Чучин: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
НазарВ (обговорення | внесок)
1666 редагувань
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
 
(Не показані 29 проміжних версій 15 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Замок
| назва = Чучин
| місцева_назва =
| зображення = Chuchyn.jpg
| зображення_розмір =
| зображення_підпис =
| статус =
| країна = {{UKR}}
| місце розташування = [[Балико-Щучинка]] [[Кагарлицький район | Кагарлицького району]] [[Київська область| Київської області]]
| координати =
| архітектурний стиль =
| площа = 6 га
| матеріал =
| будівник =
| архітектор =
| перша згадка = [[1100]]
| початок будівництва =
| закінчення будівництва =
| стан = зруйноване
| сховище =
| вебсторінка =
| кр = Україна Київська область
}}


'''Чучин''' - [[Київська Русь|давньоруське]] місто в [[Київське князівство|Київському князівстві]], згадане в [[Повість врем'яних літ|літописі]] під 1110 роком у зв'язку з [[Половці|половецьким]] набігом.
'''Чучин''' — [[Київська Русь|давньоруське]] місто в [[Київське князівство|Київському князівстві]], згадане в [[Повість врем'яних літ|літописі]] під 1110 роком у зв'язку з [[Половці|половецьким]] набігом.
Чучин входив в число укріплених поселень, які охороняли правобережжя [[Дніпро|Дніпра]] від половецьких вторгнень.
Чучин входив в число укріплених поселень, які охороняли правобережжя [[Дніпро|Дніпра]] від половецьких вторгнень<ref name=":0">{{Статья|ссылка=https://shron1.chtyvo.org.ua/Dovzhenok_Vasyl/Litopysnyi_Chuchyn.pdf|автор=[[Довженок Василь Йосипович|Довженок В. Й.]]|заглавие=Літописний Чучин|год=1964|язык=uk|издание=[[Археологія (видання)|Археологія]]|том=XVI|страницы=119—125|archiveurl=https://web.archive.org/web/20230423011838/https://shron1.chtyvo.org.ua/Dovzhenok_Vasyl/Litopysnyi_Chuchyn.pdf|archivedate=2023-04-23}}</ref>.
Ототожнюється з [[Городище|городищем]] поблизу села [[Балико-Щучинка]] [[Київська область|Київської області]], розташованого на правому березі Дніпра.
Ототожнюється з [[Городище (укріплення)|городищем]] поблизу села [[Балико-Щучинка]] [[Київська область|Київської області]], розташованого на правому березі Дніпра.


== Історія дослідження ==
Розкопки під керівництвом [[Довженок Василь Йосипович|В.Й.Довженка]] проводились тут у 1961-1962рр.
Розкопки під керівництвом [[Довженок Василь Йосипович|В. Й. Довженка]] проводились тут у 1961—1962 рр.
Городище розташоване на важкодоступній в давні часи височині у 70м над рівнем Дніпра, з нього добре проглядаються на велику відстань околиці,
видно сусідні давньоруські городища на березі Дніпра - [[Іван-город|Іван]] (уверх по течії поблизу [[Ржищів|Ржищева]]) - та Ходорівське (вниз по течії поблизу с.[[Ходорів (село)|Ходорів]]).
Городище розташоване на важкодоступній в давні часи височині у 70 м над рівнем Дніпра, з нього добре проглядаються на велику відстань околиці, видно сусідні давньоруські городища на березі Дніпра — [[Іван-город|Іван]] (уверх по течії поблизу [[Ржищів|Ржищева]]) — та Ходорівське (вниз по течії поблизу с. [[Ходорів (село)|Ходорів]]).
⚫
З усіх боків городище захищене крутими схилами. Лише в одному місці на західній стороні до нього веде пологий схил, що слугував за в'їзд до міста<ref>''Довженок В.Й.'' Літописний Чучин. – Археологія, 1964 р., т. 16, с. 119 – 125.</ref>.


⚫
З усіх боків городище захищене крутими схилами. Лише в одному місці на західній стороні до нього веде пологий схил, що слугував за в'їзд до міста<ref name=":0" />.
⚫
Поселення площею 6 га складалося з [[Дитинець|дитинця]] на пагорбі (2,3 га)та окольного граду (3,7 га). Дитинець був оточений валом висотою до 3,5м, окольний град - валом висотою 2,5м.
[[Файл:Radzivill_Chronicle_Cumans.jpg|ліворуч|міні|Половці. Мініатюра з Радзивилівського літопису]]
⚫
Археологи виявили залишки [[Городня|городень]] валу дитинця, 11 жител (6 - на дитинці, 5 - в окольному граді, напівземлянки та наземні житла, подібні між собою - близькі за формою до квадрату, площею в середньому 20м²),
сільськогосподарські та ремісничі знаряддя праці ([[леміш]], чересло, [[серп]], частина коси, пружинні ножиці, сокири, [[Струг|струги]], [[зубило]], ложкарі, багато ножів, риболовецькі гачки) та зброю ([[бойова сокира]], [[обушок]], наконечники стріл).
⚫
Ці знахідки дозволяють зробити висновок, що населення Чучина займалося землеробством, ремеслами і військовою справою.
Особливою знахідкою є бронозова штампована пластина із зображенням [[Василій Великий|Святого Василя]](9,5 x 6 см) - імовірно, накладка релігійної книги.
⚫
За археологічними даними, існування поселення припадає на XI-ХII століття. Загинув Чучин внаслідок [[Монгольські завоювання|нападу монголів]] у 1223р. після [[Битва на Калці|битви на Калці]] чи у 1239-1240 підчас [[Монгольська навала на Русь|Батиєвої навали]]<ref>''Довженок В. И.'' Древнерусские городища на Среднем Днепре// Советская археология. — № 4. — 1967, с. 260-273</ref>.


⚫
Поселення площею 6 га складалося з [[Дитинець|дитинця]] на пагорбі (2,3 га) та окольного граду (3,7 га). Дитинець був оточений валом висотою до 3,5 м, окольний град — валом висотою 2,5 м.
⚫
На місці городища встановлено меморіальну дошку та пам'ятник [[Боян|Бояну]] - персонажу «[[Слово о полку Ігоревім|Слова о полку Ігоревім]]».<gallery>
⚫
Археологи виявили залишки [[Городня (архітектура)|городень]] валу дитинця, 11 жител (6 — на дитинці, 5 — в окольному граді, напівземлянки та наземні житла, подібні між собою — близькі за формою до квадрату, площею в середньому 20м²), сільськогосподарські та ремісничі знаряддя праці ([[Леміш (сільське господарство)|леміш]], [[чересло]], [[серп]], частина коси, пружинні ножиці, сокири, [[скобель|струги]], [[зубило]], ложкарі, багато ножів, риболовецькі гачки) та зброю ([[бойова сокира]], [[обушок]], наконечники стріл).
⚫
Ці знахідки дозволяють зробити висновок, що населення Чучина займалося землеробством, ремеслами і військовою справою.
Особливою знахідкою є бронзова штампована пластина із зображенням [[Василій Великий|Святого Василя]] (9,5 x 6 см)&nbsp;— імовірно, накладка релігійної книги.<ref>{{Статья|ссылка=https://shron1.chtyvo.org.ua/Blazhevych_Nataliia/Zhytla_davnoruskoho_Chuchyna.pdf|автор=Блажевич Н. В.|заглавие=Житла давньоруського Чучина|год=1983|язык=uk|издание=[[Археологія (видання)|Археологія]]|выпуск=44|страницы=91—104|archiveurl=https://web.archive.org/web/20230425114338/https://shron1.chtyvo.org.ua/Blazhevych_Nataliia/Zhytla_davnoruskoho_Chuchyna.pdf|archivedate=2023-04-25}}</ref>

⚫
За археологічними даними, існування поселення припадає на XI-XII століття. Загинув Чучин внаслідок [[Монгольські завоювання|нападу монголів]] у 1223&nbsp;р. після [[Битва на Калці|битви на Калці]] чи у 1239—1240 під час [[Монгольська навала на Русь|Батиєвої навали]]<ref>''Довженок В. И.''&nbsp;Древнерусские городища на Среднем Днепре// Советская археология.&nbsp;— №&nbsp;4.&nbsp;— 1967, с. 260—273</ref>.

⚫
На місці городища встановлено меморіальну дошку та пам'ятник [[Боян]]у — персонажу «[[Слово о полку Ігоревім|Слова о полку Ігоревім]]».

== Світлини ==
<gallery>
Файл:Меморіальна дошка на місці літописного міста-фортеці Чучин.jpg|Меморіальна дошка на місці літописного міста-фортеці Чучин
Файл:Меморіальна дошка на місці літописного міста-фортеці Чучин.jpg|Меморіальна дошка на місці літописного міста-фортеці Чучин
Файл:Пам'ятник співцю Бояну на місці літописного міста-фортеці Чучин.jpg|Пам'ятник співцю Бояну на місці літописного міста-фортеці Чучин
Файл:Пам'ятник співцю Бояну на місці літописного міста-фортеці Чучин.jpg|Пам'ятник співцю Бояну на місці літописного міста-фортеці Чучин
File:Городище літописного міста Чучина, с. Балико-Щучинка 01.jpg|Залишки валу літописного міста Чучин
File:Накладка на оправу книги із зображенням святого.jpg|Накладка на оправу книги. Знайдено на території літописного міста Чучин. Ймовірно на накладці зображений св. Василій Великий
</gallery>
</gallery>


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://historians.in.ua/index.php/en/avtorska-kolonka/2045-vadym-nazarenko-radiansko-ukrainskyi-bukryn-i-maizhe-kozatskyi-trakhtemyriv-notatky-podorozhi-pravym-berehom-dnipra Радянсько-український Букрин і майже козацький Трахтемирів: нотатки подорожі правим берегом Дніпра] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161129024238/http://historians.in.ua/index.php/en/avtorska-kolonka/2045-vadym-nazarenko-radiansko-ukrainskyi-bukryn-i-maizhe-kozatskyi-trakhtemyriv-notatky-podorozhi-pravym-berehom-dnipra |date=29 листопада 2016 }}


== Література ==
== Література ==
* ''Блажевич Н. В.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Чучин] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160313040822/http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf |date=13 березня 2016 }} // {{ЕІУ|10|587}}
* ''Довженок В.Й.'' Літописний Чучин. – Археологія, 1964 р., т. 16, с. 119 – 125.
* {{Статья|ссылка=http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/194149/13-Tymchenko.pdf|автор=Тимченко Н. Г.|заглавие=Свійські тварини з давньоруського міста Чучина|год=1972|язык=uk|издание=[[Археологія (видання)|Археологія]]|выпуск=6|страницы=96—102|archiveurl=https://web.archive.org/web/20231126194200/http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/194149/13-Tymchenko.pdf|archivedate=2023-11-26}}
⚫
* ''Довженок В. И.'' Древнерусские городища на Среднем Днепре// Советская археология. — № 4. — 1967, с. 260-273
* {{Статья|ссылка=https://shron1.chtyvo.org.ua/Dovzhenok_Vasyl/Litopysnyi_Chuchyn.pdf|автор=[[Довженок Василь Йосипович|Довженок В. Й.]]|заглавие=Літописний Чучин|год=1964|язык=uk|издание=[[Археологія (видання)|Археологія]]|том=XVI|страницы=119—125|archiveurl=https://web.archive.org/web/20230423011838/https://shron1.chtyvo.org.ua/Dovzhenok_Vasyl/Litopysnyi_Chuchyn.pdf|archivedate=2023-04-23}}
* ''Куза А.В.'' Малые города Древней Руси – Москва, «Наука». 1989 г.
⚫
* ''Довженок В. И.'' Древнерусские городища на Среднем Днепре// Советская археология. — № 4. — 1967, с. 260—273
* ''[[Куза Андрій Васильович|Куза А. В.]]'' [https://www.archaeolog.ru/media/books_1980s/kuza_1989.pdf#page=75 Малые города Древней Руси]. — М.: [[Наука (видавництво)|Наука]], 1989.
[[Категорія:Київське князівство]]
[[Категорія:Руські городища Київської області]]
[[Категорія:Міста над Дніпром]]
[[Категорія:Історія Обухівського району]]
[[Категорія:1110 в Україні]]
[[Категорія:Пам'ятки археології України національного значення в Київській області]]
[[Категорія:Літописні топоніми Південної Русі]]

Поточна версія на 10:44, 29 лютого 2024

Чучин
49°57′19″ пн. ш. 31°09′29″ сх. д. / 49.95551020002777420° пн. ш. 31.158272600028° сх. д. / 49.95551020002777420; 31.158272600028Координати: 49°57′19″ пн. ш. 31°09′29″ сх. д. / 49.95551020002777420° пн. ш. 31.158272600028° сх. д. / 49.95551020002777420; 31.158272600028
Типстародавнє містоd
Країна Україна
РозташуванняБалико-Щучинка Кагарлицького району Київської області
Перша згадка1100
Станзруйноване
Чучин. Карта розташування: Київська область
Чучин
Чучин (Київська область)
Мапа
CMNS: Чучин у Вікісховищі

Чучин — давньоруське місто в Київському князівстві, згадане в літописі під 1110 роком у зв'язку з половецьким набігом. Чучин входив в число укріплених поселень, які охороняли правобережжя Дніпра від половецьких вторгнень[1]. Ототожнюється з городищем поблизу села Балико-Щучинка Київської області, розташованого на правому березі Дніпра.

Історія дослідження

[ред. | ред. код]

Розкопки під керівництвом В. Й. Довженка проводились тут у 1961—1962 рр. Городище розташоване на важкодоступній в давні часи височині у 70 м над рівнем Дніпра, з нього добре проглядаються на велику відстань околиці, видно сусідні давньоруські городища на березі Дніпра — Іван (уверх по течії поблизу Ржищева) — та Ходорівське (вниз по течії поблизу с. Ходорів).

З усіх боків городище захищене крутими схилами. Лише в одному місці на західній стороні до нього веде пологий схил, що слугував за в'їзд до міста[1].

Половці. Мініатюра з Радзивилівського літопису

Поселення площею 6 га складалося з дитинця на пагорбі (2,3 га) та окольного граду (3,7 га). Дитинець був оточений валом висотою до 3,5 м, окольний град — валом висотою 2,5 м. Археологи виявили залишки городень валу дитинця, 11 жител (6 — на дитинці, 5 — в окольному граді, напівземлянки та наземні житла, подібні між собою — близькі за формою до квадрату, площею в середньому 20м²), сільськогосподарські та ремісничі знаряддя праці (леміш, чересло, серп, частина коси, пружинні ножиці, сокири, струги, зубило, ложкарі, багато ножів, риболовецькі гачки) та зброю (бойова сокира, обушок, наконечники стріл). Ці знахідки дозволяють зробити висновок, що населення Чучина займалося землеробством, ремеслами і військовою справою. Особливою знахідкою є бронзова штампована пластина із зображенням Святого Василя (9,5 x 6 см) — імовірно, накладка релігійної книги.[2]

За археологічними даними, існування поселення припадає на XI-XII століття. Загинув Чучин внаслідок нападу монголів у 1223 р. після битви на Калці чи у 1239—1240 під час Батиєвої навали[3].

На місці городища встановлено меморіальну дошку та пам'ятник Бояну — персонажу «Слова о полку Ігоревім».

Світлини

[ред. | ред. код]
  • Меморіальна дошка на місці літописного міста-фортеці Чучин
    Меморіальна дошка на місці літописного міста-фортеці Чучин
  • Пам'ятник співцю Бояну на місці літописного міста-фортеці Чучин
    Пам'ятник співцю Бояну на місці літописного міста-фортеці Чучин
  • Залишки валу літописного міста Чучин
    Залишки валу літописного міста Чучин
  • Накладка на оправу книги. Знайдено на території літописного міста Чучин. Ймовірно на накладці зображений св. Василій Великий
    Накладка на оправу книги. Знайдено на території літописного міста Чучин. Ймовірно на накладці зображений св. Василій Великий

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Довженок В. Й. Літописний Чучин : [арх. 23 квітня 2023] : [укр.] // Археологія. — 1964. — Т. XVI. — С. 119—125.
  2. ↑ Блажевич Н. В. Житла давньоруського Чучина : [арх. 25 квітня 2023] : [укр.] // Археологія. — 1983. — Вип. 44. — С. 91—104.
  3. ↑ Довженок В. И. Древнерусские городища на Среднем Днепре// Советская археология. — № 4. — 1967, с. 260—273

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чучин&oldid=41872600