Мікенська цивілізація: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Xqbot (обговорення | внесок) м робот додав: oc:Civilizacion micenèa |
Alessot (обговорення | внесок) ''вірогідність'' - синонім достовірності, тут помилково вжитий у значенні ''імовірність'', дж.: Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ; Ірпінь: Перун, 2005. с. 189 |
||
(Не показані 45 проміжних версій 30 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{unibox}} |
|||
{{Історія Греції}} |
{{Історія Греції}} |
||
⚫ | |||
'''Мікенська цивілізація''', або '''Ахейська Греція''' — культурний період в історії доісторичної Греції з |
'''Мікенська цивілізація''', або '''Ахейська Греція''' — культурний період в історії доісторичної Греції з XVI по XI століття до н. е., [[бронзова доба|бронзової доби]], частина [[Егейська культура|крито-мікенської культури]]. Отримала свою назву за містом [[Мікени]] на півострові [[Пелопоннес]]. Іншими важливими полісами цього періоду були [[Афіни]], [[Фіви]] та [[Пілос]]. На противагу [[Мінойська цивілізація|мінойцям]], культура яких досягла розквіту завдяки мирному існуванню та жвавій торгівлі, мікенці були завойовниками. |
||
Зникнення мікенської культури пов'язують із [[Дорійське вторгнення|дорійським вторгненням]] близько 1200 до н. е<ref> |
Зникнення мікенської культури пов'язують із [[Дорійське вторгнення|дорійським вторгненням]] близько 1200 років до н. е<ref>{{Cite web |url=https://sites.google.com/site/civilizacium/home/civilizacium/balkanskaa-civilizacia |title=Балканская цивилизация |accessdate=29 листопада 2010 |archive-date=4 червня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150604083919/https://sites.google.com/site/civilizacium/home/civilizacium/balkanskaa-civilizacia }}</ref>. |
||
== Ранньоелладський період == |
== Ранньоелладський період == |
||
: ''Докладніше у статтях: [[Елладська цивілізація]], [[Догрецький субстрат]]'' |
: ''Докладніше у статтях: [[Елладська цивілізація]], [[Догрецький субстрат]]'' |
||
У 3-2 тисячоліттях до н. |
У 3-2 тисячоліттях до н. е. на території Балканської Греції мешкали [[пеласги]], [[лелеги]] та [[карійці]], вся ж країна, за свідченнями [[Геродот]]а, іменувалась Пеласгією. Пізні грецькі історики вважали ці народності [[варвар]]ами, хоча в дійсності їх культура знаходилася на більш високому рівні розвитку (про це свідчать археологічні дані), ніж культура греків-[[ахейці]]в, що вторглись на територію Греції на зламі 3-2 тисячоліть до н. е. Ці культури, або одна з них, могли бути пов'язані з хронологічно попередньою [[культура Вінча|культурою Вінча]] (5-3 тисячоліття до н. е.), південна межа якої знаходилась на півночі Греції. |
||
Усі поселення ранньоелладської епохи можна розділити на два види — це [[цитадель|цитаделі]], в яких проживали представники |
Усі поселення ранньоелладської епохи можна розділити на два види — це [[цитадель|цитаделі]], в яких проживали представники родоплемінної знаті, та щільно забудовані селища (наприклад, Рафіна і Зигурієс), заселені, здебільшого, селянами-хліборобами. Усі цитаделі були оточені оборонними спорудами, які були присутні також в деяких поселеннях. Крім заняття [[землеробство]]м, у ранньоелладський період виникає [[ремесло]] (гончарне, ковальське), але чисельність ремісників була мала і продукція забезпечувала місцевий попит, але не виключено, що вона також виходила за межі окремої громади. |
||
Поділ поселень на цитаделі та селища може говорити про початок класоутворення у другій половині 3 тисячоліття до н. |
Поділ поселень на цитаделі та селища може говорити про початок класоутворення у другій половині 3 тисячоліття до н. е. Цивілізація цього періоду вже випереджала у своєму розвитку інші європейські культури, однак подальшому прогресивному росту завадило пересування племен територією Балканської Греції. |
||
== Перші Ахейські держави == |
== Перші Ахейські держави == |
||
⚫ | З приходом першої хвилі ахейських племен можна говорити про формування грецької народності на початку 2 тисячоліття до н. е. Археологічні дані знахідок середньоелладського періоду свідчать про занепад культури цього періоду у порівнянні з культурою ранньоелладського періоду. У похованнях цього часу відсутні вироби з металу, а замість них знову з'являються кам'яні знаряддя, інвентар таких поховань здебільшого одноманітний, швидше за все, це можна пояснити відсутністю класового розшарування суспільства. Також зникають монументальні споруди, хоча не можна не відзначити появу деяких нововведень, таких як [[гончарний круг]] і бойова [[колісниця]]. |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | Усі поселення середньоелладського періоду розташовувалися на пагорбах і були укріплені, прикладом такого поселення є городище [[Мальті-Доріон]] у [[Мессинія|Мессинії]]. В центрі цього городища розташовувався палац, до нього примикали майстерні ремісників, решту складали будинки простих людей та складські приміщення. |
||
[[Файл:MaskeAgamemnon.JPG|міні|200пкс|Мікенська золота [[Маска Агамемнона]], [[Національний археологічний музей (Афіни)|Національний археологічний музей в Афінах]]]] |
|||
⚫ | До кінця середньоелладського періоду став відчуватися культурний підйом у розвитку цивілізації материкової Греції, виникають перші державні утворення, відбувається процес класоустворення, який проявляється у виділенні прошарку знаті, спостерігається значне зростання населення, пов'язане з успіхами сільського господарства. Зросла кількість як дрібних населених пунктів, так і великих міст. Період в історії Греції між 16 та 11 століттями до н. е. прийнято називати мікенською епохою, за назвою найбільшого політичного та економічного центру континентальної Греції — міста Мікени, розташованого в [[Арголіда|Арголіді]]. |
||
⚫ | З приходом першої хвилі ахейських племен можна говорити про формування грецької народності на початку 2 тисячоліття до н. |
||
⚫ | Питання про етнічне походження носіїв мікенської цивілізації довгий час залишалося одними з найскладніших, тільки після розшифровки [[Лінійне письмо Б|лінійного письма Б]] [[Майкл Вентріс|Майклом Вентрісом]] і [[Джон Чедвік|Джоном Чедвіком]] утвердилась думка, що це були [[ахейці]]. Ахейці, що переселились на Крит та острови [[Мала Азія|Малої Азії]] близько 16 століття до н. е., походили, імовірно, від північних, [[Фессалія|фессалійських]] ахейців. |
||
⚫ | Усі поселення середньоелладського періоду розташовувалися на пагорбах і були укріплені, прикладом такого поселення є городище [[Мальті-Доріон]] у [[Мессинія|Мессинії]]. В центрі цього городища розташовувався палац, до нього примикали майстерні ремісників, решту складали будинки простих людей та складські приміщення. |
||
⚫ | Перші міста-держави, утворені в 17-16 століттях до н. е. — [[Мікени]], [[Тиринф]], [[Пілос]] — мали тісні культурні та торговельні зв'язки із Критом. Мікенська культура багато запозичала від [[мінойська культура|мінойскої цивілізації]], вплив якої відчувається у культових обрядах, світському житті, художніх пам'ятках. Від критян було сприйнято також мистецтво будування суден. Проте мікенській культурі були притаманні тільки їй властиві традиції, що йдуть корінням у глибоку давнину. Втім за [[Артур Еванс|Артуром Евансом]], мікенська культура є тільки відгалуження критської і позбавлена будь-якої індивідуальності. |
||
⚫ | До кінця середньоелладського періоду став відчуватися культурний підйом у розвитку цивілізації материкової Греції, виникають перші державні утворення, відбувається процес класоустворення, який проявляється у виділенні прошарку знаті, спостерігається значне зростання населення, пов'язане з успіхами сільського господарства. Зросла кількість як дрібних населених пунктів, так і великих міст. Період в історії Греції між 16 та 11 століттями до н. |
||
⚫ | Що стосується розвитку мікенської торгівлі та зовнішніх відносин з іншими державами, низка предметів, знайдених в [[Єгипет|Єгипті]] і таких, що раніше вважалися привезеними з Криту, тепер визнаються виробами мікенськиї ремісників. Існує гіпотеза, згідно з якою мікенці допомогли [[фараон]]у [[Яхмос I|Яхмосу]] (16 століття до н. е.) у його боротьбі з [[гіксоми|гіксосами]], а в часи [[Ехнатон]]а (15 століття до н. е.). В його новій столиці [[Ахетатон]]і була поширена мікенська кераміка. |
||
⚫ | Питання про етнічне |
||
⚫ | У 15-13 століттях до н. е. ахейці завоювали Крит і [[Кіклади]], колонізували численні острови в [[Егейське море|Егейському морі]], заснували низку поселень в глибині території Греції, на місці яких пізніше виросли знамениті античні міста-держави — [[Коринф]], [[Афіни]], [[Дельфи]], [[Фіви]]. Цей період вважається часом розквіту мікенської цивілізації. Ахейці підтримували не тільки старі критські торговельні зв'язки, але і прокладали нові морські маршрути на [[Кавказ]], [[Сицилія|Сицилію]], у Північну Африку. |
||
⚫ | Перші міста-держави, утворені в 17-16 століттях до н. |
||
⚫ | Основними центрами [[поліс]]ів, як і на Криті були [[палац]]и, однак важливою відмінністю їх від критських є те, що вони були укріплені і являли собою цитаделі. Вражають собою монументальні розміри цитаделей, стіни яких побудовані з необроблених брил, досягають у деяких випадках ваги до 12 тонн. Найвидатнішою є Цитадель Тиринфська, вся оборонна система якої була продумана з особливою ретельністю для запобігання будь-яких несподіваних ситуацій. |
||
⚫ | Що стосується розвитку мікенської торгівлі та зовнішніх відносин з іншими державами, низка предметів, знайдених в [[Єгипет|Єгипті]] і таких, що раніше вважалися привезеними з Криту, тепер визнаються виробами мікенськиї ремісників. Існує гіпотеза, згідно з якою мікенці допомогли [[фараон]]у [[Яхмос I|Яхмосу]] (16 століття до н. |
||
== Поховальні практики == |
|||
⚫ | У 15-13 століттях до н. |
||
Поряд із загиблими були знайдені повні набори зброї, витончені штаби, а також золоті та срібні чашки та інші цінні предмети, що вказують на їх соціальний ранг. |
|||
<gallery widths="200px" heights="200px"> |
|||
⚫ | Основними центрами [[поліс]]ів, як і на Криті були [[палац]]и, однак важливою відмінністю їх від критських є те, що вони були укріплені і |
||
Файл:Lions Gate detail.JPG|Плита над [[Левові ворота|Левовими воротами]], [[Мікени]] |
|||
Файл:Schatzhaus des Atreus, Querschnitt.jpg|[[Гробниця Атрея]] в розрізі, [[Мікени]] |
|||
Файл:594px-MaskeAgamemnon-MOD.jpg|«[[Маска Агамемнона]]». Із гробниці V могильного кола «А» у Мікенах. Золото. Близько 1500 до н. е. [[Національний археологічний музей Афін]] |
|||
Файл:Mycenae lion gate detail dsc06384.jpg|[[Левові ворота]] у [[Мікени|Мікенах]]. Рельєф із [[вапняк]]а. 1300—1200 рр. до н. е. |
|||
Файл:NAMA Mycènes portrait féminin.jpg|Маска з Мікен. Писане [[стукко]]. 1400—1200 рр. до н. е. [[Національний археологічний музей Афін]] |
|||
Файл:Vafeio Mycenaen laconian.jpg|Золота мікенська чаша, [[толос]] у [[Вафіо]], [[Лаконія]], бл. 1500 р. до н. е. [[Національний археологічний музей Афін]] |
|||
Файл:Crete - Phaistos disk - side A.JPG|[[Фестський диск]], [[Археологічний музей Іракліону]] |
|||
Файл:Minoan krater.jpg|[[Кратер]] з розписом і скульптурним декором з палацу у [[Фест]]і, [[Археологічний музей Іракліону]] |
|||
Файл:Greec ancient vase.jpg|[[Кратер (ваза)|Кратер]] із «Будинку воїнів» у Мікенах. Теракота, бл. 1200 до н. е. [[Національний археологічний музей Афін]] |
|||
Файл:Priam's treasure (r).jpg|Так званий, ''[[Скарб Пріама]]'' з [[Троя|Трої]], відкритий [[Генріх Шліман|Генріхом Шліманом]] |
|||
⚫ | |||
</gallery> |
|||
==Галерея== |
|||
<gallery widths="200px" heights="200px"> |
|||
Файл:Fresco of a Mycenaean woman, circa 1300 BC.jpg|[[Мікени|Мікенська]] жінка |
|||
</gallery> |
|||
== Див. також == |
|||
* [[Мікенські знахідки у Північному Причорномор'ї]] |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Рядок 40: | Рядок 63: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* {{ЕСКМ2017|частина =Мікенологія|сторінки =324}} |
|||
{{Commonscat|Mycenaean culture}} |
{{Commonscat|Mycenaean culture}} |
||
* [http://www.metmuseum.org/toah/hd/myce/hd_myce.htm Мікенська цивілізація] |
* [http://www.metmuseum.org/toah/hd/myce/hd_myce.htm Мікенська цивілізація] |
||
* [http://www.sikyon.com/Mykinai/mykinai_eg.html Мікени]{{ref-en}} |
* [https://web.archive.org/web/20090704211157/http://www.sikyon.com/Mykinai/mykinai_eg.html Мікени]{{ref-en}} |
||
* [http://www.sikyon.com/Mykinai/Art/art_eg01.html Мікенське мистецтво] |
* [https://web.archive.org/web/20080514140726/http://www.sikyon.com/Mykinai/Art/art_eg01.html Мікенське мистецтво] |
||
* ''І. Т. Черняков''. [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Mikenski_znakhidky Мікенські знахідки у північному Причорномор'ї] // {{ЕІУ|6|731}} |
|||
{{Стародавня Греція в темах|state=expanded}} |
|||
[[Категорія:Греція бронзової доби]] |
[[Категорія:Греція бронзової доби]] |
||
Рядок 50: | Рядок 77: | ||
[[Категорія:Егейська цивілізація]] |
[[Категорія:Егейська цивілізація]] |
||
[[Категорія:Мікенська цивілізація|*]] |
[[Категорія:Мікенська цивілізація|*]] |
||
{{Link FA|el}} |
|||
{{Link FA|es}} |
|||
{{Link FA|fr}} |
|||
{{Link GA|zh}} |
|||
[[bg:Микенска цивилизация]] |
|||
[[ca:Civilització micènica]] |
|||
[[cs:Mykénská civilizace]] |
|||
[[cy:Gwareiddiad Myceneaidd]] |
|||
[[de:Mykenische Kultur]] |
|||
[[el:Μυκηναϊκός πολιτισμός]] |
|||
[[en:Mycenaean Greece]] |
|||
[[es:Civilización micénica]] |
|||
[[eu:Mizenastar zibilizazioa]] |
|||
[[fi:Mykeneläinen kulttuuri]] |
|||
[[fr:Civilisation mycénienne]] |
|||
[[gl:Período micénico]] |
|||
[[he:יוון המיקנית]] |
|||
[[hr:Mikenska kultura]] |
|||
[[hu:Mükénéi kultúra]] |
|||
[[id:Peradaban Mykenai]] |
|||
[[is:Mýkenumenningin]] |
|||
[[it:Civiltà micenea]] |
|||
[[ja:ミケーネ文明]] |
|||
[[ko:미케네 문명]] |
|||
[[lb:Mykenesch Kultur]] |
|||
[[lt:Mikėnų kultūra]] |
|||
[[nl:Myceense beschaving]] |
|||
[[no:Mykensk kultur]] |
|||
[[oc:Civilizacion micenèa]] |
|||
[[pl:Kultura mykeńska]] |
|||
[[pt:Civilização micênica]] |
|||
[[ro:Civilizația miceniană]] |
|||
[[ru:Микенская цивилизация]] |
|||
[[simple:Mycenaean culture]] |
|||
[[sr:Микенска Грчка]] |
|||
[[sv:Mykenska kulturen]] |
|||
[[ta:மைசீனிய கிரீசு]] |
|||
[[tl:Kabihasnang Miseneo]] |
|||
[[tr:Miken Uygarlığı]] |
|||
[[vi:Thời kỳ Mycenae]] |
|||
[[zh:迈锡尼文明]] |
|||
[[zh-min-nan:Mycenae bûn-bêng]] |
Поточна версія на 21:23, 7 березня 2024
Мікенська цивілізація | |
Участь у військовому конфлікті | Mycenaean conquest of Creted |
---|---|
Наступник | Темні століття у Греції |
На заміну | Мінойська цивілізація |
Час/дата початку | 1600 до н. е. |
Час/дата закінчення | 1100 до н. е. |
Історичний період | бронзова доба |
Досліджується в | мікенологіяd |
Першовідкривач або винахідник | Генріх Шліман[1] |
Частково збігається з | Мінойська цивілізація |
Мікенська цивілізація у Вікісховищі |
Мікенська цивілізація, або Ахейська Греція — культурний період в історії доісторичної Греції з XVI по XI століття до н. е., бронзової доби, частина крито-мікенської культури. Отримала свою назву за містом Мікени на півострові Пелопоннес. Іншими важливими полісами цього періоду були Афіни, Фіви та Пілос. На противагу мінойцям, культура яких досягла розквіту завдяки мирному існуванню та жвавій торгівлі, мікенці були завойовниками.
Зникнення мікенської культури пов'язують із дорійським вторгненням близько 1200 років до н. е[2].
- Докладніше у статтях: Елладська цивілізація, Догрецький субстрат
У 3-2 тисячоліттях до н. е. на території Балканської Греції мешкали пеласги, лелеги та карійці, вся ж країна, за свідченнями Геродота, іменувалась Пеласгією. Пізні грецькі історики вважали ці народності варварами, хоча в дійсності їх культура знаходилася на більш високому рівні розвитку (про це свідчать археологічні дані), ніж культура греків-ахейців, що вторглись на територію Греції на зламі 3-2 тисячоліть до н. е. Ці культури, або одна з них, могли бути пов'язані з хронологічно попередньою культурою Вінча (5-3 тисячоліття до н. е.), південна межа якої знаходилась на півночі Греції.
Усі поселення ранньоелладської епохи можна розділити на два види — це цитаделі, в яких проживали представники родоплемінної знаті, та щільно забудовані селища (наприклад, Рафіна і Зигурієс), заселені, здебільшого, селянами-хліборобами. Усі цитаделі були оточені оборонними спорудами, які були присутні також в деяких поселеннях. Крім заняття землеробством, у ранньоелладський період виникає ремесло (гончарне, ковальське), але чисельність ремісників була мала і продукція забезпечувала місцевий попит, але не виключено, що вона також виходила за межі окремої громади.
Поділ поселень на цитаделі та селища може говорити про початок класоутворення у другій половині 3 тисячоліття до н. е. Цивілізація цього періоду вже випереджала у своєму розвитку інші європейські культури, однак подальшому прогресивному росту завадило пересування племен територією Балканської Греції.
З приходом першої хвилі ахейських племен можна говорити про формування грецької народності на початку 2 тисячоліття до н. е. Археологічні дані знахідок середньоелладського періоду свідчать про занепад культури цього періоду у порівнянні з культурою ранньоелладського періоду. У похованнях цього часу відсутні вироби з металу, а замість них знову з'являються кам'яні знаряддя, інвентар таких поховань здебільшого одноманітний, швидше за все, це можна пояснити відсутністю класового розшарування суспільства. Також зникають монументальні споруди, хоча не можна не відзначити появу деяких нововведень, таких як гончарний круг і бойова колісниця.
Усі поселення середньоелладського періоду розташовувалися на пагорбах і були укріплені, прикладом такого поселення є городище Мальті-Доріон у Мессинії. В центрі цього городища розташовувався палац, до нього примикали майстерні ремісників, решту складали будинки простих людей та складські приміщення.
До кінця середньоелладського періоду став відчуватися культурний підйом у розвитку цивілізації материкової Греції, виникають перші державні утворення, відбувається процес класоустворення, який проявляється у виділенні прошарку знаті, спостерігається значне зростання населення, пов'язане з успіхами сільського господарства. Зросла кількість як дрібних населених пунктів, так і великих міст. Період в історії Греції між 16 та 11 століттями до н. е. прийнято називати мікенською епохою, за назвою найбільшого політичного та економічного центру континентальної Греції — міста Мікени, розташованого в Арголіді.
Питання про етнічне походження носіїв мікенської цивілізації довгий час залишалося одними з найскладніших, тільки після розшифровки лінійного письма Б Майклом Вентрісом і Джоном Чедвіком утвердилась думка, що це були ахейці. Ахейці, що переселились на Крит та острови Малої Азії близько 16 століття до н. е., походили, імовірно, від північних, фессалійських ахейців.
Перші міста-держави, утворені в 17-16 століттях до н. е. — Мікени, Тиринф, Пілос — мали тісні культурні та торговельні зв'язки із Критом. Мікенська культура багато запозичала від мінойскої цивілізації, вплив якої відчувається у культових обрядах, світському житті, художніх пам'ятках. Від критян було сприйнято також мистецтво будування суден. Проте мікенській культурі були притаманні тільки їй властиві традиції, що йдуть корінням у глибоку давнину. Втім за Артуром Евансом, мікенська культура є тільки відгалуження критської і позбавлена будь-якої індивідуальності.
Що стосується розвитку мікенської торгівлі та зовнішніх відносин з іншими державами, низка предметів, знайдених в Єгипті і таких, що раніше вважалися привезеними з Криту, тепер визнаються виробами мікенськиї ремісників. Існує гіпотеза, згідно з якою мікенці допомогли фараону Яхмосу (16 століття до н. е.) у його боротьбі з гіксосами, а в часи Ехнатона (15 століття до н. е.). В його новій столиці Ахетатоні була поширена мікенська кераміка.
У 15-13 століттях до н. е. ахейці завоювали Крит і Кіклади, колонізували численні острови в Егейському морі, заснували низку поселень в глибині території Греції, на місці яких пізніше виросли знамениті античні міста-держави — Коринф, Афіни, Дельфи, Фіви. Цей період вважається часом розквіту мікенської цивілізації. Ахейці підтримували не тільки старі критські торговельні зв'язки, але і прокладали нові морські маршрути на Кавказ, Сицилію, у Північну Африку.
Основними центрами полісів, як і на Криті були палаци, однак важливою відмінністю їх від критських є те, що вони були укріплені і являли собою цитаделі. Вражають собою монументальні розміри цитаделей, стіни яких побудовані з необроблених брил, досягають у деяких випадках ваги до 12 тонн. Найвидатнішою є Цитадель Тиринфська, вся оборонна система якої була продумана з особливою ретельністю для запобігання будь-яких несподіваних ситуацій.
Поряд із загиблими були знайдені повні набори зброї, витончені штаби, а також золоті та срібні чашки та інші цінні предмети, що вказують на їх соціальний ранг.
-
Плита над Левовими воротами, Мікени
-
Гробниця Атрея в розрізі, Мікени
-
«Маска Агамемнона». Із гробниці V могильного кола «А» у Мікенах. Золото. Близько 1500 до н. е. Національний археологічний музей Афін
-
Маска з Мікен. Писане стукко. 1400—1200 рр. до н. е. Національний археологічний музей Афін
-
Золота мікенська чаша, толос у Вафіо, Лаконія, бл. 1500 р. до н. е. Національний археологічний музей Афін
-
Кратер із «Будинку воїнів» у Мікенах. Теракота, бл. 1200 до н. е. Національний археологічний музей Афін
-
Мікенська жінка
- ↑ Archaeology and Language: The Puzzle of Indo-European Origins — Pimlico, 1998. — С. 57. — ISBN 0-7126-6612-5
- ↑ Балканская цивилизация. Архів оригіналу за 4 червня 2015. Процитовано 29 листопада 2010.
- Мікенологія // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 324. — ISBN 978-966-439-921-7.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мікенська цивілізація |
- Мікенська цивілізація
- Мікени(англ.)
- Мікенське мистецтво
- І. Т. Черняков. Мікенські знахідки у північному Причорномор'ї // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 731. — ISBN 978-966-00-1028-1.
|