Імператор Інґьо: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м робот додав: de, en, es, fr, it, ko, pt, vi, zh |
м #1Lib1Ref, доповнення |
||
| (Не показані 26 проміжних версій 20 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{особа}} |
|||
| ⚫ | |||
| ⚫ | '''Імператор Інґьо́''' ({{lang-ja|允恭天皇, いんぎょうてんのう}}, ''інґьо тенно''; [[376]] (?) — [[8 лютого]] [[453]]) — 19-й [[Імператор Японії]], [[синто]]їстське [[камі|божество]]. Роки правління: грудень [[412]] — [[8 лютого]] [[453]]<ref>Усі дати подані за європейським календарем.</ref>. Четвертий син [[Імператор Нінтоку|імператора Нінтоку]] та його дружини [[Принцеса Іва|Івано-хіме]]{{sfn|Аністратенко|Бондаренко|2011|с=61}}. |
||
== Життєпис == |
|||
451 року відправив посольство до китайської держави [[Лю Сун]] (в тамтешніх джерелах Інґьо названо Цзі). Було встановлено політичні та культурні відносини з імператором [[Лю Їлун|Вень-ді]]. Японські посли привезли до Японії календар юаньцзялі, який отримав назву генкарекі. З цього часу починається так звана точна хронологія панування японських імператорів. |
|||
Після смерті 453 року Інґьо почалася запекла боротьба між кланами Кацурагі (Кадуракі) та Хегурі (Пегурі). Перший підтримував офіційного спадкоємця [[Принц Кінаші но Кару|Кару]], а другий — [[Імператор Анко|Анко]]. Зрештою перемогу здобув останній. |
|||
== Цікавинка == |
|||
Єдиний з імператорів, хто взяв в наложниці власну доньку Кару-но (відому також як Ото-піме або Сотопосі-но опокімі), оскільки остання офіційно була верховною жрицею. Щоб приховати цей зв'язок її було оголошено молодшою сестрою імператриці Осікако-но Онакацу-хіме, яка насправді була матір'ю Кару-но. |
|||
{{Japan-stub}} |
{{Japan-stub}} |
||
| Рядок 6: | Рядок 16: | ||
{{reflist}} |
{{reflist}} |
||
== Джерела та література ==* {{cite book|прізвище1 = Аністратенко |ім'я1 = Л. |прізвище2 = Бондаренко |ім'я2 = І. |автор-посилання2 = Бондаренко Іван Петрович |заголовок = Японські поети: Біографічний словник | розміщення = Київ |видавництво = Видавничий дім Дмитра Бураго | рік=2011 |сторінки= 368 | isbn =| ref = harv}} |
|||
== Джерела та література == |
|||
| ⚫ | |||
* 『新編 日本史辞典』 (''Нове видання. Словник історії Японії'') / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058. |
* 『新編 日本史辞典』 (''Нове видання. Словник історії Японії'') / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058. |
||
* 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (''Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії''. Серія «Історичні портрети»). — 東京: 学研, 2003. |
* 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (''Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії''. Серія «Історичні портрети»). — 東京: 学研, 2003. |
||
| ⚫ | |||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
*[http://homepage1.nifty.com/kitabatake/tennouichiran.html Список Імператорів Японії]{{ref-ja}} |
* [https://web.archive.org/web/20070123063509/http://homepage1.nifty.com/kitabatake/tennouichiran.html Список Імператорів Японії]{{ref-ja}} |
||
{{Імператори Японії}} |
{{Імператори Японії}} |
||
{{DEFAULTSORT:Інґьо}} |
|||
[[Категорія:Імператори Японії]] |
[[Категорія:Імператори Японії]] |
||
[[Категорія:Померли 8 лютого]] |
|||
[[Категорія:Померли 453]] |
|||
[[de:Ingyō]] |
|||
[[en:Emperor Ingyō]] |
|||
[[es:Emperador Ingyō]] |
|||
[[fr:Ingyō]] |
|||
[[it:Ingyō]] |
|||
[[ja:允恭天皇]] |
|||
[[ko:인교 천황]] |
|||
[[pt:Imperador Ingyo]] |
|||
[[vi:Thiên hoàng Ingyō]] |
|||
[[zh:允恭天皇]] |
|||
Поточна версія на 14:11, 1 березня 2024
| Імператор Інґьо | |
|---|---|
| яп. 允恭天皇 | |
 | |
| Народився | 376 |
| Помер | 8 лютого 453 |
| Поховання | Ichinoyama Kofund |
| Країна | Японія |
| Діяльність | правитель |
| Знання мов | японська |
| Посада | імператор Японії |
| Рід | Імператорський дім Японії |
| Батько | Імператор Нінтоку |
| Мати | Імператриця Іванохіме |
| Брати, сестри | Princess Kusaka no hatabihime no Himemikod, Prince Suminoe no Nakatsud, Prince Ookusakad, Імператор Рітю і Імператор Хандзей |
| У шлюбі з | Oshisaka no Ōnakatsu no Himed і Сотооріхіме |
| Діти | Принц Кінаші но Кару, Prince Sakai no Kurohikod, Імператор Анко, Princess Karu no Ōiratsumed, Prince Yatsuri no Shirahikod і Імператор Юряку |
Імператор Інґьо́ (яп. 允恭天皇, いんぎょうてんのう, інґьо тенно; 376 (?) — 8 лютого 453) — 19-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: грудень 412 — 8 лютого 453[1]. Четвертий син імператора Нінтоку та його дружини Івано-хіме[2].
451 року відправив посольство до китайської держави Лю Сун (в тамтешніх джерелах Інґьо названо Цзі). Було встановлено політичні та культурні відносини з імператором Вень-ді. Японські посли привезли до Японії календар юаньцзялі, який отримав назву генкарекі. З цього часу починається так звана точна хронологія панування японських імператорів.
Після смерті 453 року Інґьо почалася запекла боротьба між кланами Кацурагі (Кадуракі) та Хегурі (Пегурі). Перший підтримував офіційного спадкоємця Кару, а другий — Анко. Зрештою перемогу здобув останній.
Єдиний з імператорів, хто взяв в наложниці власну доньку Кару-но (відому також як Ото-піме або Сотопосі-но опокімі), оскільки остання офіційно була верховною жрицею. Щоб приховати цей зв'язок її було оголошено молодшою сестрою імператриці Осікако-но Онакацу-хіме, яка насправді була матір'ю Кару-но.
|
Це незавершена стаття про Японію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Усі дати подані за європейським календарем.
- ↑ Аністратенко та Бондаренко, 2011, с. 61.
== Джерела та література ==* Аністратенко, Л.; Бондаренко, І. (2011). Японські поети: Біографічний словник. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго. с. 368.
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
- 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
- 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії. Серія «Історичні портрети»). — 東京: 学研, 2003.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||