Рудольф I Габсбург: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.7.2) (робот змінив: fr:Rodolphe Ier du Saint Empire |
Немає опису редагування |
||
| (Не показані 48 проміжних версій 29 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{ |
{{Otheruses|Рудольф I}} |
||
{{Правитель |
{{Правитель |
||
|посада = |
|посада = Король [[Німеччина|Німеччини]] |
||
|країна = [[Німеччина|Німеччини]] |
|країна = [[Німеччина|Німеччини]] |
||
|ім'я = Рудольф I |
|ім'я = Рудольф I |
||
|оригінал імені = {{lang-de|Rudolf von Habsburg}} |
|оригінал імені = {{lang-de|Rudolf von Habsburg}} |
||
|порядок = |
|порядок = |
||
|порядок-жін = |
|порядок-жін = |
||
|зображення = Die deutschen Kaiser Rudolf von Habsburg.jpg |
|зображення = Die deutschen Kaiser Rudolf von Habsburg.jpg |
||
|підпис = |
|підпис = |
||
|початок повноважень = [[1 жовтня]] [[1273]] |
|початок повноважень = [[1 жовтня]] [[1273]] |
||
|закінчення повноважень = [[15 липня]] [[1291]] |
|закінчення повноважень = [[15 липня]] [[1291]] |
||
|попередник = [[Ричард (король Німеччини)|Ричард Корнуольський]] <br |
|попередник = [[Ричард (король Німеччини)|Ричард Корнуольський]] <br/> [[Альфонсо X (король Кастилії)|Альфонсо X Кастильський]] |
||
|наступник = [[Адольф (король Німеччини)|Адольф Нассауський]] |
|наступник = [[Адольф (король Німеччини)|Адольф Нассауський]] |
||
|коронація = [[24 жовтня]] [[1273]], [[Аахен]] |
|коронація = [[24 жовтня]] [[1273]], [[Аахен]] |
||
|інші титули = 9 герцог [[Австрія|Австрії]] <br/> герцог [[Штирія (герцогство)|Штирії]] <br/> герцог [[Каринтія (герцогство)|Каринтії]] та [[Крайна|Крайни]] <br/> граф Габсбург |
|інші титули = 9 герцог [[Австрія|Австрії]] <br/> герцог [[Штирія (герцогство)|Штирії]] <br/> герцог [[Каринтія (герцогство)|Каринтії]] та [[Крайна|Крайни]] <br/> граф Габсбург |
||
|віце-президент = |
|віце-президент = |
||
|партія = |
|партія = |
||
|дата народження = |
|дата народження = 1.5.1218 |
||
|місце народження = замок Лімбург, [[Сасбах]], поблизу [[Фрайбург]]а, [[Німеччина]] |
|місце народження = замок Лімбург, [[Сасбах]], поблизу [[Фрайбург]]а, [[Німеччина]] |
||
|дата смерті = |
|дата смерті = 15.7.1291 |
||
|місце смерті = [[ |
|місце смерті = [[Шпаєр]], поблизу [[Мангейм]]а, [[Німеччина]] |
||
|в шлюбі = ''1- |
|в шлюбі = ''1-ша:'' [[Гертруда Гогенберзька|Гертруда фон Гогенберг]] <br/> ''2-га:'' [[Ізабелла Бургундська (королева Німеччини)|Ізабелла Бургундська]] |
||
|діти = ''від 1-го шлюбу:'' <br |
|діти = ''від 1-го шлюбу:'' <br/> '''сини:''' [[Альбрехт I (король Німеччини)|Альбрехт I]], Гартман, [[Рудольф II (герцог Австрії)|Рудольф II]], Карл <br/> '''дочки:''' [[Матильда Габсбург|Матильда]], Катаріна, Агнеса, Хедвіга, [[Клеменція Габсбургська|Клеменція]], [[Юдита Габсбург (королева Богемії)|Юдита]] |
||
|династія = [[Габсбурги]] |
|династія = [[Габсбурги]] |
||
|батько = [[Альбрехт IV (граф Габсбург)|Альбрехт IV Габсбург]] |
|батько = [[Альбрехт IV (граф Габсбург)|Альбрехт IV Габсбург]] |
||
|мати = [[Гельвіга фон Кібург]] |
|мати = [[Гельвіга фон Кібург]] |
||
}} |
}} |
||
'''Рудольф I''' ({{lang-de|Rudolf von Habsburg}}; {{Дата народження|1|5|1218}}, замок Лімбург, [[Сасбах]], поблизу [[Фрайбург]]а, [[Німеччина]] |
'''Рудольф I''' ({{lang-de|Rudolf von Habsburg}}; {{Дата народження|1|5|1218}}, замок Лімбург, [[Сасбах]], поблизу [[Фрайбург]]а, [[Німеччина]] — {{Дата смерті|15|7|1291}}, [[Шпаєр]], поблизу [[Мангейм]]а, [[Німеччина]]) — [[король Німеччини]] з 29 вересня 1273 року, перший представник династії [[Габсбурги|Габсбургів]] на престолі [[Священна Римська імперія|Священної Римської імперії]] й засновник [[Габсбурзька монархія|Австрійської монархії]] Габсбургів. |
||
== Молоді роки == |
== Молоді роки == |
||
Рудольф був сином [[Альбрехт IV (граф Габсбург)|Альбрехта IV]], графа Габсбурга, й |
Рудольф був сином [[Альбрехт IV (граф Габсбург)|Альбрехта IV]], графа Габсбурга, й Гедвіги Кібурзької. У 1239 році, після смерті батька, Рудольф успадкував родові володіння Габсбургів в [[Ельзас]]і та [[Ааргау]] у північній [[Швейцарія|Швейцарії]]. Шлюб з Гертрудою Гогенберг, спадкоємицею обширного графства у центральній [[Швабія|Швабії]], зробив Рудольфа I одним з найкрупніших правителів південно-західної Німеччини. |
||
У молодості Рудольф I був активним прибічником імператора [[Фрідріх II (імператор Священної Римської імперії)|Фрідріха II]] та його сина [[Конрад IV|Конрада IV]], що принесло йому додаткові земельні володіння у Швабії. 1254 року за підтримку Конрада IV Рудольфа Габсбурга було відлучено від церкви [[папа римський|папою римським]] [[Інокентій IV|Інокентієм IV]]. |
|||
Після згасання династії [[Гогенштауфени|Гогенштауфенів]] на імперському престолі, |
Після згасання династії [[Гогенштауфени|Гогенштауфенів]] на імперському престолі, в Німеччині встановився період міжцарства, що характеризувався крайнім падінням центральної влади й постійними воєнними конфліктами між різними претендентами на престол. Ситуація анархії дозволила Рудольфу Габсбургу збільшити свої володіння та вплив у країні. Після смерті останнього графа [[Кібург (замок)|Кібурзького]] 1264 року Рудольф успадкував його володіння, боротьба з єпископами [[Страсбург]]у й [[Базель|Базеля]] також завершилась вдало для Габсбурга. В результаті до початку 1270-х років Рудольф став найвпливовішим правителем у Швабії, хоча престол цього герцогства йому отримати не вдалось. |
||
== Король Німеччини == |
== Король Німеччини == |
||
Після смерті |
Після смерті 1272 року німецького короля [[Річард Корнуольський|Річарда Корнуольського]], 1 жовтня 1273 року у [[Франкфурт]]і князі імперії, що зібрались тут, обрали Рудольфа Габсбурга новим королем Німеччини. Обрання Рудольфа багато в чому відбулось завдяки його підтримці [[Фрідріх III (бургграф Нюрнберга)|Фрідріхом III Гогенцоллерном]], [[бургграф Нюрнберга|бургграфом Нюренберга]], а також герцогами [[Саксен-Віттенберг|Саксен-Віттенберзьким]] [[Альбрехт II (герцог Саксонії)|Альбрехтом II]] і [[Баварія|Баварським]] [[Людвіг II (герцог Баварії)|Людвігом II]], за яких було видано дочок Рудольфа. Головними суперниками Габсбурга на виборах короля були [[Пржемисл Отакар II]], король [[Чехія|Чехії]], й [[Фрідріх I (маркграф Мейсену)|Фрідріх I]], [[Маркграфство Мейсен|маркграф Мейссена]]. |
||
24 жовтня 1273 року Рудольф I був коронований в [[Аахен]]і. З самого початку свого правління як короля Німеччини, Рудольф Габсбург зайнявся укріпленням центральної влади після десятилітньої анархії. Йому вдалось завоювати визнання папи римського [[Григорій X|Григорія X]] ціною відмови від претензій німецьких королів на владу в [[Італія|Італії]] та престол [[Сицилійське королівство|Сицилії]]. Він також обіцяв організувати новий [[хрестовий похід]]. Рудольф I так ніколи й не коронувався імператором Священної Римської імперії, віддаючи перевагу співробітництву з папою перед італійськими авантюрами. |
|||
Попри те, що князі, які обрали Рудольфа, сподівались на його покірність, він почав проводити власну політику в імперії, метою якої стало зміцнення стабільності і захист імперського майна. В листопаді 1274 року в [[Нюрнберг|Нюрнберзі]] було скликано [[рейхстаг (Священна Римська імперія)|рейхстаг]], який того часу ще не мав чіткої форми, і був зборами представників земель, які брали участь в обговореннях, а прийняття рішень лишалось за імператором. На цьому рейхстазі, попередньо заручившись підтримкою князів, Рудольф виклав свою програму «вимагання повернення», що передбачала повернення до імперської власності всього майна і прав, узурпованих чи відданих князям з моменту скинення [[Фрідріх II (імператор Священної Римської імперії)|Фрідріха II]] у 1245 році. Лише за згоди короля й [[курфюрст]]ів і після повернення вони могли бути отримані назад. Пізніші заяви Рудольфа про те що, будь-який акт дарування майна не буде мати сили без згоди більшості князів, свідчили про укріплення імператорсько-князівського дуалізму Імперії<ref name="Moeller B. 1985"> Moeller B. , Heckel M. , Vierhaus R. , Freiherr von Aretin K.O. Deutsche Geschichte: Mittelalter. — Goettingen.: Vandenhoeck&Ruprecht, 1985. </ref>. |
|||
Така політика була не зовсім вдалою, оскільки імперії не завжди вдавалось зберегти контроль над отриманими знову правами, землями і прибутками, оскільки було важко провести чітку межу між імперським майном і володіннями короля. Крім того, ця політика зачіпала права різної природи й цілком різного значення. Іноді це торкалось окремих категорій прав, окремих замків, полів чи ставків, а іноді мова йшла про цілі володіння чи землі. До того ж, у повернутих землях, потрібно було слідкувати за й їх управлінням. В цій області Рудольф заклав основи довгострокової імперської політики. Перші непевні ростки сучасної бюрократії проявляються у великій кількості управляючих та уповноважених осіб у повернутих областях |
Така політика була не зовсім вдалою, оскільки імперії не завжди вдавалось зберегти контроль над отриманими знову правами, землями і прибутками, оскільки було важко провести чітку межу між імперським майном і володіннями короля. Крім того, ця політика зачіпала права різної природи й цілком різного значення. Іноді це торкалось окремих категорій прав, окремих замків, полів чи ставків, а іноді мова йшла про цілі володіння чи землі. До того ж, у повернутих землях, потрібно було слідкувати за й їх управлінням. В цій області Рудольф заклав основи довгострокової імперської політики. Перші непевні ростки сучасної бюрократії проявляються у великій кількості управляючих та уповноважених осіб у повернутих областях<ref name="Moeller B. 1985"/>. |
||
== Боротьба з Пржемислом Отакаром II == |
== Боротьба з Пржемислом Отакаром II == |
||
[[Файл:Rudolf Speyerer Dom.JPG|thumb|left|250px|Зображення Рудольфа I у вестибюлі Шпайєрського кафедрального собору, що підкреслює історичний момент. XIX століття]] |
[[Файл:Rudolf Speyerer Dom.JPG|thumb|left|250px|Зображення Рудольфа I у вестибюлі Шпайєрського кафедрального собору, що підкреслює історичний момент. XIX століття]] |
||
Постанови Нюрнберзького рейхстагу |
Постанови Нюрнберзького рейхстагу 1274 року про повернення імперського майна були перед усім спрямовані проти [[Чехія|чеського]] короля [[Пржемисл Отакар II|Пржемисла Отакара II]], який у 1250-х — 1260-х роках створив крупну державу на південному сході Німеччини, об'єднавши під своєю владою Чехію, [[Моравія|Моравію]], Австрію, [[Штирія (герцогство)|Штирію]], [[Каринтія (герцогство)|Каринтію]] і [[Крайна|Крайну]]. Рудольф I запросив Отакара II для дачі клятви вірності, що дозволило б йому отримати імперський лен і визнання за ним спадкових прав на Чехію та Моравію. Права Отакара II на австрійську спадщину [[Бабенберги|Бабенбергів]], однак, визнано не було. Після того, як чеський король відмовився скласти [[омаж]] на таких умовах, його було оголошено зрадником. Рудольф отримав підтримку [[папа римський|папи]] [[Григорій X|Григорія X]], чиї спроби врегулювати конфлікт провалились. |
||
В червні |
В червні 1276 року почалась війна між Рудольфом і Отакаром, в якій останній зазнав поразки й наприкінці 1276 року був змушений відмовитись від Австрії, Штирії, Каринтії та Крайни, які перейшли під контроль короля Німеччини. Рудольф I тріумфально в'їхав до [[Відень|Відня]]. Однак вже наступного року Отакар II знову виступив проти короля, але 26 серпня 1278 року в [[битва під Сухими Крутами|битві під Сухими Крутами]] у Моравії чеську армію було розбито Рудольфом I, а сам Пржемисл Отакар II загинув. |
||
== Встановлення династії Габсбургів в Австрії == |
== Встановлення династії Габсбургів в Австрії == |
||
[[Файл:Grabplatte Rudolfs von Habsburg im Dom zu Speyer.jpg|right|thumb|150px|Зображення Рудольфа I на його могилі в [[Шпайєрський собор|Шпайєрському соборі]]]] |
[[Файл:Grabplatte Rudolfs von Habsburg im Dom zu Speyer.jpg|right|thumb|150px|Зображення Рудольфа I на його могилі в [[Шпайєрський собор|Шпайєрському соборі]]]] |
||
Отримавши в результаті перемоги над чеським королем владу над Австрією й прилеглими герцогствами, Рудольф I зайнявся перетворенням цих територій на спадкові володіння Габсбургів. Первинно він зустрів опір князів імперії ідеї утворення широкої габсбурзької монархії на південному сході Німеччини. Лише |
Отримавши в результаті перемоги над чеським королем владу над Австрією й прилеглими герцогствами, Рудольф I зайнявся перетворенням цих територій на спадкові володіння Габсбургів. Первинно він зустрів опір князів імперії ідеї утворення широкої габсбурзької монархії на південному сході Німеччини. Лише 1282 року король офіційно передав Австрію і Штирію у спадкове володіння своїм синам [[Альбрехт I (король Німеччини)|Альбрехту I]] та [[Рудольф II (герцог Австрії)|Рудольфу II]]. Таким чином в Австрії установилась династія Габсбургів, яка зберігала австрійський престол до 1918 року. Каринтія і Крайна у 1286 році були передані соратнику Рудольфа I [[Мейнхард II|Мейнхарду II Тірольському]] за умови, що після припинення прямого чоловічого потомства Мейнхарда ці герцогства таож відійдуть Габсбургам. Формування Австрійської монархії Габсбургів, ймовірно, стало найбільш значущим досягненням короля Рудольфа I. |
||
== Кінець правління == |
== Кінець правління == |
||
У 1280-х роках Рудольф I займався не лише своїми новопридбаними |
У 1280-х роках Рудольф I займався не лише своїми новопридбаними володіннями, але й родовими землями Габсбургів у південно-західній Німеччині. У 1281 році йому вдалось приєднати ряд [[феод|ленів]] у [[Франш-Конте]], а потім підкорити своїй владі місто [[Берн]] й досягти складання [[омаж]]у від [[Бургундське графство|пфальцграфа Бургундського]]. |
||
В сфері забезпечення спокою і безпеки в Німеччині Рудольфу I не вдалось досягти значних успіхів. Він неодноразово оголошував про введення «[[земський мир|земського миру]]» на території окремих [[племінні герцогства|племінних герцогств]] або всієї Німеччини, однак нестача військових та матеріальних ресурсів, а також особливої енергійності у реалізації власних рішень, не дозволяла йому зламати непокірних німецьких князів. Лише експедиція короля у |
В сфері забезпечення спокою і безпеки в Німеччині Рудольфу I не вдалось досягти значних успіхів. Він неодноразово оголошував про введення «[[земський мир|земського миру]]» на території окремих [[племінні герцогства|племінних герцогств]] або всієї Німеччини, однак нестача військових та матеріальних ресурсів, а також особливої енергійності у реалізації власних рішень, не дозволяла йому зламати непокірних німецьких князів. Лише експедиція короля у 1289 році в [[Тюрингія|Тюрингію]] мала значний ефект: незаконно зведені замки баронів було зруйновано, аристократію приведено у покору. Концентрація Рудольфа I на інтересах своєї родини і створенні Австрійської монархії Габсбургів призвела до того, що для Німеччини в цілому його правління не мало значного позитивного ефекту. |
||
1291 року Рудольф I спробував за життя забезпечити обрання королем Німеччини свого сина Альбрехта I, однак німецькі князі, побоюючись посилення Габсбургів, відмовились зробити це. 15 липня 1291 року король Рудольф I помер у [[Шпаєр|Шпаєрі]] і був похований у [[Шпаєрський собор|Шпаєрському кафедральному соборі]]. |
|||
== Шлюб та діти == |
== Шлюб та діти == |
||
* ''1- |
* ''1-ша дружина:'' (з 1245 року) — [[Гертруда Гогенберзька|Гертруда фон Гогенберг]] (1225 — 16 лютого 1281), старша дочка графа Бурхарда V Гогенберга та його дружини пфальцграфині Мехтильди фон Тюбінген, дочки пфальцграфа Рудольфа II Тюбінгена. Діти: |
||
** |
** [[Матильда Габсбург|Матильда]] (1251–1304), у шлюбі (з 1273 року) з [[Людвіг II (герцог Баварії)|Людвігом II]] (1229–1294), герцогом [[Нижня Баварія|Нижньої Баварії]] |
||
** |
** [[Альбрехт I (король Німеччини)|Альбрехт I]] (липень 1255 — 1 травня 1308), [[король Німеччини]] (з 1298 року), [[герцог Австрії]] (з 1282 року) |
||
** |
** Катаріна (1256 — 4 квітня 1282), у шлюбі (з 1279 року) з [[Оттон III (герцог Баварії)|Оттоном III]], герцогом [[Баварія|Баварії]] |
||
** |
** Агнеса (1257–1322), у шлюбі (з 1273 року) з [[Альбрехт II (герцог Саксен-Віттенберг)|Альбрехтом II]], герцогом [[Саксен-Віттенберг]] |
||
** |
** Хедвіга (1259–1286), у шлюбі (з 1279 року) з [[Оттон VI (маркграф Бранденбурга)|Оттоном VI]], маркграфом [[Бранденбург]]а |
||
** |
** [[Клеменція Габсбургська|Клеменція]] (1262–1293), у шлюбі (з 11 січня 1281 року) з [[Карл Мартелл (Анжуйський)|Карлом Мартеллом Анжуйським]] |
||
** |
** Гартман (1263 — 20 грудня 1281) |
||
** |
** [[Рудольф II (герцог Австрії)|Рудольф II]] (липень 1270 — 10 травня 1290), герцог [[Австрія|Австрії]] |
||
** |
** [[Юдита Габсбург (королева Богемії)|Юдита]] (13 березня 1271 — 18 червня 1297), у шлюбі (з 1285 року) з [[Вацлав II (король Чехії)|Вацлавом II]], королем [[Чехія|Чехії]] |
||
** |
** Карл (1276–1276) |
||
* ''2- |
* ''2-га дружина:'' (з травня 1284 року) — [[Ізабелла Бургундська (королева Німеччини)|Агнеса (Ізабелла) Бургундська]] (1270–1323), дочка [[Гуго IV (герцог Бургундії)|Гуго IV]], [[Бургундське герцогство|герцога Бургундії]] і Беатриси Шампанської, дочки [[Тібо IV Шампанський|Тібо IV Трубадура]], [[король Наварри|короля Наварри]] і [[граф Шампані|графа Шампані]]. Шлюб не приніс дітей. |
||
{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:black; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0" |
|||
{{Послідовність людей |
|||
| |
| width="25%" | Попередник<br/>[[Ричард (король Німеччини)|Ричард Корнуольський]] |
||
| width="10%" | [[Файл:Holy Roman Empire Arms-single head.svg|50px]] |
|||
| спадкоємець = [[Адольф (король Німеччини)|Адольф Нассауський]] |
|||
| width="20%" | [[Король Німеччини]]<br/>[[1273]]—[[1291]] |
|||
| список = [[Список правителів Німеччини|король Німеччини]] |
|||
| width="10%" | [[Файл:Holy Roman Empire Arms-single head.svg|50px]] |
|||
| роки =[[1273]]—[[1291]] |
|||
| width="25%" | Наступник<br/>[[Адольф (король Німеччини)|Адольф Нассауський]] |
|||
| bcolor = #fafff6 |
|||
|} |
|||
| color = #CCFFDF |
|||
{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:red; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0" |
|||
}} |
|||
| width="25%" | Попередник<br/>[[Пржемисл Отакар II]] |
|||
{{Послідовність людей |
|||
| width="10%" | [[Файл:Coat of arms of the archduchy of Austria.svg|50px]] |
|||
| попередник = [[Пржемисл Отакар II]] |
|||
| width="20%" | [[Список правителів Австрії|Герцог Австрії]]<br/>[[1240]]—[[1291]] |
|||
| спадкоємець = [[Рудольф II (герцог Австрії)|Рудольф II]] |
|||
| width="10%" | [[Файл:Coat of arms of the archduchy of Austria.svg|50px]] |
|||
| список = [[Список правителів Австрії|герцог Австрії]] |
|||
| width="25%" | Наступник<br/>[[Рудольф II (герцог Австрії)]] |
|||
| роки =[[1278]]—[[1282]] |
|||
|} |
|||
| bcolor = #fafff6 |
|||
{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:green; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0" |
|||
| color = #CCFFDF |
|||
| width="25%" | Попередник<br/>[[Пржемисл Отакар II]] |
|||
}} |
|||
| width="10%" | [[Файл:Steiermark Wappen (shield).svg|50px]] |
|||
{{Послідовність людей |
|||
| width="20%" | [[Штирія (герцогство)|Герцог Штирії]]<br/>[[1276]]-[[1282]] |
|||
| попередник = [[Пржемисл Отакар II]] |
|||
| width="10%" | [[Файл:Steiermark Wappen (shield).svg|50px]] |
|||
| спадкоємець = [[Мейнхард II]] |
|||
| width="25%" | Наступник<br/>[[Рудольф II (герцог Австрії)]] |
|||
| список = [[Список правителів Каринтії|герцог Каринтії]] та [[Крайна|Крайни]] |
|||
|} |
|||
| роки =[[1276]]—[[1286]] |
|||
{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:yellow; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0" |
|||
| bcolor = #fafff6 |
|||
| width="25%" | Попередник<br/>[[Пржемисл Отакар II]] |
|||
| color = #CCFFDF |
|||
| width="10%" | [[Файл:Kaernten CoA.svg|50px]] |
|||
}} |
|||
| width="20%" | [[Список правителів Каринтії|Герцог Каринтії та Крайни]]<br/>[[1276]]—[[1286]] |
|||
{{Послідовність людей |
|||
| width="10%" | [[Файл:Kaernten CoA.svg|50px]] |
|||
| попередник = [[Альбрехт IV (граф Габсбург)|Альбрехт IV]] |
|||
| width="25%" | Наступник<br/>[[Мейнхард II]] |
|||
| спадкоємець = [[Рудольф II (герцог Австрії)|Рудольф V]] |
|||
|}{{commonscat|Rudolf I of Habsburg}} |
|||
| список = [[граф Габсбург]] |
|||
| роки =[[1240]]—[[1291]] |
|||
| bcolor = #fafff6 |
|||
| color = #CCFFDF |
|||
}} |
|||
== Посилання == |
|||
{{commonscat|Rudolf I of Habsburg}} |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
| Рядок 117: | Рядок 110: | ||
== Література == |
== Література == |
||
* Митрофанов, П. История Австрии с древнейших времён до 1792 г. |
* Митрофанов, П. История Австрии с древнейших времён до 1792 г. — М., 2003 {{ref-ru}} |
||
* Шимов, Я. Австро-Венгерская империя. |
* Шимов, Я. Австро-Венгерская империя. — М., 2003 {{ref-ru}} |
||
{{бібліоінформація}} |
|||
[[Категорія:Королі Німеччини]] |
[[Категорія:Королі Німеччини]] |
||
[[Категорія:Правителі Австрії]] |
[[Категорія:Правителі Австрії]] |
||
| Рядок 125: | Рядок 118: | ||
[[Категорія:Правителі Каринтії]] |
[[Категорія:Правителі Каринтії]] |
||
[[Категорія:Правителі Крайни]] |
[[Категорія:Правителі Крайни]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Габсбурги]] |
||
[[Категорія:Уродженці Баден-Вюртембергу]] |
|||
[[Категорія:Померли в Баден-Вюртемберзі]] |
|||
[[als:Rudolf I. von Habsburg]] |
|||
[[Категорія:Герцоги Австрії]] |
|||
[[ar:رودولف الأول]] |
|||
[[Категорія:Правителі Європи XIII століття]] |
|||
[[be:Рудольф I Габсбург]] |
|||
[[bg:Рудолф I]] |
|||
[[br:Rudolf Iañ Alamagn]] |
|||
[[ca:Rodolf I d'Alemanya]] |
|||
[[cs:Rudolf I. Habsburský]] |
|||
[[cy:Rudolf I, brenin yr Almaen]] |
|||
[[da:Rudolf 1. af Tyskland]] |
|||
[[de:Rudolf I. (HRR)]] |
|||
[[en:Rudolph I of Germany]] |
|||
[[eo:Rudolfo la 1-a (Sankta Romia Imperio)]] |
|||
[[es:Rodolfo I de Habsburgo]] |
|||
[[et:Rudolf I (Saksa kuningas)]] |
|||
[[fa:رودلف یکم]] |
|||
[[fi:Rudolf I Habsburgilainen]] |
|||
[[fr:Rodolphe Ier du Saint Empire]] |
|||
[[hr:Rudolf I., njemački kralj]] |
|||
[[hu:I. Rudolf német király]] |
|||
[[id:Rudolf I dari Jerman]] |
|||
[[it:Rodolfo I del Sacro Romano Impero]] |
|||
[[ja:ルドルフ1世 (神聖ローマ皇帝)]] |
|||
[[la:Rudolphus I]] |
|||
[[mr:पहिला रुडॉल्फ, पवित्र रोमन सम्राट]] |
|||
[[nl:Rudolf I van het Heilige Roomse Rijk]] |
|||
[[pl:Rudolf I Habsburg]] |
|||
[[pt:Rodolfo I da Germânia]] |
|||
[[ru:Рудольф I (король Германии)]] |
|||
[[sk:Rudolf I. (Svätá rímska ríša)]] |
|||
[[sl:Rudolf I. Habsburški]] |
|||
[[sr:Рудолф I Хабзбуршки]] |
|||
[[sv:Rudolf I]] |
|||
[[th:สมเด็จพระเจ้ารูดอล์ฟที่ 1 แห่งเยอรมนี]] |
|||
[[vi:Rudolf I nhà Habsburg]] |
|||
[[zh:鲁道夫一世 (德意志)]] |
|||
Поточна версія на 00:34, 14 березня 2024
| Рудольф I | |
|---|---|
| нім. Rudolf von Habsburg | |
 | |
| Король Німеччини | |
| Початок правління: | 1 жовтня 1273 |
| Кінець правління: | 15 липня 1291 |
| Коронація: | 24 жовтня 1273, Аахен |
| Інші титули: | 9 герцог Австрії герцог Штирії герцог Каринтії та Крайни граф Габсбург |
| Попередник: | Ричард Корнуольський Альфонсо X Кастильський |
| Наступник: | Адольф Нассауський |
| Дата народження: | 1 травня 1218 |
| Місце народження: | замок Лімбург, Сасбах, поблизу Фрайбурга, Німеччина |
| Країна: | Німеччини |
| Дата смерті: | 15 липня 1291 (73 роки) |
| Місце смерті: | Шпаєр, поблизу Мангейма, Німеччина |
| Поховання | Шпаєрський собор |
| Дружина: | 1-ша: Гертруда фон Гогенберг 2-га: Ізабелла Бургундська |
| Діти: | від 1-го шлюбу: сини: Альбрехт I, Гартман, Рудольф II, Карл дочки: Матильда, Катаріна, Агнеса, Хедвіга, Клеменція, Юдита |
| Династія: | Габсбурги |
| Батько: | Альбрехт IV Габсбург |
| Мати: | Гельвіга фон Кібург |
Рудольф I (нім. Rudolf von Habsburg; 1 травня 1218, замок Лімбург, Сасбах, поблизу Фрайбурга, Німеччина — 15 липня 1291, Шпаєр, поблизу Мангейма, Німеччина) — король Німеччини з 29 вересня 1273 року, перший представник династії Габсбургів на престолі Священної Римської імперії й засновник Австрійської монархії Габсбургів.
Рудольф був сином Альбрехта IV, графа Габсбурга, й Гедвіги Кібурзької. У 1239 році, після смерті батька, Рудольф успадкував родові володіння Габсбургів в Ельзасі та Ааргау у північній Швейцарії. Шлюб з Гертрудою Гогенберг, спадкоємицею обширного графства у центральній Швабії, зробив Рудольфа I одним з найкрупніших правителів південно-західної Німеччини.
У молодості Рудольф I був активним прибічником імператора Фрідріха II та його сина Конрада IV, що принесло йому додаткові земельні володіння у Швабії. 1254 року за підтримку Конрада IV Рудольфа Габсбурга було відлучено від церкви папою римським Інокентієм IV.
Після згасання династії Гогенштауфенів на імперському престолі, в Німеччині встановився період міжцарства, що характеризувався крайнім падінням центральної влади й постійними воєнними конфліктами між різними претендентами на престол. Ситуація анархії дозволила Рудольфу Габсбургу збільшити свої володіння та вплив у країні. Після смерті останнього графа Кібурзького 1264 року Рудольф успадкував його володіння, боротьба з єпископами Страсбургу й Базеля також завершилась вдало для Габсбурга. В результаті до початку 1270-х років Рудольф став найвпливовішим правителем у Швабії, хоча престол цього герцогства йому отримати не вдалось.
Після смерті 1272 року німецького короля Річарда Корнуольського, 1 жовтня 1273 року у Франкфурті князі імперії, що зібрались тут, обрали Рудольфа Габсбурга новим королем Німеччини. Обрання Рудольфа багато в чому відбулось завдяки його підтримці Фрідріхом III Гогенцоллерном, бургграфом Нюренберга, а також герцогами Саксен-Віттенберзьким Альбрехтом II і Баварським Людвігом II, за яких було видано дочок Рудольфа. Головними суперниками Габсбурга на виборах короля були Пржемисл Отакар II, король Чехії, й Фрідріх I, маркграф Мейссена.
24 жовтня 1273 року Рудольф I був коронований в Аахені. З самого початку свого правління як короля Німеччини, Рудольф Габсбург зайнявся укріпленням центральної влади після десятилітньої анархії. Йому вдалось завоювати визнання папи римського Григорія X ціною відмови від претензій німецьких королів на владу в Італії та престол Сицилії. Він також обіцяв організувати новий хрестовий похід. Рудольф I так ніколи й не коронувався імператором Священної Римської імперії, віддаючи перевагу співробітництву з папою перед італійськими авантюрами.
Попри те, що князі, які обрали Рудольфа, сподівались на його покірність, він почав проводити власну політику в імперії, метою якої стало зміцнення стабільності і захист імперського майна. В листопаді 1274 року в Нюрнберзі було скликано рейхстаг, який того часу ще не мав чіткої форми, і був зборами представників земель, які брали участь в обговореннях, а прийняття рішень лишалось за імператором. На цьому рейхстазі, попередньо заручившись підтримкою князів, Рудольф виклав свою програму «вимагання повернення», що передбачала повернення до імперської власності всього майна і прав, узурпованих чи відданих князям з моменту скинення Фрідріха II у 1245 році. Лише за згоди короля й курфюрстів і після повернення вони могли бути отримані назад. Пізніші заяви Рудольфа про те що, будь-який акт дарування майна не буде мати сили без згоди більшості князів, свідчили про укріплення імператорсько-князівського дуалізму Імперії[1].
Така політика була не зовсім вдалою, оскільки імперії не завжди вдавалось зберегти контроль над отриманими знову правами, землями і прибутками, оскільки було важко провести чітку межу між імперським майном і володіннями короля. Крім того, ця політика зачіпала права різної природи й цілком різного значення. Іноді це торкалось окремих категорій прав, окремих замків, полів чи ставків, а іноді мова йшла про цілі володіння чи землі. До того ж, у повернутих землях, потрібно було слідкувати за й їх управлінням. В цій області Рудольф заклав основи довгострокової імперської політики. Перші непевні ростки сучасної бюрократії проявляються у великій кількості управляючих та уповноважених осіб у повернутих областях[1].
Постанови Нюрнберзького рейхстагу 1274 року про повернення імперського майна були перед усім спрямовані проти чеського короля Пржемисла Отакара II, який у 1250-х — 1260-х роках створив крупну державу на південному сході Німеччини, об'єднавши під своєю владою Чехію, Моравію, Австрію, Штирію, Каринтію і Крайну. Рудольф I запросив Отакара II для дачі клятви вірності, що дозволило б йому отримати імперський лен і визнання за ним спадкових прав на Чехію та Моравію. Права Отакара II на австрійську спадщину Бабенбергів, однак, визнано не було. Після того, як чеський король відмовився скласти омаж на таких умовах, його було оголошено зрадником. Рудольф отримав підтримку папи Григорія X, чиї спроби врегулювати конфлікт провалились.
В червні 1276 року почалась війна між Рудольфом і Отакаром, в якій останній зазнав поразки й наприкінці 1276 року був змушений відмовитись від Австрії, Штирії, Каринтії та Крайни, які перейшли під контроль короля Німеччини. Рудольф I тріумфально в'їхав до Відня. Однак вже наступного року Отакар II знову виступив проти короля, але 26 серпня 1278 року в битві під Сухими Крутами у Моравії чеську армію було розбито Рудольфом I, а сам Пржемисл Отакар II загинув.
Отримавши в результаті перемоги над чеським королем владу над Австрією й прилеглими герцогствами, Рудольф I зайнявся перетворенням цих територій на спадкові володіння Габсбургів. Первинно він зустрів опір князів імперії ідеї утворення широкої габсбурзької монархії на південному сході Німеччини. Лише 1282 року король офіційно передав Австрію і Штирію у спадкове володіння своїм синам Альбрехту I та Рудольфу II. Таким чином в Австрії установилась династія Габсбургів, яка зберігала австрійський престол до 1918 року. Каринтія і Крайна у 1286 році були передані соратнику Рудольфа I Мейнхарду II Тірольському за умови, що після припинення прямого чоловічого потомства Мейнхарда ці герцогства таож відійдуть Габсбургам. Формування Австрійської монархії Габсбургів, ймовірно, стало найбільш значущим досягненням короля Рудольфа I.
У 1280-х роках Рудольф I займався не лише своїми новопридбаними володіннями, але й родовими землями Габсбургів у південно-західній Німеччині. У 1281 році йому вдалось приєднати ряд ленів у Франш-Конте, а потім підкорити своїй владі місто Берн й досягти складання омажу від пфальцграфа Бургундського.
В сфері забезпечення спокою і безпеки в Німеччині Рудольфу I не вдалось досягти значних успіхів. Він неодноразово оголошував про введення «земського миру» на території окремих племінних герцогств або всієї Німеччини, однак нестача військових та матеріальних ресурсів, а також особливої енергійності у реалізації власних рішень, не дозволяла йому зламати непокірних німецьких князів. Лише експедиція короля у 1289 році в Тюрингію мала значний ефект: незаконно зведені замки баронів було зруйновано, аристократію приведено у покору. Концентрація Рудольфа I на інтересах своєї родини і створенні Австрійської монархії Габсбургів призвела до того, що для Німеччини в цілому його правління не мало значного позитивного ефекту.
1291 року Рудольф I спробував за життя забезпечити обрання королем Німеччини свого сина Альбрехта I, однак німецькі князі, побоюючись посилення Габсбургів, відмовились зробити це. 15 липня 1291 року король Рудольф I помер у Шпаєрі і був похований у Шпаєрському кафедральному соборі.
- 1-ша дружина: (з 1245 року) — Гертруда фон Гогенберг (1225 — 16 лютого 1281), старша дочка графа Бурхарда V Гогенберга та його дружини пфальцграфині Мехтильди фон Тюбінген, дочки пфальцграфа Рудольфа II Тюбінгена. Діти:
- Матильда (1251–1304), у шлюбі (з 1273 року) з Людвігом II (1229–1294), герцогом Нижньої Баварії
- Альбрехт I (липень 1255 — 1 травня 1308), король Німеччини (з 1298 року), герцог Австрії (з 1282 року)
- Катаріна (1256 — 4 квітня 1282), у шлюбі (з 1279 року) з Оттоном III, герцогом Баварії
- Агнеса (1257–1322), у шлюбі (з 1273 року) з Альбрехтом II, герцогом Саксен-Віттенберг
- Хедвіга (1259–1286), у шлюбі (з 1279 року) з Оттоном VI, маркграфом Бранденбурга
- Клеменція (1262–1293), у шлюбі (з 11 січня 1281 року) з Карлом Мартеллом Анжуйським
- Гартман (1263 — 20 грудня 1281)
- Рудольф II (липень 1270 — 10 травня 1290), герцог Австрії
- Юдита (13 березня 1271 — 18 червня 1297), у шлюбі (з 1285 року) з Вацлавом II, королем Чехії
- Карл (1276–1276)
- 2-га дружина: (з травня 1284 року) — Агнеса (Ізабелла) Бургундська (1270–1323), дочка Гуго IV, герцога Бургундії і Беатриси Шампанської, дочки Тібо IV Трубадура, короля Наварри і графа Шампані. Шлюб не приніс дітей.
| Попередник Ричард Корнуольський |
|
Король Німеччини 1273—1291 |
|
Наступник Адольф Нассауський |
| Попередник Пржемисл Отакар II |
|
Герцог Австрії 1240—1291 |
|
Наступник Рудольф II (герцог Австрії) |
| Попередник Пржемисл Отакар II |
.svg)
|
Герцог Штирії 1276-1282 |
|
Наступник Рудольф II (герцог Австрії) |
| Попередник Пржемисл Отакар II |
|
Герцог Каринтії та Крайни 1276—1286 |
|
Наступник Мейнхард II |
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рудольф I Габсбург |
- Митрофанов, П. История Австрии с древнейших времён до 1792 г. — М., 2003 (рос.)
- Шимов, Я. Австро-Венгерская империя. — М., 2003 (рос.)
