Франко Тарас Іванович: відмінності між версіями

Тарас Іванович Франко
Тарас Іванович Франко
	Тарас Франко, 1936 р.
Народився	9 березня 1889; Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Помер	13 листопада 1971 (82 роки); Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	Австро-Угорщина → ЗУНР → II Польська Республіка → СРСР
Національність	українець
Діяльність	письменник, класичний філолог, викладач університету
Сфера роботи	класична філологія і творче та професійне письмоd
Alma mater	ЛНУ ім. І. Франка
Заклад	ЛНУ ім. І. Франка і Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка
Батько	Франко Іван Якович
Мати	Франко Ольга Федорівна
У шлюбі з	Франко Катерина Іванівна
Діти	Франко Зиновія Тарасівна , Франко Роланд Тарасович
	Роботи у Вікіджерелах

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[перевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 14:50, 25 лютого 2024

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Франко.

~~|Діти=~~

Тара́с Іва́нович Франко́ (9 березня 1889, Львів — 13 листопада 1971, Київ) — український письменник, педагог. Член Спілки письменників СРСР. Син Івана Франка та Ольги Франко (Хоружинської), брат Андрія Франка, Петра Франка й Анни Ключко (Франко).

Життєпис

Народився 9 березня 1889 року у Львові.

Навчався в Українській академічній гімназії, після закінчення якої студіював філологію на філософському факультеті Львівського університету. Студентом перекладав твори грецьких і латинських письменників, писав вірші, які опублікував під спільним заголовком «Старе і нове вино». Для поглиблення знань поїхав на рік до Віденського університету. Після закінчення Львівського університету учителював у місцевій гімназії. Під час Першої світової війни мобілізований Т. Франко захворів на тиф. Одужавши, поїхав у відрядження в підрозділ зв'язку на російсько-австрійський фронт.

Згодом вступив до Легіону Січових Стрільців Української Галицької Армії (УГА), в якому воював його молодший брат Петро. У 1919 р. у складі УГА опинився за Збручем.

Навесні 1920 р. потрапив у Кожухівський більшовицький концентраційний табір.

Достоту невідомо, коли вирвався на волю.

Згодом повернувся до Львова, де також учителював (перед тим учителював в Одесі). Написав велику наукову розвідку про твір Івана Франка «Лис Микита».

У 1939 році переїхав жити до Станіславова, де перебував до 1945 року^[2]. Спочатку викладав російську мову і літературу в гімназії, після вторгнення нацистської Німеччини викладав німецьку мову в Станіславській торговельній гімназії. Пізніше, із приходом радянської влади, знову викладав російську мову і літературу. Там він проживав разом із своєю сім'єю — дружиною Катериною, дочками Зіновією та Дарією і сином Роландом в будинку, що знаходиться на початку алеї парку імені Т. Шевченка за адресою вул. Шевченка, 95.

З 1945 року викладав класичну філологію у Львівському університеті; кандидатська праця: «Іван Франко і Борислав» (1953). У 1947–1949 роках був директором Літературно-меморіального музею Івана Франка у Львові^[3].

Був професором фізкультури («руханки») в Українській Академічній Гімназії, завзятим спортовцем та пропагандистом спорту серед молоді Львова^[4].

У 1950–1963 роках — співробітник Інституту літератури АН УРСР.

Помер 13 листопада 1971 року у віці 82 років у Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 1).

Творчість

Починаючи з 1913 окремими виданнями вийшло дев'ять книжок Т. Франка, серед яких особливу цінність становлять його спогади «Про батька» (1956)^[5].

Тарас Франко — автор оригінальних віршів і переспівів, переважно римських і грецьких поетів; написав «Нариси історії римської літератури» (1921), збірки гуморесок «Вздовж і впоперек» (1965)^[5].

Як франкознавець брав участь у підготові 20 томів творів Івана Франка; книги «Про батька. Статті, спогади, оповідання» (1956). Автор оригінальних віршів і переспівів, головним чином з римських і грецьких поетів; підручник «Нариси історії римської літератури» (1921); збірки гуморесок «Вздовж і впоперек» (1965).

У нарисі «По той бік добра і зла»^[6] Тарас Франко наводив шокуючі факти, що розкривали реальні обставини соціалістичного «господарювання» в Україні.

Найповніше зібрання творів Тараса Франка — «Вибране» у 2-х томах; упорядники Євген Баран, Наталя Тихолоз (Івано-Франківськ, 2015).

У 2019 році за сприяння Міжнародного фонду Івана Франка було видано збірку спогадів Тараса Франка «Як Франко з синами спорив».^[7]

Вшанування пам'яті

На будинку, де він жив, що знаходиться на початку алеї парку імені Т. Шевченка за адресою вул. Шевченка, 95 у місті Івано-Франківськ йому встановлено меморіальну дошку.

У 2016 році, в Києві, за ініціативи Роланда Франка було відкрито меморіальну квартиру-музей родини Івана Франка, у приміщенні, куди в 1950 році радянська влада насильно переселила родину другого сина Івана Франка зі Львова.^[8] До 130-річчя від дня народження Тараса Франка було відкрито експозицію «Загартований Франковий сокіл».^[9]

Зображення

Будинок в Івано-Франківську, де жив Т. Франко на stanislaw.in.ua

Примітки

↑ ^а ^б Czech National Authority Database
d:Track:Q13550863
↑ Діда Роман. «Алеями міського парку». — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010. с. 36
↑ Бонь В. Л. 60 років Львівському літературно-меморіальному музею Івана Франка // Галицька брама. — № 10 (70), 2000. — С. 4.
↑ Земля для Івана Франка («Високий Замок», 15 жовтня 2008). Архів оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 15 жовтня 2008.
↑ ^а ^б Франко Тарас Іванович. Знамениті, великі, геніальні люди. Найцікавіше про них!.
↑ По той бік добра і зла: репортаж із більшовицького пекла. Історична правда. Процитовано 19 вересня 2020.
↑ У Києві презентували збірку невиданих спогадів сина Івана Франка // «Дзеркало тижня», 14 листопада 2019
↑ Музей сім'ї українолюбів: про Івана Франка нерадянського і його визначну родину // «24 канал», 27 листопада 2016
↑ Творець невивчених енциклопедій // «День», 15 березня 2019

Література

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Жадько В. Некрополь на Байковій горі.— К., 2008. — С. 89, 90, 267.
Жадько В. У пам'яті Києва. — К., 2007. — С.403.
Тарас Франко. Вибране / Тарас Франко ; упорядники Євген Баран, Наталя Тихолоз. — Т. 1. — Івано-Франківськ : Видавець Сеньків М. Я., 2015. — 964 с.; Т. 2. — Івано-Франківськ : Видавець Сеньків М. Я., 2015. — 760 с.
Тихолоз Н. Листи Ольги Франко до синів Андрія і Тараса Франків // Дзвін. — 2009. — № 8. — С. 114—120.
Тихолоз Н. Листи Тараса Франка до Олекси Коваленка // Сіверянський літопис. — 2009. — № 2–3. — С. 198—205.
Тихолоз Н. Листи Тараса Франка до Ольги Франко // Іван Франко: Тексти. Факти. Інтерпретації: Збірник наукових праць. — Київ; Львів, 2011. — Випуск І: Огляди. Твори. Листування. Спогади. Бібліографія. — С. 373—376.
Тихолоз Н. Між батьком та сином (Олекса Коваленко, Іван і Тарас Франки: дискурс взаємин) // Сіверянський літопис. — 2009. — № 2–3. — С. 183—191.
Тихолоз Н. Причинки до історії взаємин Івана і Тараса Франків з Олексою Коваленком // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Львів, 2009. — Т. 257: Праці філологічної секції. — С. 623—651. [1]
Тихолоз Н. Тарас Франко про батька: без купюр // Франкознавчі студії. — Дрогобич : Коло, 2012. — Випуск п'ятий. — С. 503—525.
Франко Тарас Іванович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 562.

Посилання

Наталя Тихолоз. Тарас, але не Шевченко. Франко, але не Іван ФРАНКО: НАЖИВО / FRANKO: LIVE ©

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q1982918_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q13550863">Czech_National_Authority_Database<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q13550863]]</div>-1] а ^б Czech National Authority Database
d:Track:Q13550863

[2] Діда Роман. «Алеями міського парку». — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010. с. 36

[3] Бонь В. Л. 60 років Львівському літературно-меморіальному музею Івана Франка // Галицька брама. — № 10 (70), 2000. — С. 4.

[4] Земля для Івана Франка («Високий Замок», 15 жовтня 2008). Архів оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 15 жовтня 2008.

[a-5] а ^б Франко Тарас Іванович. Знамениті, великі, геніальні люди. Найцікавіше про них!.

[6] По той бік добра і зла: репортаж із більшовицького пекла. Історична правда. Процитовано 19 вересня 2020.

[7] У Києві презентували збірку невиданих спогадів сина Івана Франка // «Дзеркало тижня», 14 листопада 2019

[8] Музей сім'ї українолюбів: про Івана Франка нерадянського і його визначну родину // «24 канал», 27 листопада 2016

[9] Творець невивчених енциклопедій // «День», 15 березня 2019

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-{{вікіфікувати}}
 {{othernames|Франко}}
 {{Письменник
-| Ім'я                = Тарас Іванович Франко
+|Ім'я = Тарас Іванович Франко
-| Фото                = Тарас Франко.jpg
+|Фото = Тарас Франко.jpg
-| Ширина              = 220пкс
+|Ширина = 220пкс
-| Підпис              = Тарас Франко, 1936 р.
+|Підпис = Тарас Франко, 1936 р.
-| Псевдоніми          =
+|Псевдоніми =
-| Дата народження     = 9.3.1889
+|Дата народження = 9.3.1889
-| Місце народження    = [[Львів]], [[Королівство Галичини та Володимирії]], [[Австро-Угорська імперія]]
+|Місце народження = [[Львів]], [[Королівство Галичини та Володимирії]], [[Австро-Угорська імперія]]
-| Дата смерті         = 13.11.1971
+|Дата смерті = 13.11.1971
-| Місце смерті        = [[Київ]], [[Українська РСР]], [[СРСР]]
+|Місце смерті = [[Київ]], [[Українська РСР]], [[СРСР]]
-| Поховання           = [[Байкове кладовище]]
+|Поховання = [[Байкове кладовище]]
-| Національність      = [[українці|українець]]
+|Національність = [[українці|українець]]
-| Підданство          =
+|Підданство =
-| Громадянство        = {{AUT-HUN}} → {{ZUNR}} → {{POL 2RP}} → {{USSR}}
+|Громадянство = {{AUT-HUN}} → {{ZUNR}} → {{POL 2RP}} → {{USSR}}
-| Мова творів         =
+|Мова творів =
-| Рід діяльності      =
+|Рід діяльності =
-| Роки активності     =
+|Роки активності =
-| Напрямок            =
+|Напрямок =
-| Жанр                =
+|Жанр =
-| Magnum opus         =
+|Magnum opus =
-| Премії              =
+|Премії =
-| Нагороди            =
+|Нагороди =
-| Сайт                =
+|Сайт =
-| Signature           = <!-- Підпис.jpg -->
+|Signature = <!-- Підпис.jpg -->
-|Батько=[[Франко Іван Якович]]|Мати=[[Франко Ольга Федорівна (Хоружинська)|Франко Ольга Федорівна]]}}
+|Батько = [[Франко Іван Якович]]
+|Мати = [[Франко Ольга Федорівна (Хоружинська)|Франко Ольга Федорівна]]
+|Діти = [[Франко Зиновія Тарасівна]] , [[Франко Роланд Тарасович]]
-'''Тара́с Іва́нович Франко́''' ([[9 березня]] [[1889]], [[Львів]] — [[13 листопада]] [[1971]], [[Київ]]) — український [[письменник]], [[педагог]]. Член [[Спілка письменників СРСР|Спілки письменників СРСР]]. [[Син]] [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] та [[Франко Ольга Федорівна|Ольги Франко (Хоружинської)]], брат [[Франко Петро Іванович|Петра Франка]], [[Ключко Анна Іванівна|Анни Ключко (Франко)]].
+|Дружина = Франко Катерина Іванівна
+}}
+'''Тара́с Іва́нович Франко́''' ([[9 березня]] [[1889]], [[Львів]] — [[13 листопада]] [[1971]], [[Київ]]) — український [[письменник]], [[педагог]]. Член [[Спілка письменників СРСР|Спілки письменників СРСР]]. [[Син]] [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] та [[Франко Ольга Федорівна|Ольги Франко (Хоружинської)]], брат [[Франко Андрій Іванович|Андрія Франка]], [[Франко Петро Іванович|Петра Франка]] й [[Ключко Анна Іванівна|Анни Ключко (Франко)]].
 == Життєпис ==
 Народився [[9 березня]] [[1889]] року у [[Львів|Львові]].
-Навчався в Українській академічній гімназії, після закінчення якої студіював [[філологія|філологію]] на філософському факультеті [[Львівський університет|Львівського університету]]. Студентом перекладав твори грецьких і латинських письменників, писав [[вірш]]і, які опублікував під спільним заголовком «Старе і нове вино». Для поглиблення знань поїхав на рік до [[Віденський університет|Віденського університету]]. Після закінчення Львівського університету учителював у місцевій гімназії. Під час [[перша світова війна|Першої світової війни]] мобілізований Т. Франко захворів на [[тиф]]. Одужавши, поїхав у [[відрядження]] в підрозділ зв'язку на російсько-австрійський фронт.
+Навчався в [[Львівська академічна гімназія|Українській академічній гімназії]], після закінчення якої студіював [[філологія|філологію]] на філософському факультеті [[Львівський університет|Львівського університету]]. Студентом перекладав твори грецьких і латинських письменників, писав [[вірш]]і, які опублікував під спільним заголовком «Старе і нове вино». Для поглиблення знань поїхав на рік до [[Віденський університет|Віденського університету]]. Після закінчення Львівського університету учителював у місцевій гімназії. Під час [[перша світова війна|Першої світової війни]] мобілізований Т. Франко захворів на [[тиф]]. Одужавши, поїхав у [[відрядження]] в підрозділ зв'язку на російсько-австрійський фронт.
+[[Файл:Ukr. Sokoly 1913.jpeg|міні|ліворуч|300пкс| Учительський відділ товариства «Сокіл-Батько» у Львові, весна 1913. Зліва направо: [[Боберський Іван Миколайович|Іван Боберський]], [[Гайдучок Степан Степанович|Степан Гайдучок]], [[Франко Тарас Іванович|Тарас Франко]], Омелян Гузар, [[Франко Петро Іванович|Петро Франко]], Іван Ігнат, Олександр Довбенко, [[Федів Ігор|Ігор Федів]].]]
-Згодом вступив до [[Леґіон Січових Стрільців|Леґіону Січових Стрільців]] [[Українська Галицька армія|Української Галицької Армії]] ([[Українська Галицька армія|УГА]]), в якому воював його молодший брат [[Франко Петро Іванович|Петро]]. У 1919 р. у складі [[Українська Галицька армія|УГА]] опинився за [[Збруч]]ем.
+Згодом вступив до [[Українські січові стрільці|Легіону Січових Стрільців]] [[Українська Галицька армія|Української Галицької Армії]] ([[Українська Галицька армія|УГА]]), в якому воював його молодший брат [[Франко Петро Іванович|Петро]]. У 1919 р. у складі [[Українська Галицька армія|УГА]] опинився за [[Збруч]]ем.
 Навесні [[1920]] р. потрапив у [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=7567 Кожухівський більшовицький концентраційний табір].
@@ Рядок 42: / Рядок 45: @@
 [[Файл:Родина З. Франко.jpg|ліворуч|thumb|300px|Т. Франко та З. Франко з родиною (Київ, 1960-ті роки)]]
-У [[1939]]&nbsp;році переїхав жити до [[Івано-Франківськ|Станиславова]], де перебував до [[1945]] року<ref>''Діда Роман.'' «Алеями міського парку».&nbsp;— Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010. с. 36</ref>. Спочатку викладав [[російська мова|російську мову]] і [[російська література|літературу]] в гімназії, після вторгнення нацистської Німеччини викладав [[німецька мова|німецьку мову]] в Станіславській торговельній гімназії. Пізніше, із приходом радянської влади, знову викладав російську мову і літературу. Там він проживав разом із своєю сім'єю&nbsp;— дружиною Катериною, дочками [[Франко Зеновія Тарасівна|Зіновією]] та Дарією і сином [[Франко Роланд Тарасович|Роландом]] в будинку, що знаходиться на початку алеї [[Парк імені Тараса Шевченка (Івано-Франківськ)|парку імені Т. Шевченка]] за адресою [[Вулиця Шевченка (Івано-Франківськ)|вул. Шевченка]], 95.
+У [[1939]]&nbsp;році переїхав жити до [[Івано-Франківськ|Станіславова]], де перебував до [[1945]] року<ref>''Діда Роман.'' «Алеями міського парку».&nbsp;— Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010. с. 36</ref>. Спочатку викладав [[російська мова|російську мову]] і [[російська література|літературу]] в гімназії, після вторгнення нацистської Німеччини викладав [[німецька мова|німецьку мову]] в Станіславській торговельній гімназії. Пізніше, із приходом радянської влади, знову викладав російську мову і літературу. Там він проживав разом із своєю сім'єю&nbsp;— дружиною Катериною, дочками [[Франко Зеновія Тарасівна|Зіновією]] та Дарією і сином [[Франко Роланд Тарасович|Роландом]] в будинку, що знаходиться на початку алеї [[Парк імені Тараса Шевченка (Івано-Франківськ)|парку імені Т. Шевченка]] за адресою [[Вулиця Шевченка (Івано-Франківськ)|вул. Шевченка]], 95.
-З [[1945]] викладав класичну [[філологія|філологію]] у Львівському університеті; кандидатська праця: «Іван Франко і Борислав» (1953). У [[1947]]–[[1949]] роках був директором [[Літературно-меморіальний музей Івана Франка (Львів)|Літературно-меморіального музею Івана Франка]] у Львові<ref>''Бонь&nbsp;В.&nbsp;Л.'' 60 років Львівському літературно-меморіальному музею Івана Франка // [[Галицька брама]].&nbsp;— №&nbsp;10 (70), 2000.&nbsp;— С. 4.</ref>.
+З [[1945]] року викладав класичну [[філологія|філологію]] у Львівському університеті; кандидатська праця: «Іван Франко і Борислав» (1953). У [[1947]]–[[1949]] роках був директором [[Літературно-меморіальний музей Івана Франка (Львів)|Літературно-меморіального музею Івана Франка]] у Львові<ref>''Бонь&nbsp;В.&nbsp;Л.'' 60 років Львівському літературно-меморіальному музею Івана Франка // [[Галицька брама]].&nbsp;— №&nbsp;10 (70), 2000.&nbsp;— С. 4.</ref>.
-Був [[професор]]ом [[фізкультура|фізкультури]] («руханки») в [[Львівська академічна гімназія|Українській Академічній Гімназії]], завзятим спортовцем та пропагандистом спорту серед молоді [[Львів|Львова]]<ref>[http://www.wz.lviv.ua/pages.php?ac=arch&atid=65434 Земля для Івана Франка («Високий Замок», 15 жовтня 2008)]</ref>.
+Був [[професор]]ом [[фізкультура|фізкультури]] («руханки») в [[Львівська академічна гімназія|Українській Академічній Гімназії]], завзятим спортовцем та пропагандистом спорту серед молоді [[Львів|Львова]]<ref>{{Cite web |url=http://www.wz.lviv.ua/pages.php?ac=arch&atid=65434 |title=Земля для Івана Франка («Високий Замок», 15 жовтня 2008) |accessdate=15 жовтня 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180329121302/https://wz.lviv.ua/pages.php?ac=arch&atid=65434 |archivedate=29 березня 2018 |deadurl=yes }}</ref>.
 У [[1950]]–[[1963]] роках — співробітник [[Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України|Інституту літератури АН УРСР]].
 [[Файл:Могила Тараса Франка.JPG|міні|200пкс|Могила Тараса Франка]]
-Помер [[13 листопада]] [[1971]] року в [[Київ|Києві]]. Похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] (ділянка № 1).
+Помер [[13 листопада]] [[1971]] року у віці 82 років у [[Київ|Києві]]. Похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] (ділянка № 1).
 == Творчість ==
-Починаючи з 1913 окремими виданнями вийшло дев'ять книжок Т. Франка, серед яких особливу цінність становлять його спогади «Про батька» (1956)<ref name="a">{{cite web | url = http://100v.com.ua/uk/Franko-Taras-Ivanovich-person | title = Франко Тарас Іванович | publisher = Знамениті, великі, геніальні люди. Найцікавіше про них!}}</ref>.
+Починаючи з 1913 окремими виданнями вийшло дев'ять книжок Т.&nbsp;Франка, серед яких особливу цінність становлять його спогади «Про батька» (1956)<ref name="a">{{cite web | url = http://100v.com.ua/uk/Franko-Taras-Ivanovich-person | title = Франко Тарас Іванович | publisher = Знамениті, великі, геніальні люди. Найцікавіше про них!}}</ref>.
 Тарас Франко&nbsp;— автор оригінальних віршів і переспівів, переважно римських і грецьких поетів; написав «Нариси історії римської літератури» (1921), збірки гуморесок «Вздовж і впоперек» (1965)<ref name="a" />.
 Як франкознавець брав участь у підготові 20 томів творів Івана Франка; книги «Про батька. Статті, спогади, оповідання» (1956). Автор оригінальних віршів і переспівів, головним чином з [[Стародавній Рим|римських]] і [[Стародавня Греція|грецьких]] поетів; підручник ''«Нариси історії римської літератури»'' (1921); збірки гуморесок ''«Вздовж і впоперек»'' (1965).
+У нарисі «По той бік добра і зла»<ref>{{Cite web|title=По той бік добра і зла: репортаж із більшовицького пекла|url=https://www.istpravda.com.ua/articles/2020/09/7/158054/|website=Історична правда|accessdate=2020-09-19}}</ref> Тарас Франко наводив шокуючі факти, що розкривали реальні обставини соціалістичного «господарювання» в Україні.
 Найповніше зібрання творів Тараса Франка — «Вибране» у 2-х томах; упорядники Євген Баран, [[Тихолоз Наталія Богданівна|Наталя Тихолоз]] (Івано-Франківськ, 2015).
+У 2019 році за сприяння [[Міжнародний фонд Івана Франка|Міжнародного фонду Івана Франка]] було видано збірку спогадів Тараса Франка «Як Франко з синами спорив».<ref>[https://zn.ua/ukr/CULTURE/u-kiyevi-prezentuvali-zbirku-nevidanih-spogadiv-sina-ivana-franka-fotoreportazh-329587_.html У Києві презентували збірку невиданих спогадів сина Івана Франка] // «Дзеркало тижня», 14 листопада 2019</ref>
 == Вшанування пам'яті ==
-На будинку, де він жив, що знаходиться на початку алеї [[Парк імені Тараса Шевченка (Івано-Франківськ)|парку імені Т. Шевченка]] за адресою [[Вулиця Шевченка (Івано-Франківськ)|вул. Шевченка]], 95 у місті [[Івано-Франківськ]] йому встановлено меморіальну дошку.
+На будинку, де він жив, що знаходиться на початку алеї [[Парк імені Тараса Шевченка (Івано-Франківськ)|парку імені Т. Шевченка]] за адресою [[Вулиця Шевченка (Івано-Франківськ)|вул. Шевченка]], 95 у місті [[Івано-Франківськ]] йому встановлено меморіальну дошку.
+У 2016 році, в Києві, за ініціативи [[Франко Роланд Тарасович|Роланда Франка]] було відкрито меморіальну [[Квартира-музей родини Івана Франка у Києві|квартиру-музей родини Івана Франка]], у приміщенні, куди в 1950 році радянська влада насильно переселила родину другого сина Івана Франка зі Львова.<ref>[https://24tv.ua/muzey_simyi_ukrayinolyubiv_pro_ivana_franka_neradyanskogo_i_yogo_viznachnu_rodinu_n753193 Музей сім'ї українолюбів: про Івана Франка нерадянського і його визначну родину] // «24 канал», 27 листопада 2016</ref>
+До 130-річчя від дня народження Тараса Франка було відкрито експозицію «Загартований Франковий сокіл».<ref>[https://m.day.kyiv.ua/uk/photo/tvorec-nevyvchenyh-encyklopediy Творець невивчених енциклопедій] // «День», 15 березня 2019</ref>
 == Зображення ==
-* [http://maps.yandex.ru/-/CBQmrDLk Будинок в Івано-Франківську, де жив Тарас Франко на '''maps.yandex.ru''']
 * [http://stanislaw.in.ua/vr/203 Будинок в Івано-Франківську, де жив Т. Франко на '''stanislaw.in.ua''']
-== Примітки і посилання ==
+== Примітки ==
 {{примітки}}
 == Література ==
-* Тарас Франко. Вибране / Тарас Франко ; упорядники Євген Баран, [[Тихолоз Наталія Богданівна|Наталя Тихолоз]]. — Том 1. — Івано-Франківськ: Видавець Сеньків М. Я., 2015. — 964 с.; Том 2. — Івано-Франківськ: Видавець Сеньків М. Я., 2015. — 760 с.
-* [[Тихолоз Наталія Богданівна|Наталя Тихолоз]]. Тарас, але не Шевченко. Франко, але не Іван [https://frankolive.wordpress.com/2017/03/10/тарас-але-не-шевченко-франко-але-не-ів/ ФРАНКО: НАЖИВО / FRANKO: LIVE ©]
-* [[Тихолоз Наталія Богданівна|Наталя Тихолоз]]. Тарас Франко про батька: без купюр // Франкознавчі студії. — Дрогобич: Коло, 2012. — Випуск п'ятий. — С. 503—525.
-* [[Тихолоз Наталія Богданівна|Наталя Тихолоз]]. Між батьком та сином (Олекса Коваленко, Іван і Тарас Франки: дискурс взаємин) // Сіверянський літопис. — 2009. — № 2–3. — С. 183—191.
-* Листи Тараса Франка до Олекси Коваленка / Публ. [[Тихолоз Наталія Богданівна|Н. Тихолоз]] // Сіверянський літопис. — 2009. — № 2–3. — С. 198—205.
-* [[Тихолоз Наталія Богданівна|Наталя Тихолоз]]. Причинки до історії взаємин Івана і Тараса Франків з Олексою Коваленком // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Львів, 2009. — Т. 257: Праці філологічної секції. — С. 623—651. [https://web.archive.org/web/20160603041519/http://www.anthropos.lnu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/2665/1/623-651_Tykholoz_N.pdf]
-* Листи Тараса Франка до Ольги Франко / Публ. [[Тихолоз Наталія Богданівна|Н. Тихолоз]] // Іван Франко: Тексти. Факти. Інтерпретації: Збірник наукових праць. — Київ; Львів, 2011. — Випуск І: Огляди. Твори. Листування. Спогади. Бібліографія. — С. 373—376.
-* Листи Ольги Франко до синів Андрія і Тараса Франків / Публ. [[Тихолоз Наталія Богданівна|Н. Тихолоз]] // Дзвін. — 2009. — № 8. — С. 114—120.
-* ''Віктор Жадько.'' Некрополь на Байковій горі.— К., 2008. — С. 89, 90,267.
-* ''Віктор Жадько.'' У пам'яті Києва.— К., 2007. — С.403.
 * {{ЕУ}}
+* ''Жадько В.'' Некрополь на Байковій горі.— К., 2008. — С. 89, 90, 267.
+* ''Жадько В.'' У пам'яті Києва. — К., 2007. — С.403.
+* Тарас Франко. Вибране / Тарас Франко ; упорядники Євген Баран, [[Тихолоз Наталія Богданівна|Наталя Тихолоз]]. — Т. 1. — Івано-Франківськ : Видавець Сеньків М. Я., 2015. — 964 с.; Т. 2. — Івано-Франківськ : Видавець Сеньків М. Я., 2015. — 760 с.
+* ''Тихолоз Н.'' Листи Ольги Франко до синів Андрія і Тараса Франків // Дзвін. — 2009. — № 8. — С. 114—120.
+* ''Тихолоз Н.'' Листи Тараса Франка до Олекси Коваленка // Сіверянський літопис. — 2009. — № 2–3. — С. 198—205.
+* ''Тихолоз Н.'' Листи Тараса Франка до Ольги Франко // Іван Франко: Тексти. Факти. Інтерпретації: Збірник наукових праць. — Київ; Львів, 2011. — Випуск І: Огляди. Твори. Листування. Спогади. Бібліографія. — С. 373—376.
+* ''Тихолоз Н.'' Між батьком та сином (Олекса Коваленко, Іван і Тарас Франки: дискурс взаємин) // Сіверянський літопис. — 2009. — № 2–3. — С. 183—191.
+* ''Тихолоз Н''. Причинки до історії взаємин Івана і Тараса Франків з Олексою Коваленком // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Львів, 2009. — Т. 257: Праці філологічної секції. — С. 623—651. [https://web.archive.org/web/20160603041519/http://www.anthropos.lnu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/2665/1/623-651_Tykholoz_N.pdf]
+* ''Тихолоз Н.'' Тарас Франко про батька: без купюр // Франкознавчі студії. — Дрогобич : Коло, 2012. — Випуск п'ятий. — С. 503—525.
+* {{ШевЕ-6|частина=Франко Тарас Іванович|сторінки =562}}
+== Посилання ==
+* Наталя Тихолоз. Тарас, але не Шевченко. Франко, але не Іван [https://frankolive.wordpress.com/2017/03/10/тарас-але-не-шевченко-франко-але-не-ів/ ФРАНКО: НАЖИВО / FRANKO: LIVE ©]
-{{Бібліоінформація|TYP=p|колір={{колір|Україна}}}}
+{{Бібліоінформація}}
 [[Категорія:Українські письменники]]
 [[Категорія:Українські перекладачі]]
@@ Рядок 91: / Рядок 103: @@
 [[Категорія:Уродженці Львова]]
 [[Категорія:Діти Івана Франка]]
+[[Категорія:Випускники Львівської академічної гімназії]]
 [[Категорія:Випускники філософського факультету Львівського університету]]
 [[Категорія:Члени Спортового товариства «Україна»]]
@@ Рядок 98: / Рядок 111: @@
 [[Категорія:директори музеїв]]
 [[Категорія:Персоналії:Івано-Франківськ]]
-[[Категорія:Персоналії:Київ]]
+[[Категорія:Науковці Інституту літератури НАН України]]
-[[Категорія:Персоналії:Одеса]]
+[[Категорія:Педагоги Одеси]]
 [[Категорія:Померли в Києві]]
-[[Категорія:Поховані на Байковому кладовищі]]

Франко Тарас Іванович: відмінності між версіями

Поточна версія на 14:50, 25 лютого 2024

Зміст

Життєпис

Творчість

Вшанування пам'яті

Зображення

Примітки

Література

Посилання

Навігаційне меню

Тарас Іванович Франко
Тарас Франко, 1936 р.
Народився	9 березня 1889(1889-03-09) Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Помер	13 листопада 1971(1971-11-13) (82 роки) Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	Австро-Угорщина → ЗУНР → II Польська Республіка → СРСР
Національність	українець
Діяльність	письменник, класичний філолог, викладач університету
Сфера роботи	класична філологія^[1] і творче та професійне письмо^d^[1]
Alma mater	ЛНУ ім. І. Франка
Заклад	ЛНУ ім. І. Франка і Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка
Батько	Франко Іван Якович
Мати	Франко Ольга Федорівна
У шлюбі з	Франко Катерина Іванівна
Діти	Франко Зиновія Тарасівна , Франко Роланд Тарасович




Роботи у Вікіджерелах

Франко Тарас Іванович: відмінності між версіями

Поточна версія на 14:50, 25 лютого 2024

Життєпис

Творчість

Вшанування пам'яті

Зображення

Примітки

Література

Посилання

Навігаційне меню

Пошук