Львів]] — [[13 листопада]] [[1971]], [[Київ]]) — український [[письменник]], [[педагог]]. Член [[Спілка письменників СРСР|Спілки письменників СРСР]]. [[Син]] [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] та [[Франко Ольга Федорівна|Ольги Франко (Хоружинської)]], брат [[Франко Петро Іванович|Петра Франка]] |
||
|Дружина = Франко Катерина Іванівна |
|||
}} |
|||
⚫ | '''Тара́с Іва́нович Франко́''' ([[9 березня]] [[1889]], [[Львів]] — [[13 листопада]] [[1971]], [[Київ]]) — український [[письменник]], [[педагог]]. Член [[Спілка письменників СРСР|Спілки письменників СРСР]]. [[Син]] [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] та [[Франко Ольга Федорівна|Ольги Франко (Хоружинської)]], брат [[Франко Андрій Іванович|Андрія Франка]], [[Франко Петро Іванович|Петра Франка]] й [[Ключко Анна Іванівна|Анни Ключко (Франко)]]. |
||
== Життєпис == |
== Життєпис == |
||
Народився [[9 березня]] [[1889]] року у [[Львів|Львові]]. |
Народився [[9 березня]] [[1889]] року у [[Львів|Львові]]. |
||
Навчався в Українській академічній гімназії, після закінчення якої студіював [[філологія|філологію]] на філософському факультеті [[Львівський університет|Львівського університету]]. Студентом перекладав твори грецьких і латинських письменників, писав [[вірш]]і, які опублікував під спільним заголовком «Старе і нове вино». Для поглиблення знань поїхав на рік до [[Віденський університет|Віденського університету]]. Після закінчення Львівського університету учителював у місцевій гімназії. Під час [[перша світова війна|Першої світової війни]] мобілізований Т. |
Навчався в [[Львівська академічна гімназія|Українській академічній гімназії]], після закінчення якої студіював [[філологія|філологію]] на філософському факультеті [[Львівський університет|Львівського університету]]. Студентом перекладав твори грецьких і латинських письменників, писав [[вірш]]і, які опублікував під спільним заголовком «Старе і нове вино». Для поглиблення знань поїхав на рік до [[Віденський університет|Віденського університету]]. Після закінчення Львівського університету учителював у місцевій гімназії. Під час [[перша світова війна|Першої світової війни]] мобілізований Т. Франко захворів на [[тиф]]. Одужавши, поїхав у [[відрядження]] в підрозділ зв'язку на російсько-австрійський фронт. |
||
[[Файл:Ukr. Sokoly 1913.jpeg|міні|ліворуч|300пкс| Учительський відділ товариства «Сокіл-Батько» у Львові, весна 1913. Зліва направо: [[Боберський Іван Миколайович|Іван Боберський]], [[Гайдучок Степан Степанович|Степан Гайдучок]], [[Франко Тарас Іванович|Тарас Франко]], Омелян Гузар, [[Франко Петро Іванович|Петро Франко]], Іван Ігнат, Олександр Довбенко, [[Федів Ігор|Ігор Федів]].]] |
|||
Згодом вступив до [[ |
Згодом вступив до [[Українські січові стрільці|Легіону Січових Стрільців]] [[Українська Галицька армія|Української Галицької Армії]] ([[Українська Галицька армія|УГА]]), в якому воював його молодший брат [[Франко Петро Іванович|Петро]]. У 1919 р. у складі [[Українська Галицька армія|УГА]] опинився за [[Збруч]]ем. |
||
Навесні [[1920]] р. потрапив у [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=7567 Кожухівський більшовицький концентраційний табір]. |
Навесні [[1920]] р. потрапив у [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=7567 Кожухівський більшовицький концентраційний табір]. |
||
Рядок 42: | Рядок 45: | ||
[[Файл:Родина З. Франко.jpg|ліворуч|thumb|300px|Т. Франко та З. Франко з родиною (Київ, 1960-ті роки)]] |
[[Файл:Родина З. Франко.jpg|ліворуч|thumb|300px|Т. Франко та З. Франко з родиною (Київ, 1960-ті роки)]] |
||
У [[1939]] році переїхав жити до [[Івано-Франківськ| |
У [[1939]] році переїхав жити до [[Івано-Франківськ|Станіславова]], де перебував до [[1945]] року<ref>''Діда Роман.'' «Алеями міського парку». — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010. с. 36</ref>. Спочатку викладав [[російська мова|російську мову]] і [[російська література|літературу]] в гімназії, після вторгнення нацистської Німеччини викладав [[німецька мова|німецьку мову]] в Станіславській торговельній гімназії. Пізніше, із приходом радянської влади, знову викладав російську мову і літературу. Там він проживав разом із своєю сім'єю — дружиною Катериною, дочками [[Франко Зеновія Тарасівна|Зіновією]] та Дарією і сином [[Франко Роланд Тарасович|Роландом]] в будинку, що знаходиться на початку алеї [[Парк імені Тараса Шевченка (Івано-Франківськ)|парку імені Т. Шевченка]] за адресою [[Вулиця Шевченка (Івано-Франківськ)|вул. Шевченка]], 95. |
||
З [[1945]] викладав класичну [[філологія|філологію]] у Львівському університеті; кандидатська праця: «Іван Франко і Борислав» (1953). У [[1947]]–[[1949]] роках був директором [[Літературно-меморіальний музей Івана Франка (Львів)|Літературно-меморіального музею Івана Франка]] у Львові<ref>''Бонь В. Л.'' 60 років Львівському літературно-меморіальному музею Івана Франка // [[Галицька брама]]. — № 10 (70), 2000. — С. 4.</ref>. |
З [[1945]] року викладав класичну [[філологія|філологію]] у Львівському університеті; кандидатська праця: «Іван Франко і Борислав» (1953). У [[1947]]–[[1949]] роках був директором [[Літературно-меморіальний музей Івана Франка (Львів)|Літературно-меморіального музею Івана Франка]] у Львові<ref>''Бонь В. Л.'' 60 років Львівському літературно-меморіальному музею Івана Франка // [[Галицька брама]]. — № 10 (70), 2000. — С. 4.</ref>. |
||
Був [[професор]]ом [[фізкультура|фізкультури]] («руханки») в [[Львівська академічна гімназія|Українській Академічній Гімназії]], завзятим спортовцем та пропагандистом спорту серед молоді [[Львів|Львова]]<ref> |
Був [[професор]]ом [[фізкультура|фізкультури]] («руханки») в [[Львівська академічна гімназія|Українській Академічній Гімназії]], завзятим спортовцем та пропагандистом спорту серед молоді [[Львів|Львова]]<ref>{{Cite web |url=http://www.wz.lviv.ua/pages.php?ac=arch&atid=65434 |title=Земля для Івана Франка («Високий Замок», 15 жовтня 2008) |accessdate=15 жовтня 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180329121302/https://wz.lviv.ua/pages.php?ac=arch&atid=65434 |archivedate=29 березня 2018 |deadurl=yes }}</ref>. |
||
У [[1950]]–[[1963]] роках — співробітник [[Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України|Інституту літератури АН УРСР]]. |
У [[1950]]–[[1963]] роках — співробітник [[Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України|Інституту літератури АН УРСР]]. |
||
[[Файл:Могила Тараса Франка.JPG|міні|200пкс|Могила Тараса Франка]] |
[[Файл:Могила Тараса Франка.JPG|міні|200пкс|Могила Тараса Франка]] |
||
Помер [[13 листопада]] [[1971]] року |
Помер [[13 листопада]] [[1971]] року у віці 82 років у [[Київ|Києві]]. Похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] (ділянка № 1). |
||
== Творчість == |
== Творчість == |
||
Починаючи з 1913 окремими виданнями вийшло дев'ять книжок Т. |
Починаючи з 1913 окремими виданнями вийшло дев'ять книжок Т. Франка, серед яких особливу цінність становлять його спогади «Про батька» (1956)<ref name="a">{{cite web | url = http://100v.com.ua/uk/Franko-Taras-Ivanovich-person | title = Франко Тарас Іванович | publisher = Знамениті, великі, геніальні люди. Найцікавіше про них!}}</ref>. |
||
Тарас Франко — автор оригінальних віршів і переспівів, переважно римських і грецьких поетів; написав «Нариси історії римської літератури» (1921), збірки гуморесок «Вздовж і впоперек» (1965)<ref name="a" />. |
Тарас Франко — автор оригінальних віршів і переспівів, переважно римських і грецьких поетів; написав «Нариси історії римської літератури» (1921), збірки гуморесок «Вздовж і впоперек» (1965)<ref name="a" />. |
||
Як франкознавець брав участь у підготові 20 томів творів Івана Франка; книги «Про батька. Статті, спогади, оповідання» (1956). Автор оригінальних віршів і переспівів, головним чином з [[Стародавній Рим|римських]] і [[Стародавня Греція|грецьких]] поетів; підручник ''«Нариси історії римської літератури»'' (1921); збірки гуморесок ''«Вздовж і впоперек»'' (1965). |
Як франкознавець брав участь у підготові 20 томів творів Івана Франка; книги «Про батька. Статті, спогади, оповідання» (1956). Автор оригінальних віршів і переспівів, головним чином з [[Стародавній Рим|римських]] і [[Стародавня Греція|грецьких]] поетів; підручник ''«Нариси історії римської літератури»'' (1921); збірки гуморесок ''«Вздовж і впоперек»'' (1965). |
||
У нарисі «По той бік добра і зла»<ref>{{Cite web|title=По той бік добра і зла: репортаж із більшовицького пекла|url=https://www.istpravda.com.ua/articles/2020/09/7/158054/|website=Історична правда|accessdate=2020-09-19}}</ref> Тарас Франко наводив шокуючі факти, що розкривали реальні обставини соціалістичного «господарювання» в Україні. |
|||
Найповніше зібрання творів Тараса Франка — «Вибране» у 2-х томах; упорядники Євген Баран, [[Тихолоз Наталія Богданівна|Наталя Тихолоз]] (Івано-Франківськ, 2015). |
Найповніше зібрання творів Тараса Франка — «Вибране» у 2-х томах; упорядники Євген Баран, [[Тихолоз Наталія Богданівна|Наталя Тихолоз]] (Івано-Франківськ, 2015). |
||
У 2019 році за сприяння [[Міжнародний фонд Івана Франка|Міжнародного фонду Івана Франка]] було видано збірку спогадів Тараса Франка «Як Франко з синами спорив».<ref>[https://zn.ua/ukr/CULTURE/u-kiyevi-prezentuvali-zbirku-nevidanih-spogadiv-sina-ivana-franka-fotoreportazh-329587_.html У Києві презентували збірку невиданих спогадів сина Івана Франка] // «Дзеркало тижня», 14 листопада 2019</ref> |
|||
== Вшанування пам'яті == |
== Вшанування пам'яті == |
||
На будинку, де він жив, що знаходиться на початку алеї [[Парк імені Тараса Шевченка (Івано-Франківськ)|парку імені Т. |
На будинку, де він жив, що знаходиться на початку алеї [[Парк імені Тараса Шевченка (Івано-Франківськ)|парку імені Т. Шевченка]] за адресою [[Вулиця Шевченка (Івано-Франківськ)|вул. Шевченка]], 95 у місті [[Івано-Франківськ]] йому встановлено меморіальну дошку. |
||
У 2016 році, в Києві, за ініціативи [[Франко Роланд Тарасович|Роланда Франка]] було відкрито меморіальну [[Квартира-музей родини Івана Франка у Києві|квартиру-музей родини Івана Франка]], у приміщенні, куди в 1950 році радянська влада насильно переселила родину другого сина Івана Франка зі Львова.<ref>[https://24tv.ua/muzey_simyi_ukrayinolyubiv_pro_ivana_franka_neradyanskogo_i_yogo_viznachnu_rodinu_n753193 Музей сім'ї українолюбів: про Івана Франка нерадянського і його визначну родину] // «24 канал», 27 листопада 2016</ref> |
|||
До 130-річчя від дня народження Тараса Франка було відкрито експозицію «Загартований Франковий сокіл».<ref>[https://m.day.kyiv.ua/uk/photo/tvorec-nevyvchenyh-encyklopediy Творець невивчених енциклопедій] // «День», 15 березня 2019</ref> |
|||
== Зображення == |
== Зображення == |
||
* [http://maps.yandex.ru/-/CBQmrDLk Будинок в Івано-Франківську, де жив Тарас Франко на '''maps.yandex.ru'''] |
|||
* [http://stanislaw.in.ua/vr/203 Будинок в Івано-Франківську, де жив Т. Франко на '''stanislaw.in.ua'''] |
* [http://stanislaw.in.ua/vr/203 Будинок в Івано-Франківську, де жив Т. Франко на '''stanislaw.in.ua'''] |
||
== Примітки |
== Примітки == |
||
{{примітки}} |
{{примітки}} |
||
== Література == |
== Література == |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | * |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
* {{ЕУ}} |
* {{ЕУ}} |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | * ''Тихолоз Н''. Причинки до історії взаємин Івана і Тараса Франків з Олексою Коваленком // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Львів, 2009. — Т. 257: Праці філологічної секції. — С. 623—651. [https://web.archive.org/web/20160603041519/http://www.anthropos.lnu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/2665/1/623-651_Tykholoz_N.pdf] |
||
⚫ | |||
* {{ШевЕ-6|частина=Франко Тарас Іванович|сторінки =562}} |
|||
== Посилання == |
|||
⚫ | |||
{{Бібліоінформація |
{{Бібліоінформація}} |
||
[[Категорія:Українські письменники]] |
[[Категорія:Українські письменники]] |
||
[[Категорія:Українські перекладачі]] |
[[Категорія:Українські перекладачі]] |
||
Рядок 91: | Рядок 103: | ||
[[Категорія:Уродженці Львова]] |
[[Категорія:Уродженці Львова]] |
||
[[Категорія:Діти Івана Франка]] |
[[Категорія:Діти Івана Франка]] |
||
[[Категорія:Випускники Львівської академічної гімназії]] |
|||
[[Категорія:Випускники філософського факультету Львівського університету]] |
[[Категорія:Випускники філософського факультету Львівського університету]] |
||
[[Категорія:Члени Спортового товариства «Україна»]] |
[[Категорія:Члени Спортового товариства «Україна»]] |
||
Рядок 98: | Рядок 111: | ||
[[Категорія:директори музеїв]] |
[[Категорія:директори музеїв]] |
||
[[Категорія:Персоналії:Івано-Франківськ]] |
[[Категорія:Персоналії:Івано-Франківськ]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Науковці Інституту літератури НАН України]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Педагоги Одеси]] |
||
[[Категорія:Померли в Києві]] |
[[Категорія:Померли в Києві]] |
||
[[Категорія:Поховані на Байковому кладовищі]] |
Поточна версія на 14:50, 25 лютого 2024
Тарас Іванович Франко | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 9 березня 1889 Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія | |||
Помер | 13 листопада 1971 (82 роки) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
Поховання | Байкове кладовище | |||
Громадянство | Австро-Угорщина → ЗУНР → II Польська Республіка → СРСР | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | письменник, класичний філолог, викладач університету | |||
Сфера роботи | класична філологія[1] і творче та професійне письмоd[1] | |||
Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка | |||
Заклад | ЛНУ ім. І. Франка і Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка | |||
Батько | Франко Іван Якович | |||
Мати | Франко Ольга Федорівна | |||
У шлюбі з | Франко Катерина Іванівна | |||
Діти | Франко Зиновія Тарасівна , Франко Роланд Тарасович | |||
| ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Тара́с Іва́нович Франко́ (9 березня 1889, Львів — 13 листопада 1971, Київ) — український письменник, педагог. Член Спілки письменників СРСР. Син Івана Франка та Ольги Франко (Хоружинської), брат Андрія Франка, Петра Франка й Анни Ключко (Франко).
Народився 9 березня 1889 року у Львові.
Навчався в Українській академічній гімназії, після закінчення якої студіював філологію на філософському факультеті Львівського університету. Студентом перекладав твори грецьких і латинських письменників, писав вірші, які опублікував під спільним заголовком «Старе і нове вино». Для поглиблення знань поїхав на рік до Віденського університету. Після закінчення Львівського університету учителював у місцевій гімназії. Під час Першої світової війни мобілізований Т. Франко захворів на тиф. Одужавши, поїхав у відрядження в підрозділ зв'язку на російсько-австрійський фронт.
Згодом вступив до Легіону Січових Стрільців Української Галицької Армії (УГА), в якому воював його молодший брат Петро. У 1919 р. у складі УГА опинився за Збручем.
Навесні 1920 р. потрапив у Кожухівський більшовицький концентраційний табір.
Достоту невідомо, коли вирвався на волю.
Згодом повернувся до Львова, де також учителював (перед тим учителював в Одесі). Написав велику наукову розвідку про твір Івана Франка «Лис Микита».
У 1939 році переїхав жити до Станіславова, де перебував до 1945 року[2]. Спочатку викладав російську мову і літературу в гімназії, після вторгнення нацистської Німеччини викладав німецьку мову в Станіславській торговельній гімназії. Пізніше, із приходом радянської влади, знову викладав російську мову і літературу. Там він проживав разом із своєю сім'єю — дружиною Катериною, дочками Зіновією та Дарією і сином Роландом в будинку, що знаходиться на початку алеї парку імені Т. Шевченка за адресою вул. Шевченка, 95.
З 1945 року викладав класичну філологію у Львівському університеті; кандидатська праця: «Іван Франко і Борислав» (1953). У 1947–1949 роках був директором Літературно-меморіального музею Івана Франка у Львові[3].
Був професором фізкультури («руханки») в Українській Академічній Гімназії, завзятим спортовцем та пропагандистом спорту серед молоді Львова[4].
У 1950–1963 роках — співробітник Інституту літератури АН УРСР.
Помер 13 листопада 1971 року у віці 82 років у Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 1).
Починаючи з 1913 окремими виданнями вийшло дев'ять книжок Т. Франка, серед яких особливу цінність становлять його спогади «Про батька» (1956)[5].
Тарас Франко — автор оригінальних віршів і переспівів, переважно римських і грецьких поетів; написав «Нариси історії римської літератури» (1921), збірки гуморесок «Вздовж і впоперек» (1965)[5].
Як франкознавець брав участь у підготові 20 томів творів Івана Франка; книги «Про батька. Статті, спогади, оповідання» (1956). Автор оригінальних віршів і переспівів, головним чином з римських і грецьких поетів; підручник «Нариси історії римської літератури» (1921); збірки гуморесок «Вздовж і впоперек» (1965).
У нарисі «По той бік добра і зла»[6] Тарас Франко наводив шокуючі факти, що розкривали реальні обставини соціалістичного «господарювання» в Україні.
Найповніше зібрання творів Тараса Франка — «Вибране» у 2-х томах; упорядники Євген Баран, Наталя Тихолоз (Івано-Франківськ, 2015).
У 2019 році за сприяння Міжнародного фонду Івана Франка було видано збірку спогадів Тараса Франка «Як Франко з синами спорив».[7]
На будинку, де він жив, що знаходиться на початку алеї парку імені Т. Шевченка за адресою вул. Шевченка, 95 у місті Івано-Франківськ йому встановлено меморіальну дошку.
У 2016 році, в Києві, за ініціативи Роланда Франка було відкрито меморіальну квартиру-музей родини Івана Франка, у приміщенні, куди в 1950 році радянська влада насильно переселила родину другого сина Івана Франка зі Львова.[8] До 130-річчя від дня народження Тараса Франка було відкрито експозицію «Загартований Франковий сокіл».[9]
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ Діда Роман. «Алеями міського парку». — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010. с. 36
- ↑ Бонь В. Л. 60 років Львівському літературно-меморіальному музею Івана Франка // Галицька брама. — № 10 (70), 2000. — С. 4.
- ↑ Земля для Івана Франка («Високий Замок», 15 жовтня 2008). Архів оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 15 жовтня 2008.
- ↑ а б Франко Тарас Іванович. Знамениті, великі, геніальні люди. Найцікавіше про них!.
- ↑ По той бік добра і зла: репортаж із більшовицького пекла. Історична правда. Процитовано 19 вересня 2020.
- ↑ У Києві презентували збірку невиданих спогадів сина Івана Франка // «Дзеркало тижня», 14 листопада 2019
- ↑ Музей сім'ї українолюбів: про Івана Франка нерадянського і його визначну родину // «24 канал», 27 листопада 2016
- ↑ Творець невивчених енциклопедій // «День», 15 березня 2019
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Жадько В. Некрополь на Байковій горі.— К., 2008. — С. 89, 90, 267.
- Жадько В. У пам'яті Києва. — К., 2007. — С.403.
- Тарас Франко. Вибране / Тарас Франко ; упорядники Євген Баран, Наталя Тихолоз. — Т. 1. — Івано-Франківськ : Видавець Сеньків М. Я., 2015. — 964 с.; Т. 2. — Івано-Франківськ : Видавець Сеньків М. Я., 2015. — 760 с.
- Тихолоз Н. Листи Ольги Франко до синів Андрія і Тараса Франків // Дзвін. — 2009. — № 8. — С. 114—120.
- Тихолоз Н. Листи Тараса Франка до Олекси Коваленка // Сіверянський літопис. — 2009. — № 2–3. — С. 198—205.
- Тихолоз Н. Листи Тараса Франка до Ольги Франко // Іван Франко: Тексти. Факти. Інтерпретації: Збірник наукових праць. — Київ; Львів, 2011. — Випуск І: Огляди. Твори. Листування. Спогади. Бібліографія. — С. 373—376.
- Тихолоз Н. Між батьком та сином (Олекса Коваленко, Іван і Тарас Франки: дискурс взаємин) // Сіверянський літопис. — 2009. — № 2–3. — С. 183—191.
- Тихолоз Н. Причинки до історії взаємин Івана і Тараса Франків з Олексою Коваленком // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Львів, 2009. — Т. 257: Праці філологічної секції. — С. 623—651. [1]
- Тихолоз Н. Тарас Франко про батька: без купюр // Франкознавчі студії. — Дрогобич : Коло, 2012. — Випуск п'ятий. — С. 503—525.
- Франко Тарас Іванович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 562.
- Наталя Тихолоз. Тарас, але не Шевченко. Франко, але не Іван ФРАНКО: НАЖИВО / FRANKO: LIVE ©
|
- Народились 9 березня
- Народились 1889
- Померли 13 листопада
- Померли 1971
- Поховані на Байковому кладовищі
- Випускники Львівського університету
- Викладачі Львівського університету
- Українські письменники
- Українські перекладачі
- Українські франкознавці
- Уродженці Львова
- Діти Івана Франка
- Випускники Львівської академічної гімназії
- Випускники філософського факультету Львівського університету
- Члени Спортового товариства «Україна»
- Австро-Угорські військовики Першої світової війни
- Вояки армії Австро-Угорщини
- Члени Спілки письменників СРСР
- Директори музеїв
- Персоналії:Івано-Франківськ
- Науковці Інституту літератури НАН України
- Педагоги Одеси
- Померли в Києві