Імператор Інґьо: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta10ehf1)
м #1Lib1Ref, доповнення
 
(Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{особа}}
{{особа}}


'''Імператор Інґьо́''' ({{lang-ja|允恭天皇, いんぎょうてんのう}}, ''інґьо тенно''; [[376]] (?)&nbsp;— [[8 лютого]] [[453]])&nbsp;— 19-й [[Імператор Японії]], [[синто]]їстське [[камі|божество]]. Роки правління: грудень [[412]]&nbsp;— [[8 лютого]] [[453]]<ref>Усі дати подані за європейським календарем.</ref>.
'''Імператор Інґьо́''' ({{lang-ja|允恭天皇, いんぎょうてんのう}}, ''інґьо тенно''; [[376]] (?)&nbsp;— [[8 лютого]] [[453]])&nbsp;— 19-й [[Імператор Японії]], [[синто]]їстське [[камі|божество]]. Роки правління: грудень [[412]]&nbsp;— [[8 лютого]] [[453]]<ref>Усі дати подані за європейським календарем.</ref>. Четвертий син [[Імператор Нінтоку|імператора Нінтоку]] та його дружини [[Принцеса Іва|Івано-хіме]]{{sfn|Аністратенко|Бондаренко|2011|с=61}}.

== Життєпис ==
451 року відправив посольство до китайської держави [[Лю Сун]] (в тамтешніх джерелах Інґьо названо Цзі). Було встановлено політичні та культурні відносини з імператором [[Лю Їлун|Вень-ді]]. Японські посли привезли до Японії календар юаньцзялі, який отримав назву генкарекі. З цього часу починається так звана точна хронологія панування японських імператорів.

Після смерті 453 року Інґьо почалася запекла боротьба між кланами Кацурагі (Кадуракі) та Хегурі (Пегурі). Перший підтримував офіційного спадкоємця [[Принц Кінаші но Кару|Кару]], а другий — [[Імператор Анко|Анко]]. Зрештою перемогу здобув останній.

== Цікавинка ==
Єдиний з імператорів, хто взяв в наложниці власну доньку Кару-но (відому також як Ото-піме або Сотопосі-но опокімі), оскільки остання офіційно була верховною жрицею. Щоб приховати цей зв'язок її було оголошено молодшою сестрою імператриці Осікако-но Онакацу-хіме, яка насправді була матір'ю Кару-но.


{{Japan-stub}}
{{Japan-stub}}
Рядок 8: Рядок 16:
{{reflist}}
{{reflist}}


== Джерела та література ==* {{cite book|прізвище1 = Аністратенко |ім'я1 = Л. |прізвище2 = Бондаренко |ім'я2 = І. |автор-посилання2 = Бондаренко Іван Петрович |заголовок = Японські поети: Біографічний словник | розміщення = Київ |видавництво = Видавничий дім Дмитра Бураго | рік=2011 |сторінки= 368 | isbn =| ref = harv}}
== Джерела та література ==
⚫
* Рубель В. А. ''Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність''. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
* 『新編　日本史辞典』 (''Нове видання. Словник історії Японії'') / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994.&nbsp;— P.1057—1058.
* 『新編　日本史辞典』 (''Нове видання. Словник історії Японії'') / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994.&nbsp;— P.1057—1058.
* 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (''Вся історія Імператорів Японії&nbsp;— монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії''. Серія «Історичні портрети»). — 東京: 学研, 2003.
* 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (''Вся історія Імператорів Японії&nbsp;— монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії''. Серія «Історичні портрети»). — 東京: 学研, 2003.
⚫
* Рубель В. А. ''Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність''. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.


== Посилання ==
== Посилання ==

Поточна версія на 14:11, 1 березня 2024

Імператор Інґьо
яп. 允恭天皇
Народився376
Помер8 лютого 453(0453-02-08)
ПохованняIchinoyama Kofund
КраїнаЯпонія
Діяльністьправитель
Знання мовяпонська
Посадаімператор Японії
РідІмператорський дім Японії
БатькоІмператор Нінтоку
МатиІмператриця Іванохіме
Брати, сестриPrincess Kusaka no hatabihime no Himemikod, Prince Suminoe no Nakatsud, Prince Ookusakad, Імператор Рітю і Імператор Хандзей
У шлюбі зOshisaka no Ōnakatsu no Himed і Сотооріхіме
ДітиПринц Кінаші но Кару, Prince Sakai no Kurohikod, Імператор Анко, Princess Karu no Ōiratsumed, Prince Yatsuri no Shirahikod і Імператор Юряку

Імператор Інґьо́ (яп. 允恭天皇, いんぎょうてんのう, інґьо тенно; 376 (?) — 8 лютого 453) — 19-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: грудень 412 — 8 лютого 453[1]. Четвертий син імператора Нінтоку та його дружини Івано-хіме[2].

Життєпис

[ред. | ред. код]

451 року відправив посольство до китайської держави Лю Сун (в тамтешніх джерелах Інґьо названо Цзі). Було встановлено політичні та культурні відносини з імператором Вень-ді. Японські посли привезли до Японії календар юаньцзялі, який отримав назву генкарекі. З цього часу починається так звана точна хронологія панування японських імператорів.

Після смерті 453 року Інґьо почалася запекла боротьба між кланами Кацурагі (Кадуракі) та Хегурі (Пегурі). Перший підтримував офіційного спадкоємця Кару, а другий — Анко. Зрештою перемогу здобув останній.

Цікавинка

[ред. | ред. код]

Єдиний з імператорів, хто взяв в наложниці власну доньку Кару-но (відому також як Ото-піме або Сотопосі-но опокімі), оскільки остання офіційно була верховною жрицею. Щоб приховати цей зв'язок її було оголошено молодшою сестрою імператриці Осікако-но Онакацу-хіме, яка насправді була матір'ю Кару-но.


Прапор Японії Це незавершена стаття про Японію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Усі дати подані за європейським календарем.
  2. ↑ Аністратенко та Бондаренко, 2011, с. 61.

== Джерела та література ==* Аністратенко, Л.; Бондаренко, І. (2011). Японські поети: Біографічний словник. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго. с. 368.

  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
  • 『新編　日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
  • 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії. Серія «Історичні портрети»). — 東京: 学研, 2003.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Імператор_Інґьо&oldid=41885193