Багрій Олександр Васильович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
(Не показано 34 проміжні версії 12 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{othernames|Багрій}} |
|||
'''Олекса́ндр Васи́льович Багрі́й''' (* 11 квітня ([[23 квітня]] за новим стилем) [[1891]], [[Летичів]], нині [[Хмельницька область|Хмельницької області]] — † [[22 червня]] [[1949]], [[Баку]]) — український літературознавець і бібліограф. |
|||
{{Науковець |
|||
|ім'я = |
|||
|оригінал імені = |
|||
|жінка = |
|||
|зображення = Багрій_Олександр_Васильович.jpg |
|||
|підпис = |
|||
|місце народження = |
|||
|місце смерті = |
|||
|резиденція = |
|||
|громадянство = |
|||
|національність = |
|||
|галузь = |
|||
|alma mater = |
|||
|заклад = |
|||
|посада = |
|||
|відомий завдяки = |
|||
|звання = [[Професор]] |
|||
|ступінь = |
|||
|керівник = |
|||
|учні = |
|||
|батько = |
|||
|матір = |
|||
|дружина = |
|||
|діти = |
|||
|нагороди = |
|||
|автограф = |
|||
|сайт = |
|||
|примітки = |
|||
}} |
|||
'''Олекса́ндр Васи́льович Багрі́й''' (* 11 квітня ([[23 квітня]] за новим стилем) [[1891]], [[Летичів]], нині [[Хмельницька область|Хмельницької області]] — † [[22 червня]] [[1949]], [[Баку]]) — український [[літературознавець]], [[бібліограф]] та [[дипломат]]<ref>{{Cite web |url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=38754 |title=Енциклопедія сучасної України |accessdate=14 лютого 2019 |archive-date=14 лютого 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190214233318/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=38754 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/REF0010007 |title=БАГРІЙ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ (1891–1949), історик української та російської літератур, шевченкознавець, фольклорист |accessdate=14 лютого 2019 |archive-date=14 лютого 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190214175845/http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/REF0010007 }}</ref>. |
|||
== |
== Життєпис == |
||
Народився 23 квітня 1891 року в містечку [[Летичів|Летичеві]] на [[Поділля|Поділлі]]. У 1900 році вступив до Уманської гімназії, яку закінчив із золотою медаллю. У 1912 році закінчив історико-філологічний факультет [[Київський університет|Київського університету Св. Володимира]], учень академіка [[Перетц Володимир Миколайович|Володимира Перетця]]. Володів французькою, німецькою та польською мовами. |
|||
Був викладачем в одній з київських шкіл. Згодом переїхав до Петрограда, де читав лекції у Петроградському університеті. З 1917 року працював у [[Самарський державний університет|Самарському вищому педагогічному інституті]], завідував кафедрою російської літератури. |
|||
Народився в [[Летичів|Летичеві]] на [[Поділля|Поділлі]]. Закінчив історико-філологічний факультет [[Київський університет|Київського університету]]. |
|||
У 1918 році — працював консулом [[Українська Держава|Української Держави]] у [[Самара (місто)|Самарі]] ([[РРФСР]]). |
|||
Викладав літературу в багатьох вишах, зокрема в Азербайджанському університеті. |
|||
У 1920—1921 рр. — брав участь в заснуванні Кубанського державного університету та вищого педагогічного інституту. |
|||
Багато працював у галузі дослідження [[українська література|української літератури]] та її зв'язків з літературами інших народів, зокрема азербайджанського. |
|||
У 1922 році — приїхав з дружиною Людмилою Павлівною Багрій (Забелло) в [[Баку]] і приступив до роботи в Бакинському університеті на кафедрі російської літератури |
|||
⚫ | |||
У 1925 році захистив дисертацію на тему «Т. Г. Шевченко і російська література» і був удостоєний ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю «російська мова і словесність». Взяв активну участь у створенні одного з перших наукових центрів Азербайджану — «Товариства обстеження і вивчення Азербайджану». При Товаристві був створений бібліографічний відділ, який він і очолив. |
|||
У 1926 році підготував наукову працю «Матеріали для бібліографії Азербайджану» в трьох томах. Ця дослідницька робота охоплює величезний період друкарства (1820—1923). У збірник включено більше 4800 наукових праць, що охоплюють історію, літературу, економіку, етнографію Азербайджану та великий бібліографічний покажчик з [[Азербайджанський фольклор|фольклору азербайджанського народу]]. Дане дослідження сприяло створенню в Азербайджані галузевої бібліографії. |
|||
У 1923—1929 рр. — голова бібліографічної секції «Товариства обстеження і вивчення Азербайджану» |
|||
У 1929—1932 рр. — старший фахівець, бібліограф [[Азербайджан]]ського державного науково-дослідного інституту (Аз ДНДІ). Брав активну участь у виданні журналу «Вісті Товариства обстеження і вивчення Азербайджану». Досліджував фольклорну спадщину професора [[Лопатинський Лев Григорович|Льва Лопатинського]], який був творцем і головним редактором видання «Збірник для опису місцевостей і племен Кавказу». У складі групи вчених, вперше систематизував спадщину Льва Григоровича Лопатинського у царині фольклору, етнографії, лінгвістики, історії. |
|||
У 1930 році — під редакцією професора Багрія була видана літографічна фольклорна серія «Фольклор Азербайджану і прилеглих країн». |
|||
У 1933—1939 рр. — директор фундаментальної бібліотеки Азербайджанської філії [[АН СРСР]] (АзФАН). |
|||
У 1935 році, вперше переклав і опублікував збірку із 72 казок російською мовою «Казки азербайджанських тюрків». |
|||
Широку популярність в 30-ті роки ХХ століття отримали такі його дослідження як: «Т. Г. Шевченко в літературному оточенні»; «Шевченко в російських перекладах»; «До рукописної традиції поширення „[[Кобзар]]я“ Т. Г. Шевченка»; «Шевченко і Схід». Саме за ініціативи професора О. В. Багрія в [[Азербайджан]]і було засновано нову наукову галузь — шевченкознавство. Він підготував ціле покоління знавців творчості [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Г. Шевченка]]. |
|||
У 1939 році — був призначений першим деканом філологічного факультету Азербайджанського державного університету. |
|||
У 1939—1942 рр. — працював деканом, керівником аспірантури і завідувачем кафедри російської літератури. За цей час на факультеті було відкрито сім кафедр з азербайджанського і російського мовознавства та літературознавства. |
|||
У 1942—1949 рр. — працював завідувачем відділу мовознавства та літератури Азербайджанського Науково-дослідного Інституту педагогіки<ref>{{Cite web |url=http://www.ounb.km.ua/vistavki/bagriyov/index.php |title=Азербайджанський літературознавець, фольклорист — українець за духом і місцем народження. |accessdate=14 лютого 2019 |archive-date=14 лютого 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190214233319/http://www.ounb.km.ua/vistavki/bagriyov/index.php }}</ref>. |
|||
Помер 24 червня 1949 року в Баку. |
|||
⚫ | |||
Опублікував понад 100 статей, різних наукових праць і досліджень з питань літератури, фольклору та бібліографії. |
|||
* Шевченко і Квітка-Основ'яненко // Г. Ф. Квітка-Основ'яненко. — Харків, 1929. |
* Шевченко і Квітка-Основ'яненко // Г. Ф. Квітка-Основ'яненко. — Харків, 1929. |
||
* Т. Г. Шевченко. — Т. 1—2. — Харків, 1930—1931. |
* Т. Г. Шевченко. — Т. 1—2. — Харків, 1930—1931. |
||
* Киевский список Чуда свт. Николая об утопшем детище // Изв. Отделения русского языка и словесности Имп. Академии наук. СПб. 1914. Т. 19/2 |
|||
* В защиту ценностей духа, Самара, 1918; |
|||
* Шевченковская студия, Владикавказ, 1923; |
|||
* Литературные поминки: (Библиографические заметки) «Известия Горского института народного образования», 1923 |
|||
* Шевченко в русских переводах, Баку, 1925; |
|||
* Шевченко в литературной обстановке, Баку, 1925; |
|||
* Формальный метод в литературе (Библиографическое пособие), вып. I, Владикавказ, 1926; вып. II, Баку, 1927; |
|||
* Указатель по народной словесности Кавказа, Баку, 1926; |
|||
* Русская литература XIX и первой части ХХ вв.: Пособие к лекциям. — Баку: Восточный факультет АГУ. — 1926; |
|||
* Литературный семинарий, Баку, 1926; |
|||
* Древнерусское сказание… |
|||
* Фольклор Азербайджана и прилегающих стран. Т.1. Баку, 1930, и др. |
|||
== Сім'я == |
|||
* Дружина — Багрій (Забелло) Людмила Павлівна (1902—1982), спортивний лікар, працювала в Бакинському Інституті фізкультури.<ref>[https://www.ourbaku.com/index.php/Багрий_Александр_Васильевич_-_литературовед,_библиограф. Багрий Александр Васильевич — литературовед, библиограф 1891—1949]</ref> |
|||
* Донька — Багрій Ірина Олександрівна (1922—1995), спортивний лікар, працювала в Бакинському Інституті фізкультури, автор наукових робіт в галузі спортивної травматології, в тому числі дисертації «Пошкодження опорно-рухового апарату у борців, їх профілактика і комплексне лікування із застосуванням нафталана і нафтомастікі» |
|||
== Примітки == |
|||
{{reflist}} |
|||
== Література == |
== Література == |
||
⚫ | |||
* Багрій Олександр Васильович // Твої люди, Летичівщино (Відомі люди нашого краю). – Летичів, 2009. – С. 7. |
|||
* Багрій Олександр Васильович //Українські бібліографи. Бібліографічні відомості. Професійна діяльність. Бібліографія. Вип. 3. – К., 2011. – С. 13-14. |
|||
* Назаренко Є. Шевченкознавець з Летичева // Поділля. – 1993. – 22 верес. – С. 4. |
|||
{{Бібліоінформація}} |
|||
⚫ | |||
[[Категорія:Українські літературознавці]] |
[[Категорія:Українські літературознавці]] |
||
[[Категорія:Українські бібліографи]] |
[[Категорія:Українські бібліографи]] |
||
[[Категорія:Випускники історико-філологічного факультету Київського університету]] |
|||
[[Категорія:Уродженці Летичева]] |
|||
[[Категорія: |
[[Категорія:Уродженці Волинської губернії]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Консули України в Росії]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Персоналії:Самара]] |
||
[[Категорія:Померли 22 червня]] |
|||
[[Категорія:Померли 1949]] |
|||
[[Категорія:Померли в Баку]] |
|||
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]] |
Поточна версія на 12:23, 26 лютого 2024
Багрій Олександр Васильович | |
---|---|
Народився | 11 (23) квітня 1891 Летичів, Подільська губернія, Російська імперія |
Помер | 22 червня 1949 (58 років) Баку, Азербайджанська РСР, СРСР |
Місце проживання | Самара |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | дипломат, викладач університету, бібліограф, літературознавець |
Alma mater | Історико-філологічний факультет Київського університету[d] (1912) |
Заклад | Самарський державний університет Бакинський державний університет |
Вчене звання | Професор |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] (1925) |
Олекса́ндр Васи́льович Багрі́й (* 11 квітня (23 квітня за новим стилем) 1891, Летичів, нині Хмельницької області — † 22 червня 1949, Баку) — український літературознавець, бібліограф та дипломат[1][2].
Народився 23 квітня 1891 року в містечку Летичеві на Поділлі. У 1900 році вступив до Уманської гімназії, яку закінчив із золотою медаллю. У 1912 році закінчив історико-філологічний факультет Київського університету Св. Володимира, учень академіка Володимира Перетця. Володів французькою, німецькою та польською мовами.
Був викладачем в одній з київських шкіл. Згодом переїхав до Петрограда, де читав лекції у Петроградському університеті. З 1917 року працював у Самарському вищому педагогічному інституті, завідував кафедрою російської літератури.
У 1918 році — працював консулом Української Держави у Самарі (РРФСР).
У 1920—1921 рр. — брав участь в заснуванні Кубанського державного університету та вищого педагогічного інституту.
У 1922 році — приїхав з дружиною Людмилою Павлівною Багрій (Забелло) в Баку і приступив до роботи в Бакинському університеті на кафедрі російської літератури
У 1925 році захистив дисертацію на тему «Т. Г. Шевченко і російська література» і був удостоєний ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю «російська мова і словесність». Взяв активну участь у створенні одного з перших наукових центрів Азербайджану — «Товариства обстеження і вивчення Азербайджану». При Товаристві був створений бібліографічний відділ, який він і очолив.
У 1926 році підготував наукову працю «Матеріали для бібліографії Азербайджану» в трьох томах. Ця дослідницька робота охоплює величезний період друкарства (1820—1923). У збірник включено більше 4800 наукових праць, що охоплюють історію, літературу, економіку, етнографію Азербайджану та великий бібліографічний покажчик з фольклору азербайджанського народу. Дане дослідження сприяло створенню в Азербайджані галузевої бібліографії.
У 1923—1929 рр. — голова бібліографічної секції «Товариства обстеження і вивчення Азербайджану»
У 1929—1932 рр. — старший фахівець, бібліограф Азербайджанського державного науково-дослідного інституту (Аз ДНДІ). Брав активну участь у виданні журналу «Вісті Товариства обстеження і вивчення Азербайджану». Досліджував фольклорну спадщину професора Льва Лопатинського, який був творцем і головним редактором видання «Збірник для опису місцевостей і племен Кавказу». У складі групи вчених, вперше систематизував спадщину Льва Григоровича Лопатинського у царині фольклору, етнографії, лінгвістики, історії.
У 1930 році — під редакцією професора Багрія була видана літографічна фольклорна серія «Фольклор Азербайджану і прилеглих країн».
У 1933—1939 рр. — директор фундаментальної бібліотеки Азербайджанської філії АН СРСР (АзФАН).
У 1935 році, вперше переклав і опублікував збірку із 72 казок російською мовою «Казки азербайджанських тюрків».
Широку популярність в 30-ті роки ХХ століття отримали такі його дослідження як: «Т. Г. Шевченко в літературному оточенні»; «Шевченко в російських перекладах»; «До рукописної традиції поширення „Кобзаря“ Т. Г. Шевченка»; «Шевченко і Схід». Саме за ініціативи професора О. В. Багрія в Азербайджані було засновано нову наукову галузь — шевченкознавство. Він підготував ціле покоління знавців творчості Т. Г. Шевченка.
У 1939 році — був призначений першим деканом філологічного факультету Азербайджанського державного університету.
У 1939—1942 рр. — працював деканом, керівником аспірантури і завідувачем кафедри російської літератури. За цей час на факультеті було відкрито сім кафедр з азербайджанського і російського мовознавства та літературознавства.
У 1942—1949 рр. — працював завідувачем відділу мовознавства та літератури Азербайджанського Науково-дослідного Інституту педагогіки[3].
Помер 24 червня 1949 року в Баку.
Опублікував понад 100 статей, різних наукових праць і досліджень з питань літератури, фольклору та бібліографії.
- Шевченко і Квітка-Основ'яненко // Г. Ф. Квітка-Основ'яненко. — Харків, 1929.
- Т. Г. Шевченко. — Т. 1—2. — Харків, 1930—1931.
- Киевский список Чуда свт. Николая об утопшем детище // Изв. Отделения русского языка и словесности Имп. Академии наук. СПб. 1914. Т. 19/2
- В защиту ценностей духа, Самара, 1918;
- Шевченковская студия, Владикавказ, 1923;
- Литературные поминки: (Библиографические заметки) «Известия Горского института народного образования», 1923
- Шевченко в русских переводах, Баку, 1925;
- Шевченко в литературной обстановке, Баку, 1925;
- Формальный метод в литературе (Библиографическое пособие), вып. I, Владикавказ, 1926; вып. II, Баку, 1927;
- Указатель по народной словесности Кавказа, Баку, 1926;
- Русская литература XIX и первой части ХХ вв.: Пособие к лекциям. — Баку: Восточный факультет АГУ. — 1926;
- Литературный семинарий, Баку, 1926;
- Древнерусское сказание…
- Фольклор Азербайджана и прилегающих стран. Т.1. Баку, 1930, и др.
- Дружина — Багрій (Забелло) Людмила Павлівна (1902—1982), спортивний лікар, працювала в Бакинському Інституті фізкультури.[4]
- Донька — Багрій Ірина Олександрівна (1922—1995), спортивний лікар, працювала в Бакинському Інституті фізкультури, автор наукових робіт в галузі спортивної травматології, в тому числі дисертації «Пошкодження опорно-рухового апарату у борців, їх профілактика і комплексне лікування із застосуванням нафталана і нафтомастікі»
- ↑ Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 14 лютого 2019.
- ↑ БАГРІЙ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ (1891–1949), історик української та російської літератур, шевченкознавець, фольклорист. Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 14 лютого 2019.
- ↑ Азербайджанський літературознавець, фольклорист — українець за духом і місцем народження. Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 14 лютого 2019.
- ↑ Багрий Александр Васильевич — литературовед, библиограф 1891—1949
- Бажинов І. Д. Багрій Олександр Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0. — С. 63—64.
- Багрій Олександр Васильович // Твої люди, Летичівщино (Відомі люди нашого краю). – Летичів, 2009. – С. 7.
- Багрій Олександр Васильович //Українські бібліографи. Бібліографічні відомості. Професійна діяльність. Бібліографія. Вип. 3. – К., 2011. – С. 13-14.
- Назаренко Є. Шевченкознавець з Летичева // Поділля. – 1993. – 22 верес. – С. 4.
|
- Народились 23 квітня
- Народились 1891
- Уродженці Летичева
- Померли 22 червня
- Померли 1949
- Померли в Баку
- Випускники історико-філологічного факультету Київського університету
- Науковці Бакинського університету
- Доктори філологічних наук
- Українські літературознавці
- Українські бібліографи
- Уродженці Волинської губернії
- Консули України в Росії
- Персоналії:Самара